Рішення

від 22.10.2010 по справі 9/20-561

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" жовтня 2010 р. Справа № 9/20-561

Господарський суд Терноп ільської області

у складі

Розглянув справу

за позовом Публічного а кціонерного товариства Коме рційного банку "ПриватБанк", вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дн іпропетровськ, 49094

до Приватного підприє мства "Стім", вул. Сагайдачного , 1, м. Тернопіль, 46000

про звернення стягнен ня на майно предмету застави за кредитом у розмірі 360 685 грн. 89 коп.

За участю представникі в сторін:

позивача: не з'яви вся

відповідача: Ко тик В.Г., довіреність від 15.06.10 р .

Попко Н .В., довіреність від 15.06.10 р.

Представникам відповід ача роз' яснено права та обо в' язки учасників судового п роцесу у відповідності до пр иписів ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.

Технічна фіксація (звукоза пис) судового процесу відпов ідно до ст. 81-1 ГПК України не пр оводилась за відсутності від повідного клопотання.

Сторони, в порядку ст.ст. 64,77 ГП К України, про дату, час, та міс це розгляду справи були пові домлені належним чином у вст ановленому законом порядку.

У судовому засіданні 22.10.2010р. о голошено лише вступну та рез олютивну частину рішення.

Суть справи: Позивач - П ублічне акціонерне товарист во комерційний банк "ПриватБ анк", вул. Набережна Перемоги, буд. 50, м. Дніпропетровськ, іден т. код 14360570 (далі по тексту - ПАТ КБ "ПриватБанк" або позивач) з вернувся до господарського с уду Тернопільської області з позовом до Приватного підпр иємства "Стім", вул. Сагайдачно го, 1, м. Тернопіль, ідент. код 22600321 (далі по тексту - ПП "Стім" або відповідач) в якому просить с уд:

1. Передати в заклад ПАТ КБ "Пр иватБанк", шляхом вилучення у Приватного підприємства "Ст ім" належне йому на праві влас ності заставлене майно, яке з азначено в договорі застави товару в обороті № б/н (далі-до говір застави № 1) п. 6 від 28.02.2008р.

2. Передати в заклад ПАТ КБ "Пр иватБанк", шляхом вилучення у Приватного підприємства "Ст ім" належне йому на праві влас ності заставлене майно, яке з азначено в договорі застави товару в обороті № б/н (далі-до говір застави № 2) п. 6 від 27.03.2008р.

3. В рахунок погашення забор гованості за кредитним догов ором № 2008/12 від 29.02.2008р. в сумі 360 685,89грн .:

- звернути стягнення на май но, яке зазначено в договорі з астави товару в обороті № б/н ( далі-договір застави № 1) п. 6 від 28.02.2008р., шляхом безпосереднього продажу конкретному покупцю з правом укладання Заставод ержателем договору купівлі-п родажу Предмету застави від імені Заставодавця;

- звернути стягнення на майн о, яке зазначено в договорі за стави товару в обороті № б/н (д алі-договір застави № 2) п. 6 від 27.03.2008р., шляхом безпосереднього продажу конкретному покупцю з правом укладання Заставод ержателем договору купівлі-п родажу Предмету застави від імені Заставодавця.

4. Стягнути з Відповідача су дові витрати: судовий збір за подання позовної заяви у роз мірі 3606,85 грн. та витрати на інфо рмаційно-технічне забезпече ння судового процесу 236,00грн.

Ухвалою господарського су ду від 02.04.2010 р. порушено провадж ення у даній справі та її розг ляд вперше призначено на 23.04.2010 р . З метою правильного і об' єк тивного розгляду справи та н адання сторонам, передбачено го ст. ст. 4-2,4-3,22 ГПК України, рівно го права на захист своїх прав та охоронюваних законом інт ересів, враховуючи клопотанн я позивача та відповідача ро згляд справи відкладався в п орядку ст. 77 ГПК України на 07.05.2010р ., на 21.05.2010р., на 15.06.2010р., на 23.07.2010р., на 27.08.2010 р., на 07.09.2010р. на 05.10.2010р. та оголошува лись перерви до 25.06.2010р., до 09.07.2010р., д о 21.09.2010р., до 11.10.2010р., до 19.10.2010р., в останн є до 22.10.2010р.

Сторонами неодноразово по давались суду погодженні вза ємно клопотання про продовже ння строку вирішення спору у більш тривалий строк у відпо відності до частини 4 статті 69 ГПК України. Зокрема, такі пис ьмові клопотання подано пред ставником позивача та предст авником відповідача у судово му засіданні 21.05.2010р., а також пов торно у судовому засіданні 23.0 7.2010р. (клопотання знаходяться у матеріалах справи).

Розглянувши та оцінивши за значені клопотання, суд задо вольнив їх, при цьому, судом вр аховано те, що в силу положень ч. 4 ст. 69 ГПК України (в редакції до 30.07.2010р.) за клопотанням обох с торін чи клопотанням однієї сторони, погодженим з другою стороною, спір може бути вирі шено у більш тривалий строк, н іж встановлено частиною перш ою цієї статті.

Разом з цим, Законом України від 07.07.2010р. № 2453-VІ змінено вказані положення ст. 69 ГПК України, зо крема, встановлено, що продов ження передбачених строків в ирішення спору можливе лише у виняткових випадках за кло потанням сторони і не більше як на п'ятнадцять днів (ч. 3 ст. 69 ГПК України).

Вказаний Закон набрав чинн ості 30.07.2010р. Зворотної дії в час і Законові не надано. Тому він , у тому числі його положення, якими внесено зміни до ГПК, за стосовуються до правовіднос ин, які виникли після набранн я Законом чинності (рішення В ГСУ від 04.08.2010р. № 4).

Враховуючи вищезазначене, а також те, що клопотання пози вача та відповідача про прод овження строку вирішення спо ру подано суду до набрання чи нності 30.07.2010р. Закону від 07.07.2010р. № 2453-VІ, а саме у судових засіданн ях 21.05.2010р. та 23.07.2010р., коли відповід ні положення ч. 4 ст. 69 ГПК Украї ни були чинні і передбачали п раво сторін подати таке клоп отання, при цьому, зазначене к лопотання сторін не було від хилене судом, спір у справі ро зглядався у більш тривалий с трок ніж встановлено ч. 1 ст. 69 Г ПК України за клопотанням ст орін.

Представники Позивача в судове засідання не з'явили сь, хоча про дату, час та місце його проведення були повідо млені належним чином в поряд ку ст. 77 ГПК України.

Разом з цим, у попередніх су дових засіданнях та згідно п оданого позову і доповнення до нього стверджують, що відп овідно до укладеного Договор у №2008/12 від 29.02.2008р. приватне підпри ємство "Стім" 29.02.2008р. отримало кр едит у розмірі 220 000, 00 грн. зі спла тою відсотків за користуванн я кредитом у розмірі 21,10 % на рік на суму залишку заборговано сті за кредитом з кінцевим те рміном повернення 24.02.2011 року. За значають, що згідно ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов' язання повин ні виконуватись належним чин ом і в установлений строк від повідно до умов договору та в имог закону. Вважають, що у пор ушення зазначених норм Закон у та умов договору Відповіда ч зобов' язання за вказаним договором належним чином не виконав. Відповідно до ч. 2 ст. 10 54 та ч.2 ст. 1050 ЦК України наслідк ами порушення боржником зобо в' язання щодо повернення че ргової частини суми кредиту є право заявника достроково вимагати повернення всієї су ми кредиту. Вбачають, що у зв' язку із зазначеними порушенн ями зобов' язань за кредитни м договором відповідач стано м на 03.12.2009р. має заборгованість - 360 685,89 грн., яка складається з н аступного: 220000,00 грн. - заборгов аність за кредитом; 78 635,00 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 44 399, 18 грн. - пеня за несвоєчасніс ть виконання зобов' язань за договором, а також штрафи від повідно до умов кредитного д оговору: 500,00 грн. - штраф (фіксо вана частина); 17 151,71 грн. - штраф (процентна складова).

