Рішення

від 31.10.2024 по справі 496/4698/24

БІЛЯЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 496/4698/24

Провадження № 2-а/496/34/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2024 року Біляївський районний суд Одеської області у складі:

головуючої - судді Портної О.П.,

за участю:

секретаря Рябової А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Біляївка Одеської області у порядку письмового провадження, за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Департаменту реалізації державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті ДСУ з безпеки на транспорті, третя особа на стороні відповідача старший державний інспектор відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту реалізації державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті ДСУ з безпеки на транспорті Дорошенко О.В., Біляївський відділ державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області про визнання протиправним та скасування рішення суб`єкта владних повноважень, -

В С Т А Н О В И В:

І. Стислий виклад позиції позивача та відповідача.

1. 11.07.2024 року ОСОБА_1 (далі - позивач), в особі представника, звернувся до суду з позовною заявою, яку уточнив 30.09.2024 року, до Департаменту реалізації державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті ДСУ з безпеки на транспорті (далі відповідач), за участю третіх осіб на стороні відповідача: старшого державного інспектора відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту реалізації державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті ДСУ з безпеки на транспорті Дорошенко О.В. та Біляївського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області, в якій просить суд: скасувати Постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, серії АА № 00018019 від 15.03.2024, винесену відносно ОСОБА_1 рнокпп НОМЕР_1 , за ч. 2 ст. 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 5100,00 грн. (п`ятдесят одна тисяч грн. 00 коп.); закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно Голуб Документ сформований в системі «Електронний суд» 30.09.2024 13 ОСОБА_2 , рнокпп НОМЕР_1 , за ч. 2 ст. 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення; стягнути з Державної служби України з безпеки на транспорті понесені витрати по сплаті судового збору та витрати на правову допомогу.

2. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 15.03.2024 старшим державним інспектором відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті, ОСОБА_3 було встановлено: Документ «08.03.2024 року о 15 год. 29 хв., за адресою М-30, км 440+527, Вінницька обл. Автоматизованим пунктом фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті зафіксовано транспортний засіб MAN TGX 18/440, д.н.з. НОМЕР_2 » «Відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України: перевищення загальної маси транспортного засобу на 19,25% (7,7 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон, навантаження на одинарну вісь транспортного засобу на 34,035% (3,914 тон), при дозволеному максимальному навантаженню на вісь 11,5 тон, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 132-1 КУпАП» Відповідно 15.03.2024 року було винесено Постанову серії АА № 00018019 по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , про притягнення останнього до адміністративної відповідальності та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 51000,00 гривень. Згідно ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом 10 днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, постанов у справі про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 1321 цого Кодексу, та/або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), - протягом 10 днів з дня набрання постановою законною сили. Позивач не погоджується з вказаною Постановою та вважає їх незаконною, безпідставною, прийнятою без з`ясування всіх обставин справи та не об`єктивною, та такою, що підлягає скасуванню, з огляду на те, що Постанова серії АА № 00018019 від 15.03.2024 року не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП щодо вимог про зазначення нормативного акту, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення, так як у постанові не зазначені всі необхідні дані обставин адміністративного правопорушення, в тому числі і наявний транспортний засіб, так як для перевезення вантажів (даний випадок) використовується два транспортних засоби. Відповідно Додатку 1 Інструкції № 512, в оскаржуваній постанові має міститись наступна інформація: марка, модель, державний номерний знак транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причепних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього д.н.з. ТЗ), категорія транспортного засобу, тип транспортного засобу, повна маса транспортного засобу, ширина, висота, довжина, розподіл навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей), фактична міжосьова відстань, фактична шинність (кількість коліс) на вісі, вимірянні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри ТЗ, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також: суть адміністративного правопорушення, опис обставин, встановлених під час розгляду справи, а також допустимі габаритно-вагові параметри ТЗ для проїзду на даній ділянці автомобільної дороги. Натомість, оскаржувана постанова містить лише масу перевищення вагової норми та її відсоток, тобто величину, що підлягає обчисленню шляхом порівняння граничної допустимої фактичної маси ТЗ з інформацією про фактичну масу ТЗ в момент зважування. Таким чином, на думку представника позивача, неможливо встановити з яких характеристик нараховувалось відсоткове співвідношення ймовірного перевищення вагових норм ТЗ, проте, з наданих позивачем копій документів видно, що транспортний засіб є спеціалізованим вантажним сідловим тягачем. У постанові відсутні відомості щодо максимального дозволеного навантаження на вісь, повної маси ТЗ, ширини, висоти, довжини, розподілу навантаження за вісями ТЗ (№ вісі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей), фактичної міжосьової відстані, фактичної шинності (кількість коліс) на вісі, виміряних з урахуванням похибки вагових та габаритних параметрів ТЗ, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри ТЗ на ділянці автомобільної дороги, а також щодо допустимих габаритно-вагових параметрів ТЗ для проїзду на даній ділянці автомобільної дороги. Враховуючи, що сформована системою в автоматичному режимі постанова виноситься без складання протоколу про адміністративне правопорушення, що передбачено п. 3 Розділу ІІ Інструкції № 512, а також враховуючи, що ні Порядком № 1174, а ні Інструкцією № 512 не передбачено перед винесенням постанови складання будь-яких інших матеріалів (актів, довідок зважування тощо), зазначення відповідних відомостей в постанові є обов`язковим та надає можливість перевірити правомірність притягнення особи до відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП. Крім того, зазначає, що при складанні постанови серії АА № 00018019 старшим державним інспектором відділу впровадження систем автоматичної Фіксації порушень Департаменту реалізації державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Державної служби України з безпеки на транспорті Дорошенко Ольгою Володимирівною не прийнятий до уваги дозвіл № 2024-13850001 2656 НГ на участь у дорожньому русі Т3, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, а саме автомобіль MAN TJX 18.440. ДНЗ НОМЕР_3 , причин: LANGENDORF НОМЕР_4 , вантаж: ТЕХНІКА по маршруту : ПП «Старокозаче» - Р72 - виїзд на М 15 - М15 - виїзд на M28 - M28 виїзд на М05 - М05 - виїзд на М30 - М30 об`їздна Немірова - М30 об`їздна Вінниці - М30 об`їздна Хмельницького - М30 - Мацьківці. Строк дії дозволу з 29.02.2024 року по 09.03.2024 року виданого Національною Поліцією України ДПП відділу безпеки дорожнього руху Управління безпеки дорожнього руху та затвердженого начальником Управління дорожнього руху ДПП. Даним дозволом у п.п. 1.4., 1.5. передбачається, що загальна вага автопоїзду з вантажем, в тонах 55.80; більш того в дозволі зазначено організацію, яка здійснює перевезення, а саме ФОП ОСОБА_4 , АДРЕСА_2 . В дозвілі вказано, що відповідальність за ознайомлення та інструктаж водіїв зазначених транспортних засобів з головними положеннями та вимогами нормативних документів щодо руху та пункту цього дозволу покласти на ФОП ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_5 . Вищевказаний ТЗ, або габаритні параметри яких перевищують нормативні, а саме автомобіль MAN TJX 18.440. ДНЗ НОМЕР_3 , причіп : LANGENDORF НОМЕР_4 з вантажем : ТЕХНИКА 08.03.2024 року проїхав 4 контрольних вагових замірів, на яких порушень параметрів, які перевищують нормативні з урахуванням дозволу не виявлено і лише на трасі М-30, км 440+527, Вінницької області виявлено перевищення. Вказаний факт, на думку представника позивача, свідчить про незаконність та необгрунтованність постанови про порушення КУпАП і підлягає скасуванню. Окрім цього зазначає, що згідно ст. 14-3 КУпАП адміністративну відповідальність несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи. Також зазначив, що напівпричіп, згідно ст. 1 ЗУ «Про автомобільний транспорт», також віднесений до автомобільних транспортних засобів. Зазначене кореспондується з вимогами ст. 280 КУпАП. Порядком № 1174 передбачено, що автоматичним пунктом може фіксуватись: загальний вигляд транспортного засобу (вигляд збоку) в момент проїзду через автоматичний пункт (оглядова фотографія транспортного засобу, на якій відображені його контури та кількість осей), про що зазначено в п. 12 Порядку № 1174. Ідентифікації за державним реєстраційним номером напівпричепу-контейнеровозу, внаслідок якої відповідачу стало б відомо, що напівпричіп є контейнеровозом, автоматичний пункт взагалі не здійснив, а ідентифікував лише сідловий тягач. З вказаних підстав позивач, в особі представника, звернувся до суду з позовною заявою.

