Ухвала

від 18.12.2024 по справі 211/5673/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

18 грудня 2024 року

м. Київ

справа № 211/5673/17

провадження № 61-15949ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Шиповича В. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Синельникова Є. В.,

розглянув касаційну скаргу Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» на постанову Дніпровського апеляційного суду від 28 жовтня 2024 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за комунальні послуги,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2017 року Акціонерне товариство «Криворізька теплоцентраль»

(далі - АТ «Криворізька теплоцентраль») звернулось до суду з позовом, відповідно до якого, остаточно сформулювавши позовні вимоги, просило стягнути із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість за надані послуги за період з жовтня 2013 року по травень 2017 рік в розмірі 14 948 грн, інфляційні втрати в сумі 3 364,47 грн, 3% річних в сумі 486,22 грн, а також за період з листопада 2017 року по січень 2020 рік заборгованість у розмірі 18 679,39 грн, інфляційні втрати в сумі 740,36 грн, 3% річних в сумі 614,69 грн.

Рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 травня 2023 року позов задоволено.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 28 жовтня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 , ОСОБА_1 задоволено. Рішення Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 травня 2023 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову у позові. Вирішено питання про судові витрати.

27 листопада 2024 року АТ «Криворізька теплоцентраль» подало касаційну скаргу на постанову Дніпровського апеляційного суду від 28 жовтня

2024 року, яку просить скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судове рішення у малозначній справі, яке не підлягає касаційному оскарженню.

Згідно зі статтею 129 Конституції України та статей 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини «с» статті 7 Рекомендацій № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», частина четверта статті 10 ЦПК України), умови прийнятності касаційної скарги відповідно до норм національного законодавства можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Касаційний перегляд справи вважається екстраординарним.

Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, специфіку його повноважень як «суду права», процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції, і учасникам справи був наданий відповідний обсяг гарантій права на справедливий суд у судах попередніх інстанцій.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами визнаються справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За змістом частини дев`ятої статті 19 ЦПК України прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга.

У позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується (пункт 1 частини першої статті 176 ЦПК України).

Ціна позову у розглядуваній справі становить 38 833,13 грн, що не перевищує тридцять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028 грн х 30 = 90 840 грн).

Оскільки справа № 211/5673/17 належить до категорії малозначних, ухвалені у ній судові рішення можуть бути оскаржені виключно за наявності випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Заявник посилається на наявність випадків передбачених підпунктами

а) та в) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, вважаючи, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а крім того справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для АТ «Криворізька теплоцентраль».

Натомість колегією суддів не встановлено фундаментального значення розглядуваної справи для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки заявником належним чином не обґрунтовано в чому полягає фундаментальне значення цієї справи для формування єдиної правозастосовчої практики із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права.

Також колегією суддів не встановлено значного суспільного інтересу до розглядуваної справи, а заявником не доведено виняткового значення справи для АТ «Криворізька теплоцентраль».

Судами вирішено індивідуальний спір між сторонами, з огляду на обставини, встановлені у конкретній справі та надані докази.

Оскаржена постанова апеляційного суду не містить висновків про можливість самовільного відключення квартири від системи централізованого опалення.

Натомість апеляційний суд за результатами оцінки наданих сторонами доказів у цій справі дійшов висновку, що відключення квартири відповідачів за адресою: АДРЕСА_1 , від системи централізованого опалення не було самовільним.

Верховним Судом досліджено та взято до уваги, зокрема, категорію справи, ціну та предмет позову, а також значення справи для сторін і суспільства, та не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Касаційний перегляд вважається екстраординарним, з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції, які обмежено питаннями права та більшим ступенем формальності процедур. Повноваження суду касаційної інстанції не можуть використовуватися для здійснення нового судового розгляду справи.

Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц).

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Оскільки касаційну скаргу подано на судове рішення, ухвалене у малозначній справі; справа розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію щодо вирішення спору; наявність випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не встановлено, тому у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, частиною шостою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» на постанову Дніпровського апеляційного суду від 28 жовтня 2024 року у справі

№ 211/5673/17

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Судді:В. В. Шипович О. М. Осіян Є. В. Синельников