Ухвала

від 30.10.2024 по справі 308/17232/24

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/17232/24

1-кс/308/6492/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2024 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Ужгород клопотання прокурора Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні за №42024070000000142 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.09.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України, про арешт майна,-

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із клопотанням у кримінальному провадженні за №42024070000000142 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.09.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України, про арешт майна.

Клопотання обґрунтовано тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що слідчим управлінням ГУНП в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42024070000000142 від 10.09.2024, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України.

У ході досудового розслідування встановлено, що мешканці селища Ясіня, Рахівського району, Закарпатської області здійснюють незаконну порубку дерев в урочищі Стебний на території природньо-заповідного та лісового фонду Лазещинського лісництва філії «Ясінянське ЛМГ» ДП «Ліси України», внаслідок чого інтересам держави спричинено тяжкі наслідки.

В подальшому, працівниками УСР в Закарпатській області УКР ГУНП в Закарпатській області отримано інформацію, що на території філії Ясінянське ЛМГ ДП Ліси України, а саме в лісництві Лазещинське, урочище Стебний, здійснюється незаконна порубка деревини хвойних порід громадянами смт Ясіня, чим самим заподіюється істотна шкода охоронюваним законом правам. Вирубка частково відбувається на території природньо-заповідного фонду та лісового фонду філії.

26.10.2024 за адресою АДРЕСА_1 на земельній ділянці з кадастровим номером №2123656200:09:001:0386 на підставі дозволу, проведено огляд місця події, де було виявлено та вилучено:

- деревину породи ялина у кількості 30 (тридцять) колод;

- деревину породи ялиця у кількості 4 (чотири) колоди.

27.10.2024 у кримінальному провадженні винесено постанову про визнання речовими доказами вилученого під час проведення обшуків та оглядів місця події.

П.1 ч.2 ст. 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів, при цьому арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Прокурор вказує, що на даний час існує сукупність підстав та розумних підозр вважати, що вищевказані предмети та документи є доказами у кримінальному провадженні, адже вони відповідають критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України (вони є матеріальні об`єкти, які могли зберегти на собі сліди злочину, містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження). У зв`язку із цим є необхідність у накладенні арешту на вказане майно з метою збереження речових доказів.

Накладення арешту на вказане майно викликано необхідністю запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, у тому числі як речових доказів.

Прокурор зазначає, що враховуючи вище викладене та те, що 26.10.2024 в ході проведення огляду місця події виявлено та вилучено деревину породи ялина у кількості 30 (тридцять) колод, деревину породи ялиця у кількості 4 (чотири) колоди., необхідно провести їх додатковий огляд та ряд інших слідчих дій.

Прокурор, будучи належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду клопотання, в судове засідання не з`явився. При цьому, прокурор подав заяву, згідно якої просить розглянути клопотання про арешт майна без його участі, клопотання підтримує в повному обсязі.

Власник майна у судове засідання не з`явився, про дату у час розгляду клопотання повідомлений належним чином. Згідно ч.1 ст. 172 КПК України неприбуття власника майна у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

У відповідності до ч. 4 ст. 107 КПК України, у зв`язку з неприбуттям учасників судового провадження фіксування кримінального провадження в суді технічними засобами не здійснювалося.

Згідно ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Згідно з ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження, зокрема і арешту майна, можливе лише якщо: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідно змісту ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Слідчим суддею встановлено, що Головним управлінням Національної поліції в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження за №42024070000000142 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.09.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України.

Згідно наданого витягу з ЄРДР досудове розслідування у даному кримінальному провадженні розпочато за тим фактом, що мешканці смт. Ясіня здійснюють незаконну порубку дерев в урочищі Стебний на території природньо-заповідного та лісового фонду Лазещинського лісництва філії «Ясінянське ЛМГ» ДП «Ліси України», внаслідок чого інтересам держави спричинено тяжкі наслідки.

26.10.2024 року Ясінянський селищний голова ОСОБА_4 надав згоду на проведення огляду земельної ділянки комунальної форми власності за кадастровим номером 2123656200:09:001:0386, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 .

Згідно протоколу огляду місця події від 26.10.2024 року такий був проведений в період з 14:35 год. до 15:40 год. на підставі добровільної згоди Ясінянського селищного голови ОСОБА_4 в рамках кримінального провадження №42024070000000142 від 10.09.2024 року. Огляд проводився на земельній ділянці за кадастровим номером 2123656200:09:001:0386, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 . В ходіогляду виявленота вилучено: деревину породи ялина у кількості 30 (тридцять) колод; деревину породи ялиця у кількості 4 (чотири) колоди.

До матеріалів клопотання долучено розписку ОСОБА_5 ,згідно якоїостанній повідомив,що взяв на відповідальне зберігання вилучене майно описане в ході ОМП від 26.10.2024 року, а саме: деревину породи ялина у кількості 30 (тридцять) колод; деревину породи ялиця у кількості 4 (чотири) колоди.

Постановою слідчого відділу розслідування злочинів в сфері господарської та службової діяльності СУ ГУНП в Закарпатській області лейтенанта поліції ОСОБА_6 від 27.10.2024 року у кримінальному провадженні за №42024070000000142 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.09.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України вилучені речі визнано речовими доказами.

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 26.10.2024 року земельна ділянка з кадастровим номером 2123656200:09:001:0386 на праві приватної власності належить Ясінянській селищній раді.

26 жовтня 2024 року ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у кримінальному провадженні провадження за №42024070000000142 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.09.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України, у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 246, а саме: у незаконній порубці дерев у лісах, перевезенні, зберіганні, збуті незаконно зрубаних дерев вчинені за попередньою змовою групою осіб на території природо-заповідного фонду, що спричинило тяжкі наслідки.

26 жовтня 2024 року ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомлено про підозру у кримінальному провадженні провадження за №42024070000000142 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.09.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України, у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 246, а саме: у незаконній порубці дерев у лісах, перевезенні, зберіганні, збуті незаконно зрубаних дерев вчинені за попередньою змовою групою осіб на території природо-заповідного фонду, що спричинило тяжкі наслідки.

Відповідно до ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Зазначене майно відповідає критеріям, визначеним ч.2 ст.167 КПК України, тобто є тимчасово вилученим майном.

Відповідно до положень ч.5 ст.171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

Внесене прокурором в межах кримінального провадження за №42024070000000142 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.09.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України, клопотання про арешт тимчасово вилученого майна подано у визначений КПК України строк.

Частиною 10 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Метою поданого клопотання про арешт майна прокурор визначив збереження речових доказів у відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України.

Речовими доказами, відповідно до ст. 98 КПК України, є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

З огляду на положення ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

У ч. 2 ст. 173 КПК України встановлено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).

Як вбачається з матеріалів клопотання досудове розслідування у даному кримінальному провадженні здійснюється за попередньою кваліфікацією кримінального правопорушення за ч.4 ст. 246 КК України, якою встановлено відповідальність за незаконну порубку дерев або чагарників у лісах, захисних та інших лісових насадженнях, перевезення, зберігання, збут незаконно зрубаних дерев або чагарників, що заподіяли істотну шкоду, вчинене повторно або за попередньою змовою групою осіб, вчинене у заповідниках або на територіях чи об`єктах природно-заповідного фонду, або в інших особливо охоронюваних лісах, якщо вони спричинили тяжкі наслідки.

Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження. Водночас наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, з`ясувавши обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту з потребами кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку про наявність правових підстав для арешту речей, а саме деревину породи ялина у кількості 30 (тридцять) колод; деревину породи ялиця у кількості 4 (чотири) колоди, оскільки вказане майно відповідає критеріям речового доказу, зокрема, може бути предметом кримінального правопорушення або містити інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Завданням арешту майна у даному кримінальному провадженні є забезпечення збереження речових доказів, запобігання можливості їх використання, перетворення, передачі, відчуження, оскільки існують відповідні ризики. Потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власників майна з метою попередження використання, перетворення, передачі, відчуження майна, інших негативних наслідків, які можуть перешкодити всебічному та повному проведенню досудового розслідування.

На цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власників майна з метою забезпечення кримінального провадження, оскільки не застосування такого заходу може призвести до настання негативних наслідків.

Доказів настання негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна для власника такого майна під час розгляду клопотання слідчим суддею не встановлено.

Слідчий суддя вважає, що накладення арешту на вказане майно на даному етапі кримінального провадження є виправданим і необхідним, оскільки сприятиме досягненню мети щодо всебічного, повного та неупередженого досудового розслідування, а відсутність такого арешту може сприяти втраті доказів.

При цьому, слідчим суддею враховано, що відповідно до положень ч. 2 статті 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Таким чином, після проведення певних процесуальних та слідчих дій, буде встановлена належність або неналежність вилученого майна до обставин, які підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженню, що не позбавляє права зацікавлених осіб ставити питання про скасування арешту в порядку статті 174 КПК України.

Слідчий суддя звертає увагу, що на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що надані суду матеріали є достатніми для застосування в рамках даного кримінального провадження заходу забезпечення кримінального провадження - арешту майна.

У зв`язку із наведеним клопотання прокурора підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 170-173, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт на речі, які було виявлено 26.10.2024 року та вилучено в ході огляду місця події за адресою АДРЕСА_1 на земельній ділянці з кадастровим номером №2123656200:09:001:0386, а саме:

- деревину породи ялина у кількості 30 (тридцять) колод;

- деревину породи ялиця у кількості 4 (чотири) колоди.

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного

суду Закарпатської області ОСОБА_1