Постанова

від 28.10.2024 по справі 120/17776/23

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/17776/23

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Крапівницька Н. Л.

Суддя-доповідач - Біла Л.М.

28 жовтня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Білої Л.М.

суддів: Гонтарука В. М. Матохнюка Д.Б. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Жмеринської районної державної адміністрації на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 12 червня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Жмеринської районної державної адміністрації про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулась до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Жмеринської районної державної адміністрації, в якому просила:

- визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Жмеринської районної державної адміністрації щодо припинення виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеній особі;

- зобов`язати Управління соціального захисту населення Жмеринської районної державної адміністрації відновити виплату щомісячної допомоги на проживання внутрішньо переміщеній особі, житло якої зруйновано, та виплатити суми недоотриманої допомоги за період з березня 2023 року.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 12 червня 2024 року позов задоволено частково.

А саме, суд визнав протиправними дії Управління соціального захисту населення Жмеринської районної державної адміністрації щодо припинення ОСОБА_1 виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеній особі та зобов`язав відповідача здійснити нарахування та виплату допомоги на проживання внутрішньо переміщеній особі ОСОБА_1 за період з квітня 2023 по серпень 2023 включно, з урахуванням виплачених сум.

В задоволенні решти позовних вимог судом першої інстанції відмовлено.

Не погодившись з судовим рішенням в частині задоволених вимог, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати в оскаржуваній частині та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги, апелянт посилається на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для розгляду справи, невідповідність висновків обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення правового спору.

За правилами п.3 ч.1 ст.311 КАС України, розгляд справи колегією суддів здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.

ОСОБА_1 взята на облік як внутрішньо переміщена особа, що підтверджується довідкою від 30.03.2022 року № 513-7000042498, виданою структурним підрозділом з питань соціального захисту населення Барської міської ради, як особа, яка переїхала з АДРЕСА_1 .

Відповідно до довідки від 25.08.2023 року № 62 місце проживання позивача як внутрішньо переміщеної особи перереєстровано за адресою: АДРЕСА_2 .

30.03.2022 позивачем через портал «Дія» було подано повідомлення про пошкоджене або втрачене нерухоме майно, номер 22-03-0000013881-01 від 30.03.2022, в АДРЕСА_3 .

В період з 01.03.2022 по 30.03.2023 позивач отримувала допомогу на проживання ВПО.

Однак, з 30.03.2023 року Міністерством соціальної політики України позивачу була припинена виплата допомоги на проживання ВПО, у зв`язку з виключенням територіальної громади (смт. Гостомель) з переліку громад де ведуться бойові дії, а в реєстрі пошкодженого/знищеного нерухомого майна відомостей не знайдено.

Позивач, не погоджуючись із протиправними діями управління соціального захисту населення Жмеринської районної державної адміністрації Вінницької області щодо припинення виплати допомоги на проживання як внутрішньо переміщеній особі, звернулась до суду з даним позовом.

За результатом розгляду справи суд першої інстанції дійшов висновку про часткову обгрунтованість вимог позивача.

Надаючи оцінку висновкам суду першої інстанції в оскаржуваній частині рішення та доводам апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.

Гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб встановлено Законом України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб».

Відповідно до статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону. Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення (частина перша та друга статті 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб»).

Частиною першою статті 5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» визначено, що довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.

За змістом статті 2 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» Україна вживає всіх можливих заходів, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, щодо запобігання виникненню передумов вимушеного внутрішнього переміщення осіб, захисту та дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, створення умов для добровільного повернення таких осіб до покинутого місця проживання або інтеграції за новим місцем проживання в Україні.

При цьому, згідно із частинами другою та третьою статті 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв`язання проблем, пов`язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.

Громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина з інвалідністю та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.

За приписами частини першої статті 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» внутрішньо переміщена особа має право, зокрема, на створення належних умов для її постійного чи тимчасового проживання.

До 20.03.2022 механізм надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг визначався Порядком надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 505.

