Постанова

від 31.10.2024 по справі 420/33401/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 жовтня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/33401/23Перша інстанція: суддя Потоцька Н.В.

Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого:Градовського Ю.М.

суддів:Турецької І.О.,

Шеметенко Л.П.

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2024р. по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОВІ-ДИСТРИБУШН» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2023р. ТОВ «ОВІ-ДИСТРИБУШН» звернулося до суду із позовом до ГУ ДПС в Одеській області, ДПС України, у якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС в Одеській області про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН від 26.10.2023р. за №9798086/38352380 та за №9798106/38352380;

- зобов`язати ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкові накладні за №460, дата складання: 22.05.2023р., загальна сума з урахуванням ПДВ: 1 543,2грн., покупець: ТОВ «ЛОГОС-ЕКО» та за №270, дата складання: 8.08.2023р., загальна сума з урахуванням ПДВ: 5 810,58грн., покупець: ТОВ «ЛОГОС-ЕКО».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за результатами здійснення господарських операцій ним сформовано та направлено на реєстрацію у ЄРПН, податкові накладні за №460 від 22.05.2023р. та за №270 від 8.08.2023р..

Проте, реєстрацію зазначених податкових накладних було зупинено, запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК.

На виконання цієї пропозиції позивач надав пояснення щодо зупинених податкових накладних разом із відповідними документами.

Однак, контролюючим органом прийнято рішення про відмову реєстрації вищевказаних податкових накладних в ЄРПН, у зв`язку із наданням платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства.

Позивач вважає вказані рішення протиправними, оскільки ним надано до контролюючого органу повний пакет документів, який підтверджує здійснення господарських операцій, якому комісією не надано належної оцінки. Крім того, у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних не зазначено які конкретно документи необхідно надати комісії для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних, а у рішеннях про відмову в реєстрації податкових накладних не конкретизовано, які саме документи складено з порушенням законодавства і в чому ці порушення полягають.

Також, позивач стверджує, що всі документи первинного бухгалтерського обліку, оформлені сторонами, не мають дефекту форми, змісту або походження, котрі в силу ст.198, 201 ПК України, ч.2 ст.9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. за №88, спричиняли б втрату цими документами доказової сили.

Посилаючись на вказане просив позов задовольнити.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2024р. адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовано рішення ГУ ДПС в Одеській області про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригувань в ЄРПН №9798086/38352380 від 26.10.2023р. та №9798106/38352380 від 26.10.2023р..

Зобов`язано ДПС України зареєструвати в ЄРПН наступні податкові накладні:

1) податкова накладна №460, дата складання: 22.05.2023р., загальна сума з урахуванням ПДВ: 1 543,2грн., покупець: ТОВ «ЛОГОС-ЕКО»;

2) податкова накладна №270, дата складання: 8.08.2023р., загальна сума з урахуванням ПДВ: 5 810,58грн., покупець: ТОВ «ЛОГОС-ЕКО».

Стягнуто з ГУ ДПС в Одеській області на користь ТОВ «ОВІ-ДИСТРИБУШН» суму судового збору у розмірі 5 368грн. за подання адміністративного позову, сплаченого за платіжною інструкцією №2503 від 30.11.2023р..

Не погодившись із даним судовим рішенням, ГУ ДПС в Одеській області подало апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про залишення скарги без задоволення, а рішення суду без змін, з наступних підстав.

Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ «ОВІ-ДИСТРИБУШН» було надано усі необхідні для реєстрації податкових накладних первинні документи податкового та бухгалтерського обліку, які підтверджують реальність господарських операцій, проте, податковим органом не надано належної оцінки цим первинним документам, що і стало помилковою підставою для прийняття рішень про відмову в реєстрації спірних податкових накладних в ЄРПН.

Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об`єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи під час апеляційного розгляду, що ТОВ «ОВІ-ДИСТРИБУШН» (ЄДРПОУ 38352380) зареєстроване 24.09.2012р., номер запису в Єдиному державному реєстрі 15561020000044516. Основним видом діяльності є - неспеціалізована оптова торгівля (КВЕД 46.90).