3. Представник відповідача надав відзив на позов в якому зазначив, що сторона відповідача проти адміністративного позову заперечує в повному обсязі, з огляду на наступне. Відповідно до ст. 279-5 КУпАП, у разі якщо адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені ч. 2 ст. 122-2, ч.ч. 2, 3 ст. 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або в разі вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 132-2 цього Кодексу, уповноважені на те посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а в разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлюють відповідальну особу, зазначену у ч. 1 ст. 14-3 цього Кодексу, або вантажовідправника. Положеннями ст. 279-7 КУпАП врегульовано підстави для звільнення відповідальної особи, зазначеної у ч. 1 ст. 14-3 цього Кодексу, проте, на думку представника відповідача, позивачем не було надано документів, визначених у вказаній статті, які б свідчили про відсутність складу адміністративного правопорушення. На думку представника відповідача, стосовно вимог до змісту постанов необхідно керуватися виключно вимогами статті 283 КУпАП. На підтвердження факту фіксації руху ТЗ позивача через автоматичний пункт з перевищенням встановлених законодавством габаритновагових норм, що стало підставою для притягнення його до відповідальності, а також справності технічного засобу та достовірності встановлених ним відомостей повідомляємо, що: прилад автоматичний для зважування дорожніх транспортних засобів у русі WIM 55, автомобільна дорога М-30, км 440+527 Вінницька область, яким здійснювалась фіксація правопорушення в автоматичному режимі, є справним та придатним до експлуатації, що підтверджується свідоцтвами про повірку № № 35-02/1463,1464,1465; 23-21/000240,241,242 від 01.11.2023, сертифікатом перевірки типу UA.TR.001 76-20 Rev.1 від 17.06.2021, щодо технічного засобу: «Прилад автоматичний для зважування дорожніх транспортних засобів у русі», копія яких надається суду разом з цим відзивом на позовну заяву. В оскаржуваній постанові серії АА № 00018019 зазначено фактичні зафіксовані параметри ТЗ: кількість вісей - 5 шт.; спарені колеса - 2 вісь; 3 вісь; 4 вісь; 5 вісь; відстань між вісями 1-2: 3490 мм, 2-3: 11140 мм, 3-4: 1340 мм; 4-5: 1320 мм; навантаження на вісь 1 - 7600 кг, 2 - 18350 кг, 3 - 9550 кг, 4 - 8950 кг; 5 - 8550 кг; загальна маса - 53000 кг. Виміряні з урахуванням похибки вагові або габаритні параметри транспортного засобу: загальна маса - 47700 кг, навантаження на одиночну вісь - 15414 кг. Так, розрахунок перевищення загальної маси за постановою серії АА № 00018019 виглядає наступним чином: *% перевищення = ((53000 кг 40000 кг 10%*53000 кг)/40000 кг)*100%= =((13000-5300 кг)/40000 кг)*100%= (7700 кг/40000 кг)*100% = 19,25 %. Крім того, розрахунок перевищення навантаження на одиночну вісь за постановою серії АА № 00018019 виглядає наступним чином: *% перевищення = ((18350 кг 11500 кг 16%*18350 кг)/11500 кг)*100%= =((6850-2936 кг)/11500 кг)*100%= ( 3914 кг/11500 кг)*100% = 34,035 %. Таким чином вірно встановлено перевищення загальної маси в 7,7 тон, що становить 19,25 %, а також перевищення навантаження на одиночну вісь на 3,914 тон, що становить 34,035%. Окрім цього позивачем до позовної заяви додано Дозвіл № 2024-13850001-2656 НГ на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативі на транспортний засіб: MAN, ДНЗ НОМЕР_3 та на причіп LANGENDORF, ДНЗ НОМЕР_4 , вантаж: техніка. В свою чергу, згідно товарно-транспортної накладної від 08.03.2024 № 71, найменування вантажу «ШСЗСЦЗ модульного типу для укриття 20 осіб згідно ДСТУ 9195:2022». Тобто, встановлено невідповідність вантажу, який перевозився під час фіксації порушення, та вантажу, на який було видано дозвіл на рух. Крім того, у зазначеному дозволі п. 1.5. вказано параметри транспортного засобу, зокрема, навантаження на найбільш завантажену вісь - воно має складати 11,00 тон. Проте, як зазначалось раніше, зафіксовано навантаження на одиночну вісь (з урахуванням похибки) 15414 кг, тобто 15,41 тон, що суперечить максимальним дозволеним параметрам, зазначеним у дозволі на рух. Таким чином, на думку представника відповідача, оскаржувана постанова про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України відповідає усім вищенаведеним критеріям та містить усю необхідну інформацію, передбачену КУпАП та п. 17 Порядку фіксації адміністративних правопорушень, а отже, зміст оскаржуваної постанови відображає ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП (перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами). Дії посадових осіб Відповідача під час її формування є законними та такими, що відповідають вимогам ст. 19 Конституції України. Щодо позовної вимоги про стягнення судових витрат з відповідача, зазначив, що виходячи з того, що справа, по якій адвокатом надано послуги, є справою незначної складності, зазначаємо, що складання адвокатом в рамках даної адміністративної справи документів, не потребує значного часу, а отже такі послуги не є послугами значного обсягу. (а.с. 69-97)

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

4. 02.07.2024 року стороною відповідача було направлено до суду клопотання про заміну відповідача на належного. (а.с. 19-25,33-38)

ІІ. Інші процесуальні дії у справі.

5. Згідно автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.07.2024 року, адміністративну справу № 496/4698/24, передано на розгляд головуючій судді Біляївського районного суду Одеської області Портній О.П. (а.с. 29)

6. Ухвалою судді Біляївського районного суду Одеської області ОСОБА_6 від 15.07.2024 року позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків. (а.с. 30-33)

7. 18.07.2024 року, на виконання ухвали, на адресу суду від представника позивача надійшло клопотання про поновлення строку та виправлення недоліків. (а.с. 34-37)

8. Ухвалою судді Біляївського районного суду Одеської області ОСОБА_6 від 19.07.2024 року було відкрито провадження у справі та встановлено розгляд справи проводити за правилами ст. 286 КАС України. (а.с. 40-42)

9. Ухвалою судді Біляївського районного суду Одеської області ОСОБА_6 від 30.09.2024 року було прийнято до розгляду заяву представника позивача про уточнення позовних вимог та встановлено відповідачу строк для надання відзиву на заяву про уточнення позовних вимог.

ІІІ. Обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.

10. Судом встановлено, що власником транспортного засобу марки MAN, комерційний опис TGX 18.440, ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , особливі відмітки: спеціалізований вантажний сідловий тягач, є ТОВ «ЕКСМАН», що підтверджується копією Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 , виданого ТСЦ 5142, 02.12.2023 року. (а.с. 16)

11. З копії Наказу № 1 ТОВ «ЕКСМАН» від 06.11.2023 року вбачається, що директором ТОВ «ЕКСМАН» з 06.11.2023 року ОСОБА_1 . (а.с. 15)

12. Відділом безпеки дорожнього руху Управління безпеки дорожнього руху Департаменту патрульної поліції Національної поліції України видано Дозвіл № 2024-13850001-2656 НГ на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні MAN, НОМЕР_3 , причіп LANGENDORF, ВН7286XF, вантаж: техніка, по маршруту: ПП «Старокозаче» - Р72 виїзд на М15 М15 виїзд на М28 М28 виїзд на М05 М05 виїзд на М30 М30 - об`їздна Немирова М30 - об`їздна Вінниці М30 об`їздна Хмельницького М30 Мацьківці. Параметри транспортних засобів: довжина, в м 22,00; ширина, в м 3,49; висота, в м 4,10; загальна вага автопоїзду з вантажем, в т 55,80; навантаження на найбільш навантажену вісь, в т 11,00. Відповідальність за обладнання ТЗ у відповідності з вимогами нормативних документів щодо руху великогабаритних та (або) великовагових ТЗ, Правилами дорожнього руху і пунктами цього дозволу, а також за його технічний стан несе організація: ФОП ОСОБА_4 , АДРЕСА_3 . (а.с. 17)

13. Відповідно до товарно-транспортної накладної № 71 від 08.03.2024 року, автомобіль MAN TGX 18.440, НОМЕР_3 , причіп/напівпричіп LANGENDORF SATAH 30/36 ВН7286XF перевозив вантаж: ШС3СЦЗ модельного типу для укриття 20 осіб згідно ДСТУ 9195:2022. Маса брутто 50,48 т; тара 21,48 т; нетто 29,00 т. (а.с. 18)

14. 15.03.2024 року старшим державним інспектором відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті, Дорошенко Ольгою Володимирівною, було винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії АА № 00018019, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч. 2 ст. 1321 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 51000 гривень. Згідно із ч. 2 ст. 308 КУпАП в разі несплати штрафу у строк, установлений ч. 2 ст. 3002 КУпАП, у порядку примусового виконання цієї постанови органи державної виконавчої служби з правопорушника стягують штраф у подвійному розмірі 102000,00 гривень. (а.с. 14, 85)

15. Відповідно до копії Постанови серії АА № 00018019, зафіксовані такі результати автоматичної фіксації ТЗ в момент учинення адміністративного правопорушення: виміряні з урахуванням похибки вагові або габаритні параметри ТЗ: загальна маса 47700 кг; навантаження на одиночну вісь 15414 кг; фактичні зафіксовані параметри ТЗ: кількість вісей 5 шт.; спарені колеса 2 вісь, 3 вісь, 4 вісь, 5 вісь; відстань між вісями 1-2: 3490 мм, 2-3: 11140 мм, 3-4: 1340 мм, 4-5: 1320 мм; навантаження на вісь 1 7600 кг, 2 18350 кг, 3 9550 кг, 4 8950 кг, 5 8550 кг; загальна маса 53000 кг. (а.с. 14, 85)

16. 13.06.2024 року головним державним виконавцем Біляївського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Горділовським М.М. постановлено Постанову про відкриття виконавчого провадження № 75292270 про примусове виконання Постанови АА № 00018019 від 15.03.2024 року виданої Державною службою України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) про стягнення з ОСОБА_7 на користь держави штрафу в розмірі 102000,00 гривні (а.с. 13, 19-20), яка, згідно копії супровідного листа, була направлена боржнику 13.06.2024 року за вих. № 41365/21-12 (а.с. 12)

17. 13.06.2024 року головним державним виконавцем Біляївського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Горділовським М.М., в рамках ВП № 75292270, постановлено Постанову про арешт коштів боржника. (а.с. 21-22).

18. 13.06.2024 року головним державним виконавцем Біляївського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Горділовським М.М., в рамках ВП № 75292270, постановлено Постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження. (а.с. 23-24).

19. При дослідженні фото-світлин зроблених в автоматичному режимі, судом встановлено, що сідловий тягач, реєстраційний номер якого НОМЕР_3 , при перевезені неподільного вантажу «УКРИТТЯ» був укомплектований напівпричепом, реєстраційний номер якого ВН7286ХF. (а.с. 82-84)

20. Станом на 04.09.2024 року автоматичні пункти фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті, які підключені до центру обробки даних Державної служби України з безпеки на транспорті розташовані: WIM 1 (Київська, М-06 км24+100; WIM 2 (Київська, М-06км 54+285); WIM 3 (Київська, М-03км 81+000); WIM 5 (Київська, М-05км 36+304); WIM 6 (Київська, М-07км 62+879); WIM 7 (Полтавська, М-22км 74+810); WIM 8 (Полтавська, Н-31км 122+000); WIM 9 (Черкаська, Н-01км 198+300); WIM 10 (Черкаська, Н-01км 206+200); WIM 11 (Житомирська, М-06км 246+008); WIM 12 (Кіровоградська, М-30км 823+336); WIM 13 (Вінницька, М-21км 247+432); WIM 14 (Хмельницька, Н-03км «нечитабельно»); WIM 15 (Запорізька, Н-08км 468+739); WIM 20 (Дніпропетровська, М-30км 949+608); WIM 23 (Хмельницька, М-30км 208+505); WIM 24 (Миколаївська, Н-14км 232+365); WIM 27 (Житомирська, М-21км 192+000); WIM 28 (Закарпатська, М-25км 13+199); WIM 29 (Кіровоградська, Н-23км 2+998); WIM 34 (Львівська, М-06км 631+000); WIM 44 (Волинська, М-19км 127+793); WIM 46 (Львівська, Н-09км 430+200); WIM 47 (Хмельницька, Н-03км 210+500); WIM 48 (Хмельницька, Н-25км 274+300); WIM 49 (Одеська, М-05км 448+188); WIM 50 (Хмельницька, М-30км 277+427); WIM 51 (Рівненська, Н-25км 207+225); WIM 53 (Полтавська, М-03км 348+870); WIM 54 (Волинська, М-07км 381+451); WIM 55 (Вінницька, М-30км 440+527); WIM 56 (Івано-Франківська, Н-10км 32+582); WIM 57 (Чернівецька, Н-10км 248+935); WIM 58 (Дніпропетровська, М-30км 862+259); WIM 59 (Київська, М-03км 22+717); WIM 60 (Дніпропетровська, М-30км 996+491); WIM 65 (Житомирська, М-21 148+972); WIM 66 (Тернопільська, М-19км 404+577); WIM 67 (Тернопільська, Н-18км 36+718); WIM 69 (Запорізька, М-18км 280+428); WIM 71 (Сумська, Н-07км 291+793); WIM 72 (Сумська, Р-65км 134+313); WIM 73 (Сумська, М-02км 168+502); WIM 74 (Сумська, Н-07км 191+578); WIM 76 (Тернопільська, М-30км 88+024); WIM 77 (Полтавська, Р-60км 165+000); WIM 78 (Дніпропетровська, Н-11км 76+702); WIM 79 (Одеська, Н-33км 64+725); WIM 80 (Одеська, Т-16-27км 72+890); WIM 81 (Харківська, М-03км 534+863); WIM 83 (Закарпатська, Н-13км 228+900); WIM 82 (Кіровоградська, М-30км 613+610); WIM 85 (Хмельницька, М-30км 331+588). (а.с. 112-113)

16. Системою фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі (комплекс WIM 55, 055*003) зафіксовано ТЗ MAN TGX 18.440, державний номерний знак НОМЕР_3 , із перевищенням загальної маси ТЗ на 19,25% (7,7 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон, навантаження на одинарну вісь ТЗ на 34,035% (3,914 тон) при дозволеному максимальному навантаженню на вісь 11,5 тон, у зв`язку з чим на дане порушення було винесено (автоматично згенеровану) постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії АА № 00018019 від 15.03.2024 року. (а.с. 106-107)

21. Комплекс WIM 55 системи фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі типу В пройшла перевірку, типу F отримала сертифікат відповідності та 01.11.2023 року пройшла повірку. (а.с. 86-95).

ІV. Оцінка Суду.

22. Вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

23. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

24. З наведених постанов та встановлених фактів вбачається, що спірні правовідносини між сторонами склалися у сфері адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті та врегульовані наступними нормативними актами.

25. Положеннями ст.14Закону України«Про дорожнійрух» передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.

26. Частиною 2 ст. 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

27. Відповідно до ч. 12 ст. 6 Закону № 2344-III державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

28. Відповідно до ч. 2 ст. 29 ЗУ «Про дорожній рух» від 30.06.1993 року № 3353-ХІІ, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 3353-ХІІ) з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

29. За приписами ст. 33 ЗУ «Про автомобільні дороги» від 08.09.2005 року № 2862-IV в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, (далі - Закон № 2862-IV) рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

30. У той же час, відповідно до пункту 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою КабінетуМіністрів Українивід 18.01.2001року №30 (далі Правила проїзду), транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у п.22.5Правил дорожньогоруху України.

31. Згідно із п. 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 року № 30, рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

32. Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у п. 22.5 Правил дорожнього руху на 2 % (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

33. У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

34. Відповідно до ч. 2 ст. 132-1 КУпАП перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами - тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%.

35. Статтею 60 ЗУ «Про автомобільнийтранспорт» закріплено, що за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 % до 10 % включно при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; перевищення встановленихзаконодавством габаритно-ваговихнорм понад10%,але небільше 20%при перевезеннінеподільного вантажубез відповідногодозволу абоподільного вантажу-штраф урозмірі однієїтисячі неоподатковуванихмінімумів доходівгромадян; перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20 %, але не більше 30 % при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30 % при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

36. Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

37. Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

38. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

39. Відповідно до ч. 2, ч. 4, ч. 5, ч. 7 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 122-2, ч.ч. 2, 3 ст. 132-1, ст. 132-2 цього Кодексу, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису).

40. У випадках, передбачених ч.ч. 1 та 2 цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст.283цього Кодексу або залишається повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів у разі їх фіксації у режимі фотозйомки (відеозапису), крім випадків фіксації в автоматичному режимі правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті, що зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, та правопорушень, передбачених ст. 132-1 цього Кодексу.

41. У разі виявлення адміністративного правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, правопорушення, передбаченого ст. 132-2 цього Кодексу, та/або порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису), протокол про адміністративне правопорушення не складається, а постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Копії постанови у справі про адміністративне правопорушення та матеріалів, зафіксованих за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, надсилаються особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, протягом п`ятнадцяти днів з дня винесення такої постанови, крім випадку, передбаченого ч. 7 ст. 279-1 цього Кодексу.

42. Згідно з ч. 5 ст. 276 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 122-2, ч.ч. 2, 3 ст. 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, розглядаються за місцем оброблення таких правопорушень. Справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 132-2 цього Кодексу, розглядаються за місцем їх виявлення.

43. Порядком фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим Постановою КабінетуМіністрів Українивід 27.12.2019року №1174 (далі Порядок № 1174), передбачено встановлення на автомобільних дорогах загального користування державного значення пунктів автоматичного вагового контролю.

11. Зазначеним Порядком № 1174 визначений механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному.

44. Фіксація правопорушень в автоматичному режимі здійснюється на автоматичних пунктах, які облаштовані відповідно до вимог, визначених у додатку (п. 7 Порядку № 1174). Посадові особи Укртрансбезпеки, уповноважені розглядати справи про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, під час їх розгляду використовують інформаційні файли (п. 16 Порядку № 1174).

45. Інформаційний файл - упорядкована сукупність відомостей про транспортний засіб, відповідальну особу, визначену ст. 14-3 КУпАП, наявність/відсутність документа, який підтверджує внесення плати за проїзд, або дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та метаданих, сформованих автоматичним пунктом (п. 2 Порядку № 1174). Автоматичний пункт може забезпечувати: вимірювання навантажень, що припадають на кожну вісь транспортного засобу; вимірювання загальної маси транспортного засобу; визначення кількості осей транспортного засобу та віднесення транспортного засобу до однієї із відповідних категорій; вимірювання міжосьових відстаней транспортного засобу; визначення кількості коліс (скатності) на осях транспортного засобу; вимірювання габаритів транспортного засобу; фіксацію та розпізнавання державних номерних знаків транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу); фіксацію фронтального зображення транспортного засобу; фіксацію загального вигляду транспортного засобу (вигляд збоку) в момент проїзду через автоматичний пункт (оглядова фотографія транспортного засобу, на якій відображені його контури та кількість осей); первинне оброблення зібраних даних та передачу інформації до інформаційно-телекомунікаційної системи за допомогою засобів захищених каналів зв`язку із використанням наскрізного шифрування; автентифікацію автоматичного пункту, контроль цілісності, авторства, доступності, а також неспростовності дій щодо інформації, що передається від автоматичного пункту до інформаційно-телекомунікаційної системи (п. 12 Порядку № 1174).

46. Отже, наведені положення Порядку № 1174 передбачають технічні умови й можливості автоматичної системи фіксації вагових параметрів, алгоритм здійснення вимірювань та порядок дій посадових особи Укртрансбезпеки, уповноважені розглядати справи про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі. Зокрема, посадові особи Укртрансбезпеки використовують інформацію з інформаційних баз щодо відомостей про транспортний засіб.

47. Відповідно до п. 8 Порядку № 1174 автоматичні пункти встановлюються в місцях (на ділянках) руху вантажних транспортних засобів на: автомобільних дорогах загального користування державного значення - за рішенням органу управління таких доріг; автомобільних дорогах загального користування місцевого значення - за рішенням облдержадміністрацій; вулицях і дорогах у містах та інших населених пунктах - за рішенням органу місцевого самоврядування.

48. Місця встановлення автоматичних пунктів погоджуються з Укртрансбезпекою.

49. Вимоги до технічних засобів автоматичних пунктів визначаються Технічним регламентом засобів вимірювальної техніки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 року № 163.

50. Відповідно до п. 13 Порядку № 1174 під час вимірювання габаритно-вагових параметрів транспортних засобів застосовуються засоби вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність.

51. Відповідно до п.п. 16, 17 Порядку № 1174 посадові особи Укртрансбезпеки, уповноважені розглядати справи про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, під час їх розгляду використовують інформаційні файли. Рішення посадової особи Укртрансбезпеки, прийняті під час розгляду справ про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, підтверджуються шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису та створення кваліфікованої електронної печатки із використанням засобів кваліфікованого електронного підпису, що мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання.

52. Відповідно до ст. 283 КУпАП постанова повинна містити: 1) найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; 2) дату розгляду справи; 3) відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; 4) опис обставин, установлених під час розгляду справи; 5) зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; 6) прийняте у справі рішення; 7) дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; 8) транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); 9) технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); 10) розмір штрафу та порядок його сплати; 11) правові наслідкиневиконання адміністративногостягнення тапорядок йогооскарження;12) відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

53. Окрім того, у постанові про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, зазначаються виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також нормативні габаритно-вагові параметри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги. Інформаційні файли з винесеними постановами передаються до Реєстру адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху.

54. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), крім даних, визначених ч.ч. 2 і 3 цієї статті, повинна містити відомості про адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності.

55. Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає ЗУ «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 року № 2344-III, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 2344-III).

56. Відповідно до п. 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

57. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

58. Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

59. Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.

60. Рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоча б один з їх габаритних та/або вагових параметрів перевищує нормативи, визначені цим пунктом, здійснюється відповідно до Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 року № 30 «Про проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами».

61. Рух транспортних засобів та їх составів, фактична маса та навантаження на вісь яких перевищують параметри, визначені підпунктами «б» та «в» цього пункту, у разі перевезення подільних вантажів забороняється.

62. З аналізу наведеного виходить, що участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові параметри яких перевищують хоча б один з параметрів, зазначених у п. 22.5 ПДР України, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів, а при перевезенні вантажу без відповідного дозволу настає адміністративна відповідальність, яка залежить від відсоткового перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм.

63. Окрім того, п. 1.5 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що наземними транспортними засобами визнаються пристрої, призначені для перевезення людей та/або вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів, які підлягають державній реєстрації та обліку у територіальних органах Міністерства внутрішніх справ України та/або допущені до дорожнього руху, а також ввезені на митну територію України для тимчасового користування, зареєстровані в інших країнах.

64. Частина 1 ст. 1 ЗУ «Про автомобільний транспорт» встановлює, що транспортний засіб спеціалізованого призначення - це транспортний засіб, який призначений для перевезення певних категорій пасажирів чи вантажів (автобус для перевезення дітей, осіб з інвалідністю, пасажирів певних професій, самоскид, цистерна, сідельний тягач, фургон, спеціалізований санітарний автомобіль екстреної медичної допомоги, автомобіль інкасації, ритуальний автомобіль тощо) та має спеціальне обладнання (таксі, броньований, обладнаний спеціальними світловими і звуковими сигнальними пристроями тощо).

65. Напівпричіпом визнається причіп, вісь (осі) якого розміщено позаду центра маси транспортного засобу (за умови рівномірного завантаження) і який обладнано зчіпним пристроєм, що забезпечує передачу горизонтальних і вертикальних зусиль на інший транспортний засіб, що виконує функції тягача.

66. У статті 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України 14.10.1997 року № 363, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 року за № 128/2568 (далі Правила № 363), визначено, що сідельний тягач - це автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для буксирування напівпричепа.

67. Відповідно до п. 1.10 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306, причіп - це транспортний засіб, призначений для руху тільки в з`єднанні з іншим транспортним засобом. До цього виду транспортного засобу належать напівпричепи і причепи-розпуски.

68. Транспортним засобом визнається пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів. Вантажним автомобілем є автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів.

69. Автопоїзд (транспортний состав) - це механічний транспортний засіб, що з`єднаний з одним або кількома причепами за допомогою зчіпного пристрою, а експлуатацією транспортного состава є транспортування тягачем причепа згідно з інструкцією щодо його використання (відповідність причепа тягачу, наявність страхового з`єднання, єдиної системи сигналізації, освітлення тощо).

70. При цьому, сідельний тягач в поєднанні з напівпричепом складають автомобільний поїзд та являються транспортним засобом, єдиним призначенням якого є перевезення вантажів, відтак, відносяться до категорії вантажних автомобілів.

71. Наведене кореспондується з п. 2.13 Правил дорожнього руху, відповідно до якого транспортний засіб для перевезення вантажів складається з тягача відповідної категорії та причепу.

72. Відповідно до вимог законодавства забороняється перевезення вантажів у контейнерах, які завантажені з порушенням Міжнародної конвенції щодо безпечних контейнерів.

73. По справі встановлено, що у оскаржуваній постанові серії АА № 00018019 зазначено фактичні зафіксовані параметри ТЗ: кількість вісей 5 шт.; спарені колеса 2 вісь; 3 вісь;; 4 вісь; 5 вісь; відстань між вісями 1-2: 3490 мм, 2-3: 11140 мм, 3-4: 1340 мм, 4-5: 1320 мм; навантаження на вісь 1 7600 кг, 2 18350 кг, 3 9550 кг, 4 8950 кг, 5 8550 кг; загальна маса 53000 кг.

74. Державні стандарти України (ДСТУ) стандарти, розроблені відповідно до чинного законодавства України, що встановлюють для загального і багаторазового застосування правила, загальні принципи або характеристики, які стосуються діяльності чи її результатів, з метою досягнення оптимального ступеня впорядкованості, розроблені на основі консенсусу та затверджені уповноваженим органом.

75. Таким чином, застосовувані параметри похибки відповідають встановленим вимогам зазначеного вище ДСТУ.

76. Формула розрахунку % перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами: *% перевищення = ((Xфакт Х Xнорм Х похибка пристрою)/Xнорм)*100%, де Xфакт фактично зафіксований параметр габариту або ваги відповідно в натуральних одиницях (тонна або міліметр); Xнорм нормативно дозволений параметр габариту або ваги відповідно в натуральних одиницях (тонна або міліметр) зазначений відповідно до п. 22.5 Правил дорожнього руху.

77. Похибка пристрою регламентовано-допустима похибка вимірювального пристрою параметрів габариту або ваги у відсотках відповідно до ДСТУ OIML R 134-1:2010, помножена на Xфакт при розрахунку використовується у натуральних одиницях (тонна або міліметр), та становить: для параметру довжини ТЗ 600 мм, для параметру ширини ТЗ 100 мм, для параметру висоти ТЗ 60 мм, для параметру загальної маси ТЗ 10% від фактичної маси ТЗ, для параметру навантаження на одиночну вісь ТЗ 16% від фактичного навантаження на вісь, для параметру навантаження на здвоєні осі ТЗ 16% від фактичного навантаження на осі, для параметру навантаження на строєні осі ТЗ 16% від фактичного навантаження на осі.

78. З огляду на вищевикладене, суд зазначає, що відповідачем було вірно встановлено перенавантаження у постанові.

79. Правилами дорожнього руху України визначено максимальні допустимі значення маси вантажу, який допускається до транспортування по автомобільним дорогам.

80. Судом встановлено, що оскаржувані постанови були винесені на підставі матеріалів інформаційного файлу, створеного системою за допомогою технічних засобів у зв`язку з встановленням в автоматичному порядку правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті про що зазначено в самій постанові.

81. Крім того, в постановах зазначено посилання в Інтернеті на вебсайт на якому можливо ознайомитися з доказами вчинення правопорушення.

82. Фіксація правопорушення здійснювалася за допомогою Приладу автоматичного для зважування дорожніх транспортних засобів у русі WIM 55, 055*003.

83. Відповідно до доданих представником відповідача до відзиву на позовну заяву сертифікатів відповідності № UA.TR.001 35 545-21, № UA.TR.001 35 546-21, № UA.TR.001 35 544-21, щодо технічного засобу: «Прилад автоматичний для зважування дорожніх транспортних засобів у русі», вбачається, що Прилад автоматичний для зважування дорожніх транспортних засобів у русі є справним та придатним до експлуатації.

84. З наведеного вбачається, що вказані зважувальні прилади здані в експлуатацію, відповідають законодавчим вимогам та вимогам ДСТУ.

85. По справі встановлено, що фіксація руху транспортного засобу позивача через автоматичний пункт з перевищенням встановлених законодавством габаритновагових норм, що стало підставою для притягнення його до відповідальності, здійснювалася приладом автоматичним для зважування дорожніх транспортних засобів у русі WIM 55, 055*003.

86. ДП «УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ» на прилад автоматичний для зважування дорожніх транспортних засобів у русі WIM 55, були видані наступні Свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки: № 22-01/29020 від 04.10.2023 року, чинне до 04.10.2024 року, № 22-01/29021 від 04.10.2023 року, чинне до 04.10.2024 року, № 22-01/29022 від 04.10.2023 року, чинне до 04.10.2024 року, № 23-21/000240 від 18.10.2023 року, чинне до 09.10.2024 року, № 23-21/000242 від 18.10.2023 року, чинне 09.10.2024 року, № 23-21/000241 від 18.10.2023 року, чинне 09.10.2024 року, № 35-02/1463 від 01.11.2023 року, чинне 29.10.2024 року, № 35-02/1464 від 01.11.2023 року, чинне до 29.10.2024 року, № 35-02/1465 від 01.11.2023 року, чинне до 29.10.2024 року. Копії вказаних Свідоцтв наявні в матеріалах справи.

87. Відповідно до технічного регламенту засобів вимірювальної техніки, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 року № 163, цей Технічний регламент встановлює вимоги до засобів вимірювальної техніки та розроблений на основі Директиви 2014/32/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 26.02.2014 року про гармонізацію законодавства держав-членів стосовно надання на ринку вимірювальних приладів.

88. Відповідно до п. 7 Технічного регламенту № 163, засіб вимірювальної техніки повинен відповідати суттєвим вимогам, установленим у додатку 1, та вимогам, установленим у відповідних додатках 3-12, що стосуються даної категорії засобу вимірювальної техніки.

89. Відповідно до п. 1 Додатку 1 до технічного регламенту № 163, засіб вимірювальної техніки повинен забезпечувати високий рівень метрологічної достовірності. Для того, щоб будь-яка сторона була впевнена в результаті вимірювань, засіб вимірювальної техніки повинен бути сконструйований і виготовлений з використанням високоякісної вимірювальної технології та захищеності вимірювань.

90. Згідно із п. 5 абз. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», до сфери законодавчо регульованої метрології належить, серед іншого, такий вид діяльності, як контроль безпеки дорожнього руху та технічного стану транспортних засобів.

91. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 8 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», у сфері законодавчо регульованої метрології застосовуються засоби вимірювальної техніки, які відповідають вимогам щодо точності, регламентованим для таких засобів, у встановлених умовах їх експлуатації. Експлуатація засобів вимірювальної техніки, які застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології (далі - законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки), здійснюється з дотриманням правил застосування таких засобів, встановлених у нормативно-правових актах, і вимог щодо їх експлуатації, встановлених в експлуатаційних документах на такі засоби.

92. Відповідно до п.п. 1, 2 Технічного регламенту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, затвердженого Постановою КабінетуМіністрів Українивід 13.01.2016року №94 (далі Технічний регламент № 94), цей Технічний регламент встановлює вимоги, яким повинні відповідати засоби вимірювальної техніки, які призначені для застосування у сфері законодавчо регульованої метрології (далі - засоби вимірювальної техніки), коли вони надаються на ринку та/або вводяться в експлуатацію для виконання завдань, пов`язаних з вимірюваннями.

93. Дія цього Технічного регламенту поширюється на засоби вимірювальної техніки, перелік яких наведено у додатку 1. Прилади автоматичні для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантажень на вісь зазначені у п. 52 названого Додатку.

94. Відповідно до п. 53 Технічного регламенту № 94, у декларації про відповідність зазначається про те, що виконання суттєвих вимог, визначених у додатку 2, та вимог, зазначених у відповідних національних стандартах та технічних специфікаціях для певних засобів вимірювальної техніки, було доведено.

95. Відповідно до п. 57 Технічного регламенту № 94, відповідність засобів вимірювальної техніки цьому Технічному регламенту повинна засвідчуватися шляхом нанесення на них знака відповідності та додаткового метрологічного маркування, передбачених у п.п. 58-70 цього Технічного регламенту.

96. Згідно із абз. 1 ч. 1 ст. 17 ЗУ «Про метрологію та метрологічну діяльність», законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту.

97. Згідно із п.п. 6, 17 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про метрологію та метрологічну діяльність»: «- засоби вимірювальної техніки засоби вимірювань, вимірювальні системи, матеріальні міри, стандартні зразки та будь-які частини засобів вимірювань або вимірювальних систем, якщо ці частини можуть бути об`єктом спеціальних вимог та окремого оцінювання відповідності; - періодична повірка засобів вимірювальної техніки повірка, що проводиться протягом періоду експлуатації засобів вимірювальної техніки через встановлений проміжок часу (міжповірочний інтервал)».

98. Згідно із абз. 1 ч. 2 ст. 17 ЗУ «Про метрологію та метрологічну діяльність», перелік категорій законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що підлягають періодичній повірці, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

99. Згідно із п. 1 Переліку категорій законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що підлягають періодичній повірці, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 року № 374, прилади автоматичні для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантажень на вісь підлягають періодичній повірці.

100. Згідно із абз. 2 ч. 2 ст. 17 ЗУ «Про метрологію та метрологічну діяльність», міжповірочні інтервали законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки за категоріями встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері метрології та метрологічної діяльності.

101. Згідно із п. 1 Міжповірочних інтервалів законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, за категоріями, затверджених Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13.10.2016 року № 1747, прилади автоматичні для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантажень на вісь мають міжповірочний інтервал 1 рік.

102. Згідно з Постановою КабінетуМіністрів Українивід 05.04.2022року №412«Деякі питанняповірки законодавчорегульованих засобіввимірювальної технікив умовахвоєнного стану» (далі Постанова № 412), позитивні результати періодичної, позачергової повірки та повірки після ремонту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, засвідчені відбитком повірочного тавра на таких засобах чи записом з відбитком повірочного тавра у відповідному розділі експлуатаційних документів та/або оформлені свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, строк дії яких закінчився у період воєнного і надзвичайного стану та протягом місяця після його припинення чи скасування, чинні на період воєнного і надзвичайного стану та протягом трьох місяців після його припинення чи скасування на всій території України або в окремих її місцевостях.

103. Таким чином, твердження представника позивача щодо недостовірності показів вимірювальної техніки суд вважає безпідставним, а сумніви щодо справності обладнання та точності вимірювання є лише припущеннями сторони позивача та не можуть слугувати доказом у справі.

104. Разом з тим, порядок виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті встановлено ст. 3002 КУпАП, відповідно до якої у разі сплати особами, зазначеними у ст. 14-3 цього Кодексу, штрафу протягом 10 днів з дня набрання законної сили постановою про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті така постанова вважається виконаною.

105. У разі несплати штрафу особами, зазначеними у ч. 1 цієї статті,постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті підлягає примусовому виконанню протягом 30 днів з дня набрання нею законної сили.

106. У разі оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті перебіг строків, визначених цією статтею, зупиняється до розгляду скарги.

107. Строки і порядок виконання постанови про накладення штрафу встановлено ст. 307 КУпАП, відповідно до ч. 1 якої штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 3001, 3002 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

108. Стаття 308КУпАП регулює примусове виконання постанови про стягнення штрафу, відповідно до якої у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

109. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цьогоКодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

110. Аналіз вказаних приписів КУпАП вказує на те, закон встановлює десятиденний строк з дня набрання постановою про накладення штрафу законної сили для сплати штрафу, вказаний строк зупиняється у разі її оскарження - до розгляду скарги. При цьому, штраф має бути сплачений не пізніш як через десять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, у разі несплати штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби, при цьому у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній ст.цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

111. За умов не набрання постановою про накладення штрафу законної сили представник відповідача не мали права направляти її до примусового виконання, зазначаючи про стягнення подвійного розміру штрафу.

112. За таких обставин вважаю, що постанова серії АА № 00018019 від 15.03.2024 року у справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, необхідно виконувати лише в частині стягнення штрафу в розмірі 51000,00 гривень без стягнення подвійного розміру штрафу.

113. Правопорушення зафіксоване в автоматичному режимі за допомогою комплексного технічного засобу марки WIM 55, сертифікати перевірки чинні.

114. Постанова містять відповідне посилання в Інтернеті на веб сайт, на якому особа може ознайомитися з зображеннями чи відеозаписами та відповідний ідентифікатор доступу. З зображень за посиланнями вбачається фіксація процесу вагового контролю зазначеного транспортного засобу на дорозі загального користування.

115. Однак копії зазначених постанов не були направлені позивачу за адресою яка збігається з зареєстрованим місцем його проживання. Стороною відповідача при наданні відзиву на позов не було доведено протилежне.

116. Відповідно до правової позиції, висловленої у постанові Верховного Суду від 16 грудня 2021 року у справі № 640/11468/20, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення»; межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови безумовного дотримання ним передбаченої законом процедури прийняття такого рішення.

117. Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 11 травня 2022 року у справі № 400/1510/19, від 5 липня 2022 року у справі № 522/3740/20, від 27 вересня 2022 року у справі № 320/1510/20, від 3 жовтня 2022 року у справі № 400/1510/19, від 1 листопада 2022 року у справі № 640/6452/19 та від 18 січня 2023 року у справі № 500/26/22.

118. Крім того Верховний Суд у постанові від 16.03.2023 по справі № 400/4409/21 зазначив, що визнання протиправним рішення (дії, бездіяльності) суб`єкта владних повноважень, яке спрямоване на захист суспільних інтересів, внаслідок застосування судами надмірного формалізму може призвести до таких наслідків, як, зокрема нанесення суттєвої шкоди суспільним інтересам або уникнення правопорушником обов`язку виконувати або дотримуватися законодавства.

119. При цьому, на відміну від надмірного формалізму, застосування судами підходу до вирішення спору, що ґрунтується на засадах, визначених ст. 2 КАС України, передбачає: 1) винесення судового рішення у межах суддівського розсуду (дискреції суду), керуючись верховенством права (справедливістю); забезпечення мотивованості судового рішення шляхом оцінки: причин, які призвели до процедурних порушень; наслідків, до яких призвели ці процедурні порушення; можливості безпосередньо у судовому процесі усунути (нейтралізувати) ці процедурні порушення; добросовісності/недобросовісності суб`єкта, який допустив процедурні порушення; 3) застосування трискладового тесту вирішення публічно правового спору (передбачає, що суд, приймаючи рішення у межах суддівського розсуду (дискреції суду), перевіряє його на відповідність (несуперечність) принципам національної безпеки, суспільного інтересу, ефективності захисту порушеного права особи).

120. У вказаній постанові Верховний Суд при визначення підходів до відмежування формалізму від надмірного формалізму, зокрема, наголосив на тому, що якщо є доступ до суду, «правопорушник» доводить, у першу чергу, сам факт відсутності правопорушення, що дозволяє суду оцінити суть відповідного правопорушення.

121. За таких обставин, враховуючи відсутність доказів направлення позивачу копії Постанови серії АА № 00018019 від 15.03.2024 року, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення даного адміністративного позову.

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

122. Згідно з вимогами ст.132КАС України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати , в тому числі: 1) на професійну правничу допомогу.

123. Відповідно до вимог ст.134КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвокат.

124. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

125. Розмір витрат на правничу допомогу адвоката встановлюється судом на підставі детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

126. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги .

127. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

128. В силу вимог ч. 7 ст.139КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) .

129. Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

130. При визначенні суми відшкодування витрат суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст.41 Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод від 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

131. Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс-19).

132. Отже, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

133. Частина 1 ст.132КАС України передбачає, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

134. Відповідно до ч. 3 ст.139КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

135. Враховуючи, що позов задоволений частково, вважаю за необхідне судовий збір у розмірі 50% стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 19, 20, 77, 78, 90, 139, 241-246, 250, 255, 286, 295 КАС України, ст. ст. 1321, 2795, 3002, 307, 308 КУпАП, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту реалізації державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті ДСУ з безпеки на транспорті, третя особа на стороні відповідача старший державний інспектор відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту реалізації державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті ДСУ з безпеки на транспорті Дорошенко О.В., Біляївський відділ державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області про визнання протиправним та скасування рішення суб`єкта владних повноважень задовольнити частково.

2. Постанову серії АА № 00018019 від 15.03.2024 року старшим державним інспектором відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Дорошенко Ольгою Володимирівною про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст.132-1КУпАП скасувати в частині адміністративного стягнення штрафу у подвійному розмірі у сумі 102000,00 гривень.

3. Відмовити в задоволенні іншої частини позовних вимог.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Державної служби України з безпеки на транспорті, код ЄДРПОУ 39816845, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , судові витрати у розмірі 605,60 гривень.

5. Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання його копії.

6. Повний текст рішення складено 31.10.2024 року.

Суддя О.П. Портна