ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"15" травня 2024 р. Справа№ 910/14359/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Гончарова С.А.
суддів: Яковлєва М.Л.
Шаптали Є.Ю.
за участю секретаря судового засідання Кузьмінської О.Р.,
за участю представника (-ів) згідно протоколу судового засідання від 15.05.2024
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "УЛФ-Фінанс"
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.01.2024 (повний текст складено 29.01.2024)
у справі № 910/14359/21(суддя - Нечай О.В.)
за первісним позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
до Товариства з обмеженою відповідальністю "УЛФ-Фінанс"
про стягнення 851 735, 33 грн
та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УЛФ-Фінанс"
до відповідача 1 - Приватного підприємства "Тойрас"
до відповідача 2 - ОСОБА_1
про солідарне стягнення 1 836 165, 15 грн,
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.01.2024 заяву Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про заміну сторони її правонаступником в справі № 910/14359/21 задоволено. Замінено позивача за первісним позовом у справі № 910/14359/21 - Приватне підприємство "Тойрас" на його правонаступника - Фізичну особу - підприємця ОСОБА_1. Відкладено підготовче засідання на 14.02.24 на 16:45 год.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою, 08.02.2024 (згідно дати звернення до системи "Електронний суд") Товариство з обмеженою відповідальністю "УЛФ-Фінанс" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.01.2024 у справі № 910/14359/21, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.01.2024 у справі № 910/14359/21 в частині задоволення заяви Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про заміну позивача за первісним позовом у справі №910/14359/21 - Приватне підприємство "Тойрас" на його правонаступника Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 та ухвалити нову ухвалу в цій частині, якою відмовити у задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про заміну позивача за первісним позовом у справі №910/14359/21 - Приватне підприємство "Тойрас" на його правонаступника Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1.
Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив, що ФОП ОСОБА_1 не доведено наявність заборгованості ТОВ «УЛФ-ФІНАНС» перед ПП «С В Л» (наразі ПП «ТОЙРАС») по вищезазначеним договорам фінансового лізингу, оскільки суду не було надано доказів, які підтверджують дану обставину та підтвердження, що ФОП ОСОБА_1 дійсно набув статус нового кредитора за договором фінансового лізингу №3475/03/19-Г від 14.03.2019 року, №3546/03/19-Г від 25.03.2019 року та договором фінансового лізингу №4991/410/19-Г від 08.10.2019 року на підставі наявної заборгованості.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу скаржник вказує, що суд першої інстанції при розгляді заяви про заміну позивача первісного позову не встановив даний факт та не відмовив у задоволені заяви ФОП ОСОБА_1, чим порушив ст.ст. 11, 203, 215, 512, 514, 626, 627, 628, 638 ЦК України, що в свою чергу згідно ст. 311 ГПК України є безумовною підставою для скасування ухвали господарського суду м. Києва від 24.01.2024 року по справі №910/14359/21 в частині задоволення заяви Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про заміну позивача за первісним позовом у справі № 910/14359/21 - Приватне підприємство "Тойрас" (Україна, 49045, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Кільченська, буд. 17; ідентифікаційний код: 39032621) на його правонаступника - Фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ).
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.02.2024, апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Гончаров С.А., судді Шаптала Є.Ю., Яковлєв М.Л.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.02.2024 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/14359/21 та відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "УЛФ-Фінанс" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.01.2024 до надходження матеріалів справи з Господарського суду міста Києва.
22.02.2024 від Господарського суду міста Києва до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи 910/14359/21.
Суддя Шаптала Є.Ю. з 21.02.2023 по 01.03.2024 перебував на лікарняному.
Суддя Яковлєв М.Л. з 27.02.2024 по 01.03.2024 перебував на лікарняному.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "УЛФ-Фінанс" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.01.2024 у справі № 910/14359/21. Призначено до розгляду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "УЛФ-Фінанс" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.01.2024 у справі № 910/14359/21 у судовому засіданні 20.03.2024.
14.03.2024 (згідно дати звернення до системи «Електронний суд) від Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній заперечує проти доводів апеляційної скарги та просить суд залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.
Відзив обґрунтовано тим, що предметом відступлення права вимоги є не права кредитора за договірними зобов`язаннями, а право вимоги, належне Первісному кредитору до Товариства з обмеженою відповідальністю «УЛФ-Фінанс» у зобов`язаннях з повернення безпідставно набутих коштів - частини лізингових платежів, що компенсують частину вартості предметів лізингу. Отже, ніякої згоди боржника на укладення договору про відступлення права вимоги у вказаних зобов`язаннях отримувати не потрібно.