Позов обґрунтовується нал ежно завіреними копіями: кре дитного договору №2008/12 від 29.02.2008р ., додаткової угоди №1 від 27.03.2008р., договору застави в обороті в ід 28.02.2008р., договору застави в об ороті від 27.03.2008р., додаткової уг оди № 1 від 27.03.2008р., банківськими в иписками з рахунків, розраху нками заборгованості за кред итним договором та іншими ма теріалами.

Крім того, Позивач стверджу є, що він неодноразово зверта вся до Відповідача із претен зіями про погашення заборгов аності, зокрема, як доказ нада в суду копії : Претензії від 20.03 .2009р. № 642 з поштовим повідомленн ям про вручення від 20.03.2009р., Прет ензії від 01.06.2009р. № 1554 з поштовим п овідомленням про вручення ві д 02.06.2009р., Претензії від 21.08.2009р. № 2420 з поштовим повідомленням про вручення від 21.08.2009р., а також Пре тензії від 22.12.2009р. № 3448 та № 3449 з пош товими квитанціями до них ві д 23.12.2010р., які підтверджують над іслання претензій на адресу ПП "Стім" та на адресу директор а ПП "Стім" ОСОБА_1

Також, представниками пози вача неодноразово подавалис ь суду заяви, якими змінювавс я предмет позову, а також збіл ьшувалися та зменшувались по зовні вимоги.

Так, 21.05.2010р. представник позив ача подав суду заяву про змін у позовних вимог (вх. № 12915(н) від 21.05.2010р.), якою змінив предмет поз ову.

Зокрема, у вказаній заяві за значив, що у зв' язку із зміно ю обставини, керуючись ст.ст. 1 6, 526, 527, 530, 1050, 1054 ЦК України, ст. 22,54 ГПК У країни, він має необхідність змінити предмет позову, зокр ема на відміну від вимог зазн ачених у первісному позові щ одо передачі позивачу в закл ад майна відповідача та звер нення стягнення на майно пре дмету застави за кредитом у р озмірі 360 685 грн. 89 коп., просить су д: - стягнути з відповідача на користь позивача заборгован ість за кредитним договором №2008/12 від 29.02.2008р. в розмірі 360 685,89 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК Ук раїни (у редакції до 30.07.2010р.) пози вач вправі до прийняття рі шення по справі змінити під ставу або предмет позову.

Враховуючи зазначене, розг лянувши вказану заяву позива ча, суд прийняв її як таку, що п одана в порядку ст. 22 ГПК Украї ни, положення якої станом на ч ас подання заяви (21.05.2010р.) передб ачали право позивача змінити предмет позову до прийняття рішення у справі. При цьому, с уд, також, врахував і те, що від повідно до довіреності від 10.1 2.2009р. № 6577, на підставі якої діяв п редставник позивача Остафій чук І.Б. у суді, йому надано пра во від імені позивача змінюв ати предмет позову.

В подальшому, представнико м позивача подано суду інші з аяви про уточнення позовних вимог від 07.09.2010р. вх. № 16820(н) від 29.09.2010 р. вх. № 17459(н) від 11.10.2010р. вх. № 17802(н), яки ми позивач уточнив розмір по зовних вимог.

Зокрема, відповідно до оста нньої поданої заяви від 11.10.2010р. вх. № 17802(н) позивач просить суд стягнути з відповідача на ко ристь позивача прострочену з аборгованість за кредитним д оговором № 2008/21 від 29.02.2008р. в розмі рі 39 314, 61грн., яка складається з н аступного: 34466,30 грн. - заборгов аність по процентам за корис тування кредитом; 2023,80грн. - пе ня; 1000,00 грн. - штраф (фіксована ч астина); 1824,51 грн. - штраф (процен тна складова).

Як вбачається із зазначено ї заяви, позивач зменшив позо вні вимоги на суму 220 000,00 грн. - з аборгованості за кредитом, н а суму 44168,7 грн. - заборгованості по процентам за користуванн я кредитом; на суму 42375,38 - пені за несвоєчасність виконання зо бов' язань за договором; 15327,2 - ш трафу (процентної складової) всього на 321871,28 грн. При цьому, об рахунок періоду простроченн я виконання зобов' язання у вказаній заяві відповідає пе ріоду заявленому у первинній позовній заяві з 28.02.2008р. по 03.12.2009р.

Разом з цим, позивач посилаю чись на п. 5.8. Договору змінив (з більшив) суму штрафу заявлен у до стягнення (фіксовану час тину) на 500 грн. та просить суд с тягнути 1000 грн. штрафу (фіксова ної частини), як це передбачен о умовами Договору.

Проте, в цілому сума позовни х вимог у порівнянні з обрахо ваною в позовній заяві, зменш илась з 360 685,89 грн. до 39 314, 61 грн., всьо го на 321 371,28 грн.

Згідно з ч. 4 ст. 22 ГПК України п озивач вправі до прийняття рішення по справі серед інш ого збільшити або зменшити р озмір позовних вимог.

Розглянувши зазначені зая ви суд розцінює їх як такі, яки ми позивачем в кінцевому вип адку зменшено позовні вимоги незважаючи на те, що змінено ( збільшено) окремі суми заявл ені до стягнення, які входять у структуру суми позовних ви мог.

Враховуючи зазначене, беру чи до уваги те, що у випадку, як що позивач заявив заяву про з меншення розміру позовних ви мог, він не позбавлений права до прийняття рішення у справ і знову збільшити розмір поз овних вимог, а також знову їх з меншити, суд приймає, заяви по зивача до розгляду, як такі, що відповідають правам сторони в господарському процесі, що визначені ст.22 ГПК України.

При цьому, судом враховано і те, що відповідно до довірен ості від 29.12.2009р. № 6972, на підставі я кої діяв представник позивач а Шацька С.І. у суді подаючи вк азані заяви, їй надано право в ід імені Позивача збільшуват и та зменшувати суму позову.

Одночасно, суд має за необхі дне зазначити, що в разі зменш ення позовних вимог, якщо йог о прийнято господарським суд ом, має місце нова ціна позову , виходячи з якої й вирішуєтьс я спір. Факт зменшення ціни по зову обов'язково відображаєт ься господарським судом в оп исовій частині рішення у спр аві. При цьому, будь-які підста ви для припинення провадженн я у справі в частині зменшенн я позовних вимог у господарс ького суду відсутні (п. 6. інф. л. ВГСУ від 13.08.2008 № 01-8/482, п. 17 інф. л. ВГСУ від 20.10.2006р. № 01-8/2351).

Враховуючи зазначене, суд р озглядає справу з врахування м поданих позивачем заяв від 21.05.2010р. вх. № 12915(н), від 07.09.2010р. вх. № 16820(н) , від 29.09.2010р. вх. № 17459(н), від 11.10.2010р. вх. № 17802(н) (далі по тексту - заяви пр о уточнення позовних вимог) з предметом позовних вимог пр о стягнення заборгованості т а нової (зменшеної) ціни позов у у розмірі 39 314, 61грн.

Також, при зверненні до суду позивачем, разом із позовною заявою, подано, в порядку ст. с т. 66, 67 ГПК України і заяву про з абезпечення позову б/н від 10.12.2 009р. (вх. № 0631 від 01.04.2010р.), в якій позив ач просив суд накласти арешт на заставлене майно, яке зазн ачено в договорі застави тов ару в обороті № б/н п. 6 від 28.02.2008р. т а в договорі застави товару в обороті № б/н п. 6 від 27.03.2008р., а так ож, просить суд вжити заходів для термінового виконання у хвали про забезпечення позов у.

Розглянувши зазначену зая ву, суд ухвалою від 02.04.2010р. № 9/20-561 ві дмовив у її задоволені з огля ду на наступне.

У відповідності до ст. 66 ГПК У країни господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав п озов, або з своєї ініціативи м ає право вжити заходів до заб езпечення позову. Забезпечен ня позову допускається в буд ь - якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зр обити неможливим виконання р ішення господарського суду.

Умовою застосування заход ів до забезпечення позову є д остатньо обґрунтоване припу щення, що майно (в тому числі г рошові суми, цінні папери тощ о), яке є у відповідача на моме нт пред'явлення позову до ньо го, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитис ь за якістю на момент виконан ня рішення (п. 3 Роз'яснення Вищ ого арбітражного суду від 23.08. 1994 р. № 02-5/611).

Згідно Інформаційного лис та Вищого господарського суд у України № 01-8/2776 від 12.12.2006 р. у вирі шенні питання про забезпечен ня позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунт ованості доводів заявника що до необхідності вжиття відпо відних заходів.

Відтак, сторона повинна обґ рунтувати підстави для вжитт я заходів до забезпечення по зову, шляхом подання відпові дних доказів з урахуванням з азначених вимог, передбачени х ст. 33 ГПК України, яким суд, в с вою чергу, у відповідності до ст. 43 цього Кодексу повинен на дати оцінку.

Позивачем в обґрунтування клопотання про забезпечення позову наводиться припущенн я про те, що найчастіше за пору шенням зобов' язань перед ба нком відбувається вчинення в ідповідачем всіх можливих за ходів щодо позбавлення банку можливості задовольнити сво ї вимоги за рахунок належног о відповідачу майна й коштів , що виражається у передачі тр етім особам права власності на майно й кошти, або його пере ховування від банку й держав ної виконавчої служби, а тако ж проведення інших операцій з майном та коштами щодо позб авлення банку можливості зад овольнити свої вимоги за йог о рахунок.

Проте, висловлюючи зазначе не припущення, Позивачем до п озовної заяви не додано дока зів, які б свідчили про те, що в ідповідачем вчинялись чи вчи няються будь - які дії внаслід ок яких майно, яке є у відповід ача на момент пред'явлення по зову до нього, може зникнути, з меншитись за кількістю або п огіршитись за якістю на моме нт виконання рішення, що може утруднити чи зробити неможл ивим виконання рішення госпо дарського суду, а відтак, суд п рийшов до висновку, що забезп ечення позову, шляхом наклад ення арешту на заставлене ма йно, яке зазначено в договорі застави товару в обороті № б/н п. 6 від 28.02.2008р. та в договорі заст ави товару в обороті № б/н п. 6 ві д 27.03.2008р., є передчасним та відмо вив публічному акціонерному товариству "ПриватБанк", вул . Набережна, Перемоги, 50, м. Дніп ропетровськ у задоволенні за яви про забезпечення позову.

Представники Відповідача у судове засідання 22.10.2010р. з' явилися, проти позовних вимо г заперечили. Зокрема, у судов ому засіданні та згідно пода ного раніше відзиву на позов (від 02.07.2010р. вх. №14543 (н)) вказували н а те, що відповідачем - ПП "Сті м" не порушувались приписи ст .ст. 526,527,530 ЦК України, так як, ПП "Ст ім" чітко дотримувався своїх зобов' язань за Договором н е порушуючи при цьому жодног о зобов' язання в контексті встановлених обов' язків по зичальника за Розділом 2 Кред итного договору №2008/12 від 29.02.2008р., де розписані взаємні зобов' язання сторін. Зокрема, відпо відач вказує, що підтверджен ням цього є відсутність зі ст орони позивача жодної посилк и на порушення будь-якого пун кту кредитного договору у йо го заяві про зміну позовних в имог.

Крім того, відповідач зазна чає, що ним не порушено строк в иконання зобов' язання, так як, відповідно до п. А.3. Договор у, з врахуванням укладеної ст оронами Додаткової угоди № 1 до Кредитного договору № 2008/12 в ід 29.02.2008р., яким розділ "А" викладе но в новій редакції, терміном повернення кредиту є 24.02.2011р. Кр ім того, заперечує щодо засто сування позивачем при обраху нку боргу відсоткової ставки 47% річних, так як, вона може бут и застосована, на його думку, т ільки у випадку порушення По зичальником зобов' язання з а Договором щодо погашення к редиту, проте, що таке порушен ня мало місце, відповідач зап еречує.

Також, заперечує проти поси лання позивача на ч. 2 статті 1054 ЦК України в частині права Ба нку вимагати повернення всіє ї суми кредиту, при цьому відп овідач зазначає, що вказана с таття застосовується у випад ку якщо інше не випливає із су ті Договору, а Договором (п. 2.3.8, п .п. 2.2.6.,2.3.5, п. 4.9.) чітко врегульоване питання дострокового поверн ення всієї суми кредиту, і ця о бставина виключає можливіст ь позивача звернутись до ч. 2 с т. 1054 ЦК України при обґрунтува нні позовних вимог.

Також, на думку відповідача у первинній позовній заяві п озивачем невірно визначена б аза обчислення пені та штраф них санкцій, а також спосіб їх обрахунку, який суперечить я к положенням Договору так і п оложенням чинного законодав ства.

Крім того, відповідач вважа є, що збільшуючи позовні вимо ги, позивачем не дотримано до судового врегулювання спору в порядку передбаченому ст. 22 ГПК України та п. 2.2.14 Договору.

Враховуючи вищенаведене, в ідповідач вважає, що підстав и для задоволення позову від сутні та просить суд відмови ти у їх задоволенні.

Крім того, у відзиві від 21.09.2010р . відповідачем подано заяву п ро застосування терміну позо вної давності в 1 рік при стягн енні неустойки (пені, штрафу) в порядку ст. 258 ЦК України.

Враховуючи вище зазначене , беручи до уваги те, що предст авники позивача були повідом лені належним чином про розг ляд справи, а явка представни ків сторін не визнавалась су дом обов' язковою, брати уча сть у судовому засіданні є пр авом сторони, передбаченим с т. 22 ГПК України, доказів у спра ві є достатньо для вирішення спору по суті, суд розглядає с пір без участі представників позивача за наявними в справ і матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали спр ави, доводи позивача, пояснен ня та заперечення відповідач а, оцінивши представлені док ази в сукупності, господарсь кий суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 16 Цивільн ого кодексу України, кожна ос оба має право звернутися до с уду за захистом свого особис того немайнового або майново го права та інтересу.

В свою чергу п. 2 ст. 20 Господар ського кодексу України перед бачено, що кожний суб' єкт го сподарювання та споживач має право на захист своїх прав і з аконних інтересів.

Відповідно до ст. 1 ГПК Украї ни підприємства, установи, ор ганізації, інші юридичні осо би мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчіст ю господарських справ за зах истом своїх порушених або ос порюваних прав і охоронювани х законом інтересів.

А згідно ст. 2 ГПК України гос подарський суд порушує прова дження у справі за позовами, з окрема підприємств і організ ацій, які звертаються до суду за захистом своїх прав та охо ронюваних законом інтересів .

За змістом положень вказан их норм, правом на пред' явле ння позову до господарського суду наділені, зокрема юриди чні особи, а суд шляхом вчинен ня провадження у справі здій снює захист осіб, права та охо ронювані законом інтереси як их порушені або оспорюються.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК Укра їни цивільні права та обов'яз ки виникають із дій осіб, щ о передбачені актами цивільн ого законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені ц ими актами, але за аналогією п ороджують цивільні права та обов'язки. В свою чергу, за при писами частини 2 цієї статті п ідставами виникнення цивіль них прав і обов' язків, зокре ма, є договори та інші правочи ни, інші юридичні факти. Із змі стом зазначеної норми коресп ондуються і приписи статті 174 ГК України.

Як випливає із матеріалів с прави, 29.02.2008р. між закритим акці онерним товариством комерці йним банком "ПриватБанк" (Банк ), з одного боку, і Приватним пі дприємством "Стім" (Позичальн ик), укладено Кредитний догов ір № 2008/12. В подальшому сторонам и було укладено 27.03.2008р. Додатков у Угоду № 1 до Кредитного догов ору № 2008/12 від 29.02.2008р., якою Розділ А кредитного договору (істотн і умови кредитування) виклад ено в новій редакції (далі по т ексту - Кредитний договір).

Також, на забезпечення вико нання зобов' язань Позичаль ника, що випливають з Кредитн ого Договору Сторонами 28.02.2008р. т а 27.03.2008р. були укладені Договори застави товару в обороті.

Як вбачається із Кредитног о договору, стороною (Кредито ром) Банком у ньому виступало Закрите акціонерне товарист во комерційний банк "ПриватБ анк". Разом з цим, з позовом до с уду звернулось публічне акці онерне товариство комерційн ий банк "ПриватБанк". При цьому , суду Позивачем надано доказ и, які підтверджують правона ступництво юридичної особи - Банку і, відповідно, належніс ть публічного акціонерного т овариства комерційний банк " ПриватБанк", як Позивача у дан ій справі.

Зокрема, як вбачається із п. 1 нової редакції Статуту публ ічного акціонерного товарис тва комерційний банк "Приват Банк", затвердженого загальн ими зборами акціонерів від 30.0 4.2009р., погодженого НБУ 15.07.2009р. те з ареєстрованого Державним ре єстратором 17.07.2009р. за № 12241050038006727 за р ішенням загальних зборів акц іонерів від 30.04.2009р., тип Банку з З акритого акціонерного товар иства змінено на Публічне ак ціонерне товариство. У зв' я зку із зміною типу Банку, змін ено найменування банку з Зак ритого акціонерного товарис тва комерційного банку "Прив атБанк" на публічне акціонер не товариство "ПриватБанк". Пр и цьому, публічне акціонерне товариство "ПриватБанк" є пра вонаступником всіх прав та з обов' язань закритого акці онерного товариства комерці йного банку "ПриватБанк".

А тому, в силу положень Зако ну України "Про акціонерні то вариства", Цивільного кодекс у України, Господарського ко дексу України, Статуту ПАТ "Пр иватБанк", ПАТ "ПриватБанк" є п равонаступником усіх прав та обов' язків ЗАТ "ПриватБанк " в тому числі і за Кредитним д оговором, що є предметом розг ляду у справі. В зв' язку з чим , суд вважає ПАТ "ПриватБанк" н алежним позивачем за позовом у справі.

Як встановлено судом, за умо вами п. 1 Кредитного договору № 2008/12, Банк взяв на себе зобов' я зання за наявності вільних к оштів надати Позичальнику кр едит у формі передбаченій п. А .1 (поновлювальна кредитна лін ія) з лімітом і на цілі визначе ні п.А.2. (220000,00 грн. для поповнення обігових коштів) не пізніше 5 днів з моменту зазначеного в абзаці третьому п. 2.1.2. (на підст аві розрахункових документі в Позичальника), в обмін на зоб ов' язання Позичальника щод о повернення кредиту, сплати процентів, винагороди, в обум овлені даним договором строк и. Кінцевий термін поверненн я кредиту відповідно до п. А 3. К редитного договору 24.02.2011 року.

Як вбачається із вищезазна ченого, між позивачем та відп овідачем виникли зобов' яза ння з Кредитного договору, зг ідно якого, в силу ст. 1054 ЦК Укра їни, за кредитним договором банк або інша фінансова уста нова (кредитодавець) зобов'яз ується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у роз мірі та на умовах, встановлен их договором, а позичальник з обов'язується повернути кред ит та сплатити проценти.

Як стверджує позивач, ПАТ КБ "ПриватБанк" свої зобов'язанн я за Кредитним договором вик онав у повному обсязі, надавш и в користування Позичальник у (відповідачу) кошти, передба чені Кредитним договором.

Зокрема, як вбачається із по даної Банком довідки та випи сок з рахунків на виконання у мов Кредитного договору для обслуговування кредиту Банк відкрив Позичальнику наступ ні рахунки: позичковий рахун ок №НОМЕР_2 (для обліку кре дитної заборгованості) та № НОМЕР_1 (для обліку простроч еної кредитної заборгованос ті); рахунок з процентів №НО МЕР_3 (для обліку нараховани х відсотків); рахунок для спла ти винагороди за кредитне об слуговування №НОМЕР_4 (для обліку нарахованої винагоро ди за кредитне обслуговуванн я; рахунок для сплати інших ви нагород №61117825806301; № 80916055177811 (для облік у пені).

При цьому, як доказ надання кредиту відповідачу за Креди тним договором, позивач нада в суду:- попередні вимоги на ви дачу кредиту ПП "Стім", підписа ні керівником підприємства - ОСОБА_1 від 29.02.2008р., від 03.03.2007р., в ід 28.03.2008р., від 28.03.2008р., що подавалис ь відповідачем Банку на підс таві п.п. 2.1.2 Кредитного договор у; - виписку по рахунку №НОМЕ Р_1 за період з 28.02.2008р. по 03.12.2009р.; - п латіжні доручення про провед ення відповідачем оплати за алкогольні напої та інші при значення платежів: №1 від 29.02.2008р . в сумі 80000,00 грн.; №2 від 29.02.2008р. в сум і 14869,24 грн. ; №3 від 03.03.2008р. в сумі 5096,76 гр н. ; №5 від 28.03.2008р. в сумі 105000,00 грн. ; №6 в ід 28.03.2008р. в сумі 718,22 грн. ; №7 від 28.03.2008р . в сумі 8236,00 грн.; №8 від 28.03.2008р. в сумі 3000,00 грн. ; №9 від 28.03.2008р. в сумі 3045,78 грн . ; та меморіальний ордер №8022980014 в ід 29.02.2008р. в сумі 34,00 грн. Із зазнач ених платіжних доручень вбач ається, що відповідачем - ПП "Стім" дані платежі проводили сь коштами з позичкового рах унку №НОМЕР_1 відкритого П АТ КБ "ПриватБанк" на виконанн я умов зазначеного Кредитног о договору.

Представник відповідача у відзиві на позов від 20.07.2010р. та в судових засіданнях факт від криття Банком Приватному під приємству "Стім", як Позичальн ику, на виконання умов Кредит ного договору позичкового ра хунку №НОМЕР_2 та отриманн я кредитних коштів у сумі 220000 (д вісті двадцять тисяч) грн. 00 ко п., не заперечує.

Разом з цим, позивач ствердж ує, що відповідачем, як Позича льником, порушено умови дого вору. Зокрема, з врахуванням о бґрунтувань позовних вимог, викладених у позовній заяві та в подальшому у заявах про у точнення позовних вимог стве рджує, що відповідачем поруш увались умови Кредитного дог овору в частині сплати проце нтів за користування кредито м.

Відповідно до ч. 1 ст. 1056-1 ЦК Укр аїни розмір процентів та по рядок їх сплати за договор ом визначаються в договорі з алежно від кредитного ризику , наданого забезпечення, попи ту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку к ористування кредитом, розмір у облікової ставки та інших ф акторів.

Як вбачається із умов уклад еного Кредитного договору, а саме п.п. 2.2.2. ним передбачено об ов' язок Позичальника сплач увати проценти за користуван ня кредитом відповідно до п.п . 4.1.,4.2., 4.3. даного договору.

В свою чергу відповідно до п .п. 4.1., Кредитного договору за к ористування кредитом у періо д з дати списання коштів з поз ичкового рахунка до дати пог ашення кредиту згідно з п.п. 1.2, 2.2.3,2.2.16,2.3.2,2.4.1 Позичальник сплачує п роценти у розмірі, зазначено му в п. А 6.

п.А.6. Кредитного договору пе редбачено, що за користуванн я кредитом Позичальник сплач ує проценти у розмірі 21,10% річни х.

Також, п.п. 4.3. Кредитного Дого вору передбачено, що сплата п роцентів за користування кре дитом, передбачених п.п.4.1. пров одиться в дату сплати процен тів. Дата сплати процентів за значена в п. А8.

Відповідно до п. А 8. Договору , датою сплати процентів є 27-е ч исло кожного поточного місяц я, починаючи з дати підписанн я даного договору, а саме 29.02.2008р ., якщо інше не передбачено п.7.3. При несплаті процентів у заз начений строк, вони вважають ся простроченими (крім випад ків розірвання договору у ві дповідності з п.2.3.2.).

П.п. 4.9. та 4.10. Кредитного догово ру визначена послідовність в иконання зобов' язання за да ним кредитним договором, а та кож вказано, що розрахунок ко штів за користування кредито м здійснюється щоденно з дат и списання коштів з позичков ого рахунка до майбутньої да ти сплати процентів та /або за період, що починається з попе редньої дати сплати процент ів по поточну дату сплати про центів. Розрахунок процентів здійснюється до повного пог ашення заборгованості за кре дитом, на суму, залишку заборг ованості за кредитом.

Проте, позивач стверджує, що відповідач свої зобов' язан ня згідно Кредитного Договор у, щодо погашення відсотків з а користування кредитом в су мах та в строки, обумовлені до говором, виконував несвоєчас но і не в повному обсязі, забор гувавши позивачу, станом на 03. 12.2009р., 34466,30 грн. прострочених про центів.

Так, позивачем надано суду довідку - розрахунок суми про строченої заборгованості ві дповідача по відсотках за ко ристування кредитом згідно К редитного договору за період з 29.02.2008р. по 03.12.2009р. Як доказ, що підт верджує вірність вказаних ро зрахунків представником поз ивача подано суду банківські виписки з рахунків відкрити х Банком ПП "Стім" на виконання умов Кредитного договору, а с аме рахунків № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, №НОМЕР_3, № НОМЕ Р_4, №НОМЕР_5 по здійснени х операціях за рахунками у пе ріод з 28.02.2008р. по 03.12.2009р.

З поданих позивачем матері алів вбачається, що з березня 2009 року відповідачем відсотк и за користування кредитом с плачувались не в повному обс язі. Так, вказана заборговані сть по прострочених відсотка х виникла у період з 27.03.2009р. і існ увала, станом на 03.12.2009р. та на мом ент звернення з позовом до су ду, у розмірі 34466,30 грн. простроче них процентів.

Факт існування вказаної за боргованості підтверджуєть ся і безпосередньо відповіда чем у справі, який надав суду р озрахунки заборгованості як ими підтверджує, що його забо ргованість по нарахованих ві дсотках за кредитним договор ом № 2008/12 від 29.02.2008р. перед Банком з врахуванням грудня 2009р. та пла тежів здійснених ним складає - 37183,32грн.

Також, судом встановлено, що при розрахунку суми заборго ваності представником позив ача враховано платежі, які зд ійсненні відповідачем у пері од з 29.02.2008р. по 03.12.2009р.

Зокрема, відображені відпо відачем у розрахунку здійсне ні ним у 2008-2009р. платежі у погаше ння заборгованості за відсот ками відповідають тим платеж ами, які враховані Банком при розрахунку заборгованості, які відображені останнім у п оданій суду довідці-розрахун ку. Крім того, у судових засіда ннях представники відповіда ча підтвердили відповідніст ь їх розрахунків розрахункам проведених Банком.

Статтями 526 ЦК України та 193 Г К України встановлено обов' язок учасників господарськи х відносин належним чином ви конувати свої зобов' язання відповідно до вказівок зако ну, інших правових актів, дого вору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до ви мог, що у певних умовах звичай но ставляться.

Згідно з ч. 2 ст. 193 ГК України, к ожна сторона повинна вжити у сіх заходів, необхідних для н алежного виконання нею зобов ' язання, враховуючи інтерес и другої сторони та забезпеч ення загальногосподарськог о інтересу.

Відповідно до ст. 629 ЦК Україн и, договір є обов'язковим для в иконання сторонами. Одностор оння відмова від зобов'язанн я або одностороння зміна йог о умов не допускається, якщо і нше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Частиною 1 ст.530 Цивільн ого кодексу України встановл ено, що якщо у зобов' язанні в становлений строк (термін) виконання боржником обов'яз ку, то воно підлягає виконанн ю у цей строк (термін).

За змістом статті 202 Господ арського кодексу України, ст атті 599 Цивільного кодексу Укр аїни зобов' язання припиняє ться виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст.610 Цивільно го кодексу України порушення м зобов' язання є його невик онання або виконання з поруш енням умов, визначених зміст ом зобов' язання.

Враховуючи зазначене, суд в важає належним чином доведен им з боку позивача факт поруш ення зобов' язання з боку ві дповідача за Кредитним догов ором, зокрема, в частині сплат и процентів за користування кредитом та існування заборг ованості у відповідача за До говором у вигляді прострочен их процентів у розмірі 34 466,30 грн .

Одночасно, суд відхиляє зап еречення відповідача в части ні застосування позивачем у первинній позовній заяві при обрахунку боргу відсоткової ставки 47% річних з огляду на те , що зазначений обрахунок був змінений в подальшому позив ачем згідно заяв про уточнен ня позовних вимог і, як вбачає ться із його змісту, позиваче м застосовано відсоткову ста вку у розмірі 21,10% річних, як це п ередбачено п. А.6 Договору. Заз начені зміни у обрахунку ста ли підставою для подання поз ивачем суду заяв про уточнен ня позовних вимог, якими пози вач зменшив позовні вимоги, в тому числі і в частині обраху нку заборгованості із сплати процентів за користування к редитом за Кредитним договор ом. Вказані заяви прийняті су дом до розгляду як такі, що под ані у відповідності до вимог ст. 22 ГПК України.

Також, суд відхиляє запереч ення відповідача в частині т ого, що умовами Кредитного до говору передбачено порядок о бов' язкового досудового вр егулювання спору, проте, пози вач не навів доказів звернен ня з відповідними вимогами д о відповідача, з огляду на нас тупне.

Із змісту п. 2.2.14. кредитного до говору на який посилається в ідповідач у своєму заперечен ні та відповідно до відзиву н а позов від 21.09.2010р. вх. № 17206(н) та кло потання від 27.08.2010р. вх. № 16570 при по рушенні позичальником будь-я кого із зобов' язань, передб ачених умовами даного догово ру Банк, на свій розсуд має пра во, серед іншого:

а) змінити умови договору - вимагати від Позичальника до строкового повернення креди ту, сплати процентів за його к ористування, виконання інших зобов' язань за договором в повному обсязі шляхом напра влення повідомлення. При цьо му, згідно зі ст.ст. 212, 611, 651 ЦК Укра їни, за зобов' язаннями, стро ки виконання яких не настали , строки вважаються такими, що настали в зазначеній в повід омленні даті. В цю дату Позича льник зобов' язується повер нути Банку суму кредиту в пов ному обсязі, проценти за факт ичний строк користування ним и, повністю виконати інші зоб ов' язання за договором,

або

б) розірвати договір у судов ому порядку. При цьому, в остан ній день дії договору Позича льник зобов' язується повер нути Банку суму кредиту в пов ному обсязі, проценти за факт ичний строк користування ним и, повністю виконати інші зоб ов' язання за договором,

або

в) згідно зі ст. 651 ЦК України, с т. 188 ГК України здійснити одно стороннє розірвання договор у з направленням Позичальник у повідомлення. У зазначену в повідомленні дату договір в важається розірваним. При ць ому, в останній день дії догов ору Позичальник зобов' язує ться повернути Банку суму кр едиту в повному обсязі, проце нти за фактичний строк корис тування ним, повністю викона ти інші зобов' язання за дог овором. Одностороння відмова від договору не звільняє поз ичальника від відповідально сті за порушення зобов' язан ь.

Відповідач стверджує, що на виконання вказаних умов Кре дитного договору, позивач не надсилав відповідачу відпов ідного повідомлення.

Проте, вказане заперечення спростовується позивачем бе зпосередньо поданими суду до казами. Зокрема, позивачем на дано суду Претензію від 20.03.2009р. № 642 з поштовим повідомленням про вручення від 20.03.2009р.(вручено 23.03.2009р.), Претензію від 01.06.2009р. № 1554 з поштовим повідомленням про в ручення від 02.06.2009р. (вручено 09.06.2009р .), Претензію від 21.08.2009р. № 2420 з пошт овим повідомленням про вруче ння від 21.08.2009р.(вручено 27.08.2009р.), а та кож Претензії від 22.12.2009р. № 3448 та № 3449 та поштові квитанції до них від 23.12.2010р., які підтверджують н адіслання претензій на адрес у ПП "Стім" та на адресу директ ора ПП "Стім" ОСОБА_1

Із змісту зазначених прете нзій вбачається, що позивач з вертався до відповідача із п овідомленням про наявність з аборгованості, в тому числі і щодо по прострочених процен тах за користування кредитом та вимогою погасити зазначе ну заборгованість.

Також, суд має за необхідне відмітити, що відповідно до п .2.2.14 Кредитного договору, на як ий посилається відповідач, Б анк при порушенні зобов' яза нь Позичальником за договоро м має право або змінити умови договору, або розірвати дого вір в судовому чи односторон ньому порядку попередньо нап равивши відповідне повідомл ення Позичальнику.

Разом з цим, з аналізу зміст у позовних вимог викладених у позовній заяві у сукупност і із поданими в подальшому за явами про уточнення позовних вимог, позивач - Банк звернувс я до суду із вимогою про стягн ення заборгованості за прост роченими процентами за корис тування кредитом за Кредитни м договором та штрафних санк цій, нарахованих за порушенн я виконання зобов' язання По зичальником за Кредитним дог овором. При цьому, позивач не п росить суд змінити умови чи р озірвати Кредитний договір у кладений сторонами як це пер едбачено п. 2.2.14 Кредитного дого вору і з обов' язковою вимог ою повідомлення про це Позич альника.

Крім того, щодо заперечень в ідповідача про обов' язкові сть заходів досудового врегу лювання спору суд має за необ хідне зазначити наступне.

Згідно із змісту Рішення Ко нституційного Суду України в ід 09.07.2002р. № 19-08/7 у справі за консти туційним зверненням Товарис тва з обмеженою відповідальн істю "Торговий Дім "Кампус Кот тон клаб" щодо офіційного тлу мачення положення частини др угої статті 124 Конституції Укр аїни (справа про досудове вре гулювання спорів), встановле но, що положення частини дру гої статті 124 Конституції Укр аїни щодо поширення юрисдик ції судів на всі правовіднос ини, що виникають у державі, в аспекті конституційного зве рнення необхідно розуміти та к, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без г ромадянства, юридичної особи ) на звернення до суду за виріш енням спору не може бути обме жене законом, іншими нормати вно-правовими актами. Встано влення законом або договором досудового врегулювання спо ру за волевиявленням суб'єкт ів правовідносин не є обмеже нням юрисдикції судів і прав а на судовий захист.

Таким чином, суд зазначає, щ о із змісту зазначених полож ень обрання певного засобу п равового захисту, зокрема до судового врегулювання спору , є правом, а не обов' язком ос оби, яка добровільно, виходяч и із власних інтересів, його в икористовує.

Щодо заявлених до стягненн я штрафних санкцій позивачем , то судом встановлено наступ не.

Згідно з ч.1 ст. 199 Господарсь кого кодексу України виконан ня господарських зобов'язань забезпечується заходами зах исту прав та відповідальност і учасників господарських ві дносин, передбачених цим Код ексом та іншими законами. До в ідносин щодо забезпечення ви конання зобов'язань учасникі в господарських відносин зас тосовуються відповідні поло ження Цивільного кодексу Укр аїни.

Згідно ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зо бов'язання може забезпечуват ися згідно з законом або дого вором неустойкою (штрафом, пе нею), порукою, гарантією, заста вою, притриманням, завдатком . При цьому неустойкою (штрафо м, пенею) визнається, визначен а договором або актом цивіль ного законодавства, грошова сума або інше майно, які боржн ик повинен передати кредитор ові у разі порушення боржник ом зобов' язання.

Як встановлено судом, сторо ни відповідно до укладеного Договору, а саме розділу 5 пого дили: що при порушенні Позича льником будь-якого із зобов' язань щодо сплати процентів за користування кредитом, пе редбачених п.п. 2.2.2.,4.1.,4.2.,4.3. терміні в повернення кредиту, передб ачених п.п.1.2.,2.2.6,2.21.16.,2.3.2., винагороди передбаченої п.п. 2.2.5., 4.4.,4.5.,4.6. Пози чальник сплачує Банку за кож ний випадок порушення пеню у розмірі 0,2% від суми простроче ного платежу, але не більше по двійної облікової ставки Нац іонального банку України, що діяла на період за який сплач ується пеня.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК Укра їни нарахування штрафних са нкцій за прострочення вико нання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або д оговором, припиняється через шість місяців від дня, коли зо бов'язання мало бути виконан о.

Як вбачається із змісту ч. 6 с т. 232 ГК України договором може бути передбачено інші умови обрахунку пені.

В свою чергу п. 5.4. Кредитного договору сторони передбачил и, що нарахування неустойки з а кожний випадок порушення з обов'язань, передбаченої п. 5.1., 5.2., 5.3. здійснюється протягом 3 (т рьох) років з дня, коли відпові дне зобов' язання повинно бу ло бути виконане Позичальник ом.

Статтею 3 Закону України "Пр о відповідальність за несвоє часне виконання грошових зоб ов'язань" від 22.11.1996р. визначено, щ о розмір пені обчислюється в ід суми простроченого плате жу та не може перевищувати по двійної облікової ставки Нац іонального банку України, що діяла у період, за який сплачу ється пеня.

В свою чергу, як вбачається із довідки-розрахунку пені, р озмір пені нарахованої позив ачем не перевищує подвійної облікової ставки Національн ого банку України, що діяла у п еріод, за який обрахована пен я.

У зв' язку з наведеним та ві дповідно до ч. 6 ст. 231, ч. 6 ст. 232 Госп одарського кодексу України, суд вважає, що позивачем за не своєчасне виконання грошово го зобов' язання в частині с плати прострочених проценті в відповідачу правомірно нар ахована пеня в сумі 2023 грн. 80 коп . із врахуванням вимог Закону України "Про відповідальніс ть за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р . та умов укладеного між сторо нами Кредитного договору.

Одночасно суд відхиляє зап еречення відповідача щодо пр опуску позивачем строку позо вної давності, визначеного д ля стягнення неустойки ст. 258 Ц К України терміном 1 рік, з огл яду на наступне.

Відповідно до ст. 256 ЦК Україн и позовна давність - це строк, у межах якого особа може зв ернутися до суду з вимогою пр о захист свого цивільного пр ава або інтересу. Статтею 257 ЦК України встановлено загальн ий строк позовної давності т ривалістю у три роки.

В свою чергу, в силу положен ь ч. 1,2 ст. 257 ЦК України для вимог про стягнення неустойки (штр афу, пені) законом встановле но спеціальну скорочену позо вну давність в один рік.

Відповідно до ст. 260 ЦК Україн и позовна давність обчислює ться за загальними правила ми визначення строків, встан овленими статтями 253-255 цього Ко дексу.

При цьому, ч. 1,5 статті 254 ЦК Укр аїни передбачено, що строк, ви значений роками, спливає у ві дповідні місяць та число ост аннього року строку. Якщо ост анній день строку припадає н а вихідний, святковий або ін ший неробочий день, що визнач ений відповідно до закону у м ісці вчинення певної дії, дне м закінчення строку є перший за ним робочий день.

Згідно із ч. 2 ст. 255 ЦК України письмові заяви та повідомлен ня, здані до установи зв'язку д о закінчення останнього дня строку, вважаються такими, що здані своєчасно.

В свою чергу, відповідно до довідки-розрахунку пені, под аного позивачем, ним пеня нар ахована відповідачу за поруш ення виконання зобов' язань по сплаті процентів за корис тування кредитом за період з 27.03.2009р. по 03.12.2009р. у розмірі 2473,83 грн. П ри цьому, датою початку розра хунку пені встановлено 27.03.2009р., що відповідає в цій частині п . А 8. Кредитного Договору, так я к, відповідно до його умов дат ою сплати процентів є 27-е числ о кожного поточного місяця. В раховуючи зазначене, з враху ванням вимог ст. 253-260 ЦК України останній день строку позовн ої давності у зазначеному ви падку припадає на вихідний д ень суботу 27.03.2010р., а наступним з а ним робочим днем є понеділо к 29.03.2010р.

При цьому, як вбачається із позовної заяви вона здана по зивачем до установи зв' язку 29.03.2010р. (згідно відмітки пошти).

Крім того, судом встановлен о, що позивачем заявлено до ст ягнення не весь розмір пені о брахований за період з 27.03.2009р. п о 03.12.2009р. у розмірі 2473,83 грн., а зменш ено її на суму сплаченої пені у розмір 450 грн. та заявлено до стягнення 2023,80 грн.

Суд, також, зазначає, що за пр авилами статті 259 Цивільного к одексу України позовна давні сть, встановлена законом, мож е бути збільшена за домовлен істю сторін. Договір про збіл ьшення позовної давності укл адається у письмовій формі. П озовна давність, встановлена законом, не може бути скороче на за домовленістю сторін.

Як вбачається із умов уклад еного Кредитного договору, а саме пункту 5.7. Договору, сторо ни встановили строки позовно ї давності за вимогами про ст ягнення кредиту, процентів з а користування кредитом, вин агороди, неустойки - пені, шт рафів за даною угодою, тривал істю 5 років.

Враховуючи зазначене, суд в важає, що позивачем не поруше но строк позовної давності п ри зверненні до суду з вимога ми про стягнення неустойки (п ені), а тому відмовляє у задово ленні клопотання відповідач а про застосування наслідків спливу строку позовної давн ості в порядку ст. 267 ЦК України .

Щодо нарахування позиваче м штрафу за умовами договору , то судом встановлено наступ не.

Відповідно до п. 5.8. Кредитног о договору, сторони погодили , що при порушенні Позичальни ком строків платежів щодо бу дь-якого з грошових зобов' я зань, передбачених цим догов ором, більш ніж на 30 днів, що спр ичинило звернення Банку до с удових органів, Позичальник сплачує Банку штраф, що розра ховується за наступною форму лою: 1000,00 гривень + 5% від суми позо ву.

Як вбачається із поданого р озрахунку, позивачем нарахов ану суму штрафу у розмірі 2824,51г рн. в тому числі 1000грн. (фіксова на складова) та 1824,51грн. (5% від 36490,10 грн. суми позову).

При цьому, суд відхиляє запе речення відповідача в частин і того, що збільшення фіксова ної суми штрафу з 500грн. до 1000грн . позивачем у заявах про уточн ення позовних є зміною предм ету позову, оскільки вказана вимога не заявлялась позива чем у позові, що суперечить ст . 22 ГПК України (в редакції зако ну станом на час розгляду спр ави), яка передбачає, що реаліз ація такого права позивача м ожлива до початку розгляду с прави по суті, з огляду на наст упне.

Зазначене заперечення від повідача спростовується мат еріалами справи, зокрема як в бачається у позовній заяві в ід 10.12.2009р. вх. № 0631 від 01.04.2010р. при розр ахунку ціни позову та заборг ованості за договором позива чем обраховувались штраф у р озмірі 17651,71 грн., в тому числі 500 г рн. штраф (фіксована частина), 17151,71 грн. штраф процентна склад ова. В свою чергу і згідно заяв и про зміну позовних вимог ві д 21.05.2010р. (змінено предмет позов у), позивач просив суд стягнут и з відповідача 360 685,89 грн. забор гованості у структуру якої т акож увійшов і штраф у розмір і 17651,71 грн., в тому числі 500 грн. штр аф (фіксована частина) 17151,71 грн. штраф процентна складова(5%).

В подальшому, відповідно до поданих позивачем заяв про у точнення позовних вимог, змі н зазнав як розмір фіксовано ї частини штрафу, яку позивач у подальшому збільшив до 1000 гр н., так і розмір процентної скл адової, яку позивач зменшив д о 1824,51грн. враховуючи зменшення розміру суми обрахованої пр остроченої заборгованості. П ри цьому, слід відмітити, що сп осіб нарахування та розмір ш трафу у всіх вищезазначених заявах поданих позивачем від повідав встановленому п. 5.8. Кр едитного договору, зокрема й ого розмір не перевищував ро зміру визначеного п. 5.8. Догово ру.

Враховуючи зазначене, суд р озцінює зазначені зміни позо вних вимог як збільшення та з меншення суми позову, та вваж ає помилковим твердження від повідача, щодо того, що у даном у випадку позивач змінив пре дмет позову, а тому відхиляє з аперечення відповідача в цій частині.

Також, суд критично оцінює з аперечення відповідача щодо того, що штраф у вигляді фіксо ваної суми не передбачений ч инним законодавством, а тому заявлена до стягнення сума ш трафу у розмірі 1000грн. не може б ути стягнута Позивачем, з огл яду на наступне.

У відповідності до ч. 4 ст. 231 Го сподарського кодексу Україн и у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначен о, санкції застосовуються в р озмірі, передбаченому догово ром. При цьому розмір санкцій може бути встановлено догов ором у відсотковому відношен ні до суми невиконаної части ни зобов'язання або у певній, в изначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні д о суми зобов'язання незалежн о від ступеня його виконання , або у кратному розмірі до вар тості товарів (робіт, послуг).

Отже, виходячи з правового а налізу ч.4 ст.231 Господарського кодексу України, суд приходи ть до висновку, що даною нормо ю передбачена, зокрема, можли вість встановити в договорі розмір штрафу в певній (тверд ій, фіксованій) сумі (пост. В ГСУ від 06.06.2007р. № 3/580/06).

В свою чергу, з аналізу зміс ту статті 6 Цивільного кодекс у України, яка кореспондуєть ся із змістом статті 179 Господ арського кодексу України сто рони є вільними у визначенні умов договору, погодженні їх на вільний розсуд з врахуван ням вимог Кодексів.

При укладенні господарськ их договорів сторони можут ь визначати зміст договору н а основі вільного волевиявле ння, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд б удь-які умови договору, що не с уперечать законодавству.

А тому, на думку суду, штрафн а санкція передбачена умовам и Кредитного договору відпов ідає приписам діючого законо давства в частині встановлен ня розміру та способу нараху вання останньої.

Враховуючи вище зазначене позовні вимоги в частині стя гнення з відповідача на кори сть позивача суму штрафу у ро змірі 2824,51грн. підлягають до за доволення.

Статтею 43 ГПК України визна чено, що судочинство у господ арських судах здійснюється н а засадах змагальності. Стор они та інші особи, які беруть у часть у справі, обґрунтовуют ь свої вимоги і заперечення п оданими суду доказами, а в сил у приписів ст. 33 ГПК України ко жна сторона повинна довести ті обставини, на які вона поси лається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оцінивши докази у їх сукупн ості, розглянувши усі обстав ини справи, суд вважає позовн і вимоги щодо стягнення з При ватного підприємства "Стім", в ул. Сагайдачного, 1, м. Тернопіл ь (ідент. код 22600321), на користь Пу блічного акціонерного товар иства Комерційного банку "Пр иватБанк", вул. Набережна Пере моги, 50, м. Дніпропетровськ (іде нт. код 14360570) - 39314 (тридцять дев'я ть тисяч триста чотирнадцять ) грн. 61 коп. простроченої забор гованості за кредитним догов ором №2008/21 від 29.02.2008р., обґрунтован ими, підтвердженими документ ально та такими, що підлягают ь до задоволення.

Згідно ч. 1 ст. 49 ГПК України де ржавне мито покладається у с порах, що виникають при викон анні договорів та з інших пі дстав, - на сторони пропорційн о розміру задоволених позовн их вимог. Ч.2 зазначеної статті передбачає, якщо спір виник в наслідок неправильних дій ст орони, господарський суд має право покласти на неї держав не мито незалежно від резуль татів вирішення спору.

В свою чергу, в силу приписі в ч. 3 ст. 49 ГПК України витрати н а інформаційно-технічне забе зпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розг лядом справи, покладаються п ри задоволенні позову - на від повідача.

Як вбачається із первинної позовної заяви ціна позову с тановила 360685,89грн. При цьому, у в ідповідності до вимог ГПК Ук раїни та ст. 3 Декрету КМУ "Про державне мито" позивачем з по зовної заяви до господарсько го суду сплачено державне ми то у розмірі 3606,86грн. (1% від ціни позову) (платіжне доручення в ід 10.12.2009р.).

Разом з цим, підставою для з меншення в подальшому позовн их вимог згідно поданих заяв про уточнення позову стали, я к стверджує представник пози вача, помилкові розрахунки р озміру простроченої заборго ваності за Кредитним договор ом, а відповідно і ціни позову з боку позивача. А тому, відпо відно до поданих заяв про уто чнення позовних вимог, позив ач зменшив позов з 360 685,89 грн. до 39 314, 61 грн., всього на 321 371,28 грн. При ц ьому, вказані заяви про зменш ення суми позову були прийня ті судом до розгляду.

Враховуючи зазначене, оцін ивши матеріали справи, суд вв ажає, що спір в цій частині вин ик з вини позивача, а тому держ авне мито у розмірі 3213,71 грн. в по рядку ч. 2 ст. 49 ГПК України суд п окладає на позивача у справі .

Одночасно, враховуючи розм ір задоволених позовних вимо г державне мито у розмірі 393 гр н. 15 коп. та 236 грн. витрат на інфо рмаційно-технічне забезпече ння судового процесу поклад аються на відповідача у спра ві та підлягають стягненню в користь позивача на підстав і ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 16, 509, 526, 625, 1054 Циві льного кодексу України, ст.ст . 1, 2, 4, 12, 33, 34, 43, 44, 49, 80, 82-85, 115-117 Господарсько го процесуального кодексу Ук раїни, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольни ти.

2. Стягнути з Приватног о підприємства "Стім", вул. Саг айдачного, 1, м. Тернопіль (іден т. код 22600321), на користь Публічно го акціонерного товариства К омерційного банку "ПриватБан к", вул. Набережна Перемоги, 50, м . Дніпропетровськ (ідент. код 1 4360570) - 39314 (тридцять дев'ять тися ч триста чотирнадцять) грн. 61 к оп. простроченої заборговано сті за кредитним договором № 2008/21 від 29.02.2008р., 393 (триста дев'яност о три) грн. 15 коп. державного мит а та 236 (двісті тридцять шість) г рн. витрат на інформаційно-те хнічне забезпечення судовог о процесу.

Наказ видати після набран ня рішенням суду законної си ли.

На рішення господар ського суду, яке не набрало за конної сили, сторони мають пр аво подати апеляційну скаргу , а прокурор апеляційне подан ня протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформле ного відповідно до ст. 84 ГПК Ук раїни, через місцевий господ арський суд.

Суддя

Повне рішення складено та підписано 27.10.2010р.