Постанова

від 22.10.2024 по справі 927/231/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" жовтня 2024 р. Справа№ 927/231/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Руденко М.А.

суддів: Барсук М.А.

Пономаренка Є.Ю.

при секретарі: Реуцькій Т.О.

за участю представників сторін:

від прокуратури: Греськів І.І., посвідчення № 076132 від 01.03.2023;

від позивача-1: не з`явився;

від позивача-2: не з`явився;

від відповідача-1: не з`явився;

від відповідача-2: не з`явився,

розглянувши матеріали апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут"

на рішення господарського суду Чернігівської області від 09.05.2024

у справі № 927/231/24 (суддя - Шморгун В.В.)

за позовом заступника керівника Ніжинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі

1) Північного офісу Державної аудиторської служби

2) Чернігівської обласної ради

до

1) товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут"

2) Борзнянського аграрного фахового коледжу

про визнання додаткових угод недійсними та стягнення 123 661,25 грн,-

В С Т А Н О В И В:

Заступник керівника Ніжинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Північного офісу Державної аудиторської служби (далі - Північний офіс Держаудитслужби) та Чернігівської обласної ради (далі - Чернігівська облрада) звернувся до господарського суду Чернігівської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Чернігівгаз Збут" та Борзнянського аграрного фахового коледжу (далі - БАФК) про визнання додаткових угод недійсними та стягнення 123 661,25 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що при укладанні відповідачами додаткових угод № 1 від 25.01.2021, № 2 від 26.01.2021, № 3 від 27.03.2021, № 4 від 29.01.2021, № 5 від 19.02.2021, № 6 від 24.02.2021 (далі - додаткові угоди) до договору постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41АВ147-1456-20 від 15.01.2021 (далі - договір) було порушено вимоги Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки вони укладені без належного підтвердження зміни ціни природного газу на ринку в бік збільшення у період виконання умов договору, що в свою чергу спричинило переплату бюджетних грошових коштів у заявленому розмірі.

Рішенням господарського суду Чернігівської області від 09.05.2024 позов задоволено частково. Визнано недійсними додаткові угоди до договору, укладені між ТОВ "Чернігівгаз Збут" та БАФК. Стягнуто з ТОВ "Чернігівгаз Збут" на користь Чернігівської облрада до обласного бюджету Чернігівської області безпідставно набуті кошти у розмірі 123 652,25 грн. У решті позову (щодо стягнення 9,00 грн) відмовлено. Стягнуто з ТОВ "Чернігівгаз Збут" на користь Чернігівської обласної прокуратури 10 597,89 грн судового збору. Стягнуто з БАФК на користь Чернігівської обласної прокуратури 10 597,89 грн судового збору.

Мотивуючи рішення судом першої інстанції встановлено, що внаслідок укладення, без належного підтвердження зміни ціни природного газу на ринку в бік збільшення, додаткових угод до договору, в порушення Закону України "Про публічні закупівлі", відбулось безпідставне збільшення ціни газу та переплата бюджетних коштів у сумі 123 652,20 грн, що становить різницю між фактично сплаченою сумою та сумою, яка мала бути сплачена без зміни ціни за додатковими угодами, у зв`язку з чим такі грошові кошти підлягають поверненню відповідачем-1 позивачу-2 до обласного бюджету Чернігівської області.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ТОВ "Чернігівгаз Збут" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

За твердженням апелянта прокурором не доведено, що фінансування витрат з постачання природного газу за договором здійснювалось за рахунок коштів обласного бюджету Чернігівської області, у зв`язку з чим Чернігівська облрада не є уповноваженим органом, в інтересах якої має заявлятись відповідний позов. При цьому залучення прокурором Північного офісу Держаудитслужби в якості позивача-2 у даній справі також є безпідставним, а твердження прокуратури щодо бездіяльності державного органу стосовно вчинення дій по визнанню спірних додаткових угод недійсними та стягнення коштів з відповідача-1 є передчасними. На думку скаржника судом першої інстанції не вірно застосовано положення Закону України "Про публічні закупівлі", а також не застосовано двосторонню реституцію.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2024, у складі колегії суддів: Руденко М.А. (головуючий), Пономаренко Є.Ю., Барсук М.А., відкрито апеляційне провадження та призначено розгляд справи на 24.09.2024.

