Рішення

від 29.10.2024 по справі 620/6912/24

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2024 року м. Чернігів Справа № 620/6912/24

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Бородавкіної С.В.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Бобровицьке АТП-17449» до Бобровицької міської ради Чернігівської області, Виконавчого комітету Бобровицької міської ради Чернігівської областіпро визнання протиправними та скасування рішень, визнання незаконними дій,

У С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство «Бобровицьке АТП-17449» (далі ПрАТ «Бобровицьке АТП-17449», позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом до Бобровицької міської ради Чернігівської області (далі Бобровицька МР, відповідач 1), Виконавчого комітету Бобровицької міської ради Чернігівської області (далі Виконком, відповідач 2), у якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Виконавчого комітету Бобровицької МР від 04.04.2024 №133 «Про створення робочої групи контролю за виконанням умов Договорів про організацію перевезень пасажирів на міських та приміських автобусних маршрутах загального користування на підвідомчій території Бобровицької міської ради»;

- визнати незаконним та скасувати рішення Виконавчого комітету Бобровицької МР від 20.05.2024 №178 «Про дострокове розірвання договору на перевезення пасажирів автомобільним транспортом на міському автобусному маршруті загального користування №1 «Цукровий завод-ринок-вокзал»;

- визнати протиправним та скасувати рішення Бобровицької МР, оформлене повідомленням від 01.05.2024 №03-14/1425 «Про дострокове розірвання Договору на перевезення пасажирів автомобільним транспортом на автобусному маршруті загального користування від 06 лютого 2023 року, укладеного між Виконавчим комітетом Бобровицької міської ради Чернігівської області та Приватним акціонерним товариством «Бобровицьке АТП-17449»».

Свої вимоги обґрунтовує тим, що Бобровицька МР не наділена повноваженнями щодо державного нагляду і контролю за дотриманням автомобільними перевізниками під час здійснення ними господарської діяльності вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті, оскільки такі функції покладені на Укртрансбезпеку. Крім того, відповідачем порушено й саму процедуру проведення перевірки.

Ухвалою суду від 27.05.2024 у задоволенні заяви про забезпечення позову ПрАТ «Бобровицьке АТП 17449» відмовлено.

Ухвалою судді від 29.05.2024 відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, установлено відповідачам строк для надання відзиву на позов.

Ухвалою суду від 29.10.2024 провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Бобровицької МР, оформленого повідомленням від 01.05.2024 №03-14/1425 ''Про дострокове розірвання Договору на перевезення пасажирів автомобільним транспортом на автобусному маршруті загального користування від 06 лютого 2023 року, укладеного між Виконавчим комітетом Бобровицької міської ради та Приватним акціонерним товариством «Бобровицьке АТП-17449», закрито.

Представник відповідача 1 позовні вимоги не визнав, у їх задоволенні просив відмовити, надав відзив на позов та зазначив, що рішення про дострокове розірвання позивачем договору на перевезення пасажирів прийнято у зв`язку з тим, що перевізник допустив ряд порушень договору. При цьому, Бобровицькою МР не здійснювався державний нагляд і контроль за дотриманням перевізником вимог законодавства на автомобільному транспорті, а перевірялось виконання позивачем умов укладеного договору, що на переконання відповідача 1 належить до його компетенції. Перевірка проводилась у зв`язку з численними скаргами громадян стосовно неналежного надання послуг перевізником.

Представник позивача надав відповідь на відзив, у якій заявлені позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, наполягаючи на обґрунтованості позову.

Відповідач 1 подав заперечення на відповідь на відзив, у яких свою правову позицію підтримав та просив відмовити у задоволенні позову.

Дослідивши матеріали справи, суд враховує таке.

ПрАТ «Бобровицьке АТП-17449» зареєстроване як юридична особа, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено відповідний запис.

06.02.2023 між позивачем (перевізник) та Виконкомом (замовник) укладено Договір на перевезення пасажирів автомобільним транспортом на автобусному маршруті загального користування в режимі маршрутного таксі за маршрутом «Цукрозавод рино - вокзал», на період з 06.02.2023 по 05.02.2026 (а.с. 43-47).

