Постанова

від 29.10.2024 по справі 924/298/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2024 року

м. Київ

cправа № 924/298/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Колос І.Б. (головуючий), Баранця О.М., Малашенкової Т.М.,

за участю секретаря судового засідання Гибало В.О.,

представників учасників справи:

прокуратури - Зінкевич Ю.В., прокурор Офісу Генерального прокурора,

позивача 1 - Хмельницької обласної ради - не з`явився,

позивача 2 - Західного офісу державної аудиторської служби України - не з`явився,

відповідача 1 - Комунального некомерційного підприємства «Хмельницька обласна лікарня» Хмельницької обласної ради (правонаступник Комунального некомерційного підприємства «Хмельницький обласний дерматовенерологічний центр Хмельницької обласної ради») - не з`явився,

відповідача 2 - Товариства з обмеженою відповідальністю «Твій газзбут» -

Василевська О.В., адвокат (довіреність від 11.10.2023),

розглянув у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.09.2023 (головуючий суддя: Олексюк Г.Є., судді: Крейбух О.Г., Гудак А.В.)

у справі № 924/298/23

за позовом Заступника керівника окружної прокуратури міста Хмельницького (далі - прокурор) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції у спірних правовідносинах: Хмельницької обласної ради (далі - Хмельницька облрада, позивач 1) та

Західного офісу державної аудиторської служби України (далі - Західний офіс Держаудитслужби, позивач 2)

до Комунального некомерційного підприємства «Хмельницький обласний дерматовенерологічний центр» Хмельницької обласної ради, правонаступником якого є Комунальне некомерційне підприємство «Хмельницька обласна лікарня» Хмельницької обласної ради (далі - КП «Хмельницька обласна лікарня», відповідач 1) та

Товариства з обмеженою відповідальністю «Твій газзбут» (далі - ТОВ «Твій газзбут», відповідач 2)

про визнання недійсними результатів публічної закупівлі № UA-2022-12-07- 019900-а, оформлених протоколом від 23.12.2022 № 20 та визнання недійсним договору від 13.01.2023 № 60АВ200-123-23 про постачання електричної енергії.

1. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

Прокурор звернувся до суду в інтересах держави в особі Хмельницької облради та Західного офісу Держаудитслужби про: визнання недійсними результатів публічної закупівлі № UA-2022-12-07-019900-а, оформлених протоколом від 23.12.2022 № 20 та визнання недійсним договору від 13.01.2023 № 60АВ200-123-23 про постачання електричної енергії (далі - договір від 13.01.2023), укладеного між КП «Хмельницький обласний дерматовенерологічний центр» та ТОВ «Твій газзбут».

Позовні вимоги прокурора обґрунтовані невідповідністю тендерної пропозиції ТОВ «Твій газзбут» вимогам тендерної документації та поданої з порушення вимог пункту 11 частини першої статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі», оскільки кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «Твій Газзбут», який має 100% частки статутного капіталу в юридичній особі та/або відсоток права голосу в юридичній особі, є громадянин України Фірташ Дмитро Васильович, який знаходиться під санкціями Ради національної безпеки і оборони України (далі - РНБО України) відповідно до Державного реєстру санкції, наслідком чого мало бути відхилення замовником тендерної пропозиції відповідача 2 та відмова в участі у процедурі закупівлі. Прокурор вважає, що результати спірної публічної закупівлі та оспорюваний договір, який укладений за її результатами підлягають визнанню недійсними.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 21.06.2023 у справі № 924/298/23 (суддя Заярнюк І.В.) позов задоволено.

Судове рішення мотивоване наявністю підстав для визнання недійсними результатів публічної закупівлі та оспорюваного договору, який укладений за результатами закупівлі, проведеної з порушенням вимог Закону України «Про публічні закупівлі».

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.09.2023 рішення місцевого господарського суду від 21.06.2023 у справі скасовано; ухвалено нове рішення про відмову в позові.

