Ухвала

від 28.10.2024 по справі 388/2055/24

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Кропивницький апеляційнийсуд

№ провадження 11-сс/4809/523/24 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Категорія Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.10.2024 року. м. Кропивницький

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Кропивницького апеляційного суду у складі:

головуючого судді: ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4

розглянула уписьмовому провадженні матеріаликримінального провадження № 12024121030000346 від 06 жовтня 2024 року, за апеляційною скаргою захисника адвоката ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Долинського районного суду Кіровоградської області від 08.10.2024, стосовно

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Маловодяне, Долинського району Кіровоградської області, українця, громадянина України, освіта професійно - технічна, неодружений, на утриманні малолітніх дітей не має, безробітній, військовозобов`язаний, зареєстрований та проживаючий за адресою : АДРЕСА_1 , раніше судимий:27.02.2020 року вироком Долинського районного суду Кіровоградської області за ч.2 ст. 15, ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ст. 70 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік, покарання відбуте, судимість знята та погашена у встановленому законом порядку,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. ст. 115 КК України.

застосовано підозрюваному запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, починаючи з 20 години 40 хвилин 06 жовтня 2024 року до 03 грудня 2024 року включно. Визначено заставу в сумі 350400 (триста п`ятдесят тисяч чотириста) гривень.

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою слідчого судді Долинського районного суду Кіровоградської області від 08.10.2024 підозрюваному ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів. Визначено заставу в сумі 350400 (триста п`ятдесят тисяч чотириста) гривень.

Слідчий суддя прийшов до висновку, що матеріали цього кримінального провадження матеріали цього кримінального провадження дають підстави вважати про обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України.

Слідчим суддею встановлено, що підозрюваний ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи, що підтверджується письмовими матеріалами справи, а саме : рапортом оперуповноваженого СКП ВП № 1 (м.Долинська) КРУП ГУНП в Кіровоградській області щодо переховування ОСОБА_6 для уникнення відповідальності; протоколом затримання; речовими доказами вилученими під час затримання; протоколами оглядів місця події; речовими доказами вилученими під час оглядів місця події; допитами свідків; слідчим експериментом; довідкою виданої КНП «Долинська центральна лікарня Долинської міської ради Кіровоградської області», згідно якої у потерпілого ОСОБА_7 , внаслідок дій ОСОБА_6 встановлено наступні тілесні ушкодження: проникаюче ножове поранення грудної клітини зліва, гемопневмоторакс зліва.

Слідчим суддею враховано, що підозрюваний ОСОБА_6 не одружений, дітей не має, офіційно не працює, проживає один в АДРЕСА_1 , що вказує на відсутність міцних соціальних зв`язків та свідчить про те, що з метою уникнення покарання може залишити місце проживання, виїхати за межі Кіровоградської області, та потрапити на непідконтрольні на даний час території України. Покарання за злочин в якому підозрюється, передбачено у виді позбавлення волі на строк від семи до п`ятнадцяти років.Ці обставини дають підстави стверджувати, що підозрюваний може переховуватися від відповідальності та перешкоджати здійсненню кримінального провадження шляхом неявки на виклики слідчого, прокурора та суду, впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні з метою схилити їх вчинити дії на свою користь.

В апеляційній скарзі захисник адвокат ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу слідчого судді, ухвалити нову ухвалу, якою обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою його мешкання і реєстрації( АДРЕСА_1 ).

Мотивує свої доводи тим, що речові докази з місця злочину та особисті речі підозрюваного вилучені, основні свідки вже допитані, потерпілий перебуває вдома та навіть не лікується, оскільки поранення було не смертельним.

Перешкоджання досудовому розслідуванню «іншим чином» прокурором не обґрунтоване та не наведено, яким саме чином підозрюваний зможе чинити таке перешкоджання.

Вважає клопотання прокурора і наведені в ньому підстави для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою формальним.

Жодний ризик, передбачений ст. 177 КПК України прокурором не доведений.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали клопотання про обрання міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та зваживши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з таких підстав.

Захисник-адвокат ОСОБА_5 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 в поданій апеляційній скарзі просила апеляційний розгляд здійснити без участі захисника та підозрюваного за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до ст. 406 КПК України Суд апеляційної інстанції має право ухвалити судове рішення за результатами письмового провадження, якщо всі учасники судового провадження заявили клопотання про здійснення провадження за їх відсутності, колегія суддів вважає за можливе розглянути дану апеляційну скаргу у письмовому провадженні.

Стаття 5 Конвенції про захист прав людини та основних свобод гарантує кожному право на свободу та особисту недоторканість.

В силу ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є винятковим, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Згідно вимог ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті.

Судове рішення стосовно обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою повинно відповідати вимогам ст. 370 КПК України, тобто повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, та містити як чітке визначення законодавчих підстав для його обрання, так і дослідження та обґрунтування достовірності обраних підстав у контексті конкретних фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, врахування особи винного та інших обставин, в тому числі ризиків, наведених у ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно довимог ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Під час апеляційного перегляду ухвали слідчого судді встановлено, що зазначені вимоги закону суддею дотримані в повному обсязі.

Слідчий суддя, перевіряючи законність та обґрунтованість клопотання слідчого про застосування щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відповідності до вимог ст. ст. 193, 194 КПК України, вислухав доводи учасників судового провадження, належним чином дослідив фактичні обставини, вказані у клопотанні слідчого.

Колегія суддів зауважує, що на даному етапі провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення.

Відповідно до наданих матеріалів, 06 жовтня 2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань унесено відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України та розпочато досудове розслідування за №12024121030000346.

07 жовтня 2024 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України, тобтозамах на умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, під час якого особа виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, але кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, які не залежали від її волі.

06.10.2024 року о 20 годині 40 хвилин ОСОБА_6 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

Надані до клопотання матеріали свідчать про обґрунтованість інкримінованого правопорушення.

Задовольняючи клопотання слідчого про застосування відноснопідозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя виходив з положень ст.183 КПК України, відповідно до якої тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо більш м`які запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам неналежної процесуальної поведінки підозрюваного.

Суд першої інстанції прийшов до висновку, що відповідно до матеріалів кримінального провадження та норм КПК України, які згідно до п. 5 ст. 9 КПК України, застосовуються з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, є достатні об`єктивні дані, які вказують на обґрунтованість підозри ОСОБА_6 .

Слідчим суддею вірно враховано наявні ризики, передбачені п. 1,2,3,4, ч.1 ст.177 КПК України, а саме з метою уникнення покарання може залишити місце проживання, виїхати за межі Кіровоградської області, та потрапити на непідконтрольні на даний час території України,підозрюваний може переховуватися від відповідальності та перешкоджати здійсненню кримінального провадження шляхом неявки на виклики слідчого, прокурора та суду, впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні з метою схилити їх вчинити дії на свою користь.

Вчинений злочин відносяться до категорії особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи, за яке законом передбачено покарання у виді позбавленням волі від семи до п`ятнадцяти років.

Відповідно до п.3, 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Установленою практикою Європейського суду з прав людини, визначено, що висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м`яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків). Сама лише тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, хоча і є визначеним елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.

Слід зазначити, що Кримінальний процесуальний кодекс України покладає на сторону обвинувачення, при зверненні до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу, обов`язок довести не лише існування заявлених ризиків, а і наявність обставин, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Перевіряючи доводиклопотання слідчогота доданідо ньогоматеріли,колегія суддіввважає,що їхсукупність єдостатньою вважатипро обґрунтованістьпідозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч передбаченого ч.2 ст. 15, ч.1 ст. 115 КК України та існування заявлених ризиків передбачених ст.177 КПК України.

Колегія суддів приходить до висновку, що суд слідчий суддя в повній мірі врахував обґрунтованість повідомленої ОСОБА_6 підозри, тяжкість покарання, що загрожує останньому у разі визнання його винним, характер та обставини протиправних дій, врахував особу підозрюваного, особисті та соціальні обставини життя, а також його зв`язки із суспільством,зважаючи на обґрунтовані наявні ризики, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, тому слідчий суддя вірно прийшов до виснову щодо доведенністю обставини, які виправдовують застосування стосовно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки саме такий запобіжний захід на початковій стадії досудового розслідування в повній мірі відповідатиме меті його застосування, а саме забезпеченню виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

Доводи,якими прокуроробґрунтовує наявністьпідстав длязастування відноснопідозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вказують на обґрунтованість щодо застосування обраного запобіжного заходу на даній стадії досудового розгляду. Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді, що на даниймомент виключнотакий запобіжнийзахід,як триманняпід вартою є співмірним з існуючими ризиками та відповідає особі підозрюваної.

Апеляційний суд вважає, що слідчий суддя правильно врахував обставини кримінального провадження та тяжкість інкримінованого злочину, а також особу підозрюваного, та у відповідності до ст.182 КПК України правильно визначив підозрюваному як альтернативний запобіжний захід заставу у розмірі 350400 грн., оскільки такий розмір застави достатньою мірою може гарантувати виконання підозрюваного, покладених на нього обов`язків.

Доводи захисника про необґрунтованість оскаржуваної ухвали є безпідставними, оскільки слідчий суддя при розгляді клопотання повно та об`єктивно дослідив всі обставини, з якими закон пов`язує вирішення питань про застосування запобіжних заходів.

Порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не вбачається.

Беручи до уваги зазначене, виходячи з положень ст. 177-178 КПК України, ст. 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та матеріалів справи, колегія суддів приходить до висновку, що ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 376, 177, 178, 183, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу захисника адвоката ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 - залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Долинського районного суду Кіровоградської області від 08.10.2024, якою стосовно підозрюваного ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів з визначенням застави без зміни.

Ухвала апеляційного суду є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді: ( підписи )

Згідно з оригіналом:

Суддя Кропивницького

апеляційного суду ОСОБА_2