Рішення
від 17.10.2024 по справі 580/6196/24
ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2024 року справа № 580/6196/24

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кульчицького С.О.,

за участю: секретаря судового засідання - Глийової В.Г.,

прокурора - Куліш А.А. (за посвідченням),

представника позивача - Каландирця А.В. (у порядку самопредставництва),

представника відповідача - Осипенко Н.С. (за довіреністю),

представника відповідача - Коломієць Т.В. (за довіреністю),

представника третіх осіб - Щербакова М. Н. (у порядку самопредставництва),

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом заступника керівника Черкаської окружної прокуратури в інтересах держави в особі: Державної інспекції архітектури та містобудування України, виконавчого комітету Черкаської міської ради та Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації до Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: приватне підприємство "Камелот-В" та приватне підприємство "Камелот-Н" про визнання протипраним та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся заступник керівника Черкаської окружної прокуратури в інтересах держави в особі: Державної інспекції архітектури та містобудування України (далі - позивач-1), виконавчого комітету Черкаської міської ради (далі - позивач-2) та Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації (далі - позивач-3) до Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації (далі - відповідач), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: приватне підприємство "Камелот-В" та приватне підприємство "Камелот-Н", в якому просить визнати протипраним та скасувати наказ Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради від 19.03.2024 № 1109 "Про затвердження ПП "Камелот-Н" та ПП "Камелот-В" містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва по вул. Князя Ольгерда 15, 15/1".

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що земельні ділянки площею 0,6385 га (кадастровий номер 7110136700:03:027:0042), площею 0,3438 га (кадастровий номер 7110136700:03:027:0043), площею 0,0300га (кадастровий номер 7110136700:03:027:0044), площею 1,3860 га (кадастровий номер 7110136700:03:027:0045) по вул. Князя Ольгерда, 15, 15/1, м. Черкаси, віднесені до земель для культурно-оздоровчих потреб, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей або земель для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення та обмежені безстроково у використанні потраплянням повністю або в частині у охоронну зону навколо об`єкта культурної спадщини та у водоохоронну зону, у т.ч прибережну захисну смугу. Відповідно до витягу з містобудівної документації міста Черкаси на визначення обмежень у використанні території для містобудівних потреб від 19.03.2024 №01-17/9737 вбачається, що містобудівні потреби частково відповідають містобудівній документації. Відповідно до вказаного витягу, наявні наступні містобудівні обмеження: Реалізація містобудівної документації на частині земельної ділянки (61%); Охоронна зона навколо інженерних комунікацій; Зона регулювання забудови (застосовується при будівництві нових, реконструкції з розширенням існуючих будівель і споруд); Зона городища «Замкова гора»; Об`єднана зона охорони пам`яток археології; Зона заповідної території «Черкаська берегові схили»; Зона рятівних археологічних досліджень; Водоохоронна зона; Прибережна захисна смуга. Згідно інформації Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації земельні ділянки загальною площею 2,3983га (кадастровий номер 7110136700:03:027:0042, 7110136700:03:027:0043, 7110136700:03:027:0044, 7110136700:03:027:0045) розташовані в межах пам`ятки археології місцевого значення «Замкова гора» та заповідної території «Черкаські берегові схили», таким чином вони відносяться до категорії земель історико-культурного призначення за законом й це цільове призначення може бути змінене виключно за погодженням з Кабінетом Міністрів України. Порядок використання таких земель повинен визначатись з урахуванням особливостей охорони об`єктів культурної спадщини, встановлених нормами спеціального Закону України «Про охорону культурної спадщини», та іншими нормами законодавства у сфері охорони культурної спадщини і сфері земельних відносин в частині, в якій вони не суперечать нормам спеціального закону. Землі історико-культурного призначення можуть використовуватися згідно норм додатку №59 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051. Земельні ділянки відносно яких видано містобудівні умови та обмеження для будівництва апарт-готелю повинні мати категорію землі житлової та громадської забудови, вид цільового призначення земельні ділянки громадської забудови (земельні ділянки, які використовуються для розміщення громадських будівель і споруд (готелів, офісних будівель, для навчальних та дослідних закладів, для лікарень та оздоровчих закладів), інших об`єктів загального користування), що не узгоджується із інформацією з ДЗК та ДРРПНМ, внаслідок чого вбачається невідповідність намірів забудови цільовому призначенню земельних ділянок. Будівництво на даних земельних ділянках є неможливим, оскільки на даний час не затверджено історико-архітектурний опорний план м. Черкаси. Відповідач, видаючи містобудівні умови та обмеження, не пересвідчився що намір забудови не суперечить вимогам щодо охорони та збереження об`єкта культурної спадщини, не взяв до уваги інформацію, наведену у правовстановлюючих документах про встановлені види обмежень, внаслідок чого наказ Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради від 19.03.2024 №1109 прийнятий з порушенням вимог Земельного, Водного кодексів України, Законів України «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про охорону культурної спадщини», а тому підлягає скасуванню.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 25.06.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Призначено підготовче засідання на 09 годину 30 хвилин 16 липня 2024 року.

Відповідач позовні вимоги не визнав, проти задоволення позову заперечив, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що третіми особами до нього подано заяву на видачу містобудівних умов і обмежень від 22.02.2024 за вх. № 01-17/9737, в якій заявлено намір проектування об`єкта будівництва на земельних ділянках загальною площею 2,3983 га, кадастровий номер 7110136700:03:027:0042, 7110136700:03:027:0043, 7110136700:03:027:0044, 7110136700:03:027:0045. При розгляді вказаної заяви відповідачем, не було встановлено підстав для відмови в наданні містобудівних умов та обмежень. Наміри забудови відповідають вимогам діючої містобудівної документації, адже територія на якій розташовані земельні ділянки по вул. Князя Ольгерда, 15, 15/1 м. Черкаси належить до території пляжу (61%) та громадських закладів (39%). Вказане функціональне призначення території встановлене містобудівною документацією, Генеральним планом міста Черкаси, затвердженим рішенням Черкаської міської ради від 29.12.2011 №3-505 (зі змінами). Констатувавши відсутність законних підстав для відмови в наданні містобудівних умов та обмежень та, насамперед, встановивши відповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, за результатами розгляду заяви третіх осіб відповідачем видано наказ від 19.03.2024 №1109 «Про затвердження ПП «Камелот-Н» та ПП «Камелот-В» містобудівних умов і обмежень для проектування об`єкта будівництва по вул. Князя Ольгерда, 15, 15/1 в м. Черкаси». Крім того, відповідач зазначає, що в пункті 8 спірних містобудівних умов і обмежень вказано, що об`єкт будівництва потрапляє в межі зони археологічних досліджень, об`єднаної зони охорони пам`яток археології, зони городища «Замкова Гора». Проектною документацією передбачити і забезпечити проведення відповідних заходів та отримання необхідних погоджувальних документів, відповідно до вимог ЗУ «Про охорону культурної спадщини». Будівельні роботи розпочинати тільки після отримання відповідного висновку, погодження органу охорони культурної спадщини. Відповідач передбачив відповідну вимогу в містобудівних умовах та обмеженнях та замовник зобов`язаний дотриматись всіх встановлених законодавством вимог. Також в пункті 3 відповідачем встановлено застереження, що будівництво вести на території громадських закладів, поза межами прибережнозахисної смуги. Крім того, в пункті 8 спірних містобудівних умов і обмежень зазначено, що земельні ділянки розташовані в водоохоронній зоні та прибережній захисній смузі. Врахувати вимоги п.4 статті 89 Водного кодексу України, статті 60-61 ЗКУ. Крім того, відповідач наголошує, що містобудівні умови і обмеження є вихідними даними, які отримує замовник для проектування об`єкта будівництва. Отримавши такі дані, замовнику необхідно замовити в організаціях, які мають на це відповідний кваліфікаційний сертифікат, розроблення проекту будівництва. Отже, проектувальник при розробленні проекту будівництва зобов`язаний врахувати планувальні обмеження передбачені пунктом 8 спірних містобудівних умов і обмежень, обмеживши можливість будь-якої забудови в межах існуючої прибережної захисної смуги. Таким чином, відповідач вважає, що спірні містобудівні умови та обмеження видані відповідно до вимог чинного законодавства та вимог містобудівної документації м. Черкаси, а отже підстави для їх скасування відсутні.

Прокурором подано до суду відповідь на відзив, де останній зазначив, що вказані у відзиві на позовну заяву твердження відповідача є необґрунтованими, а наказ Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради від 19.03.2024 № 1109 «Про затвердження ПП «Камелот-Н» та ПП «Камелот-В» містобудівних умов і обмежень для проектування об`єкта будівництва по вул. КнязяОльгерда, 15, 15/1» прийнятий з порушенням вимог Земельного, Водного кодексів України та Законів України «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про охорону культурної спадщини», тому підлягає скасуванню.

Зареєстрованою судом 11.09.2024 заявою від 10.09.2024 прокурор просив прийняти до розгляду зміну підстав позовної заяви від 19.06.2024 шляхом доповнення її обставиною перебування земельних ділянок площею 0,6385га (кадастровий номер 7110136700:03:027:0042), площею 0,3438га (кадастровий номер 7110136700:03:027:0043), площею 0,0300га (кадастровий номер 7110136700:03:027:0044), площею 1,3860 га (кадастровий номер 7110136700:03:027:0045) по вул. Князя Ольгерда, 15, 15/1, м. Черкаси також в межах пам`ятки археології місцевого значення «Культурний шар пізньосередньовічного міста» (реєстраційний №3966), взятої на облік розпорядженням Черкаської обласної державної адміністрації від 12.03.1996 №129 «Про доповнення списку пам`яток історії та культури області, що перебувають під охороною держави».

Усною ухвалою від 11.09.2024 у прийнятті заяви про доповнення підстав позову зазначеною обставиною відмовлено, у зв`язку із неможливістю доповнення підстави обставиною, так як підстава позову не є обставиною, стадію підготовчого провадження було закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 18.09.2024 о 09 годині 30 хвилин.

Ухвалою від 18.09.2024 відкладено розгляд справи в зв`язку з оголошеною повітряною тривогою та призначено розгляд справи на 10.10.2024 о 09 годині 30 хвилин.

18.09.2024 прокурорм подано клопотання про зупинення провадження у справі на підставі пункту 3 часнити 1 статті 236 КАС України, яке вмотивовано тим, що на даний час існує об`єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення справи № 580/7276/21, у якій судом встановлюються обставини, що впливають на оцінку доказів у справі №580/6196/24, зокрема факт бездіяльності виконавчого комітету Черкаської міської ради, що полягає у не вчиненні дій спрямованих на замовлення розроблення історико-архітектурного опорного плану історично населеного міста Черкаси, що має значення для правильного вирішення спору у цій справі.

У судовому засіданні призначеному на 10.10.2024, усною ухвалою суду, у задоволенні клопотання прокурора про зупинення провадження у справі відмовлено, з мотивів того, що відповідно до пункту 3 частини 1 статті 236 КАС України суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

У судовому засіданні призначеному на 10.10.2024 оголошено перерву до 10:30 15.10.2024.

