Ухвала від 30.10.2024 по справі 183/10885/24

У Х В А Л А

Справа № 183/10885/24

№ 2-з/183/94/24

30 жовтня 2024 року м.Новомосковськ

Суддя Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області Оладенко О.С., розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні суду перебуває цивільна справа за ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики.

29.10.2024 до суду надійшла заява про забезпечення позову, у якій позивач просить накласти арешт на все майно відповідачів. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що існують всі підстави для накладення арешту на майно, що належить відповідачам незабезпечення позову може утруднити і зробити неможливим виконання рішення в майбутньому, виходячи з того, що борг складає значну суму коштів 6000 доларів США.

Заява розглядається без повідомлення учасників справи, що відповідає вимогам ч. 1 ст. 153 ЦПК України.

Враховуючи, що розгляд заяви про забезпечення позову відбувався у відсутність сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, перевіривши матеріали справи, дійшов наступних висновків.

Позивач звернувся до суду з позовом, у якому заявив вимогу про стягнення з ОСОБА_4 на його користь залишок боргу у сумі 329117,40 грн.

Частинами першою та другою статті 149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені статтею 150 цього Кодексу заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Отже, за змістом наведених вище статей, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

У пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» визначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Тобто, важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.

Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України, види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У поданій заяві позивач просить накласти арешт на все майно відповідачів, не зазначаючи конкретний перелік такого майна та його вартість, що позбавляє суд можливості оцінити співмірність заходів забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами.

Отже, суд, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, проаналізувавши відповідні норми процесуального права і врахувавши зміст позовних вимог, проходить до висновку про відсутність передбачених законом підстав для вжиття заходів забезпечення позову у визначений заявником спосіб.

Керуючись ст.ст. 149-151, 247 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики - відмовити повністю.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів.

Ухвала суду складена і підписана 30 жовтня 2024 року .

Суддя Оладенко О.С.