Ухвала

від 30.10.2024 по справі 453/1442/21

СКОЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 453/1442/21

№ провадження 2-р/453/4/24

УХВАЛА

іменем України

30 жовтня 2024 року Сколівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді Ясінського Ю.Є.,

секретаря судового засідання Гринюк Л.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сколе Львівської області заяву представника відповідача ОСОБА_1 про роз`яснення судового рішення у справі 453/1442/21 за позовом ОСОБА_2 до Державного податкового університету про визнання незаконним та скасування наказу в частині поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за затримку виконання рішення суду та відшкодування моральної шкоди,-

встановив:

представник відповідача ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про роз`яснення рішення у справі 453/1442/21 за позовом ОСОБА_2 до Державного податкового університету про визнання незаконним та скасування наказу в частині поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за затримку виконання рішення суду та відшкодування моральної шкоди.

Заява мотивована тим, що Рішенням Сколівського районного суду Львівської області від 15 лютого 2024 року у справі453/1442/21позов задоволено частково, а саме: «Визнати незаконним та скасувати наказ Університету державної фіскальної служби України №509-к від 02 вересня 2021 року «Про поновлення на посаді ОСОБА_2 » в частині п.2 вказаного наказу щодо «Вважати трудові правовідносини з професором кафедри теорії права та держави Університету державної фіскальної служби України ОСОБА_2 припиненими 31 серпня 2017 року у зв`язку із закінченням строку трудового договору».

Стягнути з Державного податкового університету на користь ОСОБА_2 318027 (триста вісімнадцять тисяч двадцять сім) грн. 16 коп. середнього заробітку за затримку виконання рішення суду.

Стягнути з Державного податкового університету на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в сумі 1000 (одна тисяча) грн.

Стягнути з Державного податкового університету на користь ОСОБА_2

сплачений судовий збір у сумі 1816 (одна тисяча вісімсот шістнадцять) грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постановою Львівського апеляційного суду від 30 вересня 2024 року по справі 453/1442/21 позовом ОСОБА_2 до Державного податкового університету про визнання незаконним та скасування наказу в частині поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за затримку виконання рішення суду та відшкодування моральної шкоди апеляційну скаргу Державного податкового університету залишено без задоволення. Рішення Сколівського районного суду Львівської області від 15 лютого 2024 року- залишено без змін.

В рішенні Сколівського районного суду Львівської області від 15.02.2024 по справі № 453/1442/21 зазначено, що затримка виконання рішення про поновлення на роботі ОСОБА_2 має місце з 02 вересня 2021 року, його позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі підлягають до задоволення за період з 02 вересня 2021 року по 14 лютого 2024 року, що з розрахунку середньоденного заробітку, встановленого постановою Львівського апеляційного суду від 25 червня 2019 року, в розмірі 371,29 грн., становить 764 робочих днів х 371,29 грн (середньоденний заробіток) = 283 665,56 грн. Сума доплати з врахуванням 20% за вислугу років від посадового окладу за 29,5 міс. Становить 34 361,60 грн. (29,5 міс. х 5824 грн (оклад) х 0,20 = 34361,60 грн). Загальна сума середнього заробітку за вказаний період складає 318 027 грн, яка і підлягає стягненню з відповідача в користь позивача.

Вказує, що зазначена постанова суду є не зовсім зрозумілою (неясною) в частині того, що стосується утримання податків, зборів та інших податкових платежів з суми 318027 гривень середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду та моральної шкоди в сумі 1000 гривень.

Зокрема, статтею 162 Податкового кодексу України (далі ПК України) в тому числі визначено, що платником податку є: - фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; - податковий агент.

Відповідно до ст. 163 ПК України, об`єктом оподаткування резидента є: - загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; - доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); - іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Також ст. 164 ПК України визначено, що базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Відповідно дап.164.2ст.164ПК України,до загальногомісячного (річного)оподатковуваного доходуплатника податкувключаються дохіду виглядінеустойки (штрафів,пені),відшкодування матеріальноїабо немайнової(моральної) шкоди та інші доходи, крім зазначених у ст. 165 цього Кодексу.

Статтею 168 ПК України визначено порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку до бюджету, а саме: п.168.1., п. 168.1.1 п. 168.1.2., п. 168.1.3.

Оскільки за змістом норм чинного законодавства середній заробіток за час затримки власником або уповноваженим органом виконання судового рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою (винагородою, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу), а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою у розумінні ст. 2 Закону України «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі працівника не входить до структури заробітної плати, а є спеціальним видом відповідальності роботодавця за порушення трудових прав працівника.

Такий правовий висновок узгоджується із правовим висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16 (провадження № 12-301гс18) та в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 522/13736/15.

За таких обставин вбачається, що із доходу утримуються податки збори та інші обов`язкові платежі, податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 цього Кодексу, а тому Університету незрозуміло чи зазначені в рішенні суми стягнення із врахуванням податків зборів та інших обов`язкові платежів або без таких.

Зважаючи на практичну ситуацію та для уникнення неправильного виконання рішення суду Університет як сторона по справі хоче скористатись своїм процесуальним правом на роз`яснення судового рішення.

Відповідно до положень ч.3 ст. 271 ЦПК України учасники процесу в судове зсідання не викликались.

Дослідивши заяву про роз`яснення рішення, матеріали справи суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно ч.3 ст. 271 ЦПК України суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження.

Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання. Виходячи з цієї норми закону, роз`яснення рішення суду це уточнення, більш чітке і зрозуміле викладення справжнього його змісту. Роз`яснення рішення є засобом виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового рішення.

Таким чином, суд роз`яснює суть судового рішення, якщо воно є незрозумілим для суб`єкта, якому надано право звернення за відповідним роз`ясненням.

Між тим, необхідність такого роз`яснення випливає з обставин неоднозначного розуміння рішення суду з метою його виконання.

Роз`яснено може бути рішення суду у разі, якщо без такого роз`яснення його тяжко виконати, оскільки має місце ймовірність неправильного його виконання чи невиконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.

Як роз`яснено у п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі», роз`яснення рішення суду, а не ухвали, можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Роз`яснення рішення не допускається, якщо воно виконане або закінчився установлений законом строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до виконання.

Отже, роз`яснення рішення полягає у викладенні судом його змісту у більш доступній, чіткій та конкретизованій формі, при цьому забезпечуючи дотримання принципів «незмінності» змісту рішення та виключно в межах тих питань, які були предметом судового розгляду.

Вказане рішення не є тим судовим рішенням, яке відповідно до положень ст. 271 ЦПК України підлягає роз`ясненню, оскільки воно є повним, чітким та зрозумілим, ухваленим на підставі наявних в справі матеріалів та не потребує роз`яснення, крім того, суд не є органом, що надає правову допомогу учасникам процесу.

Таким чином, суд приходить до висновку, що в задоволенні заяви слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючисьст. 271 ЦПК України, п. 21Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі», суд ,-

ухвалив:

У задоволеннізаяви заяву представника відповідача ОСОБА_1 про роз`яснення судового рішення у справі 453/1442/21 за позовом ОСОБА_2 до Державного податкового університету про визнання незаконним та скасування наказу в частині поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за затримку виконання рішення суду та відшкодування моральної шкоди - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Суддя Ю.Є. Ясінський