Постанова

від 08.10.2024 по справі 910/2137/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" жовтня 2024 р. Справа№ 910/2137/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко А.І.

суддів: Михальської Ю.Б.

Іоннікової І.А.

секретар судового засіданні: Бендюг І.В.,

за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 08.10.2024,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Тут Енергія»

на рішення Господарського суду міста Києва

від 27.05.2024

у справі №910/2137/24 (суддя Марченко О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тут Енергія»

до Київського інституту Національної гвардії України

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги»

про визнання недійсними результатів публічної закупівлі та договору від 31.01.2024 №21210072П-Т124,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Тут Енергія» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Київського інституту Національної гвардії України про:

- визнання недійсними результатів публічної закупівлі №UA-2023-12-29-006484-a за предметом «електрична енергія» (код за ДК 021:2015:09310000-5 - Електрична енергія), оформлених протоколом розкриття тендерних пропозицій/ пропозицій від 11.01.2024 №UA-2023-12-29-006484-a щодо визначення переможця спрощеної закупівлі з ідентифікатором UA-2023-12-29-006484-a «Товариства з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги»», протоколом щодо прийняття рішення уповноваженою особою від 12.01.2024 №64/1 та повідомленням про намір укласти договір про закупівлю UA- 2023-12-29-006484-а;

- визнання недійсним укладеного Інститутом та Товариством з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги» договору від 31.01.2024 №2121007211-Т124 про постачання електричної енергії, укладеного за результатами проведення спрощеної закупівлі №UA-2023-12-29-006484-a за предметом «електрична енергія» (код за ДК 021:2015: 09310000-5 - Електрична енергія).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на порушення при проведенні закупівлі норм Закону України "Про публічні закупівлі", а саме, що пропозиція ТОВ «Київські енергетичні послуги» не відповідала вимогам, визначеним замовником (Київським інститутом Національної гвардії України) в оголошенні.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та його мотиви

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.05.2024 у справі №910/2137/24 відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що пропозиція учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги» відповідала умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі, та підстав для її відхилення у замовника не було.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги, письмових пояснень та узагальнення їх доводів

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Тут Енергія» звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить суд скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що пропозиція Товариства з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги» не відповідала вимогам, встановленим абзацом першим частини 9 статті 14 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме, пропозиція не відповідала вимогам, визначеним замовником в оголошенні. Проте Київський Інститут Національної гвардії України не виконав свій обов`язок, передбачений частиною 13 статті 14 Закону України «Про публічні закупівлі», щодо відхилення пропозиції та визначив переможця закупівлі з порушення вимог чинного законодавства.

Крім того, заявник вказує, що судом першої інстанції у своєму рішенні не було надано оціни аргументів позивача щодо визнання недійсним договору, укладеного за, результатами закупівлі, яка була проведена із порушенням процедури, встановленої законодавством.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу та заперечень проти пояснень відповідача

Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, відповідач подав відзив, у якому просить залишити рішення Господарського суду міста Києва від 27.05.2024 у справі № 910/2137/24 без змін, а скаргу - без задоволення, наголошуючи на тому, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджено обставини справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги» також не погоджується з апеляційною скаргою, у поясненнях просить відмовити у її задоволенні, а оскаржуване рішення Господарського суду м. Києва залишити без змін, вказуюючи, що суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи та об`єктивно оцінивши всі докази, які мали юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийняв обґрунтоване та законне рішення, яке повністю відповідає завданню господарського судочинства.

Явка представників у судове засідання

Представник третьої особи в судове засідання 08.10.2024 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується довідками про доставку електронного документа (ухвали суду від 12.09.2024) до електронного кабінету Товариство з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги».

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 120 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи ( його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (частина третя статті 202 Господарського процесуального кодексу України).

Застосовуючи згідно статті 3 Господарського процесуального кодексу України, статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії»(«Alimentaria Sanders S.A. v. Spain») від 07.07.1989).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).

З огляду на викладене, оскільки неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, явка представників учасників справи в судове засідання не була визнана обов`язковою, а також враховуючи те, що судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника третьої особи.

Обставини справи встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як підтверджено матеріалами справи, 29.12.2023 Київським інститутом Національної гвардії України було оголошено спрощену закупівлю за предметом «електрична енергія» (код за ДК 021:2015: 09310000-5 - Електрична енергія), №UA-2023-12-29-006484-a, посилання в системі «Prozorro» https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2023-12-29-006484-a. Очікувана вартість: 5 500 004,40 грн.

Свої пропозиції подало чотири учасника, а саме:

- ТОВ «Київські енергетичні послуги»: первинна пропозиція - 4 237 623,39 грн з ПДВ; остаточна пропозиція - 4 237 623,39 грн з ПДВ;

- Товариство з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання»: первинна пропозиція - 4 466 670,24 грн з ПДВ; остаточна пропозиція - 4 341 670,14 грн з ПДВ;

- Товариство з обмеженою відповідальністю «Укргазтрейдинг»: первинна пропозиція - 4 350 003,48 грн з ПДВ; остаточна пропозиція - 4 350 003,48 грн з ПДВ;

- Товариство: первинна пропозиція - 5 450 004,36 грн з ПДВ; остаточна пропозиція - 5 050 004,04 грн з ПДВ.

Протоколом розкриття тендерних пропозицій/пропозицій №UA-2023-12-29-006484-a від 11.01.2024 пропозиція ТОВ «Київські енергетичні послуги» була визнана такою, що відповідає кваліфікаційним критеріям, встановленим в тендерній документації. Відсутні підстави для відмови, встановлені статтею 17 Закону України «Про публічні закупівлі».

12.01.2024 було опубліковано повідомлення про намір укласти договір про закупівлю: назва номенклатурної позиції предмета закупівлі - електрична енергія; код згідно з Єдиним закупівельним словником, що найбільше відповідає назві номенклатурної позиції предмета закупівлі - ДК 021:2015: 09310000-5 - Електрична енергія; кількість товарів або обсяг виконання робіт чи надання послуг - 833 334 Кіловатгодина; місце поставки товарів або місце виконання робіт чи надання послуг - Україна, Відповідно до документації; строк поставки товарів, виконання робіт чи надання послуг - до 31.12.2024; найменування переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі (для юридичної особи) або прізвище, ім`я, по батькові (за наявності) (для фізичної особи): ТОВ «Київські енергетичні послуги»; ціна тендерної пропозиції/пропозиції: 4 237 623,39 грн з ПДВ.

31.01.2024 між Київським інститутом Національної гвардії України та Товариством з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги» 31.01.2024 укладено договір №2121007211-Т124 про постачання електричної енергії.

За твердженнями позивача, вказану вище процедуру закупівлі було проведено з порушенням норм Закону України «Про публічні закупівлі», оскільки пропозиція Товариства з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги» не відповідала вимогам, встановленим абзацом першим частини 9 статті 14 Закону України «Про публічні закупівлі», а тому замовник мав відхилити пропозицію третьої особи у справі, а також вказує про те, що ним було подано вимогу від 15.01.2024 №UA-2023-12-29-006484-a.a1 про усунення порушень, проте її не було задоволено замовником та в порушення вимог законодавства, що регулює відносини у сфері публічних закупівель, визначено переможця за результатами проведення закупівлі.

Вказані обставинами стали підставою для звернення з відповідним позовом до суду.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Імперативними приписами статті 269 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади встановлено Законом України "Про публічні закупівлі".

Преамбулою до вказаного нормативно-правового акту передбачено, що метою Закону України "Про публічні закупівлі" є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Статтею 1 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено, що публічна закупівля - це придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом; товари - це продукція, об`єкти будь-якого виду та призначення, у тому числі сировина, вироби, устаткування, технології, предмети у твердому, рідкому і газоподібному стані, а також послуги, пов`язані з постачанням таких товарів, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих товарів.