Згідно із пунктом 2 вказаного підзаконного нормативно-правового акту, грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які перемістилися з тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення, а також внутрішньо переміщеним особам, житло яких зруйновано або стало непридатним для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції або заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, їх дітям, які народилися після дати початку проведення антитерористичної операції, тимчасової окупації або заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та взяті на облік у структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж на шість місяців.

22.03.2022 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 №332 «Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам».

З набранням чинності означеним рішенням Уряду постанова Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 505 втратила чинність.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 №332 затверджено Порядок надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам та визначено механізм надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам.

Пунктом 2 Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 № 332 (в редакціїї, що була чинною на дату звернення позивача із заявою від 01.06.2022) передбачено, що допомога надається особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим і м. Севастополя, а також території адміністративно-територіальної одиниці, де проводяться бойові дії та що визначена в переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми «єПідтримка», затвердженому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 № 204-р.

Згідно із пунктом 3 Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 № 332, допомога надається щомісячно з місяця звернення до квітня 2022 року включно на кожну внутрішньо переміщену особу, відомості про яку включено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, у таких розмірах: для осіб з інвалідністю та дітей - 3000 гривень; для інших осіб - 2000 гривень.

Допомога внутрішньо переміщеним особам, які звернулися за її наданням до 30.04.2022 включно, надається починаючи з березня 2022 року.

Допомога на проживання призначається автоматично без подання додаткового звернення внутрішньо переміщеним особам, які станом на 01.03.2022 отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, відповідно до постанови № 505. Виплата допомоги внутрішньо переміщеним особам за місяці, у яких вони отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, не здійснюється.

Допомога не надається внутрішньо переміщеним особам, які були обліковані як внутрішньо переміщені особи до 24.02.2022 у регіонах, що не включені до переліку, зазначеному в абзаці першому пункту 2 цього Порядку, за винятком осіб, які отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

Починаючи з травня 2022 року допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим і м. Севастополя, території територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), а також внутрішньо переміщеним особам, у яких житло зруйноване або непридатне для проживання внаслідок пошкодження і які подали до 20.05.2022 заявку на відшкодування відповідних втрат, зокрема через Єдиний державний вебпортал електронних послуг, або за умови подання документального підтвердження від органів місцевого самоврядування факту пошкодження/знищення нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації.

Перелік територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), формується в електронній формі відповідно до Положення про інформаційну систему формування переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.05.2022 № 562, а у разі відсутності технічної можливості формування такого переліку в електронній формі - затверджується Мінреінтеграції за погодженням з Міноборони на підставі пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій.

Зміст наведених норм свідчить про те, що пунктом 2 Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 № 332, передбачено коло осіб, яким надається допомога на проживання, а пункт 3 названого піддзаконного нормативно-правового акту містить положення щодо розміру та умов надання чи ненадання такої допомоги за певних обставин.

Отже, за наслідком аналізу вищенаведених законодавчих приписів можливо констатувати, що внутрішньо переміщена особа має право на допомогу на проживання, визначену Порядком надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 № 332, незалежно від дати взяття її на облік як внутрішньо переміщену особу, якщо вона перемістилась з території, яка відповідає двом умовам: на цій території проводяться бойові дії та ця територія міститься в переліку, затвердженому розпорядженням № 204-р.

Як встановлено з матеріалів справи, підставою припинення виплати позивачу спірної допомоги був факт виключення територіальної громади з переліку громад де ведуться бойові дії та відсутність в реєстрі пошкодженого/знищеного нерухомого майна відповідних відомостей.

Так, Законом України «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об`єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією РФ проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією РФ проти України» від 23.02.2023 № 2923-ІХ (далі - Закон № 2923) було визначено правові засади створення та ведення Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією РФ проти України (далі - Реєстр).

На виконання зазначеного Закону постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.2023 № 624 «Деякі питання забезпечення функціонування Державного реєстру майна пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією РФ проти України» (далі Порядок № 624) було затверджено порядок його ведення.

Таким чином інформаційне наповнення Реєстру почалося лише з червня 2023 року.

Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 № 1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих РФ» перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих терористичною державою РФ (далі Перелік), затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням Міністерством оборони з урахуванням пропозицій відповідних обласних, Київської міської військової адміністрації.

Відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 (далі Наказ № 309) «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих РФ» (далі - Перелік) смт Гостомель Гостомельської селищної територіальної громади включено до переліку таких територій з 26.02.2022, а датою припинення тимчасової окупації зазначено 01.04.2022.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, починаючи з 01.01.2023 року в ЄІССС допомога призначається з урахуванням наказу № 309, відповідно до якого, Гостомельська територіальна громада виключена з Переліку.

Відповідно до Постанови № 404 ЄІССС це інформаційно-комунікаційна система, що безпосередньо забезпечує реалізацію функцій суб`єктів Єдиної системи, інформаційну підтримку і супровід їх діяльності та є сукупністю взаємозв`язаних загальних і функціональних підсистем, програмно-інформаційних комплексів, програмно-технічних засобів, які забезпечують логічне поєднання відповідних інформаційних ресурсів, обробку та захист інформації, електронну інформаційну взаємодію.

Згідно з пунктом 32 Постанови № 404 наповнення Єдиної системи даними здійснюється суб`єктами Єдиної системи у межах виконання ними своїх повноважень а також шляхом електронної інформаційної взаємодії суб`єктів інформаційної взаємодії.

Відповідно до пункту 8 Порядку № 332 перевірка відомостей, зазначених ВПО в заяві проводиться уповноваженими органами під час формування та подання заяви засобами Порталу Дія.

Однак у разі виявлення помилки у персональних даних одержувача, даних номера банківського рахунка (за стандартом IBAN) або категорії одержувача (працездатна особа, дитина, особа з інвалідністю) уповноважений орган наділений правами проводити коригування відповідної інформації та здійснює перерахунок розміру допомоги (з урахуванням раніше виплачених сум допомоги).

Відповідно до змін внесених постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2023 №709 "Деякі питання підтримки внутрішньо переміщених осіб" (далі - Постанова № 709), зокрема, пункт 2 Порядку № 509 доповнено абзацом, яким визначено, що починаючи з 01.08.2023, на отримання довідки мають право особи, які залишили або покинули своє місце проживання у зв`язку з обставинами, зазначеними у статті 1 Закону, та перемістилися з територій, на яких ведуться бойові дії, або з тимчасово окупованих РФ територій, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих РФ, затвердженого Мінреінтеграцїї, щодо яких не визначено дати завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації РФ, а також особи, у яких внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією РФ проти України, знищене або пошкоджене (до ступеня непридатного для проживання) житлове приміщення.

Водночас, із липня 2023 року було переглянуто умови призначення допомоги та визначено ряд критеріїв, зокрема майнових, за наявності яких виплата допомоги припиняється. До Порядку № 332 було внесено ряд змін та викладено його у новій редакції відповідно до Постанови № 709.

Так, відповідно до пункту 1 Постанови №709 було визначено, що з 01.08.2023 виплата допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам (далі - допомога), які перемістилися з територій, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (далі - перелік територій), щодо яких не визначено дати завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації, а також особам, у яких внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією РФ проти України, зруйноване або непридатне для проживання житлове приміщення та яким Допомогу було призначено відповідно до Порядку №332 продовжується автоматично на один шестимісячний період.

Крім того, підпунктом 5 пункту 2 Постанови № 709 визначено, що з 01.09.2023 виплата допомоги припиняється внутрішньо переміщеним особам, зазначеним у пункті 1 цієї постанови, якщо за результатами верифікації встановлено, що після набрання чинності цієї постанови ВПО має у власності житлове приміщення/частину житлового приміщення, що розташовані на територіях, не включених до переліку територій, або на територіях, включених до переліку територій, щодо яких визначено дату завершення бойових дій (дату припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації (крім житлових приміщень, які непридатні для проживання, що документально підтверджено органами місцевого самоврядування або за технічної можливості інформацією щодо житлових приміщень, внесених до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією РФ проти України, або житлового приміщення (частини житлового приміщення площею менш як 13,65 кв. метра на одного члена сім`ї).

Відповідно до пункту 3 Постанови № 709 рішення про продовження виплати допомоги внутрішньо переміщеним особам, зазначеним у пунктах 1 і 2 цієї постанови, приймається на підставі інформації Міністерства фінансів за результатами проведеної верифікації даних щодо одержувачів допомоги, інформацію про яких надано Міністерством соціальної політики з урахуванням даних, що обробляються стосовно них на інформаційно-аналітичній платформі електронної верифікації та моніторингу, на відповідність вимогам Порядку № 332, з урахуванням змін, затверджених цією постановою.

Так, судом першої інстанції з метою з`ясування усіх обставин справи, було витребувано у Міністерства соціальної політики України ряд додаткових доказів, які останнім були надіслані та приєднані до матеріалів справи.

Відтак, як було встановлено судом першої інстанції та не заперечується відповідачем, за даними електронних систем Мінсоцполітики позивач була взята на облік як ВПО (довідка від 30.03.2022 № ВПО 513-7000042498) та отримувала допомогу в період з 01.03.2022 по 30.03.2023, у тому числі, у період з 01.03.2022 по 01.05.2022 відповідно до Розпорядження № 204.

У період з 01.05.2022 виплата допомоги ВПО з Київської області не виплачувалася, крім осіб, у яких внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією РФ проти України, зруйноване або непридатне для проживання житлове приміщення.

Як повідомило Міністерство соціальної політики України, позивачу виплату допомоги було продовжено на підставі документів, що підтверджували факт наявності такого майна, що не заперечується сторонами по справі.

Разом з тим, судом першої інстанції встановлено, що 30.03.2023 було автоматично припинено виплату допомоги позивачу, в результаті опрацювання інформації, отриманої про ВПО з інших підсистем, у тому числі з урахуванням Наказу № 309 (виключено з Переліку територію Гостомельської селищної територіальної громади).

У доводах апеляційної скарги відповідач відзначає, що виплату допомоги на проживання позивачу було припинено автоматично 30.03.2023 року Міністерством соціальної політики України. Також, апелянтом відзначено, що за допомогою програмного комплексу ЄІССС ним неодноразово поновлювалася виплата допомоги на проживання внутрішньо переміщеній особі ОСОБА_1 , однак Міністерством соціальної політики України здійснено знову масовий перерахунок та автоматично припинено виплату допомоги на проживання позивачу у зв`язку з виключенням територіальної громади з переліку громад де ведуться бойові дії, а в реєстрі пошкодженого/знищеного нерухомого майна відомостей не знайдено.

В розрізі встановлених обставин справи, колегія судді погоджується з висновком суду першої інстанції, що управління соціального захисту населення Жмеринської районної державної адміністрації мало можливість самостійно здійснити коригування даних стосовно ВПО для продовження виплати допомоги позивачу.

Вказане також підтверджується письмовими поясненнями Міністерства соціальної політики України, які містяться в матеріалах справи, де останній вказав, що у зв`язку із некоректним відображенням даних у ЄІССС, виплата допомоги системою автоматично припинялася після кожної спроби поновлення її виплати.

Таким чином, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність у позивача права на виплату допомоги з травня 2022 року по серпень 2023 року включно (з урахуванням сум виплачених за період з березня 2022 року по березень 2023 року), у зв`язку із чим суми допомоги мали бути донараховані за період з квітня по серпень 2023 року.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції підставно дійшов висновку, про те, що відповідачем протиправно припинено позивачу виплату допомоги на проживання як внутрішньо переміщеній особі.

Також, колегія суддів погоджується і з обраним судом першої інстанції способом поновлення прав позивача шляхом зобов`язання відповідача нарахувати і виплатити позивачу допомогу на проживання як внутрішньо переміщеній особі за період з квітня 2023 по серпень 2023, з урахуванням виплачених сум.

В контексті викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв`язку з чим підстав для його скасування не вбачається.

Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

При цьому, надаючи оцінку доводам апеляційної скарги, судова колегія враховує, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

У п.58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Жмеринської районної державної адміністрації залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 12 червня 2024 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.

Головуючий Біла Л.М. Судді Гонтарук В. М. Матохнюк Д.Б.