Ухвала

від 29.10.2024 по справі 686/23151/15-к

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 686/23151/15-к

Провадження № 1-кс/686/7998/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2024 року м. Хмельницький

Слідчий суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , скаржника ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу голови ФГ «Дзеленецьке» ОСОБА_3 на постанову слідчого СУ ГУНП у Хмельницькій області ОСОБА_5 від 13.09.2024 про закриття кримінального провадження № 12014240010005254 від 22.10.2014, відомості у якому внесені до ЄРДР за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 5 ст. 186, 356, ч. 1 ст. 366 КК України, в частині ч.1 ст. 125 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Голова ФГ «Дзеленецьке» ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області із скаргою на постанову слідчого СУ ГУНП у Хмельницькій області ОСОБА_5 від 13.09.2024 про закриття кримінального провадження № 12014240010005254 від 22.10.2014, відомості у якому внесені до ЄРДР за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 5 ст. 186, 356, ч. 1 ст. 366 КК України, в частині ч.1 ст. 125 КК України.

В обґрунтуваннядоводів скаргизазначив,що оскаржувананим постановаслідчого,якою кримінальнепровадження № 12014240010005254 було закрито в частині ч.1 ст. 125 КК України, є незаконною та необґрунтованою.

Зазначає, що у постанові слідчого зазначено про те, що не здобуто достатніх доказів, які свідчили б про умисне заподіяння легких тілесних ушкоджень ОСОБА_3 працівниками ТОВ «Мрія Центр», ТОВ «Торговий Дім «Агрі-Трейд» або іншими особами, які перебували на полях, орендованих ФГ «Дзеленецьке».

Однак він неодноразово вказував, що саме ОСОБА_6 наніс ОСОБА_3 тілесні ушкодження, що підтверджується відеоматеріалами та фотозображенням, долученим до скарги, які слідчим досліджені не були та не взяті до уваги.

Скаржник у судовому засіданні підтримав вимоги скарги та просив її задовольнити.

Прокурор у судовому засіданні заперечив проти задоволення скарги, уважаючи, що прийняте слідчим рішення, яким кримінальне провадження було закрито, є законним та справедливим.

Слідчий, будучи належним чином повідомленим про дату та час розгляду скарги, у судове засідання не з`явився, відповідно до ст. 306 ч.3 КПК України це не є перешкодою для розгляду скарги.

Заслухавши думкускаржника тапрокурора,дослідивши наданіматеріали кримінальногопровадження № 12014240010005254, вважаю, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

СУ ГУНП у Хмельницькій області здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12014240010005254 від 22.10.2014, відомості у якому внесені до ЄРДР за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 5 ст. 186, 356, ч. 1 ст. 366 КК України.

Відповідно до ч.1 ст.304 КПК України скарга на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.

Статтею 2 КПК України визначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Ст. 22 КПК України передбачає, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Статтею 91 КПК України визначені обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження, а ст. 92 даного кодексу обов`язок доказування покладається на слідчого, прокурора. На виконання даних вимог сторона обвинувачення в силу ст. 93 КПК України здійснює збирання доказів.

Виходячи зі змісту ст. ст. 2, 284 КПК України, закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки всіх зібраних та перевірених доказів.

Під закриттям кримінального провадження розуміють таке закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження, або при наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного і неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження та безпосереднього дослідження й оцінки слідчим, прокурором показань, речей і документів, які стосуються цього провадження, у їх сукупності, як того вимагають приписи ч.2 ст.9 КПК України.

У свою чергу слідчий суддя має враховувати, чи дотримано органом досудового розслідування вимоги кримінального процесуального закону щодо всебічного, повного і неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, що є необхідною умовою належного вирішення завдань кримінального провадження.

Постанова про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема в ній мають бути викладені всі підстави, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією із гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників кримінального провадження (ст. 110 КПК України).

Постановою слідчого СУ ГУНП у Хмельницькій області ОСОБА_5 від 13.09.2024 року вказане кримінальне провадження в частині ч.1 ст. 125 КК України було закрито на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України, тобто у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.125 КК України.

З об`єктивної сторони кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.125 КК України, характеризується дією або бездіяльністю, що спрямовані на заподіяння легкого тілесного ушкодження; наслідками у виді спричинення легкого тілесного ушкодження та причинним зв`язком між вказаними діянням та наслідками.

Суб`єктивна сторона цього ж кримінального правопорушення характеризується тільки умисною формою вини.

