Постанова

від 09.10.2024 по справі 380/839/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/839/24 пров. № А/857/14799/24Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

судді-доповідача Шинкар Т.І.,

суддів Іщук Л.П.,

Онишкевича Т.В.,

секретаря судового засідання Нора А.Т.,

розглянувши у судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду (головуючий суддя Мартинюка В.Я.), ухвалене у відкритому судовому засіданні в м.Львів о 11 год. 18 хв. 13 травня 2024 року, повне судове рішення складено 14 травня 2024 року, у справі № 380/839/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дрогобицький м`ясокомбінат» до Головного управління ДПС у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

12.01.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «Дрогобицький м`ясокомбінат» звернулося в суд з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області (далі- Управління), просило, з урахуванням заяви про зміну підстав позову від 08.03.2024 визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №25317/13-01-07-10 від 10.11.2023.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 13 травня 2024 року позов задоволено.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що в періоди обов`язку щодо дотримання граничних строків розрахунків за операціями з експорту товарів за договорами №010920 від 03.09.2020, №010722 від 26.10.2022 діяли форс-мажорні обставини: карантинні обмеження та збройна агресія російської федерації проти України. Суд першої інстанції вказав, що навіть станом на дату проведення перевірки та складання акту перевірки - 04.10.2023 року діяла форс-мажорна обставина збройна агресія російської федерації проти України. Суд першої інстанції зазначив, що перевірками, на підставі якої складено акт від 07.06.2021 та на підставі якої складено акт №24586/13-01-07-10/30899640 від 04.10.2023 у цій справі, було охоплено одне і те ж питання дотримання позивачем граничних строків розрахунків по зовнішньоекономічних операціях із PROD IMPORT LTD, однак в одному випадку порушення граничних строків розрахунків встановлено не було, а в іншому (у спірних правовідносинах) такі вже уважались порушенням, що суперечить принципу належного врядування. На переконання суду першої інстанції, контролюючим органом протиправно нараховано позивачу пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності та, як наслідок, прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Львівській області подало апеляційну скаргу, просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13 травня 2024 року та у задоволенні позовних ТОВ ««Дрогобицький м`ясокомбінат» відмовити. Скаржник вказує, що ТОВ «Дрогобицький м`ясокомбінат» свідомо здійснював відвантаження продукції на користь PROD IMPORT LTD (Грузія) без одержання попередньої оплати в сумі 20% від вартості продукції, як це передбачалось укладеними контрактами. Скаржник зазначає, що пеня за порушення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, встановлена саме Законом №2473-VIII та не підпадає під правове регулювання пені, що передбачена нормами ПК України. Скаржник зауважує, що Законом №533-ІХ не передбачено звільнення від відповідальності на період карантинних обмежень за порушення вимог валютного законодавства, у зв`язку з чим позивач не правильно трактує статтю 13 Закону №2473-VIIІ. Скаржник вважає, що Податковий кодекс України не регламентує порядок здійснення валютних операцій та не встановлює відповідальність за його порушення, та зауважує, що карантинні обмеження не поширюються на переказ коштів на рахунки резидента за операціями експорту товару. Скаржник вказує, що позивач може доводити лише невиконання/неналежне виконання зовнішньоекономічного контракту нерезидентом, а не наявність у Товариства форс-мажорних обставин. Скаржник вважає, що саме на резидентів, а не на їх контрагентів, покладений обов`язок із забезпечення фінансової дисципліни в частині зарахування виручки на їх валютні рахунки, у тому числі і шляхом ініціювання відповідних судових чи арбітражних процедур.

Товариство подало відзив на апеляційну скаргу вказавши, що відповідач не мав права нараховувати пеню за порушення граничних строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями Товариства із PROD IMPORT LTD (Грузія), адже така нарахована за періоди, під час яких діяв карантин на території України, що вказує на протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. Товариство вказує, що законодавством не встановлено прямих застережень щодо факту невідповідності застосування пені, що визначена нормами ЗУ «Про валюту і валютні операції» до норм ПК України, яка виключає відповідальність за порушення резидентами строку розрахунків в іноземній валюті.

В судовому засіданні представник апелянта апеляційну скаргу підтримав, представник позивача щодо апеляційної скарги заперечив, просив залишити рішення суду першої інстанції в силі.

Згідно з ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які посилаються учасники справи, приходить до переконання, що оскаржуване рішення суду першої інстанції вимогам статті 242 КАС України не відповідає.

З матеріалів справи судом першої інстанції встановлено, що ГУ ДПС у Львівській області на підставі наказу від 18.09.2023 N3428-ПП «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Дрогобицький м`ясокомбінат» проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог валютного законодавства по експортних зовнішньоекономічних контрактах: від 14.05.2018 № 010518, дати здійснення; операцій - 04.10.2019, 01.11.2019, 21.11.2019, 05.12.2019, 20.12.2019, 03.01.2020, від 03.09.2020 № 010920, дата здійснення операції - 20.09.2022, від 26.10.2022 №01072, дата здійснення операції - 12.12.2022, відповідно до отриманих інформацій AT «Райффайзен банк Аваль» (МФО 300335) та ПАТ АБ «ПІВДЕННИЙ» (МФО 328209) про виявлені факти ненадходження у встановлені Національним банком України граничні строки розрахунків грошових коштів чи товарів.

Відповідно до Наказу №3428-ПП проведення документальної позапланової виїзної перевірки така призначена з 21.09.2023 тривалістю 5 робочих днів.

За наслідком проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства контролюючим органом складено акт від 04.10.2023 № 24586/13-01-07-10/30899640 про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ДРОГОБИЦЬКИЙ М`ЯСОКОМБІНАТ» (код ЄДРПОУ 30899640) з питань дотримання вимог валютного законодавства по експортних зовнішньоекономічних контрактах від 14.05.2018 № 010518 (дати здійснення операцій - 04.10.2019, 01.11.2019, 21.11.2019, 05.12.2019, 20.12.2019 та 03.01.2020), від 03.09.2020 №0 10920 (дата здійснення операції - 20.09.2022) та від 26.10.2022 №010722 (дата здійснення операції - 12.12.2022).

Не погодившись з висновками Акта № 24586 Товариство подало заперечення від 24.10.2023 № 24/10 на акт від 04.10.2023 № 24586/13-01-07-10/30899640, однак Товариство 07.11.2023 отримало від ГУ ДПС у Львівській області лист про надання відповіді на заперечення від 03.11.2023 № 31823/6/13-01-07-10-16, відповідно до якого заперечення Товариства від 24.10.2023 № 24/10 залишено без задоволення.

10.11.2023 контролюючий орган виніс податкове повідомлення-рішення №25317/13-01-07-10, яким на Товариство накладено пеню за порушення граничних строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у загальній сумі 11 029 415,97 грн.

22.11.2023 Товариство надіслало ДПС України засобами поштового зв`язку скаргу вих. № 22-2 від 22.11.2023 на податкове повідомлення-рішення №25317/13-01-07-10 від 10.11.2023.

Рішенням ДПС України № 37449/6/99-00-06-01-02-06 від 20.12.2023 скаргу залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення без змін.

Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним, Товариство звернулось з позовом до суду.

Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині, суд апеляційної інстанції враховує такі підстави.

Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та відповідальність за порушення ними валютного законодавства визначає Закон України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 № 2473-VIII (далі Закон № 2473-VIII).

Згідно з статтею 3 Закону № 2473-VIII відносини, що виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.

Питання здійснення валютних операцій, основи валютного регулювання та нагляду регулюються виключно цим Законом. Зміна положень цього Закону здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Зміна положень цього Закону може здійснюватися виключно окремими законами про внесення змін до цього Закону.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 11 Закону № 2473-VIII валютний нагляд в Україні здійснюється органами валютного нагляду та агентами валютного нагляду.

Валютний нагляд здійснюється органами валютного нагляду та агентами валютного нагляду з метою встановлення відповідності здійснюваних валютних операцій валютному законодавству з урахуванням ризик-орієнтованого підходу.

Статтею 13 Закону № 2473-VIII встановлено, що Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Національний банк України має право встановлювати винятки та (або) особливості запровадження цього заходу захисту для окремих товарів та (або) галузей економіки за поданням Кабінету Міністрів України.

Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів не застосовуються щодо розрахунків, пов`язаних з договорами про участь у розподілі пропускної спроможності, а також щодо грошового забезпечення (кредитних лімітів) з метою участі в аукціонах з розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів.

Національний банк України має право встановлювати мінімальні граничні суми операцій з експорту та імпорту товарів, на які поширюються встановлені відповідно до цього Закону граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

Порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

У разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

Відповідно до пункту 14-2 Постанови Правління Національного Банку України про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану від 24.02.2022 № 18, граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року.

З матеріалів справи судом першої інстанції встановлено, що ГУ ДПС у Львівській області отримано податкову інформацію від Національного банку України про виявлені агентами валютного нагляду (АТ «Райффайзен банк Аваль», МФО 300335 та ПАТ АБ «Південний», МФО 328209) факти ненадходження в установлені Національним банком України граничних строків розрахунків грошових коштів чи товарів станом на 01.12.2022, 01.04.2023 та 01.07.2023, які надаються згідно з Постановою НБУ № 7, надіслані листами ДПС України від 02.01.2023 №29/7/99-00-07-05-01-07, від 28.04.2023 № 9341/7/99-00-07-05-01-07 та від 07.08.2023 №18996/7/99-00-07-05-02-07 по експортних контрактах від 14.05.2018 № 010518 (дати здійснення операцій 04.10.2019, 01.11.2019, 21.11.2019, 05.12.2019, 20.12.2019 та 03.01.2020), від 03.09.2020 № 010920 (дата здійснення операції 20.09.2022) та від 26.10.2022 № 010722 (дата здійснення операції 12.12.2022).

Так, під час проведення перевірки встановлено, що між ТОВ «Дрогобицький м`ясокомбінат» (Продавець) укладено контракт від 14.05.2018 № 010518 з нерезидентом PROD IMPORT LTD (Грузія, Покупець) на поставку замороженого м`яса, субпродуктів і шкурної сировини.

Станом на 31.12.2020 згідно з даними бухгалтерського обліку Товариства (картка рахунку 362 та 312, оборотно-сальдова відомість по рахунку 362) та відповідно до матеріалів документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Дрогобицький м`ясокомбінат» за період з 01.07.2017 по 31.12.2020 (акт перевірки від 07.06.2021 № 12344/13-01-07-01/30899640) по контракту від 14.05.2018 № 010518 обліковувалась дебіторська заборгованість в сумі 407 673,56 дол. США по митних деклараціях:

- від 01.11.2019 № UA209110/2019/005159 на суму 86 811,70 дол. США, в частині 22 807,58 дол. США;

- від 21.11.2019 № UA209110/2019/005452 на суму 82 083,60 дол. США;

- від 05.12.2019 № UA209110/2019/005703 на суму 81 750,00 дол. США та № UA209110/2019/005704 на суму 73 557,38 дол. США;

- від 20.12.2019 № UA209110/2019/700215 на суму 73 100,00 дол. США;

- від 03.01.2020 № UA209110/2020/000030 на суму 74 375,00 дол. США.

Грошові кошти зараховано 16.08.2021 в сумі 24 970,00 дол. США з порушенням граничних строків розрахунків від фізичної особи Ірми Кварацхелія на рахунок ТОВ «Дрогобицький м`ясокомбінат».

Кількість днів прострочення по сумі 22 807,58 дол. США становить 139, а по сумі 2 162,42 дол. США 119.

Сума нарахованої пені за порушення граничних строків розрахунків 286 831,74 грн. Грошові кошти в сумі 382 703,56 дол. США на рахунок ТОВ «Дрогобицький м`ясокомбінат» не надійшли.

Так, ТОВ «Дрогобицький м`ясокомбінат» 25.04.2022 звернулось до Господарського суду Львівської області з позовною заявою до нерезидента PROD IMPORT LTD про стягнення 382 703,56 дол. США.

Кількість днів прострочення склали: по сумі 79 921,18 дол. США 400 днів, по сумі 155 307,38 дол. США 386 днів, по сумі 73 100,00 дол. США 371 день та по сумі 74 375,00 дол. США 357 днів.

Сума нарахованої пені за порушення граничних строків розрахунків по експортному контракту від 14.05.2018 №010518 складає 10 881 438, 66 грн.

Також, під час проведення перевірки встановлено, що ТОВ «Дрогобицький м`ясокомбінат» (Продавець) укладено контракт від 03.09.2020 № 010920 з нерезидентом LLC IGRIKA (Грузія, Покупець) на поставку замороженого м`яса, субпродуктів і шкурної сировини.

ТОВ «Дрогобицький м`ясокомбінат» здійснено експорт морожених блоків із жилованого м`яса яловичини згідно з митною декларацією від 20.09.2022 № UA209110/2022/004641 на суму 69 300,00 дол. США.

Граничний строк розрахунків за даною експортною операцією 18.03.2023 року.

На порушення вимог ч.2 ст.13 Закону № 2473-VIII, з врахуванням вимог п.142 Постанови НБУ № 18, грошові кошти в сумі 24 300,00 дол. США надійшли на рахунок резидента з порушенням граничних строків розрахунків, в тому числі 05.04.2023 в сумі 20 300,00 дол. США та 13.04.2023 4 000,00 дол. США. Кількість днів прострочення відповідно 18 та 26.

Сума нарахованої пені за порушення граничних строків розрахунків по експортному контракту від 03.09.2020 № 010920, укладеному з LLC IGRIKA (Грузія), складає 51 495,90 грн.

Крім того, ТОВ «Дрогобицький м`ясокомбінат» (Продавець) укладено контракт від 26.10.2022 № 010722 з нерезидентом Food Mix GEO Ltd (Грузія, Покупець), на поставку замороженого м`яса, субпродуктів і шкурної сировини.

На виконання умов експортного контракту від 26.10.2022 № 010722 ТОВ «Дрогобицький м`ясокомбінат» здійснено експорт морожених блоків із жилованого м`яса яловичини згідно з наступними митними деклараціями:

- від 12.12.2022 № 22UA209110006697U9 на суму 56 200,00 дол. США.;

- від 12.12.2022 № 22UA209110006698U8 на суму 46 200,00 дол. США;

- від 12.12.2022 № 22UA209110006702U0 на суму 46 200,00 дол. США.

На порушення вимог ч.2 ст.13 Закону № 2473-VIII, з врахуванням вимог п.142 Постанови НБУ № 18, грошові кошти в загальній сумі 27 734,84 дол. США надійшли на рахунок резидента з порушенням граничних строків розрахунків, в тому числі 27.06.2023 в сумі 14 970,00 дол. США, 26.07.2023 2 716,40 дол. США та 27.07.2023 10 048,44 дол. США. Кількість днів прострочення відповідно 18, 47 та 48.

Не погоджуючись із висновками Акта №24586/13-01-07-10/30899640 від 04.10.2023 та правомірністю ППР щодо накладення штрафної санкції (пені) за порушення розрахунків по зовнішньоекономічних операціях у сумі 11 029 415,97 грн., Товариство покликається на те, що відповідач при винесені оскаржуваного податкового повідомлення-рішення не врахував абз. 11 п. 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України відповідно до якого протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що з преамбули Закону № 2473-VIII вбачається, що такий є спеціальним законом, який визначає правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства.

Підпунктом 19-1.1.4 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України встановлено, що на контролюючі органи покладено функцію зі здійснення контролю за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті.

Відповідно до підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення, у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Отже, контролюючий (податковий) орган здійснює контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті та у разі встановлення порушень таких строків нараховує пеню у визначених розмірах.

Верховний Суд у постанові від 23 липня 2024 року у справі №240/25642/22 зауважив, що хоча положеннями Закону № 2473-VIII не врегульовано процедуру прийняття рішення про нарахування пені, як виду адміністративно - господарської санкції за порушення строків проведення розрахунків в іноземній валюті, а такий порядок унормований положеннями Податкового кодексу України, проте це не означає, що правовідносини у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду стають частиною законодавства щодо справляння податків і зборів та на них розповсюджуються всі положення Податкового кодексу України. Закон № 2473-VIII та Податковий кодекс України регулюють різні сфери державної політики.

Підстави для ототожнення пені, яка застосовується у податкових правовідносинах, із пенею, яка застосовується у сфері валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду (за порушення строків надходження валютної виручки за операціями з експорту та імпорту товарів, відповідальність за яке встановлено статтею 13 Закону № 2473-VIII) - відсутні.

При цьому, суд касаційної інстанції у вищезгаданій постанові зазначив, що спірні правовідносини є специфічними та врегульовані спеціальним Законом № 2473-VIII, і саме норми вказаного Закону підлягають застосуванню, зокрема і в питанні нарахування пені за порушення строків розрахунків в іноземній валюті.

Оскільки до Закону № 2473-VIII не вносились норми, які б дозволяли не застосовувати пеню (звільняли від застосування пені) за порушення строку розрахунків в іноземній валюті у період дії карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID- 19), а тому, Верховний Суд дійшов висновку, що пеня, що передбачена частиною 5 статті 13 Закону № 2473-VIII, застосовується на загальних підставах і на таку не поширюються положення абзацу 11 пункту 52-1 підрозділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Щодо форс-мажорних обставин, на які покликається Товариство та з якими погодився суд першої інстанції, а саме: карантинні обмеження та збройна агресія російської федерації проти України, то такі не можна віднести до обставин, які унеможливили виконання своїх обов`язків нерезидентами контрагентами за укладеними контрактами, з таких підстав.

Так, статтею 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» передбачено, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

У статті 3.3 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням Президії Торгово-промислової Палати від 18 грудня 2014 року № 44 (5), вказано, що сертифікат (в певних договорах, законодавчих і нормативних актах згадується також як висновок, довідка, підтвердження) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (далі - сертифікат) - це документ, за затвердженими Президією ТПП України відповідними формами, який засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), виданий ТПП України або регіональною торгово-промисловою палатою згідно з чинним законодавством, умовами договору (контракту, угоди тощо) та цим Регламентом.

Регіональні торгово-промислові палати здійснюють засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) відповідно до умов договорів, контрактів, типових договорів, угод тощо між резидентами, норм законодавства, відомчих нормативних актів, органів місцевого самоврядування, в яких безпосередньо передбачено віднесення такої функції до компетенції регіональних торгово-промислових палат / відповідної регіональної ТПП (стаття 4.2 Регламенту).

При цьому, відповідно до статті 6.10. Регламенту, якщо уповноважена особа на підставі аналізу наданих заявником документів, даних, інформації, доказів дійшла до висновку про наявність форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), які об`єктивно унеможливили/унеможливлюють виконання зобов`язання заявника, термін виконання якого настав або настане найближчим часом, то вона приймає рішення про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Відповідно до розпорядження Торгово-промислової палати України № 3 від 25 лютого 2022 року «Про процедуру засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) у період дії воєнного стану на території України» тимчасово, на період воєнного стану на території України до припинення або скасування воєнного стану на території України, уповноважені регіональні торгово-промислові палати мають право за зверненням суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб, засвідчувати форс-мажорні обставини з усіх питань, що належать до компетенції ТПП України, в тому числі передбачених пунктом 4.2 Регламенту засвідчення Торгово-промислового палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс мажорних обставин, який затверджено Рішенням Президії ТПП України від 18 грудня 2014 року № 44 (5) (із змінами та доповненнями).

Верховний Суд у постанові від 13 липня 2023 року у справі № 560/9742/22 зазначив, що сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), який видано Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами, або уповноваженою організацією (органом) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту), є підставою для подовження законодавчо встановлених термінів (строків) розрахунків на період дії форс-мажорних обставин та підставою для не нарахування пені на період дії форс-мажорних обставин.

В матеріалах справи наявний сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) №4600-23-2815, відповідно до якого Львівська торгово-промислова палата на підставі ст.ст.14, 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): форс-мажорні обставини у покупця відповідно до договору постачання №010722 від 26.10.2022 року, укладеного між ТОВ «Дрогобицький м`ясокомбінат» (продавець) і ТОВ «Фуд Мікс Гео» (покупець), а саме карантинні обмеження.

Також наявний сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) №4600-21-0475 відповідно до якого Львівська торгово-промислова палата на підставі ст.ст.14, 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): форс-мажорні обставини у покупця відповідно до договору поставки №010518 від 14.05.2018 року, укладеного між ТОВ «Дрогобицький м`ясокомбінат» (постачальник) і «Prod Import Ltd» (покупець), що підтверджується довідкою Торгово-промислової палати Грузії №459/1 від 25.05.2021.

Відповідно до сертифікату про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) №4600-23-1338 Львівська торгово-промислова палата на підставі ст.ст.14, 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): форс-мажорні обставини у покупця відповідно до договору постачання №010920 від 03.09.2020, укладеного між ТОВ «Дрогобицький м`ясокомбінат» (постачальник) і LLC Igrika (покупець), а саме карантин.

Також до матеріалів справи долучено лист Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, відповідно до якого Торгово-промислова палата України засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 року відповідно до указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року. Зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням, виконання якого настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання, відповідно, яких стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин.

Суд апеляційної інстанції щодо договору поставки №010518 від 14.05.2018 зауважує, що дія форс-мажорних обставин підтверджена довідкою Торгово-промислової палати Грузії №459/1 від 25.05.2021 де зазначено, що у Грузії період з 21.03.2020 по 31.05.2020, а також період з 28.11.2020 по 14.02.2021, коли було обмежено право на діяльність закладів громадського харчування та готелів, відповідає критеріям форс-мажору.

Відповідно до практики Верховного Суду посилання на наявність обставин форс-мажору використовується стороною, яка позбавлена можливості виконувати договірні зобов`язання належним чином, для того, щоб уникнути застосування до неї негативних наслідків такого невиконання. Інша ж сторона договору може доводити лише невиконання/неналежне договору контрагентом, а не наявність у нього форс-мажорних обставин (як обставин, які звільняють сторону від відповідальності за невиконання). Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору (постанови Верховного Суду від 15.06.2018 у справі №915/531/17, від 26.05.2020 у справі №918/289/19, від 17.12.2020 у справі №913/785/17, від 30.11.2021 у справі №913/785/17 та від 07.06.2023 у справі №906/540/22).

Висновки про те, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання містяться також у постановах Верховного Суду від 15.06.2018 у справі № 915/531/17, від 26.05.2020 у справі № 918/289/19, від 17.12.2020 у справі №913/785/17, від 30.11.2021 у справі №913/785/17.

З огляду на фактичні обставини справи та нормативно-правове регулювання, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що введення карантину та воєнного стану в Україні не можна розцінювати як форс-мажорну обставину для не перерахування контрагентами - нерезидентами на рахунки позивача коштів за поставлений товар в межах зовнішньоекономічних контрактів.

Доказів у вигляді відповідної довідки уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного контракту або третьої країни, які б підтверджували виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин, що зумовили неможливість виконання своїх обов`язків контрагентами позивача за контрактами матеріали справи, окрім того, що визнаний відповідачем, не містять.

Згідно з положеннями статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно з частиною 2 статті 6 КАС України та статтею 17 Закону України Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.

У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

З огляду на викладене, враховуючи положення статті 317 КАС України, прецедентну практику ЄСПЛ, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що викладені в рішенні суду першої інстанції висновки не відповідають обставинам справи, а тому рішення суду першої інстанції слід скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Оскільки ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду про відкриття апеляційного провадження від 16.08.2024 задоволено частково клопотання Головного управління ДПС у Львівській області та відстрочено Головному управлінню ДПС у Львівській області сплату судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13 травня 2024 року у справі № 380/839/24 до ухвалення судом апеляційної інстанції судового рішення, а на час прийняття постанови судом апеляційної інстанції у цій справі судовий збір скаржником не сплачений, а тому такий підлягає стягненню.

Керуючись статтями 229, 241, 243, 308, 310, 317, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області задовольнити.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13 травня 2024 року у справі №380/839/24 скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким в позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Дрогобицький м`ясокомбінат» до Головного управління ДПС у Львівській області - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області (ЄДРПОУ43968090) на користь Держави до спеціального фонду Державного бюджету України (отримувач коштів - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету - 22030106) 36 336 грн (тридцять шість тисяч триста тридцять шість) гривень судового збору за подання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Т. І. Шинкар судді Л. П. Іщук Т. В. Онишкевич Повне судове рішення оформлене суддею-доповідачем 21.10.2024 відповідно до ч.3 статті 321 КАС України.