Постанова

від 28.10.2024 по справі 211/5673/17

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/7066/24 Справа № 211/5673/17 Суддя у 1-й інстанції - Ткаченко С.В. Суддя у 2-й інстанції - Агєєв О. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2024 року м.Кривий Ріг

Дніпровський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Агєєва О.В.,

суддів: Бондар Я.М., Корчистої О.І.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в приміщенні Дніпровського апеляційного суду в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області цивільну справу № 211/5673/17 за позовом Публічного акціонерного товариства «Криворізька Теплоцентраль» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за комунальні послуги, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на рішення Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 травня 2023 року, ухвалене у складі судді Ткаченко С.В., -

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2017 року Акціонерне товариство «Криворізька теплоцентраль» (далі АТ «Криворізька теплоцентраль») звернулось до суду з позовом (який в послідуючому уточнили) до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за комунальні послуги. Мотивуючи свою заяву тим, що відповідачі є власниками квартири АДРЕСА_1 , де зареєстровані та отримують послуги у вигляді опалення і гарячого водопостачання. Вони вчасно не сплачують за надані позивачем послуги, у зв`язку з чим за період з жовтня 2013 року по травень 2017 рік виникла заборгованість в розмірі 14948 гривень 00 коп., а також інфляційні втрати в сумі 3364 гривні 47 коп., 3% річних в сумі 486 гривень 22 коп. та за період з листопада 2017 року по січень 2020 рік заборгованість за надані послуги в розмірі 18679 гривень 39 коп., інфляційні витрати в сумі 740 гривень 36 коп., 3% річних в сумі 614 гривень 69 коп. Вказані суми позивач просить стягнути з відповідачів, а також сплачений судовий збір.

Ухвалою суду від 04 березня 2021 року за клопотанням представника відповідача ОСОБА_2 об`єднаносправу №211/264/20 за позовомПублічного акціонерноготовариства «КриворізькаТеплоцентраль» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за комунальніпослуги зі справою №211/56736/18 за позовом Публічного акціонерного товариства «Криворізька Теплоцентраль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за комунальні послуги.

Ухвалою суду від 28 липня 2021 року залучено до справи співвідповідача ОСОБА_2 .

Рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 травня 2023 року позовні вимоги Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» задоволено.

Стягнуто з солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , на користь Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» заборгованість за надані послуги з централізованого опалення за період з жовтня 2013 року по травень 2017 рік в розмірі 14948 гривень 00 коп., інфляційні втрати в сумі 3364 гривні 47 коп., 3% річних в сумі 486 гривень 22 коп., та за період з листопада 2017 року по січень 2020 рік - заборгованість за послуги з централізованого опалення в розмірі 18679 гривень 39 коп., інфляційні витрати в сумі 740 гривень 36 коп., 3% річних в сумі 614 гривень 69 коп.

Стягнуто в рівних частках з відповідачів на користь Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» судовий збір в сумі 3521 гривню 00 коп., тобто по 1760 гривень 50 коп. з кожного.

Не погодившись з зазначеним рішенням відповідач ОСОБА_2 , ОСОБА_1 подали апеляційну скаргу, у якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просили суд скасувати рішення суду та ухвали нове.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначили, що у період з 2005-2019 років процедура відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води регламентувалась Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, згідно якого виконкомом Криворізької міської ради було ухвалено рішення від 08.02.2006 №90 «Про створення комісії для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води», яким створено комісію для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання. Тому до створення комісії дозволи на відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води, надавались управлінням житлово-комунального господарства виконавчого комітету Криворізької міської ради у вигляді листів.

Управлінням житлово-комунального господарства від 24.12.2005 року відповідачу було надано дозвіл на відключення від системи централізованого опалення та влаштування у квартирі автономного опалення. В подальшому на замовлення відповідача ПП «Проекттепломонтаж» у 2010 році проведено реконструкції системи газопостачання в приміщенні належної відповідачу квартири.

02.03.2012 року між споживачем та представниками позивача було складено акт №2 про відключення від системи централізованого опалення та зняття з теплового навантаження. Таким чином, процедура відключення квартири відповідача від мережі централізованого опалення, яка була врегульована Порядком №4 від 22.11.2005 року, не була порушена, оскільки така процедура розпочалася 24.12.2005 року. Вважають, що відсутні підстави для стягнення з них заборгованості за комунальні послуги з централізованого опалення, оскільки з 01.03.2012 року і по теперішній час вони фактично не користуються послугами з централізованого постачання теплової енергії, у зв`язку із встановленням автономного опалення.

