Ухвала

від 11.11.2024 по справі 420/30046/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

11 листопада 2024 р.м.ОдесаСправа № 420/30046/23Головуючий в 1 інстанції: Вовченко О.А.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Осіпова Ю.В.,

суддів: Коваля М.П., Скрипченка В.О.,

розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 травня 2024 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАРМ.М.ФОРТІ» до Державної податкової служби України та Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28 травня 2024 року позов ТОВ «ФАРМ.М.ФОРТІ» - задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовані рішення Комісії ГУ ДПС у Одеській області з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН від 08.11.2022р. №63920, від 31.08.2023р. №36220 про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку. Визнано протиправними та скасовані рішення Комісії ГУ ДПС у Одеській області з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН від 03.10.2023р. №9644781/38847390, від 03.10.2023р. №9644785/38847390, від 03.10.2023р. №9644788/38847390, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної від 02.11.2022р.. №2, від 11.11.2022р. №6, від 29.11.2022р. №13. Визнано протиправними та скасовані рішення Комісії ГУ ДПС у Одеській області з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН від 03.10.2023р. №9644787/38847390, від 03.10.2023р. № 9644786/38847390 відносно розрахунку коригування кількісних та вартісних показників від 14.11.2022р. №8, від 14.11.2022р. №9. Зобов`язано ДПС України зареєструвати в ЄРПН виписані позивачем податкові накладні від 02.11.2022р. №2, від 11.11.2022р. №6, від 29.11.2022р. №13 та розрахунки коригування кількісних та вартісних показників від 14.11.2022р. №8, від 14.11.2022р. №9. Стягнуто з ГУ ДПС в Одеській області на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 18788 грн.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду першої інстанції, ГУ ДПС в Одеській області 27.06.2024р. через підсистему «Електронний суд» подало апеляційну скаргу.

Ухвалою судді П`ятого апеляційного адміністративного суду від 08.07.2024р. дану апеляційну скаргу - залишено без руху з підстав не сплати відповідачем судового збору та відсутності доказів надсилання копії апеляційної скарги та копій доданих до неї матеріалів учасникам справи. При цьому, апелянту було надано 10-денний строк з моменту отримання копії ухвали для усунення зазначених у ній недоліків.

09.08.2024р. до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання ГУ ДПС в Одеській області про усунення недоліків апеляційної скарги, проте, відповідачем (апелянтом) усунуто недоліки апеляційної скарги не в повному обсязі.

Тому, враховуючи, що дане клопотання не містило доказів надсилання копії апеляційної скарги та доданих до неї матеріалів учасникам справи, ухвалою судді П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09.09.2024р. апелянту продовжено строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги на 5 днів з моменту отримання копії цієї ухвали.

Однак, у зв`язку із тим, що недоліки апеляційної скарги у встановлений строк не були усунуті, апеляційну скаргу ГУ ДПС в Одеській області було повернуто 23.09.2023р. відповідною ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду.

23.10.2024р. відповідач повторно подав апеляційну скаргу на рішення суду 1-ї інстанції від 28.05.2024р., у якій, зокрема, заявив клопотання про поновлення строку оскарження судового рішення. В обґрунтування доводів клопотання вказано, що відділ супроводження судових спорів ГУ ДПС в Одеській області на даний час супроводжує 1700 справ, що призводить до надмірного навантаження на кожного фахівця. При цьому, агресія російської федерації проти України, а також постійні обстріли та перебої у мережі інтернет приводять до моральної та фізичної виснаженості спеціалістів, що, у свою чергу, призводить до розгубленості. Внаслідок цього, як зазначив відповідач, було допущено пропуск строку подання доказів сплати судового збору у даній справі.

Ухвалою судді П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28.10.2024р. у задоволенні заяви відповідача про поновлення строку апеляційного оскарження - відмовлено та, як наслідок, залишено його апеляційну скаргу без руху з підстав пропуску встановленого законом строку на апеляційне оскарження судового рішення та відсутності доказів надсилання копії апеляційної скарги та копій доданих до неї матеріалів учасникам справи. Одночасно, апелянту надано 10-денний строк з моменту отримання копії ухвали для усунення вказаних вище недоліків поданої ним апеляційної скарги.

07.11.2024р. до апеляційного суду надійшло клопотання відповідача про поновлення строку на апеляційне оскарження. В обґрунтування доводів клопотання відповідач зазначив про те, що на підтвердження реального наміру здійснити апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції він без необґрунтованих затримок скористався своїм правом на повторне звернення до суду. У зв`язку із чим, апелянт просить визнати причини пропуску строку на апеляційне оскарження в розглядуваній справі поважними та поновити його.

Дослідивши вищезазначені доводи відповідача, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, ч.1 ст.295 КАС України встановлено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з ч.ч.2,3 ст.295 КАС України, учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, зокрема, рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених ч.2 ст.299 цього Кодексу.

Як вбачається із матеріалів апеляційної скарги, оскаржуване рішення Одеського окружного адміністративного суду ухвалено - 28.05.2024р. А відтак, строк на апеляційне оскарження вказаного рішення суду 1-ї інстанції, у даному випадку, спливає - 28.06.2024р.

Натомість, апеляційна скарга вдруге подана відповідачем до суду апеляційної інстанції лише 23.10.2024р., тобто з пропуском передбаченого КАС України строку на апеляційне оскарження.

Аналіз положень ст.5,13 і 293 КАС України дозволяє дійти висновку про те, що учасники справи, у разі, якщо не погоджуються із ухваленим судовим рішенням після розгляду справи у суді першої інстанції, можуть скористатися правом його оскарження в апеляційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним Кодексом строк.

Відповідно до ч.5 ст.44 КАС України, учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Учасники справи, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк та у передбаченому процесуальним законом порядку. Однак, КАС України передбачає і можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

Встановлення процесуальних строків КАС України передбачено з метою дисциплінування учасників справи та своєчасного виконання ними передбачених цим же Кодексом процесуальних обов`язків.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці процесуальні строки обмежують час, протягом якого правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено виключно у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.

Такі обставини мають бути підтверджені належними і допустимими доказами.

Наведене дає підстави для висновку про те, що обставини пропуску строку звернення до суду є оціночними, комплексними і такими, що потребують дослідження в кожному окремому випадку. Питання наявності або ж відсутності підстав для визнання причин пропуску строку звернення з апеляційною скаргою поважними вирішується судом апеляційної інстанції на підставі фактичних обставин справи, із урахуванням наведених обґрунтувань та наданих доказів.

Водночас, доведення поважності причин пропуску строку звернення до суду покладається лише на особу, яка звертається із апеляційною скаргою, та клопотанням щодо поновлення такого строку.

Подібний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 28.02.2019р. у справі №826/17879/17.

При вирішенні питання про поновлення строку апеляційного оскарження, необхідно надавати оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку інтервалів часу: з моменту закінчення визначеного у ст.295 КАС України строку апеляційного оскарження до дати звернення з апеляційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої апеляційної скарги або відмови у відкритті апеляційного провадження (вперше) до дати повторного звернення з апеляційною скаргою тощо.

Неналежна організація процесу з оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб та невиконання відповідачем вимог процесуального закону щодо належного оформлення апеляційної скарги, та, зокрема, повернення заявнику апеляційної скарги не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов`язкового судового рішення після закінчення строку його апеляційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.

Та обставина, що повернення апеляційної скарги не позбавляє повторного звернення до суду не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої апеляційної скарги без урахування процесуальних строків встановлених для цього, а у суду - обов`язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.

Судова колегія звертає увагу відповідача, що повернення раніше поданої апеляційної скарги не означає можливість повторного звернення до суду апеляційної інстанції у будь-який час після такого повернення, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, адже у такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.

Також, варто зазначити про те, що звернення до суду з апеляційної скаргою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження судового рішення, то реалізація цього права має відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України.

Зловживання процесуальними правами не допускається.

Так, ГУ ДПС в Одеській області у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження не обґрунтовує пропуск строку на апеляційне оскарження судового рішення у даній справі, враховуючи той факт, що апеляційна скарга, яка подана вперше - 28.06.2024р. та, у подальшому, залишена без руху - 08.07.2024р. (ухвала отримана апелянтом - 09.07.2024р.) і повернута - 23.09.2024р. (отримана - 24.09.2024р.), в той час як повторне звернення відповідача з апеляційною скаргою відбулося - 23.10.2024р.

