Постанова

від 30.10.2024 по справі 638/15076/21

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2024 року

м. Харків

справа № 638/15076/21

провадження № 22-ц/818/2857/24

Харківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді Тичкової О.Ю.

суддів Маміної О.В., Пилипчук Н.П.

учасники справи:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Харків - Капітал»

відповідач приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Шинделя Володимира Анатолійовича

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 , який діє в інтересах Приватного виконавця Шиндель Володимира Анатолійовича на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 20 травня 2024 року у складі судді Цвіри Д.М.,-

УСТАНОВИВ:

У вересні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Харків-Капітал» звернулось до суду з позовом про стягнення з приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Шинделя Володимира Анатолійовича ( надалі Приватний безпідставно набутих коштів в розмірі 92 599 грн 48 коп.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 28.11.2019 приватним виконавцем Шинделем В.А. було відкрито виконавче провадження ВП № 60741829 про примусове виконання наказів Господарського суду Харківської області від 27.11.2019 року по справі № 922/1658/19 про стягнення з ТОВ «Харків-Капітал»1 549 603, 26 грнсуми боргу, 23 244,05 грн судового збору, а такожпро стягнення 157 284,73 грн основної винагороди приватного виконавця, 369 грн витрат виконавчого провадження та про арешт коштів боржника.

20.12.2019 на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження з розрахункового рахунку ТОВ «Харків-Капітал» платіжним дорученням № 60741829 перераховано на рахунок приватного виконавця Шинделя В.А. 1 730 501,04 грн з них: 1 549 603, 26 грн сума боргу, 23 244,05 грн судовий збір, 157 284,73 грн основна винагорода приватного виконавця, 369 грн мінімальних витрат виконавчого провадження.

21.12.2019 платіжними дорученнями № 330 та № 332 на суму 23 244,05 грн та 1 549 603,26 грн відповідно, в межах вищевказаного виконавчого провадження було перераховано на рахунок Харківської міської ради 1 572 847,31 грн, з яких 1 549 603, 26 грн сума боргу, 23 244,05 грн судовий збір, у зв`язку з чим 21.12.2019 року приватним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.

Сума основної винагороди в розмірі 157 284,73 грн та мінімальних витрат виконавчого провадження в розмірі 369 грн залишились на рахунку приватного виконавця Шинделя В.А. В подальшому внаслідок касаційного оскарженнясудових рішень по справі № 922/1658/19постановою Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 16.03.2020 касаційну скаргу ТОВ «Харків-Капітал» було задоволено. Рішення Господарського суду Харківської області від 30.07.2019 і постанову Східного апеляційного господарського суду від 14.11.2019 у справі № 922/1658/19 скасовано, а справу №922/1658/19 передано на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.

Отже, Верховним Судом скасовані судові рішення, на підставі яких приватним виконавцем було відкрито виконавче провадженняВП № 60741829 та стягнуто, зокрема, 157 284,73 грн основної винагороди приватного виконавця.

Зазначає, що 19.05.2021 позивач надіслав відповідачу лист щодо повернення частини основної винагороди, проте спірні кошти відповідачем не було повернуто. Приватним виконавцем не виконуються норми ст. 129 - 1 Конституції України, ч.1, 2 ст. 14 статті Цивільного процесуального Кодексу України, ст. 1212, ч. 1 ст 1213 Цивільного Кодексу України, внаслідок чого з правовідносин, пов`язаних із примусовим виконанням рішення суду по справі № 922/1658/19виникспір про стягнення з приватного виконавця безпідставно набутих коштів.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 20 травня 2024 року позов задоволено.

Стягнуто з приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Шинделя Володимира Анатолійовича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Харків-Капітал» безпідставно набуті кошти в розмірі 92 599 грн 48 коп. та суму сплаченого судового збору у розмірі 2 379 грн.

Рішення мотивоване тим, оскільки основна винагорода приватного виконавця, що встановлюється у відсотках, стягується з боржника разом із сумою, що підлягає стягненню за виконавчим документом, то відповідно і право вимоги приватного виконавця виникає у момент фактичного виконання боржником виконавчого документа. З урахуванням судових рішень винесених під час нового розгляду справи визначена нова сума боргу ТОВ «Харків-Капітал» - 646 852,50 грн та винесено новий виконавчий документ - наказ господарського суду від 19.01.2021, а отже сума основної винагороди приватного виконавця складає 10% від суми 646 852,50 (борг 637 293,10 грн та судовий збір 9 559,40 грн ) і дорівнює 64 685,25 грн, а не 157 284,73 грн. Таким чином, різниця у 92 599,48 грн (157 284,73 грн - 64 685,25 грн ) є безпідставно набутими приватним виконавцем коштами.