У відзиві на апеляційну скаргу АТ «Криворізька теплоцентраль» зазначило, що відповідачами не надано належного Акту про відключення від системи теплопостачання за адресою отримання послуг, при відсутності якого відключення від системи централізованого опалення є самовільним. Просить рішення суду залишити без змін, а скаргу без задоволення.

Частиною 3 статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Частиною 4 статті 19 ЦПК України передбачено, що спрощене провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Відповідно до ч.3 цієї статті розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Ціна позову у даній справі менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому дану справу слід розглядати без повідомлення учасників справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга відповідачів підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції скасуванню, з ухваленням нового рішення з наступних підстав.

Згідно з частиною першою, другою та п`ятою стаття 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції не в повній мірі відповідає вказаним вимогам закону.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрована та є власником квартири за адресою: АДРЕСА_2 , також за вказаною адресою зареєстрований її син ОСОБА_2 ( а.с. 32 довідка).

27 серпня 2015 року за заявою Державного підприємства «Криворізька теплоцентраль» видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по оплаті за теплову енергію за період з 01.10.2013 року по 30.06.2015 рік в розмірі в 3667,19 гривень, та судовий збір у розмірі 121,80 гривень. Ухвалою Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13.11.2015 року даний судовий наказ скасовано та роз`яснено Державному підприємству «Криворізька теплоцентраль» їх право звернення з тією самою вимогою до суду у позовному провадженню.

Згідно з наданим до суду розрахунком заборгованості, сума боргу по оплаті за централізоване опалення за адресою: АДРЕСА_2 , за період з жовтня 2013 року по травень 2017 рік становить в розмірі 14948 гривень 00 коп., інфляційні втрати в сумі 3364 гривні 47 коп., 3 % річних в сумі 486 гривень 22 коп. та за період з листопада 2017 року по січень 2020 рік заборгованість за послуги з централізованого опалення в розмірі 18679 гривень 39 коп., інфляційні витрати в сумі 740 гривень 36 коп., 3 % річних в сумі 614 гривень 69 коп. ( а.с. 5,6,54,33).

Листом заступника начальника управління Безатосова М. від 24.12.2005 року погоджено відключення від системи теплопостачання приміщення квартири, в якій зареєстровані відповідачі, при умові влаштування альтернативного джерела опалення.

26.11.2010 року складено технічні умови на проектування газопостачання пристрою автономного опалення в квартирі за адресою: АДРЕСА_2 з встановленням котла в приміщенні кухні (т.2 а.с. 40).

06.12.2010 року представниками СМУ ВАТ «Криворіжгаз» за участі власника ОСОБА_2 складено Акт приймання в експлуатацію газифікованого об`єкту (т.2 а.с. 43).

23.12.2010 року за участі власника квартири ОСОБА_2 та контролерів ВАТ «Криворіжгаз» складено Акт про прийняття в експлуатацію газового лічильника. Дата установки лічильника 06.12.2010 року(т.2 а.с. 44).

Актом №2 від 01.03.2012 року, складеним представником КПТС по АДРЕСА_2 , при обстеженні приміщення встановлено, що є видимий розрив на системі центрального опалення, гарячого водопостачання, стояки ізольовані, система гарячого водопостачання демонтована, пакет документів в наявності, в приміщенні встановлено автономне опалення, акт опломбування газового лічильника 23.12.2010 року, пропонується зняти навантаження(т.2 а.с. 39).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачі мають зобов`язання перед позивачем з оплатити за надані послуги з централізованого опалення, а позивач має право вимагати від відповідачів відповідної оплати за надані послуги. Оскільки неправомірними діями відповідачів позивачеві було завдано збитків, по суті матеріальної шкоди, яка виражена в грошовому еквіваленті, а відтак є грошовим зобов`язанням, суд вважав, що позовні вимоги позивача про стягнення індексу інфляції та трьох відсотків річних узгоджуються з положеннями частини другої статті 625 ЦК України.

Апеляційний суд не погоджується з такими висновками та зазначає наступне.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки визначеніЗаконом України «Про житлово-комунальні послуги»(у редакціїЗакону України від 24 червня 2004 року №1875-IV, далі - Закону України «Про житлово-комунальні послуги»), статтею 1 якого врегульовано, що житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил. Комунальні послуги є результатом господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно достатті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»,залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Відповідно до пункту 5 частини 3статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно із частиною 6статті 19 Закону України «Про теплопостачання»споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Згідно ізстаттею 24 Закону України «Про теплопостачання»споживач теплової енергії має право на, зокрема, вибір одного або декількох джерел теплової енергії чи теплопостачальних організацій, якщо це можливо за існуючими технічними умовами.

Відповідно до абзацу 1 частини 1статті 24 Закону України «Про теплопостачання» споживач теплової енергії має право на вибір, одного або декількох джерел теплової енергії чи теплопостачання, якщо це можливо за існуючими технічними умовами.

Питання відключення від мереж централізованого опалення регулюється Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженимипостановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року №630.

Відповідно до пункту 24 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення споживачі можуть відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється (пункт 25 Правил).

Згідно із пунктом 26 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у разі, коли технічна можливість такого відключення передбачена затвердженою органом місцевого самоврядування відповідно до Закону України «Про теплозабезпечення» схемою теплопостачання, за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування, будівельної теплотехніки; державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення.

Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженимнаказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року №4(далі Порядок №4, втратив чинності з 17 вересня 2019 року), визначено процедуру відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води житлового будинку при відмові споживачів від таких послуг.

Порядком №4 установлено, що для вирішення питання відключення споживача від мережі централізованого опалення, він повинен звернутися до постійно діючої міжвідомчої комісії, створеної органом місцевого самоврядування або місцевим органом виконавчої влади, для розгляду питань щодо відключення споживачів від мережі з відповідною письмовою заявою.

Комісія після вивчення наданих власником документів приймає відповідне рішення, яке оформляється протоколом. При позитивному рішенні заявнику надається перелік організацій, до яких слід звернутися для отримання технічних умов для розробки проекту індивідуального (автономного) теплопостачання і відокремлення від мережі централізованого опалення. Проект індивідуального (автономного) теплопостачання і відокремлення від мережі централізованого опалення виконує проектна або проектно-монтажна організація на підставі договору із заявником. Проект узгоджується з усіма організаціями, які видали технічні умови на підключення будинку до зовнішніх мереж. Відключення приміщень від внутрішньо будинкової мережі централізованого опалення виконується монтажною організацією, яка реалізує проект. По закінченні робіт складається акт про відключення від мережі централізованого опалення і подається заявником до комісії на затвердження. Після затвердження акта на черговому засіданні комісії сторони переглядають умови договору про надання послуг з централізованого теплопостачання.

Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України №169 від 06 листопада 2007 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 листопада 2007 року за №1320/14587, були внесені зміни до Порядку від 22 листопада 2005 року №4, які унеможливлюють відключення від мереж центрального опалення та гарячого водопостачання окремих квартир у багатоквартирному будинку і дозволяють таке відключення лише будинку в цілому.

На момент отримання даного погодження чинними були Правила надання населенню послуг з водо-, теплопостачання та водовідведення №1497 від 30 грудня 1997 року, відповідно до пункту 9 яких у разі відмови споживача від користування послугами з водо-, теплопостачання та водовідведення він має право розірвати договір та вимагати відключення відповідних мереж. При цьому заборгованість за отримані послуги та витрати, пов`язані з відключенням, повинні бути відшкодовані споживачем у добровільному або судовому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно листа №4793/8 від 24.12.2005 року власником ОСОБА_2 було погоджено з Управлінням житлово-комунального господарства виконавчого комітету Криворізької міської ради відключення від системи теплопостачання в квартирі за адресою: АДРЕСА_2 , при умові влаштування альтернативного джерела опалення. Даним погодженням на власника квартири був покладений обов`язок отримати технічні умови в АТ «Криворіжгаз», отримати проект, розроблений проектною організацією. Монтаж повинна виконувати спеціалізована організація відповідно проекту. Роботи виконати після завершення опалювального сезону. При роботі автономної системи забезпечити дотримання санітарно-гігієнічних норм в приміщенні квартири. Термін проведення робіт з відключення приміщення від системи опалення погодити з КЖП-45. Після влаштування автономного опалення та опломбування газового лічильника рекомендовано звернутися для розірвання договору на постачання теплової енергії до КП «Криворіжтепломережа».

Актом №2 від 01.03.2012 року складеним представником КПТС «Криворіжтепломережа» по АДРЕСА_2 , при обстеженні приміщення встановлено, що є видимий розрив на системі центрального опалення, гарячого водопостачання, стояки ізольовані, система гарячого водопостачання демонтована, пакет документів в наявності, в приміщенні встановлено автономне опалення, акт опломбування газового лічильника 23.12.2010 року, пропонується зняти навантаження. Зазначено, що за самовільне підключення до мереж КП «Криворіжтепломережа» несе відповідальність споживач ОСОБА_2 .

Згідно ізстаттею 58 Конституції Українизакони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до статті 5ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

З матеріалів справи вбачається, що на час початку процедури по встановленню індивідуального автономного опалення в квартирі її власником ОСОБА_2 , була чинною постанова Кабінету Міністрів України №1497 від 30 грудня 1997 року «Про затвердження Правил надання населенню послуг з водо-, теплопостачання та водовідведення», яка надавала право споживачу відмовитися від послуги та відключитися від системи центрального опалення (п.9), однак чинним на той час законодавством не було передбачено чіткого механізму та порядку відключення споживача від централізованого опалення.

Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку, що процедура відключення квартири відповідача від мережі централізованого опалення, яка була врегульована Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води, при відмові споживачів від централізованого теплопостачання №4 від 22 листопада 2005 року, порушена не була, оскільки така процедура розпочалася 24.12.2005 року, з дня отримання ОСОБА_2 погодження Управління житлово-комунального господарства виконкому Криворізької міськради на відключення від системи теплопостачання в квартирі відповідача, тобто до 08 лютого 2006 року, коли виконкомом Криворізької міської ради було ухвалено рішення від 08 лютого 2006 №90 «Про створення комісії для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води». Цим рішенням створено комісію для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання, відповідно Комісія не могла видати відповідачеві дозвіл на відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води, оскільки вона була створена пізніше.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного суду від 27 лютого 2020 року у справі № 456/3896/16-ц.

Частиною 3статті 12 ЦПК Українивстановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 81 ЦПК Українивстановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Статтею 89 ЦПК Українивстановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Позивач не довів порушення його прав діями відповідача щодо відключення від централізованого опалення, не надано належних доказів на підтвердження того, що відключення від централізованого опалення належного відповідачам житлового приміщення спричинило шкоду йому або третім особам, порушило (негативно вплинуло) на роботу внутрішньобудинкових мереж, призвело до розбалансування будинку. Як вбачається з матеріалів справи, централізоване опалення в належному відповідачам приміщенні відсутнє та використовується система автономного опалення. Доказів, що порушені права власників інших квартир у будинку, суду не надано.

За таких обставин колегія суддів вважає, що відсутні підстави вважати відключення квартири відповідачів, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , від мережі централізованого опалення самовільним, оскільки таке відключення було проведено у порядку встановленому законодавством. Крім того, з 19 вересня 2019 року Порядок №4 взагалі втратив чинність.

Отже встановлено, а позивачем не доведено іншого, що послугами з централізованого постачання теплової енергії відповідачі не користуються, а тому у них відсутній обов`язок здійснювати оплату вартості теплової енергії теплопостачальній організації за спірний період. За таких обставин підстав для задоволення позовних вимог немає.

Згідно з положеннями пунктів 1, 2, 4 частини 1статті 376 ЦПК Українипідставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Згідно ч.13 ст.141 України якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві - пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Задовольняючі апеляційну скаргу відповідачів, апеляційний суд вважає за необхідне стягнути з АТ «Криворізька теплоцентраль» на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 2400 грн.

Керуючись статтями 369, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 травня 2023 року скасувати.

У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послугу з централізованого опалення - відмовити.

Стягнути з Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 судовий збір сплачений за подання апеляційної скарги у розмірі 2400 (дві тисячі чотириста) гривень.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3статті 389 Цивільного процесуального кодексу України.

Судді: