Рішення

від 31.10.2024 по справі 761/28549/23

ТАЛАЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 

Справа № 761/28549/23

Провадження № 2-др/747/5/24

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

іменем України

31.10.2024 року селище Талалаївка

Талалаївський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючої судді Тіщенко Л.В.

секретаря Зірки В.П.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Талалаївка заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Самофалової Оксани Юріївни про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат по справі № 761/28549/23,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Талалаївського районного суду від 01 жовтня 2024 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дітей задоволено та визначено місце проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 разом з матір`ю ОСОБА_1 . У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа служба у справах дітей Талалаївської селищної ради, про визначення місця проживання дітей відмовлено. 09 жовтня 2024 року представник позивача за зустрічним позовом адвокат Самофалова О.Ю. звернулась до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі, у якій просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_2 витрати по сплаті судового збору в розмірі 1073, 60 грн, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000 грн та витрати, пов`язані із залученням перекладача в розмірі 3030, 0 грн.

Заявник представник позивача ОСОБА_5 - в судове засідання не з`явилась, надала до суду заяву про розгляд справи без її участі, заявлені вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач за первісним позовом ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, надав до суду клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи, оскільки він категорично не згоден із заявленими витратами, ні з визнанням поважними причин пропуску строку на подання доказів про розмір судових витрат. Крім того, представником позивачки ні до початку судового розгляду, ні в дебатах не було заявлено про стягнення витрат на правничу допомогу, не озвучено приблизну суму. Також представник позивачки у визначений строк не повідомила суд про понесені витрати та майбутнє їх долучення тане подала клопотання про відтермінування терміну подачі. Одночасно з цим представник позивачки не вжила заходів забезпечення вчасного подання доказів, що підтверджують витрати, хоча б відсканованих в електронному вигляді документів. Таким чином відповідач вважає неможливим та протиправним розподіл судових витрат після винесення судом рішення. Також відповідач ОСОБА_2 повідомляє, що ним подано апеляційну скаргу до Чернігівського апеляційного суду на рішення від 01.10.2024, а тому відповідач вважає, що розгляд справи та винесення додаткового рішення про розподіл судових витрат неможливий щодо рішення, яке підлягає оскарженню тому відповідач ОСОБА_2 просить суд відкласти розгляд справи щодо розгляду питання розподілу судових витрат до ухвалення Чернігівським апеляційним судом рішення про відкриття апеляційного провадження за його апеляційною скаргою.

Представник третьої особи служби у справах дітей в судове засідання не з`явився, від представника надійшла заява про розгляд справи без її участі.

Розглянувши клопотання відповідача ОСОБА_2 про відкладення судового засідання по винесенню додаткового рішення, суд приходить до висновку про відсутність підстав для відкладення судового засідання до ухвалення Чернігівським апеляційним судом рішення про відкриття апеляційного провадження за його апеляційною скаргою, оскільки воно не ґрунтується на положеннях ЦПК України, які регламентують підстави відкладення судового розгляду. А посилання відповідача на те, що розгляд справи та винесення додаткового рішення про розподіл судових витрат неможливий щодо рішення, яке підлягає оскарженню, є його вільним трактуванням положень ЦПК України щодо винесення додаткового рішення. Тому суд відмовляє відповідачу ОСОБА_2 у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки мотиви суду стосовно позовних вимог, підстав та предмету позову у справі наведені у тексті рішення суду, а додаткове рішення стосується виключно розподілу судових витрат, порядок розподілу яких чітко визначений законом.

У відповідності до ч.4 ст 270 ЦПК України неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату час та місце судового засідання, не перешкоджає розглячду заяви про ухвалення додаткового рішення. У зв`язку з неявкою у судове засідання учасників справи, у відповідності до ч. 3 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалося.

Розглянувши заяву представника позивача, суд приходить до наступного висновку.

Згідно зі ст. 246 ЦПК України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу. Статтею 270 ЦПК України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви у відповідності до частин 2, 3 ст.270 ЦПК України.

Статтею 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові на позивача у відповідності до п.2 ч.1 ст.141 ЦПК України.

Оскільки судовим рішенням від 01 жовтня 2024 року позовні вимоги позивача за первісним позовом ОСОБА_1 задоволено в повному обсязі, тому наявні правові підстави стягнення судових витрат у вигляді сплаченого позивачем судового збору в сумі 10-73, 60 грн з відповідача за первісним позовом ОСОБА_2 в повному обсязі.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, витрат на професійну правову допомогу, суд виходить із диспозиції ст. 137 ЦПК України, у відповідності до якої, витрати пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З матеріалів справи вбачається, що 05 липня 2022 року між адвокатом Самофаловою О.Ю. та ОСОБА_1 укладено договір про надання правової допомоги. Відповідно до п. 8.1 договору він вважається укладеним і набирає чинності з момент у його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2025 року. Згідно умов договору розмір винагороди за надання правової допомоги, яка виплачується клієнтом адвокату та порядок її сплати визначається в окремо укладених між сторонами додаткових угодах. Згідно додаткової угоди № 2 від 01 серпня 2023 року до договору про надання правової допомоги від 05 липня 2022 року, сторони дійшли згоди що адвокат Самофалова О.Ю. надає клієнту ОСОБА_1 правову допомогу щодо визначення місця проживання малолітніх дітей в судовому порядку. Сторони погодили, що розмір винагороди, яка виплачується клієнтом адвокату, обчислюється у фіксованому розмірі з урахуванням визначеної для виконання роботи адвокатом. Даною додатковою угодою сторони погодили орієнтовний перелік робіт та розмір винагороди за роботи, що можуть бути вчинені адвокатом при наданні клієнту правової допомоги складання позовної заяви 5 000 грн, складання відповіді на відзив на позовну заяву 3 000 грн. Згідно додаткової угоди № 3 від 16 листопада 2023 року до договору про надання правової допомоги від 05 липня 2022 року, сторони дійшли згоди що адвокат Самофалова О.Ю. надає клієнту ОСОБА_1 правову допомогу щодо зустрічного позову ОСОБА_2 про визначення місця проживання малолітніх дітей. Сторони погодили, що розмір винагороди, яка виплачується клієнтом адвокату, обчислюється у фіксованому розмірі з урахуванням визначеної для виконання роботи адвокатом. Даною додатковою угодою сторони погодили орієнтовний перелік робіт та розмір винагороди за роботи, що можуть бути вчинені адвокатом при наданні клієнту правової допомоги складання відзиву на зустрічну позовну заяву 3 000 грн, складання заперечення на відповідь на відзив- 1500 грн.

Згідно акту № 2 приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) за договором про надання правової допомоги від 05 липня 2022 року, адвокат станом на 01 жовтня 2024 року виконала роботи по наданню правовою допомоги клієнту ОСОБА_1 на суму 20 000 грн, а саме складання позовної заяви 5 000 грн, складання відзиву на зустрічну позовну заяву 3 000 грн, участь в шести судових засіданнях в Талалаївському районному суді на загальну суму 12 000 (2 000 грн х 6). Адвокатом виконувались роботи з 01 серпня 2023 року по 01 жовтня 2024 року. Клієнт отримала правову допомогу, претензій не має.

При вирішенні питання стягнення з відповідача судових витрат, суд керується правовою позицією, висловлену Верховним Судом у постановах від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19 і від 11 листопада 2020 року у справі № 673/1123/15-ц, відповідно до якої витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п.1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України).

Дослідивши надані представником позивача докази щодо розподілу судових витрат, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта. Водночас для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок позивача має бути встановлено, що його позов не підлягає задоволенню, такі витрати відповідача були необхідними, а їх розмір є розумний та виправданий. Тобто суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/WestAllianceLimited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).

З наданих представником позивача документів вбачається, що нею оцінена вартість її представництва інтересів позивача в Талалаївському районному суді у 12 000 грн за шість судових засідань. Суд вважає за необхідне зазначити, що вартість послуги щодо представництва в суді відповідає критеріям виправданості, розумності та справедливості. Зазначений висновок суду базується на рішенні ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії», де зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою. Суд у даному випадку приходить до висновку, що витрати понесені фактично і їх сума є обґрунтованою. Крім того, судом береться до уваги і та обставина, що відповідачем ОСОБА_2 у відповідності до вимог ЦПК України у разі його незгоди з розміром понесених позивачем судових витрат не виконано обов`язок по доведенню неспівмірності витрат, не заявлено клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Таким чином, суд приходить до висновку про задоволення заяви представника позивача про стягнення з відповідача понесених витрат на професійну правничу допомогу в повному обсязі в сумі 20 000 грн.

Що стосується стягнення з відповідача витрат, пов`язаних із залученням перекладача в розмірі 3030 грн, то суд вважає за необхідне зазначити наступне. На підтвердження понесених позивачкою витрат на залучення перекладача до заяви представником позивача подано рахунки- фактури та акти виконаних робіт бюро перекладів VICTORIA від 09.08.2023 року на суму 1830 грн за переклад особистих офіційних документів ОСОБА_1 з німецької мови на українську, та від 03.07.2024 року на суму 1200 грн за переклад особистих офіційних документів ОСОБА_1 з німецької мови на українську. Але із наданих документів не вбачається, що переклад, який здійснений бюро перекладів VICTORIA на суму 3030 грн, стосується розгляду цивільної справи в суді. Тому підстави для стягнення з відповідача ОСОБА_2 судових витрат у вигляді витрат, пов`язаних із залучення перекладача в розмірі 3030 грн - відсутні.

Таким чином в ході розгляду заяви представника позивача суд прийшов до висновку про її часткове задоволення.

Керуючись ст. 133, 141, 270 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Самофалової Оксани Юріївни про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат по справі № 761/28549/23 - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн 60 коп, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000 (двадцять тисяч) грн, всього - 21 073 (двадцять одну тисячу сімдесят три) грн 60 коп. В решті вимог заява задоволенню не підлягає.

Додаткове рішення може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного протягом тридцяти днів з дня отримання учасниками справи копії рішення.

Суддя Л.В.Тіщенко