Постанова

від 23.10.2024 по справі 922/1832/24

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2024 року м. Харків Справа № 922/1832/24

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Білоусова Я.О.,

суддя Мартюхіна Н.О.,

за участю секретаря судового засідання Бєлкіної О.М.,

представників сторін:

позивача Підлипенський Д.В. на підставі довіреності від 20.11.2023 №608, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС №9271/10 від 31.07.2020,

відповідача Конопатський М.М. на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії АН №1317391 від 15.12.2023, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДН №4989 від 28.02.2018,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду, у режимі відеоконференції, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "Харків-Прилад" (вх.№2034Х/2) на рішення Господарського суду Харківської області від 02.08.2024, ухвалене у приміщенні Господарського суду Харківської області суддею Рильовою В.В., дата складання повного тексту рішення - 02.08.2024, у справі №922/1832/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України", м. Київ,

до Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "Харків-Прилад", м. Харків,

про стягнення 346 210, 13грн

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Харківської області від 02.08.2024 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" задоволено повністю; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "Харків-Прилад" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" 346 210, 13грн, з яких пеня у розмірі 250 797, 89грн та штраф у розмірі 95 412, 24грн, а також витрати зі сплати судового збору в розмірі 5 193, 15грн.

Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що договір про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) №4600005615 від 11.02.2022 року, а також специфікація до договору містять положення щодо строку поставки товару постачальником (180 днів з дня укладання договору), тобто до 10.08.2022; відповідачем не заперечується, що товар відповідно до договору поставлено не було.

Отже, суд дійшов висновку про прострочення відповідачем строку поставки товару за договором № 4600005615 від 11.02.2022.

Місцевим господарським судом здійснено перевірку розрахунку пені та штрафу, зробленого позивачем та встановлено, що позивачем були вірно визначена сума штрафу і пені та період прострочення.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, відповідач звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 02.08.2024 у справі №922/1832/24 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю; також просить стягнути з позивача на свою користь понесені судові витрати.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що військова агресія рф проти України є форс-мажором для договору №4600005615 від 11.02.2022.

Як вказує апелянт, відповідач об`єктивно не міг повідомити позивача про настання форс-мажорних обставин до 06.03.2022, оскільки у м. Харкові та Харківській області не працювали відділення поштового зв`язку.

Апелянт посилається на пункт 8.4. договору, яким передбачено, що при настанні обставин непереборної сили виконання зобов`язань за цим договором продовжується на строк, відповідний строку дії вказаних обставин.

На думку апелянта, він довів підтвердження форс-мажорної обставини у даному випадку, а тому неналежне виконання договору не є наслідком його неправомірних дій і виключає наявність вини, яка є обов`язковою умовою для настання відповідальності за порушення зобов`язання.

Поряд з цим, апелянт посилається на наявність банківської гарантії, що, на його думку, свідчить про належне та добросовісне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 26.08.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "Харків-Прилад" на рішення Господарського суду Харківської області від 02.08.2024 у справі №922/1832/24; встановлено учасникам справи строк до 16.09.2024 для подання відзиву на апеляційну скаргу з доказами його надсилання апелянту; встановлено учасникам справи строк до 16.09.2024 для подання заяв і клопотань; призначено справу до розгляду на "23" жовтня 2024 р. о 10:00год.

17.09.2024 від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, зазначає, що жодних обставин, які б унеможливили поставку товару або ж належне повідомлення відповідачем про початок дії для нього обставин непереборної сили, у визначені договором порядку та строку не існувало. Вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та надав їм належну правову оцінку.

З огляду на викладене, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення місцевого господарського суду від 02.08.2024 - без змін.

Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.10.2024, у зв`язку з відпусткою судді Попкова Д.О., для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Білоусова Я.О., суддя Мартюхіна Н.О.

23.10.2024 від представника позивача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції; у разі неможливості провести судове засідання у режимі відеоконференції просить відкласти розгляд справи.

У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 23.10.2024, яке відбулось у режимі відеоконференції, представник апелянта оголосив доводи апеляційної скарги, просить скаргу задовольнити.

Представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечує, просить у її задоволенні відмовити.

Враховуючи, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду апеляційної скарги, судове засідання за заявою представника позивача було проведено в режимі відеоконференції, представники сторін висловили доводи і вимоги щодо апеляційної скарги, колегія суддів вважає за можливе розглянути скаргу в даному судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта та доводи позивача, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, заслухавши у судовому засіданні представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Як встановлено місцевим господарським судом, 11 лютого 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (надалі - Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Харків-Прилад" (надалі -Постачальник) був укладений договір про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) №04600005615, відповідно до умов якого Постачальник зобов`язався у визначений цим Договором строк передати у власність Покупця прилади для вимірювання величин (мультиметри універсальні) (далі - Товари), зазначені в специфікації, яка наведена в додатку 1 до цього Договору (далі - Специфікація), а Покупець зобов`язався прийняти і оплатити Товари.

