Рішення

від 29.10.2024 по справі 520/22073/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2024 року Справа № 520/22073/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Садової М.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні в приміщенні суду в місті Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Ради адвокатів Донецької області, Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Донецької області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо перемету спору: Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, Харківська міська рада, Національна асоціація адвокатів України, Національне агентство з питань запобігання корупції про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,-

у с т а н о в и в :

позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача у якому, з урахуванням позовної заяви у виправленій редакції від 21.08.2024, просить: - скасувати рішення Ради адвокатів Донецької області від 18.12.2020 №13 про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю ОСОБА_2 (вимога-1); - зобов`язати Раду адвокатів Донецької області анулювати свідоцтво від 27.01.2021 № 5999 видане ОСОБА_2 (вимога-2); - зобов`язати Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Донецької області відкрити дисциплінарне провадження щодо порушення з боку адвоката Тимошенко Л. В. ч. 1 ст. 19 Конституції України та п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 на основі матеріалів справи та доказів позивача ОСОБА_1 поданих до Харківського окружного адміністративного суду (вимога-3); - визнати протиправним здійснення адвокатської діяльності з боку посадової особи місцевого самоврядування п`ятої категорії - адміністратора відділу адміністративних послуг Слобідського району Управління адміністративних послуг Департаменту адміністративних послуг та споживчого ринку Харківської міської ради Тимошенко Людмили Володимирівни та заборонити ОСОБА_2 займатися адвокатською діяльністю (вимога-4).

В обґрунтування позову покликається на те, що у межах цивільної справи № 953/816/24, що перебувала у провадженні Київського районного суду м. Харкова за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди стало відомо, що представником відповідача ОСОБА_4 є адвокат Тимошенко Л. В. Надалі, позивачем з`ясовано, що такий адвокат є посадовою особою органу місцевого самоврядування та займає посаду, яка віднесена до п`ятої категорії посад в такому органі. Відтак у відповідності до Законів України «Про запобігання корупції» та «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не може суміщати такі види діяльності. У зв`язку із наведеним просить позов задовольнити.

04.09.2024 відповідачем ОСОБА_2 надано відзив на позов. Наводить аргументи про те, що має право займатися адвокатською діяльністю. Жодних правових підстав для обмеження діяльності не існує. Позивач помилково ідентифікував відповідача як посадову особу органу місцевого самоврядування. ОСОБА_2 ніколи не обіймав посад у державних чи місцевих органах влади. Просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Позивачем подано до суду відповідь на відзив. Наводить доводи про те, що відповідачем ОСОБА_2 не наведено достатніх даних, які б дали можливість її ідентифікувати та установити, що вона не є посадовою особою органу місцевого самоврядування. Просить позов задовольнити.

Відповідачем ОСОБА_2 подано до суду заперечення на відповідь на відзив. Наводить аргументи про те, що вона не посадовою особою органу місцевого самоврядування. Жодних обмежень щодо здійснення адвокатської діяльності немає.

Відповідачем Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Донецької області подано до суду відзив на позов. Наводить аргументи про те, що позивач звертався до них із заявою (скаргою) про порушення дисциплінарної скарги відносно адвоката ОСОБА_2 . Повторно відповідна заява не була отримана, оскільки поштовий кореспонденція повернута, адже не було вручена одержувачу. Позивач не позбавлений можливості повторно звернутися із відповідною скаргою Просить у позові відмовити.

Позивачем подано до суду відповідь на відзив відповідача Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області. Наводить аргументи про те, що доводи відповідача є надуманими та не відповідають дійсності у зв`язку із війною на території України. Просить позов задовольнити.

Третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури надано пояснення на позов. Наводить відомості про те, що до третьої особи не надходили скарги від позивача відносно дії чи бездіяльності Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області відносно дисциплінарного поступку адвоката Тимошенко Л. В. Рішення суду у цій справі жодним чином не може вплинути на права, свободи, інтереси, обов`язки третьої особи, а відтак їх залучення не є доцільним. Судовому захисту підлягає порушене право позивача із сторони суб`єкта владних повноважень та предмет оскарження повинен мати юридичне значення та впливати на права, свободи, інтереси такої особи. У зв`язку з наведеним просить у позові відмовити.

Ухвалою судді від 26.08.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою суду від 26.08.2024 витребувано докази у Харківській міській раді та у відділі адміністративних послуг Слобідського району управління адміністративних послуг Департаменту адміністративних послуг та споживчого ринку Харківської міської ради відомості, чи є посадовою особою органу місцевого самоврядування ОСОБА_2 , у разі наявності такої посадової особи надати відомості про дату, місяць та рік народження, місце народження та останнє відоме місце проживання (за наявності); займана посада, чи відносить займана посада до категорій посад службовців органу місцевого самоврядування, чи видавалось такій особі свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю (номер такого свідоцтва та дата видачі, ким видано), а за наявності, відомості про зупинення права на зайняття адвокатською діяльністю.

