Рішення

від 29.10.2024 по справі 914/445/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.10.2024 Справа № 914/445/24

Господарський суд Львівської області у складі судді Іванчук С.В., за участю секретаря Клим О. Ю., розглянувши матеріали справи за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Газсервіс ЮА», м. Київ;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Паливний партнер», м. Львів;

про стягнення заборгованості.

За участю представників сторін:

від позивача: Сухарко Аліна Віталіївна - представник;

від відповідача: не з`явився.

Відводів складу суду та секретарю судового засідання сторонами не заявлено.

Розгляд справи судом.

На розгляд Господарського суду Львівської області поступив позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Газсервіс ЮА» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Паливний партнер» про стягнення заборгованості, а саме 2 548 473,60 грн. основного боргу, 30 975,43 грн. 3% річних та 51 304,04 грн. інфляційних втрат.

Ухвалою суду від 20.03.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 09.04.2024 року.

Через систему «Електронний суд» відповідач 08.04.2024р. подав заяву за вх. № 9501/24 про ознайомлення із матеріалами справи та поновлення строку для подання відзиву.

Ухвалою суду від 09.04.2024 року підготовче засідання відкладено на 07.05.2024р.

Через систему «Електронний суд» відповідач 04.05.2024р. подав відзив на позовну заяву за вх. № 12087/24 від 06.05.2024р.

Ухвалою суду від 07.05.2024 року продовжено строк підготовчого провадження у справі на тридцять днів та відкладено підготовче засідання на 11.06.2024 року.

На адресу суду від відповідача 10.06.2024р. надійшло клопотання за вх. № 2229/24 про призначення комплексної почеркознавчої та технічної експертизи.

Ухвалою суду від 11.06.2024 року відкладено підготовче засідання на 09.07.2024 року, зобов`язано відповідача надати оригінали видаткових накладних № 511 та № 512 від 19.09.2023р., надати суду письмові пояснення щодо посадових осіб, які підписали спірні видаткові накладні № 511 та № 512 від 19.09.2023р. зі сторони позивача із зазначенням посад, прізвищ та ініціалів; за наявності подати податкові накладні складені на підставі спірних видаткових накладних.

Через систему «Електронний суд» позивач 11.06.2024р. подав клопотання за вх.№2278/24 про призначення комплексної почеркознавчої та технічної експертизи.

На адресу суду від позивача 05.07.2024р. надійшло клопотання за вх. № 17454/24 про витребування доказів.

Ухвалою суду від 09.07.2024 року в порядку ст.81 ГПК України зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Паливний партнер» надати суду оригінал довіреності на отримання паливних талонів згідно сплачених рахунків №677 та №678 від 15.09.2023 року, оригінал реєстру переданих талонів з номерами та оригінал акту прийому передачі талонів та відкладено підготовче засідання на 23.07.2024 року.

На адресу суду від позивача 18.07.2024р. надійшло клопотання за вх. № 18429/24 про долучення оригіналів документів до матеріалів справи.

За заявою представника позивача у підготовчому засіданні 23.07.2024р. відібрано зразки підписів директора юридичної особи позивача та зразків печаток позивача.

Ухвалою суду від 23.07.2024 року в порядку ст.81 ГПК України зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Паливний партнер» надати суду оригінали видаткових накладних № 511 та № 512 від 19.09.2023р., письмові пояснення щодо посадових осіб, які підписали спірні видаткові накладні № 511 та № 512 від 19.09.2023р. зі сторони позивача із зазначенням посад, прізвищ та ініціалів; за наявності подати податкові накладні, складені на підставі спірних видаткових накладних та відкладено підготовче засідання на 03.09.2024 року.

Ухвалою суду від 03.09.2024 року в порядку ст.81 ГПК України зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Паливний партнер» надати суду оригінали видаткових накладних № 511 та № 512 від 19.09.2023р., письмові пояснення щодо посадових осіб, які підписали спірні видаткові накладні № 511 та № 512 від 19.09.2023р. зі сторони позивача із зазначенням посад, прізвищ та ініціалів; за наявності подати податкові накладні, складені на підставі спірних видаткових накладних та відкладено підготовче засідання на 24.09.2024 року.

В підготовчому засіданні 24.09.2024 року судом розглянуто клопотання позивача за вх.№2278/24 від 11.06.2024р. про призначення комплексної почеркознавчої та технічної експертизи та у зв`язку із невиконання відповідачем вимог ухвал суду від 11.06.2024р., від 09.07.2024р., від 23.07.2024р. та від 03.09.2024р. щодо надання оригіналів видаткових накладних № 511 та № 512 від 19.09.2023р. та ненадання позивачем оригіналів спірних накладних, у задоволенні клопотання про призначення судової експертизи відмовлено.

