Рішення

від 30.10.2024 по справі 320/35903/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2024 року справа № 320/35903/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника позивача - Коваленка Дмитра Леонідовича про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Полтавського обласного центру зайнятості та Головного управління ДМС України в Одеській області про визнання протиправними дій, скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії.

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Полтавського обласного центру зайнятості та Головного Управління ДМС України в Одеській області, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати Наказ Полтавського обласного центру зайнятості за №298 «Про скасування дозволів на застосування праці іноземців» від 16.05.2023 в частині скасування дозволу на працевлаштування, що виданий ТОВ «Мей.Тих» на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- визнати протиправним та скасувати рішення №51001500070843 Головного Управління ДМС України в Одеській області від 06.06.2023 про скасування посвідки на тимчасове проживання в Україні № НОМЕР_1 , яка оформлена на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- зобов`язати Головне Управління ДМС України в Одеській області направити інформацію у відомчу базу даних ДМС України про відновлення дії посвідки на тимчасове проживання в Україні № НОМЕР_1 , яка оформлена на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.11.2023 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 24.05.2024 адміністративний позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано наказ Полтавського обласного центру зайнятості від 16.05.2023 №298 «Про скасування дозволів на застосування праці іноземців» в частині скасування дозволу ТОВ «МЕЙ.ТИХ» №461 від 18.01.2019, що виданий на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного Управління ДМС України в Одеській області від 06.06.2023 №51001500070843 про скасування посвідки на тимчасове проживання в Україні № НОМЕР_1 , яка оформлена на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зобов`язано Головне управління ДМС України в Одеській області направити інформацію у відомчу базу даних ДМС України про відновлення дії посвідки на тимчасове проживання в Україні № НОМЕР_1 , яка оформлена на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

29.05.2024 на адресу суду від представника позивача ОСОБА_2 надійшла заява від 28.05.2024 про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правову допомогу в адміністративній справі №320/35903/23 в сумі 60000,00 грн.

До цієї заяви позивач надав додаткову угоду до договору №23/8 про надання адвокатських послуг від 21.09.2023, акт виконаних робіт до Додаткової угоди про оплату послуг до договору (угода) №23/08 про надання адвокатських послуг, відомості про направлення сторонам заяви.

У результаті автоматизованого розподілу від 29.05.2024 вказана заява була передана для розгляду судді Кушновій А.О.

30.05.2024 через підсистему "Електронний Суд" представником відповідача-2 подано заяву про відмову у задоволенні заяви про стягнення витрат на професійну правову допомогу в адміністративній справі №320/35903/23, оскільки вимога про стягнення витрат на послуги з надання професійної правової допомоги в розмірі 60000, 00 грн. є необґрунтованою та безпідставною.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.06.2024 витребувано з Київського окружного адміністративного суду адміністративну справу № 320/35903/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Полтавського обласного центру зайнятості та Головного управління ДМС України в Одеській області про визнання протиправними дій, скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії у зв`язку із надходженням апеляційної скарги Головного управління ДМС України в Одеській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 24.05.2024.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.07.2024 відкладено розгляд заяви представника позивача від 28.05.2024 про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правову допомогу в адміністративній справі №320/35903/23 до повернення адміністративної справи №320/35903/23 із Шостого апеляційного адміністративного суду.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.08.2024 матеріали справи №320/35903/23 повернуто до Київського окружного адміністративного суду для розгляду клопотання про ухвалення додаткового рішення, поданого представником позивача. Встановлено Київському окружному адміністративному суду строк для розгляду клопотання - не пізніше десяти днів з дня отримання справи, після чого направити справу до Шостого апеляційного адміністративного суду для розгляду апеляційних скарг.

09.08.2024 через підсистему "Електронний Суд" представником відповідача - 1 Полтавського обласного центру зайнятості подано клопотання про направлення копії заяви про ухвалення додаткового рішення на адресу відповідача-1, оскільки таку заяву останній не отримував.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.09.2024 направлено на електронну адресу відповідача-1 Полтавського обласного центру зайнятості - 17.ocz.jur@czpoltava.gov.ua копію заяви від 28.05.2024 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в адміністративній справі №320/35903/23 разом із доданими документами. Встановлено відповідачу-1 Полтавському обласному центру зайнятості строк для надання заперечень щодо заяви представника позивача - адвоката Коваленка Дмитра Леонідовича від 28.05.2024 про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу в адміністративній справі №320/35903/23 протягом 3 (трьох) днів з дня отримання копії заяви та доданих документів.