Ухвала суду в частині витребування доказів не виконана, будь-яких повідомлень про неможливість виконання ухвали суду не подано.

Ухвалою суду від 02.10.2024 витребувано у Департаменту адміністративних послуг та споживчого ринку Харківської міської ради (місцезнаходження місто Харків, вулиця Чернишевського, будинок № 26) відомості, чи є посадовою особою органу місцевого самоврядування ОСОБА_2 , у разі наявності такої посадової особи, надати відомості про дату, місяць та рік народження, місце народження та останнє відоме місце проживання (за наявності); займана посада, чи відносить займана посада до категорій посад службовців органу місцевого самоврядування, чи видавалось такій особі свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю (номер такого свідоцтва та дата видачі, ким видано), а за наявності, відомості про зупинення права на зайняття адвокатською діяльністю. Ухала суду про витребування доказів не виконана.

Ухвалою суду від 25.10.2024 відмовлено у клопотанні позивача про витребування доказів.

Відтак розгляд і вирішення адміністративної справи проводиться за правилами письмового провадження на підставі матеріалів справи.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд прийшов до наступного з огляду на таке.

Суд установив, 18 грудня 2020 року Радою адвокатів Донецької області прийнято рішення № 13/2/17 про видачу ОСОБА_2 свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю. Запрошено ОСОБА_2 скласти присягу адвоката 27.01.2021 року. Дані обставини установлено із копії відповідного рішення, яке містить у матеріалах справи.

Відповідно до профілю адвоката Тимошенко Людмили Володимирівни 27.01.2021, останній видано свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю. Підвищення кваліфікації виконано у 2021 та 2023 роках.

Позивач ОСОБА_1 наводить аргумент про те, що уперше дізнався про діяльність ОСОБА_2 як адвоката після отримання від неї відзиву на позовну заяву 04.03.2024 через систему "Електронний суд" у цивільній справі № 953/825/24, що перебувала у провадженні Київського районного суду м. Харкова за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Представником відповідача ОСОБА_4 була адвокат Тимошенко Л. В.

Через систему електронних декларацій НАЗК позивач дізнався, що ОСОБА_2 також є посадовою особою органу місцевого самоврядування. Відтак її діяльність адвоката порушує обмеження щодо сумісництва, які передбачені Законами України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та «Про запобігання корупції», а відтак така не мала права представляти інтереси відповідача у справі № 953/825/24.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні регулює Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 року №5076-VI (далі Закон - № 5076).

Правовою основою діяльності адвокатури України є Конституція України, цей Закон, інші законодавчі акти України, що визначено у ст. 3 Закону № 5076.

Так, відповідно до ст. 2 зазначеного Закону, адвокатура України - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом. Адвокатуру України складають всі адвокати України, які мають право здійснювати адвокатську діяльність. З метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 1 Закону № 5076, адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту (п.2 ч.1 ст. 1 цього Закону).

Тобто, адвокатська діяльність - це вчинення адвокатом дій, спрямованих на здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 6 Закону № 5076, адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Положеннями ч. 2 ст. 6 Закону № 5076 визначено, що не може бути адвокатом особа, яка: 1) має непогашену чи незняту в установленому законом порядку судимість за вчинення тяжкого, особливо тяжкого злочину, а також нетяжкого злочину, за який призначено покарання у виді позбавлення волі; 2) визнана судом недієздатною чи обмежено дієздатною; 3) позбавлена права на заняття адвокатською діяльністю, - протягом двох років з дня прийняття рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю; 4) звільнена з посади судді, прокурора, слідчого, дізнавача, нотаріуса, з державної служби або служби в органах місцевого самоврядування за порушення присяги, вчинення корупційного правопорушення, - протягом трьох років з дня такого звільнення. Відтак, перелік осіб, які не можуть бути адвокатом, - є виключним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону № 5076 несумісною з діяльністю адвоката є: 1) робота на посадах осіб, зазначених у пункті 1 частини першої статті 3 Закону України "Про запобігання корупції"; 2) військова або альтернативна (невійськова) служба; 3) нотаріальна діяльність; 4) судово-експертна діяльність.

Відповідно до положень п. 1 ч. 1 цієї статті, несумісною з діяльністю адвоката є, серед іншого робота на посадах осіб, зазначених у пункті 1 частини першої статті 3 Закону України "Про запобігання корупції".

