Постанова

від 30.10.2024 по справі 910/14359/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" жовтня 2024 р. Справа№ 910/14359/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Корсака В.А.

суддів: Буравльова С.І.

Алданової С.О.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи матеріали апеляційної скарги Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.07.2024, повний текст рішення складено 05.07.2024

у справі №910/14359/21 (суддя Нечай О.В.)

за первісним позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "УЛФ-Фінанс"

про стягнення 851 735,33 грн

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УЛФ-Фінанс"

до 1. Приватного підприємства "Тойрас"

2. Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

про солідарне стягнення 1 836 165,15 грн

В С Т А Н О В И В:

Рух справи

30.08.2021 Приватне підприємство "С В Л" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "УЛФ-Фінанс" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 851735,33 грн, з яких 353494,30 грн за Договором фінансового лізингу №3475/03/19-Г від 14.03.2019, 181946,97 грн за Договором фінансового лізингу №3546/03/19-Г від 25.03.2019 та 316294,06 грн за Договором фінансового лізингу №4991/10/19-Г від 08.10.2019.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскільки укладені між позивачем та відповідачем вищевказані договори фінансового лізингу є розірваними і відповідачем не повернуто частину лізингових платежів - відшкодування вартості предметів лізингу, вказана сума є безпідставно набутою відповідачем та має бути повернута позивачу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.09.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/14359/21, постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 06.10.2021.

05.10.2021 до Господарського суду міста Києва надійшла зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "УЛФ-Фінанс" до Приватного підприємства "С В Л" та ОСОБА_1 про солідарне стягнення 939614,85 грн, з яких 452028,68 грн заборгованості, 83872,70 грн витрат, пов`язаних з примусовим вилученням предметів лізингу, 110939,18 грн неустойки, 59342,47 грн пені, 181245,15 грн штрафу, 39214,90 грн інфляційних втрат та 12971,77 грн 3% річних.

Зустрічний позов мотивовано неналежним виконанням ПП "С В Л" взятих на себе зобов`язань за договорами фінансового лізингу №3475/03/19-Г від 14.03.2019, №3546/03/19-Г від 25.03.2019 та №4991/10/19-Г від 08.10.2019 та неналежним виконанням ОСОБА_1 зобов`язань за договорами поруки від 14.03.2019, від 25.03.2019 та від 08.10.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.12.2021 було прийнято до розгляду зустрічний позов ТОВ "УЛФ-Фінанс" до ПП "С В Л" та ОСОБА_1 про солідарне стягнення 939614,85 грн, вимоги за зустрічним позовом об`єднано в одне провадження з первісним позовом, підготовче засідання призначено на 19.01.2022.

19.01.2022 до Господарського суду міста Києва від ТОВ "УЛФ-Фінанс" надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог за зустрічним позовом, за змістом якої ТОВ "УЛФ-Фінанс" збільшено заявлені ним позовні вимоги на 46222,88 грн, з яких 25350,76 грн пені, 16488,06 грн інфляційних втрат і 4384,06 грн 3 % річних та заява про зміну предмета зустрічного позову, відповідно до якої позивач за зустрічним позовом доповнив позовні вимоги вимогою про солідарне стягнення з ПП "С В Л" та ОСОБА_1 збитків у розмірі 422490,72 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.01.2022 було прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "УЛФ-Фінанс" про збільшення розміру позовних вимог за зустрічним позовом та заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "УЛФ-Фінанс" про зміну предмета зустрічного позову, запропоновано відповідачам за зустрічним позовом у строк до закінчення підготовчого провадження надати суду письмові пояснення з урахуванням заяви ТОВ "УЛФ-Фінанс" про зміну предмета зустрічного позову.

У підготовчому засіданні 15.03.2023 судом було прийнято до розгляду заяву ТОВ "УЛФ-Фінанс" про збільшення розміру позовних вимог, оголошено перерву до 12.04.2023.

17.05.2023 до Господарського суду міста Києва від ТОВ "УЛФ-Фінанс" надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог.

У підготовчому засіданні 14.06.2023 судом було прийнято до розгляду заяву ТОВ "УЛФ-Фінанс" про збільшення розміру позовних вимог, оголошено перерву до 05.07.2023.