Також, ТОВ «ОВІ-ДИСТРИБУШН» орендує приміщення:

- офісне приміщення 30,8кв.м. за адресою: м.Одеса, вул.Дальницька, буд.43/15, що є юридичною адресою, згідно договору оренди частини будівлі №16 від 1.05.2019р. з ТОВ «Фланкер»;

- офісне приміщення 80кв.м. за адресою: м.Одеса, вул.Аеропортівська,16, згідно договору оренди частини будівлі №03-7/20 від 1.07.2020р. з ТОВ «Метр-1»;

- складські приміщення 537кв.м. за адресою: м.Одеса, вул.Аеропортівська,16 А, згідно договору оренди частини будівлі №03-7/20 від 1.07.2020р. з ТОВ «Метр-1»;

- складські приміщення 500кв.м. за адресою: м.Одеса, вул.Аеропортівська,16 Д, згідно договору оренди частини будівлі №03-7/20 від 1.07.2020р. з ТОВ «Метр-1».

Судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи під час апеляційного розгляду, що сплата за орендовані приміщення здійснюється щомісячно, підтвердженням цього є банківська виписка.

Дані про місце здійснення діяльності надані та прийняті ДПІ у Формі №20-ОПП.

Також, для провадження діяльності є комп`ютерна техніка, офісні меблі, складське приладдя та МБП для коректного зберігання товару. Наявність придбання фіксується в зворотно-сальдовій відомості бухгалтерського рахунку №10.

Закупівля товару для подальшого перепродажу позивачем здійснюється в українських постачальниках та ФОП. Основними постачальниками є: ТОВ «АВТОЖЕНЕВА» (ЄДРПОУ 44120159), ТОВ «Авто-мат»(ЄДРПОУ 43943688), ТОВ «Вітол» (ЄДРПОУ 32178897), ТОВ «НВП «АPTXIM» (ЄДРПОУ 379715349), ТОВ «АРЕОН УКРАЇНА» (ЄДРПОУ 38077462), НВП «Океан» у вигляді ТОВ (ЄДРПОУ 20948362), ТОВ «СНУП «ДРАКЕНБЕРГ» (ЄДРПОУ 442432930), ФОП ОСОБА_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_1 ), ФОП ОСОБА_2 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ).

Основними покупцями є: ПП «АГРОТЕХПОСТАЧ ПЛЮС» (ЄДРПОУ 35111493), ПП «Шипшина» (ЄДРПОУ 35145549), ТОВ «АВТО ТОРГ 2000» (ЄДРПОУ 37143612), ТОВ «АФРАКО» (ЄДРПОУ 37645823), ТОВ «ОЛДІ-ЖИТОМИР» (ЄДРПОУ 35238424), ПП «Фірма «Яско» (ЄДРПОУ 23057072), ТОВ «ЦЕНТР «ГАЗ ЗАПЧАСТИНА» (ЄДРПОУ 32696035).

Перевезення вантажу покупцям або від постачальника здійснюється транспортом ФОП ОСОБА_3 згідно договору №ОМГ-7 від 15.10.2022р. та транспортом ФОП Осипова П.Г. згідно договору №ОПГ-10 від 15.10.2022р. (наявне в матеріалах справи). Послуга здійснюється на основі заявки яка надається перевізнику. Оплата за послугу здійснюється, згідно договору, підтвердженням цього є банківська виписка.

Організація вантажно-розвантажувальних робіт виконують штатні працівники складу (штатний розклад), згідно посадових інструкцій.

Закупівля та продаж товару здійснюється силами найманих працівників підприємства які офіційно працевлаштовані та зазначені в штатному розкладі.

На підставі реалізації позивачем товару на адресу ТОВ «РОСЗАПЧАСТИНА» (ЄДРПОУ 37442881) згідно договору №21-ОВІ від 24.03.2021р., 22.05.2023р. ТОВ «ОВІ-ДИСТРИБУШН» було складено податкову накладну за №460 та направлено на реєстраціє в ЄРПН.

