Ухвала

від 23.10.2024 по справі 521/19841/22

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

23.10.2024

Справа № 523/19841/22

Провадження № 1-в/522/511/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2024 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши подання заступника начальника Приморського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській області ОСОБА_3 про приведення вироку у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 року №3886-ІХ , стосовно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Луганськ, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не одруженого, працюючого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , засудженого вироком Малиновського районного суду м. Одеси від 02.11.2023 року за ч. 4 ст. 185 КК України, до покарання у виді 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки,

за участю:

представника органу пробації ОСОБА_5 ,

засудженого ОСОБА_4 ,

ВСТАНОВИВ:

До Приморського районного суду м. Одеси надійшло подання заступника начальника Приморського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській області ОСОБА_3 про приведення вироку у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 року №3886-ІХ стосовно ОСОБА_4 , засудженого вироком Малиновського районного суду м. Одеси від 02.11.2023 року за ч. 4 ст. 185 КК України, до покарання у виді 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки, у зв`язку із декриміналізацією вчиненого ним діяння, на підставі ч.1, 3 ст. 5, ч. 2,3 статті 74 КК України, п.13 ч. 1 ст. 537, п. 2 ч. 2 ст. 539 КК України.

В судовому засіданні представник органу пробації підтримала подання, просила суд його задовольнити та звільнити засудженого ОСОБА_4 від відбування покарання.

Засуджений просив задовольнити подання представника органу пробації та звільнити його від відбування покарання.

Прокурор в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином.

Відповідно до ч. 5 ст. 539 КПК України, неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання (подання), не перешкоджає проведенню судового розгляду.

Суд, вивчивши матеріали подання, приходить до висновку, що подання підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно п. 13 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другоюстатті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання, в тому числі про звільнення від покарання і пом`якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, подається: до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 10 (у частині клопотань про заміну покарання відповідно до частини третьої статті 57, частини першої статті 58, частини першої статті 62 Кримінального кодексу України), 11, 13, 13-2 частини першої статті 537 цього Кодексу.

Так судом встановлено, що ОСОБА_4 з 03 липня 2024 року перебуває на обліку Приморського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській області.

09.08.2024 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 року № 3886-ІХ (далі Закон), яким підвищено суму для визнання крадіжки кримінально караним діянням, зокрема якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (станом на 01 січня року, в якому мало місце протиправне діяння).

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд. Виконання судового рішення є складовою частиною судового розгляду.

Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 5 Кримінального кодексу України Закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість. Закон про кримінальну відповідальність, що частково пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, а частково посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, має зворотну дію у часі лише у тій частині, що пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.

Водночас, п. 13 ч.1 ст. 537 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що під час виконання вироків суд, у порядку частини 2 статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання, у тому числі: усунення караності діяння, за яке особа засуджена; призначення особі покарання, що перевищує санкцію нового Закону, знижується до максимальної межі покарання, встановленої санкцією нового Закону. У разі, якщо така межа передбачає більш м`який вид покарання, відбуте засудженим покарання зараховується з перерахуванням за правилами, встановленими частиною 1 статті 72 цього Кодексу.

Згідно із п. 2 ч. 2 ст. 539 КПК України подання щодо вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку суду, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктом 132 частини 1 статті 537 цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що засуджений ОСОБА_4 з 03 липня 2024 року перебуває на обліку Приморського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській області.

На час, до якого відносяться інкриміновані засудженому ОСОБА_4 діяння, викрадення чужого майна вважалося дрібним, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищувала 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (ч. 3 ст.51КУпАП в редакції Закону України № 1449-VI від 04.06.2009).

Згідно з п. 5 підрозділу 1 розділу ХХПодаткового кодексу України якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1пункту169.1статті169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.

Відповідно до підпункту 169.1.1пункту169.1статті169 розділу IVПодаткового кодексуУкраїни податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.

Положеннями статті 185 КК Українивстановлено кримінальну відповідальність за таємне викрадення чужого майна (крадіжку).

У нормахКК Українине встановлено розміру вартості майна, що є предметом крадіжки.