Судовий акт апеляційної інстанції мотивований відсутністю підстав для задоволення позову, зокрема, враховуючи обставини часткового виконання договору, укладеного в результаті закупівлі та беручи до уваги звернення прокурора з неефективною вимогою про визнання недійсною закупівлі (про визнання недійсним рішення, яке реалізоване укладенням договору про закупівлю), а також неефективною вимогою про визнання договору недійсним без заявлення вимоги щодо реституції або відшкодування збитків чи стягнення всього отриманого переможцем тендеру в дохід держави.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Прокурор, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, звернувся до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою (з урахуванням доповнення до касаційної скарги, поданого відповідно до частини першої статті 298 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), в якій просить постанову суду апеляційної інстанції зі справи скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі.

2. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційні скарги

В обґрунтування підстав касаційного оскарження скаржник посилається на пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України, зазначаючи про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносин, а саме: частини третьої статті 228 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) як правової підстави визнання недійсним договору від 13.01.2023, що суперечить інтересам держави та суспільства, його моральним засадам і укладеного з порушенням вимог статей З, 4 Закону України «Про санкції» й обмежень, встановлених рішенням РНБО України від 18.06.2021, введеним у дію Указом Президента України від 24.06.2021 № 266/2021.

Зокрема, прокурор звертає увагу Суду на те, що основною метою позову прокурора є захист інтересів держави, шляхом припинення (визнання недійсним) правочину, укладеного бюджетною установою з контрагентом, кінцевим бенефіціарним власником та вигодонабувачем якого є підсанкційна особа, та подальше виконання якого ставить під загрозу суспільні, економічні та соціальні основи держави і суспільства. Водночас у контексті положень статей 3, 4 Закону України «Про санкції» за твердженням прокурора вказаний позов направлений саме на забезпечення реалізацій персональних санкцій шляхом вжиття заходів до зупинення виконання спірних економічних та фінансових зобов`язань; припинення дії зазначеної угоди, мораторій на виконання господарських зобов`язань з метою реагування на потенційні загрози національним інтересам і безпеці України.

Прокурор звертає увагу Суду на те, що на момент його звернення до суду з позовною заявою (відкриття провадження у справі) відповідачами не були усунуті порушення, а правовідносини за договором тривали. Крім того, предметом договору є споживання електричної енергії, що свідчить про неможливість повернення одержаного за зобов`язанням у натурі та відповідно єдиним належним способом захисту у спірних правовідносинах вважає визнання спірного договору недійсним, оскільки його подальше виконання суперечить інтересам держави і суспільства та порушує вимоги Закону України «Про санкції», рішення РНБО України від 18.06.2021, введеного в дію Указом Президента України від 24.06.2021 № 266/2021.

Доводи інших учасників справи, розгляд клопотань учасників справи

КП «Хмельницький обласний дерматовенерологічний центр» та ТОВ «Твій газзбут» у відзивах на касаційну скаргу просили Суд залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову апеляційного господарського суду - без змін, з посиланням, зокрема на правильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Хмельницька облрада та Західний офіс Держаудитслужби не скористалися своїм правом на подання відзивів на касаційну скаргу.

Західний офіс Держаудитслужби направив 21.10.2024 заяву, в якій просив розгляд справи здійснити без участі представника органу державного фінансового контролю.

З огляду на те, що участь учасників справи у судовому засіданні не визнавалася обов`язковою, Суд у судовому засіданні 24.10.2024 протокольною ухвалою задовольнив заяву Західного офісу Держаудитслужби.

Згідно з ухвалою Верховного Суду від 24.10.2024 замінено співвідповідача у справі № 924/298/23 - КП «Хмельницький обласний дерматовенерологічний центр» його правонаступником - КП «Хмельницька обласна лікарня».

Ухвалою Верховного Суду від 24.10.2024 відкладено розгляд касаційної скарги прокурора у справі № 924/298/23 на 29.10.2024.

3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

На веб-порталі уповноваженого органу уповноваженою особою КП «Хмельницький обласний дерматовенерологічний центр» 07.12.2022 опубліковано оголошення про проведення процедури відкритих торгів для закупівлі електричної енергії (ДК 021:2015:09310000-5 - Електрична енергія), з очікуваною вартістю 328 000 грн.

В електронній системі публічних закупівель «Prozorro» опубліковано звіт про результати проведення процедури закупівлі № UA-2022-12-07-019900-а, проведеної зазначеною уповноваженою особою, оформлено протокол від 23.12.2022 № 20, згідно з яким переможцем процедури відкритих торгів на закупівлю електричної енергії визнано ТОВ «Твій газзбут».