Відповідно до матеріалів справи, з метою забезпечення належної організації перевезення пасажирів та здійснення контролю за виконанням перевізниками умов Договорів про організацію перевезень пасажирів на міських та приміських автобусних маршрутах загального користування, відповідно до пункту 56 Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2008 №1081, Закону України «Про автомобільний транспорт», керуючись підпунктом 12 пункту «а» частини першої статті 30, статтею 40, частиною першою статті 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Виконкомом прийнято рішення від 04.04.2024 №133, яким створено робочу групу з контролю за виконанням умов Договорів про організацію перевезень пасажирів на міських та приміських автобусних маршрутах загального користування на підвідомчій території Бобровицької МР, затверджено Положення про робочу групу та форму Акта перевірки (а.с. 13-17).

Робочою групою здійснено перевірку виконання ПрАТ «Бобровицьке АТП-17449» умов Договору, за наслідками якої складено Акти від 18.04.2024, від 19.04.2024 та від 22.04.2024, у яких зазначено про порушення перевізником його умов, а саме: недотримання перевізником розкладу руху (недотримання інтервалів руху); відхилення від схеми маршруту (виїзд за межі міста Бобровиця в населений пункт с. Травкине); самостійне збільшення перевізником кількості транспортних засобів на маршруті (замість 1 автобуса працювало 3); випуск на лінію без письмового погодження з замовником перевезень транспортних засобів, які не визначені конкурсним комітетом та договором (згідно з Договором даний маршрут повинні обслуговувати транспортні засоби БАЗ А079.14 державний номер НОМЕР_1 , ПАЗ 32053-07 державний номер НОМЕР_2 , а фактично зафіксовано 3 автобуси: Богдан А-091 державний номер НОМЕР_3 , Рута 25ПЕ державний номер НОМЕР_4 та Богдан А-091 державний номер НОМЕР_5 , які 18.04.2024 здійснювали перевезення пасажирів на маршруті Цукрозавод ринок вокзал) (а.с. 18-19).

01.05.2024 Бобровицькою МР надіслано позивачу повідомлення №03-14/1425 про дострокове розірвання договору з 19.05.2024, у зв`язку з порушенням його умов (а.с. 19 зворот).

20.05.2024 Виконкомом прийнято рішення №178 «Про дострокове розірвання договору на перевезення пасажирів автомобільним транспортом на міському автобусному маршруті загального користування №1 «Цукрозавод ринок вокзал»», пунктом 1 якого достроково, з 19.05.2024, розірвано договір від 06.02.2023 (а.с. 231 зворот).

Вважаючи рішення відповідачів від 04.04.2024 №133 та від 20.05.2024 №178 протиправними, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України від 05.04.2001 №2344-ІІІ «Про автомобільний транспорт» (далі - Закон №2344-III), який регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.

Положеннями статті 39 Закону №2344-III визначено, що автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Документи для регулярних пасажирських перевезень:

для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;

для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України;

для пасажира - квиток на проїзд в автобусі та на перевезення багажу (для пільгового проїзду - посвідчення особи встановленого зразка).

Відповідно до частини другої статті 6 Закону №2344-III реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103 (далі - Положення №103), Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті.

Пунктом 4 Положення №103 передбачено, що основним завданням Укртрансбезпеки, зокрема, є реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування (далі - автомобільний транспорт), міському електричному, залізничному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті. У відповідності до абзацу першого пункту 8 означеного Положення, Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Згідно з частиною 14 статті 6 Закону №2344-III державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, зокрема, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом встановлено Порядком проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (далі - Порядок №1567).

Відповідно до пункту 2 Порядку №1567 рейдовим перевіркам (перевіркам на дорозі) підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних автомобільних перевізників (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Відповідно до пункту 4 Порядку №1567 рейдові перевірки (перевірки на дорозі) на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) згідно з додатком 1-1, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку..

Рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об`єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт (пункт 14 Порядку №1567).

Під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) перевіряється, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом (пункт 15 Порядку №1567).

Відповідно до пункту 21 Порядку №1567 у разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконання Європейської угоди ставить відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі наявності).

Відповідач не зазначає на підставі яких саме норм права призначена та проведена перевірка виконання позивачем Договору на перевезення пасажирів, окрім як посилання на рішення Виконкому від 04.04.2024 №133 «Про створення робочої групи з контролю за виконанням умов Договорів про організацію перевезень пасажирів на міських та приміських автобусних маршрутах загального користування на підвідомчій території Бобровицької міської ради», а надані до матеріалів справи Акти перевірки не відповідають формі складання акту проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом (надані акти складені в довільній формі).