Отримання ж відповідачем зазначених вище ухвал П`ятого апеляційного адміністративного суду підтверджується довідками суду про доставлення електронних листів, які, у свою чергу, є належними доказами отримання стороною копій судових рішень, із урахуванням приписів п.2 ч.6 ст.251 КАС України.

Отже, у даному випадку, відповідачем допущено необ`єктивне та необґрунтоване зволікання з поданням апеляційної скарги, оскільки повторне звернення до суду апеляційної інстанції відбулося через місяць після повернення первинної апеляційної скарги та майже ніж через 4 місяці після її подання, що, у свою чергу, значно перевищує строк, встановлений ст.295 КАС України.

Підставою для повернення апеляційної скарги, поданої 23.10.2024р., стало не надання доказів надсилання копії апеляційної скарги та копій доданих до неї матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень ст.44 КАС України, до того ж суд апеляційної інстанції надав апелянту достатньо часу для вирішення питання.

У цьому контексті, варто зауважити, що відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не можуть впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку.

Разом із тим, суд апеляційної інстанції надав відповідачу достатній процесуальний строк (який також був продовжений) для вирішення питання, пов`язаного зі сплатою судового збору, а також, на що судом неодноразово зверталася увага, надання доказів надсилання копії апеляційної скарги та копій доданих до неї матеріалів позивачу.

При цьому, апелянтом у заяві про усунення недоліків таких причин (інших ніж ті, що ухвалою судді П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28.10.2024р. було визнано неповажними) не наведено та відповідних доказів не надано.

Як уже встановлено судом апеляційної інстанції, апеляційна скарга сформована та подана через підсистему «Електронний суд», однак доказів надсилання копії апеляційної скарги та копій доданих до неї матеріалів іншим учасникам справи заявником надано не було.

У даному випадку, долучена до клопотання копія скріншоту екрану щодо направлення копії апеляційної скарги та доданих до неї матеріалів справи на електронну пошту за допомогою сервісу «ukr.net» не є належним доказом виконання вимог п.2 ч.5 ст.296 КАС України, з урахуванням вимог ч.9 ст.44 КАС України.

А відтак, колегія суддів вважає, що відповідачем (апелянтом) не усунуто недоліки поданої апеляційної скарги у спосіб визначений ухвалою судді від 28.10.2024р. в частині направлення до П`ятого апеляційного адміністративного суду доказів надсилання копії апеляційної скарги та копій доданих до неї матеріалів саме позивачу з урахуванням положень ст.44 КАС України.

Аналогічна правова позиції була викладена Верховним Судом у постанові 20.06.2024р. у справі №520/11485/22, від 30.05.2024р. у справі №990/88/24 та від 23.04.2024р. у справі №815/7180/13-а.

Згідно зі сталою практикою Європейського суду з прав людини, вирішення питання відносно поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип «res judicata», особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (рішення у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008р.).

Європейський суд з прав людини у рішенні від 20.10.2011р. у справі «Рисовський проти України» (заява №29979/04) підкреслив важливість принципу «належного урядування», який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Серед іншого, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, а також мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Тобто, виходячи з принципу «належного урядування», державні органи зобов`язані діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).

У п.46 рішення Європейського суду з прав людини «Устименко проти України» зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу «res judicata», т.б. принципу «остаточності рішення», згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.

Частиною 2 ст.6 КАС України визначено, що суд застосовує принцип верховенства права із урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

У той же час, приписи п.4 ч.1 ст.299 КАС України є імперативними та зобов`язують суд, у разі якщо особою у визначений строк не буде подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або у поданій заяві будуть наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, визнані судом неповажними, відмовити у відкритті апеляційного провадження.

Отже, беручи до уваги значний пропуск відповідачем строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та відсутність належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску такого строку, а також не усунення недоліку в частині направлення до П`ятого апеляційного адміністративного суду доказів надсилання копії апеляційної скарги та копій доданих до неї матеріалів саме позивачу, колегія суддів дійшла висновку про те, що у відкритті апеляційного провадження необхідно відмовити.

Керуючись п.4 ч.1 ст.299 КАС України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання Головного управління ДПС в Одеській області про поновлення строку апеляційного оскарження - відмовити.

У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 травня 2024 року - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду.

Суддя-доповідач Осіпов Ю.В. Судді Коваль М.П. Скрипченко В.О.