У судовому засіданні призначеному на 15.10.2024 оголошено перерву до 12:00 16.10.2024.

Ухвалою 16.10.2024 відкладено судове засідання з розгляду справи по суті на 17.10.2024 на 13:30.

Заслухавши прокурора, представників сторін та представника третіх осіб, які не заявлять самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ПП «Камелот-Н», ПП «Камелот-В», дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, суд встановив такі фактичні обставини.

Рішенням Черкаської міської ради від 17.03.2016 №2-378 «Про надання приватному підприємству «Камелот-В» земельної ділянки в оренду по вул. Гагаріна, 15/1» надані у користування: земельна ділянка загальною площею 1,0123га без зміни цільового призначення, з них: площею 0,6385 га (кадастровий номер 7110136700:03:027:0042), яка за цільовим призначенням віднесена до земель для культурно-оздоровчих потреб, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей та обмежена безстроково у використанні (потрапляє у водоохоронну зону та прибережні смуги вздовж річок, навколо водойм та на островах та потрапляє в охоронну зону навколо об`єкта культурної спадщини), площею 0,3438 га (кадастровий номер 7110136700:03:027:0043), яка за цільовим призначенням віднесена до земель для культурно-оздоровчих потреб, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей та обмежена безстроково у використанні (потрапляє у водоохоронну зону та частина земельної ділянки площею 0,0034 га потрапляє в охоронну зону навколо об`єкта культурної спадщини); площею 0,0300 га (кадастровий номер 7110136700:03:027:0044), яка за цільовим призначенням віднесена до земель для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення та обмежена безстроково у використанні (потрапляє у водоохоронну зону та частина земельної ділянки площею 0,0055 га потрапляє в охоронну зону навколо об`єкта культурної спадщини). За функціональним використанням земельну ділянку віднести до категорії земель рекреаційного призначення та інші відкриті землі (землі відпочинку та спорту), з них площею 0,0300 га (кадастровий номер 7110136700:03:027:0044) на період з 1 червня до 1 жовтня до земель комерційного використання.

Згідно з пунктами 2, 3 та 26 Договору оренди землі від 18.07.2016, укладеного між Черкаською міською радою та ПП «Камелот-В» на виконання рішення Черкаської міської ради від 17.03.2016 №2-378, в оренду передаються земельні ділянки загальною площею 1,0123 га, а саме площею 0,6385 га (кадастровий номер 7110136700:03:027:0042), площею 0,3438 га (кадастровий номер 7110136700:03:027:0043), площею 0,0300 га (кадастровий номер 7110136700:03:027:0044) під нежитлові будівлі. За функціональним використанням земельні ділянки площею 0,6385 га та площею 0,3438 га відносяться до категорії земель рекреаційного призначення та інші відкриті землі (землі відпочинку та спорту), земельна ділянка площею 0,0300 га відноситься до земель комерційного використання. На земельній ділянці знаходяться такі об`єкти нерухомого майна та інфраструктури: нежитлові будівлі. Обов`язковими для діяльності орендаря є наступні обмеження: на земельну ділянку площею 0,6385 га пов`язані з розміщенням земельної ділянки у водоохоронній зоні, прибережній смузі вздовж річок, навколо водойм та на островах, в охоронній зоні навколо об`єкту культурної спадщини, на земельну ділянку площею 0,3438 га пов`язані із розміщенням земельної ділянки у водоохоронній зоні та частини земельної ділянки площею 0,0034 га в охоронній зоні навколо об`єкта культурної спадщини, на земельну ділянку площею 0,0300 га пов`язані із розміщенням земельної ділянки у водоохоронній зоні та частини земельної ділянки площею 0,0055 га в охоронній зоні навколо об`єкта культурної спадщини.

Рішенням Черкаської міської ради від 17.03.2016 №2-379 «Про надання приватному підприємству «Камелот-Н» земельної ділянки в оренду по вул. Гагаріна, 15» надані у користування: земельна ділянка загальною площею 2,0000 га без зміни цільового призначення, з них: площею 1,3860 га (кадастровий номер 7110136700:03:027:0045), яка за цільовим призначенням віднесена до земель для культурно-оздоровчих потреб, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей та обмежена безстроково у використанні (потрапляє у водоохоронну зону та прибережні смуги вздовж річок, навколо водойм та на островах та потрапляє в охоронну зону навколо об`єкта культурної спадщини), площею 0,5840 га (кадастровий номер 7110136700:03:027:0046), яка за цільовим призначенням віднесена до земель для культурно-оздоровчих потреб, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей та обмежена безстроково у використанні (потрапляє у водоохоронну зону та частина земельної ділянки площею 0,0018 га потрапляє в охоронну зону навколо об`єкта культурної спадщини); площею 0,0300 га (кадастровий номер 7110136700:03:027:0047), яка за цільовим призначенням віднесена до земель для культурно-оздоровчих потреб, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей та обмежена безстроково у використанні (потрапляє у водоохоронну зону та частина земельної ділянки площею 0,0054 га потрапляє в охоронну зону навколо об`єкта культурної спадщини). За функціональним використанням земельну ділянку віднести до категорії земель рекреаційного призначення та інші відкриті землі (землі відпочинку та спорту), з них площею 0,0300 га (кадастровий номер 7110136700:03:027:0047) на період з 1 червня до 1 жовтня до земель комерційного використання.

Згідно з пунктами 1, 2, 3 та 26 Договору оренди землі від 08.06.2016, укладеного між Черкаською міською радою та ПП «Камелот-Н» на виконання рішення Черкаської міської ради від 17.03.2016 №2-379, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 2,0000 га, що за цільовим призначенням відноситься до категорії земель для культурно-оздоровчих потреб, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, а саме: земельна ділянка 1,3860га (кадастровий номер 7110136700:03:027:0045), площею 0,5840 га (кадастровий номер 7110136700:03:027:0046), площею 0,0300 га (кадастровий номер 7110136700:03:027:0047) під нежитлові будівлі. За функціональним використанням земельні ділянки площею 1,3860 га та площею 0,5840 га відносяться до категорії земель рекреаційного призначення та інші відкриті землі (землі відпочинку та спорту), земельна ділянка площею 0,0300га відноситься до земель комерційного використання. На земельній ділянці знаходяться такі об`єкти нерухомого майна та інфраструктури: нежитлові будівлі. Обов`язковими для діяльності орендаря є наступні обмеження: на земельну ділянку площею 1,3860 га пов`язані з розміщенням земельної ділянки у водоохоронній зоні, прибережній смузі вздовж річок, навколо водойм та на островах, та із розміщенням земельної ділянки в охоронній зоні навколо об`єкту культурної спадщини, на земельну ділянку площею 0,5840 га пов`язані із розміщенням земельної ділянки у водоохоронній зоні та частини земельної ділянки площею 0,0018 га в охоронній зоні навколо об`єкта культурної спадщини, на земельну ділянку площею 0,0300 га пов`язані із розміщенням земельної ділянки у водоохоронній зоні та частини земельної ділянки площею 0,0054 га в охоронній зоні навколо об`єкта культурної спадщини.

Відповідно до долучених до позовної заяви витягів з Державного земельного кадастру від 25.09.2014: категорія земель для земельної ділянки з кадастровим номером 7110136700:03:027:0042 площею 0,6385 га землі водного фонду; цільове призначення для культурно-оздоровчих потреб, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей; вид використання - для культурно-оздоровчих потреб, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей; зареєстровані обмеження у використанні земельної ділянки водоохоронна зона (площа, на яку поширюється обмеження 0,6385 га, безстроково), прибережні захисні смуги вздовж річок, навколо водойм та на островах (площа, на яку поширюється обмеження 0,6385 га, безстроково), охоронна зона навколо об`єкта культурної спадщини (площа, на яку поширюється обмеження 0,6385 га, безстроково), категорія земель для земельної ділянки з кадастровим номером 7110136700:03:027:0043 площею 0,3438 га землі рекреаційного призначення; цільове призначення для культурно-оздоровчих потреб, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей; вид використання - для культурно-оздоровчих потреб, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей; зареєстровані обмеження у використанні земельної ділянки водоохоронна зона (площа, на яку поширюється обмеження 0,3438 га, безстроково), охоронна зона навколо об`єкта культурної спадщини (площа, на яку поширюється обмеження 0,0034 га, безстроково), категорія земель для земельної ділянки з кадастровим номером 7110136700:03:027:0044 площею 0,0300 га землі рекреаційного призначення; цільове призначення для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення; вид використання - для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення; зареєстровані обмеження у використанні земельної ділянки водоохоронна зона (площа, на яку поширюється обмеження 0,0300 га, безстроково), охоронна зона навколо об`єкта культурної спадщини (площа, на яку поширюється обмеження 0,0055 га, безстроково), категорія земель для земельної ділянки з кадастровим номером 7110136700:03:027:0045 площею 1,3860 га землі водного фонду; цільове призначення для культурно-оздоровчих потреб, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей; вид використання - для культурно-оздоровчих потреб, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей; зареєстровані обмеження у використанні земельної ділянки прибережні захисні смуги вздовж річок, навколо водойм та на островах (площа, на яку поширюється обмеження, 1,3860 га, безстроково), водоохоронна зона (площа, на яку поширюється обмеження 1,3860 га, безстроково), охоронна зона навколо об`єкта культурної спадщини (площа, на яку поширюється обмеження 1,3860 га, безстроково).

Відповідно до наданих третьою особою ПП «Камелот-В» витягів з Державного земельного кадастру від 09.07.2024 - категорія земель для земельної ділянки з кадастровим номером 7110136700:03:027:0044 площею 0,0300 га землі житлової та громадської забудови; вид цільового призначення « 03.08» для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування; зареєстровані обмеження у використанні земельної ділянки водоохоронна зона (площа, на яку поширюється обмеження 0,0300га, безстроково), зона охорони пам`ятки культурної спадщини (площа, на яку поширюється обмеження 0,0055 га, безстроково), від 20.06.2024 - категорія земель для земельної ділянки з кадастровим номером 7110136700:03:027:0043 площею 0,3438 га - землі житлової та громадської забудови; вид цільового призначення « 03.08» для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування; зареєстровані обмеження у використанні земельної ділянки водоохоронна зона (площа, на яку поширюється обмеження 0,3438 га, безстроково), зона охорони пам`ятки культурної спадщини (площа, на яку поширюється обмеження 0,0034 га, безстроково).