На підставі наведених вище обставин, суд дійшов висновку, що надані відповідачами Акти перевірок не є належними доказами, які підтверджують факт порушення позивачем (свідчать про недотримання ним) умов укладеного Договору на перевезення пасажирів.

Також суд зазначає, що відповідно до вимог статті 6 Закону №2344-ІІІ (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) органи місцевого самоврядування формують мережу міських автобусних маршрутів загального користування і здійснюють у межах своїх повноважень контроль за дотриманням законодавства у сфері автомобільного транспорту на відповідній території, запроваджують автоматизовану систему обліку оплати проїзду та встановлюють порядок її функціонування, а також види, форми носіїв, порядок обігу та реєстрації проїзних документів; визначають особу, уповноважену здійснювати справляння плати за транспортні послуги в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду.

Державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Планові перевірки проводяться не частіше одного разу на рік. Орган державного контролю не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку проведення планової перевірки письмово повідомляє про це автомобільного перевізника, якого буде перевіряти.

Позапланові перевірки проводяться лише на підставі заяви (повідомлення в письмовій формі) про порушення автомобільним перевізником вимог законодавства про автомобільний транспорт уповноваженими особами органів, яким надано право здійснення державного контролю, з метою перевірки наведених фактів та виконання припису про порушення зазначеного законодавства.

Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

У разі проведення позапланових і рейдових перевірок автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.

Відповідно до статті 7 Закону №2344-ІІІ забезпечення організації пасажирських перевезень покладається:

на міських, приміських і міжміських автобусних маршрутах загального користування, що не виходять за межі території однієї територіальної громади, - на виконавчий орган ради, що представляє інтереси відповідної територіальної громади;

на міжміських і приміських автобусних маршрутах загального користування, що проходять територією двох або більше територіальних громад та не виходять за межі території Автономної Республіки Крим чи області, - на Раду міністрів Автономної Республіки Крим або обласні державні адміністрації;

на міжміських і приміських автобусних маршрутах загального користування, що виходять за межі території області (міжобласні маршрути), і міжнародних автобусних маршрутах загального користування - на центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту;

на автобусному маршруті загального користування прямого сполучення місто Київ - міжнародний аеропорт "Бориспіль" - на Київську міську державну адміністрацію.

Згідно з пунктом 56 Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, затвердженого постановою Кабміну Міністрів України від 03.12.2008 №1081 (далі Порядок №1081), що контроль за виконанням умов договору (дозволу) здійснює організатор та інші органи виконавчої влади згідно з компетенцією, за наявності відповідного звернення або доручення організатора.

Виходячи з системного аналізу норм Закону України «Про автомобільний транспорт», суд вважає, що ними не передбачено іншого виду перевірок автомобільних перевізників ніж планова, позапланова та рейдова. Такий вид перевірки як «перевірка виконання умов договорів» - відсутній.

Відповідно до статті 1 Закону України від 05.04.2007 №877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі Закон №877-V) державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно з статтею 2 вказаного Закону дія цього Закону поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів валютного контролю, митного контролю на кордоні, державного експортного контролю, контролю за дотриманням бюджетного законодавства, банківського нагляду, державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, державного нагляду (контролю) в галузі телебачення і радіомовлення.

Відповідно до статті 7 Закону №877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.

Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі-підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що проведені відповідачем перевірки здійснені поза порядком, встановленим нормативно-правовими актами, за відсутності особи, уповноваженої на участь у перевірці від перевізника.

Крім того, суд звертає увагу, що у відзиві на позов відповідач 1, як на підставу для проведення перевірки виконання позивачем умов Договору, покликався на численні скарги мешканців громади стосовно неналежного надання ПрАТ «Бобровицьке АТП-17449» послуг.

Судом досліджено скарги, реєстраційні картки звернень громадян та встановлено, що звернення мешканців громади стосувались можливої відміни з 01.03.2024 рейсового автобусного маршруту сполученням «с. Браниця м. Бобровиця», а також відсутності рейсу автобусу по маршруту «Вокзал ринок - Гора», які обслуговує перевізник ФОП Баранчук (а.с. 158-177)

Тобто, фактично звернення стосувались не порушення перевізником умов Договору. Їх метою було забезпечення продовження роботи вказаного автобусного маршруту.

Відповідно до статті 29 Закону №2344-III «Про автомобільний транспорт» автомобільним перевізником та автомобільним самозайнятим перевізником, які здійснюють перевезення пасажирів на договірних умовах, є суб`єкти господарювання, які відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надають послуги за договором перевезення пасажирів транспортним засобом, що використовується ними на законних підставах.

Відповідно до частини першої статті 31 Закону №2344-ІІІ відносини автомобільного перевізника, що здійснює перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування міських, приміських та міжміських, які не виходять за межі території області (внутрішньо-обласні маршрути), із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування визначаються договором про організацію перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування, у якому встановлюються: перелік маршрутів загального користування, які буде обслуговувати автомобільний перевізник, умови організації перевезень, показники якості транспортного обслуговування населення, термін роботи автомобільного перевізника, зобов`язання органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо облаштування маршруту, підтримки проїзної частини автомобільної дороги та під`їзних шляхів у належному стані (тільки для міських автобусних маршрутів), розмір компенсації витрат автомобільного перевізника внаслідок перевезення пільгових пасажирів та регулювання тарифів, механізм їх виплати.

Згідно з частиною першою статті 42 Закону №2344-ІІІ договір про організацію перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування міському, приміському та міжміському, які не виходять за межі території області (внутрішньо-обласні маршрути), укладається між органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування та автомобільним перевізником і вважається укладеним з моменту його підписання сторонами.

Відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Пунктом 4.2 Договору передбачено, що у разі невиконання перевізником своїх зобов`язань по договору (в ч.т. при підвищенні тарифів на проїзд без погодження із замовником), при інших порушеннях пунктів 145, 147, 149 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених постановою КМУ від 06.09.2007 №1184, скоєння дорожньо-транспортної пригоди, за наявності вини перевізника (водіїв транспортного засобу перевізника), що потягла за собою тяжкі тілесні ушкодження або смерть пасажира, та з інших підстав, передбачених законодавством, договір може бути достроково розірвано замовником в односторонньому порядку. В цьому випадку замовник письмово попереджає перевізника про дату розірвання договору не пізніше ніж за 15 днів. Договір вважається розірваним з дня, зазначеного в письмовому попередженні.

Відповідно до підпункту 2 пункту 55 Порядку №1081 організатор зобов`язаний забезпечити дострокове розірвання договору або анулювання дозволу з автомобільним перевізником - переможцем конкурсу у разі: наявності фактів порушення ним умов договору або дозволу у частині незабезпечення регулярності перевезень з вини перевізника (менш як 90 відсотків за місяць), використання автобусів, що не відповідають зазначеним умовам за пасажиромісткістю, класом, технічними та екологічними показниками, відправлення автобусів з місць, що не передбачені розкладом руху. Розірвання договору або анулювання дозволу здійснюється не раніше ніж через 30 календарних днів після надісланого організатором попередження такому перевізникові про недопущення порушення умов договору (дозволу) та встановлення повторного факту такого порушення (попередження не застосовується у разі настання транспортної події з вини водія автобуса з потерпілими та/або загиблими, яка спричинена діяльністю перевізника). У такому разі для роботи на автобусному маршруті загального користування призначається організатором конкурсу автомобільний перевізник, який за результатами конкурсу визнаний таким, що зайняв друге місце (за наявності), на строк до закінчення строку дії договору або дозволу, який було розірвано (анульовано). У разі відсутності автомобільного перевізника, який за результатами конкурсу визнаний таким, що зайняв друге місце, призначається організатором конкурсу до проведення конкурсу інший автомобільний перевізник, транспортні засоби якого відповідають за параметрами, класом, категорією, комфортністю і пасажиромісткістю вимогам, передбаченим для відповідного виду перевезень, один раз на строк не більш як три місяці.

Тобто, в силу наведених вимог, розірванню договору в односторонньому порядку у випадках, встановлених підпунктом 2 пункту 55 Порядку №1081, передує надіслання перевізнику в обов`язковому порядку попередження про недопущення порушення умов договору. Розірвання договору здійснюється не раніше ніж через 30 календарних днів після надісланого організатором попередження. При цьому, відповідно до умов Договору, про дату розірвання договору має бути повідомлено не пізніше ніж за 15 днів.

Суд звертає увагу, що відповідачем 1 вищенаведені вимоги Порядку №1081 проігноровано, а одразу надіслано позивачу повідомлення про дострокове розірвання договору. Повідомлення ж про недопущення порушення умов договору відсутнє.

Щодо наданих відповідачем 1 фотознімків маршрутного автобусу (а.с. 178-181) на підтвердження порушення позивачем умов договору, суд звертає увагу на таке.

