Ухвала

від 29.10.2024 по справі 346/4578/24

КОЛОМИЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 346/4578/24

Провадження № 1-в/346/393/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2024 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

в складі головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

з участю: секретаря ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

засудженого ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7

представника адміністрації колонії ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Коломия, заяву ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Україн, уродженця: АДРЕСА_1 , без освіти, неодруженого, непрацюючого, жителя: АДРЕСА_2 , раніше судимого: 01.06.2007 року Скадовським районним судом Херсонської області за ч. 3 ст. 185 КК України, ст. 75 КК України до трьох років позбавлення волі з іспитовим строком на два роки; 08.07.2008 року Скадовським районним судом Херсонської області за ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 162, ст. 70 КК України до трьох років двох місяців позбавлення волі, звільненого умовно-достроково 28.05.2010 року на одинадцяти місяців десяти днів; 01.11.2010 року В. Олександрівським райсудом Херсонської області за ч. 2 ст. 185 КК України, ст. 71 КК України до двох років шести місяців позбавлення волі; засудженого: 24.10.2011 року Бериславським районним судом Херсонської області за п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України, за ч. 4 ст. 187 КК України, ст. 70 КК України до довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є власністю засудженого, про заміну покарання у виді довічного позбавлення волі на покарання у виді позбавлення волі на певний строк, -

ВСТАНОВИВ:

26.08.2024 року засуджений ОСОБА_6 , звернувся до суду із вказаною заявою, в якій посилається на те, що він засуджений 24.10.2011 року Бериславським районним судом Херсонської області за п.6 ч. 2 ст. 115 КК України, ч. 4 ст. 187 КК України, ч. 2, ч. 4 ст. 70 КК України, до довічного позбавлення волі. На підставі п. 3 ч. 1 ст. 49, ч. 5 ст. 74, виходить від зазначеного у ч. 1 ст. 263 КК України, у зв`язку із закінченням строку давності. Виключити з Вироку, рішення про призначення покарання за сукупністю злочинів, на підставі ст. 70 КК України. По виключеним обставинам звертається до суду, згідно територіальної підсудності, де він відбуває покарання, в місцях позбавлення волі, у ДУ «Коломийська виправна колонія (№ 41)», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 . Саме за територіальною юрисдикцією, в якій відбуває покарання у виді довічного позбавлення волі. З 24.10.2011 року, Держава Україна, почала порушувати його права, порушуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ст.ст. 3; 23; ч. 2 ст. 23, ст. 63 Конституції України. Тому, просить визнати катуваннями, та нелюдськими ти такими, що принижують гідність, його покарання у вигляді довічного позбавлення волі від 24.10.2011 року до сьогодення, та замінити йому покарання у виді довічного позбавлення волі на покарання у виді позбавлення волі на певний строк.

В судовому засіданні засуджений просив заяву задовольнити.

Представник колонії заяву не підтримав, вказав, що адміністрація колонії вважає, що засуджений не став на шлях виправлення.

Прокурор проти задоволення заявлених вимог заперечила.

Захисник в судовому засіданні заяву підтримав і пояснив, що на його думку є підстави для заміни засудженому покарання у виді довічного позбавлення волі на позбавлення волі на строк 20 років.

Дослідивши матеріали, які наявні в особовій справі засудженого, заслухавши пояснення вказаних учасників, суд доходить до наступних висновків.

Відповідно до п.3 ч.1ст. 537 КПК Українипід час виконання вироків суд, визначенийчастиною другою статті 539цього Кодексу, має право вирішувати питання про заміну не відбутої частини покарання або покарання у виді довічного позбавлення волі більш м`яким.

Згідно із ч. 1 ст. 539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 82 КК України із змінами, внесеними згідно із Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини» № 2690-ІХ від 18.10.2022 року, невідбута частина покарання у виді обмеження, позбавлення волі або покарання у виді довічного позбавлення волі можуть бути замінені судом більш м`яким покаранням, строк якого обчислюється з дня заміни невідбутої частини покарання або покарання у виді довічного позбавлення волі більш м`яким. У цих випадках більш м`яке покарання призначається в межах строків, установлених уЗагальній частиніцього Кодексу для даного виду покарання, і не повинне перевищувати невідбутого строку покарання, призначеного вироком.

Відповідно до ч.3 вказаної статті, заміна невідбутої частини покарання більш м`яким може бути застосована, якщо засуджений став на шлях виправлення, а згідно з п.5 вказаної статті покарання у виді довічного позбавлення волі може бути замінено на покарання у виді позбавлення волі строком від п`ятнадцяти до двадцяти років, якщо засуджений відбув не менше п`ятнадцяти років призначеного судом покарання.

Тобто, умовами застосування заміни невідбутої частини покарання більш м`яким є те, що засуджений став на шлях виправлення та він фактично відбув певну частину призначеного судом покарання.

Положення про те, що засуджений став на шлях виправлення, означає, що його зразкова поведінка і сумлінне ставлення до виконання обов`язків в період відбування покарання засвідчили успішність процесу виправлення і можливість ефективного продовження його за умови застосування до засудженого більш м`якого виду покарання.

Судом встановлено, що 24.10.2011 року вироком Бериславського районного суду Херсонської області, ОСОБА_6 , засуджено за п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України до довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є власністю засудженого; за ч. 4 ст. 187 КК України, до позбавлення волі строком на п`ятнадцять років з конфіскацією всього майна, що є власністю засудженого. Відповідно до ч. 2 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, визначено покарання, шляхом поглинення менш суворого покарання довічним позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є власністю засудженого. Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного вироком В.Олександрівського районного суду Херсонської області від 01.11.2020 року, остаточно призначено ОСОБА_6 , покарання у вигляді довічного позбавлення волі з відбуванням покарання у кримінально-виконавчій установі закритого типу з конфіскацією всього належного йому майна.

Відповідно до вказано вироку, початок строку відбування покарання засудженого ОСОБА_6 , вважається день затримання 25.10.2010 року.

Відповідно до копії ухвали Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 14.03.2018 року по справі 274/95/18, засудженому ОСОБА_6 , зараховано у строк основного покарання у виді довічного позбавлення волі, призначеного вироком Бериславського районного суду Херсонської області від 24.10.2011 року, строк попереднього ув`язнення з 25.10.2010 року до 24.01.2012 року за правилами ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції від 26.11.2015 року) з розрахунку, що одному дню попереднього ув`язнення відповідає два дні позбавлення волі.

В той же час, однією із обов`язкових умов для заміни не відбутоїчастинипокарання більш м`яким є доведеність того, що засуджений став на шлях виправлення.

Крім того, при вирішенні даного питання судом враховані положення п.2, 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.04.2002 року № 2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким» в якійпередбачено, що умовно-дострокове звільненнявід відбування покарання і заміна не відбутої частини покарання більш м`яким можливі лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність при заміні не відбутої частини покарання більш м`яким - того, що засуджений став на шлях виправлення. Слід ретельно з`ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання,додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених виправно-трудової установи, а також його наміри щодо прилучення до суспільно корисної праці та потребу в наданні допомоги при обранні місця проживання і працевлаштування.

Відповідно до характеристики на засудженого від 08.03.2023 року, ОСОБА_6 , в місцях позбавлення волі знаходиться з 03.11.2020 року. Під час тримання у Херсонському слідчому ізоляторі зарекомендував себе посередньо. Один раз допускав порушення режиму тримання, за що був притягнутий до дисциплінарної відповідальності правами начальника СІЗО. На даний час стягнення погашене , у встановленому законом порядку. Заохочень не мав. З 17.05.2012 року відбуває покарання у ДУ «Бердичівська виправна колонія (№70)» та характеризується наступним чином. На даний час не працевлаштований, у зв`язку з недостатнім обсягом робіт для сектору. Порушень режиму тримання не допускав, до дисциплінарної відповідальності не притягувався, має одне заохочення. У взаємовідносинах з іншими засудженими конфліктів намагається уникати. Стосунки підтримує із засудженими різної спрямованості. У взаємовідносинах з персоналом тактовний, виконує правила поведінки засуджених. Спальне місце та санітарний стан в при ліжковій тумбочці намагається утримувати в чистоті і порядку, зовні та в побуті не завжди охайний. Виконує передбачені законом вимоги персоналу установи. Приймає участь в роботах із самообслуговування , має достатній рівень навичок. До виконання робіт із благоустрою установи ставиться з розумною ініціативою. Не допускає порушень пожежної безпеки і безпеки праці. Відповідно до ст. 123 КВК України виявив бажання приймати участь у реалізації програми диференційованого виховного впливу «Духовне відродження». Відвідує теологічний гурток. Підтримує соціально-корисні зв`язки з рідними, шляхом телефонних розмов. На профілактичному обліку в колонії не перебуває.

Відповідно до копії Довідки про заохочення та стягнення від 08.03.2023 року, на засудженого ОСОБА_6 , 17.05.2011 року накладалось одне стягнення - оголошено попередження (начальником СІЗО), за порушення форми одягу, та 06.01.2021 року застосовувалось одне заохочення - подяка, за виконання покладених обов`язків та дотриманих правил поведінки засуджених.

Відповідно до Довідки від 08.03.2023 року, виданої адміністрацією ДУ "Бердичівська виправна колонія (№70)", засуджений ОСОБА_6 , 1988 року народження на оперативно-профілактичному обліку не перебуває.

Відповідно до копії медичного висновку від 09.03.2023 року, засудженого ОСОБА_6 , 1988 року народження, оглянуто лікарською комісією 27.02.2023 року, діагноз: хронічний холецистит, хроніччий гастрит, визнаний працездатним з працевлаштування, групи інвалідності не має.

Відповідно до Довідки № 21 від 09.03.2023 року, засуджений ОСОБА_6 на протязі 2022 року та 2023 року, не був працевлаштований.

