Ухвала

від 30.10.2024 по справі 904/1430/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про закриття підготовчого провадження

та призначення справи до судового розгляду по суті

30.10.2024м. ДніпроСправа № 904/1430/24

Господарський суд Дніпропетровської області

у складі судді Дупляка С.А.,

за участю секретаря судового засідання Євтушенка Д.Є.,

представників учасників справи:

від позивача: представник не з`явився;

від відповідача-1: представник не з`явився;

від відповідача-2: представник не з`явився;

від відповідача-3: представник не з`явився;

від відповідача-4: представник не з`явився;

розглянувши матеріали справи №904/1430/24

за позовом ОСОБА_1

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Порт ЛТД"

2. ОСОБА_2

3. ОСОБА_3

4. ОСОБА_4

про визнання рішення загальних зборів недійсними,

Суддя Дупляк С.А.

в с т а н о в и в:

Суд здійснює провадження у справі №904/1430/24.

23.10.2023 від Головного Центру обробки спеціальної інформації Державної Прикордонної Служби України надійшла інформація витребувана ухвалою суду від 02.10.2024.

30.10.2024 від позивача надійшли письмові заперечення від 30.10.2024.

30.10.2024 від позивача також надійшло клопотання про розгляд справи без її участі та про закриття підготовчого засідання та призначення розгляду справи по суті. Також зазначено, що позовні вимоги позивач підтримує у повному обсязі.

30.10.2024 від відповідача-1 надійшло клопотання, у якому відповідач-1 клопоче:

- за визнання причин неявки 30 жовтня 2024 року у підготовче засідання з розгляду господарської справи № 904/1430/24 представника відповідача ОСОБА_5 , зайнятого в іншому судовому процесі, поважними, відклавши підготовче засідання з урахуванням зайнятості в інших судових процесах 06, 08, 11, 13, 20, 21 листопада і 04 грудня 2024 року;

- за покладення на адвоката Мартинюк Юлію Сергіївну в порядку ч. 2 ст. 74 ГПК України обов`язку надати в оригіналах докази укладення з ОСОБА_1 у письмовій чи прирівняній до неї формі договору про надання правової допомоги не пізніше дати підписання позовної заяви у цій справі.

Розглянувши клопотання відповідача про відкладення підготовчого засідання та про покладення обов`язку на адвоката надати докази його представництва, суд відмовляє в їх задоволенні з огляду на таке.

З урахуванням встановених законодавсвтом строків проведення підготовчого провадження, яке неодноразово відкладалось в межах розумних строків розгляду справи, суд не вбачає підстав для відкладення підготовчого засідання та вважає за можливе закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті.

Водночас, суд зазначає, що сторони до початку розгляду справи по суті можуть подати додаткові пояснення або докази. Відповідно до ч. 5 ст. 119 ГПК України пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію.

Також суд відзначає, що відповідно до ч. 4 ст. 60 ГПК України повноваження адвоката, як представника підтверджуються одним з таких документів: довіреністю; ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"; дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу".

Згідно з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду від 05.12.2018 у справі №П/9901/736/18 ордер є самостійним документом, що підтверджує повноваження адвоката. Надання договору про правову допомогу, його копії або витягу разом із ордером законодавство не вимагає.

Також Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01.07.2020 у справі №320/5420/18 усунула відмінності в практиці застосування норм права щодо підтвердження повноважень адвоката як представника в суді копією ордера. Повноваження адвоката як представника можна підтвердити оригіналом ордера або довіреності, а також їх копіями, засвідченими у визначеному законом порядку.

Тобто ордер є самостійним документом, що підтверджує повноваження адвоката (правова позиція Верховного Суду у постанові від 26.04.2021 у справі № 766/17492/16-ц).

А тому долучення копії договору про надання правової допомоги не є обов`язковим.

Враховуючи, що в матеріалах справи міститься ордер серії ВТ №1018698 від 05.03.2024 на надання адвокатом Мартинюк Юлії Сергіївни правничої допомоги ОСОБА_1 , то адвокат Мартинюк Ю.С. вважається повноважним представником позивача. Саме адвокат несе відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення суду про повноваження представляти іншу особу в суді, а так само умисне невнесення адвокатом до ордера відомостей щодо обмежень повноважень, встановлених договором про надання правничої допомоги.

Також суд відзначає, що через відділ документального забезпечення 02.10.2024 від відповідача-1 надійшло клопотання, у якому представник відповідач-1 просить:

- оглянути веб-сторінку соціально-орієнтованого ресурсу «Вконтакте» з ID користувача 96768554 і сторінки користувача @і1оnatarykina в мережі Instagram за умови надання до них доступу ОСОБА_1 , залучивши спеціаліста ОСОБА_6 (зареєстрованого у АДРЕСА_1 ), на випадок заперечення позивачем достовірності складеного представником відповідача протоколу;

- призначити експертизу для встановлення та фіксування змісту веб-сторінки соціально-орієнтованого ресурсу «Вконтакте» з ID користувача 96768554 та сторінки користувача ІНФОРМАЦІЯ_1 в мережі у разі ухилення ОСОБА_1 від їх огляду судом самостійно.

Клопотання мотивовано тим, що в процесі визначення предмета спору і з`ясування заперечень проти позовних вимог у підготовчому провадженні цієї господарської справи встановлена належність до предмету доказування обставин підтримання спілкування засобами телекомунікаційного зв`язку між спадкоємцями Тарикіними і доступності сторонньому спостерігачу інформації про активність ОСОБА_1 у соціальних мережах з 24 лютого 2022 року до 06 березня 2023 року, що спростовуватиме чи підтверджуватиме добросовісність припущення ОСОБА_4 про безвісну відсутність за особливих обставин її сестри та брата для встановлення опіки над їх майном, яке потребує управління. Так само, потребує перевірки на вірогідність інформація про використання позивачем Тарикіною своїх корпоративних прав та їх захисту на шкоду суверенітету України, що матиме істотне значення для застосування ст. 13 ЦК України.

З цією метою фактичні дані можуть бути добуті шляхом встановлення та фіксування змісту та часу опублікування ОСОБА_1 особистих паперів (фотографій, відеоматеріалів, коментів чи інших записів) за місцем збереження даних в мережі Інтернет, що зафіксоване у протоколі.

Тому, на думку відповідача-1, необхідне проведення огляду веб-сторінки ОСОБА_1 на соціально-орієнтованому ресурсі «Вконтакте» за правилами огляду доказів за їх місцезнаходженням в порядку статті 82 ГПК України.

Розглянувши вказані клопотання, суд зазначає, що відповідно до частин 1, 3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частин 1, 2 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів;3) показаннями свідків.

Частиною 1 ст. 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі статтею 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 79 ГПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до частин 1, 5 статті 236 ГПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.

Спеціальні знання - це професійні знання, отримані в результаті навчання, а також навички, отримані обізнаною особою в процесі практичної діяльності в різноманітних галузях науки, техніки та інших суспільно корисних галузях людської діяльності, які використовуються разом з науково-технічними засобами під час проведення експертизи. Змістом спеціальних знань є теоретично обґрунтовані і перевірені практикою положення і правила, які можуть відноситися до будь-якої галузі науки, техніки, мистецтва тощо.

Відповідно до статті 99 ГПК України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Суд зазначає, що судова експертиза призначається лише у сукупності цих двох підстав, а також у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

В силу статті 104 ГПК України, висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Призначення експертизи є правом, а не обов`язком господарського суду, при цьому, питання призначення експертизи вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням предмета, підстав позову та обставин справи (аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.04.2021 у справі №927/685/20).

У частині 1 ст. 82 ГПК України передбачено, що письмові, речові та електронні докази, які не можна доставити до суду, оглядаються за їх місцезнаходженням.

У порядку, передбаченому цією статтею, суд за заявою учасника справи чи з власної ініціативи може оглянути веб-сайт (сторінку), інші місця збереження даних в мережі Інтернет з метою встановлення та фіксування їх змісту. У разі необхідності для проведення такого огляду суд може залучити спеціаліста. Суд може призначити експертизу для встановлення та фіксування змісту веб-сайту (сторінки), інших місць збереження даних в мережі Інтернет за умови, якщо це потребує спеціальних знань і не може бути здійснено судом самостійно або із залученням спеціаліста (частини 7, 8 ст. 82 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 71 ГПК України спеціалістом є особа, яка володіє спеціальними знаннями та навичками, необхідними для застосування технічних засобів, і призначена судом для надання консультацій та технічної допомоги під час вчинення процесуальних дій, пов`язаних із застосуванням таких технічних засобів (фотографування, складання схем, планів, креслень, відбору зразків для проведення експертизи тощо).

Розглядаючи клопотання по суті, суд врахував, що позивач у заявленому клопотанні про призначення експертизи не обґрунтував та не довів, які наявні у справі докази є взаємно суперечливими і їх оцінку може бути здійснено господарським судом лише з призначенням відповідної судової експертизи.

Суд вважає, що відповідач-1 належним чином не обґрунтовав необхідність призначення заявленої ним судової експертизи у справі з урахуванням предмета, підстав позову та обставин справи, як і того, що встановлення обставин, про які він зазначає, мають значення для правильного вирішення спору.

Здійснивши аналіз наявних у справі доказів відповідно до вимог статті 86 ГПК України, проаналізувавши правовідносини, що склалися між сторонами, встановивши, що докази, подані сторонами є зрозумілими, достатніми і не є суперечливими, враховуючи відсутність потреби у спеціальних знаннях для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для призначення судових експертиз у справі.

Як вже зазначено судом, судова експертиза може бути призначена у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Суд також звертає увагу на те, що відповідач-1 не був позбавлений можливості самостійно подати відповідний висновок експерта.

З викладених вище підстав суд також не вбачає необхідності для огляду веб-сторінки та залучення спеціаліста, а тому відмовляє в задоволенні клопотання про огляд доказів за місцем знаходженням за участі спеціаліста.

Враховуючи наявність у суду технічної можливості для проведення судових засідань в режимі відеоконференції з використанням підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС, господарський суд вважає за можливе провести судове засідання за участю позивача (Ілони ТАРИКІНОЇ) та представника позивача (Юлії МАРТИНЮК) в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Враховуючи те, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи, та зважаючи на процесуальні строки розгляду справи, суд визнав за можливе в порядку пункту 3 частини 2 статті 185 ГПК України закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті.

Керуючись ст. ст. 120, 177-185, 202, 234, 235 ГПК України, господарський суд

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання відповідача-1 від 02.10.2024 про огляд доказів, залучення спеціаліста та призначення експертизи відмовити.

Закрити підготовче провадження.

Призначити справу до судового розгляду по суті на 28.11.2024. Судове засідання відбудеться о 10:00год. у приміщенні Господарського суду Дніпропетровської області за адресою: місто Дніпро, вулиця Володимира Винниченка, будинок 1 в залі судових засідань №1-107.

Для позивача (Ілони ТАРИКІНОЇ) та представника позивача (Юлії МАРТИНЮК) судове засідання відбудеться в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в підсистемі відеоконференцзв`язку ЄСІТС.

Звернути увагу учасників справи, які не виконали вимог попередніх ухвал суду, на необхідність їх виконання.

Відповідно до ч. 5 ст. 119 ГПК України пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію.

Ухвала набирає законної сили з моменту її (оголошення) підписання та оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складений 30.10.2024.

Суддя С.А. Дупляк