Згідно з інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 11.06.2024: щодо земельної ділянки 7110136700:03:027:0042, площа 0,6385 га, у блоці «Актуальна інформація про об`єкт речових прав» містяться додаткові відомості «На земельну ділянку площею 0,6385 га на підставі Земельного кодексу України встановлено безстрокове обмеження у використанні потрапляє у водоохоронну зону та прибережні смуги вздовж річок, навколо водойм та на островах. На підставі Закону України «Про охорону культурної спадщини» встановлено безстрокове обмеження у використанні потрапляє в охоронну зону навколо об`єкта культурної спадщини», щодо земельної ділянки 7110136700:03:027:0043, площа 0,3438 га, у блоці «Актуальна інформація про об`єкт речових прав» містяться додаткові відомості «На земельну ділянку площею 0,3438 га на підставі Земельного кодексу України встановлено безстрокове обмеження у використанні потрапляє у водоохоронну зону. На частину земельної ділянки площею 0,0034 га на підставі Закону України «Про охорону культурної спадщини» встановлено безстрокове обмеження у використанні потрапляє в охоронну зону навколо об`єкта культурної спадщини», щодо земельної ділянки 7110136700:03:027:0044, площа 0,03 га, у блоці «Актуальна інформація про об`єкт речових прав» містяться додаткові відомості «На земельну ділянку площею 0,03 га на підставі Земельного кодексу України встановлено безстрокове обмеження у використанні потрапляє у водоохоронну зону. На частину земельної ділянки площею 0,0055 га на підставі Закону України «Про охорону культурної спадщини» встановлено безстрокове обмеження у використанні потрапляє в охоронну зону навколо об`єкта культурної спадщини», щодо земельної ділянки 7110136700:03:027:0045, площа 1,386 га, у блоці «Актуальна інформація про об`єкт речових прав» містяться додаткові відомості «На земельну ділянку площею 1,3860 га на підставі Земельного кодексу України встановлено безстрокове обмеження у використанні потрапляє у водоохоронну зону, прибережні смуги вздовж річок, навколо водойм та на островах, а також на підставі Закону України «Про охорону культурної спадщини» встановлено безстрокове обмеження у використанні потрапляє в охоронну зону навколо об`єкта культурної спадщини».

Заявою від 22.02.2024, зареєстрованою Департаментом «Центр надання адміністративних послуг» Черкаської міської ради 23.02.2024 за номером №01-17/9737, приватні підприємства «Камелот-В» та «Камелот-Н» звернулись за наданням містобудівних умов і обмежень для проектування об`єкта будівництва на земельній ділянці загальною площею 2,3983 га, кадастрові номери 7110136700:03:027:0042, 7110136700:03:027:0043, 7110136700:03:027:0044, 7110136700:03:027:0045, з короткою характеристикою об`єкта будівництва: висота 33 м, площа забудови 2000 м2, загальна площа 10000 м2, будівельний об`єм 49000 м3, відсоток забудови 10%.

Наказом Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради від 19.03.2024 №1109 приватному підприємству «Камелот-Н» та приватному підприємству «Камелот-В» затверджені містобудівні умови і обмеження для проектування об`єкта будівництва апарт-готелю по вул. Князя Ольгерда, 15, 15/1 в м. Черкаси.

Згідно з витягом з містобудівної документації міста Черкаси на визначення обмежень у використанні території для містобудівних потреб від 19.03.2024 №01-17/9737 (додаток до наказу від 19.03.2024 №1109) містобудівні умови та обмеження видані для будівництва апарт-готелю на земельних ділянках з кадастровими номерами 7110136700:03:027:0042, 7110136700:03:027:0043, 7110136700:03:027:0044, 7110136700:03:027:0045. Функціональна зона території територія пляжу (приблизно 61%), територія громадських закладів (приблизно 39%) визначена згідно містобудівної документації «Внесення змін до Генерального плану міста Черкаси (Актуалізація), затвердженої рішенням Черкаської міської ради від 13.05.2021 №5-318». Містобудівні обмеження: реалізація містобудівної документації на частині земельної ділянки (приблизно 61%); охоронна зона навколо інженерних комунікацій; зона регулювання забудови (застосовується при будівництві нових, реконструкції з розширенням існуючих будівель і споруд); зона городища «Замкова гора»; об`єднана зона охорони пам`яток археології; зона заповідної території «Черкаська берегові схили»; зона рятівних археологічних досліджень; водоохоронна зона; прибережна захисна смуга. Вимоги до режиму використання: відповідно до п. 4 ст. 89 Водного кодексу України у прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється будівництво будь яких споруд (крім гідротехнічних, навігаційного призначення, гідрометричних та лінійних, а також інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій, майданчиків для занять спортом на відкритому повітрі, об`єктів фізичної культури і спорту, які не є об`єктами нерухомості), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів. Застереження: заборона на проведення будівельних робіт без відповідних заходів передбачених чинним пам`яткоохоронним законодавством; підтоплені території з підвищеним рівнем ґрунтових вод (0,5 3 м), необхідність заходів проти підтоплення ґрунтовими водами; рекомендація при опорядженні фасаду будівлі врахувати «Дизайн-код фасадів міста Черкаси». Відповідність намірів містобудівній документації: містобудівні потреби частково відповідають діючій містобудівній документації міста Черкаси.

У пункті 3 Загальних даних містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва «будівництво апарт-готелю по вул. Князя Ольгерда, 15, 15/1», затверджених спірним наказом, вказано, що згідно з генеральним планом міста Черкаси, затвердженим рішенням Черкаської міської ради від 29.12.2011 №3-505, земельні ділянки належать до території громадських закладів (39%), території пляжу (61%). Цільове призначення земельних ділянок для культурно-оздоровчих потреб, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, категорія земель землі водного фонду, землі рекреаційного призначення. Будівництво вести на території громадських закладів, поза межами прибережно-захисної смуги.

Пунктом 8 містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва «будівництво апарт-готелю по вул. Князя Ольгерда, 15, 15/1, затверджених спірним наказом, визначено, що об`єкт будівництва потрапляє в межі зони регулювання забудови, та встановлено в проектних пропозиціях будівництва апарт-готелю по вул. Князя Ольгерда, 15, 15/1 провести всебічні композиційні обґрунтування рішень щодо поверховості, типу будинків, розміщення, функціонального призначення, композиційних зв`язків з історичним центром, які мають виконуватися в рамках проектних проробок чи містобудівного (історико-містобудівного) обґрунтування, що передбачено у пояснювальній записці Плану зонування території міста Черкаси. Земельні ділянки, на яких планується будівництво, потрапляють в межі зони археологічних досліджень, об`єднаної зони охорони пам`яток археології, зони городища «Замкова Гора». Проектною документацією передбачити і забезпечити проведення відповідних заходів та отримання необхідних погоджувальних документів, відповідно до вимог Закону України «Про охорону культурної спадщини». Будівельні роботи розпочинати тільки після отримання відповідного висновку, погодження органу охорони культурної спадщини. Земельні ділянки розташовані в водоохоронній зоні та прибережній захисній смузі. Врахувати вимоги п. 4 ст. 89 Водного кодексу України, ст. 60-61 Земельного кодексу України. Забезпечити безперешкодний доступ громадян до узбережжя водних об`єктів для загального водокористування відповідно до ст.88 Водного кодексу України.

Згідно з висновком Інституту археології НАН України від 18.06.2024 №125/01-21-349 про проведення попередніх археологічних досліджень земельних ділянок з кадастровими номерами 7110136700:03:027:0043, 7110136700:03:027:0044 земельні ділянки розташовані в межах об`єднаної охоронної зони пам`яток археології м. Черкаси та в парково-рекреаційній зоні, поза межами пам`яток археології. Згідно з висновком Інституту археології НАН України від 18.06.2024 №125/01-21-348 про проведення попередніх археологічних досліджень земельної ділянки з кадастровим номером 7110136700:03:027:0045 земельна ділянка аналогічно розташована в межах об`єднаної охоронної зони пам`яток археології м. Черкаси та в парково-рекреаційній зоні поза межами пам`яток археології.

У матеріалах справи наявні листи Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації від 03.07.2024 №02/01-05.01-26/634/02/01-05.01-06/18094 та № 02/01-05.01-06/625/02/01-05.01-06/18059, згідно з якими відповідно до вищевказаних висновків Інституту археології НАН України земельна ділянка за адресою: вул. Князя Ольгерда, 15, м. Черкаси (кадастровий №7110136700:03:027:0045), площею 1,386 га, знаходиться за межами об`єктів культурної спадщини; земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий №7110136700:03:027:0043 та №7110136700:03:027:0044), площею 0,3738 га, знаходиться за межами об`єктів культурної спадщини, разом з тим, згідно з картографічними матеріалами (в т. ч. з Генеральним планом розвитку міста Черкаси), зазначені земельні ділянки перебувають в охоронній зоні пам`ятки археології місцевого значення городище «Замкова гора», взятої на облік рішенням виконавчого комітету Черкаської обласної ради народних депутатів від 26.06.1990 №116.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає про таке.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про охорону культурної спадщини» зони охорони пам`ятки, історико-культурного заповідника, історико-культурної заповідної території - встановлювані навколо території пам`ятки, історико-культурного заповідника, історико-культурної заповідної території охоронна зона, зона регулювання забудови, зона охоронюваного ландшафту, зона охорони археологічного культурного шару, в межах яких діє спеціальний режим їх використання.

Стаття 141 Закону України «Про охорону культурної спадщини» (далі також Закон №1805) визначає територією пам`ятки територію, історично і топографічно пов`язану з розпланувально-просторовою еволюцією пам`ятки, для якої визначається спеціальний охоронний режим її використання з метою збереження цілісності пам`ятки.

Статтею 34 Закону №1805, яка має назву «Статус територій, пов`язаних з охороною культурної спадщини», встановлено, що до земель історико-культурного призначення належать землі, на яких розташовані пам`ятки, історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території, охоронювані археологічні території, вони включаються до державних земельних кадастрів, планів землекористування, проектів землеустрою, іншої проектно-планувальної та містобудівної документації. Встановлення зон охорони пам`яток та затвердження меж історичних ареалів населених місць не може бути підставою для примусового вилучення з володіння (користування) земельних ділянок у юридичних та фізичних осіб за умов дотримання землевласниками та землекористувачами правил використання земель історико-культурного призначення. Зміна цільового призначення земельної ділянки, зміна функціонального призначення території, на яких розташовані пам`ятки, історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території, охоронювані археологічні території, не є підставою для припинення обмежень у використанні земель, встановлених у зв`язку з наявністю таких об`єктів (частини 2, 3 ст. 34).

В свою чергу Земельний кодекс України визначає, що до земель історико-культурного призначення належать землі, на яких розташовані пам`ятки культурної спадщини, їх комплекси (ансамблі), історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території, охоронювані археологічні території, музеї просто неба, меморіальні музеї-садиби (стаття 53). Навколо історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій, об`єктів культурної всесвітньої спадщини, музеїв просто неба, меморіальних музеїв-садиб, які надані та використовуються для потреб охорони культурної спадщини, пам`яток культурної спадщини, їх комплексів (ансамблів) встановлюються зони охорони пам`яток із забороною діяльності, що шкідливо впливає або може вплинути на додержання режиму використання таких земель (ч. 2 ст. 54).