09.08.2023 до загального відділу діловодства Господарського суду міста Києва від ТОВ "УЛФ-Фінанс" надійшли додаткові письмові пояснення та повідомлення про зміну найменування та місцезнаходження позивача за первісним позовом, відповідача-1 за зустрічним позовом у цій справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.08.2023 було змінено найменування позивача за первісним позовом та відповідача-1 за зустрічним позовом з Приватного підприємства "С В Л" на Приватне підприємство "Тойрас". Повідомлено сторін про те, що підготовче засідання у справі №910/14359/21 призначено на 23.08.2023.

22.08.2023 представником Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1. сформовано в системі "Електронний суд" заяву про заміну сторони її правонаступником, яку 22.08.2023 зареєстровано в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду". Заявник просив замінити позивача у справі № 910/14359/21 - Приватне підприємство "Тойрас" шляхом залучення до участі у справі його правонаступника - Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.09.2023 суд перейшов зі стадії розгляду справи № 910/14359/21 по суті на стадію підготовчого провадження. Роз`єднано в два самостійні провадження позовні вимоги за первісним позовом Приватного підприємства "Тойрас" до Товариства з обмеженою відповідальністю "УЛФ-Фінанс" про стягнення 851735,33 грн; за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УЛФ-Фінанс" до Приватного підприємства "Тойрас", ОСОБА_1 про солідарне стягнення 1836165,15 грн.

Господарській справі за позовом Приватного підприємства "Тойрас" до Товариства з обмеженою відповідальністю "УЛФ-Фінанс" про стягнення 851735,33 грн залишено №910/14359/21 та продовжено її розгляд в порядку загального позовного провадження.

Господарську справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УЛФ-Фінанс" до Приватного підприємства "Тойрас", ОСОБА_1 про солідарне стягнення 1836165,15 грн передано за виключною підсудністю до Господарського суду Дніпропетровської області. Відкладено підготовче засідання на 04.10.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.10.2023 було зупинено провадження у справі № 910/14359/21 до перегляду ухвали Господарського суду міста Києва від 13.09.2023 в порядку апеляційного провадження, передано матеріали справи № 910/14359/21 до суду апеляційної інстанції для розгляду апеляційної скарги ТОВ "УЛФ-Фінанс" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.09.2023.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2023 було частково задоволено апеляційну скаргу ТОВ "УЛФ-Фінанс", скасовано ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.09.2023 у справі № 910/14359/21 в частині роз`єднання в два самостійних провадження позовних вимог за первісним та зустрічним позовами та направлення справи за позовом ТОВ "УЛФ-Фінанс" до ПП "Тойрас", ОСОБА_1 про солідарне стягнення 1836165,15 грн за виключною підсудністю до Господарського суду Дніпропетровської області, справу в цій частині передано до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.01.2024 було задоволено заяву Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про заміну сторони її правонаступником в справі № 910/14359/21, замінено позивача за первісним позовом у справі № 910/14359/21 - Приватне підприємство "Тойрас" на його правонаступника - Фізичну особу - підприємця ОСОБА_1, відкладено підготовче засідання на 14.02.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.02.2024 було зупинено провадження у справі № 910/14359/21 до перегляду ухвали Господарського суду міста Києва від 24.01.2024 в частині задоволення заяви Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про заміну сторони її правонаступником, передано матеріали справи №910/14359/21 до суду апеляційної інстанції для розгляду апеляційної скарги ТОВ "УЛФ-Фінанс" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.01.2024 в частині задоволення заяви Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про заміну сторони її правонаступником.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.05.2024 було залишено без задоволення апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "УЛФ-Фінанс", ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.01.2024 у справі № 910/14359/21 залишено без змін, судові витрати за перегляд ухвали у суді апеляційної інстанції покладено на скаржника.

10.06.2024 матеріали справи № 910/14359/21 повернулись до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.06.2024 було поновлено провадження у справі № 910/14359/21, підготовче засідання призначено на 03.07.2024.

02.07.2024 представником ТОВ "УЛФ-Фінанс" сформовано в системі "Електронний суд" додаткові пояснення, у яких викладено клопотання про зупинення провадження у справі, які 02.07.2024 зареєстровано в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду".

Вказане клопотання обґрунтоване тим, що ОСОБА_1 проходить службу в лавах Збройних Сил України, що, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України, є підставою для зупинення провадження у справі.

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду, що оскаржується та мотиви її прийняття

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.07.2024 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "УЛФ-Фінанс" про зупинення провадження у справі задоволено. Зупинено провадження у справі № 910/14359/21 до припинення перебування ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України. Зобов`язано сторін повідомити суд про усунення обставин, які зумовили зупинення провадження у справі.

