Ухвала

від 22.10.2024 по справі 2-2180/2009

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-2180/2009

Провадження № 4-с/159/11/24

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2024 року м. Ковель

Ковельський міськрайонний суд Волинської області під головуванням

судді Лесика В.О.,

за участю секретаря секретеря судового засідання Посполітак Г.О.,

представника заявника - ОСОБА_1 ,

державного виконавця - Рижко Д.О.

розглянувши увідкритому судовомузасіданні скаргуАкціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Волинське обласне управління АТ «Ощадбанк» на постанову головного державного виконавця Ковельського відділу державної виконавчої служби у Ковельському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Рижко Д.О., про закінчення виконавчого провадження,

в с т а н о в и в:

07.10.2024 року Волинське обласне Управління АТ «Державний Ощадний Банк України» звернулося до суду із вказаною скаргою.

Обгрунтовуючи скаргу посилається на ті обставини, що 11 вересня 2024 року головним державним виконавцем Ковельського відділу державної виконавчої служби у Ковельському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Рижко Д.О. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №41772944 з примусового виконання виконавчого листа Ковельського міськрайонного суду Волинської області №2-2180/2009 виданого 10.03.2010 про солідарне стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «КовЕл» та ОСОБА_2 в користь акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії-Волинського обласного управління заборгованості за кредитним договором №948 від 28.11.2007 у розмірі 1237 131,86 грн щодо боржника ОСОБА_2 .

Підставою для закінчення вказаного виконавчого провадження стала смерть ОСОБА_2 . 19.08.24.

Вважає, що ухвалення такої постанови державним виконавцем є передчасною, оскільки винесена без врахування положень чинного законодавства щодо правонаступництва і це в свою чергу порушує право стягувача на повне та своєчасне вчинення виконавчих дій спрямованих на виконання судового рішення.

Зазначає також, що правонаступництво можливе на всіх стадіях виконавчого провадження з моменту відкриття його та його закінчення. Після заміни вибулої сторони виконавче провадження її правонаступником виконавець продовжує виконання провадження в порядку встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Отже за наявності у боржника спадкоємців відбувається його заміна зобов`язань.

Виходячи з цього, після отримання даних про смерть сторони виконавчого провадження державний виконавець має звернутись до компетентних органів для отримання відомостей про заведення спадкової справи та видачу свідоцтва про право на спадщину спадкоємцем.

З посиланням на Закон України «Про виконавче провадження», Інструкцію з організації примусового виконання рішень затвердженої МЮ №512/5 від 02.04.2012, ст.ст.1218, 1219, 608, 1282 ЦК України просить скаргу задовольнити.

В судовому засіданні представник заявника викладені в скарзі вимоги підтримав в повному обсязі з підстав викладених у ній.

Головний державний виконавець Ковельського відділу ДВС у Ковельському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління МЮ Рижко Д.О. пояснила, що дійсно підставою для закриття виконавчого провадження стала смерть боржника ОСОБА_2 . В ході виконання виконавчого провадження нею перевірялось наявність у боржника грошових коштів у фінансових установах, рухомого і нерухомого майна та було встановлено про їх відсутність.

Визнала, що із запитом до нотаріальної контори з метою отримання інформації щодо наявності спадкоємців та спадкового майна яке належало боржнику не зверталась і не має таких відомостей.

У вирішенні скарги покладається на розсуд суду.

Суд, заслухавши пояснення представника стягувача та державного виконавця приходить до такого висновку.

Частиною 1ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України(далі -ЦПК України) передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ізст. 447 ЦПК Українисторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цьогоКодексу, порушено їхні права чи свободи.

Судом встановлено, що 25 грудня 2009 року на підставі рішення Ковельського міськрайонного суду було видано виконавчий лист у відповідності з яким стягнуто солідарно з ТзОВ «КовЕл» та ОСОБА_2 на користь «АТ Державний Ощадний банк» заборгованість за кредитним договором від 28.11.2007 в розмірі 1237131,86 грн.

29.01.2014 року державним виконавцем відкрито виконавче провадження, а іншою постановою від 11.09.2024 закінчено виконавче провадження на підставі повідомлення ГУ ПФУ у Волинській області про смерть боржника ОСОБА_2 .

Відповідно до частини першої статті 13 Закону України «Про виконавче провадження» та пункту 6 розділу 1 Інструкції з організації примусового виконання рішень затвердженої наказом МЮУ №512/5 від 02.04.2012 (надалі-Інструкція) під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадку, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну(пункт 3 частини третьої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження»).

Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови, підставою її винесення з посиланням на п.3 ч. 1 ст.39 ст.40 Закону України «Про виконавче провадження», зазначено факт смерті боржника ОСОБА_2 . Підтвердженням вказаного факту є лист

ГУ ПФУ у Волинській області за вих.№ 0300-0503/5/50822 від 28.08.2024 актовий запис №USC/JS/3, AH 1249284 від 19.08.2024.

У свою чергу частиною п`ятою статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Правонаступництво можливе на всіх стадіях виконавчого провадження - з моменту відкриття виконавчого провадження до його закінчення. Після заміни вибулої сторони виконавчого провадження її правонаступником виконавець продовжує виконання виконавчого провадження в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Виходячи зі змісту процесуального законодавства, процесуальне правонаступництво - це заміна сторони у справі іншими особами у зв`язку з переходом до цих осіб матеріальних прав і обов`язків попередньої особи.

Таким чином, підставою процесуального правонаступництва (заміни сторони виконавчого провадження) є наступництво у матеріальних правовідносинах, внаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

Згідно з частиною першоюстатті 608 ЦК Українизобов`язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов`язаним з його особою і у зв`язку з цим не може бути виконане іншою особою.

Відповідно до частини першоїстатті 1282 ЦК Україниспадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Аналіз вищезазначених норм дає підстави для висновку про те, що у разі смерті боржника за наявності спадкоємців відбувається заміна боржника в зобов`язанні.

Після отримання даних про смерть сторони виконавчого провадження виконавець має звернутися до компетентних органів/осіб для отримання відомостей про заведення спадкової справи, видачу свідоцтва про право на спадщину. Це дасть змогу виконавцеві з`ясувати, які особи як спадкоємці померлої сторони виконавчого провадження зверталися за отриманням спадщини та що саме ними було успадковано згідно зі свідоцтвом про право на спадщину.

Отже, виконавець, установивши на підставі відповідних доказів факт смерті фізичної особи, яка була стороною виконавчого провадження, має вчинити дії щодо отримання даних, необхідних для вирішення питання про заміну такої сторони її спадкоємцями та надалі за заявою сторони звернутися до суду з відповідним поданням про заміну сторони виконавчого провадження.

Смерть, оголошення померлою або визнання безвісно відсутньою фізичної особи, яка була стороною виконавчого провадження, має виступати підставою для його закінчення лише коли виконання обов`язків такої особи чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва.

З урахуванням наведених вище законодавчих приписів, у разі смерті фізичної особи - сторони виконавчого провадження виконавець повинен перевірити, чи допускають відповідні правовідносини правонаступництво, чи ні.

Якщо ж виконавче провадження було закінчене виконавцем, у тому числі, у зв`язку зі смертю боржника, і виконавець при цьому не врахував відповідні вимоги чинного законодавства щодо можливого правонаступництва боржника, постанову про закінчення виконавчого провадження можна оскаржити в судовому порядку. У разі задоволення скарги можна вирішувати питання щодо заміни сторони виконавчого провадження правонаступником, у тому числі, у зв`язку зі смертю боржника.

Відтак, з наведених підстав та вимог чинного законодавства суд вважає, що закриття виконавчого провадження є передчасним без з`ясування всіх обставин, а тому приходить до висновку про необхідність задоволення скарги.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 260, 353, 447-449 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження» суд, -

У Х В А Л И В :

Скаргу задовольнити.

Визнати неправомірною та скасувати постанову головного державного виконавця Ковельського відділу державної виконавчої служби у Ковельському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Рижко Д.О., про закінчення виконавчого провадження №41772944 від 11.09.2024.

Ухвала, що постановлена судом в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду безпосередньо протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвалени складено 30.10.2024

Головуючий: В.О. Лесик