Ухвала

від 29.10.2024 по справі 160/24485/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

29 жовтня 2024 року

м. Київ

справа №160/24485/23

адміністративне провадження №К/990/39405/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Єресько Л.О.,

суддів: Соколова В.М., Загороднюка А.Г.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 07 травня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року у справі № 160/24485/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області про визнання протиправною бездіяльності та стягнення середнього заробітку,-

УСТАНОВИВ:

25 вересня 2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду, надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:

- визнати бездіяльність Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області щодо не виплати середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні - протиправною;

- стягнути з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні з урахуванням календарної кількості днів з 14 грудня 2021 року по 31 серпня 2023 року та середньоденного грошового забезпечення в розмірі 504,40 грн., визначеного рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2020 року у справі 804/18599/14, із зазначеним суми стягнення.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 14 грудня 2021 року по 31 серпня 2023 року. Зобов`язано Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 14 грудня 2021 року по 31 серпня 2023 року у сумі 266 306,66 гривень. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, відповідачем подано апеляційну скаргу.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 07 травня 2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2023 року у справі №160/24485/23.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року апеляційну скаргу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2023 року у справі №160/24485/23 задоволено частково. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2023 року у справі №160/24485/23 змінено, виклавши його мотивувальну частину в редакції даної постанови та виклавши абзац 3 його резолютивної частини в наступній редакції: "Зобов`язати Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 14 грудня 2021 року по 31 серпня 2023 року у сумі 105419,60 гривень". В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2023 року у справі № 160/24485/23 залишено без змін.

16 жовтня 2024 року на адресу Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшла касаційна скарга на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 07 травня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року у справі № 160/24485/23.

За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Перевіривши зміст оскаржуваних судових рішень, доводи касаційної скарги, суд касаційної інстанції приходить до таких висновків.

Згідно із частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Частиною третьою статті 328 КАС України встановлений вичерпний перелік ухвал суду апеляційної інстанції, які можуть бути оскаржені у касаційному порядку.

Так, у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

Отже, законодавцем визначено, що особа може скористатись правом на касаційне оскарження судових рішень виключно у визначених цим Кодексом випадках.

Зі змісту касаційної скарги встановлено, що позивач оскаржує ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 07 травня 2024 року у справі № 160/24485/23, якою відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2023 року у справі №160/24485/23.

Водночас, право на оскарження ухвали суду апеляційної інстанції про відкриття апеляційного провадження приписами частини третьої статті 328 КАС України не передбачено.

Враховуючи те, що у частині третій статті 328 КАС України наведений вичерпний перелік ухвал суду апеляційної інстанції, які можуть бути оскаржені в касаційному порядку, ухвала суду апеляційної інстанції про відкриття апеляційного провадження, касаційному оскарженню не підлягає.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

За такого правового врегулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 07 травня 2024 року у справі № 160/24485/23 відсутні.

У касаційній скарзі також визначено предметом оскарження постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року у справі № 160/24485/23.

Доводи касаційної скарги зводяться до порушень судом апеляційної інстанції норм процесуального права при ухваленні судового рішення, які є, на думку скаржника, самостійною підставою для скасування постанови суду апеляційної інстанції.

З цих підстав скаржник посилається на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України та зазначає, що судом апеляційної інстанції не було враховано висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 14 грудня 2020 року у справі № 521/2816/15-ц, від 04 квітня 2024 року у справі № 560/770/23, від 29 лютого у справі № 240/17026/23, від 24 липня 2023 у справі № 200/3692/21, а також постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 червня 2023 року у справі № 643/5369/16.

Також скаржник посилається на підпункт «а» пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу, та зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Ураховуючи доводи касаційної скарги, Суд дійшов висновку про необхідність відкриття касаційного провадження у цій справі, оскільки вказані скаржником доводи потребують перевірки.

Скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстав для залишення касаційної скарги без руху, її повернення чи відмови у відкриті касаційного провадження відсутні.

Керуючись статтями 329-330, 334, 335, 338 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 07 травня 2024 року у справі № 160/24485/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області про визнання протиправною бездіяльності та стягнення середнього заробітку.

Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року у справі № 160/24485/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області про визнання протиправною бездіяльності та стягнення середнього заробітку.

Витребувати з Дніпропетровського окружного адміністративного суду справу № 160/24485/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області про визнання протиправною бездіяльності та стягнення середнього заробітку.

Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.

Встановити десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу та роз`яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

Роз`яснити, що особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження, обґрунтувавши необхідність таких змін чи доповнень.

У разі доповнення чи зміни касаційної скарги особа, яка подала касаційну скаргу, повинна подати докази надсилання копій відповідних доповнень чи змін до касаційної скарги іншим учасникам справи, інакше суд не враховує такі доповнення чи зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

Л.О. Єресько

В.М. Соколов

А.Г. Загороднюк ,

Судді Верховного Суду