Рішення

від 28.10.2024 по справі 440/4678/24

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/4678/24

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Алєксєєвої Н.Ю.,

за участю:

секретаря судового засідання Куць А.С.,

представника відповідача Прокопчука О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОП-Трансбуд" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОП-Трансбуд" звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29.12.2023 №00124690704.

В обґрунтування адміністративного позову Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОП-Трансбуд» (далі ТОВ «ТОП-Трансбуд», позивач) вказало про протиправність податкового повідомлення-рішення від 29.12.2023 №00124690704, адже в ході проведення документальної планової виїзної перевірки господарської діяльності позивача Головне управління ДПС у Полтавській області (далі ГУ ДПС у Полтавській області, відповідач) дійшло висновків про придбання ТОВ «ТОП-Трансбуд» бітуму дорожнього БНД 60/90 у ТОВ «ХАМСИНГ», яким фінансово-господарська діяльність здійснювалася поза межами правового поля без досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку, а лише з метою укладання цивільно-правових відносин та проведення операцій, спрямованих на надання податкової вигоди для третіх осіб з метою штучного формування податкового кредиту, що не відповідає дійсним обставинам і спростовується документальними доказами, що надавалися в ході проведення перевірки, але не були враховані відповідачем. Крім того, позивач вказав про протиправність твердження ГУ ДПС у Полтавській області щодо обов`язку ТОВ «ТОП-Трансбуд» нараховувати податкове зобов`язання по операціях, відображених у відомості по рахунку 281 «Товари на складі» станом на 30.06.2023 року на ТОВ «ТОП-Трансбуд», де рахувались залишки продукції (бітуму дорожнього БНД 60/90, сировини нафтобітуму 00022) які не можливо використати в господарській діяльності. Позивач заперечує обов`язок по вказаній операції, відповідно до пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України (далі ПК України), нараховувати податкове зобов`язання по операціях, що не є об`єктом оподаткування.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 23.04.2024 позовну заяву залишено без руху, 30.04.2024 позивачем надано до суду уточнену позовну заяву.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 01.05.2024 прийнята позовна заява про розгляду, відкрите провадження в адміністративній справі, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.

ГУ ДПС у Полтавській області 15.05.2024 до справи наданий відзив на адміністративний позов, за змістом якого відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі з огляду на правомірність та обґрунтованість податкового повідомлення-рішення від 29.12.2023 №00124690704. Так, відповідач вказав, що в ході проведення документальної планової виїзної перевірки господарської діяльності позивача ГУ ДПС у Полтавській області встановлено про придбання ТОВ «ТОП-Трансбуд» бітуму дорожнього БНД 60/90 у ТОВ «ХАМСИНГ», яким фінансово-господарська діяльність здійснювалася поза межами правового поля без досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку, а лише з метою укладання цивільно-правових відносин та проведення операцій, спрямованих на надання податкової вигоди для третіх осіб з метою штучного формування податкового кредиту та про відображення ТОВ «ТОП-Трансбуд» по рахунку 281 «Товари на складі» станом на 30.06.2023 року залишків продукції (бітуму дорожнього БНД 60/90, сировини нафтобітуму 00022) які не можливо використати в господарській діяльності. В порушення положень пункту 198.5 статті 198 ПК України, позивачем ненараховане податкове зобов`язання по операціях, що не є об`єктом оподаткування.

За вказаного, у висновках акту перевірки від 20.11.2023 №12630/16-31-07-04-02/32738512 відповідач вказав про встановлення в ході проведення перевірки порушення ТОВ «ТОП-Трансбуд» положень пп.14.1.36, пп.14.1.181, пп.14.1.231, п.14.1 статті 14, п.44.1 статті 44, п.198.1, п.198.2, п.198.3, 198.5, п.198.6 статті 198, п.200.1 статті 200,п.201.1 статті 201 ПК України, внаслідок чого занижена сума податку на додану вартість на загальну суму 59407 грн, в тому числі за серпень 2017 у сумі 15036 грн, вересень 2017 у сумі 17594 грн, за червень 2023 у сумі 26777 грн.