Таким чином, для виявлення наявності в діях особи складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, необхідно встановити, зокрема, наявність умислу на заподіяння легких тілесних ушкоджень.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, приходжу до висновку, що орган досудового розслідування після проведення необхідних слідчих дій правильно встановив фактичні обставини справи, у відповідності до ст.94 КПК України оцінив кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття процесуального рішення про закриття кримінального провадження.

Постанова слідчого відповідає вимогам норм КПК України, а з матеріалів досудового розслідування убачається, що воно проведено ретельно та повно. Були зібрані і досліджені всі докази, допитані потерпілий та свідки, які могли мати інформацію щодо події, також було проведено необхідні судово-медичні експертизи та в результаті проведених слідчих дій було вичерпано усі можливі засоби доказування та не здобуто доказів, необхідних для констатації складу злочину у діях ОСОБА_6 та притягнення особи до кримінальної відповідальності.

Так, у ході досудового розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, слідчим було допитано 03.11.2014 потерпілого ОСОБА_3 , який показав, що 22.10.2014 перебуваючи на полі в с. Дзеленці перешкоджав виїзду автомобіля ТОВ «Мрія Центр» завантаженого кукурудзою, ставши перед ним. До нього підійшли працівники міліції і запросили у свій автомобіль. Він почав іти до автомобіля працівників міліції і в цей момент, коли він ще не підійшов до нього, один з працівників ТОВ «Мрія Центр» заподіяв йому один удар невідомим предметом в район живота і ребер праворуч. Вказана особа знаходилась навпроти нього. На думку потерпілого, предмет яким йому нанесли тілесне ушкодження, схожий на «шокер», оскільки сорочка у місці удару має дірки.

У подальшому, потерпілий ОСОБА_3 указав на ОСОБА_6 як на особу, яка нанесла йому тілесні ушкодження.

У межах кримінального провадження призначалася судово-медична експертиза та відповідно до висновку експерта Хмельницького обласного бюро СМЕ №1323 від 28.10.2014 у ОСОБА_3 виявлено наступні тілесні ушкодження: садна шкіри черевної стінки справа, що могли утворитися від удару тупим предметом; крововилив м`яких тканин лобної ділянки голови справа, що міг утворитись як від удару тупим предметом, так і від удару об такий при падінні потерпілого з висоти власного зросту. Тілесні ушкодження відносяться до категорії легких.

Із висновкусудово-медичногоексперта ОСОБА_7 №58від 03.04.2015слідує,що у ОСОБА_3 виявлено наступні тілесні ушкодження: крововилив м`яких тканин на лобній ділянці справа та множинні садна на черевній стінці справа. Виявлений крововилив міг виникнути від дії тупого твердого предмета з обмеженою контактуючою поверхнею; садна на черевній стінці могли утворитися від багаторазової дії якогось тупого твердого предмету (предметів) з обмеженою травмуючою поверхнею. Судячи по кольору та стану загоєння тілесних ушкоджень, вони можуть мати давність утворення близько однієї доби до часу проведення судово-медичної експертизи 23.10.2014 року, що не виключає можливість їх утворення в час та за обставин, що вказані у постанові про призначення судово-медичної експертизи. Всі виявлені у ОСОБА_3 тілесні ушкодження, за своїм характером відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. Виявлені у потерпілого тілесні ушкодження могли утворитися як від дворазової травмуючої дії в лобну ділянку та ділянку черевної стінки, так і від одноразової дії в лобну ділянку та багаторазової травмуючої дії в ділянку черевної стінки. Не виключається можливість виникнення наявних у ОСОБА_3 тілесних ушкоджень внаслідок падіння з висоти власного зросту. Характер, локалізація та кількість тілесних ушкоджень на черевній стінці не є специфічними чи характерними для одноразової або багаторазової дії електрошокера. Наявні на черевній стінці ОСОБА_3 садна могли утворитися власноручно, не виключено від багаторазової контактуючої дії кінчика кулькової ручки чи якогось іншого предмета зі схожими властивостями.

У подальшому, із потерпілим ОСОБА_3 було проведено слідчий експеримент, про що складено протокол від 17.12.2015, в ході якого останній показав обставини нанесення йому ОСОБА_6 тілесних ушкоджень удару у праву частину тулубу у жовтні 2014 року на полі у с. Дзеленці Волочиського району.