Відповідно до п.3.1. Тендерної документації замовника, затвердженої рішенням від 07.12.2022 (протокол № 17), передбачено, що тендерна пропозиція учасника подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну та інші встановлені замовником критерії оцінки, шляхом завантаження необхідних файлів, зокрема з інформацією щодо відсутності підстав, встановлених статтею 17 Закону України «Про санкції» - згідно з додатком 1 до тендерної документації.

Пунктом 5.2.3.10. Тендерної документації при здійсненні публічних закупівель замовник враховує вимоги Закону України «Про санкції» та укази Президента, прийняті з цих питань.

У п. 5.3.1. Тендерної документації визначено обов`язок замовника відхилити тендерну пропозицію переможця процедури закупівлі у разі, коли наявні підстави, визначені статтею 17 Закону України «Про публічні закупівлі».

Замовник відмовляє учаснику в участі у процедурі закупівлі, якщо він є особою, до якої застосовано санкцію згідно із Законом України «Про санкції» (п.11 додатку 1 до Тендерної документації).

Відповідно до витягу з ЄДРПОУ ТОВ «Твій газзбут» зареєстровано 10.11.2020, засновник - Егаз Холдінг Гмбх, м. Відень, країна реєстрації - Австрія. Кінцевий бенефіціарний власник - Фірташ Дмитро Васильович, громадянин України, м. Київ, Україна.

Згідно з довідкою про кінцевого бенефіціарного власника (додаток до Тендерної документації) ТОВ «Твій газзбут» як учасник процедури закупівлі повідомило, що засновником товариства є компанія Егаз Холдінг Гмбх, м. Відень, країна реєстрації - Австрія. Кінцевий бенефіціарний власник - Фірташ Дмитро Васильович, громадянин України, м. Київ, Україна.

Між КП «Хмельницький обласний дерматовенерологічний центр» (правонаступником якого є КП «Хмельницька обласна лікарня») (споживач) та ТОВ «Твій газзбут» (постачальник) 13.01.2023 укладено договір № 60АВ200-123-23 про постачання електричної енергії споживачу, згідно з п. 1.1. якого встановлюється порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником електричної енергії.

Умови цього договору розроблені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312, керуючись положеннями ЦК України та Господарського кодексу України (далі - ГК України), Закону України «Про публічні закупівлі» та з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі - постанова КМУ № 1178) (п.1.2. договору).

За цим договором постачальник продає споживачу з 14.01.2023 до 31.12.2023 товар «Електрична енергія» для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору (п. 2.1. договору).

Постачання електричної енергії споживачу здійснюється постачальником на підставі поданої споживачем заявки, примірна форма якої є додатком № 2 до цього договору та яка має містити: інформацію щодо об`єкта (об`єктів) постачання електричної енергії, у т.ч. найменування об`єкта (за наявності), адреса тощо, їх ЕІС коди, відомості щодо строку (періоду) постачання електричної енергії (у т.ч. дату початку постачання) за кожним об`єктом споживача, відомості щодо споживання електричної енергії об`єктами споживча (за наявності) (п.3.1. договору).

Об`єкти постачання електричної енергії споживача розташовані на території України та визначаються у заявках споживача, всі об`єкти електропостачання приєднані до мереж відповідних операторів системи розподілу. Найменування оператора системи розподілу до яких під`єднані об`єкти споживача та в межах яких споживачем можуть надаватися постачальнику заявки, визначені в додатку до цього договору. Постачальник зобов`язаний здійснити постачання електричної енергії по всім визначеним в заявці споживача об`єктам (п.3.2. договору).

Договір набирає чинності з моменту підписання сторонами, скріплення печатками сторін (за наявності) і діє до 31.12.2023 включно, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань у частині розрахунків. Дія договору на підставі частини шостої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та п.8, п.19 постанови КМУ № 1178 може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20% суми, визначеної у початковому договорі про закупівлю, укладеному у попередньому році, якщо видатки на досягнення цієї цілі затверджено в установленому порядку (п.13.1.-13.2. договору).

Вказаний договір підписано уповноваженими представниками сторін, скріплено печатками підприємств.

На виконання умов договору, відповідач 2 у період із січня по квітень 2023 року поставив відповідачу 1 електричну енергію, за яку споживач розрахувався. Вказані обставини були встановлені судом апеляційної інстанції та сторонами спору не заперечуються.

З огляду на вище викладене прокурор звернувся до суду в інтересах держави в особі Хмельницької облради та Західного офісу Держаудитслужби з цим позовом про визнання недійсними результатів публічної закупівлі, оформлених протоколом від 23.12.2022 № 20 та визнання недійсним договору від 13.01.2023 про постачання електричної енергії з підстав порушення інтересів держави під час здійснення процедури публічної закупівлі.

Судом першої інстанції також встановлено припинення спірного правочину на підставі додаткової угоди від 17.05.2023 № ДУ2/60АВ200-123-23, яка за висновком суду не може оцінюватися судом як підстава для закриття провадження у справі за відсутністю предмета спору, оскільки розірвання або припинення сторонами такого правочину не позбавляє їх права на звернення до суду з позовом про визнання такого правочину недійним з моменту його укладення.

4. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Джерела права та акти їх застосування. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

Причиною спору зі справи стало питання про наявність/відсутність підстав для задоволення позовних вимог про визнання недійсними результатів публічної закупівлі, оформлених протоколом від 23.12.2022 № 20 та визнання недійсним договору від 13.01.2023 про постачання електричної енергії.

В обґрунтування підстав заявлених позовних вимог прокурор посилається на пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України, зазначаючи про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме: частини третьої статті 228 ЦК України як правової підстави визнання недійсним договору від 13.01.2023, що суперечить інтересам держави і суспільства, його моральним засадам та укладеного з порушенням вимог статей 3, 4 Закону України «Про санкції» та обмежень, встановлених рішенням РНБО України від 18.06.2021, введеним у дію Указом Президента України від 24.06.2021 № 266/2021.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Отже, по-перше, слід з`ясувати відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а по-друге, наявність/відсутність подібності правовідносин та наявність/відсутність неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

ГПК України та інші законодавчі акти не містять визначення поняття «подібні правовідносини», а також будь-яких критеріїв визначення подібності правовідносин з метою врахування відповідного висновку, тому для розуміння відповідних термінів слід звертатися до правових висновків, що викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду.

Суд виходить з того, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.03.2023 у справі № 154/3029/14-ц зазначила, що правові висновки Верховного Суду не мають універсального характеру для всіх без винятку справ. З огляду на різноманітність суспільних правовідносин та обставин, які стають підставою для виникнення спорів у судах, з урахуванням фактичних обставин, які встановлюються судами на підставі наданих сторонами доказів у кожній конкретній справі, суди повинні самостійно здійснювати аналіз правовідносин та оцінку релевантності та необхідності застосування правових висновків Великої Палати Верховного Суду в кожній конкретній справі.

У розгляді даної справи Суд враховує, що оскаржуваним рішенням (постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.09.2023) відмовлено в позові з огляду на неефективність вимоги позивача про визнання недійсною закупівлі (про визнання недійсним рішення, яке реалізоване укладенням договору про закупівлю), а також на неефективність вимоги про визнання договору недійсним без заявлення вимоги щодо реституції або відшкодування збитків чи стягнення всього отриманого переможцем тендеру в дохід держави, що є самостійною і достатньою підставою для відмови в позові без розгляду спору по суті.

Отже, аргументи скаржника щодо неврахування судом апеляційної інстанції статей 3, 4 Закону України «Про санкції» й обмежень, встановлених рішенням РНБО України від 18.06.2021, введеним у дію Указом Президента України від 24.06.2021 № 266/2021 розглядаються виключно в контексті вирішення судом питання щодо ефективності обраного прокурором способу захисту.

Суд відхиляє доводи скаржника щодо безпідставності застосування до спірних правовідносин висновків наведених у постановах об`єднаної палати Верховного Суду від 26.05.2023 у справі № 905/77/21, від 19.07.2023 у справі № 922/4459/21, від 16.08.2023 у справі № 922/263/22 щодо обрання належного способу захисту у справах про визнання недійсним договорів укладених з порушенням вимог Закону України «Про публічні закупівлі» через відмінність на його думку характеру порушень та підстав визнання правочинів недійсними (частин першої, третьої статті 215 ЦК України), а також через те, що судами у вказаних справах не надавалась оцінка вимогам Закону України «Про санкції». Суд зазначає, що у вказаних доводах скаржника не враховані встановлені у цій справі (№ 924/298/23) факти щодо звернення прокурора за визнанням недійсним рішення, яке вже реалізоване укладенням договору про закупівлю; виконання правочину, вимога про недійсність якого заявлена прокурором (що є ключовими критеріями для визначення подібності до наведених справ). А також те, що в цьому разі обов`язком прокурора є звернення саме з такими позовними вимогами, які забезпечують не лише поновлення порушеного права, але і гарантують особі можливість отримання відповідного відшкодування та забезпечують в т.ч. принцип процесуальної економії в господарському судочинстві. При цьому вказане не залежить від обраних прокурором підстав визнання правочинів недійсними або від того порушення, якого саме закону (Закону України «Про публічні закупівлі», Закону України «Про санкції» тощо) було допущене відповідачем, на що помилково вказує скаржник.

Стосовно вимоги про визнання недійсними результатів публічної закупівлі, оформленої протоколом від 23.12.2022.

Закон не визначає підстави для недійсності результатів закупівлі (торгів, аукціону). Разом з тим такі підстави можуть бути встановлені спеціальним законодавством. До договорів, укладених за результатами закупівлі, застосовуються загальні правила з урахуванням особливостей, що встановлюються відповідними актами законодавства.

Що ж до випадку, коли за нормами спеціального законодавства не передбачено визнання недійсними результатів закупівлі, оформлених відповідним рішенням замовника, колегія суддів враховує правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 02.08.2023 у справі № 924/1288/21, в якій розглядався спір про визнання недійсною закупівлі та про визнання недійсним договору про закупівлю послуг. Згідно з вказаною правовою позицією Верховного Суду, якщо публічна закупівля завершується оформленням відповідного господарського договору, то оскаржити можна лише такий договір. Вимога про визнання недійсною закупівлі не є ефективним способом захисту, а рішення уповноваженої особи замовника, оформлене відповідним протоколом, є таким, що вичерпало дію фактом його виконання (укладенням договору). У випадку порушення вимог законодавства при укладенні договору про закупівлю, такий договір є оспорюваним та може бути визнаний недійсним в судовому порядку, якщо його за нормами Закону України «Про публічні закупівлі» не віднесено до нікчемного.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що обрання позивачем неналежного та неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові чи окремої позовної вимоги.

Водночас судом апеляційної інстанції встановлено обставини звернення прокурора з вимогою про визнання недійсною закупівлі (про визнання недійсним рішення, яке реалізоване укладенням договору про закупівлю). Зважаючи на зазначене суд апеляційної інстанції виснував про неефективний спосіб захисту порушених прав в цій частині вимог позовної заяви, що є самостійною підставою для відмови у позові. Зазначений висновок щодо застосування норм матеріального та процесуального права узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 02.08.2023 у справі № 924/1288/21.

Стосовно вимоги про визнання недійсним договору від 13.01.2023 про постачання електричної енергії.

Як встановлено апеляційним судом у цій справі, на виконання умов договору від 13.01.2023, відповідач 2 у період з січня (частково), лютого, березня та квітня (частково) 2023 року поставив відповідачу 1 електричну енергію, за яку останній розрахувався. Зазначені обставини сторони у справі не заперечують.

За змістом статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі його порушення, невизнання або оспорювання, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на тому, що, як правило, суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (зокрема, постанови: від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18, від 22.06.2021 у справі № 334/3161/17).

У певних випадках спосіб захисту імперативно «прив`язаний» до певного складу правопорушення. У таких випадках можна стверджувати, що спосіб захисту визначений законом (встановлений законом), тобто термін «встановлений законом» означає не просто те, що він названий у законі (наприклад, є в переліку статті 16 ЦК України, статті 20 ГК України), а те, що спосіб захисту за його змістом кореспондує конкретному правопорушенню. У цих випадках положення частини першої статті 5 ГПК України вимагає, щоб суд застосував саме такий спосіб захисту (вказане узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.11.2023 у справі № 916/1174/22).

Застосування будь-якого способу захисту цивільного права та інтересу має бути об`єктивно виправданим та обґрунтованим. Це означає, що застосування судом способу захисту, обраного позивачем, повинно реально відновлювати його наявне суб`єктивне право, яке порушене, оспорюється або не визнається; обраний спосіб захисту повинен відповідати характеру правопорушення; застосування обраного способу захисту має відповідати цілям судочинства; застосування обраного способу захисту не повинно суперечити принципам верховенства права та процесуальної економії, зокрема не повинно спонукати позивача знову звертатися за захистом до суду (постанови Великої Палати Верховного Суду: від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19, від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц, від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20). Спосіб захисту права є ефективним тоді, коли він забезпечує поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантує особі можливість отримання нею відповідного відшкодування, тобто такий захист повинен бути повним та забезпечувати таким чином мету здійснення правосуддя та принцип процесуальної економії (забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту) (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18).Окрім того, колегія суддів суду касаційної інстанції вважає за необхідне звернутися до висновків про застосування норм права стосовно належного (ефективного) способу захисту за позовами про визнання недійсним виконаного/частково виконаного правочину (у т.ч. договору про закупівлю), які викладені у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.05.2023 у справі № 905/77/21, за змістом яких:

«Позовна вимога про визнання недійсним договору є належним способом захисту, який передбачено законом. Разом із тим позовна вимога про визнання виконаного/частково виконаного правочину недійсним може бути ефективним способом захисту цивільних прав лише в разі, якщо вона поєднується з позовною вимогою про застосування наслідків недійсності правочину, зокрема, про стягнення коштів на користь позивача, витребування майна з володіння відповідача (зокрема, на підставі частини першої статті 216, статті 387, частин першої, третьої статті 1212 ЦК України). Окреме заявлення позовної вимоги про визнання виконаного/частково виконаного договору недійсним без вимоги про застосування наслідків його недійсності не є ефективним способом захисту, бо не призводить до поновлення майнових прав позивача.

Водночас, у випадку звернення прокурора в інтересах держави з позовом про визнання недійсним виконаного/частково виконаного договору про закупівлю без заявлення вимоги про застосування наслідків недійсності правочину, виключається як необхідність дослідження господарськими судами наслідків визнання договору недійсним для держави як позивача, так і необхідність з`ясування того, яким чином будуть відновлені права позивача, зокрема, обставин можливості проведення реституції, можливості проведення повторної закупівлі товару (робіт, послуг) у разі повернення відповідачем коштів, обов`язку відшкодування іншій стороні правочину вартості товару (робіт, послуг) чи збитків, оскільки обрання позивачем неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові».

Апеляційний господарський суд у справі № 924/298/23, оцінюючи належність та ефективність позовних вимог про визнання недійсним договору від 13.01.2023 про постачання електричної енергії, дійшов обґрунтованого висновку про те, що за обставин не заявлення до суду прокурором у цій справі вимоги про застосування наслідків недійсності правочину, обраний ним спосіб захисту не є ефективним, що є самостійною підставою для відмови у позові.

З урахуванням положень частини четвертої статті 300 ГПК України, Верховний Суд розглянув доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі та доповненнях до касаційної скарги з посиланням на висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 18.09.2024 у справі № 918/1043/21.

Застосовуючи в контексті спірних правовідносин норми статей 19 та 1311 Конституції України, а також статті 216 ЦК України, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що визначати, в чому полягає чи може полягати порушення інтересів держави та оспорювати на цій підставі правочин у суді може тільки суб`єкт, наділений у спірних правовідносинах владними повноваженнями (незалежно від наявності статусу юридичної особи), або прокурор, який у встановленому порядку, виконуючи субсидіарну роль, може представляти державу в судовому провадженні замість відповідного компетентного суб`єкта, який всупереч вимогам закону не здійснює захист інтересів держави або робить це неналежно.

Якщо законом не встановлені особливі умови застосування правових наслідків недійсності правочину або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів, позивач, який заявляє вимогу про повернення йому в натурі переданого за недійсним правочином або відшкодування вартості переданого, заявляє реституційну вимогу, яку суд за існування для того підстав задовольняє, застосовуючи двосторонню реституцію. У цьому випадку відповідач є стягувачем у частині рішення про повернення йому переданого ним за недійсним правочином майна або відшкодування вартості.

Натомість у справі, що розглядається (№ 924/298/23), прокурором заявлено позовну вимогу про визнання недійсним договору від 13.01.2023 про постачання електричної енергії, водночас вимогу про застосування наслідків недійсності правочину прокурор у позовній заяві не заявляв. А відтак, суд апеляційної інстанції у справі, що розглядається, дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову у цій справі з підстави обрання прокурором неефективного способу захисту. Така правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.05.2023 у справі № 905/77/21.

Отже, вказане обумовлює правомірність висновків суду апеляційної інстанції про те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Водночас Верховний Суд зауважує, що доводи прокурора щодо неврахування судом апеляційної інстанції під час розгляду спірних правовідносин статей 3, 4 Закону України «Про санкції» й обмежень, встановлених рішенням РНБО України від 18.06.2021, введеним у дію Указом Президента України від 24.06.2021 № 266/2021, жодним чином не нівелюють висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 02.08.2023 у справі № 924/1288/21 та висновок об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладений у постанові від 26.05.2023 у справі № 905/77/21 у контексті неефективності обраного прокурором способу захисту порушених прав держави у подібних правовідносинах.

Оскільки обрання прокурором неефективного способу захисту прав є самостійною підставою для відмови в позові незалежно від інших встановлених судом попередньої інстанції обставин, то це виключає необхідність надання Верховним Судом оцінки будь-яким іншим аргументам скаржника.

Отже, зважаючи на те, що прокурор обрав неефективний спосіб захисту прав, який не забезпечить поновлення порушених прав держави, доводи скаржника щодо необхідності формування висновку з питань застосування приписів частини третьої статті 228 ЦК України як правової підстави визнання недійсним договору, що суперечить інтересам держави та суспільства, його моральним засадам і укладеного з порушенням вимог статей З, 4 Закону України «Про санкції» й обмежень, встановлених рішенням РНБО України від 18.06.2021, введеним у дію Указом Президента України від 24.06.2021 № 266/2021, колегія суддів вважає безпідставними.

Таким чином, Суд не вбачає підстав для формування висновку щодо застосування норм права у визначеному скаржником аспекті, з огляду на фактичні встановлені обставини судом апеляційної інстанції щодо обрання прокурором неефективного способу захисту порушених прав держави у подібних правовідносинах, а тому доводи касаційної скарги, обґрунтовані з посиланням на пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України, у цьому випадку, не отримали свого підтвердження.

Згідно з частиною другою статті 309 ГПК України не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Верховний Суд окремо вважає за необхідне вказати, що в ухваленні цієї постанови керується й принципом res judicata, базове тлумачення якого вміщено у рішеннях Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 09.11.2004 у справі «Науменко проти України», від 19.02.2009 у справі «Христов проти України», від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України», в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до остаточного рішення суду та передбачає, що перегляд остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду не може здійснюватися лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, а повноваження судів вищого рівня з перегляду (у тому числі касаційного) мають здійснюватися виключно для виправлення судових помилок і недоліків.

Відхід від res judicate можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини, наявності яких у даній справі скаржником не зазначено й не обґрунтовано.

Верховний Суд зазначає, що повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок і недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень, наявність яких скаржником у цій справі аргументовано не доведено.

Суд касаційної інстанції бере до уваги та вважає прийнятними доводи, викладені у відзивах відповідачів на касаційну скаргу у тій частині, в якій вони не суперечать викладеному у цій постанові.

Колегія суддів касаційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують вказаного висновку.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.

За змістом частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції колегія суддів вважає, що доводи, викладені у касаційній скарзі (з урахуванням доповнень), не підтвердилися та не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, а тому касаційну скаргу прокурора слід залишити без задоволення, а постанову апеляційного господарського суду - без змін.

Судові витрати

Судовий збір, сплачений у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції покладається на скаржника, оскільки Верховний Суд залишає касаційну скаргу прокурора без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 129, 300, 308, 309, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури залишити без задоволення, а постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.09.2023 у справі № 924/298/23- без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Колос

Суддя І. Баранець

Суддя Т. Малашенкова