Відповідно до матеріалів справи, що перевезення вказаного товару здійснювалось транспортом покупця. Оплата за реалізований товар сплачується по безготівкому рахунку, згідно договору, підтвердженням надходження коштів є банківська виписка.

Реалізований товар був придбаний у ТОВ «АВТОЖЕНЕВА» (ЄДРПОУ 44120159), згідно Видаткової накладної №11 від 1.10.2021р., до якої була складена та отримана Податкова накладна №1 від 1.10.2022р..

Підтвердженням отримання товару від постачальника є Акт прийому-передачі товару від 1.10.2021р. Надходження товару на склад підтверджується документом оприбуткування товарів на склад №1-011021 від 1.10.2021р..

Оплата за придбаний товар здійснюється згідно договору №26/04/210 від 26.04.2021р. по безготівковому рахунку, підтвердженням надходження коштів за товар є банківська виписка.

Товар був придбаний у ТОВ «ВІТОЛ» (ЄДРПОУ 32178897), згідно Видаткової накладної №БУ2 від 3.04.2023р., до якої була складена та отримана Податкова накладна №351 від 3.04.2023р..

Підтвердженням отримання товару від постачальника є Акт прийому-передачі товару від 3.04.2023р.. Надходження товару на склад підтверджується документом оприбуткування товарів на склад №БУ2-030423 від 3.04.2023р..

Оплата за придбаний товар здійснюється згідно договору №21/12/19/0 від 21.12.2019р. по безготівковому рахунку, підтвердженням надходження коштів за товар є банківська виписка.

Також, на підставі реалізації позивачем товару ТОВ «ЄЗАПЧАСТИНИ» (ЄДРПОУ 37442881) згідно договору №21-ОВІ від 24.03.2021р., 8.08.2023р. ТОВ «ОВІ-ДИСТРИБУШН» було складено податкову накладну за №270, яка була сформована згідно Видаткової накладної №ДН48 від 8.08.2023р. при реалізації товару. Вказана податкова накладна була направлена на реєстрацію в ЄРПН.

Судом першої встановлено та підтверджена матеріалами справи під час апеляційного розгляду, що перевезення товару здійснювалось транспортом покупця.

Оплата за реалізований товар сплачується по безготівкому рахунку, згідно договору, підтвердженням надходження коштів є банківська виписка.

Вказаний товар був придбаний у ТОВ «ВІТОЛ» (ЄДРПОУ 32178897), згідно Видаткової накладної №БУ2 від 3.04.2023р., до якої була складена та отримана Податкова накладна №351 від 3.04.2023р..

Підтвердженням отримання товару від постачальника є Акт прийому-передачі товару від 3.04.2023р. Надходження товару на склад підтверджується документом оприбуткування товарів на склад №БУ2- 030423 від 3.04.2023р.

Оплата за придбаний товар здійснюється згідно договору №21/12/19/0 від 21.12.2019р. по безготівковому рахунку, підтвердженням надходження коштів за товар є банківська виписка.

Проте, квитанціями з автоматизованої системи «Єдине вікно подання електронних документів, податкові накладні за №460 від 22.05.2023р. та за №270 від 8.08.2023р. прийнято, але реєстрацію зупинено та зазначено, що обсяг постачання товару/послуги 8513, 9026 перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, у зв`язку з чим запропоновано надати пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної в ЄРПН.

На виконання вказаних квитанцій, ТОВ «ОВІ-ДИСТРИБУШН» були надані відповідні пояснення разом із пакетом документів, який підтверджує здійснення господарських операцій.

Однак, рішеннями Комісії за №9798086/38352380 та за №9798106/38352380 від 26.10.2023р. позивачу відмовлено в реєстрації податкових накладних за №460 від 22.05.2023р., за №270 від 8.08.2023р. в ЄРПН, з підстав надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства.

Не погодившись із вказаними рішеннями, позивач подав скарги до ДПІ, проте, за результатами розгляду скарг, Комісією податкового органу було прийнято рішення про залишення скарг без задоволення та рішення Комісії про відмову в реєстрації податкових накладних залишено без змін.Не погодившись із зазначеними рішеннями податкового органу та вважаючи, що до податкового органу позивачем надано повний та вичерпний перелік документів, який відображає усі аспекти господарських операцій між товариством та його контрагентами, позивач звернувся в суд із відповідним позовом.