Копію ухвали Київського окружного адміністративного суду від 18.09.2024 відповідачам направлено до електронного кабінету 18.09.2024, проте станом на день постановлення цієї ухвали, від відповідача-1 заперечень щодо заяви представника позивача - адвоката Коваленка Дмитра Леонідовича від 28.05.2024 про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу в адміністративній справі №320/35903/23 не надходило.

Суд зазначає, що у зв`язку із розпочатою військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ.

У подальшому, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.

Відповідно до рішення Ради Суддів України від 24.02.2022 "Щодо вжиття невідкладних заходів для забезпечення сталого функціонування судової влади в Україні в умовах припинення повноважень ВРП та воєнного стану у зв`язку зі збройною агресією Російської Федерації", рекомендовано, зокрема, особливості роботи суду визначати виходячи з поточної ситуації у відповідному регіоні; по можливості відкладати розгляд справ (за винятком не відкладних судових розглядів), зважаючи на те, що велика кількість учасників судових процесів не завжди мають змогу подати заяву про відкладення розгляду справи або не можуть прибути в суд у зв`язку з небезпекою для життя; справи, які не є невідкладними, розглядаються лише за наявності письмової згоди на це усіх учасників судового провадження; процесуальні строки по можливості продовжуються щонайменше до закінчення воєнного стану.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне розглянути заяву про ухвалення додаткового рішення у даній справі в порядку письмового провадження.

Вирішуючи питання про розподіл витрат на правничу допомогу у даній справі, суд виходить з такого.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно п.1 ч.3 ст.132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За правилами ч.ч.1, 2 ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Приписи ч.3 ст.134 КАС України визначають для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч.4 ст.134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При цьому в силу положень ч.5 ст.134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч.9 ст.139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані відповідні договори про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат, є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.

При цьому, згідно з ч.7 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.7 ст.134 КАС України).

При визначенні суми відшкодування суд також враховує критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналогічні критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Верховний Суд у додатковій постанові від 12.09.2018 у справі №810/4749/15 зазначив, що з аналізу положень ст.134 КАС України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Також Верховний Суд у постанові від 22.12.2018 у справі №826/856/18 вказав про те, що розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Тобто питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 №5076-VI (далі - Закон №5076) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Таким чином, договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п.9 ч.1 ст.1 Закону №5076).

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п.6 ч.1 ст.1 Закону №5076).

Статтею 19 Закону №5076 визначено, зокрема, такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Відповідно до ст.30 Закону №5076 гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу в матеріалах справи наявні копії договору про надання правової допомоги від 23.08.2023 №23/08; додаткової угоди про оплату послуг до договору (угода) № 23/8 про надання адвокатських послуг від 21.09.2023; акту виконаних робіт до додаткової угоди про оплату послуг до договору (угода) №23/08 про надання адвокатських послуг від 28.05.2024.

Судом встановлено, що 23.08.2023 між позивачем (Клієнт) та Адвокатом Коваленком Дмитром Леонідовичем (Адвокат) було укладено договір про надання адвокатської допомоги №23/08, за яким Адвокат зобов`язався надавати Клієнту необхідну правову допомогу при провадженнях у будь-яких справах, зокрема адміністративних, використовувати всі передбачені у Кодексі адміністративного судочинства засоби, використовувати законні способи і методи захисту з метою з`ясування обставин, які спрямовані на захист прав та законних інтересів Клієнта, встановлюють чи спростовують певні обставини (факти, твердження), брати участь у захисті Клієнта у будь-якому статусі, у тому числі як позивача, а Клієнт зобов`язався виплатити Адвокату гонорар за надання адвокатських послуг. Адвокат надає правову допомогу за дорученнями Клієнта. Зміст конкретного доручення зазначається у Додатках до цього Договору (п.1.1 Договору).

Згідно з п.4.1 Договору оозмір гонорару та витрат за цим договором складається із загальної вартості конкретних доручень згідно Додатків до цього Договору. Вартість конкретних доручень Клієнта зазначається у Додатках до цього Договору (п.4.2).

Відповідно до п. 6.1 Договору договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє безстроково. Цей Договір, якщо він достроково не буде припинений з ініціативи Клієнта, діє протягом всього провадження у всіх справах, судових процесах, матеріалах чи справах перевірок доти, доки не будуть вичерпані всі засоби захисту, передбачені національним законодавством, а у справі чи в певному питанні не буде прийнято остаточне рішення.

