Рішення

від 10.11.2010 по справі 56/187

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  56/187

10.11.10

Господарський суд міста Києва, у складі судді Джарти В.В.

при секретарі судового засідання Пархоменко Ю.Л., розглянувши матеріали

За позовом     

Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1

до

Дитячої клінічної лікарні № 9 Подільського району міста Києва

про

стягнення 72027,00 грн.

Представники сторін:                     

від позивача  

  Мацелюха В.А. - представник;

від відповідача

  Скульбіденко П.В.  –представник.

Відповідно до ст. 77 ГПК України

у судовому засіданні 22.10.2010

оголошено перерву до 10.11.2010.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги  Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 про стягнення з Дитячої клінічної лікарні № 9 Подільського району міста Києва заборгованості на загальну суму 72027,00 грн..

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не належним чином виконав свої зобов’язання за Договором від 25.04.2008 № 4.А, оскільки не сплатив  кошти за отримані від позивача послуги. Станом на момент звернення до суду з позовом відповідач має заборгованість по Договору на загальну суму 72027,00 грн. за період травень –жовтень 2008.

Відповідач позовні вимоги визнає повністю та зазначає про неналежне бюджетне фінансування витрат відповідача.

Представники позивача та відповідача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляли, у зв’язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши його пояснення, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва

В С Т А Н О В И В:

25.04.2008 між Фізичною особою –підприємцем ОСОБА_1, як виконавцем (позивач) та Дитячою клінічною лікарнею № 9 Подільського району міста Києва, як замовником  (відповідач) укладено договір № 4.А , відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов‘язання щодо забезпечення перевезення персоналу замовника автомобільним транспортом.

На виконання умов договору позивач надав відповідачу послуги з перевезення, що підтверджується актами підписаними та скріпленими печатками позивача та відповідача, а саме за травень 2008 року на загальну суму 15264,72 грн.,за червень 2008 на загальну суму 16914,96 грн., за липень 2008 на загальну суму 19235,61 грн., за серпень 2008 на загальну суму 17636,94 грн., за вересень 2008 на загальну суму 18462,06 грн., за жовтень 2008 на загальну суму 19235,61 грн.

Відповідно до п. п. 3.4 Договору розрахунки за надані послуги здійснюються згідно акту виконаних робіт за минулий місяць до 15 числа наступного, щомісячно, в термін до 5 банківських днів після підписання акту виконаних робіт.

Відповідач вартість отриманих послуг за період з травня по жовтень 2008 року не оплатив, що підтверджується самим відповідачем та актом звірки від 16.12.2009. Заборгованість відповідача, станом на момент вирішення спору становить 72027,00 грн.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Згідно з частиною 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Згідно з частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Стаття 628 Цивільного кодексу України визначає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Виходячи зі змісту укладеного між сторонами договору, останній за своєю правовою природою є договором про надання послуг, за яким одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (частина 1 статті 901 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини,на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з положеннями статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач доказів оплати вартості послуг на загальну суму 72027,00 грн. не надав. Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов’язань судом встановлений та по суті не оспорений відповідачем.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 72027,00 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частина рішення.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 47, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва          

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути  з Дитячої клінічної лікарні № 9 Подільського району міста Києва (04073, м. Київ, вул. Копилівська, 1/7, код 05492290 з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) на користь Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 (02091, АДРЕСА_1,  код НОМЕР_1) заборгованість на загальну суму 72027 (сімдесят дві тисячі двадцять сім) грн. 00 коп.,  витрати по сплаті державного мита у розмірі 720(сімсот двадцять) грн. 27 коп. та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його  підписання та може бути оскаржене в порядку та  у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя

                              В.В. Джарти

Дата підписання повного тексту рішення 15.11.10