Відповідно до висновку експерта Хмельницького обласного бюро СМЕ №164 від 17.02.2016, експерт зазначив, що на представленому DVD-диску з відеозаписом слідчого експерименту за участю ОСОБА_3 від 17.12.2015, потерпілий вказує, що йому був нанесений удар в ділянку живота справа, але чим саме був нанесений, вказати не може. Після того ОСОБА_3 показує як він упав та вдарився потилицею об автомобіль. На запитання лікаря судово-медичного експерта чи наносились потерпілому якісь удари по обличчю та чи вдарявся він обличчям, потерпілий повідомив, що ударів ніяких не було. Складено висновок про те, що в цілому механізм утворення тілесних ушкоджень черевної стінки справа у ОСОБА_3 може відповідати його показанням під час проведення слідчого експерименту, а механізм утворення крововиливу лобної ділянки голови не може відповідати показам потерпілого під час проведення слідчого експерименту, оскільки він стверджує, що вдарявся потиличною ділянкою голови.

Допитаний 06.12.2014 як свідок судово-медичний експерт ОСОБА_8 , яка склала висновок №1323 від 28.10.2014, показала, що згідно проведеної нею експертизи у потерпілого виявлено тілесні ушкодження у виді садна шкіри черевної стінки справа, крововилив м`яких тканин лобної ділянки голови справа. Характер та локалізація тілесних ушкоджень черевної стінки справа не є специфічними чи характерними для одноразової або багаторазової дії електрошокера. Локалізація тілесних ушкоджень черевної стінки справа доступна для їх утворення власноручно. Тілесні ушкодження в районі черевної стінки могло утворитися від множинної дії тупо загостреного предмету, яким міг бути кінчик кулькової ручки чи подібні йому предмети.

У ході досудового розслідування слідчим було допитано самого потерпілого ОСОБА_3 03.11.2014 та 12.03.2015, який спершу вказав про те, що один із працівників ТОВ «Мрія Центр» заподіяв йому один удар невідомим предметом в район живота і ребер праворуч, а в подальшому, переглядаючи відео, вказав на ОСОБА_6 як на особу, яка нанесла йому тілесні ушкодження.

Допитаний 21.09.2015 ОСОБА_6 (особа на яку вказав потерпілий ОСОБА_3 , як на таку що нанесла йому тілесні ушкодження) заперечив факт нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_3 .

У ході одночасного допиту ОСОБА_3 та ОСОБА_6 , проведеного 21.09.2015, обидва наполягали на наданих ними раніше показаннях: ОСОБА_3 зазначив, що особа, яка перебуває на одночасному допиті, 22.10.2014 нанесла йому удар електрошокером чи чимось подібним в праву сторону тулуба, після чого він впав під автомобіль та в той час підбіг слідчий ОСОБА_9 , який стояв поруч та зняв те, що відбулося на відео; ОСОБА_6 в свою чергу не погодився з показаннями ОСОБА_3 , оскільки електрошокерами ніколи не володів, викруток із собою не носить та показав, що факт не нанесення тілесних ушкоджень ним чи іншими особами може підтвердити ОСОБА_9 .

Також 20.12.2015 було допитано як свідка ОСОБА_9 , який зазначив, що момент побиття ОСОБА_3 він не бачив, тому зафіксувати даний момент, якщо він мав місце, не міг; ним за згодою ОСОБА_3 було сфотографовано ділянку тіла, куди зі слів ОСОБА_3 було нанесено тілесні ушкодження.

Будучи допитаним 17.11.2015 свідок ОСОБА_9 , з-поміж іншого, показав, що ОСОБА_3 повідомляв, що йому зле і тримався за серце. Свідок викликав швидку через чергового РВ і запропонував ОСОБА_3 присісти до них в службовий автомобіль, на що ОСОБА_3 відмовився. ОСОБА_9 знаходився в службовому автомобілі і в цей час ОСОБА_3 підійшов до одного з працівників ТОВ «Мрія Центр», з якими велася дискусія. Після цього ОСОБА_3 різко відійшов від нього і зайшов за вантажний автомобіль. В цей час на вулиці були сутінки, але ОСОБА_9 бачив, що це саме ОСОБА_3 підходив до Мацейківа. ОСОБА_9 одразу після цього підійшов до ОСОБА_3 і запитав, що трапилося та останній відповів, що йому нанесли тілесні ушкодження та тримався в ділянці живота. ОСОБА_3 вказав на ОСОБА_10 як на особу, яка нанесла йому тілесні ушкодження. Після цього приїхав син ОСОБА_3 та вони сіли в автомобіль сина Замлинського. В автомобілі ОСОБА_3 підняв верхній одяг і ОСОБА_9 побачив на животі у ОСОБА_3 декілька «крапок» та однієї нібито продовгуватої подряпини, які займали приблизно 15 см. ділянки тіла. Після цього ОСОБА_9 підійшов до ОСОБА_10 та запитав, що сталося та чи наносив він тілесні ушкодження. ОСОБА_10 відповів, що ОСОБА_3 наніс йому удар ногою в область паху, а сам ОСОБА_3 ударів він не наносив. В момент конфлікту між ОСОБА_3 та ОСОБА_10 поблизу них стояли працівники ТОВ «Мрія Центр» та ще якісь особи, які говорили, що ОСОБА_10 не наносив тілесних ушкоджень ОСОБА_3 . На полі з ОСОБА_9 був ОСОБА_11 , але чи бачив він цю водію ОСОБА_9 не відомо.

Допитаний 22.07.2016 як свідок ОСОБА_11 повідомив, що був у складі СОГ та пояснив, що будучи в службовому автомобілі помітив як ОСОБА_3 присів перед кабіною вантажного автомобіля, біля якого розмовляв з незнайомими йому людьми, які в той час відійшли в сторону. Слідчий ОСОБА_9 , підійшовши до ОСОБА_3 , через кілька хвилин повернувся та попросив викликати швидку для останнього, так як останній почував себе погано. Викликавши швидку ОСОБА_11 підійшов до слідчого ОСОБА_9 та ОСОБА_3 та повідомив, що швидка вже їде, за кілька хвилин після цього ОСОБА_3 відбіг в сторону та щось кричав, звинувачував одного з присутніх, що той його вдарив. Чоловік, якого звинувачував ОСОБА_3 у побитті, сказав, що останній сам хотів спровокувати бійку, вдаривши його в пах та відбігши в сторону з криком, що його хочуть побити. На його запитання стосовно того, в які частини йому нанесли тілесні ушкодження, він не відповідав. В подальшому, не чекаючи швидкої допомоги, ОСОБА_3 поїхав з місця з своїм сином. Свідок ОСОБА_11 не бачив, щоб у той день хтось бив ОСОБА_3 .

Таким чином, жодні із допитаних свідків, в тому числі свідок ОСОБА_12 , який згідно із наданих потерпілим показань спостерігав подію, не указали, що ОСОБА_3 були спричинені тілесні ушкодження ОСОБА_6 та сам ОСОБА_6 заперечив нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_3 .

Згідно із ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях і всі сумніви щодо доведеності вини особою тлумачаться на її користь.

Ч. 2, 4 ст. 17 КПК України передбачено, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

За таких обставин, доказів, які би поза розумним сумнівом указували на наявність в діянні працівників ТОВ «Мрія Центр», ТОВ «Торговий дім «Агрі Трейд» або інших осіб, які перебували на полях орендованих ФГ «Дзеленецьке» 22.10.2014 суб`єктивної та об`єктивної сторони злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, досудовим розслідуванням здобуто не було. Окрім того, згідно з висновками судових експертів, не виключена можливість утворення їх внаслідок падіння ОСОБА_3 з висоти власного зросту або спричинення власноручно потерпілим.

Таким чином, слідчий всебічно та повно перевірив твердження ОСОБА_3 про умисне спричинення йому тілесних ушкоджень, з`ясував обставини їх отримання шляхом проведення перелічених вище слідчих дій та встановив відсутність складу злочину у діях працівників ТОВ «Мрія Центр», ТОВ «Торговий дім «Агрі Трейд» або інших осіб, які перебували на полях орендованих ФГ «Дзеленецьке» 22.10.2014.

З огляду на наведене, підстав для процесуального реагування слідчим суддею та скасування постанови слідчого, немає.

Керуючись ст.ст.2, 9, 284, 303-307 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні скарги голови ФГ «Дзеленецьке» ОСОБА_3 на постанову слідчого СУ ГУНП у Хмельницькій області ОСОБА_5 від 13.09.2024 про закриття кримінального провадження № 12014240010005254 від 22.10.2014, відомості у якому внесені до ЄРДР за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 5 ст. 186, 356, ч. 1 ст. 366 КК України, в частині ч.1 ст. 125 КК України.

Ухвала може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя