Ухвала

від 28.10.2024 по справі 420/30046/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

28 жовтня 2024 р.м.ОдесаСправа № 420/30046/23Головуючий в 1 інстанції: Вовченко О.А.

Суддя П`ятого апеляційного адміністративного суду Осіпов Ю.В., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 травня 2024 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАРМ.М.ФОРТІ» до Державної податкової служби України та Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,,

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28 травня 2024 року позов ТОВ «ФАРМ.М.ФОРТІ» - задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовані рішення Комісії ГУ ДПС у Одеській області з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН від 08.11.2022р. №63920, від 31.08.2023р. №36220 про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку. Визнано протиправними та скасовані рішення Комісії ГУ ДПС у Одеській області з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН від 03.10.2023р. №9644781/38847390, від 03.10.2023р. №9644785/38847390, від 03.10.2023р. №9644788/38847390, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної від 02.11.2022р.. №2, від 11.11.2022р. №6, від 29.11.2022р. №13. Визнано протиправними та скасовані рішення Комісії ГУ ДПС у Одеській області з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН від 03.10.2023р. №9644787/38847390, від 03.10.2023р. № 9644786/38847390 відносно розрахунку коригування кількісних та вартісних показників від 14.11.2022р. №8, від 14.11.2022р. №9. Зобов`язано ДПС України зареєструвати в ЄРПН виписані позивачем податкові накладні від 02.11.2022р. №2, від 11.11.2022р. №6, від 29.11.2022р. №13 та розрахунки коригування кількісних та вартісних показників від 14.11.2022р. №8, від 14.11.2022р. №9. Стягнуто з ГУ ДПС в Одеській області на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 18788 грн.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, ГУ ДПС в Одеській області 27.06.2024р. через підсистему «Електронний суд» подало апеляційну скаргу.

Ухвалою судді П`ятого апеляційного адміністративного суду від 08.07.2024р. дану апеляційну скаргу - залишено без руху з підстав не сплати відповідачем судового збору та відсутності доказів надсилання копії апеляційної скарги та копій доданих до неї матеріалів учасникам справи. При цьому, апелянту було надано 10-денний строк з моменту отримання копії ухвали для усунення зазначених у ній недоліків.

09.08.2024р. до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання ГУ ДПС в Одеській області про усунення недоліків апеляційної скарги, проте, відповідачем (апелянтом) усунуто недоліки апеляційної скарги не в повному обсязі.

Тому, враховуючи, що дане клопотання не містило доказів надсилання копії апеляційної скарги та доданих до неї матеріалів учасникам справи, ухвалою судді П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09.09.2024р. апелянту продовжено строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги на 5 днів з моменту отримання копії цієї ухвали.

Однак, у зв`язку із тим, що недоліки апеляційної скарги у встановлений строк не були усунуті, апеляційну скаргу ГУ ДПС в Одеській області було повернуто 23.09.2023р. відповідною ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду.

23.10.2024р. відповідач повторно подав апеляційну скаргу на рішення суду 1-ї інстанції від 28.05.2024р., у якій, зокрема, заявив клопотання про поновлення строку оскарження судового рішення. В обґрунтування доводів клопотання вказано, що відділ супроводження судових спорів ГУ ДПС в Одеській області на даний час супроводжує 1700 справ, що призводить до надмірного навантаження на кожного фахівця. При цьому, агресія російської федерації проти України, а також постійні обстріли та перебої у мережі інтернет приводять до моральної та фізичної виснаженості спеціалістів, що, у свою чергу, призводить до розгубленості. Внаслідок цього, як зазначив відповідач, було допущено пропуск строку подання доказів сплати судового збору у даній справі.

Однак, наведені відповідачем підстави для поновлення процесуального строку не можуть бути визнані поважними, з огляду на таке.

Так, ч.1 ст.295 КАС України встановлено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з ч.ч.2,3 ст.295 КАС України, учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, зокрема, рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених ч.2 ст.299 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів апеляційної скарги, оскаржуване рішення Одеського окружного адміністративного суду було отримано апелянтом - 29.05.2024р. А відтак, строк на апеляційне оскарження рішення суду 1-ї інстанції, у даному випадку, спливає - 28.06.2024р.

Натомість, апеляційна скарга вдруге подана відповідачем до суду апеляційної інстанції лише 23.10.2024р., тобто зі значним пропуском визначеного ст.295 КАС України строку на апеляційне оскарження.

Аналіз положень ст.5,13 та 293 КАС України дозволяє дійти висновку про те, що учасники справи, у разі, якщо не погоджуються із ухваленим судовим рішенням після розгляду справи у суді 1-ї інстанції, можуть скористатися правом його оскарження в апеляційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним Кодексом строк.

Відповідно до ч.5 ст.44 КАС України, учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Учасники справи, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк та у передбаченому процесуальним законом порядку. Однак, КАС України передбачає і можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

Встановлення процесуальних строків КАС України передбачено з метою дисциплінування учасників справи та своєчасного виконання ними передбачених цим же Кодексом процесуальних обов`язків.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці процесуальні строки обмежують час, протягом якого правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено виключно у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.

При вирішенні питання про поновлення строку апеляційного оскарження, необхідно надавати оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку інтервалів часу: з моменту закінчення визначеного у ст.295 КАС України строку апеляційного оскарження до дати звернення з апеляційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої апеляційної скарги або відмови у відкритті апеляційного провадження (вперше) до дати повторного звернення з апеляційною скаргою тощо.

Неналежна організація процесу з оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб та невиконання відповідачем вимог процесуального закону щодо належного оформлення апеляційної скарги, та, зокрема, повернення заявнику апеляційної скарги не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов`язкового судового рішення після закінчення строку його апеляційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.

Та обставина, що повернення апеляційної скарги не позбавляє повторного звернення до суду не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої апеляційної скарги без урахування процесуальних строків встановлених для цього, а у суду - обов`язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.

Судова колегія звертає увагу відповідача, що повернення раніше поданої апеляційної скарги не означає можливість повторного звернення до суду апеляційної інстанції у будь-який час після такого повернення, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, адже у такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.

Також, варто зазначити про те, що звернення до суду з апеляційної скаргою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження судового рішення, то реалізація цього права має відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України.

Зловживання процесуальними правами не допускається.

Що ж стосується запровадження на території України воєнного стану з 24.02.2022р., варто наголосити на тому, що питання поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Разом із тим, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення у всіх абсолютно випадках.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у своїх ухвалах від 23.06.2022р. у справі №380/7251/21, у справі №520/8674/2020 та у справі №440/2822/20.

Так, відповідач у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження жодним чином не обґрунтовує наявність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду, враховуючи той факт, що апеляційна скарга, яка подана відповідачем вперше 28.06.2024р. та, у подальшому, залишена без руху 08.07.2024р., була повернута - 23.09.2024р. (ухвала отримана - 23.09.2024р.), в той час як повторне звернення з апеляційною скаргою відбулося - 23.10.2024р.

Отже, у даному випадку, відповідачем допущено необ`єктивне та необґрунтоване зволікання з поданням апеляційної скарги, оскільки повторне звернення до суду апеляційної інстанції відбулося через місяць після повернення первинної апеляційної скарги та майже ніж через 4 місяці після її подання, що, у свою чергу, значно перевищує строк, встановлений ст.295 КАС України.

Варто зауважити про те, що відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не можуть впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 15.05.2018р. у справі №804/2979/17 та від 07.06.2018р. у справі №822/276/17.

За приписами ст.6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно зі сталою практикою Європейського суду з прав людини, вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип «res judicata», особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (рішення у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008р.).

Європейський суд з прав людини у рішенні від 20.10.2011р. по справі «Рисовський проти України» (заява №29979/04) підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування», який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, а також мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Тобто, виходячи з принципу «належного урядування», державні органи повинні діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.

При цьому, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, та утримуватись від використання прийомів, які пов`язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення Європейського суду з прав людини від 07.07.1989р. у справі «Компанія «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А.» проти Іспанії»).

Окрім того, варто звернути увагу і на те, що дана апеляційна скарга була сформована та подана через підсистему «Електронний суд», однак заявником повторно не надано доказів надсилання її копій (та копій доданих до неї матеріалів) іншим учасникам справи (зокрема, і в паперовій формі листом з описом вкладення).

Так, відповідно до п.2 ч.5 ст.296 КАС України, до апеляційної скарги додаються копії апеляційної скарги та доданих до неї письмових матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання скарги та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень ст.44 цього Кодексу.

Згідно з ч.9 ст.44 КАС України, у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати до суду доказ надсилання цих матеріалів іншим учасникам справи.

Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності у іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у іншого учасника справи електронного кабінету - в паперовій формі листом з описом вкладення.

За правилами ч.2 ст.298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст.296 вищезазначеного Кодексу, застосовуються положення ст.169 КАС України.

Відповідно до ч.3 цієї ж статті, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ст.295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Оскільки особою, яка оскаржує рішення суду в апеляційному порядку, пропущено строк звернення до суду із апеляційною скаргою, а також не надано доказів надсилання копій даної апеляційної скарги та доданих до неї матеріалів іншим учасника справи, подана апеляційна скарга, на підставі ст.298 КАС України, підлягає залишенню без руху. При цьому, варто наголосити, що протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху апелянт повинен звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення процесуальних строків та вказати інші підстави для їх поновлення строку.

Разом із тим, відповідно до ст.297 КАС України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Згідно з пп.15.5 п.15 ч.1 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України, до визначення Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) ЄСІТС такі дії вчиняються в такому порядку: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

В інших випадках, до суду апеляційної інстанції передаються копії матеріалів, необхідних для розгляду скарги. У разі необхідності суд апеляційної інстанції може витребувати також копії інших матеріалів справи.

Беручи до уваги відсутність матеріалів справи в суді апеляційної інстанції, суд вважає за необхідне витребувати справу №420/30046/23 з Одеського окружного адміністративного суду.

Керуючись ст.ст.169,296,297,298 КАС України,

У Х В А Л И В :

Клопотання Головного управління ДПС в Одеській області про поновлення строку апеляційного оскарження - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області - залишити без руху.

Для усунення недоліків поданої апеляційної скарги надати апелянту 10-денний строк з моменту отримання копії ухвали.

Витребувати з Одеського окружного адміністративного суду матеріали справи №420/30046/23.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та касаційному оскарженню не підлягає.

Суддя Осіпов Ю.В.