Також відзив вмотивовано тим, що грошові зобов`язання ТОВ «УЛФ-ФІНАНС» з повернення грошових коштів в розмірі 851 735,33 грн, які виникли на підставі ст. 1212 ЦК України, оскільки підстава на якій вони набуті, згодом відпала (договори розірвано), є невиконаними перед ПП «С В Л», то кредитор у цих зобов`язаннях може бути заміненим у відповідності до ст.ст. 519-519 ЦК України на підставі договору про відступлення права вимоги.
19.03.2024 (згідно дати звернення до системи «Електронний суд) від Товариства з обмеженою відповідальністю "УЛФ-Фінанс" надійшло клопотання про зупинення провадження по справі до набрання законної сили судовим рішенням по справі №916/634/24.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.03.2024 відкладено розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "УЛФ-Фінанс" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.01.2024 у справі № 910/14359/21 на 27.03.2024.
27.03.2024 розгляд справи не відбувся, у зв`язку з перебуванням Головуючого судді Гончарова С.А. з 26.03.2024 по 30.03.2024 у відрядженні, з 31.03.2024 по 13.04.2024 у відпустці та з 15.04.2024 по 26.04.2024 у відпустці.
04.04.2024 (згідно дати звернення до канцелярії суду) від ФОП ОСОБА_1 надійшло клопотання про прискорення розгляду справи.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.04.2024 призначено до розгляду у судовому засіданні справу №910/14359/21 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "УЛФ-Фінанс" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.01.2024 на 15.05.2024.
02.05.2024 (згідно дати звернення до системи "Електронний суд") від представника ОСОБА_1 адвоката Уланівського Сергія Євгенійовича до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява про проведення засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.05.2024 заяву представника ОСОБА_1 адвоката Уланівського Сергія Євгенійовича про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено. Розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "УЛФ-Фінанс" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.01.2024 у справі № 910/14359/21 призначено в режимі відеоконференції на раніше визначену дату 15.05.2024.
14.05.2024 (згідно дати звернення до системи «Електронний суд) від Товариства з обмеженою відповідальністю "УЛФ-Фінанс" надійшло клопотання про зупинення провадження по справі до припинення перебування ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України.
15.05.2023(згідно дати звернення до системи «Електронний суд) від Товариства з обмеженою відповідальністю "УЛФ-Фінанс" надійшли додаткові пояснення, які обґрунтовані тим, відповідачами за зустрічним позовом було використано приватно-правовий інструментарій для уникнення виконання вищезазначених судових рішень, а господарський суд міста Києва, задовольняючи заяву про заміну Позивача за первісним позовом створив (зокрема не залучивши третіх осіб - кредиторів ПП «ТОЙРАС», які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору до участі у справі) правові підстави для уникнення виконання вищезазначених судових рішень, (3)що в свою чергу є підставою для перегляду ухвали господарського суду м. Києва від 24.01.2024 року по справі №910/14359/21 та рішення по даній справі на підставі заяв (апеляційних скарг) третіх осіб - кредиторів ПП «ТОЙРАС», що в свою чергу порушує право ТОВ «УЛФ-ФІНАНС» на гарантоване ч. 1 ст. 2 ГПК України справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом цього господарського спору та грубо порушує засади (принципи) господарського судочинства, які закріплені ч.3 ст. 2 ГПК України.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.05.2024 у задоволені клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "УЛФ-Фінанс" про зупинення провадження по справі до набрання законної сили судовим рішенням по справі №916/634/24 відмовлено та у задоволені клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "УЛФ-Фінанс" про зупинення провадження у справі №910/14359/21 до припинення перебування Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України відмовлено.
У судове засідання, що відбулось 15.05.2024 з`явились представники Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю "УЛФ-Фінанс", надали свої пояснення, щодо суті спору та просили суд задовольнити іх вимоги викладені в процесуальних документах. Приватне підприємство "Тойрас" в судове засідання не з`явився про час, дату та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення штрих-код № 06 002 640 538 00. Також, представником Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 заявлено усне клопотання про прискорення розгляду справи.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Приватне підприємство "С В Л" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "УЛФ-Фінанс" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 851735,33 грн, з яких 353494,30 грн за Договором фінансового лізингу №3475/03/19-Г від 14.03.2019, 181946,97 грн за Договором фінансового лізингу №3546/03/19-Г від 25.03.2019 та 316294,06 грн за Договором фінансового лізингу №4991/10/19-Г від 08.10.2019.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскільки укладені між позивачем та відповідачем вищевказані договори фінансового лізингу є розірваними і відповідачем не повернуто частину лізингових платежів - відшкодування вартості предметів лізингу, вказана сума є безпідставно набутою відповідачем та має бути повернута позивачу.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.09.2021 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/14359/21, постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 06.10.2021.