21.09.2023 між позивачем та Адвокатом Коваленком Д.Л. підписано Додаткову угоду про оплату послуг до договору (угоду) №23/08 про надання адвокатських послуг на виконання п. 2.2 Договору, в якій сторонами погоджено вартість послуг, зокрема:

- адвокатський запит (як з метою встановлення обставин, так і в рамках справи) - 2000 грн;

- позовна заява - 5000 грн;

- процесуальні документи (як по суті, так і заяви клопотання, пов`язані із рухом справи) - 3000 грн;

- виробітка процесуальної позиції, яка в подальшому втілюється у позовну заяву - 12000 грн.

Цією Додатковою Угодою Сторони обумовили гонорар успіху Адвоката, який складає 20000 грн та сплачується Клієнтом незалежно від набуття чинності судовим рішенням.

28.05.2024 між Адвокатом Коваленком Д.Л. та позивачем був підписаний акт виконаних робіт до Додаткової угоди про оплату послуг до договору (угоди) №23/08 про надання адвокатських послуг, яким засвідчено, що на виконання умов Договору про надання адвокатських послуг від 23.08.2023 №23/08 та Додаткової угоди про оплату послуг до договору (угоду) №23/08 про надання адвокатських послуг Адвокатом було надано наступні послуги:

- адвокатські запити (ГУ ДМС в Одеській області, Полтавський центр зайнятості, ГУ ДПС в Одеській області (спрощене оподаткування), ГУ ПФУ в Одеській області (отримання ОК-5) - 2000 грн х 4 = 8000 грн;

- позовна заява - 5000 грн;

- процесуальні документи (відповідь на відзив, пояснення, додаткові пояснення, клопотання про прискорення розгляду справи, клопотання про долучення доказів (ОК-5)) - 3000 грн х 5 = 15000 грн;

- виробітка процесуальної позиції, яка в подальшому втілюється у позовну заяву - 12000 грн;

- гонорар успіху внаслідок задоволення позову - 20000 грн, разом 60000 грн.

Частиною 6 статті 134 КАС України визначено, що у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.7 ст.134 КАС України).

Відповідач-2 у запереченні щодо судових витрат, заперечуючи щодо розміру витрат на правничу допомогу, зазначив, що розмір вказаних витрат є завищеним та не відповідає їх складності та об`єму, а отже судові витрати є неспівмірними із заявленими сумами.

Так, заперечуючи щодо розміру витрат на правничу допомогу, відповідач-2 зазначає, що витрати на правничу допомогу у розмірі 60000,00 грн. не підтверджені жодними платіжними документами, а також відсутні будьякі доводи, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. Зазначає, що з урахуванням предмету позову та змісту і характеру наданих послуг, справа не містить великого обсягу письмових доказів, з огляду на незначну складність спору. При цьому відповідач-2 посилається на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в постанові від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16.

Від відповідача-1 (Полтавського обласного центру зайнятості) заперечень щодо розміру витрат на правничу допомогу на адресу суду не надходило.

Надаючи оцінку даним запереченням відповідача-2, суд зазначає таке.

У постанові Верховного Суду від 17.09.2019 у справі №810/3806/18 суд зазначає, що не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Згідно з п.2 ч.9 ст.139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

З аналізу наведених правових норм, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеній у постанові від 11.05.2018 у справі №814/698/16.

Надаючи оцінку обставинам пов`язаності заявлених до відшкодування витрат з розглядом судом справи, суд зазначає, що не відповідають ознакам неминучості такі складові заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, як виробітка процесуальної позиції, яка в подальшому втілюється у позовну заяву - 12000 грн.

Такі дії представника не були обов`язковими для розгляду та вирішення цієї справи, та, окрім того, представником позивача до складу витрат включена вартість інших дій, які фактично охоплюють необхідність таких підготовчих дій, зокрема, написання позовної заяви.

Зокрема, Верховний Суд у пунктах 48-49 додаткової постанови від 08.04.2021 у справі №922/2321/20 виклав правовий висновок, за яким зазначені окремо у Акті надання правової допомоги послуги адвоката зі здійснення аналізу нормативного матеріалу, консультації, пошук і вивчення судової практики в аналогічних справах, публікацій науковців, коментарів спеціалістів охоплюються послугою зі здійснення підготовки відзивів на касаційні скарги; правова позиція боржника викладена у відзивах на касаційні скарги вже була сформована до касаційного розгляду справи, а доказів додаткового комплексного та усестороннього вивчення юридичної природи спірних правовідносин не надано та з матеріалів справи не вбачається.

Суд вважає, що цей правовий висновок у повній мірі застосовний до цієї справи, з огляду на що вищевказані витрати адвоката не відповідають критерію неминучості, охоплюються іншою послугою, вартість якої вже включена у розрахунок, а тому не підлягають розподілу.

Крім того, суд зазначає, що такі послуги, як написання адвокатських запитів фактично охоплюють необхідність підготовчих дій, зокрема, підготовки позовної заяви.

Приймаючи до уваги викладене, а також враховуючи фактичний об`єм виконаної адвокатом роботи, складність справи, зокрема, те, що дана справа є справою незначної складності, суд вважає обґрунтованими заявлені представником позивача до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу по складанню позову та складання процесуальних документів у сумі 5000,00 грн.

Вказаний розмір витрат, на переконання суду, обумовлений об`єктивною тривалістю часу, яку адвокат витратив під час підготовки позовної заяви у цій справі та процесуальних документів, якістю та об`ємом підготовлених матеріалів, а також складністю питань, які були предметом розгляду у справі.

Щодо компенсації "гонорару успіху", суд зазначає, що Додатковою угодою Сторони обумовили гонорар успіху Адвоката, який складає 20000 грн та сплачується Клієнтом незалежно від набуття чинності судовим рішенням.

Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Отже ключовим критерієм під час розгляду питання щодо можливості стягнення гонорару успіху у справі яка розглядається, є розумність заявлених витрат, тобто розмір відповідної суми має бути обґрунтованим. Крім того, підлягає оцінці необхідність саме такого розміру витрат.

Суд зауважує, що складність справи обумовлена як суттю спору й характером спірних правовідносин (нестандартний спір, нетипові правовідносини), так і кількістю учасників, обсягом доказів, кількістю засідань.

У той же час, предметом спору у справі №320/35903/23 є правомірність наказу Полтавського обласного центру зайнятості №298 «Про скасування дозволів на застосування праці іноземців» від 16.05.2023 в частині скасування дозволу на працевлаштування, що виданий ТОВ «Мей.Тих» на ім`я ОСОБА_1 , та рішення №51001500070843 Головного Управління ДМС України в Одеській області від 06.06.2023 про скасування посвідки на тимчасове проживання в Україні №800261034, яка оформлена на ім`я позивача.

Суд вважає, що оскільки гонорар успіху належить до судових витрат, у справі, яка розглядалась, у категорії такого спору є стала судова практика в тому числі і Верховного Суду, справа відноситься до категорії справ незначної складності, а тому співмірною сумою гонорару успіху адвоката є 2000,00 грн.

Проаналізувавши обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт згідно договору про надання адвокатської допомоги №23/08 від 23.08.2023, Додаткової угоди про оплату послуг до договору (угоду) №23/08 від 21.09.2023 про надання адвокатських послуг на виконання п. 2.2 Договору та Акту виконаних робіт до Додаткової угоди про оплату послуг до договору (угоди) №23/08 про надання адвокатських послуг від 28.05.2024, з урахуванням співмірності заявленої вартості цих витрат з заявленими позовними вимогами, суд вважає обґрунтованими заявлені позивачем до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу у сумі 7000,00 грн.

Представник позивача в заяві про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу просить стягнути витрати на професійну правничу допомогу солідарно за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів 1, 2.

З огляду на вищевикладене та враховуючи висновки Верховного Суду, які відповідно до ч.5 ст.242 КАС України є обов`язковими для суду першої інстанції, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає за необхідне заяву представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі №320/35903/23 задовольнити частково, стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єктів владних повноважень Полтавського обласного центру зайнятості витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн, оскільки оскаржуваний позивачем наказ Полтавського обласного центру зайнятості призвів до порушення його прав, з метою відновлення яких позивач звернувся до суду.

Керуючись статтями 132, 134, 139, 143, 242-244, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Заяву представника позивача - адвоката Коваленка Дмитра Леонідовича від 28.05.2024 про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі №320/35903/23 - задовольнити.

2. Постановити додаткове судове рішення, яким стягнути на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер відсутній; місце проживання: АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Полтавського обласного центру зайнятості (ідентифікаційний код 03491234; місцезнаходження: 36039, м. Полтава, вул. Сінна, 45) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн (сім тисяч грн 00 коп).

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини додаткового рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту додаткового рішення.

Суддя Кушнова А.О.