З 09.08.2024 року набув чинності Закон України№ 3886-IXвід 18.07.2024 року, яким статтю 51КУпАП викладено в новій редакції. Зокрема, встановлено адміністративну відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Відповідно до ч. 2ст. 51 КУпАПв редакціїЗакону України № 3886-IX від 18.07.2024, чинній з 09.08.2024 року, встановлено адміністративну відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно ч. 2ст.4КК України кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.

Згідно із ч. 6ст. 3 КК Українизміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цьогоКодексута/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Частиною 1статті 5 КК Українипередбачено, що Закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання такимзакономчинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Відповідно до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

Таким чином, має місце часткова декриміналізація, а саме діянь, які полягають у крадіжці майна, вартістю до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Оскільки станом на 01.01.2022 року прожитковий мінімум для працездатної особив розрахунку на місяць становив 2 481 грн., то 0,5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян складає 1240 грн. 50 коп.

Відповідно щодо часу, до якого відносять інкриміновані ОСОБА_4 діяння згідно вироку Малиновського районного суду м. Одеси від 02.11.2023 року, станом на час вчинення кримінального правопорушення 07.10.2022 року, із врахуванням зазначених змін, поріг кримінальної відповідальності за таємне викрадення чужого майна настає за крадіжку вартістю понад 2481 грн.

Як вбачається із зазначеного вироку, вартість майна, у здійсненні крадіжки яким засуджено ОСОБА_4 , становить 2253 грн. 20 коп., що не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян станом на час вчинення протиправного діяння.

Суд вважає необхідним застосувати зворотну дію у часі Закону України«Про внесеннязмін доКодексу Українипро адміністративніправопорушення» та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року № 3886-IX, яким внесені зміни до законодавства в частині розмежування відповідальності за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати від кримінально караного діяння, відповідальність за яке передбачена відповідними статтями Кримінального кодексуУкраїни за принципом визначення граничного розміру викраденого майна у розмірі до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, за вчинення якого особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності.

Враховуючи наведені нормизакону, суд встановив, що застосовуючи зворотну діюзаконуу часі на момент вчинення ОСОБА_4 злочину, за який він був засуджений, слід дійти висновку, що особа, яка вчинила крадіжку майна може бути притягнута до кримінальної відповідальності у разі, якщо сума викраденого майна станом на момент вчинення правопорушення перевищує 2684 гривен. В даному випадку сума є нижчою, що свідчить про відсутність підстав притягнення до кримінальної відповідальності.

Таким чином, на засудженого ОСОБА_4 розповсюджується дія Закону України№3886-ІХвід 18.07.2024 року, який набрав чинності 09.08.2024 року, яким декриміналізовано викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати.

Враховуючи те, що ОСОБА_4 засуджено за діяння, караність якогозакономусунена, суд дійшов до висновку, що подання є обґрунтованим та підлягає задоволенню та засуджений ОСОБА_4 підлягає звільненню від призначеного покарання вироком Малиновського районного суду м. Одеси від 02.11.2023 року, у зв`язку з усуненнямзакономкараності діяння, за яке він був засуджений, тому даний вирок слід привести у відповідність із чинним законодавством.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 74 КК України, ст. 372, 376, 537, 539 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Подання заступника начальника Приморського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській області ОСОБА_3 про приведення вироку у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 року №3886-ІХ, стосовно ОСОБА_4 , засудженого вироком Малиновського районного суду м. Одеси від 02.11.2023 року за ч. 4 ст. 185 КК України, до покарання у виді 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки, - задовольнити.

Привести у відповідність чинному законодавству вирок Малиновського районного суду м. Одеси від 02.11.2023 року стосовно ОСОБА_4 , у справі №521/19841/22.

На підставі ч. 2 ст. 74 КК України, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Луганськ, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не одруженого, працюючого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , звільнити від подальшого відбування покарання, призначеного вироком Малиновського районного суду м. Одеси від 02.11.2023 року за ч. 4 ст. 185 КК України у виді 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки, у зв`язку з усуненням законом караності діяння, за яке він був засуджений.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Приморський районний суд м. Одеси протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя Приморського районного

суду м. Одеси ОСОБА_6