Постанова

від 23.10.2024 по справі 215/2765/16-ц

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/8084/24 Справа № 215/2765/16-ц Суддя у 1-й інстанції - Лиходєдов А.В. Суддя у 2-й інстанції - Агєєв О. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2024 року м.Кривий Ріг

Дніпровський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Агєєва О.В.,

суддів Бондар Я.М., Корчистої О.І.,

за участю секретаря судового засідання Юрченко Г.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кривий Ріг Дніпропетровської області цивільну справу № 215/2765/16-ц за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Північ Транс», приватного підприємця з пасажирських перевезень у м. Кривому Розі від ПАТ «Північтранс» (правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Північ Транс») ОСОБА_2 про стягнення заробітної плати, встановлення факту трудових відносин, та відшкодування моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 червня 2024 року, ухвалене у складі судді Лиходєдова А.В., -

ВСТАНОВИВ:

У червні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Філії Підприємства з пасажирських перевезень у м.Кривому Розі ПАТ «Північтранс» (правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «ПІВНІЧ ТРАНС»), приватного підприємця з пасажирських перевезень у м. Кривому Розі від ПАТ «Північтранс» (правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «ПІВНІЧ ТРАНС») ОСОБА_2 про стягнення заробітної плати, встановлення факту трудових відносин, та відшкодування моральної шкоди.

Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15 липня 2016 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до судового розгляду.

Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 04 червня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху з огляду на такі підстави: у порушення вимог п.п.3, 5, 6 ч.2 ст.119 ЦПК України в редакції 2004 р., п.п.4, 5 ч.3 ст.175 ЦПК України в редакції 2017 р., в позовній заяві від 22.06.2016 р., а саме:1) зміст позовних вимог є неконкретним, так як не вказано: - який саме відповідач повинен звільнити позивача з роботи згідно до ст.38 КЗпП України; - хто з відповідачів повинен надати відомості про зарплату позивача, тоді коли позов заявлено до 2-х відповідачів; 2) виклад обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, є неповний та неконкретний так, як: - відсутній розрахунок заборгованості по заробітній плати; - не вказано із чого виходив позивач розраховуючи розмір моральної шкоди; - не вказано станом на яку дату середня заробітна плата водія в м. Кривому Розі складала 3000 грн. на місяць; 3) не зазначені докази, що підтверджують: - факт того, що позивач в період з 01.09.2012 р. по 05.05.2014 р. жодного разу не отримував належної заробітної плати; - те, що середня заробітна плата водія в м. Кривому Розі складає 3000 грн. на місяць; - факт того, що заборгованість по заробітній платі позивача складає 135000 грн., а компенсація за невикористані дні щорічної відпустки 3000 грн.; - те, що позивачу за період з 01.09.2012 р. до 05.05.2014 р. не надавалася відпустка; - факт спричинення позивачу моральної шкоди та її розмір.

Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18 березня 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 13 червня 2023 року Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Трофименко Марина Володимирівна задоволено.

Ухвалу Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18 березня 2022 року скасовано та направлено цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПІВНІЧ ТРАНС», приватного підприємця з пасажирських перевезень у м. Кривому Розі від ПАТ «Північтранс» (правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «ПІВНІЧ ТРАНС») ОСОБА_2 про стягнення заробітної плати, встановлення факту трудових відносин, та відшкодування моральної шкоди до Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області для продовження розгляду.

Ухвалою від 05.07.2023р. Тернівського районного суду м. Кривого Рогу, матеріали вказаної цивільної справи, прийнято до провадження.

Ухвалу від 04.06.2021р. Тернівського районного суду м. Кривого Рогу, 05.07.2023р., 13.09.2023р., 27.11.2023р. було направлено позивачу на адресу його проживання, але поштові відправлення було повернуто 15.08.2023р., 19.10.2023р., 09.01.2024р. до Тернівського районного суду міста Кривого Рогу, у зв`язку із закінченням терміну зберігання листів.

Як вбачається з позовної заяви, позивач зазначив свою поштову адресу, як: АДРЕСА_1 , і саме за цією адресою судом було направлено копії ухвали про залишення позову без руху.

Крім цього, 27.11.2023р. ухвалу від 04.06.2021р. Тернівського районного суду м. Кривого Рогу про залишення позову без руху, було направлено представнику позивача на її електронну адресу та доставлено до її електронної скриньки, а 31.01.2024р. вказану ухвалу було направлено на електронну адресу позивача та доставлено до його електронної скриньки (адреси), зазначеної в тексті апеляційної скарги (том 2 а.с.15), але до теперішнього часу ухвалу суду не виконано, заява про подовження строку на усунення недоліків до суду не надходила.

Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 червня 2024 року позовну заяву залишено без розгляду.

В апеляційній скарзі поданої представником позивача ОСОБА_1 , остання просить скасувати ухвалу суду та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неврахування тієї обставини, що позивач не був належним чином повідомлений про хід розгляду справи.

При цьому, вважає, що суд наділений повноваженнями залишити позов без розгляду виключно у випадку повторної неявки належним чином повідомленого позивача про час там місце розгляду справи, чого в даному випадку встановлено не було.