Позивачем 16.07.2024 до справи надана відповідь на відзив, де вказано про хибність і безпідставність тих висновків ГУ ДПС у Полтавській області що господарська операція між ТОВ «ТОП-Трансбуд» та ТОВ «ХАМСИНГ» з приводу придбання в липні 2017 року бітуму дорожнього - є сумнівною операцією, і що ТОВ «ТОП-ТРАНСБУД» діяло нерозумно, недобросовісно та без належної обачності. Даний висновок не підтверджений доказами, не відповідає дійсності, адже не ґрунтується на належних доказах. Також позивач зазначив про хибність висновку відповідача, щодо відомостей по рахунку 281 «Товари на складі» станом на 30.06.2023 року на ТОВ «ТОП-Трансбуд», де рахувались залишки продукції (бітуму дорожнього БНД 60/90, сировини нафтобітуму 00022) які не можливо використати в господарській діяльності, що зволікає обов`язок відображення податкового зобов`язання в порядку пункту 198.5 статті 198 ПК України. Позивач повідомляє що постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 05.12.2017, яка набрала законної сили 28.02.2018 у справі №816/1873/17 за позовом ТОВ «ТОП-Трансбуд» до ГУ ДФС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, встановлено, що період господарської діяльності ТОВ «ТОП-Трансбуд» з 01.01.2014 по 31.12.2016 був перевірений ГУ ДПС у Полтавській області, про що складений акт перевірки від 03.07.2017 №897/16-31-14-01-10/32738512. Відповідно, висновки даного акту не можуть бути переглянуті відповідачем.

Відповідачем 25.07.2024 надані до справи додаткові пояснення, де відповідач вказав про встановлення перевіркою фактів і обставин, які свідчать що фінансово-господарська діяльність ТОВ «Хамсинг» по постачанню бітуму дорожньому БНД 60/90 здійснювалась поза межами правового поля без досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку, а лише з метою укладання цивільно-правових відносин та проведення операцій, спрямованих на надання податкової вигоди для третіх осіб з метою штучного формування податкового кредиту, і укладені між вищезазначеним постачальником та покупцем одночасно та ТОВ «ТОП-Трансбуд» договори не опосередковувались реальним виконанням операцій, які становлять його предмет.

Крім того, відповідач зазначив, що по операціях з товарними запасами, що неможливо використати в господарській діяльності ТОВ «ТОП-Трансбуд», позивач зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання з податку на додану вартість (далі ПДВ) відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПК України у разі, якщо придбані товари/послуги та/або необоротні активи призначаються для використання або починають використовуватися, зокрема, в операціях, що не є об`єктом оподаткування (за винятком перерахованих у пункті 198.5 статті 198 ПКУ) незалежно від місця їх постачання. Якщо підприємством здійснюється списання втрат, що виникли в процесі закупівлі, транспортування та зберігання продукції, така продукція не може бути використана в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства. При цьому, якщо під час придбання такої продукції суми податку на додану вартість були включені до складу податкового кредиту, то підприємство відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПКУ повинно не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду, в якому відбувається її списання, здійснити нарахування податкових зобов`язань з ПДВ за основною ставкою виходячи із вартості придбання такої продукції.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 20.05.2024 закрите підготовче провадження у справі, призначена справа до судового розгляду по суті.

Позивач надав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності у письмовому провадженні. В судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, вказавши про правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення.

Суд, вивчивши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, надані сторонами до матеріалів адміністративної справи, встановив такі обставини.

ТОВ «ТОП-Трансбуд» зареєстровано Виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради народних депутатів. Свідоцтво про державну реєстрацію №15851200000004948 від 11.12.2003, код форми власності - 10, приватна власність, код суб`єкта господарювання за ЄДРПОУ 32738512.

ТОВ «ТОП-Трансбуд» взяте на податковий облік в органах державної податкової служби 18.12.2003 за №6966, станом на 24.10.2023 перебуває на обліку в ГУ ДПС у Полтавській області /т1. а.с.21,22/.