18.07.2024 до апеляційного суду надійшло клопотання апелянта про зупинення провадження у даній справі до вирішення Конституційним Судом України справи за конституційною скаргою ТОВ "Рейнір Бізнес Груп" щодо відповідності Конституції України (конституційності) приписів абз. 1 ч. 3, абз. 1, 2, 3 ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" № 1697-VII від 14.10.2014.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Вказане клопотання задоволенню не підлягає, оскільки наявні у справі докази дозволяють встановити та оцінити обставини, які є предметом судового розгляду у даній справі.

18.07.2024 до апеляційного суду апелянтом подано клопотання про проведення судових засідань у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.07.2024 задоволено вказане клопотання.

30.07.2024 до апеляційного суду надійшли письмові пояснення позивача-1 та заява про розгляд справи без участі його представника.

30.07.2024 до апеляційного суду від прокуратури надійшов відзив із запереченнями на апеляційну скаргу.

30.07.2024 до апеляційного суду від прокуратури надійшли заперечення на клопотання про зупинення провадження у справі.

08.08.2024 до апеляційного суду апелянтом подано клопотання про зупинення провадження у даній справі до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 918/1043/21.

Вказане клопотання не підлягає розгляду, оскільки Великою Палатою Верховного Суду у справі № 918/1043/21 прийнято 18.09.2024 постанову (а.с. 249-254 том 2; https://reyestr.court.gov.ua/Review/121753942).

12.09.2024 до апеляційного суду надійшли заперечення прокуратури на вказане клопотання про зупинення провадження у справі.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.09.2024 відкладено розгляд справи на 22.10.2024.

03.10.2024 до апеляційного суду надійшли письмові пояснення апелянта.

10.10.2024 до апеляційного суду надійшла заява позивача-1 про розгляд справи без участі представника.

В судовому засіданні, яке відбулось 22.10.2024, прокурор заперечував доводи апеляційної скарги та вказував на законність прийнятого судом першої інстанції рішення.

Представники позивачів та відповідачів у судове засідання не з`явились, повідомленні належним чином.(а.с. 236-241 т.2)

Відповідно до положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики ЄСПЛ критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші.

Зважаючи на те, що сторони повідомлені належним чином та явка учасників у судове засідання не визнавалась обов`язковою, при цьому відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні, колегією суддів не встановлено обставин згідно яких цей спір не може бути вирішений в даному судовому засіданні.

Вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення прокурора, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Як вбачається із матеріалів справи, 03.12.2020 Борзнянським державним сільськогосподарським технікумом на веб-порталі публічних закупівель розміщено оголошення № UA-2020-12-03-006964-с про намір здійснити закупівлю природного газу код ДК 021:2015:09120000-6 газове паливо, в обсязі 55 000 куб.м, з очікуваною вартістю 522 500,00 грн та строком поставки до 31.12.2021, за кошти місцевого бюджету (а.с. 93-97 том 1).

За результатами проведених торгів переможцем визнано ТОВ "Чернігівгаз Збут" (а.с. 98-99 том 1).

15.01.2021 між ТОВ "Чернігівгаз Збут" (постачальник) та Борзнянським державним сільськогосподарським технікумом (споживач), яке в подальшому перейменовано на БАФК, укладено договір про постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41АВ147-1456-20 (договір) (а.с. 101-104 том 1), за умовами якого постачальник зобов`язався передати у власність споживачу у 2021 році природний газ, а споживач зобов`язався прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені договором. Річний плановий обсяг постачання газу до 55 000 куб.м. Планові обсяги постачання газу по місяцях визначено у додатку 1, що є невід`ємною частиною договору (пункти 1.1-1.3 договору).

Згідно з пунктом 3.1 договору розрахунки за поставлений споживачеві газ здійснюються за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем. Підписуючи цей договір, споживач підтверджує, що ознайомлений з тим, що протягом дії договору ціна на газ може змінюватись, про що сторони укладатимуть відповідні додаткові угоди. Підписуючи цей договір, споживач підтверджує, що йому надане належне повідомлення про порядок зміни ціни газу протягом дії договору і ніяких інших повідомлень про зміну ціни газу не вимагається.

