Постанова

від 19.12.2007 по справі 14/538-07

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

14/538-07

                                          УКРАЇНА

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

       ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

        18 грудня  2007 року                                                    Справа № 14/538-07

Колегія суддів у складі:

головуючого судді  Олійника В.Ф.,  судді Гончар Т.В., судді Кравець Т.В.  

при секретарі –Кобзєвій Л.О.

за участю представників сторін:

позивача -  не з'явився

відповідача –Кандюкова Г.Г. (дов. б/н від 17.12.07р.)

розглянувши апеляційну скаргу відповідача (вх. 3583С/2-5)  на  рішення  господарського суду Сумської області  від  15.10.2007 року по  справі № 14/538-07

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ім. Щорса», м. Суми

до  Приватного підприємства «Дунаєцьке», с. Дунаєць Глухівського району Сумської обл.

про визнання  правочину недійсним та стягнення 14 210 грн.

встановила:

    В серпні 2007 року ТОВ «ім. Щорса»звернулось до суду з позовом до ПП «Дунаєцьке»про визнання  правочину недійсним та стягнення 14 210 грн.  В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що Акт прийому –передачі від 27.05.05р. є правочином, але зі сторони позивача підписаний особами, які не мали необхідного обсягу цивільної дієздатності  на його підписання.

    Рішенням господарського суду Сумської області  від  15.10.2007 року позов задоволено. Визнано недійсним правочин –акт приймання – передачі посівів у користування  від 25.05.05р. Стягнуто з відповідача на користь позивача  14210 грн. вартості витрат на посіви. Вирішено питання розподілу судових витрат. Суд мотивував своє рішення тим, що Акт прийому -передачі від 27.05.05р., складений та підписаний працівниками підприємства позивача з одного боку та засновником підприємства відповідача Єгоровою Р.Т. з іншого боку, дійсно є правочином, але укладений зі сторони позивача не уповноваженими особами, а тому є недійсним.

       В апеляційній скарзі Приватне підприємство «Дунаєцьке»порушує питання про скасування рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, на неповне з'ясування судом обставин та недоведеність обставин, що мають значення для справи. Скаргу обґрунтовує відсутністю підстав господарсько-правової відповідальності, оскільки відсутній склад господарського правопорушення.   

          Перевіривши правильність застосування господарським судом Сумської області норм матеріального та процесуального права та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, заслухавши у судовому засіданні пояснення представника відповідача, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступних  підстав.

          Як видно з матеріалів справи постановою господарського суду Сумської області № 8/347-06 від 13.07.2006 позивача визнано банкрутом, почата ліквідаційна процедура і призначено ліквідатором арбітражного керуючого Оскорбіна А.Г.

    При перевірці бухгалтерської документації ліквідатором було з'ясовано, що 27.05.05р. по акту прийому-передачі позивач передав, а  відповідач прийняв у користування посіви ярих культур площею 210 га, в тому числі зернових і зернобобових 160 га.          

       На думку ліквідатора Акт прийому-передачі укладений 27.05.2005р. між сторонами є правочином, який порушує інтереси позивача, оскільки складений та підписаний не уповноваженими працівниками підприємства позивача, внаслідок чого позивач не набув за даним правочином цивільних прав та обов'язків.

      Посилаючись на п. 3 ст. 215 ЦК України ліквідатор просив визнати недійсним письмовий правочин, укладений між працівниками підприємства позивача та відповідачем.            Задовольняючи позов суд першої інстанції прийшов до висновку про правомірність позовних вимог.

       Проте з таким висновком суду першої інстанції колегія суддів не може погодитись, оскільки при розгляді справи по суті та прийнятті рішення суд першої інстанції порушив приписи ст. 4-7 ГПК України.  

    З матеріалів справи вбачається і підтверджено представником відповідача в судовому засіданні, що будь-яких договорів про передачу у користування посівів між сторонами не укладалось, а 27.05.2005р. було складено лише Акт приймання-передачі посівів.

        Згідно ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

      Приймання –передання у користування посівів  не є правочином, а акт приймання-передачі не є формою договору. Акт приймання-передачі сам по собі цивільні права не порушує, а може лише бути за відповідних умов доказом такого порушення.

      Таким чином в суді не може бути пред'явлена вимога про визнання недійсним акта, що має значення лише доказу і документа первинного бухгалтерського обліку, оскільки в суді, за загальним правилом, захищаються права, що порушені або оспорюються  а не фіксуються докази і не встановлюється їх доказове значення поза спором про право, що такими доказами підтверджується чи оспорюється.   

       Оскільки в даному спорі відсутні підстави господарсько-правової відповідальності, тому відсутній і склад господарського правопорушення.

      На підставі викладеного,  колегія суддів вважає, що апеляційна скарга  ПП «Дунаєцьке»підлягає задоволенню, прийняте господарським судом Сумської області рішення від  15.10.2007 року скасуванню.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції колегія суддів приймає нове рішення про відмову в задоволенні позову.

       Керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями  99, 101, пунктом 2 ст. 103, п. 3 ст. 104, ст. 105, 110 Господарського процесуального кодексу України,

                                                           постановила:

         Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Дунаєцьке»задовольнити.

Рішення господарського суду Сумської області  від  15.10.2007 року по  справі № 14/538-07 скасувати та прийняти нове.

В задоволенні позову Товариству з обмеженою відповідальністю «ім. Щорса»відмовити.

         Головуючий суддя                                                    В.Ф Олійник

          Суддя                                                   Т.В. Гончар

          Суддя                                                    Т.В.Кравець