У відзиві на апеляційну скаргу, до якого додано докази надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи, представник Товариства з обмеженою відповідальністю «ПІВНІЧ ТРАНС» зазначає, що апеляційна скарга необґрунтована та просить залишити її без задоволення.

Крім того, акцентує увагу, що позивач та його представник всупереч положенням п.2 ч.2 ст.356 ЦПК України, не зазначають про наявність або відсутність у них електронного кабінету.

Таким чином, за відсутності належних ідентифікаційних даних відносно представників позивача, суд не може належним чином перевірити реєстрацію адвокатів в «Електронному кабінеті» підсистеми ЄСІТС, та не надає можливості направляти прийняті документи та відповідні рішення через підсистему ЄСІТС.

Крім того, після того, як апеляційний суд розглянув апеляційну скаргу представника позивача та ухвалив постанову від 13.06.2023 року, представники позивача не можуть посилатись на неотримання ними повного тексту ухвали Тернівського районного суду м.Кривого Рогу від 04.06.2021 року. Однак, будь-яких процесуальних дій з боку представників позивача та самого позивача не було здійснено на протязі тривалого часту задля виконання вищезазначеної ухвали чи ї скасування.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 адвокат Мартинова Н.Ю. підтримала апеляційну скаргу.

Представник відповідача ТОВ «Північ Транс» - Макаренко В.В. заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Залишаючи без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Філії Підприємства з пасажирських перевезень у м. Кривому Розі ПАТ «Північтранс» (правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «ПІВНІЧ ТРАНС»), приватного підприємця з пасажирських перевезень у м. Кривому Розі від ПАТ «Північтранс» (правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «ПІВНІЧ ТРАНС») ОСОБА_2 про стягнення заробітної плати, встановлення факту трудових відносин, та відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції керувався п.8 ч.1 ст.257 ЦПК України й виходив з того, що провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Згідно з частиною першою статті 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Право на справедливий судовий розгляд, закріплене у пункті 1 статті 6 Конвенції, потрібно розглядати як право на доступ до правосуддя.

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) зауважив, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із цим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення ЄСПЛ у справі «De Geouffre de la Pradelle v. France» від 16 грудня 1992 року, заява № 12964/87).

Стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. ЄСПЛ зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення від 21 жовтня 2010 року у справі «Дія 97» проти України», заява № 19164/04).

Згідно з частиною першою статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (частина друга статті 185 ЦПК України).

Суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, та не було сплачено судовий збір і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк (п. 8 ч.1 ст. 257 ЦПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 04 червня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху.

Відповідно до частин п`ятої, одинадцятої статті 272 ЦПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення якщо така адреса відсутня. У випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з частиною шостою статті 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день вручення судового рішення під розписку; день отримання судом повідомлення про доставку копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що її вручено й особі, яку він представляє (частина сьома статті 272 ЦПК України).

Слід зазначити, що ОСОБА_1 повідомляв суду використовувані ним адресу електронної пошти та номер засобу зв`язку.

Якщо учасник надав суду електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши їх у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов`язок отримувати повідомлення і відповідати на них.

З огляду на це, суд, який комунікує з учасником справи з допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення (постанова Верховного Суду від 30.11.2022 року у справі № 759/14068/19).

З матеріалів справи також вбачається, що 27.11.2023р. ухвалу від 04.06.2021р. Тернівського районного суду м. Кривого Рогу про залишення позову без руху, було направлено представнику позивача на її електронну адресу та доставлено до її електронної скриньки, а 31.01.2024р. вказану ухвалу було направлено на електронну адресу позивача та доставлено до його електронної скриньки (адреси), зазначеної в тексті апеляційної скарги (том 2 а.с.15), але ухвалу суду позивачем не виконано, заява про подовження строку на усунення недоліків до суду не надходила.

Більш того, сторона позивача (будучи представлена професійними фахівцями в галузі права) вдруге оскаржує ухвалу про залишення позову без розгляду, яку винесено з одних і тих самих підстав, знає про її наявність і суть вимог, однак так і не виконала вищезазначену ухвалу, та продовжує зловживати своїми процесуальними правами, що приводить до тяганини та порушення строків розгляду справи.

У постанові Верховного Суду від 31 січня 2019 року у справі № 753/21967/15-ц (провадження № 61-43936св18) зазначено, що добросовісність учасників судового процесу, зокрема полягає у тому, щоб при обізнаності з судовими процедурами, правами та обов`язками, правилами поведінки,виконувати усі правила та вживати заходи щодо обізнаності про хід судового процесу при дотриманні судом обов`язку проінформувати про такі процедури та процедурні рішення.

Що ж до тверджень представника позивача про подання до суду клопотання про заміну назви відповідача, то колегією суддів воно відхиляється, оскільки подане представником без належного оформлення, а саме: не містить підпису представника (а.с.76 зв. бік).

Згідно із статтею 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже, колегія суддів вважає, що постановлене у справі рішення є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування, за наведеними у скарзі доводами, колегія суддів не вбачає, оскільки суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду.

Керуючись статтями 367, 368, 371, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 червня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання її повного тексту.

Судді:

Повний текст постанови складено 28 жовтня 2024 року.

Головуючий суддя О.В. Агєєв