За умовами пунктів 3.2, 3.3, 3.6 договору ціна 1 куб.м природного газу включає компенсацію вартості послуги доступу до потужності, а також ПДВ 20 %. Загальна ціна 1 куб.м природного газу складає 5,799 грн, в т.ч. ПДВ 20 %. Зміна ціни узгоджується шляхом підписання додаткової угоди до цього договору. Загальна сума договору складається із місячних сум вартості газу, поставленого споживачеві за даним договором, і складає 318 945,00 грн, в т.ч. ПДВ 20 %.

Сторони в пункті 9.7 договору погодили, що істотні умови договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, зменшення обсягів закупівлі з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника; збільшення ціни за одиницю товару до 10 % пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

В подальшому, 25.01.2021 укладено додаткову угоду щодо зміни ціни № 1 до договору згідно якої п. 1.2 викладено у наступній редакції: річний плановий обсяг постачання газу 50 004,54 куб.м. Пункт 3.2 договору викладено в наступній редакції: ціна 1 куб.м природного газу включає компенсацію вартості послуги доступу до потужності, а також ПДВ 20 %. Загальна ціна 1 куб.м природного газу з 01.01.2021 складає 6,37832 грн, в т.ч. ПДВ 20 %. Пункт 3.6 договору викладено в наступній редакції: загальна сума договору складається із місячних сум вартості газу, поставленого споживачеві за даним договором, і складає 318 944,96 грн, в т.ч. ПДВ 20 %. Викладено додаток 1 до договору в новій редакції (а.с. 107 том 1).

26.01.2021 укладено додаткову угоду щодо зміни ціни № 2 до договору, згідно якої п. 1.2 викладено у наступній редакції: річний плановий обсяг постачання газу 45 462,83 куб.м. Пункт 3.2 договору викладено в наступній редакції: ціна 1 куб.м природного газу включає компенсацію вартості послуги доступу до потужності, а також ПДВ 20 %. Загальна ціна 1 куб.м природного газу з 01.01.2021 складає 7,01551 грн, в т.ч. ПДВ 20 %. Пункт 3.6 договору викладено в наступній редакції: загальна сума договору складається із місячних сум вартості газу, поставленого споживачеві за даним договором, і складає 318 944,94 грн, в т.ч. ПДВ 20 %. Викладено додаток 1 до договору в новій редакції (а.с. 111 том 1).

27.01.2021 укладено додаткову угоду щодо зміни ціни № 3 до договору, згідно якої п. 1.2 викладено у наступній редакції: річний плановий обсяг постачання газу до 41 333,60 куб.м. Пункт 3.2 договору викладено в наступній редакції: ціна 1 куб.м природного газу включає компенсацію вартості послуги доступу до потужності, а також ПДВ 20 %. Загальна ціна 1 куб.м природного газу з 01.01.2021 складає 7,71636 грн, в т.ч. ПДВ 20 %. Викладено додаток 1 до договору в новій редакції (а.с. 116 том 1).

29.01.2021 укладено додаткову угоду щодо зміни ціни № 4 до договору, згідно якої п. 1.2 викладено у наступній редакції: річний плановий обсяг постачання газу до 37 579,43 куб.м. Пункт 3.2 договору викладено в наступній редакції: ціна 1 куб.м природного газу включає компенсацію вартості послуги доступу до потужності, а також ПДВ 20 %. Загальна ціна 1 куб.м природного газу з 01.01.2021 складає 8,48722 грн, в т.ч. ПДВ 20 %. Пункт 3.6 договору викладено в наступній редакції: загальна сума договору складається із місячних сум вартості газу, поставленого споживачеві за даним договором, і складає 318 944,89 грн, в т.ч. ПДВ 20 %, в тому числі по тимчасовому кошторису 85 292,46 грн. Викладено додаток 1 до договору в новій редакції (а.с. 120 том 1).

19.02.2021 укладено додаткову угоду щодо зміни ціни № 5 до договору, згідно якої п. 1.2 викладено у наступній редакції: річний плановий обсяг постачання газу до 35 094,67 куб.м. Пункт 3.2 договору викладено в наступній редакції: ціна 1 куб.м природного газу включає компенсацію вартості послуги доступу до потужності, а також ПДВ 20 %. Загальна ціна 1 куб.м природного газу з 01.02.2021 складає 9,33509 грн, в т.ч. ПДВ 20 %. Пункт 3.6 договору викладено в наступній редакції: загальна сума договору складається із місячних сум вартості газу, поставленого споживачеві за даним договором, і складає 318 944,85 грн, в т.ч. ПДВ 20 %, в тому числі по тимчасовому кошторису 1 465,18 грн. Викладено додаток 1 до договору в новій редакції (а.с. 125 том 1).

24.02.2021 укладено додаткову угоду щодо зміни ціни № 6 до договору, згідно з якої п. 1.2 викладено у наступній редакції: річний плановий обсяг постачання газу до 33 675,40 куб.м. Пункт 3.2 договору викладено в наступній редакції: ціна 1 куб.м природного газу включає компенсацію вартості послуги доступу до потужності, а також ПДВ 20 %. Загальна ціна 1 куб.м природного газу з 01.02.2021 складає 9,90 грн, в т.ч. ПДВ 20 %. Пункт 3.6 договору викладено в наступній редакції: загальна сума договору складається із місячних сум вартості газу, поставленого споживачеві за даним договором, і складає 318 944,81 грн, в т.ч. ПДВ 20 %. Викладено додаток 1 до договору в новій редакції (а.с. 128 том 1).

На підтвердження коливання ціни на природний газ до матеріалів справи долучено:

- копії цінових довідок Харківської торгово-промислової палати (далі - Харківської ТПП) № 1757/20 від 04.01.2021, № 62/21 від 14.01.2021, № 116/21 від 20.01.2021, № 163/21 від 27.01.2021, № 232/21 від 02.02.2021, № 393/21 від 17.02.2021 (а.с. 108, 112-113, 117, 121-122, 211, 214-215 том 1);

- листи ТОВ "Чернігівгаз Збут" щодо зміни ціни на природний газ, направлені Борзнянському державному сільськогосподарському технікуму № 14704-Сл-341/40-0121 від 19.01.2021; № 14704-Сл-341/41-0121 від 20.01.2021; № 14704-Сл-844/1-0221 від 02.02.2021; № 14704-Сл-844/2-0221 від 17.02.2021 (а.с. 201, 204-205, 210, 213 том 1);

- копії витягів із сайту Української енергетичної біржі (далі - УЕБ) щодо середньозважених цін на природний газ за результатами електронних біржових торгів станом на 15.01.2021, 25.01.2021, 26.01.2021, 27.01.2021, 29.01.2021, 19.02.2024, 24.02.2021 (а.с. 109, 110, 115, 119, 124, 127, 130 том 1).

Прокурор зазначав, що за актами приймання-передачі природного газу до договору постачальник передав, а споживач прийняв природний газ обсягом 33 675,42 куб.м загальною вартістю 318 945,00 грн (а.с. 216, 219, 220 том 1), а саме:

- у січні 2021 року природний газ обсягом 10 222,15 куб.м, загальною вартістю 86 757,64 грн (з ПДВ) (акт № ЧРЗ81001123 від 22.02.2021);

- у лютому 2021 року природний газ обсягом 15 803,34 куб.м, загальною вартістю 156 453,07 грн (з ПДВ) (акт № ЧРЗ81002296 від 09.04.2021);

- у березні 2021 року природний газ обсягом 7 649,928 куб.м, загальною вартістю 75 734,29 грн (з ПДВ) (акт № ЧРЗ81003681 від 29.04.2021).

Споживач розрахувався за отриманий природний газ в розмірі 318 936,00 грн, згідно платіжних доручень: № 1115 від 22.02.2021 на суму 85 292,46 грн; № 1180 від 22.02.2021 на суму 1 456,18 грн; № 1350 від 09.04.2021 на суму 156 453,07 грн; № 1436 від 29.04.2021 на суму 70 739,21 грн; № 1437 від 29.04.2021 на суму 4 995,08 грн (а.с. 217-222 том 1).

Вказуючи, що додаткові угоди до договору укладені з порушенням Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки було суттєво зменшено обсяги постачання природного газу з одночасним збільшенням вартості товару, у зв`язку з чим було здійснено безпідставну переплату бюджетних коштів у розмірі 123 661,25 грн, що становить різницю між загальною сумою сплачених споживачем на користь постачальника грошових коштів та початковою вартістю спожитого природного газу за договором, прокурор просив визнати додаткові угоди недійсними та повернути надмірно сплачені грошові кошти до обласного бюджету Чернігівської області у зазначеному розмірі.

Суд першої інстанції погодився з доводами прокурора та дійшов висновку при розгляді справи про порушення Закону України "Про публічні закупівлі" під час укладення відповідачами додаткових угод до договору та переплату бюджетних коштів у сумі 123 652,20грн. В частині стягнення 9,00 грн відмовлено, з огляду на встановлену фактичну суму оплати бюджетних коштів на користь постачальника.

Колегія суддів погоджується з таким висновком враховуючи наступне.

Стосовно наявності підстав для представництва у суді прокурором інтересів держави в особі Північного офісу Держаудитслужби та Чернігівської облради, то прокурор зазначав, що порушення законодавства у сфері публічних закупівель призвело до нераціонального та неефективного використання державних коштів і такі обставини не відповідають меті Закону України "Про публічні закупівлі" та принципам, за якими мають здійснюватися публічні закупівлі. Оскільки фінансування за договором здійснено за рахунок бюджетних коштів, при цьому Чернігівська облрада здійснює повноваження щодо забезпечення ефективного використання фінансових ресурсів, а Північний офіс Держаудитслужби є органом державного фінансового контролю при здійсненні державних закупівель, тому вказані органи є уповноваженими суб`єктами владних повноважень, якими не було вчинено дій щодо захисту інтересів держави.

Так, прокурор звертався до Північного офісу Держаудитслужби та Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області листом № 52-75-9195ВИХ-23 від 13.12.2023, у якому повідомив про виявлені порушення законодавства при укладенні між відповідачами додаткових угод щодо зміни ціни природного газу, а також просив зазначити про вжиття відповідних заходів щодо усунення встановлених порушень, у тому числі звернення до суду із позовом (а.с. 81-83 том 1).

Північний офіс Держаудитслужби області у листі № 262616-17/9437-2023 від 20.12.2023 повідомив прокурора, що за даними електронної системи закупівель Prozorro, Північним офісом Держаудитслужби не проводились моніторинги процедур закупівель № UA-2020-12-03-006964-с та в подальшому запропонував звертатися безпосередньо до Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області (а.с. 87 том 1).

Прокурор також звертався до Чернігівської облради листом № 52-75-9270ВИХ-23 від 15.12.2023, у якому повідомив про те, що внаслідок укладення спірних додаткових угод було порушено Закон України "Про публічні закупівлі" та просив надати інформацію про вжиття заходів щодо усунення порушень, у тому числі в судовому порядку (а.с. 84-86 том 1).

Чернігівська облрада у листі № 01-05/997 від 25.12.2023 повідомила прокурора, що вона не є замовником, який здійснював закупівлю та не є стороною зазначеного договору, не є головним розпорядником коштів на фінансування БАФК, а тому в межах наданих повноважень не володіє запитуваною інформацією щодо здійснення видатків на постачання природного газу за договором. Чернігівська облрада не наділена повноваженнями вживати заходів щодо визнання недійсними договорів та стягнення надмірно сплачених коштів за ними (а.с. 88 том 1).

Листом № 52-77-193ВИХ-24 від 05.01.2024 прокурор повідомив Північний офіс Держаудитслужби та Чернігівську облраду про намір подати відповідний позов (а.с. 142-144 том 1).

З огляду на викладене, враховуючи обізнаність позивачів про порушення інтересів держави, наявність у них повноважень щодо захисту інтересів держави та невжиття заходів, прокурор зазначав про необхідність вжиття заходів з представництва інтересів держави в суді в особі визначених ним органів.

Відповідно до частини 4 статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України № 1697-VII від 14.10.2014 "Про прокуратуру", який набрав чинності 15.07.2015.

Ця стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина 1).

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті (частина 3).

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци 1-3 частини 4).

Системне тлумачення статті 53 ГПК України й абзацу 1 частини 3 статті 23 Закону дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках:

1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах;

2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Колегія суддів звертає увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

У рішенні № 4-р(II)/2019 від 05.06.2019 Конституційний Суд України вказав, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно (пункти 45-47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18).

Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, тому суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (наведену правову позицію викладено у пункті 50 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц).

Встановлюючи підстави для представництва прокурором інтересів держави, суд повинен здійснити оцінку не тільки виконання ним обов`язку попереднього (до звернення до суду) повідомлення відповідного суб`єкта владних повноважень, яке є останнім перед безпосереднім поданням позову (апеляційної та/або касаційної скарги), а й наявних у справі інших доказів щодо обставин, які йому передували, зокрема попереднього листування між прокурором та зазначеним органом.

Водночас якщо попереднє листування свідчить про те, що воно мало характер інформування відповідного органу про вже раніше виявлені прокурором порушення, і такий орган протягом розумного строку на зазначену інформацію не відреагував або відреагував повідомленням про те, що він обізнаний (у тому числі до моменту отримання інформації від прокурора) про порушення, але не здійснював та/або не здійснює та/або не буде здійснювати захист порушених інтересів, то у такому випадку наявні підстави для представництва, передбачені абзацом 1 частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру". У такому разі дотримання розумного строку після повідомлення про звернення до суду не є обов`язковим, оскільки дозволяє зробити висновок про нездійснення або здійснення неналежним чином захисту інтересів держави вказаним органом.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 26.05.2021 у справі № 926/14/19.

Пунктами 8, 10, 11, 12 частини 1 статті 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" передбачено право Держаудитслужби порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; одержувати від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності, інших юридичних осіб та їх посадових осіб, фізичних осіб-підприємців інформацію, документи і матеріали, необхідні для виконання покладених на нього завдань; проводити на підприємствах, в установах та організаціях зустрічні звірки з метою документального та фактичного підтвердження виду, обсягу і якості операцій та розрахунків для з`ясування їх реальності та повноти відображення в обліку підприємства, установи та організації, що контролюється.

Положенням про Держаудитслужбу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України (далі - КМУ) № 43 від 03.02.2016 (далі - Положення) визначено, що реалізуючи державний фінансовий контроль через здійснення моніторингу закупівель, Держаудитслужба України, яка є центральними органами виконавчої влади, діяльність якої спрямовується і координується КМУ, має право звертатися до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Згідно з підпунктами 3, 4, 9 пункту 4 цього Положення Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань: реалізує державний фінансовий контроль через здійснення, зокрема, перевірки державних закупівель; здійснює контроль, зокрема, за дотриманням законодавства про державні закупівлі; вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; застосовує заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, накладає адміністративні стягнення на осіб, винних у порушенні законодавства; передає в установленому порядку правоохоронним органам матеріали за результатами державного фінансового контролю у разі встановлення порушень законодавства, за які передбачено кримінальну відповідальність або які містять ознаки корупційних діянь.

Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи (пункт 7 Положення).

Отже, орган державного фінансового контролю здійснює державний фінансовий контроль за використанням коштів державного та місцевих бюджетів, і в разі виявлення порушень законодавства має право пред`явити обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

Аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2018 у справі № 826/9672/17.

Держаудитслужба є належним органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції щодо реалізації державної політики у сфері закупівель (постанови Верховного Суду від 15.05.2019 у справі 911/1497/18, від 30.07.2020 у справі № 904/5598/18).

Держаудитслужба може не лише ініціювати звернення до суду про визнання недійсними додаткових угод і саме іншими органами, але повинна самостійно порушувати ці питання в судовому порядку (у разі відповідної бездіяльності таких органів), а отже орган Держаудитслужби може і має бути позивачем за відповідним позовом про визнання недійсним договору.

Аналогічні висновки висловлювались Верховним Судом, зокрема, об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі № 924/1256/17 та від 18.06.2021 у справі № 927/491/19.

Північний офіс Держаудитслужби був повідомлений прокурором про зазначені вище порушення Закону України "Про публічні закупівлі" під час укладення додаткових угод, однак не вжив заходів щодо захисту інтересів держави.

Згідно ч. 2 та 4 ст. 61 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" районні та обласні ради затверджують районні та обласні бюджети, які формуються з коштів державного бюджету для їх відповідного розподілу між територіальними громадами або для виконання спільних проєктів та з коштів, залучених на договірних засадах з місцевих бюджетів для реалізації спільних соціально-економічних та культурних програм, контролюють їх виконання. Самостійність місцевих бюджетів гарантується власними та закріпленими за ними на стабільній основі законом загальнодержавними доходами, а також правом самостійно визначати напрями використання коштів місцевих бюджетів відповідно до закону.

Згідно затвердженого управлінням освіти і науки Чернігівської обласної державної адміністрації 22.03.2021 кошторису Борзнянського державного сільськогосподарського технікуму на 2021 рік (а.с. 225 том 1) та плану використання бюджетних коштів на 2021 рік (а.с. 224 том 1) фінансування видатків на оплату природного газу здійснювалось з обласного бюджету, з якого на зазначені цілі виділено 757 700,00 грн.

Таким чином, Чернігівська облрада здійснює функції контролю за законністю та ефективністю використання коштів обласного бюджету Чернігівської області, кошти якого були виділені на закупівлю природного газу за договором, однак таким органом не було вжито заходів захисту інтересів держави, пов`язаних із законним та ефективним витрачанням бюджетних коштів.

З огляду на зазначене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі позивачів та щодо необхідності захисту інтересів держави.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина 1 ст. 638 ЦК України встановлює, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини 1 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Згідно із частиною 1 статті 628, статтею 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

За частиною 2 статті 189 Господарського кодексу України (далі - ГК України) ціна є істотною умовою господарського договору.

Згідно з частиною 1 статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Згідно із частинами 3, 4 статті 653 ЦК України у разі зміни договору зобов`язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із частинами 1, 2 статті 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв`язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов`язання доставки.

Разом з тим, частиною 4 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Згідно з пунктом 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 % пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

Із системного тлумачення наведених норм ЦК України, ГК України та Закону України "Про публічні закупівлі" вбачається, що ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається.

Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку статті 652 ЦК України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.

В іншому випадку не досягається мета Закону України "Про публічні закупівлі", яка полягає в забезпеченні ефективного та прозорого здійснення закупівель, створенні конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобіганні проявам корупції в цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки продавці з метою перемоги можуть під час проведення процедури закупівлі пропонувати ціну товару, яка нижча за ринкову, а в подальшому, після укладення договору про закупівлю, вимагати збільшити цю ціну, мотивуючи коливаннями ціни такого товару на ринку.

Такі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22.

Як вбачається з матеріалів справи, укладеними відповідачами додатковими угодами № 1 від 25.01.2021, № 2 від 26.01.2021, № 3 від 27.01.2021, № 4 від 29.01.2021, № 5 від 19.02.2021, № 6 від 24.02.2021 збільшено ціну за одиницю товару з 5,799 грн до 9,90 грн за 1 куб.м та зменшено кількість товару із 55 000 куб.м до 33 675,40 куб.м. Фактично ціна за 1 куб.м (одиницю товару) збільшилася на 71 %, а обсяг постачання природного газу, який підлягав поставці, зменшився на 39 %, порівняно з погодженим під час закупівлі.

При цьому додатковими угодами № 1-4 сторони змінили ціну природного газу, який вже було продано споживачу та спожито ним з 01.01.2021, а додатковими угодами №№ 5-6 сторони змінили ціну природного газу, який вже було продано споживачу та спожито ним з 01.02.2021, тож товар поставлений постачальником до 24.02.2021 був не тільки прийнятий споживачем у власність, а й спожитий.

Крім того, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадку збільшення ціни за одиницю товару у разі коливання ціни такого товару на ринку.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що на підтвердження факту коливання ціни на товар, у документі, який видає компетентна організація має бути зазначена діюча ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почали змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (наявність коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін, зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження.

Водночас довідки Харківської ТПП № 116/21 від 20.01.2021, № 163/21 від 27.01.2021, № 232/21 від 02.02.2021, № 393/21 від 17.02.2021 (а.с. 117, 121-122, 211, 214-215 том 1), які видані після укладення сторонами договору, за своїм змістом є документами довідково-інформаційного характеру, що демонструють діапазон цін на природний газ на відповідний місяць в залежності від умов та обсягу постачання, що склались для різних постачальників на внутрішньому ринку, середньозважену ціну газу місячного ресурсу, яка розраховувалась на підставі даних, опублікованих на офіційному сайті ТБ УЕБ та згідно з інформацією з офіційних сайтів суб`єктів ринку природного газу.

Колегія суддів враховує, що постачальник має довести не лише підвищення цін на певний товар на відповідному ринку, але й обґрунтувати для замовника пропозиції щодо підвищення ціни, визначеної у договорі, а також обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору за запропонованою замовнику на тендері ціною, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним. Постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).

Правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.06.2021 в справі № 927/491/19 та від 25.11.2021 в справі № 927/563/20.

Вказані у витягах із сайту УЕБ відомості про середньозважені ціни на природний газ за результатами електронних біржових торгів станом на 15.01.2021, 25.01.2021, 26.01.2021, 27.01.2021, 29.01.2021, 19.02.2024, 24.02.2021 (а.с. 109, 110, 115, 119, 124, 127, 130 том 1) не свідчать про те, що в період між укладенням договору та укладенням додаткових угод відбулось значне коливання ціни газового палива на ринку. Окрім того постачальник не навів доводів на підтвердження того, що невнесення змін до договору в частині збільшення ціни на природний газ за період з січня по лютий 2021 було б очевидно невигідним та збитковим для товариства.

Враховуючи встановлене, постачальником не доведено факти коливання цін на природний газ за певні періоди дії договору.

Таким чином до додаткових угод ціна за 1 куб.м природного газу збільшена більше ніж на 10 % від початкової ціни, що суперечить положенням п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та висновкам Великої Палати Верховного Суду у постанові від 24.01.2024 по справі № 922/2321/22 щодо їх застосування.

Згідно з ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Статтею 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього кодексу.

Частиною 3 статті 215 ЦК України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Враховуючи вищевикладене, спірні додаткові угоди суперечать наведеним положенням ЦК України та Закону України "Про публічні закупівлі", а відтак наявні правові підстави для визнання їх недійсними відповідно до ст. 203, 215 ЦК України.

Згідно із частиною 1 статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до частини 1 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Враховуючи, що фінансування витрат з постачання природного газу споживачу за договором здійснювалось за рахунок коштів обласного бюджету Чернігівської області (а.с. 224-225 том 1), відтак у даному випадку визнання недійсними спірних додаткових угод має наслідком повернення безпідставно сплачених коштів саме до обласного бюджету Чернігівської області, чим буде відновлене порушене право позивача-2.

Оскільки споживачем фактично сплачено 318 936,00 грн за рахунок коштів обласного бюджету за 33 675,418 куб.м, тоді як, враховуючи ціну, обумовлену відповідачами у п. 3.2 договору, мало бути сплачено 195 283,75 грн, тож грошові кошти в сумі 123 652,25 грн є такими, що були безпідставно одержані постачальником, оскільки підстава їх набуття відпала, а тому відповідач-1 зобов`язаний повернути їх до обласного бюджету, що відповідає приписам статей 216, 1212 ЦК України.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22.

Враховуючи наведене, апеляційний суд погоджується із рішенням господарського суду і підстав для його скасування або зміни не має.

Оскільки, у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 275, 276, 282 ГПК України суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут" на рішення господарського суду Чернігівської області від 09.05.2024 у справі № 927/231/24 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Чернігівської області від 09.05.2024 у справі № 927/231/24 залишити без змін.

Матеріали справи № 927/231/24 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 287, 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 30.10.2024.

Головуючий суддя М.А. Руденко

Судді М.А. Барсук

Є.Ю. Пономаренко