Згідно із статтею 31 вказаного Закону «Охоронювані археологічні території» топографічно визначені території чи водні об`єкти, в яких містяться об`єкти культурної спадщини або можлива їх наявність, за поданням відповідного органу охорони культурної спадщини можуть оголошуватися рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини охоронюваними археологічними територіями на обмежений або необмежений строк у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Правовий режим охоронюваної археологічної території визначається науково-проектною документацією з визначення меж і режимів використання охоронюваної археологічної території, що складається за результатами проведених досліджень. Рішення про затвердження науково-проектної документації приймає центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини.

Згідно з Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» від 28.04.2021 №1423-IX внесено ряд змін до Закону України «Про охорону культурної спадщини», зокрема до його статті 32.

Відповідно до ст. 32 зазначеного Закону, з метою захисту традиційного характеру середовища окремих пам`яток, історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій та об`єктів всесвітньої спадщини визначаються зони охорони (охоронні зони, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару) і буферні зони.

Межі та режими використання зон охорони визначаються науково-проектною документацією, що складається за результатами проведених досліджень.

Режим використання зон охорони встановлює обмеження діяльності у використанні відповідної території (земель).

Порядок визначення меж і режимів використання зон охорони, затвердження науково-проектної документації та внесення змін до неї встановлюється Кабінетом Міністрів України. Зміна визначених меж і режимів використання зон охорони здійснюється відповідно до цієї статті.

До визначення у встановленому порядку відповідно до частини першої цієї статті зон охорони межі зони охорони становлять:

у межах населених пунктів - 100 метрів від межі території пам`ятки, історико-культурного заповідника, історико-культурної заповідної території;

за межами населених пунктів - 300 метрів від межі території пам`ятки, історико-культурного заповідника, історико-культурної заповідної території.

У межах зон охорони забороняється проведення:

робіт з нового будівництва на відстані, меншій за суму подвійної висоти пам`ятки, що охороняється, та висоти запланованої новобудови;

будівельних робіт на існуючих об`єктах, якщо наслідком виконання таких робіт стане збільшення висотності такого об`єкта або збільшення більш як на 15 відсотків зовнішніх геометричних розмірів його фундаменту (крім територій пам`яток археології), або зменшення відстані від такого об`єкта до пам`ятки, що охороняється, понад граничний рівень, який визначається як подвійна сума висоти пам`ятки та висоти такого об`єкта.

Земляні роботи в межах зони охорони проводяться виключно за умови проведення попередніх археологічних розвідок.

Відповідно до частини четвертої статті 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини» межі та режими використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на територіях історичних ареалів населених місць визначаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, відповідною науково-проектною документацією, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини. Історичний ареал населеного місця (ст. 1 Закону) складає частину населеного місця, що зберегла об`єкти культурної спадщини і пов`язані з ними розпланування та форму забудови, які походять з попередніх періодів розвитку, типові для певних культур або періодів розвитку. У кожному історичному населеному місці визначається один або більше історичний ареал. З метою захисту традиційного характеру середовища населених місць вони заносяться до Списку історичних населених місць України. Межі та режими використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на територіях історичних ареалів населених місць визначаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, відповідною науково-проектною документацією, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини. До затвердження у встановленому порядку науково-проектної документації з визначення меж і режимів використання історичних ареалів населених місць межі історичного ареалу населеного місця визначаються науково-проектною документацією, що розробляється на замовлення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини. Відомості про визначені межі і режими використання зон охорони, буферних зон, історичних ареалів населених місць (у тому числі встановлені відповідно до частин другої і п`ятої цієї статті) вносяться до Державного земельного кадастру, містобудівного кадастру як обмеження у використанні земель. Забудова територій зон охорони, буферних зон, історичних ареалів населених місць здійснюється відповідно до визначених або встановлених цим Законом режимів використання.

Частина 7 ст. 32 Закону №1805, згідно з якою на охоронюваних археологічних територіях, у межах зон охорони пам`яток, історичних ареалів населених місць, занесених до Списку історичних населених місць України, забороняються містобудівні, архітектурні чи ландшафтні перетворення, будівельні, меліоративні, шляхові, земляні роботи без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини, втратила чинність 01.01.2023. В той же час згідно із ст. 37 Закону №1805 будівельні, меліоративні, шляхові та інші роботи, що можуть призвести до руйнування, знищення чи пошкодження об`єктів культурної спадщини, проводяться тільки після повного дослідження цих об`єктів за рахунок коштів замовників зазначених робіт. Роботи на щойно виявлених об`єктах культурної спадщини здійснюються за наявності письмового дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини на підставі погодженої з ним науково-проектної документації.

Відповідно до статті 334 Закону №1805 склад та зміст науково-проектної (науково-дослідної) документації у сфері охорони культурної спадщини, різновидом якої є науково-проектна документація з визначення меж і режимів використання історичного ареалу населеного місця та меж історичного ареалу населеного місця, встановлюються Кабінетом Міністрів України. Склад зазначених у науково-проектній документації відомостей про об`єкти Державного земельного кадастру має відповідати вимогам Закону України «Про Державний земельний кадастр».

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 14.08.2015 №193 затверджено Перелік класів об`єктів містобудівного кадастру, який є чинним на теперішній час. Так, відповідно до переліку існує група «Об`єкти планувальних обмежень» під кодом 07, яка має підгрупу «Зони охорони пам`яток культурної спадщини» під кодом 05, до якої входять класи об`єктів: Охоронні зони, Зони регулювання забудови, Археологічні охоронні зони; Зони охоронюваного ландшафту. Водночас існує Група "Об`єкти (пам`ятки) культурної спадщини" під кодом 08, яка має Підгрупу «Об`єкти (пам`ятки) культурної спадщини» під кодом 01, до якої входять класи об`єктів: Археологічні об`єкти; Історичні об`єкти; Об`єкти монументального мистецтва; Об`єкти архітектури; Об`єкти містобудування; Об`єкти садово-паркового мистецтва; Об`єкти ландшафтні.

З викладеного випливає, що правовий режим охоронних зон та історичних ареалів має спільні елементи з правовим режимом земель історико-культурного призначення, однак не є тотожним.

Суд звертає увагу, що стаття 34 Закону «Про охорону культурної спадщини» в редакції «Території пам`яток, охоронних зон, заповідників, музеїв-заповідників, охоронювані археологічні території належать до земель історико-культурного призначення, включаються до державних земельних кадастрів, планів землекористування, проектів землеустрою, іншої проектно-планувальної документації» була змінена Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони культурної спадщини» від 09.09.2010 №2518 шляхом викладення у новій редакції, яка діє на даний час: «Землі, на яких розташовані пам`ятки, історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території, охоронювані археологічні території, належать до земель історико-культурного призначення, включаються до державних земельних кадастрів, планів землекористування, проектів землеустрою, іншої проектно-планувальної та містобудівної документації».

Постанова КМУ «Про затвердження Порядку визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць» містить пункт 11 «Частина територій історичних ареалів, а саме території пам`яток та їх охоронних зон, території заповідників, охоронювані археологічні території, належать до земель історико-культурного призначення», незмінний у цій редакції від дати прийняття 13.03.2002.

В той же час Прикінцевими положеннями вказаного вище Закону №2518, який набрав чинності 12.10.2010, передбачено: Кабінету Міністрів України у шестимісячний строк з дня набрання чинності цим Законом привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.

Згідно з ч. 3 ст. 7 КАС України у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Закон України «Про охорону культурної спадщини» як найвищий акт у ієрархії нормативно-правових актів, що врегульовують відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об`єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь, а також Земельний кодекс України не відносять зони охорони та історичні ареали населених місць до категорії земель історико-культурного призначення. При цьому, до цієї категорії належні охоронювані археологічні території, однак доказів про присвоєння такого статусу на виконання ст. 31 Закону №1805 прокурор та позивачі не надали.

Перелічені у містобудівних умовах та обмеженнях, затверджених наказом від 19.03.2024 №1109, земельні ділянки мають обмеження, які визначені в групі «Зони охорони пам`яток культурної спадщини», а не в групі «Об`єкти (пам`ятки) культурної спадщини».

Щодо потрапляння земельних ділянок, для яких видані містобудівні умови і обмеження, у зону городища «Замкова гора», суд звертає увагу на наступне.

Згідно з наявним у матеріалах справи документом «Перелік та режим використання пам`яток культури, історії та археології м. Черкаси», розробленим археологічною інспекцією при обласному управлінні культури та Інститутом «Діпромісто», погодженим Міністерством культури України та Черкаською обласною археологічною інспекцією при обласному управлінні культури облдержадміністрації (далі також Перелік), взята на облік рішенням Черкаського облвиконкому № 116 від 26.06.1990 пам`ятка №2217 Городище «Замкова гора» має наступні межі: «від Долини троянд по Замковому узвозу та вул. О.Дашкевича (№№ 1,3), далі дворами до вул. Смілянської і по вул. Смілянській до вул. Гагаріна, вздовж вул. Гагаріна по нижній терасі до Замкового узвозу».

Наданий суду паспорт об`єкта (пам`ятки) культурної спадщини Городище «Замкова гора», складений старшим науковим співробітником Інституту археології НАН України, археологом-кандидатом історичних наук ОСОБА_1 09.10.2023, підписаний також керівником Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської державної обласної адміністрації Шабатіним О.О. (далі також Паспорт), містить серед іншого Схему розташування пам`ятки археології місцевого значення городище «Замкова гора» (держ. №2217) на супутниковому знімку.

Дані складеного 09.10.2023 паспорту щодо меж розташування пам`ятки №2217 Городище «Замкова гора» узгоджуються з межами, зазначеними у документі «Перелік та режим використання пам`яток культури, історії та археології м. Черкаси», і свідчать, що земельні ділянки щодо яких видані спірні містобудівні умови та обмеження не потрапляють у зону пам`ятки №2217.

Зазначене узгоджується також із висновком Інституту археології НАН України від 18.06.2024 №125/01-21-349 про проведення попередніх археологічних досліджень земельних ділянок з кадастровими номерами 7110136700:03:027:0043, 7110136700:03:027:0044, відповідно до якого земельні ділянки розташовані в межах об`єднаної охоронної зони пам`яток археології м. Черкаси та в парково-рекреаційній зоні, поза межами пам`яток археології, а також Висновком Інституту археології НАН України від 18.06.2024 №125/01-21-348 про проведення попередніх археологічних досліджень земельної ділянки з кадастровим номером 7110136700:03:027:0045, відповідно до якого земельна ділянка аналогічно розташована в межах об`єднаної охоронної зони пам`яток археології м. Черкаси та в парково-рекреаційній зоні поза межами пам`яток археології.