Ухвала мотивована тим, що ОСОБА_1 проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 військової частини НОМЕР_2 Збройних Сил України, що підтверджується витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 329 від 24.11.2023, довідкою військової частини НОМЕР_1 від 20.03.2024 № 59Д та відомостями, що містяться у посвідченні офіцера ОСОБА_1 серії НОМЕР_3 .

Суд зазначив, що ОСОБА_1 належить до осіб офіцерського складу й проходить не базову (строкову) військову службу, тому підлягає застосуванню саме імперативна норма п. 3 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржувана ухвала прийнята судом без об`єктивного, всебічного та повного з`ясування всіх обставин, що мають значення для справи, а отже судове рішення є необґрунтованим, незаконним та таким, що прийнято з порушенням норм процесуального права.

Зокрема, апелянт зазначив, що:

- інтереси позивача за первісним позовом у цій справі представляє професійний адвокат, повноваження якого договором не обмежені, який приймає участь від мого імені у всіх судових засіданнях та звітує про хід розгляду справи; особиста участь позивача у засіданнях не є необхідною;

- ОСОБА_1 , перебуваю на службі у складі Збройних Сил України, однак він є зацікавленим у розгляді цієї справи та розраховує на кошти у разі виграшу справи, які йому необхідні для купівлі пікапу (оскільки попередній було знищено), який потрібен військовому підрозділу для виконання бойових завдань на ліні бойового зіткнення з окупаційними військами;

- суд не надав будь-якої правової оцінки заяві ОСОБА_1 про прискорення розгляду справи, у якій він повідомив суд, що його інтереси у цій справі представляє професійний адвокат, повноваження якого договором не обмежені, який приймає участь від його імені у всіх судових засіданнях та звітує про хід розгляду справи;

- поза увагою суду залишився той факт, що аналогічне клопотання ТОВ "УЛФ-Фінанс" про зупинення провадження у справі вже розглядалось Північним апеляційним господарським судом, який ухвалою від 15.05.2024 у його задоволені відмовив;

- оскаржувана ухвала прийнята з порушенням ст. 236 ГПК України та без урахування висновків щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, наведену у постанові від 15 серпня 2023 року у справі №174/760/21.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Товариство з обмеженою відповідальністю "УЛФ-Фінанс" та Приватного підприємства "Тойрас" не скористались своїм правом згідно ч. 1 ст. 263 ГПК України та не надав суду письмового відзиву на апеляційну скаргу, що згідно ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.07.2024 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у наступному складі: головуючий суддя - ОСОБА_2., судді: Тищенко О.В., Гончаров С.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.07.2024 відкладено вирішення питання щодо апеляційної скарги у справі №910/14359/21 до надходження матеріалів справи.

25.07.2024 до суду апеляційної інстанції надійшли матеріали справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.07.2024 (у склад колегії суддів: ОСОБА_2., судді: Тищенко О.В., Гончаров С.А.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.07.2024 по справі №910/14359/21. Розгляд апеляційної скарги Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.07.2024 по справі №910/14359/21 постановлено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв (відзивів) та клопотань в письмовій формі протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали.

На підставі службової записки та розпорядження Північного апеляційного господарського суду від 25.09.2024, у зв`язку зі звільненням у відставку судді ОСОБА_2 на підставі Рішення Вищої ради правосуддя від 10.09.2024, призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/14359/21.

Згідно Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.09.2024, апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Корсак В.А. - головуючий суддя, судді - Буравльов С.І., Алданова С.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.09.2024 зазначену апеляційну скаргу прийнято до провадження у визначеному складі колегії суддів: Корсак В.А. - головуючий суддя, судді: Буравльов С.І., Алданова С.О. Розгляд апеляційної скарги постановлено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції

Згідно з п. 12) ч. 1 ст. 255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції, зокрема, про зупинення провадження у справі.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 8, 9, 12, 18, 31, 32, 33, 34 частини першої статті 255 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ст. 269, ч. 1 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення апеляційної скарги в межах викладених скаржником доводів та вимог, виходячи з наступного.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як вже було зазначено, ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.07.2024 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "УЛФ-Фінанс" про зупинення провадження у справі задоволено. Зупинено провадження у справі № 910/14359/21 до припинення перебування ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України. Зобов`язано сторін повідомити суд про усунення обставин, які зумовили зупинення провадження у справі.

Ухвала мотивована тим, що ОСОБА_1 проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 військової частини НОМЕР_2 Збройних Сил України, що підтверджується витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №329 від 24.11.2023, довідкою військової частини НОМЕР_1 від 20.03.2024 № 59Д та відомостями, що містяться у посвідченні офіцера ОСОБА_1 серії НОМЕР_3 .

За висновком суду першої інстанції, ОСОБА_1 належить до осіб офіцерського складу й проходить не базову (строкову) військову службу, тому підлягає застосуванню саме імперативна норма п. 3 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів не погоджується, виходячи з наступного.

Згідно статті 129 Конституції України одними із основних засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 227 ГПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове або повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

Отже, процесуальний закон пов`язує необхідність зупинення провадження у справі з фактом перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про Збройні Сили України» Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності.

Військова служба у Збройних Силах України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до законів України, є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком осіб (за винятком випадків, визначених законом), пов`язаній із захистом України.

Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень (стаття 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»).

Воєнний стан введено в Україні з 24 лютого 2022 року.

До основних засад судочинства частиною третьої статті 2 ГПК України віднесено розумність строків розгляду справи судом, пропорційність, диспозитивність, змагальність сторін.

Виходячи зі змісту статті 12, частини третьої статті 13 ГПК України кожна сторона реалізує свої процесуальні права на власний розсуд з метою досягнення бажаного процесуального результату.

Приписи пункту 3 частини першої статті 227 ГПК України мають своєю метою захист процесуальних прав учасника господарського процесу, який перебуває у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції. Вони покликані забезпечити об`єктивний розгляд справи.

Провадження у справі підлягає зупиненню лише у випадку наявності обставин, які перешкоджають розгляду справи.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у складі Збройних Сил України, що підтверджується, зокрема, копією посвідчення офіцера серія НОМЕР_3 , копією довідки від 20.03.2024 № 59Д за підписом командира військової частини НОМЕР_1 . Майора ОСОБА_1 призначено заступником командира військової частини НОМЕР_1 з 24.11.2023 (додано копію витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 за №329 від 24.11.2023.).

Згідно матеріалів справи, в інтересах ОСОБА_1 діє адвокат Уланівський Сергій Євгенійович (згідно ордеру на надання правничої (правової) допомоги Серії ВТ № 1033166 від 17.05.2023, виданий на підставі договору про надання правової допомоги від 17.05.2023). (а.с. 312, т. 2).

Зазначений адвокат активно приймає участь у розгляді справи, наполягає на завершенні перегляду справи. Дії відповідача, який наполягає на зупиненні провадження у справі з посиланням на обставини, з ним не пов`язані, не відповідають принципу добросовісності. За таких обставин інститут зупинення провадження у справі не може бути застосований у цій справі на шкоду інтересам позивача, меті цього інститут та принципам господарського судочинства.

На переконання колегії суддів, в цьому конкретному випадку зупинення провадження у справі суперечить інтересам позивача, який активно бере участь у її розгляді через свого представника, а також меті та принципам судочинства.

Щодо висновку суду першої інстанції про імперативність п. 3 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України, що регламентує обов`язковість зупинення провадження у справи.

Європейський суд з прав людини зауважував, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, від 21 жовтня 2010 року, § 47).

Європейська конвенція з прав людини (ЄКПЛ) є одним із фундаментальних міжнародних документів, що визначає мінімальні стандарти прав та свобод людини. Для України як держави-учасниці Ради Європи Конвенція має особливе значення, оскільки її норми безпосередньо впливають на внутрішнє законодавство та правозастосовчу практику. Застосування ЄКПЛ сприяє утвердженню принципу верховенства права в Україні, забезпечуючи захист прав та свобод кожної особи. Конвенція є інструментом інтеграції України в європейське правове поле та сприяє гармонізації національного законодавства з європейськими стандартами. ЄКПЛ гарантує широкий спектр прав та свобод, у тому числі право на справедливий суд тощо. Норми ЄКПЛ можуть бути безпосередньо застосовані українськими судами при розгляді справ. ЄКПЛ використовується для тлумачення національного законодавства з метою приведення його у відповідність до вимог Конвенції. ЄКПЛ та протоколи до неї мають переважну силу над національним законодавством України.

Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру (п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Отже, в контексті застосування положень процесуального закону про зупинення провадження у справі що розглядається слід керуватися вимогами ЄКПЛ з точки зору дотримання права особи на справедливий суд у конкретній ситуації.

Колегія наголошує, що вимоги процесуального закону повинні застосовуватись в залежності від конкретних обставин справи, з врахуванням принципів розумності та з дотримання завдання цивільного судочинства, яким є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Судовий захист прав і свобод людини і громадянина необхідно розглядати як вид державного захисту прав і свобод людини і громадянина. І саме держава бере на себе такий обов`язок відповідно до ч. 2 ст. 55 Конституції України. Право на судовий захист передбачає і конкретні гарантії ефективного поновлення в правах шляхом здійснення правосуддя. Відсутність такої можливості обмежує це право. А за змістом ч. 2 ст. 64 Конституції України право на судовий захист не може бути обмежене навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану (рішення Конституційного Суду України від 07.05.2002 №8-рп/2002).

Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ у справі «Красношапка проти України»).

Європейський суд з прав людини зауважував, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, від 21.10.2010, §47).

Однією з основних засадам (принципів) господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом (п 10 ч. 1 ст. 3 ГПК України).

Вимога щодо дотримання розумного строку розгляду справи спрямована на швидкий захист судом порушених прав особи, оскільки будь-яке зволікання може негативно відобразитися на правах, які підлягають захисту, а відсутність своєчасного судового захисту може призводити до ситуацій, коли наступні дії суду вже не матимуть значення для особи та її прав.

Зупинення провадження по справі - це врегульована законом й оформлена ухвалою суду тимчасова перерва в провадженні у справі, викликана наявністю однієї із передбачених у законі обставин, які перешкоджають розглядові справи, до моменту, коли ці обставини перестануть існувати або будуть вчинені необхідні дії. Тобто інститут зупинення судового провадження застосовується не просто у зв`язку із виникненням підстав, передбачених процесуальним законом, а обумовлюється наявністю обставин, які створюють об`єктивні перешкоди для здійснення судового розгляду.

Обов`язок суду зупинити провадження у справі зумовлений об`єктивною неможливістю її розгляду, викликаний наявністю однієї із передбачених у законі обставин, які перешкоджають розглядові справи, коли зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити певні обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі суд у кожному випадку повинен з`ясовувати, чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Необґрунтоване зупинення провадження у справі може призвести до затягування строків її розгляду й перебування учасників справи в стані невизначеності, що покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справи упродовж розумного строку.

За таких обставин інститут зупинення провадження у справі не може бути застосований у цій справі на шкоду інтересам позивача, меті цього інституту та принципам цивільного судочинства та положенням ЄКПЛ.

Зупинення провадження має бути доцільним і мотивованим. Суд аналізує ймовірні наслідки зупинення, з урахуванням суті спірних правовідносин тощо, щоб це не призвело до безпідставного затягування строків розгляду справи; суд повинен встановити потребу відступу від принципу розумності строків розгляду справи судом.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції у справі, що розглядається, дійшов помилкового висновку про наявність підстав для зупинення провадження.

Приймаючи судове рішення у цій справі, суд апеляційної інстанції також враховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 15.08.2023 у справі № 174/760/21 щодо застосування норм процесуального права, які регулюють зупинення провадження у справі у зв`язку з перебування позивача у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан. Обставини зазначеної справи є аналогічними зі справою, що розглядається.

При цьому, колегія застосовує частину 5 статті 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якої висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно п. 6 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 280 ГПК України передбачено, що підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду в частині зупинення провадження у справі на підставі п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України не можна визнати такою, що прийнята з дотриманням норм процесуального права, а тому оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження її розгляду, з урахуванням викладених висновків апеляційного господарського суду у даній постанові.

Судові витрати

Оскільки судом апеляційної інстанції остаточного рішення зі спору у цій справі не приймається, то розподіл судових витрат за перегляд оскаржуваної ухвали в апеляційному порядку підлягає здійсненню судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи, згідно із загальними правилами ст. 129 ГПК України.

Керуючись Главою 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.07.2024 у справі №910/14359/21 скасувати.

Справу повернути Господарському суду міста Києва для продовження її розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя В.А. Корсак

Судді С.І. Буравльов

С.О. Алданова