Відповідно до характеристики на засудженого від 01.08.2024 року, ОСОБА_6 , з 28.08.2023 року відбуває покарання у ДУ «Коломийська виправна колонія (№41)» в секторі для тримання осіб, засуджених до довічного позбавлення волі. За час відбування покарання характеризується наступним чином: порушень не допускав дисциплінарні стягнення не накладались. Заохочення не застосовувались. Був працевлаштований у виробничій майстерні установи. До роботи відносився посередньо. У відношенні до представників адміністрації колонії ввічливий, тактовний, однак робить це з метою поблажливого ставлення до себе. Передбачені законом вимоги персоналу установи виконує під контролем. Спальне місце та при ліжкову тумбочку утримує в чистоті і порядку під контролем. Дотримується вимог пожежної безпеки. В індивідуальних бесідах не завжди відвертий. Соціально- корисні зв`язки з рідними підтримує, шляхом телефонних розмов. Виконавчі листи на засудженого в установу не надходили. Згідно вироку вину у скоєному злочині визнав частково.

Відповідно до копії Довідки про заохочення та стягнення від 01.08.2024 року, на засудженого ОСОБА_6 , 17.05.2011 року накладалось одне стягнення - оголошено попередження (начальником СІЗО), за порушення режимних вимог, яке погашене, та 06.01.2021 року застосовувалось одне заохочення - подяка, за добросовісне відношення до роботи.

Відповідно до висновку щодо ступеня виправлення засудженого, ОСОБА_6 на шлях виправлення не став, тобто не довів своє виправлення.

Відповідно до Довідки про працевикористання засудженого, ОСОБА_6 , був працевлаштований лише у травні та червні 2024 року.

Суд звертає увагу на те, що дотримання порядку та умов відбування покарання, а також добросовісна поведінка засудженого під час відбування покарання є його обов`язком відповідно до ст. 9 КВК України.

Згідно з ч. 1, 3 ст.6КВКУкраїни, виправлення засудженого - процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки. Основними засобами виправлення і ресоціалізації засуджених є встановлений порядок виконання та відбування покарання (режим), пробація, суспільно корисна праця, соціально-виховна робота, загальноосвітнє і професійно-технічне навчання, громадський вплив.

Відповідно до ч.2 ст.67 КВК України встановлено, що засуджені, які стали на шлях виправлення або сумлінною поведінкою і ставленням до праці довели своє виправлення, можуть бути у встановленому законом порядку представлені до заміни невідбутої частини покарання більш м`яким або до умовно-дострокового звільнення від відбування покарання.

Сумлінна поведінка полягає у зразковому дотриманні засудженим вимог режиму, його участі в самодіяльних організаціях засуджених, беззаперечному виконанні законних вимог адміністрації установи, відсутності порушень дисципліни, товариському ставленні засуджених.

Під сумлінним ставленням до праці необхідно розуміти добропорядне, відповідальне та чесне ставлення до покладених на особу трудових обов`язків; працьовитість, додержання правил трудового розпорядку, вимог трудового законодавства, правил охорони праці та техніки безпеки; бережливе використання певного обладнання, інструментів, матеріалів тощо.

Суд враховує, що засуджені до позбавлення волі залучаються до робіт з благоустрою установ, слідчих ізоляторів і прилеглих до них територій, а також поліпшення житлово-побутових умов засуджених або до допоміжних робіт із забезпечення установ та слідчих ізоляторів продовольством. До цих робіт засуджені залучаються в порядку черговості в неробочий час і не більш як на дві години на день.

Суд, також бере до уваги, що засуджений ОСОБА_6 , перебуваючи у місцях позбавлення волі, був працевлаштований тільки в червні та травні 2024 року.

Прийняття рішення про заміну покарання більш м`яким не є обов`язковим, а залежить від переконаності суду в тому, що цілі покарання досягнуті в більш короткий термін, ніж це було визначено вироком, і що засуджений дійсно став на шлях виправлення.

Проаналізувавши зміст наведених документів, суд дійшов висновку про відсутність жодних доказів того, що засуджений став на шлях виправлення.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що в задоволенні клопотання засудженого до довічного позбавлення волі ОСОБА_6 про заміну покарання у виді довічного позбавлення волі на покарання у виді позбавлення волі на певний строк та звільнення від відбування покарання, слід відмовити.

При цьому суд вважає за необхідне роз`яснити, що відмова у задоволенні вказаного подання не позбавляє права повторного звернення, оскільки згідно з ч. 7 ст. 154 КВК України у разі відмови суду щодо заміни покарання або невідбутої частини покарання більш м`яким повторне подання в цьому питанні стосовно осіб, засуджених до довічного позбавлення волі, може бути внесено не раніше ніж через один рік з дня винесення рішення (постанови) про відмову.

На підставі наведеного та керуючись, ст.6 КВК України, ст. 81, 82 КК України, ст.ст. 369-372,392-395, 537-539 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволеннізаяви ОСОБА_6 про заміну покарання у виді довічного позбавлення волі на покарання у виді позбавлення волі на певний строк, - відмовити.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Івано-Франківськогоапеляційного суду через Коломийський міськрайонний суд протягом семи днів з дня її оголошення,а засудженим-протягом семи днів з моменту вручення йому копіїцієї ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий суддя: ОСОБА_1 .

Судді: ОСОБА_2

ОСОБА_3