ГУ ДПС у Полтавській області в період з 24.10.2023 по 06.10.2023 проведена документальна планова виїзна перевірка господарської діяльності позивача. Термін проведення перевірки продовжувався згідно наказу від 01.11.2023 №2719-П на 5 робочих днів з 07.11.2023.

В ході проведення перевірки ГУ ДПС у Полтавській області дійшло висновку про порушення ТОВ «ТОП-Трансбуд» вимог пп.14.1.36, пп.14.1.181, пп.14.1.231, п.14.1 статті 14, п.44.1 статті 44, п.198.1, п.198.2, п.198.3, 198.5, п.198.6 статті 198, п.200.1 статті 200,п.201.1 статті 201 ПК України, внаслідок чого занижена сума податку на додану вартість на загальну суму 59407 грн, в тому числі за серпень 2017 у сумі 15036 грн, вересень 2017 у сумі 17594 грн, за червень 2023 у сумі 26777 грн, про що вказано в акті перевірки від 03.07.2017 №897/16-31-14-01-10/32738512 /т.2,а.с.16-67/.

ГУ ДПС у Полтавській області прийняте податкове повідомлення-рішення від 29.12.2023 №00124690704 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість в сумі 74258,75 грн, в тому числі 59407 грн сума ПДВ, 14851,75 штрафні(фінансові) санкції.

ТОВ «ТОП-Трансбуд» не погодилось із податковим повідомленням-рішенням від 29.12.2023 №00124690704, звернулось до суду із даним позовом про його оскарження.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступних висновків.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (в редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин).

Статтею 14 ПК України визначено, що:

господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами /підпункт 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України/;

податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу /підпункт 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України/.;

розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Економічний ефект, зокрема, але не виключно, передбачає приріст (збереження) активів платника податків та/або їх вартості, а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.

Для цілей оподаткування вважається, що операція, здійснена з нерезидентами, не має розумної економічної причини (ділової мети), якщо:

головною ціллю або однією з головних цілей операції є несплата (неповна сплата) суми податків та/або зменшення обсягу оподатковуваного прибутку платника податків;

у зіставних умовах особа не була б готова придбати (продати) такі товари, роботи (послуги), нематеріальні активи, інші предмети господарських операцій, відмінні від товарів, у непов`язаних осіб.

Цей підпункт застосовується для цілей статті 39 цього Кодексу, в тому числі при доведенні обставин, що свідчать про відсутність ділової мети, у випадках, визначених пунктом 140.5 статті 140 цього Кодексу, які передбачають застосування відповідних положень статті 39 цього Кодексу /підпункт 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 ПК України/.

До податкового кредиту відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного капіталу та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

За пунктом 198.2 статті 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з рахунку платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг на оплату товарів/послуг, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата списання електронних грошей платника податків як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець постачальника;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов`язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Датою збільшення податкового кредиту лізингоодержувача (орендаря) для операцій з фінансового лізингу (фінансової оренди) є дата фактичного отримання об`єкта фінансового лізингу (фінансової оренди) таким лізингоодержувачем (орендарем).

Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Податковий кредит звітного періоду визначається відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи;

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні засоби почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно із пунктом 198.5 статті 198 ПК України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов`язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З метою застосування цього пункту податкові зобов`язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах:

придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання;

придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

У разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей розділу V цього Кодексу такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Пункт 198.6 статті 198 ПК України передбачає, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.

Платники податку, які застосовують касовий метод податкового обліку, суми податку, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, та не включені до податкового кредиту протягом періоду 365 календарних днів з дати складення таких податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних у зв`язку з відсутністю фактів списання коштів з рахунку платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг (видачі з каси) або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, мають право на включення таких сум до податкового кредиту у звітному податковому періоді, в якому відбулося списання коштів з рахунку платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг (видачі з каси) або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, але не пізніше ніж через 60 календарних днів з дати такого списання, надання інших видів компенсацій.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу перебіг строків, зазначених у цьому пункті, переривається на період зупинення реєстрації таких податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) відповідно до підпункту 191.1.2 пункту 191.1 статті 191 цього Кодексу оператором поштового зв`язку, експрес-перевізником.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків встановлені статтею 200 ПК України.