Ухвалою суду від 24.09.2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 01.10.2024р. Ухвалою суду від 01.10.2024р. відкладено судове засідання на 29.10.2024 року.

Представник позивача взяв участь в судовому засіданні 29.10.2024р. в режимі відеоконференції, надав суду усні пояснення щодо предмета спору, підтримав позовні вимоги.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання 29.10.2024р. не забезпечив, причин неявки чи невиконання вимог ухвал суду не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, шляхом скерування ухвал суду до електронного кабінету, що підтверджується довідками про доставку .

Позиції учасників справи.

Позиція позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 15.09.2023 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Паливний партнер» (Відповідач) виставило рахунок №677 на суму 1 274 236, 80 грн. на постачання палива дизельного ДП-Л- Євро-ВО (талони) та рахунок №678 на суму 1 274 236, 80 грн. на постачання Палива дизельного ДП-Л-Євро-ВО (талони).

Позивач стверджує, що 19.09.2023 року на виконання рахунку №677 було сплачено 1 274 236, 80 грн. та на виконання рахунку №678 також сплачено 1 274 236, 80 грн.

Позивач вказує, що сторонами укладено договір на поставку товару у спрощений спосіб, шляхом виставлення рахунків відповідачем та їх оплатою позивачем, однак відповідач взяті на себе зобов`язання не виконав та не поставив паливо дизельне ДП-Л-Євро-ВО (талони).

Позивач стверджує, що відповідачу було направлено письмову претензію щодо повернення грошових коштів, однак вона залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

У зв`язку із неналежним виконанням відповідачем зобов`язань, позивач нарахував на суму боргу - 2 548 473,60 грн. за період з 19.09.2023р. по 13.02.2024р. 3% річних в сумі 30 975,43 грн. та інфляційні втрати 51 304,04 грн.

У заяві за вх. № 7555/24 від 18.03.2024р. про усунення недоліків позовної заяви позивач зазначив, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газсервіс ЮА» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Паливний партнер» існувала домовленість про підписання договору №142/23, однак відповідач відмовився надсилати підписаний екземпляр договору на постачання Палива дизельного ДП-Л-Євро-ВО (талони).

У клопотанні за вх.№2278/24 від 11.06.2024р. про призначення комплексної почеркознавчої та технічної експертизи позивач зазначив, що докази подані відповідачем разом із відзивом на позов, мають ознаки підроблення, оскільки директор ТОВ «Газсервіс ЮА» не підписував та не ставив печатку в видатковій накладній №511 від 19 вересня 2023 року та видатковій накладній №512 від 19 вересня 2023 року.

З огляду на вищенаведене, позивач просить суд стягнути з відповідача 2 548 473,60 грн. основного боргу, 30 975,43 грн. 3% річних та 51 304,04 грн. інфляційних втрат.

Позиція відповідача.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що позовні вимоги не визнає, оскільки всі зобов`язання, які виникли на підставі сплачених коштів виконав в повному обсязі та вчасно. Відповідач вказує, що 19.09.2023 року поставив позивачу паливо дизельне ДП-Л-Євро5-ВО (талони) в кількості 46400 літрів на суму з ПДВ 2 548 473,60 грн., що підтверджується видатковими накладними №511 від 19.09.2023 року на суму 1 274 236,80 грн. та №512 від 19.09.2023 року на суму 1 274 236,80 грн., оригінали яких наявні у відповідача.

З огляду на наведене, відповідач вважає, що позивачем подано завідомо безпідставний позов, який має штучний характер і є окремою підставою для повернення позовної заяви відповідно до ч. 3 ст. 43 ГПК України.

Враховуючи вищевикладене, відповідач просить суд визнати позов завідомо безпідставним, залишити позов без розгляду та стягнути з позивача витрати на правничу допомогу.

Обставини, встановлені судом.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Паливний партнер», м. Львів виставлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Газсервіс ЮА», м. Київ рахунки на оплату товару на загальну суму 2 548 473,60грн., а саме: № 677 від 15.09.2023р. на оплату палива дизельного ДП-Л-Євро5-ВО (талони) у кількості 23200л. на суму 1 274 236,80грн. та № 678 від 15.09.2023р. на оплату палива дизельного ДП-Л-Євро5-ВО (талони) у кількості 23200л. на суму 1 274 236,80грн.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань судом встановлено, що в процесі розгляду справи Товариством з обмеженою відповідальністю «Паливний партнер» (ідентифікаційний код 41505360) змінено найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю «Парадайз Технолоджи» (76019, Івано-Франківська обл., Івано-Франківський р-н, місто Івано-Франківськ, вул.Галицька, будинок 67, ідентифікаційний код 41505360).

Позивач оплатив виставлені рахунки на оплату на загальну суму 2 548 473,60грн., що підтверджується відповідними платіжними інструкціями, а саме: № 16 від 19.09.2023р. на суму 1 274 236,80грн. з призначенням платежу «Оплата за паливо дизельне ДП-Л-Євро5-ВО, зг.рах.677 від 15.09.2023р. в т. ч. ПДВ 212372,80» та № 17 від 19.09.2023р. на суму 1 274 236,80грн. з призначенням платежу «Оплата за паливо дизельне ДП-Л-Євро5-ВО, зг.рах.678 від 15.09.2023р. в т. ч. ПДВ 212372,80» та випискою з банківського рахунку позивача, відкритого в АТ «КБ «Акордбанк» від 19.09.2023р.

Копії рахунків на оплату та платіжних доручень і банківської виписки долучено до позовної заяви.

Відповідач стверджує, що свої зобов`язання виконав у повному обсязі та поставив позивачу товар на загальну суму 2 548 473,60грн., на підтвердження чого до відзиву додано копії видаткових накладних № 511 від 19.09.2023р. про поставку палива дизельного ДП-Л-Євро5-ВО (талони) у кількості 23200л. на суму 1 274 236,80грн. та № 512 від 19.09.2023р. про поставку палива дизельного ДП-Л-Євро5-ВО (талони) у кількості 23200л. на суму 1 274 236,80грн. На копіях накладних проставлено підпис директора відповідача, та підпис отримувача, без зазначення посади та прізвища і ініціалів, а також розміщено відтиски печаток. Оригіналів видаткових накладних відповідачем суду не представлено .

Позивач зазначив, що докази подані відповідачем разом із відзивом на позов, мають ознаки підроблення, оскільки директор ТОВ «Газсервіс ЮА» не підписував та не ставив печатку в видатковій накладній №511 від 19 вересня 2023 року та видатковій накладній №512 від 19 вересня 2023 року, у зв`язку із чим заявив клопотання про призначення судової експертизи .

Ухвалами суду від 11.06.2024 року, від 09.07.2024 року, від 23.07.2024 року та від 03.09.2024 року було зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Паливний партнер» в порядку ст.81 ГПК України надати суду оригінали видаткових накладних № 511 та № 512 від 19.09.2023р., надати письмові пояснення щодо посадових осіб, які підписали спірні видаткові накладні № 511 та № 512 від 19.09.2023р. зі сторони позивача із зазначенням посад, прізвищ та ініціалів; за наявності подати податкові накладні, складені на підставі спірних видаткових накладних, однак відповідач вимог ухвал суду не виконав та причин невиконання вимог ухвал, суду не повідомив.

Інших доказів в підтвердження належного виконання відповідачем зобов`язань щодо поставки оплаченого позивачем товару сторонами суду не представлено.

У зв`язку із неналежним виконанням відповідачем зобов`язань щодо поставки товару, позивач надіслав відповідачу претензію за вих. № 17/01 від 17.01.2024р., якою вимагав в десятиденний термін з моменту пред`явлення вимоги сплатити грошові кошти за непоставлений товар в розмірі 2 548 473,60 грн. Докази надіслання претензії, а саме копія опису вкладення у цінний лист № 0315128315889 від 18.01.2024р. та копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу № 0315128315889 від 31.01.2024р. долучені до матеріалів справи. Відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу № 0315128315889 від 31.01.2024р., претензію вручено відповідачу 31.01.2024р.

Відповідач відповіді на претензію не надав, кошти в розмірі вказаному у претензії не повернув.

Доказів повернення коштів відповідачем суду не надано.

Позиція суду.

Згідно з частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно із ч. 1 статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Згідно зі статтею 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії (ч.2 ст. 640 ЦК України).

Враховуючи викладене та зважаючи на зміст спірних правовідносин, суд дійшов висновку про те, що між сторонами виникли господарські правовідносини з поставки товару шляхом укладення договору у спрощений спосіб, а дії сторін щодо виставлення рахунків на оплату та здійснення оплати згідно виставлених рахунків засвідчують їх волю для настання відповідних правових наслідків.

За умовами ст.525 ЦК України та ст.193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору тощо. Згідно ст.599 ЦК України, ст. 202 ГК України зобов`язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини першої статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як встановлено судом, відповідачем було виставлено, а позивачем оплачено в повному обсязі рахунки на загальну суму 2 548 473,60 грн., що підтверджується відповідними платіжними дорученнями із призначенням платежів згідно рахунків, копії яких долучені до матеріалів справи.

В підтвердження обставин поставки товару на загальну суму 2 548 473,60 грн. відповідачем до відзиву додано копії видаткових накладних № 511 від 19.09.2023р. про поставку палива дизельного ДП-Л-Євро5-ВО (талони) у кількості 23200л. на суму 1 274 236,80грн. та № 512 від 19.09.2023р. про поставку палива дизельного ДП-Л-Євро5-ВО (талони) у кількості 23200л. на суму 1 274 236,80грн. На копіях накладних проставлено підпис директора відповідача, та підпис отримувача, без зазначення посади та прізвища і ініціалів, а також розміщено відтиски печаток. Оригіналів видаткових накладних відповідачем суду не представлено.

Позивач заперечив факт виконання зобов`язань відповідачем, та заперечив факт складення та підписання первинних документів бухгалтерського обліку, що підтверджували б передачу позивачу відповідачем товару, чи талонів та заперечив факт підписання та скріплення печаткою позивача представлених відповідачем копій видаткових накладних.

Ухвалами суду від 11.06.2024 року, від 09.07.2024 року, від 23.07.2024 року та від 03.09.2024 року було зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Паливний партнер» надати суду оригінали видаткових накладних № 511 та № 512 від 19.09.2023р., надати письмові пояснення щодо посадових осіб, які підписали спірні видаткові накладні № 511 та № 512 від 19.09.2023р. зі сторони позивача із зазначенням посад, прізвищ та ініціалів; за наявності подати податкові накладні, складені на підставі спірних видаткових накладних, однак відповідач вимог ухвал суду не виконав та причин невиконання вимог ухвал, суду не повідомив.

Відповідно до ч. 6 ст. 91 ГПК України якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Відповідно до висновків, викладених у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10.06.2024р. у справі № 916/436/23 тлумачення статті 91 Господарського процесуального кодексу України свідчить, що наведеною нормою визначено загальні вимоги щодо письмових доказів у справі та врегульовано, що якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Такий наслідок неподання для огляду оригіналу письмового доказу є імперативним, а отже, для підтвердження відповідності копії оригіналу документа сторона спору зобов`язана надати суду для огляду оригінал письмового документа або зазначити про наявність в іншої особи оригіналу цього письмового документа. Вказані правові висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2021р. у справі № 906/1336/19 та у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 03.08.2023р. у справі № 910/17281/21.

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що оригінали видаткових накладних № 511 та № 512 від 19.09.2023р. наявні у відповідача (т. 1 а. с. 68), однак, в порушення приписів ч. 6 ст. 91 ГПК України вимог ухвал суду від 11.06.2024 року, від 09.07.2024 року, від 23.07.2024 року та від 03.09.2024 року не виконав, оригіналів видаткових накладних суду не представив, причин невиконання вимог ухвал суду не повідомив.

Відтак, оскільки копії видаткових накладних № 511 та № 512 від 19.09.2023р., що містяться в матеріалах справи та надані відповідачем в обґрунтування безпідставності заявленого позову та належного виконання своїх зобов`язань, були поставлені позивачем під сумнів, враховуючи заперечення позивачем обставин щодо підписання вказаних видаткових накладних, скріплення їх печаткою та отримання товару відповідно до таких накладних, беручи до уваги невиконання відповідачем вимог ухвал суду від 11.06.2024 року, від 09.07.2024 року, від 23.07.2024 року та від 03.09.2024 року щодо надання оригіналів видаткових накладних, з огляду на імперативні приписи ч. 6 ст. 91 ГПК України, суд не бере до уваги представлені копії видаткових накладних № 511 та № 512 від 19.09.2023р.

Жодних інших доказів в підтвердження належного виконання відповідачем зобов`язань щодо поставки оплаченого позивачем товару сторонами суду не представлено.

Відповідно до ч.10 ст. 81 ГПК України у разі неподання учасником справи витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання та яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання таких доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.

Відтак, враховуючи вищевикладене, відповідачем не підтверджено належними доказами обставини щодо належного виконання своїх зобов`язань та щодо передачі товару на суму здійсненої передоплати позивача.

У зв`язку із не поставкою товару позивач надіслав відповідачу претензію за вих. № 17/01 від 17.01.2024р., якою вимагав в десятиденний термін з моменту пред`явлення вимоги повернути грошові кошти за непоставлений товар в розмірі 2 548 473,60 грн. Відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу № 0315128315889 від 31.01.2024р., претензію вручено відповідачу 31.01.2024р.

Відповідно до ч.2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Станом на день прийняття рішення суду, доказів в спростування вищенаведених обставин не поступало, доказів повернення коштів в сумі 2 548 473,60 грн. відповідачем не представлено.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (ст.610 ЦК України). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 ЦК України).

В силу ст.216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором. Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020р. у справі № 918/631/19 вказано, що правовідношення, в якому у зв`язку із фактичним закінченням строку поставки у відповідача (постачальника, продавця) виникло зобов`язання повернути позивачу (покупцю) суму попередньої оплати (тобто сплатити грошові кошти) відповідно до частини другої статті 693 ЦК України, є грошовим зобов`язанням, а тому відповідно на нього можуть нараховуватися інфляційні втрати та 3 % річних на підставі частини другої статті 625 цього Кодексу.

Крім того, у справі № 918/631/19 (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020р.) Велика Палата Верховного Суду сформувала висновок, що у відповідача (постачальника, продавця) виникло зобов`язання повернути позивачу (покупцю) суму попередньої оплати (тобто сплатити грошові кошти) відповідно до частини другої статті 693 та частини першої статті 530 ЦК України з наступного дня після спливу строку поставки.

Відповідно до ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

На підставі ст.625 ЦК України, позивач за період з 19.09.2023р. по 13.02.2024р. нарахував відповідачу 30 975,43 грн. 3% річних та 51 304,04 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до ч. 5 ст. 254 ЦК України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Перевіривши проведені нарахування, судом встановлено, що позивач припустився арифметичної помилки при розрахунку інфляційних втрат та 3% річних не врахувавши тієї обставини, що відповідно до представлених доказів та зокрема рахунків на оплату № 677 та № 678 від 15.09.2023р. на оплату палива дизельного ДП-Л-Євро5-ВО (талони), строк виконання зобов`язання з поставки товару чи щодо повернення коштів сторонами не встановлено. Відтак, даний строк слід обчислювати з моменту пред`явлення вимоги, відповідно до приписів ст. 530 Цивільного кодексу України. Судом встановлено, що претензію за вих. № 17/01 від 17.01.2024р., якою позивач вимагав в десятиденний термін з моменту пред`явлення вимоги сплатити грошові кошти за непоставлений товар в розмірі 2 548 473,60 грн. вручено відповідачу 31.01.2024р. Таким чином, зважаючи на встановлений в претензії за вих. № 17/01 від 17.01.2024р. строк виконання зобов`язань, та дату одержання претензії відповідачем, враховуючи приписи ч. 5 ст. 254 ЦК України, останнім днем строку є 12.02.2024р. З огляду на наведене, в перерахунку, підставними є вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 208,89 грн. В решті позовних вимог, щодо стягнення інфляційних втрат та 3% річних належить відмовити у зв`язку із безпідставністю заявлення.

Станом на день прийняття рішення, доказів оплати проведених позивачем нарахувань та доказів в спростування наведених обставин суду не надано.

Згідно із ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до ч.1 ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Статтею 77 ГПК України встановлено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 ГПК України). Статтею 79 ГПК України встановлено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Відповідно до ч.10 ст. 81 ГПК України у разі неподання учасником справи витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання та яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання таких доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду. Відповідно до ч. 6 ст. 91 ГПК України якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Враховуючи вищевикладене, подані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що обставини які є предметом доказування у справі судом визнаються встановленими та позовні вимоги до відповідача в частині стягнення заборгованості в розмірі 2 548 473,60грн. та 208,89грн. 3% річних є обґрунтованими, не спростованими, підтвердженими належними доказами та підлягають задоволенню. Врешті вимог щодо стягнення 3% річних та інфляційних втрат належить відмовити у зв`язку із безпідставністю заявлення.

На підставі положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягають відшкодуванню судові витрати в розмірі судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 86, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задоволити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Парадайз Технолоджи» (76019, Івано-Франківська обл., Івано-Франківський р-н, місто Івано-Франківськ, вул.Галицька, будинок 67, ідентифікаційний код 41505360) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газсервіс ЮА» (04119, місто Київ, вулиця Зоологічна, будинок 4А, офіс 139, ідентифікаційний код 43081554) 2 548 473,60грн. основного боргу, 208,89грн. 3% річних та судовий збір у розмірі 38230,24грн.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Врешті позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили у строки передбачені ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржене в порядку та строки передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено 30.10.24р.

СуддяІванчук С.В.