Не погодившись з даним рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 , який діє в інтересах Приватного виконавця подав апеляційну скаргу в якій просив скасувати рішення як незаконне та необґрунтоване та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи та порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд не повно встановив обставини у справі та зробив висновки що не відповідають дійсним обставинам у справі та вимогам закону. Матеріали справи містять дані про те, що спірні грошові кошти були сплачені боржником відповідно до вимог закону у виконавчому провадженні з виконання рішення суду, як основна винагорода Приватного виконавця. Тому не можна вважати що зазначені кошти були сплачені позивачем безпідставно. Суд не встановив характер спірних правовідносин та помилково застосував до них вимоги ст. 1212 ЦК України.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

За правилами до ч. 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи вищевикладене, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги в межах вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідностатті 367 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, лише якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

У відповідності до частин 1-5 статті 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону судове рішення не відповідає.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, що 28.11.2019 приватним виконавцем Шинделем В.А. було відкрито виконавче провадження ВП № 60741829 про примусове виконання наказів Господарського суду Харківської області від 27.11.2019 року по справі № 922/1658/19 про стягнення з ТОВ «Харків-Капітал»1 549 603, 26 грнсуми боргу, 23 244,05 грн судового збору, а такожпро стягнення 157 284,73 грн основної винагороди приватного виконавця, 369 грн витрат виконавчого провадження та про арешт коштів боржника.

20.12.2019 на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження з розрахункового рахунку ТОВ «Харків-Капітал» платіжним дорученням № 60741829 позивачем перераховано на рахунок приватного виконавця Шинделя В.А. 1 730 501,04грн, з них: 1 549 603, 26 грн - сума боргу, 23 244,05 грн - судовий збір, 157 284,73 грн - основна винагорода приватного виконавця, 369 грн - мінімальних витрат виконавчого провадження.

21.12.2019 платіжними дорученнями № 330 та № 332 на суму 23 244,05 грн та 1 549 603,26грн відповідно, в межах вищевказаного виконавчого провадження було перераховано на рахунок Харківської міської ради 1 572 847,31 грн, з яких 1 549 603, 26 грн сума боргу, 23 244,05 грн судовий збір, у зв`язку з чим 21.12.2019 року приватним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.

Сума основної винагороди в розмірі 157 284,73грн та мінімальних витрат виконавчого провадження в розмірі 369 грн залишились на рахунку приватного виконавця Шинделя В.А., про що відповідач не заперечував.

Постановою Верховного Суду від 16.03.2020 касаційну скаргу ТОВ «Харків-Капітал» було задоволено, рішення Господарського суду Харківської області від 30.07.2019 і постанову Східного апеляційного господарського суду від 14.11.2019 у справі № 922/1658/19 скасовано, а справу №922/1658/19 передано на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.

Таким чином, Верховним Судом скасовані судові рішення, на підставі яких приватним виконавцем було відкрито виконавче провадженняВП № 60741829 та з позивача стягнуто, зокрема, 157 284,73 грн основної винагороди приватного виконавця.

Під час нового розгляду рішенням господарського суду Харківської області від 23.09.2020 у справі № 922/1658/19 Харківській міській раді відмовлено в позові щодо стягнення 20 915,69 грн боргу з орендної плати; закрито провадження у справі в частині стягнення 616 377,41грн; судові витрати зі сплати судового збору за подання позову у розмірі 313,74 грн покладено на позивача - Харківську міську раду; задоволено частково заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Харків - Капітал" про поворот виконання рішення; здійснено поворот виконання рішення господарського суду Харківської області від 30.07.2019 у справі №922/1658/19, наступним чином: стягнуто з Харківської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Харків - Капітал" 947 224,24 грн - заборгованості з орендної плати та 13 998,39 грн витрат зі сплати судового збору; 34 866,08 грн - витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги; - 46 488,10 грн. витрат зі сплати судового за подання касаційної скарги.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 11.01.2021 рішення господарського суду Харківської області від 23.09.2020 у справі № 922/1658/19 змінено та викладено резолютивну частину рішення господарського суду Харківської області від 26.08.2020 у справі №922/1658/19 в наступній редакції: «Провадження у справі в частині стягнення 637 293,10 грн закрити. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Харків - Капітал" про поворот виконання рішення задовольнити. Здійснити поворот виконання рішення господарського суду Харківської області від 30.07.2019р. у справі №922/1658/19, наступним чином: - стягнути з Харківської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Харків - Капітал" 912 310,16 грн - заборгованості з орендної плати та 13 684,66грн. витрат зі сплати судового збору; 34 866,08 грн витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги; 46 488,10 грн. витрат зі сплати судового за подання касаційної скарги». Провадження у справі в частині стягнення 637293,10 грн закрито.

19.01.21 господарським судом видано накази про примусове виконання вказаної постанови, зокрема, наказ про стягнення з Харківської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Харків Капітал» 912 310,16 грн - заборгованості з орендної плати та 13 684,66 грн витрат зі сплати судового збору, який є остаточним виконавчим документом по справі № 922/1658/19, а отже накази господарського суду від 27.11.2019року втратили чинність.

Наказ господарського суду від 19.01.21 Харківською міською радою виконаний в повному обсязі. Так, 28.04.21, 01.07.21, 02.07.21 на розрахунковий рахунок ТОВ «Харків-Капітал» надійшли кошти на загальну суму 925 994,82 грн, що підтверджується даними платіжних доручень.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За змістом статті 1 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України "Про виконавче провадження" випадках - на приватних виконавців.

Завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" примусовому виконанню підлягають рішення на підставі виконавчих написів нотаріусів.

За змістом статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Згідно з пунктом 1 частини першої, частиною п`ятою статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Відповідно до частин першої, четвертої та сьомої статті 27 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до державного бюджету України.

Згідно з ч. 2, 4ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів. Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Основна винагорода приватного виконавця стягується в порядку, передбаченому для стягнення виконавчого збору (ч. 3ст. 45 Закону України «Про виконавче провадження»).

Статтею 31 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів»врегульовано питання винагороди приватного виконавця та авансування витрат виконавчого провадження.

Частинами 1, 2 зазначеної вище статті передбачено, що за вчинення виконавчих дій приватному виконавцю сплачується винагорода. Винагорода приватного виконавця складається з основної та додаткової.

Згідно з ч. 3ст. 31 цього Законуосновна винагорода приватного виконавця залежно від виконавчих дій, що підлягають вчиненню у виконавчому провадженні, встановлюється у вигляді: 1) фіксованої суми - у разі виконання рішення немайнового характеру; 2) відсотка суми, що підлягає стягненню, або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом.

Розмір основної винагороди приватного виконавця встановлюється Кабінетом Міністрів України. Згідно з пунктом 19 Порядку виплати винагород державним виконавцям та їх розмірів і розміру основної винагороди приватного виконавця, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України N 643 від 08.09.2016, приватний виконавець, який забезпечив повне або часткове виконання виконавчого документа майнового характеру в порядку, встановленомуЗаконом України «Про виконавче провадження», одержує основну винагороду у розмірі 10 відсотків стягнутої ним суми або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом.

Відповідно до ч. 4ст. 31 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів"основна винагорода приватного виконавця, що встановлюється у відсотках, стягується з боржника разом із сумою, що підлягає стягненню за виконавчим документом (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Частиною 5 зазначеної норми визначено, що якщо суму, передбачену в частині четвертій цієї статті, стягнуто частково, сума основної винагороди приватного виконавця, визначена як відсоток суми стягнення, виплачується пропорційно до фактично стягнутої суми (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Як встановлено ч. 7ст. 31 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», приватний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення основної винагороди, в якій наводить розрахунок та зазначає порядок стягнення основної винагороди приватного виконавця (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Отже, в розумінні наведених вище норм, основана винагорода приватного виконавця за своїм призначенням є винагородою приватному виконавцю за вчинення заходів примусового виконання рішення, за умови що такі заходи призвели до повного або часткового виконання рішення та стягується з боржника в пропорційному до фактично стягнутої суми розмірі.

Системний аналіз норм, якими врегульовано питання основної винагороди приватного виконавця, дає підстави для висновку, що розмір цієї винагороди встановлюється у постанові про стягнення з боржника основної винагороди приватного виконавця, яка приймається при відкритті виконавчого провадження, та підлягає сплаті на користь приватного виконавця одночасно із сумою, що підлягає стягненню за виконавчим документом на користь стягувача. Наведені норми законодавства пов`язують виплату основної винагороди приватного виконавця одночасно із задоволенням вимог стягувача.

У разі закінчення виконавчого провадження у зв`язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, стягнутий виконавчий збір підлягає поверненню.

Як зазначено вище, здійснення особою захисту порушеного права шляхом застосування кондикційного позову можливе лише за умови наявності підстав, передбачених статтею 1212 ЦК України, які дають право витребувати у набувача відповідне майно (у тому числі грошові кошти).

При цьому для правильного застосування статті 1212 ЦК України необхідно установити факт абсолютної безпідставності набуття (збереження) майна не лише в момент його набуття (збереження), а й станом на час розгляду спору.

У даному випадку стягнення з позивача на користь приватного виконавця Шинделя В.А., пов`язане зі здійсненням виконавцем примусового виконання виконавчого документа.

Підставою для виникнення у боржника обов`язку зі сплати таких витрат є сам факт наявності відкритого виконавчого провадження, під час виконання якого виконавець виконує обов`язки, покладені на нього Законом України "Про виконавче провадження".

Будь-які дії чи бездіяльність виконавця під час виконавчого провадження № 60741829 позивачем не оскаржувались, постанови, зокрема, про відкриття виконавчого провадження, накладення арешту на майно та коштів боржника, незаконними не визнавались.

Судова колегія звертає увагу, що 21 грудня 2019 року виконавче провадження № 60741829 було закінчено у зв`язку із фактичним виконанням виконавчого документа у повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом (а.с. 51).

З постанови про закінчення виконавчого провадження вбачається, що суму заборгованості з орендної плати за користування земельною ділянкою у розмірі 1549603,26 грн та судовий збір у розмірі 23244,05 грн стягнуто 20.12.2019 з рахунку ТОВ «Харків Капітал»», відкритому в АТ «ОТІЇ БАНК», у повному обсязі та згідно платіжних доручень № 330 та №332 від 21.12.2019 (на суму 23244,05 грн та 1549603,26 грн відповідно) у повному обсязі перераховано на користь Харківської міської ради за наданими реквізитами.

За змістом частини сьомої статті 27 Закону України "Про виконавче провадження" у разі закінчення виконавчого провадження у зв`язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, стягнутий виконавчий збір підлягає поверненню.

Водночас виконавче провадження № 60741829 було закінчено у зв`язку із фактичним виконанням виконавчого документа у повному обсязі, що виключає факт абсолютної безпідставності набуття приватним виконавцем грошових коштів, як витрат виконавчого провадження.

Вирішуючи спір, судом першої інстанції не враховано, що при виконанні професійних обов`язків, визначених законодавством України, приватний виконавець Шиндель В.А. не мав передумов для звільнення ТОВ «Харків-Капітал» від сплати витрат виконавчого провадження, такі витрати стягнуті з ТОВ «Харків-Капітал» відповідно до положень статті 27 Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до п. 3 і п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, а тому скаргу належить задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Судові витрати підлягають розподілу в порядку ст. 141 ЦПК України.

Оскільки апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено, з позивача підлягає стягнення судових витрат понесених за розгляд апеляційної скарги в сумі 3568,50 грн.

Керуючись ст. ст. 367, 368, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст.ст.381-384, 389 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , який діє в інтересах Приватного виконавця Шиндель Володимира Анатолійовича - задовольнити.

Рішення Дзержинськогорайонного судум.Харкова від20травня 2024року скасувати.

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Харків Капітал» - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Харків Капітал» (ЄДРПОУ 32562659) на користь ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 3567,50 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку тільки в випадках передбачених частиною 3статті 389 ЦПК України безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складений 30 жовтня 2024 року.

Головуючий О. Ю. Тичкова

Судді О.В. Маміна

Н.П. Пилипчук