Рішення

від 28.10.2024 по справі 620/7435/22

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2024 року м. Чернігів Справа № 620/7435/22

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Бородавкіної С.В.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгівельна фірма «Керамік-Прилуки» до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгівельна фірма «Керамік-Прилуки» (далі ТОВ «ВТФ «Керамік-Прилуки», позивач) 21.10.2022 звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області (далі ГУДПС у Чернігівській області, відповідач), у якому просить визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення №2866/25010700 форми «Р» від 01.08.2022 з податку на прибуток підприємств.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що спірне рішення є протиправним, оскільки відповідач не довів порушення товариством податкової дисципліни.

Ухвалою судді Зайця О.В. від 28.10.2022 відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою суду від 18.11.2022 вирішено здійснювати подальший розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено перше підготовче засідання.

Ухвалою суду від 20.12.2022, постановленою без виходу до нарадчої кімнати та занесеною секретарем до протоколу судового засідання, у задоволенні клопотання ГУДПС у Чернігівській області про закриття провадження по справі відмовлено.

Ухвалою суду від 20.12.2022 зупинено провадження у справі до одержання результатів судово-економічної експертизи.

Ухвалою судді Бородавкіної С.В. від 26.12.2023 справу прийнято до провадження.

Ухвалою судді від 09.09.2024 провадження по справі поновлено, признчено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, просив відмовити в їх задоволенні, надав відзив на позов та пояснив, що ТОВ «ВТФ «Керамік-Прилуки» у Звіті про фінансові результати за 2018 рік в рядку 2050 «Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)» показана сума 15869,0 тис. грн. За даними перевірки сума становить 11429,3 тис. грн. Різниця 4439,7 тис. грн. В ході перевірки товариство письмових пояснень та підтверджень щодо розбіжності не надало. Крім того, товариством безпідставно сформовано витрати по акту наданих послуг від 01.08.2017 №5, підписаного ТОВ «Спецстрой», оскільки він не відповідає назві первинного документа та відсутній факт надання послуг. Також укладений Договір поставки від 01.01.2017 №18 підписаний від імені постачальника директором ТОВ «Спецстрой» Брусов Ю.В., від імені покупця директором ТОВ «ВТФ «Керамік-Прилуки» ОСОБА_1 .

Позивач надав відповідь на відзив, у якій позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити, наполягаючи на його обґрунтованості.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.

ТОВ «ВТФ «Керамік-Прилуки» зареєстроване як юридична особа, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено відповідний запис.

Відповідач провів документальну позапланову виїзну перевірка ТОВ «ВТФ «Керамік-Прилуки» щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість за період з 01.03.2016 по 31.12.2018 та податку на прибуток за період з 01.01.2016 по 31.12.2018, за результатами якої складено акт від 08.04.2019 №243/14/30254530 (а.с. 41-80).

Згідно висновку, викладеного в акті, під час перевірки було встановлено порушення:

- підпункту 134.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 135.1 статті 135 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 944504 грн., в тому числі за 2016 рік у сумі 208984 грн., за 2018 рік у сумі 735520 грн.;

- пункту 185.1 статті 185, пункту 198.1, пункту 198.3, пункту 198.5 статті 198, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 707927 грн., у тому числі за серпень 2016 року на суму 48226 грн., вересень 2016 року на суму 68328 грн., листопад 2016 року на суму 19967 грн., грудень 2016 року на суму 261615 грн., червень 2017 року на суму 70157 грн., липень 2017 року на суму 56779 грн., серпень 2017 року на суму 71241 грн., вересень 2017 року на суму 73179 грн., жовтень 2017 року на суму 1841 грн., листопад 2017 року на суму 2645 грн., грудень 2017 року на суму 2106 грн., січень 2018 року на суму 2838 грн., лютий 2018 року на суму 2500 грн., березень 2018 року на суму 2167 грн., квітень 2018 року на суму 517 грн., серпень 2018 року на суму 8440 грн., вересень 2018 року на суму 11744 грн., жовтень 2018 року на суму 2617 грн., листопад 2018 року на суму 134 грн., грудень 2018 року на суму 886 грн.;

- пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України - не реєстрація податкових накладних.

В акті перевірки вказано висновок: у перевіряємий період позивачем здійснено документальне оформлення придбання природного газу у ТОВ «Енерджі Трейд Груп», яке не мало юридичного змісту та наслідків реального проведення господарських операцій, фіктивності господарської операції з ТОВ «Спецстрой», завищенню собівартості реалізованої продукції, використання товарно-матеріальних цінностей (аргіліту) поза межами господарської діяльності та не проведення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних при здійсненні операцій, що не є господарською діяльністю платника.

На підставі висновків вказаного акту ГУДПС у Чернігівській області винесено податкові повідомлення-рішення від 07.05.2019 №0001351400, №0001361400 та №00001371400, оскаржені в судовому порядку.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 21.12.2021 по справі №620/38/20, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.06.2022, позовні вимоги задоволено частково: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУДПС у Чернігівській області від 07.05.2019 №0001351400 в частині збільшення суми грошового зобов`язання по податку на прибуток приватних підприємств в сумі 356102,50грн., в тому числі за податковим зобов`язанням - 284882,00 грн., за штрафними санкціями 71220,50 грн; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУДПС у Чернігівській області від 07.05.2019 №0001361400 в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 809908,75 грн., в тому числі за податковим зобов`язанням - 647927,00 грн., за штрафними санкціями 161981,75 грн.; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУДПС у Чернігівській області від 07.05.2019 №00001371400. В решті позову відмовлено (а.с. 121-126).

На підставі висновків акту перевірки від 08.04.2019 №243/14/30254530 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду по справі №620/38/20 ГУДПС у Чернігівській області винесло ТОВ «ВТФ «Керамік-Прилуки» податкове повідомлення-рішення від 01.08.2022 №2866/25010700, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 824527,50 грн. (659622,00 грн. за основним платежем та 164905,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями) (а.с. 84-86).

Непогоджуючись із прийнятим рішенням товариство оскаржило його в адміністративному порядку, однак 27.09.2022 ДПС України прийняло рішення про залишення скарги без розгляду (а.с. 89-90).

У зв`язку з наведеним, ТОВ «ВТФ «Керамік-Прилуки» звернулося до суду з відповідним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з таких джерел права.

Згідно з підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Частиною першою статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з абзацом одинадцятим статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо (частина друга статті 9 вказаного Закону).

Отже, для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (пункт 44.1. статті 44 Податкового кодексу України).

В силу вимог підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу (пункт 135.1 статті 135 Податкового кодексу України).

Відповідно до положень підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; ввезення товарів на митну територію України; вивезення товарів за межі митної території України; постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Таким чином, формування платником податку об`єкту оподаткування здійснюється шляхом врахування витрат підприємства за умови підтвердження відповідних сум належним чином оформленими первинними документами, а також використання отриманих за договором товарів/послуг у власній господарській діяльності.

У податковому обліку понесені витрати мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення. І тільки за повної відсутності таких документів, або у разі, коли такі документи є недостовірними, тобто не відображають реальних подій (господарської операції), податковий кредит може вважатися не підтвердженим.

Водночас, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності.

У акті від 08.04.2019 №243/14/30254530 зазначено, що в ході перевірки ТОВ «ВТФ «Керамік-Прилуки» встановлено завищення задекларованих суб`єктом господарювання показників у рядку 2130 Звіту про фінансовий результат «Адміністративні витрати» за 2017 рік на суму 300,0 тис. грн. на підставі акту наданих послуг від 01.08.2017 №5, складеного ТОВ «Спецстрой».

Суд звертає увагу, що вказана операція була предметом дослідження під час розгляду справи №620/38/20, за наслідками якого суд першої інстанції встановив таке: «…між ТОВ «Спецстрой» (постачальник) в особі директора ОСОБА_1 та ТОВ «ВТФ «Керамік-Прилуки» (покупець) в особі директора ОСОБА_1 було укладено договір поставки товару № 18 від 01.01.2017, згідно якого продавець зобов`язується надати послуги покупцю консультації стосовно автоматизації бухгалтерського обліку, впровадження комплексної системи автоматизації фінансової діяльності підприємства, найменування яких вказується у Специфікації, яка являється додатком до договору, а покупець зобов`язується прийняти послуги і оплатити його вартість (т. 5 а.с. 175-177).

На підтвердження надання послуг за вказаним договором, позивачем було надано акт надання послуг №5 від 01.08.2017 (т. 5 а.с. 178).

Так, згідно частини третьої статті 238 Цивільного кодексу України представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.

Таким чином, чинне законодавство встановлює заборону на вчинення правочину, в якому один представник одночасно виступає від імені кількох контрагентів.

Оцінюючи вищевикладені обставини, на підставі наданих документів, суд приходить до висновку, що вказаний договір поставки товару № 18 від 01.01.2017 був укладений з порушенням законодавства, а тому не може вважатися первинним документом для цілей ведення податкового обліку.

Так, надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Обов`язковою умовою виникнення у платника права на зменшення оподатковуваного доходу на суму понесених витрат є фактичне придбання товарів (робіт, послуг) та наявність первинних документів. При цьому, наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.