По-перше, на більшості фото зафіксовано лише державні номерні знаки транспортних засобів, без інформації про те, що це за автобус і який маршрут він обслуговує та чи взагалі це маршрутне таксі. По-друге, із даних фото не можливо встановити точне місцезнаходження автобусу та чи дійсно в період часу, коли мали курсувати за розкладом автобуси позивача, його обслуговування здійснювалось іншими транспортними засобами.

Враховуючи встановлені вище обставини в сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування рішення Виконавчого комітету Бобровицької МР від 20.05.2024 №178 «Про дострокове розірвання договору на перевезення пасажирів автомобільним транспортом на міському автобусному маршруті загального користування №1 «Цукрозавод ринок вокзал» і задоволення позовних вимог у цій частині.

Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Виконавчого комітету Бобровицької МР від 04.04.2024 №133 ''Про створення робочої групи контролю за виконанням умов Договорів про організацію перевезень пасажирів на міських та приміських автобусних маршрутах загального користування на підвідомчій території Бобровицької міської ради'', суд зазначає таке.

Так, відповідно до змісту вказаного рішення, воно прийняте відповідно до пункту 56 Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2008 №1081, Закону України «Про автомобільний транспорт», керуючись підпунктом 12 пункту «а» частини першої статті 30, статтею 40, частиною першою статті 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

При цьому, вказане рішення прийняте з метою забезпечення належної організації перевезення пасажирів та здійснення контролю за виконанням перевізниками умов Договорів про організацію перевезень пасажирів на міських та приміських автобусних маршрутах загального користування. Так, вказаним рішенням створено робочу групу з контролю за виконанням умов Договорів про організацію перевезень пасажирів на міських та приміських автобусних маршрутах загального користування на підвідомчій території Бобровицької МР, затверджено Положення про робочу групу та форму Акта перевірки.

Тобто, дане рішення не мало на меті розірвання Договору, а лише спрямоване на організацію контролю та забезпечення належного виконання перевізниками умов договорів, що є законною компетенцією органу місцевого самоврядування відповідно до частини 9 статті 6 Закону №2344-ІІІ.

Частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси, і просити про їх захист.

Таким чином, з наведеного вбачається, що завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи у публічно-правових відносинах, що звернулася до суду з позовом.

Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в Рішенні від 14 грудня 2011 року у справі № 19-рп/2011 зазначив, що особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Отже, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Враховуючи наведене, оскільки матеріали справи не містять доказів порушення спірним рішенням від 04.04.2024 №133 прав та інтересів позивача, у задоволенні позовних вимог про визнання його протиправним та скасування необхідно відмовити.

Згідно із частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов необхідно задовольнити частково.

Ухвалюючи дане судове рішення суд враховує статтю 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практику Європейського суду з прав людини (рішення «Серявін та інші проти України») та Висновок №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.

Зокрема, згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі «Серявін та інші проти України» (пункт 58), «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява №30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів передбачено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 241-243, 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Бобровицьке АТП-17449» до Бобровицької міської ради Чернігівської області, Виконавчого комітету Бобровицької міської ради Чернігівської областіпро визнання протиправними та скасування рішень, визнання незаконними дій задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Виконавчого комітету Бобровицької міської ради Чернігівської області від 20.05.2024 №178 «Про дострокове розірвання договору на перевезення пасажирів автомобільним транспортом на міському автобусному маршруті загального користування №1 «Цукрозавод ринок вокзал».

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Бобровицької міської ради Чернігівської області на користь Приватного акціонерного товариства «Бобровицьке АТП-17449» судові витрати в сумі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп.

Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту. Апеляційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 29 жовтня 2024 року.

Позивач: Приватне акціонерне товариство "Бобровицьке АТП - 17449" (код ЄДРПОУ 21401803, вул. Мольченка, 77, м. Бобровиця, Ніжинський район, Чернігівська область, 17400).

Відповідач 1: Бобровицька міська рада Чернігівської області (код ЄДРПОУ 04061990, вул. Незалежності, 46, м. Бобровиця, Ніжинський район, Чернігівська область, 17400).

Відповідач 2: Виконавчий комітет Бобровицької міської ради Чернігівської області (код ЄДРПОУ 04061990, вул. Незалежності, 46, м. Бобровиця, Ніжинський район, Чернігівська область, 17400).

Суддя С.В. Бородавкіна