За наданими суду листами Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації від 03.07.2024 №02/01-05.01-26/634/02/01-05.01-06/18094 та № 02/01-05.01-06/625/02/01-05.01-06/18059 згідно з картографічними матеріалами (в т. ч. з Генеральним планом розвитку міста Черкаси), земельні ділянки 7110136700:03:027:0043, 7110136700:03:027:0044, 7110136700:03:027:0045 перебувають в охоронній зоні пам`ятки археології місцевого значення городище «Замкова гора», взятої на облік рішенням виконавчого комітету Черкаської обласної ради народних депутатів від 26.06.1990 №116.

Відповідно до ст. 12 Закону «Про охорону археологічної спадщини» Інститут археології Національної академії наук України є державною науковою установою у сфері дослідження археологічної спадщини, що відповідно до законодавства: організує і здійснює наукові та науково-рятувальні дослідження археологічних об`єктів; координує наукові дослідження, що здійснюються на території України науковими установами та організаціями незалежно від їх підпорядкування та форми власності; розробляє, затверджує та впроваджує наукові методики дослідження археологічної спадщини; здійснює наукову археологічну експертизу програм та проектів містобудівних, архітектурних і ландшафтних перетворень, меліоративних, шляхових, земляних робіт, виконання яких може негативно позначитися на стані об`єктів археологічної спадщини, їх територій та зон охорони; веде науковий архів звітів про археологічні дослідження; здійснює наукову експертизу результатів дослідження археологічної спадщини; формує кваліфікаційну раду з питань видачі кваліфікаційних документів (відкритих листів).

Згідно з ст. 10 Закону «Про охорону археологічної спадщини» право на проведення наукових досліджень археологічної спадщини надається виключно археологам, які мають практичний досвід проведення археологічних робіт (розкопок, розвідок), виконують вимоги законодавства України про охорону культурної спадщини. Проведення археологічних розвідок, розкопок, інших земляних робіт на території пам`ятки, охоронюваній археологічній території, у зонах охорони, в історичних ареалах населених місць, а також дослідження решток життєдіяльності людини, що містяться під земною поверхнею, під водою, здійснюється за дозволом, виданим центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини. Порядок видачі дозволів визначається Кабінетом Міністрів України. Дозволи на проведення археологічних розвідок, розкопок надаються за умови дотримання археологом вимог охорони археологічної спадщини та наявності у нього кваліфікаційного документа, виданого кваліфікаційною радою, створеною відповідно до Закону України «Про охорону культурної спадщини».

За даними висновків Інституту археології НАН України від 18.06.2024 №125/01-21-349 та №125/01-21-348 роботи проводилися за кваліфікаційним документом №058/24 від 22.02.2024 та дозволом МКІП №40/24 від 12.03.2024, виданими на ім`я старшого наукового співробітника Інституту археології НАН України, кандидата історичних наук ОСОБА_1 .

Таким чином, суд приймає відомості зазначених документів як належні докази.

Одночасно суд звертає увагу, що зазначений вище Перелік окремо містить також межі пам`ятки №2216 «Охоронна зона городища «Замкова гора»: «Проходить по берегу Кременчуцького водосховища від спуску Пожежного до вул. Жужоми, від вул. Жужоми по вул. Гагаріна до створу з вул. Леніна. Схилом верхньої тераси до вул. Хрещатик, вул. Хрещатик до вул. Слави, від вул. Слави до вул. Дзержинського, вул. Дзержинського до спуску Пожежного, вказаним спуском до Кременчуцького водосховища», що узгоджується з викладеною вище позицією суду.

Крім того, Перелік також підтверджує відсутність заборони ведення будівництва не тільки на території зон охорони пам`яток археології, але й на територій самих пам`яток археології за умови обов`язковості проведення попередніх археологічних досліджень та погоджень з відповідними державними органами, оскільки встановлює, що «в межах зон охорони пам`яток археології, як і на території самих пам`яток, забороняється проведення земельних, будівельних та інших робіт, а також господарська діяльність без попередніх археологічних досліджень (розвідувальні шурфи, траншеї і т. ін.) та погоджень з державними органами охорони пам`яток. Заходи по виявленню, дослідженню, фіксації та охороні пам`яток археології фінансуються за рахунок організацій, які здійснюють будівельні, шляхові та інші роботи. Якщо на території охоронних зон, або пам`яток археології передбачається вести сучасну забудову або реконструкцію, на ці території повинен бути розроблений комплексний перспективний план проектно-будівельних робіт з випереджаючим будівництвом на 2-3 польових сезона археологічних дослідженнь. Дозвіл на проведення будь-яких робіт в межах охоронних зон повинен видаватись обласною археологічною інспекцією. Крім того, кожному землевласнику, ділянка якого потрапляє у відповідну зону, видається охоронне зобов`язання, де вказано всі вимоги до господаря або орендаря ділянки, стосовно охорони та використання даної ділянки. Необхідно ще раз підкреслити, що всі вищевказані вимоги до режиму використання ділянок, що потрапляють на територію охоронних зон, в першу чергу відносяться до території безпосередньо пам`яток археології…».

Постанова КМУ від 13.03.2002 №318 «Про затвердження порядку визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць», яка діяла ще до прийняття вищезазначених змін до Закону №1805, і відповідно до пункту 5 якої межі історичних ареалів визначаються спеціальною науково-проектною документацією під час розроблення історико-архітектурних опорних планів цих населених місць, не регулює питань порядку розроблення, затвердження та оприлюднення науково-проектної документації з визначення меж та режимів історичного ареалу населеного місця; складу та змісту науково-проектної документації з визначення меж та режимів використання території історичного ареалу населеного місця/з визначення меж історичного ареалу населеного місця; порядку внесення змін до науково-проектної документації з визначення меж та режимів використання території історичного ареалу населеного місця; порядку надання доступу до науково-проектної документації з визначення меж та режимів використання історичного ареалу населеного місця.

Зазначене підтверджується наявним у відкритому доступі листом Міністерства культури та інформаційної політики України від 03.10.2022 №05/18/2675-22 з аналізом регуляторного впливу, яким Міністерство направило до Державної регуляторної служби України на розгляд і погодження проект постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць» (листом №05/18/3415-22 від 01.11.2022 МКІП просив відтермінувати строк прийняття рішення щодо проекту постанови), та листом №05/35/2374-24 від 15.03.2024, яким МКІП знов надіслало на погодження проект постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць», розроблений на виконання вимог Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» від 28.04.2021 р. №142-IX, а саме: змін до статті 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини», що в свою чергу свідчить про відсутність належного врядування та нормативного регулювання спірних правовідносин, а отже унеможливлює їх застосування до обставин справи.

Згідно запропонованого Кабінетом Міністрів України проекту вищевказаної постанови відповідно до статей 1, 5, 6, 32, 334 Закону України «Про охорону культурної спадщини» КМУ пунктом 1 постановляє затвердити Порядок визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць, що додається, пунктом 4 - Міністерству культури та інформаційної політки України забезпечити до 1 січня 2030 року розроблення і затвердження науково-проектної (науково-дослідної) документації з визначення меж історичних ареалів населених місць, в яких не визначено межі історичних ареалів населених місць.

При цьому, згідно з пунктом 9 вказаної вище постанови КМУ, який, приймаючи до уваги п. 2 постанови КМУ від 21.02.2018 №92, застосовується до 01.01.2019, у разі незатвердження історико-архітектурного опорного плану населеного місця, що внесене до Списку історичних населених місць України, проектна документація на нове будівництво, реконструкцію та капітальний ремонт (крім реконструкції та капітального ремонту квартир чи окремих приміщень, які здійснюються без зміни об`ємно-просторових характеристик) у межах історичного ареалу розробляється з урахуванням вимог історико-містобудівного обґрунтування, порядок розроблення якого визначається наказом Мінкультури та Мінрегіону.

Виходячи із загальних положень Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» планування та забудова територій повинна здійснюватися відповідно до державних будівельних норм.

Нові будівельні норми ДБН «Планування та забудова територій» (ДБН Б.2.2-12:2019) були прийняті та набули чинності 01.10.2019. Суд зауважує, що вказані державні будівельні норми було прийнято з розумінням того, що вимоги щодо проектування з врахуванням історико-містобудівного обґрунтування втратили чинність з 01.01.2019. Так, зокрема, вказаними ДБН встановлено охоронні зони навколо будинків і споруд (пп. 13.1.4 п. 13 «Території історичної забудови, пам`яток та об`єктів культурної спадщини») у разі відсутності розроблених і затверджених в установленому порядку зон охорони. Таким чином, Міністерство розвитку громад та територій передбачило, що у випадку відсутності історико-архітектурного опорного плану проектування повинно здійснюватись з врахуванням вимог ДБН Б.2.2-12:2019 щодо охоронних зон.

Вищевказані положення статті 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини» також містять визначені зони охорони.

Однак, саме ці охоронні зони мали б бути встановлені в історико-архітектурному опорному плані.

Зазначене свідчить, що законодавство передбачає можливість ведення будівництва за відсутності історико-архітектурного опорного плану при дотриманні вимог норм, які захищають культурну спадщину.

Прокурор, посилаючись на додаток №59 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою КМУ від 17.10.2012 №1051, вказує, що відповідно до такого земельні ділянки історико-культурного призначення (земельні ділянки, на яких розташовані: пам`ятки культурної спадщини, їх комплекси (ансамблі) історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території, охоронювані археологічні території, музеї просто неба, меморіальні музеї-садиби) можуть використовуватися: для забезпечення охорони об`єктів культурної спадщини (08.01), для розміщення та обслуговування музейних закладів (08.02), для іншого історико-культурного призначення (08.03), для цілей підрозділів 08.01-08.03, 08.05 для збереження та використання земель природно-заповідного фонду (08.04), земельні ділянки запасу (земельні ділянки, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам) (08.05).

Однак, позивач - Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації згідно листів від 03.07.2024 №02/01-05.01-26/634/02/01-05.01-06/18094 та № 02/01-05.01-06/625/02/01-05.01-06/18059, будучи поінформованим стосовно наміру будівництва апарт-готелю на земельних ділянках, щодо яких видано спірні містобудівні умови і обмеження, незважаючи на їх наявні категорії та цільові призначення не заперечив саму можливість такого будівництва за умови врахування заявниками під час проектування положень історико-архітектурного опорного плану м. Черкаси та положень Закону «Про охорону культурної спадщини». Зазначене додатково свідчить про відсутність невідповідності намірів забудови вимогам містобудівної документації, цільовому призначенню земельних ділянок.

За ст. 541 Земельного кодексу України з метою охорони культурної спадщини на використання земель у межах у тому числі історико-культурної заповідної території встановлюються обмеження відповідно до Закону «Про охорону культурної спадщини», які поширюються на усі розташовані в межах цих територій землі незалежно від їх цільового призначення. Межі території, на яку поширюються такі обмеження, визначаються відповідно до Закону «Про охорону культурної спадщини», зазначаються в документації із землеустрою, містобудівній документації, науково-проектній документації у сфері охорони культурної спадщини. Відомості про зазначені обмеження у використанні земель вносяться до Державного земельного кадастру. Режим використання земель у межах у тому числі історико-культурної заповідної території визначається науково-проектною документацією у сфері охорони культурної спадщини, а до затвердження такої документації зазначеним Законом.

Як встановлено ст. 1 Закону України «Про охорону культурної спадщини», об`єкт культурної спадщини - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов`язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об`єкти (об`єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об`єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність.

Згідно з ст. 33 Закону України «Про охорону культурної спадщини», зокрема її ч. 2 та 4, історико-культурною заповідною територією оголошується історично сформована територія, в межах якої збереглася значна кількість об`єктів культурної спадщини. Оголошення території історико-культурною заповідною територією здійснюється без вилучення пам`яток, їх комплексів (ансамблів), земельних ділянок, розташованих у межах такої території, у їх власників або користувачів.

У межах історико-культурного заповідника та історико-культурної заповідної території забороняється діяльність, що негативно впливає або може негативно вплинути на стан збереження об`єктів культурної спадщини, режим їх охорони та використання.

Містобудівні, архітектурні та ландшафтні перетворення, будівельні, меліоративні, шляхові, земляні роботи, проведення масових і видовищних заходів у межах історико-культурної заповідної території здійснюються за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, на підставі висновку органу, що забезпечує дотримання режиму історико-культурної заповідної території.

Забезпечення дотримання режиму історико-культурної заповідної території з розташованими на ній об`єктами культурної спадщини, визначеного у положенні про неї, здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України органом охорони культурної спадщини за місцезнаходженням такої території або адміністрацією історико-культурної заповідної території (ч. 1ст. 333 Закону №1805).

Суд приймає до уваги, що рішення виконавчого комітету Черкаської обласної ради народних депутатів від 29.03.1991 №64, яким заповідна територія «Черкаські берегові схили» оголошена такою на площі 2850 га, пунктом 2 встановлює погодження проектування будь-яких об`єктів, а також проведення земляних, намивних, будівельних робіт на заповідній території з державними органами охорони пам`яток історії та культури, державними органами охорони природи.

Таким чином, за дотриманням умов визначених рішенням виконкому Черкаської обласної ради від 29.03.1991 №64 та Переліком та режимом використання пам`яток культури, історії та археології м. Черкаси, що врегульовує їх режими використання з урахуванням розташування у межах заповідної території «Черкаські берегові схили» для етапу проектування будь якого об`єкту, суд не вбачає порушення під час видачі спірних містобудівних умов та обмежень, з урахуванням того, що такі вимоги були враховані при прийнятті містобудівних умов та обмежень.

Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі також Закон №3038) є спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Видаючи містобудівні умови та обмеження, Департамент архітектури та містобудування Черкаської міської ради мав керуватися цим Законом, відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 29 якого містобудівні умови та обмеження містять, зокрема, відомості про відповідність на дату надання містобудівних умов та обмежень цільового та функціонального призначення земельної ділянки містобудівній документації на місцевому рівні.

Законом від 17.06.2020 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель» частину 5 ст. 29 доповнено: зазначено, що відомості, визначені пунктами 3, 4, 6-9 цієї частини, визначаються у містобудівних умовах та обмеженнях на підставі відомостей Державного земельного кадастру.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про Державний земельний кадастр» Державний земельний кадастр базується на таких основних принципах: об`єктивності, достовірності та повноти відомостей у Державному земельному кадастрі; внесення відомостей до Державного земельного кадастру виключно на підставі та відповідно до цього Закону; обов`язковості внесення до Державного земельного кадастру відомостей про всі його об`єкти.

Відповідно до ч. 5 ст. 5 цього Закону внесення відомостей до Державного земельного кадастру та користування такими відомостями здійснюється виключно на підставі та відповідно до цього Закону. Забороняється вимагати для внесення відомостей до Державного земельного кадастру та користування такими відомостями надання документів та здійснення дій, прямо не передбачених цим Законом.

Частина 1 ст. 15 цього ж Закону встановлює, що до Державного земельного кадастру включаються, зокрема, відомості про земельні ділянки: цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель), частина 1 ст. 20 що відомості Державного земельного кадастру є офіційними.

Отже, зазначивши інше цільове призначення, ніж те, що вказано у спірних містобудівних умовах і обмеженнях, Департамент архітектури та містобудування Черкаської міської ради діяв би з порушенням вимог Закону.

Як суд вказував вище, нормами ст. 541 Земельного кодексу України встановлено, що з метою охорони культурної спадщини на використання земель у межах території пам`ятки культурної спадщини, історико-культурного заповідника, історико-культурної заповідної території, охоронюваної археологічної території, музею просто неба, меморіального музею-садиби, зон охорони, буферної зони, історичного ареалу населеного місця, території об`єкта культурної всесвітньої спадщини встановлюються обмеження відповідно до Закону України «Про охорону культурної спадщини».

Обмеження у використанні земель у межах території пам`ятки культурної спадщини, історико-культурного заповідника, історико-культурної заповідної території, охоронюваної археологічної території, музею просто неба, меморіального музею-садиби, зон охорони, історичного ареалу населеного місця, буферної зони, території об`єкта культурної всесвітньої спадщини поширюються на усі розташовані в межах цих територій та об`єктів землі незалежно від їх цільового призначення. Межі території, на яку поширюються такі обмеження, визначаються відповідно до Закону України «Про охорону культурної спадщини» і зазначаються в документації із землеустрою, містобудівній документації, науково-проектній документації у сфері охорони культурної спадщини. Відомості про зазначені обмеження у використанні земель вносяться до Державного земельного кадастру.

Режим використання земель у межах території пам`ятки культурної спадщини, історико-культурного заповідника, історико-культурної заповідної території, охоронюваної археологічної території, музею просто неба, меморіального музею-садиби, зон охорони, історичного ареалу населеного місця, буферної зони, території об`єкта культурної всесвітньої спадщини визначається науково-проектною документацією у сфері охорони культурної спадщини, а до затвердження такої документації - Законом України «Про охорону культурної спадщини».

З викладеного випливає, що наразі для застосування спеціального правового режиму використання земель цільове призначення земельної ділянки немає значення.

Віднесення земель до історико-культурного призначення має за мету встановлення режиму охорони культурної спадщини. Вимоги, зазначені у спірних містобудівних умовах і обмеженнях, дають змогу цього досягти.

Статтею 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (ч. 1 п. 17) встановлено, що функціональна зона території - визначена комплексним планом просторового розвитку території територіальної громади, генеральним планом населеного пункту, планом зонування території частина території територіальної громади, щодо якої визначений певний набір дозволених (переважних (основних) та супутніх) видів цільового призначення земельних ділянок та відповідно до законодавства встановлені обмеження у використанні земель у сфері забудови.

Згідно з нормами ст. 20 Земельного кодексу України при встановленні цільового призначення земельних ділянок здійснюється віднесення їх до певної категорії земель та виду цільового призначення. При зміні цільового призначення земельних ділянок здійснюється зміна категорії земель та/або виду цільового призначення. Категорія земель та вид цільового призначення земельної ділянки визначаються в межах відповідного виду функціонального призначення території, передбаченого затвердженим комплексним планом просторового розвитку території територіальної громади або генеральним планом населеного пункту.

Зміна функціонального призначення територій не тягне за собою припинення обмежень у використанні земель, а також припинення права власності або права користування земельними ділянками, які були передані (надані) у власність чи користування до встановлення нового функціонального призначення територій, а також не тягне за собою обов`язковості зміни виду цільового призначення земельної ділянки незалежно від того, чи належить цей вид до переліку видів цільового призначення, встановлення яких є можливим у межах такої зони. Забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства (ч. 2 ст. 24 Земельного кодексу України).

Зміни для земельних ділянок, передбачені наведеними статтями Земельного кодексу України, не заборонені до виконання після отримання містобудівних умов і обмежень, що підтверджується наявними в матеріалах справи Витягами з Державного земельного кадастру від 09.07.2024 та від 20.06.2024 стосовно земельних ділянок 7110136700:03:027:0044, 7110136700:03:027:0043, за якими вид цільового призначення першої ділянки змінений з «для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення» на «для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування», другої з «для культурно-оздоровчих потреб, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей» на «для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування» із збереженням раніше зареєстрованих обмежень у їх використанні.

Генеральний план м. Черкаси затверджений рішенням Черкаської міської ради від 29.12.2011 №3-505, План зонування території міста Черкаси затверджений рішенням Черкаської міської ради від 04.12.2014 №2-513. Рішенням Черкаської міської ради від 13.05.2021 №5-318 затверджена містобудівна документація «Внесення змін до генерального плану міста Черкаси (Актуалізація)», пунктом 4 якого дія Плану зонування в частині, що суперечить внесеним змінам до Генерального плану міста зупинена.

Згідно фрагментів Генерального плану м. Черкаси, затвердженого рішенням Черкаської міської ради від 29.12.2011 та рішенням від 13.05.2021, та Фрагментів Плану зонування території міста Черкаси визначення території з відповідним схематичним позначенням площі конкретної зони є наступним:

- для земельної ділянки 7110136700:03:027:0042 по генплану (1) - територія зелених насаджень загального користування, територія громадських закладів, по генплану (2) - територія пляжів, територія громадських закладів; визначення функціональної зони Р-3п (перспективна рекреаційна зона озеленених територій загального користування), Г-1п (перспективна ділова зона);

- для земельної ділянки 7110136700:03:027:0043 по генплану (1) територія громадських закладів, вулично-дорожня мережа, по генплану (2) територія громадських закладів; визначення функціональної зони Г-1п (перспективна ділова зона), ТР-3 зона транспортної інфраструктури;

- для земельної ділянки 7110136700:03:027:0044 по генплану (1) територія громадських закладів, вулично-дорожня мережа, по генплану (2) територія громадських закладів; визначення функціональної зони Г-1п перспективна ділова зона;

- для земельної ділянки 7110136700:03:027:0045 по генплану (1) територія зелених насаджень загального користування, територія громадських закладів; по генплану (2) територія пляжів, територія громадських закладів; визначення функціональної зони Р-3п (перспективна рекреаційна зона озеленених територій загального користування), Г-1п (перспективна ділова зона).

Суд звертає увагу, що спірними містобудівними умовами та обмеженнями встановлено допустимий відсоток забудови до 10%, будівництво вести на території громадських закладів. Також згідно вказаного вище Висновку Інституту археології НАН України від 18.06.2024 №125/01-21-348, складеного відносно земельної ділянки 7110136700:03:027:0045 площею 1,386 га, ведення будівництва планується на площі розміром 0,20 га.

Таким чином, приймаючи до уваги співвідношення розміщення виду будівництва з встановленими містобудівною документацією зон, суд також не вбачає порушень у діях відповідача при видачі містобудівних умов та обмежень.

Щодо потрапляння земельних ділянок з кадастровими номерами 7110136700:03:027:0042, 7110136700:03:027:0045 у межі прибережної захисної смуги.

Згідно приписів ст. 88 Водного кодексу України з метою охорони поверхневих водних об`єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм в межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги.

Прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною:

для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менше 3 гектарів - 25 метрів;

для середніх річок, водосховищ на них та ставків площею більше 3 гектарів - 50 метрів;

для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 метрів.

Якщо крутизна схилів перевищує три градуси, мінімальна ширина прибережної захисної смуги подвоюється.

Прибережні захисні смуги встановлюються на земельних ділянках всіх категорій земель, крім земель морського і внутрішнього водного транспорту.

Землі прибережних захисних смуг перебувають у державній та комунальній власності та можуть надаватися в користування лише для цілей, визначених цим Кодексом.

У межах існуючих населених пунктів прибережна захисна смуга встановлюється з урахуванням містобудівної документації.

Прибережні захисні смуги в межах населених пунктів встановлюються згідно з комплексними планами просторового розвитку територій територіальних громад, генеральними планами населених пунктів, а в разі їх відсутності або якщо зазначеною містобудівною документацією межі таких смуг не встановлені, вони визначаються шириною 100 метрів від урізу води морів, морських заток і лиманів, а для інших водних об`єктів - згідно з частиною другою цієї статті. Межі прибережних захисних смуг, пляжних зон зазначаються в документації із землеустрою, містобудівній документації та позначаються органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування на місцевості інформаційними знаками. Відомості про межі прибережних захисних смуг, пляжних зон вносяться до Державного земельного кадастру як відомості про обмеження у використанні земель.

Тотожна норма міститься у ч. 2 ст. 60 Земельного кодексу України, згідно якої прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною:

а) для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менш як 3 гектари - 25 метрів;

б) для середніх річок, водосховищ на них, водойм, а також ставків площею понад 3 гектари - 50 метрів;

в) для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 метрів.

При крутизні схилів більше трьох градусів мінімальна ширина прибережної захисної смуги подвоюється.

Відповідно до абзаців 2 та 3 частини 3 ст. 60 Земельного кодексу України межі прибережних захисних смуг, пляжних зон зазначаються в документації із землеустрою, містобудівній документації на місцевому та регіональному рівнях та позначаються органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування на місцевості інформаційними знаками. Відомості про межі прибережних захисних смуг, пляжних зон вносяться до Державного земельного кадастру як відомості про обмеження у використанні земель.

Прибережні захисні смуги в межах населених пунктів встановлюються згідно з комплексними планами просторового розвитку територій територіальних громад, генеральними планами населених пунктів, а в разі їх відсутності або якщо містобудівною документацією межі таких смуг не встановлені, вони визначаються шириною 100 метрів від урізу води морів, морських заток і лиманів, а для інших водних об`єктів - згідно з частиною другою цієї статті.

Аналогічні норми містить Порядок визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режим ведення господарської діяльності в них, затверджений постановою КМУ від 08.05.1996 №486, зокрема його пункти 5 та 10, за якими межі водоохоронних зон визначаються згідно з проектами землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів, крім випадків, встановлених Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», та/або комплексними планами просторового розвитку територій територіальних громад, та/або генеральними планами населених пунктів, які розробляються в порядку, визначеному Земельним кодексом України, Законами України «Про землеустрій» і «Про регулювання містобудівної діяльності», зазначаються в документації із землеустрою, містобудівній документації на місцевому та регіональному рівні.

Відомості про межі водоохоронних зон, прибережних захисних смуг та пляжних зон вносяться до Державного земельного кадастру як відомості про обмеження у використанні земель.

У межах населених пунктів водоохоронні зони, прибережні захисні смуги та пляжні зони встановлюються згідно з комплексними планами просторового розвитку територій територіальних громад та генеральними планами населених пунктів, а в разі їх відсутності або коли зазначеною містобудівною документацією межі таких смуг не встановлені:

прибережні захисні смуги визначаються шириною 100 метрів від урізу води морів, морських заток і лиманів і збігаються з пляжними зонами, а для інших водних об`єктів - згідно з частиною другою статті 88 Водного кодексу України;

водоохоронні зони визначаються за проектами землеустрою, зазначеними в пункті 5 цього Порядку.

У разі потреби межі водоохоронних зон, прибережних захисних смуг та пляжних зон можуть визначатися шляхом внесення змін до генеральних планів населених пунктів.

Дослідження судом Фрагменту внесення змін до Генерального плану міста Черкаси (Актуалізація) щодо земельних ділянок, відносно яких видані спірні містобудівні умови та обмеження, з наявним у ньому графічним позначенням прибережної захисної смуги, у поєднанні з відомостями наданих вищеперелічених Витягів з Державного земельного кадастру свідчить про визначення Генеральним планом меж прибережної захисної смуги.

Долучені прокурором до позовної заяви відображення прибережної захисної смуги (100 метрів) на земельній ділянці кадастровий номер 7110136700:03:027:0042 та земельній ділянці 7110136700:03:027:0045, сформовані за допомогою програмного забезпечення «Геопортал містобудівного кадастру Черкаської міської ради» не підтверджують встановлення Генеральним планом м. Черкаси прибережної захисної смуги з порушенням норм ст. 88 Водного кодексу України та ст. 60 Земельного кодексу України.

Надані відображення також не суперечать даним вказаного Фрагменту з позначеною прибережною захисною смугою та оціненим вище судом фрагментам Генерального плану та фрагментам Плану зонування земельних ділянок 7110136700:03:027:0042, 7110136700:03:027:0043, 7110136700:03:027:0044, 7110136700:03:027:0045, якими графічно позначена у т.ч. для земельних ділянок 7110136700:03:027:0042 та 7110136700:03:027:0045 територія пляжів та територія громадських закладів, при відомостях пункту 3 Загальних даних містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва «будівництво апарт-готелю по вул. Князя Ольгерда, 15, 15/1» про територію пляжу - 61%, територію громадських закладів - 39% і умові вести будівництво на території громадських закладів, поза межами прибережно-захисної смуги.

Приписами ч. 5 статті 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» у поєднанні з приписами ст. 4 Закону України «Про архітектурну діяльність», встановлено порядок проектування та будівництва об`єктів, визначено комплекс робіт, пов`язаних із створенням об`єкта архітектури.

Так, у відповідності з нормами ч. 5 ст. 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок за основними етапами у такому порядку:

1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних;

2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи;

3) затвердження проектної документації;

4) виконання підготовчих та будівельних робіт;

5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів;

6) державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом та прийнятий в експлуатацію у випадках, визначених цим Законом, об`єкт (його складову).

Згідно з ст. 4 Закону України «Про архітектурну діяльність» для створення об`єкта архітектури виконується комплекс робіт, який включає: підготовку містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки у випадках і порядку, передбачених законодавством, здійснення в необхідних випадках передпроектних робіт, а також заходів з охорони нововиявлених під час здійснення будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) об`єктів містобудування, що відповідно до закону мають антропологічне, археологічне, естетичне, етнографічне, історичне, мистецьке, наукове чи художнє значення, пошук архітектурного рішення, розроблення, погодження у визначених законом випадках і затвердження проекту, виконання робочої документації для будівництва, а в разі виконання її або окремих її частин іншим виконавцем - здійснення авторського нагляду за таким виконанням, будівництво (нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт) та знесення об`єкта архітектури, архітектурно-будівельний контроль, технічний та авторський нагляди під час здійснення будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) об`єкта містобудування, прийняття спорудженого об`єкта в експлуатацію.

Згідно пункту 8 ч. 1 ст. 1 Закону №3038 містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

Відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону №3038 проектна документація розробляється з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм і правил та затверджується замовником.

З викладеного слідує, що містобудівні умови та обмеження належать до основних складових вихідних даних, що співвідноситься з нормами Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011 №45, пунктом 9 якого передбачено, що проектна документація на будівництво об`єктів розробляється з урахуванням, зокрема, вимог містобудівної документації, вихідних даних на проектування та дотриманням вимог законодавства, будівельних норм тощо.

Згідно з пунктом 2 загальних положень Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи. затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 №560, під терміном «проект будівництва» слід розуміти проектну документацію на будівництво об`єктів та комплексів (будов), розроблену для нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту на таких стадіях проектування, як техніко-економічне обґрунтування, техніко-економічний розрахунок, ескізний проект, проект, робочий проект.

Отже, законодавством України чітко визначено послідовність, стадійність та етапність проектування та будівництва об`єктів, виконання комплексу робіт, пов`язаних із створенням об`єкта архітектури.

Згідно з частинами 2, 3, п. 8 частини 5 ст. 29 Закону №3038 фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва; містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні; містобудівні умови та обмеження, серед іншого, містять планувальні обмеження (охоронні зони пам`яток культурної спадщини, межі історичних ареалів, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару, в межах яких діє спеціальний режим їх використання, охоронні зони об`єктів природно-заповідного фонду, прибережні захисні смуги, зони санітарної охорони, планувальні обмеження використання приаеродромних територій, встановлені відповідно до Повітряного кодексу України, зони, встановлені відповідно до законодавства за результатами визначення рівнів ризиків виникнення надзвичайних ситуацій, відображені у містобудівній документації).

Таким чином, отримання вихідних даних у вигляді містобудівних умов і обмежень є найпершою стадією забудови територій і створення об`єкта архітектури, передує стадії проектування, а створення проектної документації для об`єктів будівництва передбачає врахування, у тому числі, таких вихідних даних. Містобудівні умови та обмеження отримуються саме для проектування об`єкта будівництва і не є тотожними проектній документації. Така позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.12.2023 у справі №380/4498/20.

З огляду на зазначену стадійність, суд звертає увагу, що пункт 8 постанови КМУ від 13.03.2002 №318 «Про затвердження порядку визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць», згідно якого проектна документація на нове будівництво, реконструкцію та капітальний ремонт (крім реконструкції та капітального ремонту квартир чи окремих приміщень, які здійснюються без зміни об`ємно-просторових характеристик) у межах історичних ареалів населених місць розробляється з урахуванням вимог затвердженого в установленому законом порядку історико-архітектурного опорного плану, висуває цей припис для наступного після отримання містобудівних умов та обмежень етапу.

Підставами для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень ч. 4 ст. 29 Закону №3038 визначає:

1) неподання визначених частиною третьою цієї статті документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень;

2) виявлення недостовірних відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або у документах, що посвідчують право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці;

3) невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Законом «Про охорону культурної спадщини», та Законом «Про регулювання містобудівної діяльності» не передбачений обов`язок замовника отримувати погодження відповідного органу охорони культурної спадщини для видання йому містобудівних умов та обмежень.