Так, за пунктом 200.1 статті 200 сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно із пунктом 201.1 статті 200 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата складання податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу);

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг. У податковій накладній, що складається за операціями з вивезення товарів за межі митної території України, зазначаються ті одиниці виміру товарів, які застосовуються при оформленні митної декларації на такі товари;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду;

й) індивідуальний податковий номер;

к) дата та номер митної декларації зазначаються у разі складання платником податкової накладної за операціями з вивезення товарів за межі митної території України;

л) дата та номер договору (контракту) зазначаються у разі складання платником податкової накладної за операціями з вивезення товарів за межі митної території України. У податковій накладній, що складається за операціями з вивезення товарів за межі митної території України на підставі форвардного контракту, зазначається відповідна відмітка про форвардний контракт.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Податковим правопорушенням, за пунктом 109.1 статті 109 ПК України, є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.

Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до положень пункту 54.3 статті 54 ПК України, контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо:

- дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, або завищення суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках /підпункт 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 ПК України/.

За пунктом 58.1 статті 58 ПК України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт, зокрема, заниження або завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій (митній) декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки.

Згідно із пунктом 123.1 статті 123 ПК України вчинення платником податків діянь, що зумовили визначення контролюючим органом суми податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2 (крім випадків зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларованої до повернення з бюджету у зв`язку із використанням права на податкову знижку), 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, -

тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 10 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Діяння, передбачені пунктом 123.1 цієї статті, вчинені умисно, відповідно до пункту 123.2 статті 123 ПК України, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми визначеного податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування.

За висновками ГУ ДПС у Полтавській області, викладеними в акті перевірки від 20.11.2023 №12630/16-31-07-04-02/32738512, ТОВ «ТОП-Трансбуд» безпідставно включена до складу собівартості товарів, робіт, послуг та податкового кредиту вартість битуму, що оприбутковані від постачальника в межах документально оформлених нереальних господарських операцій з ТОВ «ХАМСИНГ», адже позивач був обізнаний про юридичну «дефектність» документів, а господарська операція між ТОВ «ТОП-Трансбуд» та ТОВ «ХАМСИНГ» з приводу придбання в липні 2017 року бітуму дорожнього - є сумнівною операцією, а позивач діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

В ході розгляду справи судом встановлено, що 26 квітня 2016 року позивач уклав договір постачання №20 з ТОВ «ХАМСИНГ», яке за інформацією з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, громадських формувань зареєстроване із кодом ЄДРПОУ 40114780, дата державної реєстрації - 10.11.2015 року. Місцезнаходження (станом на дату укладення угоди): м. Кременчук, вул. Периютравнеса, 2-е. Видом діяльності ТОВ «ХАМСИНГ» є 46.71 - Оптова торгівля твердіш, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами. Товариство зареєстровано платником ПДВ від 01.01.2026 року /т.1,а.с.32-35/.

13.07.2017 за умовами вищевказаного договору та на підставі видаткової накладної №54 від 13.07.2017 постачальник ТОВ «ХАМСИНГ» здійснило поставку ТОВ «ТОП-Трансбуд» бітуму дорожнього БНД60/90 в кількості 21.28 тон на суму 195776.09 грн, в тому числі ПДВ 32 629.35 грн, надало рахунок на оплату №57 від 13.07.2017 на суму 195776.09 грн, який позивач оплатив 18.07.2017, що підтверджується платіжним дорученням №4029 від 18.07.2017.

13.07.2017 бітум БНД60/90 в кількості 21.28 тон напівпричепом SCHMITZ НОМЕР_1 та автомобілем МАЗ НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 був доставлений з пункту навантаження: Полтавська область, Кременчуцький район, с. Соснівка, вул. Панфілова, 30 до пункту розвантаження: м. Запоріжжя, вул. Краснова, 12 в адресу ТОВ «СМАРТ ТРЕЙДІН».

Бітум вироблений ПАТ «УКРТАТНАФТА», що підтверджується паспортом якості №138 від 02.07.2017, та сертифікатом відповідності UA1/035/0026186-16 з терміном дії з 05/05/2016 по 15/09/2018.

