Ухвала

від 29.10.2024 по справі 905/260/24

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

29 жовтня 2024 року м. Харків Справа № 905/260/24

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Здоровко Л.М., суддя Мартюхіна Н.О.,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (вх.№2427 Д/2)

на рішення Господарського суду Донецької області від 03.06.2024 (повний текст складено 03.06.2024, суддя Левшина Г.В.)

у справі № 905/260/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", м.Київ,

до відповідача Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги Вугледарської міської ради", м.Вугледар,

про стягнення заборгованості в сумі 58996,28 грн, з яких: 3% річних в сумі 7105,80 грн, інфляційне збільшення в сумі 27044,12 грн та пеня в сумі 24846,36 грн,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", м.Київ, позивач, звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги Вугледарської міської ради", м.Вугледар, про стягнення заборгованості в сумі 58996,28 грн., з яких: 3% річних в сумі 7105,80 грн., інфляційне збільшення в сумі 27044,12 грн. та пеня в сумі 24846,36 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору постачання природного газу №04-1118/21-БО-Т від 24.11.2021.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 03.06.2024 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", м.Київ до Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги Вугледарської міської ради", м.Вугледар про стягнення 58996,28 грн., з яких: 3% річних в сумі 7105,80 грн., інфляційне збільшення в сумі 27044,12 грн. та пеня в сумі 24846,36 грн., задоволено частково. Стягнуто з Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги Вугледарської міської ради" (85670, Донецька обл., м.Вугледар, вул. Молодіжна, буд. 19, код ЄДРПОУ 37934309) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (04116, м.Київ, вул. Шолуденка, буд. 1; код ЄДРПОУ 42399676) 3% річних в сумі 7105,80 грн., інфляційне збільшення в сумі 25006,04 грн., пеню в сумі 4969,27 грн., судовий збір в сумі 2338,71 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

14.10.2024 через підсистему "Електронний суд" до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", в якій просить рішення Господарського суду Донецької області від 03.06.2024 у справі № 905/260/24 в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені у розмірі 19 877,09 грн та інфляційних витрат у розмірі 2 038,08 грн скасувати та прийняти нове рішення в цій частині, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" задовольнити; судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на відповідача у справі та здійснити новий розподіл судових витрат за розгляд справи у суді першої інстанції.

Ухвалою суду від 21.10.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" на рішення Господарського суду Донецької області від 03.06.2024 у справі № 905/260/24 - залишено без руху. Встановлено скаржнику у строк 10 днів з дня вручення ухвали усунути недоліки апеляційної скарги, а саме подати до апеляційного суду: заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причин пропуску цього строку; докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 1349,76 грн. Роз`яснено Товариству з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", що в разі невиконання зазначеної ухвали суду в строк, визначений п. 2 її резолютивної частини, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено в порядку, встановленому статтею 261 Господарського процесуального кодексу України.

Судом апеляційної інстанції отримано заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" про усунення недоліків, зокрема із зазначенням інших причин для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Донецької області від 03.06.2024 у справі №905/260/24, а також докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 1349,76 грн.

За твердженням скаржника строк на апеляційне оскарження був пропущений ним з поважним причин, а саме:

- через повітряні тривоги, які унеможливлюють повноцінно функціонувати товариству та значно ускладнюють роботу представників скаржника;

- через регулярні відключення світла, що, зокрема, впливало й на роботу системи "Електронний суд".

Колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, розглянувши заяву про усунення недоліків та дослідивши обставини викладені у ній, дійшла наступних висновків.

Відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, оскаржуване рішення складено та підписано судом першої інстанції 03.06.2024.

Відповідно останнім днем звернення з апеляційною скаргою на таке рішення є 24.06.2024, з урахуванням вихідних, не робочих днів.

В свою чергу, апеляційна скарга була подана до суду апеляційної інстанції лише 14.10.2024 за допомогою підсистеми "Електронний суд", тобто, з пропуском строку на звернення з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Донецької області від 03.06.2024 у цій справі.

Статтею 6 ГПК України визначено, що суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.

Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

За приписами ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Як вбачається з відомостей, які містяться у підсистемі Електронний суд ЄСІТС, Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС.