Підписання ОСОБА_1 договору поставки товару № 18 від 01.01.2017 за обидві сторони такого договору позбавляє такий документ статусу первинного документу, що підтверджує господарську операцію.».

Враховуючи наведене, Чернігівський окружний адміністративний суд у рішенні від 21.12.2021 по справі №620/38/20 прийшов до висновку, що позивачем безпідставно відображено в податковому обліку господарські правовідносини з ТОВ «Спецстрой». Вказана позиція підтримана Шостим апеляційним адміністративним судом у постанові від 28.06.2022.

Ухвалою Верховного Суду від 09.03.2023 у відкриті касаційного провадження товариству відмовлено (а.с. 230-231).

Відповідно до частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Також під час перевірки контролюючим органом встановлено, що ТОВ «ВТФ «Керамік-Прилуки» у Звіті про фінансові результати за 2018 рік в рядку 2050 «Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)» показана сума 15869000 грн., при цьому за даними перевірки сума становить - 11429300 грн. (різниця - 4439700 грн).

Згідно з пунктом 44.2 статті 44 Податкового кодексу України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з врахуванням положень цього Кодексу.

Згідно п. 4 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати" (далі П(С)БО 16 «Витрати»):

«Об`єкт витрат - продукція, роботи, послуги або вид діяльності підприємства, які потребують визначення пов`язаних з їх виробництвом (виконанням) витрат».

Згідно з пунктом 6 П(С)БО 16 «Витрати»: «Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства, за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені».

Згідно з пунктом 11 П(С)БО 16 «Витрати»: «Собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з виробничої собівартості (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загально виробничих витрат та наднормативних виробничих витрат».

Враховуючи вищевикладене, контролюючий орган прийшов до висновку, що позивачем порушено пункт 11 Положень (стандартів) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», пункт 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено рядок 2050 Звіту про фінансові результати «Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)» на суму 4439700 грн.

Чернігівський окружний адміністративний суд у рішенні від 21.12.2021 по справі №620/38/20 підтримав позицію ГУДПС у Чернігівській області щодо завищення позивачем рядка 2050 Звіту про фінансові результати «Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)» на суму 4439700 грн., з чим погодився і суд апеляційної інстанції.

На виконання ухвали Чернігівського окружного адміністративного суду від 20.12.2022 судовим експертом ТОВ «Експертно-дослідна служба України» проведено судово-економічну експертизу, за наслідками якої складено Висновок від 05.07.2024 №1143/07/2024 (а.с. 208-220).

Відповідаючи на поставлене на експертизу питання: «Чи відповідає розмір показника рядку 2050 «Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) Звіту про фінансовий результат за 2018 рік ТОВ ВКФ «Керамік-Прилуки» у сумі 15 869 тис. грн даним бухгалтерського обліку (регістрам бухгалтерського обліку) ТОВ ВКФ «Керамік-Прилуки»?», експерт у Висновку зазначив: «В межах наявних матеріалів, розмір показника рядку 2050 «Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) Звіту про фінансовий результат за 2018 рік ТОВ ВКФ «Керамік-Прилуки» у сумі 15869 тис. грн відповідає даним бухгалтерського обліку (регістрам бухгалтерського обліку) ТОВ ВКФ «Керамік-Прилуки», а саме оборотно-сальдовій відомості ТОВ ВКФ «Керамік-Прилуки»».

Разом з тим, суд звертає увагу, що матеріали справи, у тому числі Висновок експерта, не містять доказів щодо помилковості висновку ГУДПС у Чернігівській області щодо виявлення різниці в собівартості реалізованої продукції, зазначеної в Звіті про фінансові результати за 2018 рік та за даними перевірки, з огляду на те, що експертом не досліджувались такі кількісні (часткові) показники виявленої різниці.

За таких обставин, суд зазначає, що висновок відповідача щодо завищення позивачем рядка 2050 Звіту про фінансові результати «Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)» на суму 4439700 грн. є правомірним, оскільки позивачем не надано належних письмових доказів та пояснень щодо встановленої розбіжності.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідач обґрунтовано, в межах повноважень виніс спірне податкове повідомлення-рішення.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 76 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно із частиною першою статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, підстави винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що у задоволенні позову необхідно відмовити.

Керуючись статтями 227, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариству з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгівельна фірма «Керамік-Прилуки» до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту. Апеляційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 28 жовтня 2024 року.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгівельна фірма «Керамік-Прилуки» (код ЄДРПОУ 30254530, вул. Київська, 250, м. Прилуки, Чернігівська область, 17500).

Відповідач: Головне управління ДПС у Чернігівській області (код ЄДРПОУ ВП 44094124, вул. Реміснича, буд. 11, м. Чернігів, 14000).

Суддя С.В. Бородавкіна