Перевіряючи правомірність прийняття оскаржуваних рішень податкового органу, з урахуванням підстав, за якими позивач пов`язує їх протиправність та скасування, судова колегія виходить з наступного.

Приписами ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями п.201.1 ст.201 ПК України встановлено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Приписами п.201.10. ст.201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених п.201.1 цієї статті та/або п.192.1 ст.192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до п.201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

В свою чергу положення п.201.16. ст.201 ПК України визначають, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному КМУ.

Відповідно до п.п.10,11 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою КМУ №1165 від 11.12.2019р., (далі Порядок №1165) у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 12 грудня 2019р. № 520.

Відповідно до п.п.4,5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних /розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженому наказом Мінфіну 12 грудня 2019р. №520 (далі - Порядок №520) у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі. Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Відповідно до п.п.9,11 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня. Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Верховний Суд за результатами аналізу наведених норм у постановах від 18 листопада 2021р. у справі № 380/3498/20, від 20 січня 2022р. у справі № 140/4162/21 дійшов висновку, що чинними нормативно-правовими актами визначено вичерпний перелік підстав, які можуть слугувати підставою для прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних.

При цьому, як підтверджується змістом п.5 Порядку №520, передбачений цим пунктом перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, не є вичерпним.

Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій контролюючого органу.

Суб`єкти владних повноважень, ухвалюючи рішення, якими, зокрема, обмежується права платника податків, повинні уникати надмірного формалізму. Обсяг документів, які надаються платниками податку на додану вартість з метою усунення сумнівів у контролюючих органів щодо легальності відповідної операції за наслідками якої складено податкову накладну, яку подано для реєстрації якої в ЄРПН і, хоч і є визначеним у Порядку №520, проте завжди є унікальним та залежить від організації господарських взаємовідносин між суб`єктами господарювання, змісту договірних відносин між такими, а також особливостями законодавчого врегулювання діяльності тієї чи іншої сфери бізнесу. Саме за результатами детального дослідження змісту документів (в тому числі договору), наданих на підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, можливим є формування висновків щодо можливості чи неможливості реєстрації є ЄРПН податкової накладної, реєстрація якої була зупинена згідно із відповідною квитанцією.

У постанові від 3 листопада 2021р. у справі № 360/2460/20 Верховний Суд за наслідками аналізу положень Порядку №520 зазначив, що можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

Як вбачається із матеріалів справи, що у квитанціями, якими ТОВ «ОВІ-ДИСТРИБУШН» повідомлено про зупинення реєстрації спірних податкових накладних з підстав: «Відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України, реєстрація спірних ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 8513/9026, дорівнює або перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.». Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в ЄРПН.

Згідно із пунктом 6 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Як вбачається із матеріалів справи, що підставою для зупинення реєстрації податкових накладних слугувало те, що Обсяг постачання товару/послуги 8513/9026, дорівнює або перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Апеляційний суд зазначає, що зупинення реєстрації ПН/РК за п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій відбувається у разі одночасного дотримання трьох умов: відсутність товару в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товару, що на постійній основі постачається; обсяг постачання дорівнює або перевищує товарні залишки; переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Отже, у разі зупинення реєстрації податкових накладних на підставі п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, контролюючий орган має витребувати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітити платнику податків у своїх поясненнях.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 27 січня 2022р. по справі за №380/2365/21.Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду, що на виконання вимог цієї норми ТОВ «ОВІ-ДИСТРИБУШН» направлено до податкового органу пояснення разом із відповідними документами на підтвердження операцій із контрагентами. Необхідно звернути увагу на те, що податковий орган у своїх квитанціях не конкретизував саме які документи позивач мав надати йому, а після отримання, наданих позивачем документів, ніяких додаткових документів від позивача не вимагав.

