Ухвала

від 31.10.2024 по справі 332/6260/24

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Заводський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 332/6260/24

Провадження №: 2/332/2838/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2024 р. м. Запоріжжя

Суддя Заводськогорайонного судум.Запоріжжя СапунцовВ.Д.,розглянувши позовнузаявуОСОБА_1 до Запорізького апеляційного суду про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

встановив:

До Заводського районного суду м. Запоріжжя надійшла позовна ОСОБА_1 до Запорізького апеляційного суду про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.10.2024 року, зазначену справу розподілено до провадження судді Сапунцову В.Д.

31.10.2024 року суддею Сапунцовим В.Д. подано заяву про самовідвід з тих підстав, що ОСОБА_2 , як адвокат до призначення на посаду судді, неодноразово надавав правничу допомогу позивачу ОСОБА_1 в інших цивільних, кримінальних справах та справах про адміністративні правопорушення.

Ознайомившись з матеріалами справи, суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі.

Частиною 1 ст. 39 ЦПК України передбачено, що з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

Порядок вирішення заявленого відводу та самовідводу визначений ст.40 ЦПК України.

Зокрема ч.ч. 1, 9,11 ст.40 ЦПК України передбачено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.

Статтею 3 Європейського статуту судді передбачено, що суддя не тільки повинен бути неупередженим, але й сприйматись будь-ким як неупереджений.

Відповідно до п.2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, суддя повинен взяти самовідвід від участі в будь-якому процесі, коли для нього неможливе винесення неупередженого рішення у справі або коли сторонньому спостерігачеві може видатись, що суддя не здатен винести неупереджене рішення.

Аналогічні висновки містяться в рішеннях Європейського Суду з прав людини від 09.11.2006 року у справі «Білуха проти України», в рішенні від 28.10.1998 року у справі «Ветштайн проти Швейцарії», в яких зазначається, що важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві. Вказане зумовлює необхідність відводу судді не лише, коли є докази його неупередженості, а й коли з об`єктивних причин можуть виникнути достатні сумніви в його неупередженості.

Заява про самовідвід подана з метою уникнення сумнівів у неупередженості.

На підставі викладеного, для гарантії неупередженого та об`єктивного здійснення правосуддя, заява про самовідвід судді підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.36-41,260,261 ЦПК України, -

постановив:

Заявлений головуючим по справі суддею Заводського районного суду м. Запоріжжя Сапунцовим Вадимом Дмитровичем самовідвід у цивільній справі ЄУН 332/6260/24,-задовольнити.

Справу ЄУН332/6260/24за позовомОСОБА_1 до Запорізького апеляційного суду про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, передати до канцелярії Заводського районного суду м. Запоріжжя для визначення судді в порядку ст.33 ЦПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя: В.Д. Сапунцов