За приписами п. 1 ч. 1 статті 25 Закону України "Про запобігання корупції" (далі Закон №1700) встановлено обмеження щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності, та визначено, що особам, зазначеним у пункті 1 частини першої статті 3 цього Закону, забороняється займатися іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту) або підприємницькою діяльністю, якщо інше не передбачено Конституцією або законами України.

На посадових осіб місцевого самоврядування поширюються вимоги щодо несумісності, встановлені пунктом 1 частини першої статті 7 Закону N 5076.

За положеннями статті 1 Закону № 2493-III служба в органах місцевого самоврядування - це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом.

Складаючи відповідно до чинного законодавства при вступі на службу в органи місцевого самоврядування Присягу на вірність Українському народові, особа свідомо приймає етичні та інші обмеження, які покладаються на неї спеціальним національним законодавством.

Статтею 2 цього Закону встановлено, що посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.

Наведене дає підстави для висновку, що особа, яка перебуває на службі в органах місцевого самоврядування, не може займатися адвокатською діяльністю або виконувати іншу оплачувану роботу.

За змістом статті 31 Закону № 5076 право на заняття адвокатською діяльністю зупиняється у разі: 1) подання адвокатом заяви про зупинення адвокатської діяльності; 2) набрання законної сили обвинувальним вироком суду стосовно адвоката за вчинення злочину, крім випадку, передбаченого пунктом 6 частини першої статті 32 цього Закону; 3) накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю; 4) визнання адвоката за рішенням суду недієздатним або обмежено дієздатним.

Право на заняття адвокатською діяльністю зупиняється: 1) з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, - з дня подання раді адвокатів регіону за адресою робочого місця адвоката відповідної заяви адвоката; 2) з підстав, передбачених пунктами 2 і 4 частини першої цієї статті, - з дня набрання законної сили відповідним рішенням суду; 3) з підстави, передбаченої пунктом 3 частини першої цієї статті, - з дня прийняття кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури відповідного рішення.

Протягом строку зупинення права на заняття адвокатською діяльністю адвокат не має права її здійснювати. Такий адвокат також не може брати участь у роботі органів адвокатського самоврядування, крім випадків, коли таке право зупинено у зв`язку з призначенням особи на посаду до органу державної влади з`їздом адвокатів України.

Відомості про зупинення права на заняття адвокатською діяльністю вносяться до Єдиного реєстру адвокатів України.

Відносно адвоката Тимошенко Л. В. суд не установив відомостей про зупинення права на зайняття адвокатською діяльністю у зв`язку із перебуванням на службі в органах місцевого самоврядування.

Натомість, позивач наводить аргументи про те, що ОСОБА_2 перебуває на службі в органах місцевого самоврядування та займає посаду адміністратора відділу адміністративних послуг Слобідського районного управління адміністративних послуг департаменту адміністративних послуг та споживчого ринку Харківської міської ради.

Відповідачем ОСОБА_2 наведено заперечення з цього приводу та надано відомості з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування індивідуальні відомості про застраховану особу ОСОБА_2 . Такі відомості містять дані про страхувальників відносно застрахованої особи. У переліку страхувальників відсутні відомості про те, що Харківською міською радою вносились чи вносяться внески за застраховану особу ОСОБА_2 .

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.

Відтак позивач наводячи обставини щодо суміщення адвокат Тимошенко Л. В. із іншими видами діяльності не надав суду належних, допустимих доказів, які б як кожен окремо або у сукупності між собою підтвердили наведені обставини та вимоги позивача з цього питання.

З огляду на викладене вище суд прийшов переконання про те, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог-1 та -2, адже позивач не довів перед судом обставин сумісності в розумінні норм Закону України «Про запобігання корупції» адвоката ОСОБА_5 із іншими видами діяльності, а саме із перебуванням на службі в органах місцевого самоврядування.

Щодо позовної вимог-3, суд прийшов до наступного.

Позивач звернувся із скаргою до Ради адвокатів Донецької області щодо діяльності адвоката Тимошенко Л. В., який переслано до КДКА Донецької області /том 1 а.с. 86/.

КДКА Донецької області листом від 12.04.2024 № 39 повідомив позивача про неможливість прийняття до розгляду електронного листа позивача, як скарги на дії адвоката Тимошенко Л. В., у зв`язку із тим, що така скарга не відповідача вимогам установленим Положенням. Відповідно до ст. ст. 14, 15 Положення заява (скарга) позивача повернута останньому. Роз`яснено право повторного звернення із скаргою /Том 1 а.с. 87-89/.

Позивач повторно звернувся із скаргою до КДКА Донецької області, однак така повернута у зв`язку із невручення відправнику.

Частинами першою-третьою статті 33 Закону № 5076 визначено, що адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом. Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку. Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.

Відповідно до статті 7 Положення «Про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної повідерній адвоката, яка може мати наслідок його дисциплінарну відповідальність», затвердженого рішенням Ради адвокатів України 30.08.2014 № 120 (далі Положення) дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється в особливому порядку. Адвокат вважається невинуватим у вчиненні дисциплінарного проступку і не може бути підданий дисциплінарному покаранню, доки його вину не буде доведено в законному порядку і встановлено рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності. Адвокат не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов`язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює дисциплінарне провадження стосовно адвоката. Звинувачення адвоката не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь.

Частинами першою-другою статті 36 Закону № 5076 встановлено, що право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки. Не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв`язку із здійсненням ним адвокатської діяльності. Дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою).

Дисциплінарне провадження відповідно до частини першої статті 37 Закону № 5076-VI складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.

Частиною першою статті 38 Закону № 5076 встановлено, що заява (скарга) щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати.

Відповідно до ст. 31 Положення за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не пізніше тридцяти днів з дня отримання матеріалів перевірки більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.

Згідно з ст. 34 Положення рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.

З огляду на викладене суд прийшов переконання про те, що уповноважений орган не прийняв рішення про відмову в порушенні дисциплінарної скарги, а повернув скаргу у зв`язку із тим, що заява (скарга) не відповідала вимогам, а при повторному зверненні позивача із скаргою, остання не було отримана КДКА Донецької області.

Частиною першою статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За змістом частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Отже, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Тобто, у порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке порушує безпосередньо права чи обов`язки позивача.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Відповідно до пункту 18 частини першої статті 4 КАС України нормативно-правовий акт - це акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який установлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування.

Індивідуальний акт - це акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який (яке) стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк (пункт 19 частини першої статті 4 КАС України).

За владно-регулятивною природою всі юридичні акт поділяються на правотворчі, правотлумачні (правоінтерпретаційні) та правозастосовні. Нормативно-правові акти належать до правотворчих, а індивідуальні - до правозастосовних.

Індивідуально-правові акти як результати правозастосування адресовані конкретним особам, тобто є формально обов`язковими для персоніфікованих (чітко визначених) суб`єктів; містять індивідуальні приписи, в яких зафіксовані суб`єктивні права та/чи обов`язки адресатів цих актів; розраховані на врегулювання лише конкретної життєвої ситуації, а тому їх юридична чинність (формальна обов`язковість) вичерпується одноразовою реалізацією. Крім того, такі акти не можуть мати зворотної дії в часі, а свій зовнішній прояв можуть отримувати не лише в письмовій (документальній), але й в усній (вербальній) або ж фізично-діяльнісній (конклюдентній) формах.

Отже, акт застосування норм права (індивідуальний акт) - індивідуально-конкретні приписи, що є результатом застосування норм права; вимоги нормативно-правового акта стосуються всіх суб`єктів, які опиняються в нормативно регламентованій ситуації, а акт застосування норм права адресується конкретним суб`єктам і створює права та/чи обов`язки лише для цих суб`єктів; нормативно-правовий акт регулює певний вид суспільних відносин, а акт застосування норм права - конкретну життєву ситуацію; нормативно-правовий акт діє впродовж тривалого часу та не вичерпує свою дію фактами його застосування, тоді як дія індивідуального акта закінчується у зв`язку з припиненням існування конкретних правовідносин.

З огляду на викладене КДКА Донецької області не приймалось рішення про відмову у порушення дисциплінарної скарги, а лист щодо повернення скарги не відповідає вимогах індивідуального акту, а відтак не порушує права позивача, а тому підстав зобов`язати КДКА Донецької області відкрити дисциплінарне провадження відсутні.

Щодо позовної вимоги-4, суд зазначає, що така є похідною вимогою від позовних вимог-1 та -2, а відтак оскільки судом не установлено протиправність здійснення адвокатської діяльності ОСОБА_2 у зв`язку із перебування на службі в органах місцевого самоврядування, а тому суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення цієї вимоги.

У відповідності до ст. 139 КАС України розподіл судових витрат не здійснюється, у зв`язку із звільненням позивача від сплати судового збору у відповідності до Закону України «Про судовий збір».

Керуючись статтями 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

у х в а л и в :

адміністративний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Ради адвокатів Донецької області, Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Донецької області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо перемету спору: Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, Харківська міська рада, Національна асоціація адвокатів України, Національне агентство з питань запобігання корупції про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено та підписано суддею 29.10.2024.

Суддя М. І. Садова