Статтею 3 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено принципи здійснення закупівель. Закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об`єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.

При цьому, виходячи зі змісту абзацу четвертого частини першої статті 2 Закону, замовники повинні дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, установлених Законом, під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 1 Закону.

Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 №1275 затверджено Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (далі - Особливості, в редакції, чинній на момент проведення спірних закупівель).

Пунктом 1 Особливостей передбачено, що ці Особливості встановлюють порядок та умови здійснення оборонних закупівель (далі - закупівлі) для державних замовників у сфері оборони, служб державного замовника, а також військових частин, організацій (установ, закладів), що уповноважуються рішенням державного замовника у сфері оборони на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів), (далі - державні замовники) із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану.

Згідно з абзацом першим пункту 8 Особливостей державні замовники здійснюють оборонні закупівлі товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, вартість яких дорівнює або перевищує 200 тис. гривень, робіт оборонного призначення та робіт для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, у разі коли їх вартість дорівнює або перевищує 1,5 млн. гривень (крім закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин), у порядку проведення відкритих торгів, що визначений особливостями здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 12.10. 2022 №1178 (Офіційний вісник України, 2022 р., №84, ст. 5176), або в порядку проведення спрощених закупівель, визначених Законом України «Про публічні закупівлі», в електронній системі закупівель, або в порядку відбору постачальника шляхом запиту ціни пропозицій постачальників відповідно до Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2020 №822 (Офіційний вісник України, 2020 р., №75, ст. 2407).

З матеріалів справ вбачається, що Київським інститутом Національної гвардії України було проведено спрощену закупівлю, визначену Законом України «Про публічні закупівлі», з урахуванням положень Особливостей.

Відповідно до пунктів 19 і 24 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» переможець спрощеної закупівлі - це учасник, пропозиція якого відповідає всім умовам, що визначені в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, вимогам до предмета закупівлі і визнана найбільш економічно вигідною та якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю.

Пропозиція учасника спрощеної закупівлі (далі - пропозиція) - це пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до оголошення про проведення спрощеної закупівлі та вимог до предмета закупівлі.

Частинами 1, 2, 10-13 статті 14 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що спрощена закупівля проводиться замовником із застосуванням електронного аукціону відповідно до статті 30 цього Закону.

Спрощена закупівля складається з таких послідовних етапів:

1) оприлюднення оголошення про проведення спрощеної закупівлі;

2) уточнення інформації, зазначеної замовником в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі;

3) подання пропозицій учасниками;

4) проведення електронного аукціону відповідно до статті 30 цього Закону;

5) розгляд на відповідність умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі та вимогам до предмета закупівлі, пропозиції учасника;

6) визначення переможця спрощеної закупівлі та укладення договору про закупівлю;

7) розміщення звіту про результати проведення закупівлі відповідно до статті 19 цього Закону.

Розкриття пропозицій відбувається у порядку, передбаченому абзацами першим і другим частини 1 статті 28 цього Закону.

Замовник розглядає на відповідність умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі пропозицію учасника, яка за результатами електронного аукціону (у разі його проведення) визначена найбільш економічно вигідною.

За результатами оцінки та розгляду пропозиції замовник визначає переможця.

Повідомлення про намір укласти договір про закупівлю замовник оприлюднює в електронній системі закупівель.

У разі відхилення найбільш економічно вигідної пропозиції відповідно до частини тринадцятої цієї статті замовник розглядає наступну пропозицію учасника, який за результатами оцінки надав наступну найбільш економічно вигідну пропозицію.

Наступна найбільш економічно вигідна пропозиція визначається електронною системою закупівель автоматично.

Замовник відхиляє пропозицію, зокрема, у разі, якщо пропозиція учасника не відповідає умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі.

Згідно з частиною 12 статті 14 Закону України «Про публічні закупівлі» з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів учасник спрощеної закупівлі може звернутися до замовника та/або до органу, що здійснює контроль над замовником, або до суду.

Рішення та дії замовника можуть бути оскаржені учасником спрощеної закупівлі у судовому порядку.

Відповідно до частин 1, 3 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно з частиною 1 статті 203Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Так, за доводами позивача, пропозиція третьої особи мала бути відхилена відповідачем з таких підстав:

- в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі на закупівлю товару, яке затверджене рішенням уповноваженої особи Київського інституту Національної гвардії України від 29.12.2023, протокол №54, в останньому абзаці додатку 3 до оголошення про проведення спрощеної закупівлі зазначено, що учасник має додатково надати у складі пропозиції інформацію про країну виробника запропонованого товару, інформацію про технічні, якісні та кількісні показники запропонованого товару; запропоновані учасником характеристики мають бути не гірші, ніж вказані в даному додатку до тендерної документації інформації про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі;

- крім того, в абзаці дев`ятому додатку 3 до оголошення про проведення спрощеної закупівлі зазначено, що відповідно до положень пункту 11.4.6 глави 11.4 розділу XI Кодексу систем розподілу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 14.03.2018 №310 (далі - КСР), параметри якості електроенергії в точках приєднання споживачів в нормальних умовах експлуатації мають відповідати параметрам, визначеним у ДСТУ EN 50160:2014 «Характеристики напруги електропостачання в електричних мережах загальної призначеності» (далі - ДСТУ EN 50160:2014); основні показники якості електричної енергії визначені у пунктах 11.4.7 - 11.4.12 глави 11.4 розділу XІ КСР;

- Товариством з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги» у складі пропозиції було надано довідку щодо якості електричної енергії при постачанні продукції за процедурою закупівлі, в якій вказано, зокрема, що відносна амплітуда непарних гармонік, які кратні 3, порядок 15 складає 1,5%; дана довідка суперечить підпункту 4.2.5 пункту 4 ДСТУ EN 50160:2014, в якому у таблиці зазначається, що відносна амплітуда непарних гармонік, які кратні 3, порядок 15 має складати 0,5%;

- відтак, надана Товариством з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги» у складі пропозиції довідка суперечить оголошенню про проведення спрощеної закупівлі на закупівлю товару;

- у даному випадку наявна суперечність підпункту 4.2.5 пункту 4.2 ДСТУ EN 50160:2014 та пункту 11.4.11 глави 11.4 розділу XІ КСР, а саме згідно з КСР відносна амплітуда непарних гармонік, які кратні 3, порядок 15 складає 1,5%, а відповідно до ДСТУ EN 50160:2014 відносна амплітуда непарних гармонік, які кратні 3, порядок 15 складає 0,5%; позивач вважає, що застосуванню підлягають саме норми ДСТУ EN 50160:2014;

- також, у підпункті 4.2.5 пункту 4.2 ДСТУ EN 50160:2014 встановлені кращі показники, ніж у пункті 11.4.11 глави 11.4 розділу XІ КСР, відповідно, учасники закупівлі, які надали пропозицію за показниками ДСТУ EN 50160:2014 (у числі яких був і позивач), надали пропозицію на умовах кращих за якістю, ніж ті учасники, які вказали показники, зазначені у КСР (зокрема, краще, ніж ТОВ «Київські енергетичні послуги»);

- НКРЕКП не є органом стандартизації згідно з чинними нормативно-правовими актами, відповідно, НКРЕКП не уповноважена змінювати національні стандарти та встановлювати інші стандарти ніж ті, що встановлені національним органом стандартизації, а отже за наявності вимог щодо відповідності показників одночасно ДСТУ EN 50160:2014 та КСР застосуванню підлягають саме показники, зазначені у підпункті 4.2.5 пункту 4.2 ДСТУ EN 50160:2014, а не у пункті 11.4.11 глави 11.4 КСР;

- позицію Товариства з обмеженою відповідальністю «Тут Енергія» щодо застосування норм ДСТУ EN 50160:2014 підтверджують і рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (далі - АМК) у скаргах з закупівель №UA-2023-01-16-013625-a (рішення від 16.02.2023 №1821-р/пк-пз) та №UA-2023-01-04-004645-a (рішення від 09.02.2023 №1513-р/пк-пз та від 15.02.2023 №1763-р/пк-пз);

- рішенням АМК з закупівлі №UA-2023-01-16-013625-a Товариству з обмеженою відповідальністю «Газенергоальянс» було відмовлено у задоволенні скарги від 08.02.2023 №UA-2023-01-16-013625-a.a5; АМК у рішенні від 16.02.2023 №1821-р/пк-пз вказано, що зазначений скаржником якісний показник «Непарні гармоніки, кратні 3, порядок 15, відносна амплітуда 1,5%» для мереж низької напруги не відповідає таблиці 1 підпункту 4.2.5 пункту 4.2 ДСТУ EN 50160:2014; тобто пропозиція скаржника була правомірно відхилена з наведеної замовником підстави, у зв`язку з чим відсутні підстави для задоволення скарги в цій частині;

- рішеннями АМК від 09.02.2023 №1513-р/пк-пз та від 15.02.2023 №1763-р/пк-пз за лотами закупівлі №UA-2023-01-04-004645-a Товариству з обмеженою відповідальністю «Газенергоальянс» було відмовлено у задоволенні скарг від 31.01.2023 №UA-2023-01-04-004645-a.a1 та від 06.02.2023 №UA-2023-01-04-004645-a.b2 відповідно; АМК підтримав позицію замовника щодо того, що у разі зазначення вимоги щодо відповідності параметрів якості електроенергії ДСТУ EN 50160:2014 та КСР одночасно, характеристики показників якості електроенергії мають бути не гірші, ніж вказані у ДСТУ EN 50160:2014; АМК у своїх рішеннях зазначив, що відповідно до положень пункту 11.4.6 глави 11.4 розділу XI КСР параметри якості електроенергії в точках приєднання споживачів в нормальних умовах експлуатації мають відповідати параметрам, визначеним у ДСТУ EN 50160:2014.

Так, згідно з пунктом 1.1.2 глави 1.1 розділу І Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №312, якість електропостачання - це перелік визначених Регулятором показників (і їх величин), які характеризують рівень надійності (безперервності) електропостачання, комерційної якості надання послуг з передачі, розподілу та постачання електричної енергії, а також якість електричної енергії.

Як вбачається з матеріалів справи, у додатку 3 до оголошення про проведення спрощеної закупівлі зазначено, що за положеннями пункту 11.4.6 глави 11.4 розділу XI КСР параметри якості електроенергії в точках приєднання споживачів в нормальних умовах експлуатації мають відповідати параметрам, визначеним у ДСТУ EN 50160:2014. Основні показники якості електричної енергії визначені у пунктах 11.4.7 - 11.4.12 глави 11.4 розділу XІ КСР.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги» надано довідку щодо якості електричної енергії при постачанні продукції у процедурі закупівлі, яка містить такий якісний показник, як непарні гармоніки кратні 3 - порядок 15 - відносна амплітуда - 1,5%, що не відповідає та є гіршим ніж цей показник, встановлений у ДСТУ EN 50160:2014, якому як вказує ТОВ «Київські енергетичні послуги», відповідають запропоновані ним всі параметри електричної енергії.

Пунктами 11.4.7 - 11.4.12 глави 11.4 розділу XІ КСР передбачено, що стандартна номінальна напруга Uп для мереж низької напруги загального призначення має значення 220 В між фазним і нульовим проводом або між фазними проводами:

для трифазних чотирипровідних мереж: Uп = 220 В між фазним та нульовим проводом;

для трифазних трипровідних мереж: Uп = 220 В між фазними проводами.

Зміна напруги не повинна перевищувати ± 10 % від величини номінальної напруги.

Частота напруги електропостачання для мереж низької напруги має бути в межах:

1) для систем, які синхронно приєднані до ОЕС України - 50 Гц ± 1% протягом 99,5% часу за рік та 50 Гц + 4% (6%) протягом 100% часу;

2) для систем без синхронного приєднання до ОЕС України - 50 Гц ± 2 % протягом 99,5% часу за рік та 50 Гц ± 15% протягом 100% часу.

Показник довготривалого флікера (мерехтіння), спричиненого коливанням напруги, для мереж низької напруги має бути меншим або рівним 1 для 95 % часу спостереження.

95% середньоквадратичних значень складника зворотної послідовності напруги електропостачання, усереднених на 10-хвилинному проміжку, для мереж низької напруги мають бути в межах від 0% до 2% від складника напруги прямої послідовності.

95% середньоквадратичних значень напруги кожної гармоніки, усереднених на 10-хвилинному проміжку, для мереж низької напруги мають бути меншими або рівними наступним значенням:

Непарні гармоніки Парні гармонікине кратні 3кратні 3 порядоквідносна амплітудапорядоквідносна амплітудапорядоквідносна амплітуда56,0 %35,0 %22,0 %75,0 %91,5 %41,0%113,5 %151,5 %6...240,5 %133,0 %210,5 % 172,0 % 191,5 % 231,5 % 251,5 % Сумарний коефіцієнт гармонічних спотворень напруги електропостачання, ураховуючи всі гармоніки до 40-ї включно, для мереж низької напруги має бути меншим чи рівним 8%.

З викладеного вбачається, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги» було дотримано вимог щодо якості електричної енергії, встановлених замовником.

Щодо посилань позивача на рішення Антимонопольного комітету України, то такі рішення стосуються перевірки Антимонопольним комітетом України законності відхилення замовниками закупівель пропозицій учасників, вони не є судовими рішенням в розумінні статті 236 Господарського процесуального кодексу України, які суд повинен враховувати при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, і тому не мають жодного відношення до даної справи.

Також позивач вказував на те, що у додатку 1 до оголошення про проведення спрощеної закупівлі вказано, що всі ціни мають бути визначені з точністю до другого десяткового знаку (другий розряд після коми); проте в порушення зазначених вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги» подало цінову пропозицію, де ціна за одиницю без ПДВ та ціна за одиницю ПДВ були визначені з точністю до п`ятого десяткового знаку (п`ятого розряду після коми).

Товариством з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги» форма «Цінової пропозиції» подана на фірмовому бланку, та у вигляді наведеному у додатку 1 до оголошення про проведення спрощеної закупівлі.

Враховуючи, що складові ціни, такі як: середньозважена закупівельна ціна, тариф на послуги з передачі, тариф на послуги з розподілу визначаються більше ніж два знаки після коми, учасником зазначено ціну за 1 кВт/год з відповідною кількістю знаків, сума пропозиції учасника (з ПДВ, без ПДВ та ПДВ) визначена з точністю до другого десяткового знаку (другий розряд після коми), отже учасником дотримано вимог, що встановлені додатком 1 до оголошення про проведення спрощеної закупівлі.

За доводами Товариства з обмеженою відповідальністю «Тут Енергія», в порушення наведених у додатку 2 оголошення про проведення спрощеної закупівлі вимог Товариство з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги» не подало копію паспорту кінцевого бенефіціарного власника, що було прямою вимогою оголошення про проведення спрощеної закупівлі; натомість, було подано лист, в якому без додавання необхідних копій документів, зазначено про те, що кінцевим бенефіціарним власником (контролером) Товариства з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги» є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянство - АДРЕСА_1 , частка в статутному капіталі - 100%.

Так, у додатку 2 до оголошення про проведення спрощеної закупівлі встановлено, що учасник повинен подати гарантійний лист, яким учасник підтверджує, що учасник, засновник(и) учасника, кінцевий(і) бенефеціар(и) учасника, предмет закупівлі, запропонований на торги, не перебувають під дією спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів чи спеціальних санкцій за порушення законодавства про зовнішньоекономічну діяльність, а також будь-яких інших обставин та заходів нормативного, адміністративного чи іншого характеру, що перешкоджають укладенню та/або виконанню договору про закупівлю, передбачених, зокрема, але не виключно, Законом України «Про санкції», Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 №595 «Деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей, а також інших платежів з рахунків, відкритих в органах Казначейства», постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 №1035 «Про обмеження поставок окремих товарів (робіт, послуг) з тимчасово окупованої території на іншу територію України та/або з іншої території України на тимчасово окуповану територію», постановою Кабінету Міністрів України від 09.04.2022 №426 «Про застосування заборони ввезення товарів з Російської Федерації» з наданням копії(й) його (їх) паспорту(ів)».

В той же час, Товариство з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги» було надано підтвердження відсутності зазначених санкцій у вигляді гарантійних листів з підтвердженням щодо громадянства кінцевого бенефеціарного власника, його частки в статутному капіталі та предмет закупівлі, запропонований на торги, не перебуває під дією спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів чи спеціальних санкцій за порушення законодавства про зовнішньоекономічну діяльність, а також будь-яких інших обставин та заходів нормативного, адміністративного чи іншого характеру, що перешкоджають укладенню та/або виконанню договору про закупівлю, в тому числі не здійснює продаж товарів/робіт/послуг походженням з Російської Федерації/Республіки Білорусь, тимчасово окупованих територій, де тимчасово окупованою територією є частини території України, в межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування Російської Федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації Російської Федерації. Учасник не зареєстрований на тимчасово окупованій території.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про те, що пропозиція учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги» відповідала умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі, підстав для її відхилення у замовника не було.

Крім того, відповідно до частини 6 статті 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 4 Господарського кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Виходячи із наведеного, на момент звернення із тим чи іншим позовом, права та інтереси, на захист яких поданий позов вже мають бути порушені особою, до якої пред`явлений позов, тобто, законодавець пов`язує факт звернення до суду із наявністю вже порушених прав та інтересів позивача. Метою ж позову є розгляд спору і захист вже порушених суб`єктивних прав або законних інтересів позивача.

Статтею 5 Господарського процесуального кодексу України визначено, що, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Відповідно до частини першої статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Аналогічні положення містяться у частині другій статті 20 Господарського кодексу України.

Частиною другою статті 16 Цивільного кодексу України та статтею 20 Господарського кодексу України визначено основні способи захисту цивільних прав та інтересів.

З огляду на положення зазначених норм та принцип диспозитивності у господарському судочинстві, позивач має право вільно обирати способи захисту порушеного права чи інтересу.

Звертаючись до господарського суду, позивач вказує у позовній заяві предмет та підстави позову, тобто, самостійно визначає, яке його право, на його суб`єктивну думку, є порушеним, та в який спосіб належить здійснити судовий захист порушеного права.

Натомість, вирішуючи спір, судам належить з`ясувати наявність порушеного права позивача та відповідність обраного ним способу захисту порушеного права способам, визначеним у законодавстві.

Суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Процесуально-правовий зміст захисту права полягає у тому, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. (ст. 4 ГПК України).

Враховуючи викладене вище, підставою для звернення до суду є наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу), і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, чи охоронюваного законом інтересу, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Під порушенням права слід розуміти такий стан суб`єктивного права, при якому воно зазнавало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок якого суб`єктивне право уповноваженої особи зазнало зменшення або ліквідації як такого. Порушення права пов`язане з позбавленням його носія можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення невизнання або оспорювання.

До господарського суду має право звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється. Тобто в контексті цієї норми має значення лише суб`єктивне уявлення особи про те, що її право чи законний інтерес потребує захисту. Виключно суб`єктивний характер заінтересованості як переконаності в необхідності судового захисту суб`єктивного матеріального права чи законного інтересу може підтверджуватися при зверненні до суду лише посиланням на таку необхідність самої заінтересованої особи. Саме тому суд не вправі відмовити у прийнятті позовної заяви з тих лише підстав, що не вбачається порушення матеріального права чи законного інтересу позивача, або заявник без належних підстав звернувся до суду в інтересах іншої особи.

Разом з тим, позивачем не вказано, яким чином визнання Товариства з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги» переможцем торгів і укладення відповідачем з ним договору порушує права позивача, оскільки з чотирьох юридичних осіб, які подали свої пропозиції, цінова пропозиція Товариства з обмеженою відповідальністю «Тут Енергія» була найвищою.

Щодо вимог про визнання недійсним договору від 31.01.2024 №2121007211-Т124 про постачання електричної енергії, укладеного між Київським інститутом Національної гвардії України та Товариством з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги», колегія суддів зазначає таке.

Перелік основних способів захисту цивільних прав та інтересів визначається частиною 2 статті 6 Цивільного кодексу України, до яких, зокрема, відноситься визнання правочину недійсним. Аналогічні положення містить ст.20 Господарського кодексу України.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 Цивільного кодексу України).

За приписом статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

З урахуванням викладеного, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб`єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків.

Відповідно до статей 215 та 216 Цивільного кодексу України суди розглядають справи за позовами: про визнання оспорюваного правочину недійсним і застосування наслідків його недійсності, про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.

За приписами частини 1 статті 207 Господарського кодексу України господарське зобов`язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб`єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Надаючи оцінку правомірності спірного правочину суд виходить саме з підстав позову, які визначені Товариством з обмеженою відповідальністю «Тут Енергія» в позовній заяві.

Інших підстав для визнання договору від 31.01.2024 №2121007211-Т124 про постачання електричної енергії недійсним позивачем не наведено, а судами не встановлено.

З огляду на висновки суду щодо відсутності підстав вважати процедуру закупівлі №UA-2023-12-29-006484-a за предметом «електрична енергія» (код за ДК 021:2015: 09310000-5 - Електрична енергія) такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства, позовні вимоги в частині визнання недійсним договору, укладеного за наслідками такої закупівлі, є безпідставними.

З огляду на викладене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Тут Енергія» є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному та повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Колегія суддів також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розцінюватись як вимога детально відповідати на кожний аргумент апеляційної скарги (рішення ЄСПЛ у справі Трофимчук проти України, № 4241/03, від 28.10.2010 р.).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Апелянтом належними та допустимими доказами не доведено суду факту порушення або невизнання відповідачами його прав або охоронюваних законом інтересів, а, отже, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку, що позовні вимоги є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд погоджується із висновками місцевого суду як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення наведено місцевим судом, підстав для скасування його не знаходить. Доводи апелянта по суті його скарги в межах заявлених вимог, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують викладених в судовому рішенні висновків.

Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія приходить до висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 27.05.2024 у справі №910/2137/24 обґрунтоване, відповідає обставинам справи і чинному законодавству, а отже, підстав для його скасування не вбачається, у зв`язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на заявника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Тут Енергія».

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 129, 269, 270, 273, пунктом 1 частини 1 статті 275, статтями 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Тут Енергія» на рішення Господарського суду міста Києва від 27.05.2024 у справі №910/2137/24 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 27.05.2024 у справі №910/2137/24 залишити без змін.

Матеріали справи № 910/2137/24 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у порядку, передбаченому статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено: 29.10.2024 після повернення судді Михальської Ю.Б. з відрядження та виходу судді Тищенко А.І. з відпустки.

Головуючий суддя А.І. Тищенко

Судді Ю.Б. Михальська

І.А. Іоннікова