Судом встановлено, що рішення Господарського суду Донецької області від 03.06.2024 у справі №905/260/24 надіслано та доставлено до зареєстрованого Електронного кабінету ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" у підсистемі "Електронний суд" в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі 05.06.2024 о 15:45 год., що підтверджується відомостями з комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду".

Наведене свідчить про те, що оскаржуване рішення було вручено апелянту 05.06.2024 та саме з цієї дати він вважається обізнаним про прийняття такого рішення.

Крім того, наказ на виконання рішення Господарського суду Донецької області від 03.06.2024 було отримано засобами поштового зв`язку позивачем 05.08.2024.

Слід також зазначити, що згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Рішення Господарського суду Донецької області від 03.06.2024 було "Надіслано для оприлюднення: 05.06.2024. Зареєстровано: 05.06.2024. Забезпечено надання загального доступу: 06.06.2024" на офіційному сайті Єдиного державного реєстру судових рішень, в свою чергу ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" визначено, що судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Отже, скаржник мав можливість ознайомитись з текстами процесуальних документів по вказаній справі, в тому числі оскаржуваним рішенням в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Мушта проти України" зазначено: право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані.

Колегія суддів зазначає, що з правового контексту приписів ст. 119 ГПК України вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити - з якої саме поважної причини такий строк було порушено скаржником, та чи підлягає відновленню.

Як свідчить правовий аналіз норм чинного законодавства, суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не враховувати який вважалось би несправедливим та таким, що суперечить загальним засадам законодавства.

Для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність відповідних обставин, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв`язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, що може використовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавцем кожного з процесуальних строків.

Судова колегія зазначає, що лише факт подання стороною клопотання про відновлення строку не зобов`язує суд автоматично відновити цей строк, оскільки клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи ст. 256 Господарського процесуального кодексу України повинно містити обґрунтування поважності пропуску цього строку.

Так, наявність або відсутність підстав для задоволення заяви про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги визначається за правилами ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, за приписами якої господарський суд може відновити пропущений процесуальний строк за заявою сторони чи з своєї ініціативи, якщо визнає причину пропуску процесуального строку поважною. Поважними визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. При цьому, Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, тобто у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Колегія суддів Східного апеляційного господарського суду вирішуючи питання щодо поважності пропуску скаржником строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Донецької області від 03.06.2024, з огляду на підстави, наведені апелянтом у заяві про усунення недоліків, зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 56 ГПК України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника. А тому, тимчасова відсутність працівника, або своєчасне доведення до виконавців про отримання електронною поштою копій судових рішень або будь-які інші обставини, пов`язані із внутрішньою організацією роботи в юридичній особі, жодним чином не впливають на обов`язок сторони неухильно виконувати процесуальні обов`язки та користувавсь своїми правами у встановлені строки, отже недоліки в організації роботи підприємства не можуть вважатись поважними обставинами, з якими закон пов`язує можливість поновлення строку на апеляційне оскарження.

Неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб`єкта господарювання для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними (висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 03.11.2022 в справі №560/15534/21).

У даному випадку, обставини наведені скаржником в підтвердження поважності пропуску строку на апеляційне оскарження рішення стосуються виконання його представниками своїх професійних обов`язків та зводяться до внутрішньої організації роботи товариства, тобто мають суб`єктивний характер і не свідчать про об`єктивну неможливість вчинити відповідну процесуальну дію в межах встановлених законом строків.

Щодо посилання апелянта на запровадження воєнного стану, повітряні тривоги, загрози ракетних атак, що негативно впливають на працездатність товариства, колегія суддів зазначає таке.

Дійсно, у зв`язку з військовою агресією рф проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який триває й на теперішній час.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 листопада 2022 року у справі №990/115/22 (провадження № 11-107заі22) вказано, що введення воєнного стану дійсно є підставою для поновлення особі строку оскарження у випадку, якщо особа зазначає конкретні обставини, що у зв`язку із введенням воєнного стану завадили їй вчасно подати апеляційну скаргу (наприклад виїзд з місця проживання у зв`язку з проведенням в місці проживання бойових дій, відсутність інформації про результати розгляду справи та неможливість вчасно її отримати, тощо). Введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам собою факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку. Сам факт запровадження воєнного стану в Україні без обґрунтування неможливості звернення до суду в розумні строки у зв`язку із запровадженням такого не може вважатися поважною причиною пропуску цих строків.

Тобто, особа, яка заявляє клопотання про поновлення встановленого законом процесуального строку, повинна надати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов`язаний з об`єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами.

Аналогічний за змістом висновок викладений у постановах Верховного Суду від 05.09.2022 у справі №697/2360/21 та від 19.10.2022 у справі №398/1739/15.

За змістом ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст. 76 ГПК України).

За змістом положень ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Обов`язок з доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

В свою чергу, апелянтом не надано доказів на підтвердження того, що конкретні обставини, що у зв`язку із введенням воєнного стану, та його наслідками, завадили вчасно подати апеляційну скаргу, зокрема, але не виключно виїзд з місця здійснення господарської діяльності у зв`язку з проведенням бойових дій, відсутність інформації про результати розгляду справи та неможливість вчасно її отримати тощо.

Не надано скаржником й доказів того, що оголошення по всій території України, зокрема й місці перебування скаржника, повітряних тривог об`єктивно унеможливило подання цієї апеляційної скарги в межах, передбачених ГПК України строків.

До того ж, повітряні тривоги не можуть бути основною причиною для поновлення строку на подання апеляційнї скарги, оскільки повітряні тривоги не мають постійного та довготривалого характеру. Більш того, тривоги оголошуються у різних регіонах України, та не носять постійного, безперервного характеру.

Не заслуговують на увагу й посилання апелянта на регулярні відключення світла не збої у роботі системи "Електронний Суд", з огляду на таке.

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06.06.2024 № 559/2655/23 (61-5860св24) звернув увагу на те, що застосування аварійних відключень електроенергії, тривала відсутність електропостачання також не можуть бути обґрунтованими підставами для поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки воєнний стан на території України оголошено 24 лютого 2022 року і з цього часу відбуваються масовані ракетні обстріли рф населених пунктів України, в тому числі об`єктів критичної інфраструктури, проте такі атаки не проводяться щодня, оскільки це складний логістичний процес. Разом із цим, судочинство в Україні продовжує здійснюватися у встановленому Законом порядку. Не було встановлено в Україні й повного припинення роботи банківських устав, комунальних служб та/або поштового зв`язку.

Судова колегія зазначає, що апелянт не був позбавлений можливості скерувати скаргу на адресу суду засобами поштового зв`язку, який не припинив виконання своїх функціональних обов`язків.

Колегія суддів звертає увагу на те, що скаржником пропущено строк на апеляційне оскарження більш, ніж на чотири місяці та не надано доказів на підтвердження того, що протягом усього часу він не мав доступу до електропостачання, та відповідно об`єктивно не міг своєчасно підготувати та направити до суду апеляційну скарги.

У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2021 року у справі № 911/3513/16 зазначено, що поважними визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони, і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій. Поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яке він використовує залежно від поважності причин пропуску строку на оскарження.

Поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. У свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об`єктивний характер, та з незалежних від скаржника обставин унеможливила звернення до суду з апеляційною скаргою.

Таким чином, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту такої скарги, а також процесуальних строків її подання.

Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення ЄСПЛ від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії" (Case of Union Alimentaria Sanders S. A. v. Spain) заява №11681/85).

З огляду на вищенаведене, судова колегія дійшла висновку про те, що наведені апелянтом обставини пропуску строку на апеляційне оскарження не є поважними та об`єктивно непереборними, а є виключно суб`єктивними та такими, що залежали від волі самого заявника та жодним чином не виправдовують пропуск строку на оскарження вказаного рішення.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що апелянтом було пропущено строк на апеляційне оскарження, а наведені обставини для його поновлення не є обґрунтованими, оскільки спосіб та можливість вчасного подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб`єктивний характер.

Частиною 4 ст. 261 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Оскільки наведені Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнаються судом неповажними, у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" на рішення Господарського суду Донецької області від 03.06.2024 у справі №905/260/24 слід відмовити.

Оскільки апеляційну скаргу подано через підсистему "Електронний суд", оригінал апеляційної скарги залишається в матеріалах справи.

Керуючись ст.ст. 3, 119, 234, 261 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" на рішення Господарського суду Донецької області від 03.06.2024 у справі №905/260/24.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Головуючий суддя В.В. Лакіза

Суддя Л.М. Здоровко

Суддя Н.О. Мартюхіна