Ухвала

від 31.10.2024 по справі 761/21247/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження

№ 22-ц/824/10150/2024

У Х В А Л А

31 жовтня 2024 року місто Київ

справа № 761/21247/20

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Борисової О.В.

суддів: Левенця Б.Б., Ратнікової В.М.

розглянув заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про відвід колегії суддів Київського апеляційного суду у складі: головуючого судді: Борисової О.В., суддів: Ратнікової В.М., Левенця Б.Б.,-

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Київського апеляційного суду перебуває цивільна справа за апеляційною скаргою відповідача Компанії «Візз Ейр Хангарі Лтд.» («Wizz Air Hungary Ltd»), яка діє через представництво « Візз Ейр Хангарі Лтд . » на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 07 грудня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Компанії «Візз Ейр Хангарі Лтд.» («Wizz Air Hungary Ltd»), яка діє через представництво « Візз Ейр Хангарі Лтд . », треті особи: Первинна профспілкова організація Компанії «Візз Ейр Хангарі Лтд.» («Wizz Air Hungary Ltd»), ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01 квітня 2024 року визначено колегію суддів для розгляду вказаної справи у складі: головуючий суддя: Борисова О.В., судді: Левенець Б.Б., Ратнікова В.М.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 19 квітня 2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідача Компанії «Візз Ейр Хангарі Лтд.» («Wizz Air Hungary Ltd»), яка діє через представництво «Візз Ейр Хангарі Лтд.» на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 07 грудня 2023 року та призначено справу до розгляду на 04 червня 2024 року.

У зв`язку з перебуванням судді Левенця Б.Б. на лікарняному, судове засідання, призначене на 04 червня 2024 року було знято з розгляду та призначено наступну дату засідання на 10 вересня 2024 року.

Згідно протоколу судового засідання від 10 вересня 2024 року в судовому засіданні, після надання пояснень сторонами, було оголошено перерву до 29 жовтня 2024 року.

Відповідно до протоколу судового засідання від 29 жовтня 2024 року, з урахуванням пояснень наданих сторонами та у зв`язку з витребуванням у відповідача довідки про середню заробітну плату позивача, в судовому засіданні оголошено перерву до 10 грудня 2024 року.

30 жовтня 2024 року через систему «Електронний суд» представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подала заявапро відвід колегії суддів Київського апеляційного суду у складі: головуючого судді: Борисової О.В., суддів: Ратнікової В.М., Левенця Б.Б. від розгляду вказаної справи.

Заяву обґрунтовувала тим, що 29 жовтня 2024 року в судовому засіданні при продовженні розгляду справи, на початку засідання головуючий суддя поставила питання представнику позивача щодо наявності в матеріалах справи розрахунку середньої заробітної плати позивача, який був наданий до матеріалів справи представником відповідача в суді першої інстанції. На що, представником позивача ОСОБА_2 повідомлено, що це єдиний розрахунок в матеріалах справи, а загальний розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу, визначений в рішенні судом першої інстанції для стягнення з відповідача на користь позивача, не оскаржувався відповідачем в апеляційній скарзі, про це не було жодних заперечень чи пояснень з боку позивача у поданому відзиві на апеляційну скаргу до суду, апеляційна скарга позивачем не подавалась.

Заявник вважає, що жодних підстав для додаткового витребування у відповідача будь-якого розрахунку (повного чи розширеного) середньої заробітної плати у суду немає. Процесуальний кодекс не передбачає проведення «просто» перевірки будь-якого доказу чи обставин справи за ініціативою суду.

Вказувала, що колегія апеляційного суду, аргументуючи, що здійснюється перевірка законності прийнятого рішення, так як його оскаржує апелянт в повному обсязі та просить скасувати, звертає увагу на необхідність надання суду додаткової інформації при розгляді апеляційної скарги тільки на другому засіданні, не вказуючи про це представнику відповідача на першому засіданні, яке відбулось ще 10 вересня 2024 року.

Зазначала, що в судовому засіданні 29 жовтня 2024 року представник позивача ОСОБА_2 зазначала про відсутність підстав у суду для витребування у відповідача будь-якого розрахунку середньої заробітної плати ОСОБА_1 та звертала увагу колегії суду на відсутність будь-яких обмежень для розгляду справи по суті та вихід до нарадчої кімнати для винесення рішення, що просила зробити саме в цьому засіданні. Разом з тим, колегія суддів, на її думку, не збиралася в цьому засіданні 29 жовтня 2024 року, завершувати розгляд апеляційної скарги, а підстава для відкладення була заздалегідь спланована, що свідчить про упередженість суду та зацікавленість у затягуванні строків розгляду даної справи.

Посилалася на те, що дії колегії суддів не відповідають вимогам ЦПК України, що викликає сумніви в неупередженості суду та вказує на імовірність втручання в здійснення правосуддя з боку третіх осіб.

Вважає, що оскільки, представник відповідача не заперечував на вимогу суду про повторне надання довідки з інформацією, яка вже фактично наявна в матеріалах справи, а апеляційна скарга з цих підстав не подавалась, то є підстави вважати, що такий вплив на суд здійснюється саме з боку апелянта з метою отримання рішення на його користь.

Відповідно до ч.8 ст.40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.

Таким чином, заява про відвід колегії суддів розглядається без повідомлення учасників справи за правилами ч.8 ст.40 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи та заяву про відвід, колегія суддів приходить до висновку про його необґрунтованість з огляду на наступне.

Статтею 36 ЦПК України визначено вичерпний перелік підстав відводу (самовідводу) судді і розширеному тлумаченню ця норма не підлягає.

Так, згідно з ст.36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно ч.3 ст.39 ЦПК України відвід має бути вмотивованим.

Європейський суд з прав людини вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об`єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (Білуха проти України, №33949/02, 49 - 52, від 09 листопада 2006 року).

Як зазначив Європейський суд з прав людини, найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (Hauschildt Case, рішення від 24 травня 1989 року, заява №11/1987/134/188, §48).

Як вбачається зі змісту заяви про відвід, заявник фактично не погоджується з процесуальним рішенням колегії суддів щодо витребування у відповідача довідки про середню заробітну плату позивача.

Разом з тим, відповідно до ч.4 ст.36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Обставини, покладені в основу заяви представника позивача про відвід колегії суддів Київського апеляційного суду у складі: головуючого судді: Борисової О.В., суддів: Ратнікової В.М., Левенця Б.Б., не свідчать про існування підстав, визначених у ст.ст.36, 37 ЦПК України, які викликають чи можуть викликати сумнів у неупередженості та об`єктивності колегії суддів, а відтак колегія суддів вважає заявлений відвід необґрунтованим.

Відповідно до ч.3 ст.40 ЦПК України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Таким чином, питання про відвід колегії суддів відповідно до ч.3 ст.40 ЦПК України підлягає передачі на розгляд іншому судді, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.36, 40 ЦПК України, Київський апеляційний суд,-

У Х В А Л И В:

Справу передати для автоматизованого розподілу відповідно до ч.1 ст.33 ЦПК України з метою визначення судді для розгляду заяви про відвід.

Ухвала набирає законної сили з дня її постановлення та в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: