Постанова

від 17.10.2024 по справі 160/28324/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

17 жовтня 2024 року м.Дніпросправа № 160/28324/23

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Баранник Н.П.,

суддів: Білак С.В., Щербака А.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Верхньодніпровської міської ради на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 березня 2024 року у справі №160/28324/23 (суддя Конєва С.О., справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження, в порядку письмового провадження) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до скаргу Верхньодніпровської міської ради, третя особа Селянське (фермерське) господарство «Утро» про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду із позовом, в якому просив:

- визнати протиправним рішення Верхньодніпровської міської ради (далі - відповідач) від 04.05.2023р. №1185-25/ІХ Про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства гр. ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Верхньодніпровську міську раду на черговій сесії повторно розглянути заяву позивача про надання йому дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення та передачу у власність шляхом приватизації, земельної ділянки орієнтовною площею 5,1500 умовних кадастрових га для ведення фермерського господарства за рахунок земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 26.7513 га кадастровий номер 1221083300:02:030:0003, яка знаходиться у постійному користуванні Селянського (фермерського) господарства Утро, та прийняти рішення про надання позивачеві дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення та передачу у власність шляхом приватизації, земельної ділянки орієнтовною площею 5,1500 умовних кадастрових га для ведення фермерського господарства за рахунок земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 26.7513 га кадастровий номер 1221083300:02:030:0003, яка знаходиться у постійному користуванні Селянського (фермерського) господарства Утро.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оспорюваним рішенням йому було протиправно та незаконно відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність шляхом приватизації орієнтовною площею 5,1500 умовних кадастрових гектарів для ведення фермерського господарства за рахунок земельної ділянки площею 26,7513 га, яка була надана голові Селянського (фермерського) господарства Утро та перебувала у користуванні членів даного фермерського господарства, у тому числі і позивача, який є членом вказаного фермерського господарства, згідно Державного акту на право постійного користування землею за №121 від 29.12.2000р.. Позивач, має право на безоплатне отримання у приватну власність земельну ділянку у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради згідно до вимог ст.32 Земельного кодексу України, ст.13 Закону України Про фермерське господарство.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 березня 2024 року адміністративний позов задоволено у повному обсязі. Так, судом:

- визнано протиправним та скасоване рішення Верхньодніпровської міської ради від 04.05.2023р. №1185-25/ІХ Про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства гр. ОСОБА_1 ;

- зобов`язано Верхньодніпровську міську раду на черговій сесії ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 №З-285/0/10-22 від 22.02.2022р. та прийняти рішення про надання йому дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення та передачу у власність шляхом приватизації земельної ділянки (паю) орієнтовною площею 5.1500 умовних кадастрових га для ведення фермерського господарства за рахунок земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 26.7513 га кадастровий номер 1221083300:02:030:0003, яка знаходиться у постійному користуванні Селянського (фермерського) господарства Утро згідно Державного акту на право постійного користування землею №121 від 29.12.2000р.

Із рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач, ним була подана апеляційна скарга. В скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, відповідач просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що відповідач, приймаючи оскаржене позивачем рішення, діяв у відповідності до вимог діючого законодавства. Судом не враховано належним чином положення положення підпункту 5 пункту 27 розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України, за якими передбачено, що у період дії воєнного стану в Україні безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється. Положення вказаного підпункту не поширюються на, зокрема, безоплатну передачу у приватну власність громадянам України земельних ділянок, переданих у користування до набрання чинності цим Кодексом (01.01.2002). Саме цей аспект щодо відсутності факту надання у користування земельної ділянки безпосередньо позивачеві на підставі відповідного державного акту на право постійного користування землею і був врахований депутатським корпусом відповідача та слугував підставою для відмови у задоволенні заяви позивача про надання йому дозволу на розробку проекту землеустрою та прийняття спірного рішення.

Відповідач у скарзі наполягає, що до дня припинення або скасування воєнного стану в Україні, відповідно до положень ст.7 Закону України Про правовий режим воєнного стану відсутні законодавчі підстави для задоволення заяви позивача про надання йому дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення та передачу у власність шляхом приватизації, земельної ділянки для ведення фермерського господарства.

Позивач подав письмовий відзив на апеляційну скаргу відповідача. У відзиві зазначає, що рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, тому відсутні підстави для його скасування. Просить залишити апеляційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржене рішення суду першої інстанції без змін.