05.10.2021 до загального відділу діловодства Господарського суду міста Києва надійшла зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "УЛФ-Фінанс" до Приватного підприємства "С В Л" та ОСОБА_1 про солідарне стягнення 939614,85 грн, з яких 452028,68 грн заборгованості, 83872,70 грн витрат, пов`язаних з примусовим вилученням предметів лізингу, 110939,18 грн неустойки, 59342,47 грн пені, 181245,15 грн штрафу, 39214,90 грн інфляційних втрат та 12971,77 грн 3% річних.
Зустрічний позов мотивовано неналежним виконанням ПП "С В Л" взятих на себе зобов`язань за договорами фінансового лізингу №3475/03/19-Г від 14.03.2019, №3546/03/19-Г від 25.03.2019 та №4991/10/19-Г від 08.10.2019 та неналежним виконанням ОСОБА_1 зобов`язань за договорами поруки від 14.03.2019, від 25.03.2019 та від 08.10.2019.
22.08.2023 представником Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 сформовано в системі "Електронний суд" заяву про заміну сторони її правонаступником, яку 22.08.2023 зареєстровано в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду". Заявник просив замінити позивача у справі № 910/14359/21 - Приватне підприємство "Тойрас" шляхом залучення до участі у справі його правонаступника - Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
Розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "УЛФ-Фінанс", колегія суддів дійшла висновку, що вона не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Статтею 52 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.
Процесуальне правонаступництво, передбачене статтею 52 Господарського процесуального кодексу України, - це перехід процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.08.2020 у справі № 917/1339/16.
Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони у матеріальному правовідношенні її правонаступником). У зв`язку з цим для вирішення судом питання про процесуальну заміну сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов`язків до іншої особи - правонаступника.
Відповідно до статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (частина 1 статті 513 Цивільного кодексу України).
Статтею 514 Цивільного кодексу України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням (стаття 516 Цивільного кодексу України).
Отже, згідно з вимогами чинного законодавства України заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії судового процесу.
Передання кредитором своїх прав іншій особі за договором відступлення права вимоги є правонаступництвом, і правонаступник кредитора має право звертатись до суду із заявою про заміну сторони у справі.
25.07.2023 між Приватним підприємством "С В Л" (цедент) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (цесіонарій) було укладено Договір про відступлення права вимоги (цесії) № 250723 (далі - Договір), згідно з п. 1 якого у порядку та на умовах, визначених цим Договором, цедент відступає цесіонарієві, а цесіонарій набуває у повному обсязі право вимоги, належне цедентові, і стає кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю "УЛФ-Фінанс" (код ЄДРПОУ 41110750) (далі - боржник) у зобов`язаннях з повернення безпідставно набутих коштів - частини лізингових платежів, що компенсують частину вартості предметів лізингу:
- за Договором фінансового лізингу № 3475/03/19-Г від 14.03.2019, укладеним між цедентом і боржником з усіма змінами та доповненнями у розмірі 353494,30 грн;
- за Договором фінансового лізингу № 3546/03/19-Г від 25.03.2019, укладеним між цедентом і боржником з усіма змінами та доповненнями у розмірі 181946,97 грн;
- за Договором фінансового лізингу № 4991/410/19-Г від 08.10.2019, укладеним між цедентом і боржником з усіма змінами та доповненнями у розмірі 316294,06 грн,
або у іншому розмірі, що буде стягнутим з боржника на користь позивача судовим рішенням у справі № 910/14359/21, яке набрало законної сили, за результатами розгляду позову до Товариства з обмеженою відповідальністю "УЛФ-Фінанс", а також у зобов`язаннях боржника з відшкодування судових витрат понесених цедентом у справі №910/14359/21 до моменту укладення цього Договору, у розмірі, що буде стягнутим з боржника на користь позивача судовим рішенням у вказаній справі, яке набрало законної сили.
У п. 3 Договору зазначено, що до цесіонарія переходить зазначене в п. 1 цього Договору право вимоги цедента до боржника в обсязі та на умовах, що існують на день укладення цього Договору. Цей Договір є достатнім та належним доказом переходу до нового кредитора прав первісного кредитора у зобов`язанні та розміру цього зобов`язання. Копії всіх документів, які засвідчують право вимоги, що відступається за цим Договором, знаходяться у матеріалах справи № 910/14359/21, яка перебуває у провадженні Господарського суду міста Києва.
Право вимоги, зазначене в п. 1 цього Договору, що відступається цесіонарієві, переходить до нього в день укладення цього Договору. Цей Договір є підставою для здійснення процесуального правонаступництва цедента у справі № 910/14359/21 (п. 4 Договору).
Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами (п. 9 Договору).
У матеріалах справи міститься повідомлення про відступлення права вимоги від 16.08.2023, у якому Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 повідомив ТОВ "УЛФ-Фінанс" про набуття права вимоги відповідно до Договору.
Як вбачається зі змісту п. 3 Договору, підтвердженням переходу прав вимоги від цедента до цесіонарія є безпосередньо цей Договір.
Статтею 204 Цивільного кодексу України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Згідно з частиною третьою статті 215 Цивільного кодексу України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Відсутність згоди боржника на заміну кредитора у зобов`язанні, якщо обов`язковість такої згоди передбачено договором, про що стверджує ТОВ "УЛФ-Фінанс", є підставою для визнання недійсним на підставі ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України договору про відступлення права вимоги, оскільки у такому випадку договір про відступлення права вимоги суперечить приписам ч. 1 ст. 516 цього Кодексу (правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 11.10.2023 у cправі № 910/15043/21).
Матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про визнання недійсним укладеного між Приватним підприємством "С В Л" та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 Договору.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що відбулась заміна сторони у матеріальних правовідносинах (відбувся перехід права вимоги), а саме відбулась заміна кредитора у зобов`язаннях з повернення частини коштів, що компенсують частину вартості предмета лізингу відповідно до договорів фінансового лізингу № 3475/03/19-Г від 14.03.2019, № 3546/03/19-Г від 25.03.2019 та № 4991/10/19-Г від 08.10.2019, і є предметом судового розгляду в справі № 910/14359/21.
Таким чином, на підставі статті 52 Господарського процесуального кодексу України, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про наявність достатніх правових підстав для здійснення заміни сторони (позивача за первісним позовом) у справі №910/14359/21 - Приватного підприємства "Тойрас" на його процесуального правонаступника - Фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 щодо стягнення з відповідача 851 735,33 грн.
Щодо доводів скаржника про не залучення третіх осіб - кредиторів ПП «ТОЙРАС», які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору до участі у справі, колегією суддів відхиляється з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 50 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.
Так приписами ч. 2, 3 ст. 50 ГПК України встановлено, якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що ПП «ТОЙРАС» є учасником по справі 910/14359/21, а саме відповідачем-1 за зустрічним позовом, справа №910/14359/21 зупинена на стадії підготовчого провадження, тому суд першої інстанції після поновлення провадження по справі має право за клопотанням сторони чи з власної ініціативи вирішити питання щодо залучення ПП «ТОЙРАС» в якості третьої особи (за первісним позовом), яка не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
Інші доводи, на які посилалися сторони під час розгляду даної справи, залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги, як необґрунтовані та такі, що не спростовують висновків суду щодо задоволення позову.
Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).
Судом враховується, що Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого та правомірного висновку про заміну сторони її правонаступником в справі № 910/14359/21 Приватне підприємство "Тойрас" на його правонаступника Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1.
З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "УЛФ-Фінанс" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.01.2024 у справі № 910/14359/21 є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.
У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.
Керуючись ст. 2, 129, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 281 - 282 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "УЛФ-Фінанс" - залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.01.2024 у справі № 910/14359/21 - залишити без змін.
Судові витрати, за перегляд ухвали у суді апеляційної інстанції, покласти на скаржника.
Матеріали справи повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, передбаченому ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст складено 28.05.2024
Головуючий суддя С.А. Гончаров
Судді М.Л. Яковлєв
Є.Ю. Шаптала
Суд | Північний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 15.05.2024 |
Оприлюднено | 31.05.2024 |
Номер документу | 119363012 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань лізингу |
Господарське
Північний апеляційний господарський суд
Гончаров С.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні