Ухвала

від 20.01.2025 по справі 346/4578/24

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 346/4578/24

Провадження № 11-кп/4808/73/25

Категорія ст.82 КК України

Головуючий у 1 інстанції ОСОБА_1

Суддя-доповідач ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2025 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Івано-Франківського апеляційного суду в складі:

головуючого судді ОСОБА_3 ,

суддів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_6 ,

прокурора ОСОБА_7 ,

засудженого ОСОБА_8 ,

захисника адвоката ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_8 на ухвалу Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 29 жовтня 2024 року про відмову в задоволенні його заяви про заміну покарання у виді довічного позбавлення волі більш м`яким у виді позбавлення волі на певний строк,

в с т а н о в и л а :

Ухвалою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 29 жовтня 2024 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_8 про заміну покарання у виді довічного позбавлення волі на покарання у виді позбавлення волі на певний строк.

В апеляційній скарзі ОСОБА_8 просить скасувати ухвалу Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 29 жовтня 2024 року як незаконну. Зокрема, посилається на те, що поза увагою суду залишилось рішення Конституційного Суду України №6-р(ІІ)/2021 від 16.09.2021 року, відповідно до якого довічне позбавлення волі є незаконним та неконституційним покаранням. У зв`язку з чим, судом безпідставно відмовлено в задоволенні його клопотання про заміну довічного позбавлення волі на позбавлення волі строком від 15 до 20 років. Крім того, судом допущена неповнота судового розгляду. Так, в оскаржуваній ухвалі не зазначено про те, що він зараз працює, та причини, з яких він не працював, дотримується правил поведінки, мав заохочення, хворіє.

До початку апеляційного розгляду ОСОБА_8 подав доповнення до апеляційної скарги. Зокрема, звернув увагу на те, що він відбуває покарання у виді довічного позбавлення волі з 24.10.2011 року. Призначене йому покарання в порушення вимог ч. 3 ст. 50 КК України завдає йому фізичних страждань та принижує його людську гідність. Виправними колоніями не надаються умови для того, щоб стати на шлях виправлення.

Просить врахувати те, що відповідно до характеристики на його особу від 08.03.2023 року він з 17.05.2012 року відбував покарання в ДУ «Бердичівська ВК №70», на даний час не був працевлаштований, у зв`язку з недостатнім обсягом робіт для Сектору; порушень режиму тримання під вартою не допускав; до дисциплінарної відповідальності не притягався; мав одне заохочення; у взаємовідносинах з іншими засудженими конфліктів намагається уникати; у взаємовідносинах з персоналом тактовний, виконує правила поведінки; до виконання робіт з благоустрою установи ставиться з розумною ініціативою; на профілактичному обліку в колонії не перебуває.

Зауважує, що відповідно до копії медичного висновку від 09.03.2023 року встановлено його діагнози: хронічний холецистит, хронічний гастрит, та визнано працездатним. Проте стверджує, що в нього хворі руки, а саме в дитинстві він переламав усі пальці рук, тому вони нормально не працюють, а також при фізичному навантаженні руки сильно набрякають, болять та німіють і тоді працювати руками взагалі неможливо. Разом з тим, в головного лікаря КВК №41 є медичний висновок по його хворобі, який просить витребувати.

Також просить взяти до уваги його характеристику від 01.08.2024 року з Коломийської виправної колонії №41, згідно з якою він порушень не допускав; дисциплінарні стягнення не накладались; був працевлаштований у виробничій майстерні установи; до роботи відносився посередньо; у відношенні до представників адміністрації колонії ввічливий; передбачені законом вимоги установи виконує; соціально-корисні зв`язки з рідними підтримує; застосовувалось одне заохочення подяка, за добросовісне відношення до роботи. Разом з тим, вказує, що у довідці про працевикористання засудженого, неправдиво зазначено про він був працевлаштований лише у травні та червні 2024 року. Насправді він працював з квітня по вересень 2024 року, в тому числі в травні та червня 2024 року - на виробленні, склеюванні пакетів у виробничій майстерні СПС-8, та з квітня по вересень 2024 року на виготовленні МПП (виготовлення дроту путанка). Працював би й надалі, але в нього набрякли руки та боліли, а надати належної медичної допомоги в умовах установи йому не можуть. Тому на даний час він добровільно виконує роботи по благоустрою СПС-8, але про вказані роботи не зазначається в характеристиці, а також установою не надавалась вказана ним інформації для дослідження суду.

За вказаних обставин, вважає, що він став на шлях виправлення, а тому просить скасувати ухвалу Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 29 жовтня 2024 року та замінити йому покарання у виді довічного позбавлення волі більш м`яким у виді позбавлення волі на строк від 15 до 20 років.

Під час апеляційного розгляду:

- засуджений ОСОБА_8 та його захисник підтримали доводи та вимоги апеляційної скарги;

- прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги засудженого, просив ухвалу суду залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді, доводи учасників кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, тобто його має бути ухвалено компетентним судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України. Суд у своєму рішенні повинен навести належні, достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 537 КПК України, під час виконання вироків суд має право вирішувати питання про заміну покарання у виді довічного позбавлення волі більш м`яким.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 82 КК України невідбута частина покарання у виді обмеження, позбавлення волі або покарання у виді довічного позбавлення волі можуть бути замінені судом більш м`яким покаранням, строк якого обчислюється з дня заміни невідбутої частини покарання або покарання у виді довічного позбавлення волі більш м`яким.

Згідно з ч. 5 ст. 82 КК України покарання у виді довічного позбавлення волі може бути замінено на покарання у виді позбавлення волі строком від п`ятнадцяти до двадцяти років, якщо засуджений відбув не менше п`ятнадцяти років призначеного судом покарання.

Згідно роз`яснень, що містяться в постанові Пленуму ВСУ № 2 від 26.04.2002 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким», заміна невідбутої частини покарання більш м`яким можлива лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому, головною умовою прийняття рішення є доведеність того, що він став на шлях виправлення.

За змістом зазначеної вище статті та роз`яснень, становлення особи на шлях виправлення - це прагнення засудженого до такого виправлення, позитивні зрушення в його поведінці і добросовісне ставлення до праці, які свідчать про сумлінне здійснення процесу виправлення, що може ефективно продовжуватись і в умовах відбування більш м`якого покарання.

Висновок про становлення особи на шлях виправлення повинен бути зроблений на підставі всебічного врахування даних про поведінку засудженого за весь період перебування в установі виконання покарання.

З мотивувальної частини оскаржуваної ухвали вбачається, що суд вивчав дані про особу засудженого ОСОБА_8 та його поведінку за весь період відбуття покарання. Проаналізувавши зміст наведених в ухвалі документів, суд дійшов висновку про відсутність жодних доказів того, що засуджений став на шлях виправлення, а тому відмовив в задоволенні клопотання засудженого до довічного позбавлення волі ОСОБА_8 про заміну покарання у виді довічного позбавлення волі на покарання у виді позбавлення волі на певний строк та звільнення від відбування покарання.

Разом з тим, відмовляючи засудженому у задоволенні його клопотання, суд послався на дані, які відсутні в матеріалах провадження, у зв`язку з чим суд апеляційної інстанції позбавлений можливості перевірити їх та надати їм правову оцінку.

Колегія суддів звертає увагу на те, що засуджений ОСОБА_8 перебуває в місцях позбавлення волі, що не дозволяє йому самостійно надати дані, які підтверджують його доводи, у зв`язку з чим суд зобов`язаний прийняти відповідні заходи для перевірки тих обставин, на які посилається засуджений, стосуються його поведінки під час відбування покарання та його ставлення до праці і дозволяють прийти до висновку, що засуджений дійсно довів своє виправлення.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 409 КПК України підставою для скасування судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при розгляді заяви засудженого ОСОБА_8 про заміну покарання у виді довічного позбавлення волі більш м`яким допустив істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили йому ухвалити законну та обґрунтовану ухвалу, що є підставою для її скасування та призначення нового розгляду в суді першої інстанції.

Під час нового судового розгляду суду першої інстанції необхідно належним чином дослідити та перевірити доводи засудженого ОСОБА_8 та ухвалити законне, обґрунтоване, вмотивоване рішення.

Керуючись ст.ст. 376,404,405, 407,409,412,415,418,419,537,539 КПК України, колегія суддів,-

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_8 задовольнити частково.

Ухвалу Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 29 жовтня 2024 року про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_8 про заміну покарання у виді довічного позбавлення волі на покарання у виді позбавлення волі на певний строк, скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий суддя ОСОБА_3

Судді: ОСОБА_4

ОСОБА_5