Звертає увагу, що він має право на безоплатне отримання у приватну власність земельну ділянку у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради згідно до вимог ст.32 Земельного кодексу України, ст.13 Закону України Про фермерське господарство.

Третя особа у справі - Селянське (фермерське) господарство «Утро» - своїм правом подати письмовий відзив на апеляційну скаргу відповідача не скористалося.

Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів ст.311 КАС України.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

З матеріалів справи встановлено, що 29.12.2000р. ОСОБА_2 було надано у постійне користування земельну ділянку загальною площею 27.800 га, розташовану на території Водянської сільської ради, для ведення селянського (фермерського) господарства, що підтверджується копією Державного акту на право постійного користування землею Серії ДП за № 121 (а.с.10).

27.02.2001р. було зареєстроване Селянське (фермерське) господарство Утро, що підтверджується копією Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи (а.с.11).

Згідно відомостей, наявних у витязі з ЄДРПОУ станом на 21.02.2018р. встановлено, що керівником Селянського (фермерського) господарства Утро є ОСОБА_2 , членами господарства є: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 (позивач у справі) (а.с.14).

17.12.2018р. на загальних зборах членів Селянського (фермерського) господарства Утро було прийняте рішення про проведення розпаювання (з наступною приватизацією) між членами СФГ Утро у рівних частках, що складає 5.35026 умовних кадастрових га, на кожного члена СФГ Утро, земельної ділянки загальною площею 26.7513 гектарів, кадастровий номер 1221083300:02:030:0003, розташованої на землях Водянської сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, яка була надана у постійне користування голові СФГ Утро ОСОБА_2 для ведення селянського (фермерського) господарства на підставі акту про право постійного користування землею, серії ДП, від 29.12.2000 року, яка використовується за своїм призначенням Селянським (фермерським) господарством Утро. Також було затверджено схему розподілу земельної ділянки, дане рішення членів СФГ Утро було оформлене протоколом Загальних Зборів №1 від 17.12.2018р. (а.с.15).

ОСОБА_1 22.02.2022р. звернувся із заявою №З-285/0/10-22 до Верхньодніпровської міської ради про надання йому дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення та передачі йому у власність шляхом приватизації, земельної ділянки (паю) орієнтовною площею 5.1500 умовних кадастрових га для ведення фермерського господарства в межах Водянської сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області за рахунок земельної ділянки площею 26.7513 га, кадастровий номер 1221083300:02:030:0003, яка надана голові СФГ Утро ОСОБА_2 у постійне користування для ведення селянського (фермерського) господарства та використовується СФГ Утро (а.с.7-9).

До заяви були додані такі копії документів: копія витягу із статуту СФГ; копія державного акту про право користування землею; протокол загальних зборів членів СФГ Утро; інформація з ДЗК про земельну ділянку; схема розподілу земельної ділянки; довідка про неодержання земельної ділянки в межах приватизації; викопіювання з кадастрової картки (плану); витяг з ЄДРПОУ; довідка про середню частку (пай) на території сільської ради; копії паспорта та ідентифікаційного номера заявника; заява землекористувача про згоду на вилучення землі (а.с.8-9).

За результатами розгляду заяви ОСОБА_1 відповідачем було прийнято рішення від 04.05.2023р. за №1185-25/ІХ Про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства гр. ОСОБА_1 , згідно до п.5 ч.27 розділу Х Перехідні положення Земельного кодексу України. Підставою для відмови зазначено, що безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється (а.с.7).

Вважаючи рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, прийшов до висновків, що оспорюване рішення про відмову позивачеві у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою для передачі йому у власність шляхом приватизації земельної ділянки (паю) орієнтовною площею 5.1500 умовних кадастрових га для ведення фермерського господарства в межах Водянської сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області за рахунок земельної ділянки площею 26.7513 га, кадастровий номер 1221083300:02:030:0003, прийнято відповідачем без дотримання вимог п.п.5 п.27 Перехідних положень ЗК України (у редакції чинній з 07.04.2022р.), Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв), а відповідно, воно не може вважатися таким, що відповідає критеріям, визначеним частиною 2 статті 2 КАС України. Рішення відповідача є таким, що порушує права та інтереси позивача, а тому підлягає визнанню судом протиправним та скасуванню.

З огляду на те, що наявними у цій справі доказами підтверджено відсутність наміру суб`єкта владних повноважень прийняти обґрунтоване та законне рішення за наявності усіх передбачених законодавством умов для прийняття такого рішення, а також, що викладені у оспорюваному рішенні відповідача мотиви не є підставою для відмови у наданні позивачеві дозволу на розроблення проекту землеустрою, у даному випадку, виходячи з вимог п.п.5 п.27 Перехідних положень ЗК України, за приписами якого заборона на надання дозволу на розробку проекту землеустрою не поширюється щодо земельних ділянок, переданих у користування до 01.01.2002р. (дата набрання чинності ЗК України), Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв), який не містить жодних заборон, відповідач не має свободи розсуду за законом, оскільки ними установлений чіткий варіант дій суб`єкта владних повноважень (прийняття рішення про надання дозволу), суд прийшов до висновку, що належним та ефективним способом захисту порушених прав позивача є зобов`язання суб`єкта владних повноважень повторно розглянути заяву позивача та прийняти рішення про надання йому відповідного дозволу на розроблення проекту землеустрою.

Колегія судів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Правовідносини у сфері забезпечення права громадян на землю врегульовані Земельним кодексом України №2768-ІІІ від 25 жовтня 2001 року (далі ЗК України).

Відповідно до статті 12 ЗК України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 34 частини першої статті 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні визначено, що питання регулювання земельних відносин вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

Згідно статті 116 ЗК України, громадяни та юридичні особі набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Згідно із частиною першою статті 31 ЗК України землі фермерського господарства можуть складатися із: 1) земельних ділянок, що належать громадянам України членам фермерського господарства на праві власності, користування; 2) земельних ділянок, що належать фермерському господарству на праві власності, користування.

Порядок приватизації земельних ділянок членами фермерських господарств врегульовано статтею 32 ЗК України.

Так, за ст.32 ЗК України громадянам України - членам фермерських господарств передаються безоплатно у приватну власність надані їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради.

Дія частини першої цієї статті не поширюється на громадян, які раніше набули права на земельну частку (пай).

За змістом пункту а частини першої статті 121 ЗК України передбачено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району.

Відповідно до частини шостої статті 118 ЗК України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, клопотання подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

За частиною сьомою цієї ж статті передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Аналіз наведених вище норм свідчить про те, що будь-який громадянин України має право звернутися до уповноваженого органу із клопотанням та вищенаведеними визначеними законодавством документами щодо надання йому дозволу на розроблення документації із землеустрою за земельну ділянку, в тому числі, для ведення фермерського господарства. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає таке клопотання у місячний строк і приймає рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає вмотивовану відмову у його наданні. Підстави для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою визначені частиною сьомою статті 118 ЗК України та їх перелік є вичерпним.

Разом з тим, як встановлено судом зі змісту рішення відповідача від 04.05.2023р. №1185-25/ІХ, підставами для його прийняття було те, що під час дії воєнного стану безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється згідно підпункту 5 пункту 27 розділу Х Перехідних положень ЗК України (а.с.7).

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

На час розгляду цієї справи в суді, в Україні діє воєнний стан, правових режим якого визначається Законом України Про правовий режим воєнного стану від 12 травня 2015 року №389-УІІІ.

Законом України від 24 березня 2022 року №2145-ХІ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану, який набрав чинності 07 квітня 2022 року, внесені зміни до деяких законодавчих актів України, зокрема, до Земельного кодексу України.

Вказаним Законом розділ Х Перехідні положення Земельного кодексу України доповнено пунктом 27, згідно з яким під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням таких особливостей, як безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється.

Колегія суддів зазначає, що це правило стосується виключно порядку безоплатної передачі земель державної та комунальної власності (у тому числі надання дозволів на розроблення проекту землеустрою).

Заборони на надання дозволу на розроблення документації із землеустрою з метою безоплатної передачі у приватну власність земель (паїв), що не належать до земель державної або комунальної власності, чинне вище згадане законодавство не містить.

Земельна ділянка, з приводу якої позивач звернувся до відповідача із заявою про надання йому дозволу на розроблення проекту землеустрою як члену селянського (фермерського) господарства (паю) знаходиться у постійному користуванні Селянського (фермерського) господарства Утро, яка була надана у користування голові вказаного СФГ.