Однак, частина 2 ст. 26 Закону №3038 зобов`язує суб`єктів містобудування додержувати містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів, частина 4 цієї статті встановлює, що право на забудову земельної ділянки реалізується її користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Затверджені наказом від 19.03.2024 №1109 спірні містобудівні умови і обмеження містять приписи, дотримання яких є обов`язковим: будівництво вести на території громадських закладів, поза межами прибережно-захисної смуги; проектною документацією передбачити і забезпечити проведення відповідних заходів та отримання необхідних погоджувальних документів, відповідно до вимог Закону «Про охорону культурної спадщини»; будівельні роботи розпочинати тільки після отримання відповідного висновку, погодження органу охорони культурної спадщини; врахувати вимоги п. 4 ст. 89 Водного кодексу України, ст. 60-61 Земельного кодексу України; максимально допустимий відсоток забудови до 10%.

В свою чергу Закон «Про охорону культурної спадщини» зобов`язує дотримувати вимогу, що режим використання зон охорони встановлює обмеження діяльності у використанні відповідної території (земель), визначає роботи, проведення яких у зонах охорони заборонено як таких, що порушують режим використання території в межах зони охорони, приписує земляні роботи в межах зони охорони проводити виключно за умови проведення попередніх археологічних розвідок (ст. 32). Будівельні, меліоративні, шляхові та інші роботи, що можуть призвести до руйнування, знищення чи пошкодження об`єктів культурної спадщини, проводяться тільки після повного дослідження цих об`єктів за рахунок коштів замовників зазначених робіт. Роботи на щойно виявлених об`єктах культурної спадщини здійснюються за наявності письмового дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини на підставі погодженої з ним науково-проектної документації (ч. 1, 2 ст. 37).

Статтею 18 Закону «Про охорону археологічної спадщини» визначено, що знахідки, одержані в результаті археологічних досліджень (нерухомі та рухомі предмети, які були пов`язані з об`єктом археологічної спадщини і виявлені під час археологічних досліджень), є державною власністю. Вони підлягають обліку та класифікації відповідно до методик, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини. Правовий режим скарбу визначається законодавством України. З моменту виявлення і до передачі на зберігання згідно із законодавством України знахідки охороняються державою нарівні з об`єктами музейного фонду України.

У тому випадку, коли досліджені елементи археологічної спадщини залишаються на місці (in situ), археолог разом з відповідним органом охорони культурної спадщини вживають заходів щодо їх консервації або музеєфікації.

Таким чином, виконання вимог отриманих містобудівних умов та обмежень, які є найпершою стадією забудови території і передують стадії проектування, передусім слугує визначенню можливості здійснення будівництва, що після проведення археологічних досліджень, з урахуванням встановлених містобудівною документацією умов до просторового розміщення об`єктів, у т.ч. за наявності прибережної захисної смуги, може бути підставою для прийняття рішення забудовником про припинення будівельного проекту або переходу до наступної стадії, пов`язаної з контролюючими повноваженнями декількох державних органів.

Так, згідно ст. 30 Закону «Про охорону культурної спадщини» органи охорони культурної спадщини зобов`язані заборонити будь-яку діяльність юридичних або фізичних осіб, що створює загрозу пам`ятці або порушує законодавство, норми і правила у сфері охорони культурної спадщини. Приписи органів охорони культурної спадщини є обов`язковими для виконання всіма юридичними та фізичними особами.

Відповідно до ст. 87 Водного кодексу контроль за створенням водоохоронних зон і прибережних захисних смуг, а також за додержанням режиму використання їх територій здійснюється органами, що здійснюють державний контроль за використанням та охороною земель, і центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Верховний Суд у постанові від 19.01.2023 у справі №640/9995/20 зазначив що генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації населеного пункту на місцевому рівні. На його основі розробляються інші види містобудівної документації на місцевому рівні, зокрема й детальний план території. Отже, відповідність намірів забудови містобудівній документації на місцевому рівні під час ухвалення рішення про надання або відмову в наданні містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки уповноважений орган визначає з урахуванням містобудівної документації на місцевому рівні генерального плану та детального плану території, якщо такий розроблено.

У постанові Верховного Суду від 23.11.2023 у справі №420/21826/21 зроблено наступний правовий висновок режим забудови територій у населених пунктах визначається в Генеральному плані відповідного населеного пункту, а також розроблених відповідного до нього плані зонування та детальному плані території, які є основними видами містобудівної документації на місцевому рівні. Колегія суддів КАС ВС зазначає, що містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки не є документом дозвільного характеру, вони не дають право на забудову земельної ділянки, на виконання будівельних робіт. Основною метою надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки є, передусім, визначення відповідності намірів забудови діючий містобудівній документації та визначення основних, передбачених державними будівельними нормами вимог, на підставі яких в подальшому має розроблятись проектна документація на будівництво об`єкту. Тобто, орган, який видає містобудівні умови та обмеження, безпосередньо у самому документі визначає всі планувальні обмеження, в тому числі і наявність висотних обмежень, а тому встановивши перевищення гранично допустимої висотності забудови у районі запланованого будівництва, суб`єкт владних повноважень мав зазначити про наявність таких обмежень у відповідних містобудівних умовах та обмеженнях, тому наведена обставина, не є підставою для відмови в наданні містобудівних умов та обмежень.

Суд погоджується з позицією прокурора, що охорона культурної спадщини є пріоритетним конституційним обов`язком держави. В той же час держава забезпечує життєздатність суспільства як системи через використання влади, а право через нормативне регулювання. Останнє безумовно покликане бути стабілізуючим фактором завдяки принципам волі і справедливості, які містяться у ньому. Головною ознакою моделі держави, що характеризується як правова, є саме ознака високої правової урегульованості суспільних відносин. Тож зазначений обов`язок, як і здійснення ефективного правосуддя, повинен виконуватися згідно нормативно-правових актів, які мають найвищу юридичну силу, та запроваджених згідно вимог останніх механізмів їх реалізації.

При реалізації вимог містобудівних умов та обмежень досягається мета захисту такої спадщини через виявлення, облік, класифікацію, консервацію або музеєфікацію об`єктів, а також через отримання низки погоджень зі сторони уповноважених спеціалізованих органів.

Судом відмовлено у прийнятті заяви про доповнення підстав позову обставиною, яку в подальшому прокурором подано в якості пояснень з аналогічних мотивів, які також підлягають оцінці таких доводів, однак не мають вирішального значення для вирішення спору між сторонами з огляду на наступне.

Управлінням культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації до Черкаського окружного адміністративного суду подано паспорт об`єкта (пам`ятки) культурної спадщини «Культурний шар пізньосередньовічного міста» (реєстраційний №3966), взята на облік розпорядженням Черкаської обласної державної адміністрації від 12.03.1996 № 129 «Про доповнення списку пам`яток історії та культури області, що перебувають під охороною держави». Відповідно до списку нововиявлених пам`яток археології та історії, прийнятих на державний облік «Пам`ятки археології» розпорядженням Черкаської обласної державної адміністрації від 12.03.1996 № 129, вбачається, що пам`ятка археології місцевого значення знаходяться: - «Культурний шар пізньосередньовічного міста» (державний реєстраційний № 3966) між вулицями Крилова, Добровольського, Гоголя, в межах плану міста 18 століття. За результатами ознайомлення з вказаним паспортом, на думку прокуратури вбачається, що земельні ділянки загальною площею 2,3983 га (кадастровий номер 7110136700:03:027:0042, 7110136700:03:027:0043, 7110136700:03:027:0044, 7110136700:03:027:0045) знаходяться у межах пам`ятки археології місцевого значення «Культурний шар пізньосередньовічного міста» (державний реєстраційний № 3966), однак такий висновок прокурором наводиться шляхом проведення уявної лінії без надання відповідних належних та допустимих доказів.

У відповідності до ч.2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог, однак такої підстави позовних вимог стороною позивача не заявлялось.

Окремо, слід звернути увагу на те, що в матеріалах справи наявні листи Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації, якими остання не заперечує проти розміщення апарт-готелів, що в свою чергу спростовує позицію прокурора.

Указом Президента України від 08.11.2019 №837/2019 «Про невідкладні заходи з проведення реформ та зміцнення держави» (підп. «а» п. 7) доручено Кабінету Міністрів України вжити заходів до 31.12.2019 - стосовно розроблення та внесення на розгляд Верховної Ради України законопроектів про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення заборони здійснювати забудову в межах визначених історичних ареалів населених пунктів, занесених до Списку історичних населених місць України, за відсутності у складі генерального плану таких населених пунктів історико-архітектурного опорного плану.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 №471 затверджено програму діяльності Кабінету Міністрів України.

Пунктом 15.2 вказаної Програми до довгострокових пріоритетів діяльності Уряду віднесено розроблення законодавчих змін щодо заборони здійснювати забудову в межах визначених історичних ареалів населених пунктів, занесених до Списку історичних населених місць України, за відсутності у складі генерального плану таких населених пунктів історико-архітектурного опорного плану.

Станом на момент, як надання містобудівних умов та обмежень, так і на момент розгляду даної справи, не розроблено та не прийнято Верховною Радою України жодних змін до законодавчих актів, щодо заборони здійснювати забудову в межах визначених історичних ареалів населених пунктів за відсутності у складі генерального плану історико-архітектурного опорного плану.

На підставі викладеного, підстав для скасування спірних містобудівних умов та обмежень від 19.03.2024 суд не вбачає.

У контексті оцінки кожного аргументу (доводу), наданого стороною, суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) і «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів і інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

У пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бендерський проти України» від 15 листопада 2007 року, заява №22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.

З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд вважає, що решта аргументів позивачів, які мають значення для правильного вирішення спору, на вирішення спірних правовідносин не впливають та не змінюють судовий розсуд цього спору за результатами судового процесу.

Відповідно до положень частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За правилами частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

Відповідно до статті 139 КАС України, у разі відмови у задоволенні позовних вимог, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 12, 47, 72-77, 242-243, 245-246, 255, 271 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 25.10.2024.

Суддя Сергій КУЛЬЧИЦЬКИЙ

СудЧеркаський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення17.10.2024
Оприлюднено01.11.2024
Номер документу122658446
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері землеустрою; державної експертизи землевпорядної документації; регулювання земельних відносин, з них з питань здійснення публічно-владних управлінських функцій з розпорядження земельними ділянками

Судовий реєстр по справі —580/6196/24

Ухвала від 26.11.2024

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Оксененко Олег Миколайович

Рішення від 17.10.2024

Адміністративне

Черкаський окружний адміністративний суд

Сергій КУЛЬЧИЦЬКИЙ

Рішення від 17.10.2024

Адміністративне

Черкаський окружний адміністративний суд

Сергій КУЛЬЧИЦЬКИЙ

Ухвала від 16.10.2024

Адміністративне

Черкаський окружний адміністративний суд

Сергій КУЛЬЧИЦЬКИЙ

Ухвала від 18.09.2024

Адміністративне

Черкаський окружний адміністративний суд

Сергій КУЛЬЧИЦЬКИЙ

Ухвала від 25.06.2024

Адміністративне

Черкаський окружний адміністративний суд

Сергій КУЛЬЧИЦЬКИЙ

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні