Постанова

від 31.10.2024 по справі 155/1168/24

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 155/1168/24 Головуючий у 1 інстанції: Яремчук С. М. Провадження № 22-ц/802/1053/24 Доповідач: Матвійчук Л. В.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 жовтня 2024 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Матвійчук Л. В.,

суддів - Федонюк С. Ю., Шевчук Л. Я.,

з участю секретаря судового засідання Губарик К. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про призначення опікуна, заінтересовані особи: Орган опіки та піклування Берестечківської міської ради, Берестечківський психоневрологічний інтернат Волинської обласної ради, за апеляційною скаргою представника заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Горохівського районного суду Волинської області від 11 вересня 2024 року,

В С Т А Н О В И В:

У липні 2024 року ОСОБА_1 через свого представника адвоката Панасюка І. І. звернулася до суду із зазначеною заявою, обґрунтовуючи її тим, що рішенням Горохівського районного суду Волинської області від 07 серпня 2012 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано недієздатною. Відповідно до путівки Головного управління праці, соціальних питань та у справах захисту населення від ЧАЕС Волинської ОДА від 09 жовтня 2009 року ОСОБА_3 , яка є інвалідом ІІ групи загального захворювання, проживає в Берестечківському психоневрологічному інтернаті.

Заявник зазначала, що Горохівський районний суд Волинської області у рішенні від 07 серпня 2012 року не вирішував питання про призначення опікуна над недієздатною ОСОБА_3 Вказувала, що є рідною дочкою ОСОБА_3 , має можливість і бажає бути опікуном недієздатної та утримувати її.

Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просила суд призначити її опікуном над недієздатною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Горохівського районного суду Волинської області від 11 вересня 2024 року заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду.

Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, представник заявника ОСОБА_1 ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просив її скасувати як незаконну і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відзивів на апеляційну скаргу заінтересовані особи не подавали.

Учасники справи, будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явились.

15 жовтня 2024 року заінтересована особа Орган опіки та піклування Берестечківської міської ради подала до Волинського апеляційного суду засобами електронної пошти заяву про розгляд справи за відсутності її представника.

16 жовтня 2024 року представник заявника ОСОБА_1 ОСОБА_2 подав до Волинського апеляційного суду засобами електронної пошти заяву про розгляд справи за його та заявника відсутності.

Також 16 жовтня 2024 року заінтересована особа Берестечківський психоневрологічний інтернат Волинської обласної ради подала до Волинського апеляційного суду засобами електронної пошти заяву про розгляд справи за відсутності її представника.

Колегія суддів вважає можливим проводити розгляд справи за відсутності учасників справи відповідно до вимог ст. 372 ЦПК України, оскільки їх неявка в судове засідання апеляційної інстанції не перешкоджає розгляду справи.

У зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи фіксування судового засідання у відповідності до вимог ст. 247 ЦПК України не здійснюється.

За змістом частин 4 та 5 ст. 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Датою прийняття постанови у цій справі є 31 жовтня 2024 року - дата складення повного судового рішення.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувану ухвалу суду належить скасувати і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, виходячи з таких мотивів.

Постановляючи ухвалу про залишення заяви ОСОБА_1 без розгляду на підставі п. 1 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд першої інстанції виходив з того, що із заявою про призначення опікуна до суду може звернутися вичерпне коло осіб, а саме: орган опіки та піклування. Особи, які виявили бажання стати опікунами до складу можливих заявників не належать. З огляду на зазначену обставину суд вважав, що заявник не наділена правом звернення до суду із заявою про призначення опікуном, тобто не має процесуальної дієздатності для звернення до суду із заявою про призначення опікуном.

Однак, з таким висновком суду не можна погодитись.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Горохівського районного суду Волинської області від 07 серпня 2012 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано недієздатною.

Згідно з довідкою Берестечківського психоневрологічного інтернату Волинської обласної ради № 285 від 02 квітня 2024 року підопічна ОСОБА_3 , 1964 року народження, з 09 жовтня 2009 року по даний час проживає в даному інтернаті та знаходиться на повному державному утриманні.

Оскільки Горохівський районний суд Волинської області у рішенні від 07 серпня 2012 року не вирішував питання про призначення опікуна над недієздатною ОСОБА_3 , заявник ОСОБА_1 , яка є її рідною дочкою, у липні 2024 року звернулася до суду із заявою про призначення опікуном ОСОБА_3 . Заяву обґрунтовувала тим, що має можливість і бажає бути опікуном недієздатної ОСОБА_3 та утримувати її.

Відповідно до ст. 41 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка.

Фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це (ч. 1 ст. 40 ЦК України).

Недієздатні особи є особливою категорією людей (фізичних осіб), які внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу тимчасово або постійно не можуть самостійно на власний розсуд реалізовувати майнові та особисті немайнові права, виконувати обов`язки й нести юридичну відповідальність за свої діяння; недієздатним особам мають надаватися правові можливості для задоволення індивідуальних потреб, реалізації та захисту їх прав і свобод (абз. 3 пп. 2.2 п. 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 01 червня 2016 року № 2-рп/2016).

Згідно зі ст. 55 ЦК України опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки.

У ч. 1 ст. 60 ЦК України визначено, що суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна (ч.1 ст. 300 ЦПК України).

Відповідно до ст. 62 ЦК України опіка або піклування встановлюються за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування, або за місцем проживання опікуна чи піклувальника.

У постанові Верховного Суду від 08 січня 2024 року у справі №753/1905/22 (провадження № 61-8758св23) зроблено висновок про те, що призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно з вимогами ЦПК України. При внесенні подання орган опіки та піклування має врахувати якнайкращі інтереси особи, над якою встановлюється опіка.

У справі, що переглядається, суд першої інстанції правильно вказав, що заявник ОСОБА_1 не може бути призначена опікуном за відсутності подання органу опіки та піклування щодо призначення її опікуном. Проте, постановляючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції дійшов неправильного висновку про залишення заяви без розгляду на підставі п. 1 ч. 1 ст. 257 ЦПК України (заяву подано особою, яка не має цивільної процесуальної дієздатності), оскільки заява про призначення опікуном може бути подана як органом опіки та піклування за його заявою, так і за заявою особи, призначеної піклувальником або опікуном.

З огляду на це, суд першої інстанції у розглядуваному випадку повинен був розглянути справу по суті за наявними у ній матеріалами та ухвалити відповідне судове рішення.

Зважаючи на наведені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала суду постановлена з порушенням норм процесуального права, що відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України є підставою для її скасування і направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 268, 367, 368, 374, 379, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу представника заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Горохівського районного суду Волинської області від 11 вересня 2024 року у цій справі скасувати.

Справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду упродовж тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий-суддя

Судді: