Ухвала

від 01.11.2024 по справі 761/21247/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

провадження в апеляційній інстанції №2-ві/824/68/2024

справа №761/21247/20

УХВАЛА

01 листопада 2024 року м.Київ

Київський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Поліщук Н.В., розглянувши заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Назаренко Діани Леонідівни про відвід колегії суддів у складі головуючої судді Борисової О.В, суддів Левенця Б.Б., Ратнікової В.М., -

встановив:

В лютому 2024 року Компанією «Візз Ейр Хангарі Лтд.» подано апеляційну скаргу на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 07 грудня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Компанії «Візз Ейр Хангарі Лтд.» («Wizz Air Hungary Ltd»), яка діє через Представництво « Візз Ейр Хангарі Лтд. », треті особи: Первинна профспілкова організація Компанії «Візз Ейр Хангарі Лтд.», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про поновлення на роботі, стягнення середньомісячної заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.

Апеляційна скарга одночасно із матеріалами справи надійшла до Київського апеляційного суду 01 квітня 2024 року.

Відповідно до даних протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01 квітня 2024 року визначено колегію суддів для розгляду вказаної справи у склад суддів: Борисова О.В. (головуючий суддя), Левенець Б.Б., Ратнікова В.М.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 19 квітня 2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Компанії «Візз Ейр Хангарі Лтд.» на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 07 грудня 2023 року. Справу призначено до розгляду в судовому засіданні.

31 жовтня 2024 року на адресу Київського апеляційного суду надійшла заява адвоката Назаренко Д.Л., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , про відвід колегії суддів.

Заяву мотивовано тим, що судове засідання, призначене на 04 червня 2024 року, знято з розгляду у зв`язку із перебуванням судді Левенця Б.Б. у відпустці. Чергове судове засідання призначено на 10 вересня 2024 року.

Судове засідання, призначене на 10 вересня 2024 року, під час якого колегією суддів заслухано пояснення представника скаржника, позивача та його представника, відкладено з підстави закінчення робочого часу суду та у зв`язку із наявністю питань до представника Компанії «Візз Ейр Хангарі Лтд.» у головуючої судді. Чергове судове засідання призначено на 29 жовтня 2024 року.

У судовому засіданні, призначеному на 29 жовтня 2024 року, після продовження розгляду справи головуюча суддя поставила питання представнику позивача щодо наявності в матеріалах справи розрахунку середньої заробітної плати позивача, який був наданий до матеріалів справи представником відповідача в суді першої інстанції. У відповідь представником ОСОБА_1 повідомлено, що це єдиний розрахунок в матеріалах справи, а загальний розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу, визначений в рішенні судом першої інстанції для стягнення з відповідача на користь позивача, не оскаржувався відповідачем в апеляційній скарзі, про це не було жодних заперечень чи пояснень з боку позивача у поданому відзиві на апеляційну скаргу до суду, апеляційна скарга позивачем не подавалась.

Вказує, що колегія суддів безпідставно порушила питання про витребування у Компанії «Візз Ейр Хангарі Лтд.» будь-якого розрахунку (повного чи розширеного) середньої заробітної плати позивача із посиланням на перевірку законності ухваленого рішення суду лише через оскарження Компанією судового рішення у повному обсязі.

Зазначає, що питання щодо додаткової інформації постало лише в межах другого судового засідання у справі (29 жовтня 2024 року) без уточнення такої інформації у сторін в межах першого судового засідання (10 вересня 2024 року). Уважає, що процесуальній дії такого роду спрямовані виключно на відкладення розгляду справи.

Вказує, що в судовому засіданні 29 жовтня 2024 року представник позивача зазначала про відсутність підстав у суду для витребування у відповідача будь-якого розрахунку середньої заробітної плати ОСОБА_1 та звертала увагу колегії суду на відсутність будь-яких обмежень для розгляду справи по суті та вихід до нарадчої кімнати для винесення рішення, що просила зробити саме в цьому засіданні.

Уважає, що колегія суддів не мала наміру в судовому засіданні 29 жовтня 2024 року завершувати розгляд апеляційної скарги, підстава для відкладення судового розгляду є спланованою заздалегідь, що свідчить про упередженість суду та зацікавленість у затягуванні строків розгляду даної справи.

Стверджує, що представник відповідача не заперечував на вимогу суду про повторне надання довідки з інформацією, яка вже фактично наявна в матеріалах справи, а апеляційна скарга з цих підстав не подавалась, відтак є підстави вважати, що такий вплив на суд здійснюється саме з боку скаржника з метою отримання судового рішення на його користь.

Посилається на вихід колегії суддів за межі розгляду справи у порядку частини 1 статті 367 ЦПК України;

на порушення апеляційним судом строків розгляду апеляційної скарги, передбачених статтею 371 ЦПК України;

на відсутність підстав у апеляційного суду витребовувати будь-які докази на стадії апеляційного перегляду за ініціативою суду до встановленого статтею 368 ЦПК України порядку.

Мотивуючи наведеним, просить суд відвести колегію суддів у складі суддів Борисової О.В. (головуючий суддя), Левенця Б.Б., Ратнікової В.М. на підставі пункту 5 частини 1 статті 36 ЦПК України.

Ухвалою Київського апеляційного суд від 31 жовтня 2024 року у складі колегії суддів Борисової О.В. (головуючий суддя), Левенця Б.Б., Ратнікової В.М. справу передано для автоматизованого розподілу відповідно до частини 1 статті 22 ЦПК України з метою визначення судді для розгляду заяви про відвід.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31 жовтня 2024 року для розгляду заяви про відвід колегії суддів визначено суддю Поліщук Н.В.

Відповідно до частини 8 статті 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи.

Відповідно до частини 1 статті 36 ЦПК України:

Суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

У Конвенції про захист прав і основних свобод людини передбачено, що кожна людина має право на справедливий і відкритий розгляд справи незалежним і безстороннім судом упродовж розумного строку, встановленого законом (пункт 1 статті 6 Конвенції).

Наявність безсторонності відповідно до пункт 1 статті 6 Конвенції має визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто те, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у конкретній справі. Згідно з об`єктивним критерієм визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад умови, за яких були б неможливі будь-які сумніви в його безсторонності. Об`єктивний критерій безсторонності означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Правосуддя повинно не тільки чинитись, повинно бути також видно, що воно чиниться. Важливим питанням є довіра, яку суду повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві.

(Рішення ЄСПЛ від 09 листопада 2006 року у справі «Білуха проти України»).

Кожний суддя, стосовно якого існують будь-які сумніви щодо недостатньої неупередженості, повинен відмовитись від розгляду справи.

(Рішення ЄСПЛ у справі «Мікалефф проти Мальти»).

Суддя вважається безстороннім, поки не доведено зворотного. Те, що суддя вже ухвалював рішення у справі, не свідчить про його упередженість.

(Рішення ЄСПЛ у справі «Тесля проти України» (заява №52095/11)).

Згідно із статтею 124 Конституції України розв`язання спорів покладено виключно на суди. При розгляді справи, суд, у відповідності до вимог закону, наділяється правом керувати ходом судового засідання з метою спрямування розгляду у належне процесуальне русло шляхом прийняття відповідних процесуальних рішень.

Відповідно до частини 1 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частини 4 статті 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Із матеріалів справи убачається, що судове засідання, призначене на 10 вересня 2024 року, розпочато о 17 год. 32 хв. та завершено о 18 год. 07 хв. оголошенням перерви до 29 жовтня 2024 року (а.с.160-161).

Як убачається із офіційного сайту Київського апеляційного суду (https://www.kas.gov.ua/) робочими годинами суду є: понеділок-четвер з 09:00 години до 18:00 годин; п`ятниця з 09:00 години до 16:45 годин.

Судове засідання, призначене на 29 жовтня 2024 року, розпочато о 14 год. 03 хв. та завершено о 14 год. 47 хв. продовженням перерви до 10 грудня 2024 року для надання суду довідки. Згідно даних протоколу судового засідання представник позивача - адвокат Назаренко Д.Л. о 14 год. 25 хв. вказала, що має підстави для відводу колегії суддів та потребує часу для узгодження позиції (а.с.179-180).

Із змісту заяви про відвід колегії суддів убачається, що така фактично мотивована не згодою із ухваленими в судовому засіданні процесуальними рішеннями колегії суддів в частині оголошення перерви в судовому засіданні у зв`язку із звершенням робочого часу суду та продовженням перерви в судовому засіданні у зв`язку із витребуванням додаткових доказів у цій справі. Наведені скаржником обставини не можуть бути підставою для відводу колегії суддів згідно частини 4 статті 36 ЦПК України.

Відповідно до частини 3 статті 217 ЦПК України з оголошенням головуючим судового засідання відкритим розпочинається розгляд справи по суті.

Відповідно до частин 2, 6 статті 240 ЦПК України якщо спір, розгляд якого по суті розпочато, не може бути вирішено в даному судовому засіданні, судом може бути оголошено перерву в межах встановлених цим Кодексом строків розгляду справи, тривалість якої визначається відповідно до обставин, що її викликали, з наступною вказівкою про це в рішенні або ухвалі. Якщо в судовому засіданні було оголошено перерву, провадження у справі після її закінчення продовжується зі стадії, на якій було оголошено перерву.

Таким чином, оголошення перерви у судовому засіданні 10 червня 2024 року у зв`язку із завершенням робочого часу суду та наявністю у колегії суддів уточнень щодо обставин справи, які озвучено судом в засіданні 29 жовтня 2024 року при продовженні розгляду, не може бути проявом затягування судового розгляду.

Доводи заяви в частині того, що в судовому засіданні 29 жовтня 2024 року колегія суддів не мала наміру завершувати розгляд апеляційної скарги та оголошувати судове рішення та заплановано відклала судове засідання фактично є припущенням представника позивача та є не згодою із процесуальними рішеннями колегії суддів.

З огляду на наведене, суд не убачає обґрунтованих та достатніх підстав уважати про наявність обставин, які могли б викликати сумніви у неупередженості та об`єктивності складу колегії суддів Борисової О.В. (головуючий суддя), Левенця Б.Б., Ратнікової В.М.

Керуючись статтями 36, 40 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Назаренко Діани Леонідівни про відвід колегії суддів у складі головуючої судді Борисової О.В, суддів Левенця Б.Б., Ратнікової В.М. - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Н.В. Поліщук