Таким чином, звернення позивача було обумовлено не метою отримання земельної ділянки із фонду державної або комунальної власності, а здійснено з метою реєстрації та оформлення земельної ділянки (паю), яка перебувала у постійному користуванні голови та членів селянського фермерського господарства згідно Державного акту на право постійного користування землею серії ДП від 29.12.2000, що свідчить про протиправність оспорюваного рішення щодо відмови позивачеві у наданні дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою з посиланням на п.п.5 п.27 Перехідних положень Земельного кодексу України.

Згідно приписів статті 12 Закону України Про фермерське господарство землі фермерського господарства можуть складатися із земельних ділянок, що належать фермерському господарству, зокрема, на праві користування.

А за приписами ст.13 згаданого Закону, члени фермерського господарства мають право на одержання безоплатно у власність із земель державної і комунальної власності земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю).

Членам фермерських господарств передаються безоплатно у приватну власність із раніше наданих їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради. Земельні ділянки, на яких розташовані житлові будинки, господарські будівлі та споруди фермерського господарства, передаються безоплатно у приватну власність у рахунок земельної частки (паю).

Тобто, право користування земельною ділянкою, наданою для ведення селянського (фермерського) господарства до 01.01.2002р. (набрання чинності Земельним кодексом України) голові такого СФГ, належить усьому фермерському господарству, тобто, всім його членам, а відповідно, члени фермерського господарства мають право на безоплатне отримання земельної частки (паю) за рахунок земельної ділянки, яка перебуває у користуванні у СФГ, на рівні із головою такого СФГ, що відповідає принципу правової визначеності, справедливості та легітимній меті.

Доказів про отримання позивачем раніше паю матеріали справи не містять, а відповідачем суду не надано.

Із наведеного слід дійти висновку, що позивач, як член СФГ Утро, був користувачем земельної ділянки, наданої голові цього СФГ ОСОБА_2 згідно Державного акту на право постійного користування землею серії ДП за №121 від 29.12.2000р., тобто, до набрання чинності Земельним кодексом України - 01.01.2002р..

Згідно ж підпункту 5 пункту 27 Перехідних положень ЗК України (у редакції, чинній з 07.04.2022р.), під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням таких особливостей: безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється.

Положення згаданого підпункту не поширюється, зокрема, на безоплатну передачу у приватну власність громадянам України земельних ділянок, переданих у користування до набрання чинності цим Кодексом.

За умови встановлення судом факту користування вказаною земельною ділянкою позивачем як членом СФГ Утро, наданої голові цього СФГ ОСОБА_2 згідно Державного акту на право постійного користування землею серії ДП за №121 від 29.12.2000р. з 27.02.2001р. (дати реєстрації ФГ Утро згідно Свідоцтва про його реєстрацію а.с.11), тобто, до набрання чинності Земельним кодексом України до 01.01.2002р., що не спростовано відповідачем жодними іншими доказами, суд дійшов правильних висновків, що заборона, встановлена п.п.5 п.27 Перехідних положень ЗК України (у редакції, чинній з 07.04.2022р.) на позивача не поширюється.

Оскаржене позивачем рішення прийнято відповідачем без урахування вище наведених приписів та встановлених судом обставин, тому таке рішення є протиправним та підлягало скасуванню.

Обираючи ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, суд обгрунтовано вийшов за межі позовних вимог та не тільки визнав оспорюване рішення протиправним, а й скасував його.

Оскільки доказами у справі підтверджено відсутність наміру суб`єкта владних повноважень прийняти правомірне та законне рішення за наявності передбачених законодавством умов для його прийняття, а також, що викладені у рішенні відповідача мотиви не є підставою для відмови у наданні позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою, відповідач не має свободи розсуду за законом, оскільки таким установлений чіткий варіант дій суб`єкта владних повноважень (прийняття рішення про надання дозволу), суд обгрунтовано зобов`язав відповідача повторно розглянути заяву позивача та прийняти рішення про надання йому відповідного дозволу на розроблення проекту землеустрою.

З урахуванням викладеного, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим підстав для його скасування не вбачається. Доводи апеляційної скарги відповідача правильних висновків суду не спростовують, в задоволенні скарги слід відмовити.

З урахуванням вимог ст. 139 КАС України, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст.311, п.1 ч.1 ст.315, ч.1 ст.316, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Верхньодніпровської міської ради- залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 березня 2024 року у справі № 160/28324/23 - залишити без змін.

Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Головуючий - суддяН.П. Баранник

суддяС.В. Білак

суддяА.А. Щербак