Як вбачається із оскаржуваних рішень, податковий орган відмовив ТОВ «ОВІ-ДИСТРИБУШН» в реєстрації податкових накладних з підстав: «надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства. Додаткова інформація (зазначити конкретні документи): первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні».

Водночас, судова колегія зазначає, що жоден із вказаних документів не підкреслений податковим органом, що загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акту правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Вживання податковим органом загального посилання на надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства без конкретизації, не може вважатись обґрунтованим.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії призводить до його протиправності.Разом з тим, судова колегія звертає увагу на те, що саме лише зазначення про складання документів із порушенням та/або відсутність документів не є достатньою та законною підставою для відмови в реєстрації податкових накладних, оскільки контролюючий орган має зазначити об`єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкових накладних з урахуванням відсутності таких документів, при цьому надана оцінка тим документам, що фактично подано платником податку.

Натомість, позивачем на спростування обставин, зазначених у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, надало пояснення та відповідні первинні та бухгалтерські документи.

При цьому, судова колегія вважає, що надані позивачем до суду первинні документи доводять відсутність підстав для відмови у реєстрації спірних податкових накладних.

Окрім того, судова колегія зазначає, що приймаючи рішення про реєстрацію податкових накладних, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкових накладних, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 7.12.2022р. по справі за №500/2237/20.

Також, надаючи правову оцінку прийнятому відповідачем рішенню про відмову у реєстрації податкових накладних, апеляційний суд вкотре зазначає про те, що контролюючий орган визначив лише загальні підстави прийняття такого рішення, не зазначивши конкретної інформації щодо причин та підстав його прийняття.

На вирішення питання щодо правомірності оскаржуваних рішень про відмову у реєстрації податкової накладної впливає й той факти, що недотримання податковим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації щодо оформлення квитанції прямо вказує на те, що рішення, яке прийняте на наступному етапі, тобто рішення Комісії про відмову у реєстрації ПН, теж не є законним.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.07.2019р. у справі за №815/2985/18, від 10.04.2020р. у справі за №819/330/18, висновки якого, в силу вимог ч.5 ст.242 КАС України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Отже, контролюючий орган не довів обґрунтованості відмови позивачу у реєстрації податкових накладних за №460 від 22.05.2023р. та за №270 від 8.08.2023р.

Під час розгляду даної справи, позивачем, на підтвердження своїх тверджень, були надані відповідні докази та документи, а саме ті документи, які товариством було надано ДПС при подачі спірних податкових накладних.

Розглянувши надані документи, судова колегія вважає, що товариством було надано до податкового органу весь перелік первинних документів на підтвердження реальності господарських операцій та у податкового органу при дослідженні вказаних документів не виникало питань щодо їх оформлення чи фіктивності, а також надані документи повністю спростовують доводи податкового органу зазначені в апеляційній скарзі.

При цьому, судова колегія звертає увагу, що окрім доводів щодо скасування судового рішення першої інстанції, податковим органом не надано жодного відповідного і належного доказу.

Що стосується єдиного посилання в апеляційній скарзі, як на правомірність оскаржуваних рішень, щодо того, що товариством на розгляд комісії надано банківські виписки, які складені з порушенням чинного законодавства, оскільки відсутні обов`язкові реквізити, зокрема підпис надавача платіжних послуг та підпис платника, то судова колегія вважає такі посилання необґрунтованими, виходячи з наступного.

Так, дослідивши матеріали справи, судова колегія зазначає, що товариством не надавалися до комісії банківські виписки, а разом із поясненнями позивач надавав платіжні доручення, про що свідчать і долучені до матеріалів справи скріншоти з журналу повідомлень щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відновленню ПК/РК.

Також, судова колегія зазначає, що самий по собі процес банківської безготівкової оплати певних послуг є подією об`єктивною, тобто платник позбавлений можливості сформувати платіжний документ, якщо оплати не відбулось. До того ж, якщо у контролюючого органу є сумніви щодо реальності здійснення оплати між контрагентами, то він не позбавлений можливості, по-перше, здійснити власну перевірку, звернувшись до банківської установи, а по-друге, надіслати запит платнику щодо надання копії відповідного платіжного документу, засвідченого фінансовою установою.

Окрім того, судова колегія звертає увагу на те, що товариством надавались як до комісії податкового органу, так і до суду виписки по рахункам (а.с.69-108), з яких вбачається проведення спірних господарських операцій та рух коштів на рахунках позивача.

При цьому, апеляційний суд звертає увагу на те, що апелянтом не зазначено більше жодного доводу на підтвердження своїх дій та рішень щодо відмови у реєстрації спірних податкових накладних.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення адміністративного позову ТОВ «ОВІ-ДИСТРИБУШН» та скасування оскаржуваних рішень податкового органу про відмову у реєстрації податкових накладних, оскільки позивачем надано усі необхідні документи, які підтверджують факт здійснення господарських операцій за поданими податковими накладними, а податковим органом не доведено протилежне.

Апеляційний суд також враховує, що Верховний Суд неодноразово, зокрема, у постановах від 12 листопада 2019р. у справі за №816/2183/18, від 18 лютого 2020р. у справі за №360/1776/19, від 27 квітня 2020р. у справі за №360/1050/19, від 18 червня 2020р. у справі за №824/245/19-а та ряді інших наголошував на тому, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Також, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що в своїй судовій практиці Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах «Беєлер проти Італії» [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п.120, ECHR 2000-I, «Онер`їлдіз проти Туреччини» [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п.128, ECHR 2004-XII, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява №21151/04, п.72, від 8 квітня 2008р., і «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява №10373/05, п.51, від 15 вересня 2009р.). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п.74, від 20 травня 2010р., і «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п.37, від 25 листопада 2008р.) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах «Онер`їлдіз проти Туреччини» (Oneryildiz v. Turkey), п.128, та «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), п.119).

Крім того, Резолюцією Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977р. урядам держав-членів рекомендовано керуватися у своєму праві й адміністративній практиці принципами, які наводяться у додатку до цієї резолюції.

Ці принципи застосовуються для захисту осіб, як фізичних, так і юридичних, в адміністративних процедурах відносно будь-яких індивідуальних заходів або рішень, які були прийняті в ході здійснення публічної влади і які за своїм характером безпосередньо впливають на їхні права, свободи або інтереси (адміністративні акти).

В ході реалізації цих принципів слід ураховувати належним чином вимоги щодо належного та ефективного управління, а також інтереси третіх сторін та основні публічні інтереси. У випадках, коли вимоги зумовлюють необхідність внесення змін або вилучення одного чи більше принципів у конкретних випадках або в специфічних сферах публічної адміністрації, слід докласти всіх можливих зусиль, відповідно до фундаментальних цілей цієї резолюції, для досягнення якомога вищого ступеня справедливості.

Такими принципами, згідно з Додатком до Резолюції, зокрема, є:

- право бути вислуханим, що означає, що щодо будь-якого адміністративного акту, який за своїм характером може несприятливо впливати на права, свободи або інтереси особи, така особа може пред`явити факти й аргументи та, у відповідних випадках, докази, що будуть ураховані адміністративним органом;

- виклад мотивів, що означає, що якщо адміністративний акт є таким, що за своїм характером несприятливо впливає на права, свободи або інтереси особи, така особа отримує інформацію про мотиви, на яких він ґрунтується. Інформація про мотиви зазначається в акті або передається відповідній особі, за її запитом, у письмовій формі протягом розумного строку.

Враховуючи вищенаведене, судова колегія вважає, що дії податкового органу по прийняттю спірних рішень, в яких не наведено мотиви його ухвалення свідчать про порушення відповідачем як принципу належного урядування, так і принципів, закріплених в Резолюції Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977р., а також свідчать про непрозорість та непередбачуваність дій відповідача, що перешкоджають можливості платника податків планувати в подальшому свою господарську діяльність.

Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У контексті оцінки доводів позовної заяви та апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

В доводах апеляційної скарги апелянт посилався на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.

За таких обставин, судова колегія вважає, що рішення суду ухвалено з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для його скасування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.246,315,316 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2024р. залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді: І.О. Турецька

Л.П. Шеметенко