13.07.2017 на підтвердження поставки бітуму продавець ТОВ «ХАМСИНГ» виписав, подав на реєстрацію в ЄРПН податкову накладну №3 на суму 195 776,09 грн, в тому числі ПДВ 32 629,35 грн, зареєстровану в ЄРПН, що підтверджується витягом з ЄРПН №9179 на запит від 27.07.2017 року.

З метою подальшої реалізації бітуму придбаного у ТОВ «ХАМСИНГ» 01.03.2017 позивач уклав з TOB «СМАРТ ТРЕЙДІН» договір №01/03-Б від 01.03.2017 поставки бітуму та договір № 01/03-А від 01.03.2017 про надання транспортних послуг. TOB «СМАРТ ТРЕЙДІН» оплатило товар позивачу в сумі 202160,86 грн за платіжними дорученнями №1220_7D027/6 від 13.07.2017, №1239_7Н029/1 від 17.01.2017.

Отже бітум БНД60/90 в кількості 21.28 тон, який був придбаний у ТОВ «ХАМСИНГ» був реалізований позивачем на користь TOB «СМАРТ ТРЕЙДІН» у відповідності до видаткової накладної РН-0000058 від 13.07.2017 на суму 202 160,86 грн, в тому числі ПДВ 33683,48 грн, з націнкою у 3.158% або 6 384,77 грн, що свідчить про досягнення економічної вигоди /т.1,а.с.36-69/.

У відповідності до вимог частини 1 статті 2 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) учасниками цивільних відносин є фізичні особи та юридичні особи.

Загальними засадами цивільного законодавства є: свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом (пункти 3, 4 частини 1 статті З ЦК України).

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини /пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України/.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків /частина перша статті 202 ЦК України).

Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми /договори/ /частина друга статті 202 ЦК України/.

За приписами статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За змістом статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відтак, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно вимог статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Аналіз діючого законодавства України дає підстави стверджувати, що для отримання права на формування податкового кредиту із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник повинен мати податкові накладні (в електронному або паперовому вигляді), первинні бухгалтерські документи, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначені для використання у власній господарській діяльності.

Крім того, слід зазначити, що за змістом частини другої статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Таким чином, відображення господарської операції в податковому обліку повинно здійснюватися відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів для цілей ведення податкового обліку лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відтак, норми податкового законодавства пов`язують виникнення права платника податку на податковий кредит з наявністю зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної. Однак, наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до законодавства необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих постачальниками податкових накладних, не є безумовною підставою для обрахування податкового кредиту по ПДВ, якщо податковий орган доведе, що відомості, які містяться в таких документах, не відповідають дійсності, як у випадку нездійснення самих операцій.

Обов`язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у платника податків первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв`язку між фактом придбання товару (послуги) і подальшою господарською діяльністю.

Поряд з цим, слід також зазначити, що чинним законодавством України не встановлено обов`язку суб`єкта господарювання, а також права здійснювати перевірку справжності наданих контрагентами документів при укладенні договорів, а також не передбачено обов`язку здійснювати перевірку місцезнаходження контрагентів або сплати податків контрагентами тощо.

Невиконання контрагентом своїх обов`язків перед бюджетом не може бути підставою для неможливості формування податкового кредиту на підставі господарських операцій інших суб`єктів господарювання, оскільки відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а тому до відповідальності може бути притягнутий лише порушник.

Дана правова позиція викладена у постанові Верхового Суду від 28.05.2019 у справі №826/5188/13-а.

за правилами підпункту 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 ПК України розумна економічна причина (ділова мета) - це причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Отже, зміст поняття розумної економічної причини (ділової мети) передбачає обов`язкову спрямованість будь-якої операції платника на отримання позитивного економічного ефекту, тобто на приріст (збереження) активів платника (їх вартість), а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.

В той же час, не обов`язково, аби економічний ефект спостерігався негайно після вчинення операції. Не виключено, що такий ефект настане в майбутньому, а також не виключено, що в результаті об`єктивних причин економічний ефект може не настати взагалі. Зокрема, операція може виявитися збитковою, і це є одним із варіантів нормального перебігу подій при здійсненні господарської діяльності.

Проте, із визначеного в ПК України поняття ділової мети випливає, що обов`язково повинен бути намір платника податку отримати відповідний економічний ефект, тобто господарська операція принаймні теоретично (за умови досягнення поставлених завдань) має передбачати можливість приросту або збереження активів чи їх вартості.

З`ясування наміру платника податку на отримання економічного ефекту від господарської операції передбачає аналіз умов та обставин її здійснення. При цьому економічний ефект не повинен полягати виключно в зменшенні податкового навантаження на хоча б одного з учасників операції.

Відповідно, економічний ефект відсутній в операціях, які призводять до збільшення задекларованих витрат платника та зменшують об`єкт його оподаткування без можливості отримання додаткового приросту активів чи збереження їх вартості.

При цьому варто виходити з того, якою в тій чи іншій ситуації має бути поведінка добросовісного суб`єкта господарювання, що за звичайних умов ведення господарської діяльності зацікавлений у найбільшому скороченні своїх витрат.

Верховний Суд в постанові від 28.02.2023 у справі №640/16421/19 вказав, що контролюючий орган має надати належні та допустимі докази: 1) що фінансово- господарські операції між платником і контрагентами не були спрямовані на настання реальних наслідків фінансово-господарської діяльності; 2) що оскаржувані податкові повідомлення- рішення було прийнято обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин справи, у межах повноважень та у спосіб, установлені Конституцією та законами України».

За відсутності доказів, які беззаперечно могли б свідчити про неможливість виконання господарської операції або про її невиконання контрагентами, платник не може бути позбавлений можливості відображення такої операції в податковому обліку. Податкова інформація в інформаційно-аналітичних базах, на підставі якої встановлено факти, які свідчать про нереальність здійснених господарських операцій, не є належним доказом у справі, оскільки не має статусу первинного документа, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків, про що зазначено у Постанові Верховного Суду від 1.02.2023 у справі №380/9660/21.

Відповідачем не наведено належних та допустимих доказів, що господарська операція між ТОВ «ХАМСИНГ» та позивачем не була спрямована на настання реальних наслідків фінансово-господарської діяльності.

Товар, придбаний позивачем у ТОВ «ХАМСИНГ» був реалізований в адресу TOB «СМАРТ ТРЕЙДІН» з підтвердженим економічним ефектом, тобто ТОВ «ТОП-Трансбуд» використало придбаний у ТОВ «ХАМСИНГ» бітум в своїй господарській діяльності з метою подальшої його реалізації за дорожчою ціною в адресу ТОВ «СМАРТ ТРЕЙДІН», що не заперечується з боку податкового органу, адже операцію з продажу бітуму на суму 202160.86 грн, в тому числі ПДВ 33693,48 грн, відповідач визнав в повному обсязі, податкові накладні зареєстровані.

Відповідач зазначав, що ТОВ «ХАМСИНГ» не звітується з серпня 2019 року, кількість найманих - 7 осіб, на підприємстві рахувались основні засоби станом на 01.01.2017 первісна вартість яких складала 62,3 тис.грн.

Але суд зважає на те, що господарська операція мала місце в 2017 році і вказані відповідачем обставини, що склалися в 2019, на реальність господарської операції позивача вплинути не могли.

За викладеного, суд приходить до висновку, що твердження ГУ ДПС у Полтавській області щодо завищення суми податкового кредиту по операції з придбання позивачем товару бітуму дорожнього в ТОВ «ХАМСИНГ» на суму 32629,35 грн, спростовується наявними і наданими відповідачу в ході проведення перевірки ТОВ «ТОП-Трансбуд», всіма належними відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинними документами.

Відповідно, податкове повідомлення-рішення від 29.12.2023 №00124690704 в даній частині є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо твердження відповідача про заниження ТОВ «ТОП-Трансбуд» податкового зобов`язання з податку на додану вартість за червень 2023 на суму 26 776,84 грн по непідтвердженим залишкам на складі.

В акті перевірки зазначено і не спростовується позивачем, що згідно відомості по рахунку 281 «Товари на складі» станом на 30.06.2023 на ТОВ «ТОП-Трансбуд» рахувались залишки продукції бітуму дорожнього БНД 60/90 ДСТУ4044-2001 00019 у кількості 5,363 т на суму 3 1284,15 грн, який фактично зберігається за адресою: Полтавська область, Кременчуцький район, с. Соснівка, вул. Панфілова та бітуму дорожнього БНД 60/90 ДСТУ4044-2001 00019 у кількості 16,26 т на суму 101 016,66 грн (відсутня інформація щодо зберігання), сировини нафтобітуму 00022 у кількості 1,59 т на суму 1583,37 грн (відсутня інформація щодо зберігання).

В ході проведення перевірки, на запит ГУ ПС у Полтавській області, ТОВ «ТОП-Трансбуд» повідомило, що бітум дорожній БНД 60/90 виробництва ПАТ «Укртатнафта» у кількості 5,363 тон на суму 31284,15 грн без урахування ПДВ дійсно зберігається за адресою: Полтавська обл., с. Соснівка, вул. Панфілова, 30.

Товар придбаний у грудні 2016 у ТОВ «Хінтерукс» (40481632), взаємовідносини з цим контрагентом були дослідженні представниками контролюючих органів у ході попередньої планової перевірки, посадовим (службовим) особам контролюючих органів були надані у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки.

Бітум дорожній знаходиться на зберіганні відповідно договору№27 від 02.12.16 укладеному між ТОВ «Хінтертукс» та ТОВ «ТОП-Трансбуд».

Бітум дорожній БНД 60/90 виробництва ПАТ «Укртатнафта» у кількості 16,24 тон на суму 100953,99 грн без урахування ПДВ знаходиться на території Погребищенського райавтодору м. Погреби Вінницька область. Під час транспортування бітуму дорожнього у 2006 до Погребищенського райавтодору сталося ДТП, що спричинила відрив цистерни з причепа з перекиданням. Евакуацію цистерни з місця ДТП здійснював райавтодор. Під час аварії цистерна отримала значні пошкодження які призвели до розгерметизації і порушенню температурного режиму у наслідок чого бітум застигнув, що унеможливило його злив.

Сировина нафтобітуму була придбана 21.03.2006 і дійсно рахується у кількості 1,59 тон на суму 1583,37 грн без урахування ПДВ на 281 рахунку, знаходиться за адресою: м.Кременчук, вул. Київська,76 наразі втратила свої біохімічні властивості та стала непридатною для використання у виробництві бітуму.

На підприємстві не зберігаються документи за 2006, але свого часу вони надавались у повному обсязі посадовим (службовим) особам контролюючих органів у ході планових перевірок.

Слід зазначити взаємовідносин ТОВ «ТОП-Трансбуд» з ТОВ «Хінтертукс» (40481632) за перевіряє мий період відсутні.

Враховуючи вищевикладене, використати в подальшому залишки не реалізованої продукції в господарській діяльності не можливо.

Пунктом 198.3 статті 198 розділу V ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/ послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/ послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пунктом 198.5 статті 198 ПК України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними.

виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в неоподатковуваних операціях.

Отже, обов`язок щодо нарахування податкових зобов`язань з ПДВ відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПКУ виникає у платника податку у разі, якщо придбані товари/послуги та/або необоротні активи призначаються для використання або починають використовуватися, зокрема, в операціях, що не є об`єктом оподаткування (за винятком перерахованих у пункті 198.5 статті 198 ПКУ) незалежно від місця їх постачання.

Якщо підприємством здійснюється списання втрат, що виникли в процесі закупівлі, транспортування та зберігання продукції, така продукція не може бути використана в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства.

При цьому, якщо під час придбання такої продукції суми податку на додану вартість були включені до складу податкового кредиту, то підприємство відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПКУ повинно не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду, в якому відбувається її списання, здійснити нарахування податкових зобов`язань з ПДВ за основною ставкою виходячи із вартості придбання такої продукції.

У разі списання втрат, що виникли в процесі закупівлі, транспортування та зберігання продукції у межах норм її природного убутку, та, якщо під час придбання такої продукції суми податку на додану вартість були включені до складу податкового кредиту, податкові зобов`язання з ПДВ не нараховуються, а податковий кредит не коригується за умови, що вартість такої продукції включається до вартості іншої продукції, що реалізується підприємством.

У разі недотримання цієї умови за такою продукцією визначаються податкові зобов`язання з ПДВ відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПК України.

З рахування вказаного, висновки ГУ ДПС у Полтавській області щодо заниження суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість за червень 2023 на суму 26 776,84 грн по непідтвердженим залишкам на складі, відображеним ТОВ «ТОП-Трансбуд» по рахунку 281 «Товари на складі», не спростовані позивачем в ході розгляду судової справи.

Посилання позивача на обставини дослідження правовідносин із придбання товару, залишки якого: бітум дорожній БНД 60/90 ДСТУ4044-2001 00019 у кількості 5,363 т на суму 3 1284,15 грн; бітум дорожній БНД 60/90 ДСТУ4044-2001 00019 у кількості 16,26 т на суму 101 016,66 грн; сировина нафтобітуму 00022 у кількості 1,59 т на суму 1583,37 грн обліковуються позивачем, в попередні звітні періоди, в ході проведення перевірок господарської діяльності позивача, не впливають на висновки перевірки, якою встановлено про порушення станом на 20.11.2023, про що зазначено в акті перевірки від 20.11.2023 №12630/16-31-07-04-02/32738512.

Стосовно посилання ТОВ «ТОП-Трансбуд» на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 05.12.2017, яка набрала законної сили 28.02.2018 у справі №816/1873/17 за позовом ТОВ «ТОП-Трансбуд» до ГУ ДФС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, винесених за наслідками перевірки господарської діяльності ТОВ «ТОП-Трансбуд» з 01.01.2014 по 31.12.2016, суд враховує, що правовідносини щодо належного відображення в бухгалтерському та податковому обліку ТОВ «ТОП-Трансбуд» товарних запасів: бітум дорожній БНД 60/90 ДСТУ4044-2001 00019 у кількості 5,363 т на суму 3 1284,15 грн; бітум дорожній БНД 60/90 ДСТУ4044-2001 00019 у кількості 16,26 т на суму 101 016,66 грн; сировина нафтобітуму 00022 у кількості 1,59 т на суму 1583,37 грн, вказаним судовим рішенням не досліджувалось, оцінка їм не надавалася.

Відповідно, посилання на вказане рішення суду не впливає на висновки ГУ ДПС у Полтавській області, викладені в акті перевірки від 20.11.2023 №12630/16-31-07-04-02/32738512 щодо заниження суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість за червень 2023 на суму 26 776,84 грн по непідтвердженим залишкам на складі, відображеним ТОВ «ТОП-Трансбуд» по рахунку 281 «Товари на складі».

За вказаного, висновки ГУ ДПС у Полтавській області в даній частині є обґрунтованими, а податкове повідомлення-рішення від 29.12.2023 №00124690704 в цій частині є правомірним та таким, що скасуванню не підлягає.

З урахуванням викладеного, податкове повідомлення-рішення від 29.12.2023 №00124690704 підлягає скасування в частині нарахування податкового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 32629,35 грн, застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 8157,34 грн. В іншій частині податкове повідомлення-рішення є правомірним та скасуванню не підлягає, а позовні вимоги ТОВ «ТОП-Трансбуд» в цій частині слід залишити без задоволення.

Відповідно до положень частин першої, третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Позивачем при зверненні до суду сплачений судовий збір в сумі 3028,00 грн, відповідно стягненню на користь ТОВ «ТОП-Трансбуд» за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Полтавській області підлягає 1514,00 грн.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОП-Трансбуд" (вул. Київська буд.76, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, код ЄДРПОУ 32738512) до Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, буд. 4, м. Полтава, Полтавська область,36014, код ЄДРПОУ ВП 44057192) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 29.12.2023 №00124690704 в частині нарахування податкового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 32629,35 грн, застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 8157,34 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОП-Трансбуд" судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1514,00 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 28 жовтня 2024 року.

Головуючий суддя Н.Ю. Алєксєєва