Відповідно до пункту 1.2 Договору, найменування (номенклатура, асортимент), кількість Товарів, одиниця виміру, ціна за одиницю, строк поставки, місце поставки, інші умови зазначаються у Специфікації.

Згідно з пунктом 1.3 Договору, постачальник гарантує, що Товари належать йому на праві власності, не перебувають під забороною відчуження, арештом, не є предметом застави та іншим засобом забезпечення виконання зобов`язань.

Ціна цього Договору становить 1 363 032, 00грн, в тому числі ПДВ - 227 172, 00грн (пункт 3.1 Договору).

Пунктом 3.3 Договору встановлено, що ціна за одиницю Товару наведена у Специфікації.

Відповідно до пункту 4.1 Договору, розрахунки здійснюються у безготівковій формі шляхом перерахування Покупцем грошових коштів на поточний рахунок Постачальника, зазначений у розділі 15 цього Договору, на умовах, визначених цим Договором.

Пунктом 4.2 Договору сторони погодили, що покупець зобов`язаний оплатити вартість переданих Товарів не раніше 20 (двадцяти) та не пізніше 30 (тридцяти) календарних днів з дати поставки.

Згідно з пунктом 5.1 Договору, постачальник зобов`язується передати Покупцю Товари в кількості, строки та в місці поставки відповідно до Специфікації.

Право власності на Товари переходить від Постачальника до Покупця в дату прийняття Товарів Покупцем за видатковою накладною (пункт 5.6 Договору).

Приймання Товарів за кількістю та якістю здійснюється на підставі Акту приймання Товарів за кількістю та якістю (пункт 5.13 Договору).

Розділом 6, а саме пунктом 6.1 Договору, встановлено, що покупець зобов`язаний прийняти поставлені Товари у порядку, визначеному цим Договором та оплатити Товари своєчасно та в повному обсязі згідно умов цього Договору.

Покупець має право вимагати від Постачальника здійснення поставки Товарів на умовах цього Договору (підпункт 6.2.6 Договору).

Постачальник зобов`язаний забезпечити поставку Товарів у строки, встановлені цим Договором (підпункт 6.3.1 Договору).

Крім того, відповідно до положень Договору, а саме підпункту 6.3.6, постачальник зобов`язаний негайно письмово інформувати Покупця про ускладнення, які виникають в ході виконання своїх зобов`язань за цим Договором, або про наявність обставин, що впливають на якість Товарів, строки поставки Товарів.

Пунктом 7.4 Договору сторони погодили, що за порушення строків поставки Товарів або недопоставку Товарів Постачальник сплачує Покупцю пеню в розмірі 0, 1% вартості Товарів, поставку яких прострочено та/або недопоставлено, за кожний день такого прострочення, а за прострочення поставки Товарів понад 30 (тридцять) календарних днів Постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 7% вартості Товарів, поставку яких прострочено та/або недопоставлено. Сплата пені та/або штрафу не звільняє постачальника від виконання зобов`язань за цим Договором.

Відповідно до умов пункту 4.11 розділу І тендерної документації процедури закупівлі/оголошення про проведення спрощеної закупівлі по предмету закупівлі "Прилади для вимірювання величин (Мультиметри універсальні)" згідно оголошення про проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі № UA-2021-11-11-000271-с, оприлюдненого на веб-порталі Уповноваженого органу "11" листопада 2021 року, Постачальник зобов`язується надати Покупцю не пізніше дати укладення цього Договору в забезпечення виконання Договору безвідкличну безумовну банківську гарантію (далі - Гарантія) на суму 68 151, 60грн, що становить 5% (п`ять відсотків) ціни цього Договору (пункт 7.12 Договору).

Згідно з пунктом 7.13. Договору, права та обов`язки Сторін за цим Договором настають за умови настання відкладальної обставини (згідно частини 1 статті 212 Цивільного кодексу України), а саме: надання Постачальником Покупцю в забезпечення виконання цього Договору Гарантії згідно пункту 7.12 цього Договору.

Термін (строк) дії Гарантії до "10" жовтня 2022 року включно (пункт 7.14 Договору).

Розділом 8 Договору врегульовано питання щодо настання обставин непереборної сили.

Так, відповідно до пункту 8.1. Договору, сторони погодили, що жодна із сторін не несене відповідальності за повне або часткове невиконання будь-яких умов у разі настання надзвичайних та невідворотних обставин, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючи ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріації, примусове вилучення, захоплення підприємства, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви у роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту / імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревії, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха.

Сторони протягом 10 календарних днів повинні сповістити одна одну про початок обставин непереборної сили (форс-мажора) у письмовій формі. Повідомлення про початок дії обставин непереборної сили (форс-мажора) та строк їх дії підтверджується сертифікатом Торгово-промислової палати України та/або відповідним документом, виданим уповноваженим органом країни виробника товару, де виникли дані обставини (пункт 8.2. Договору).

Згідно з пунктом 8.3. Договору, неповідомлення або несвоєчасне повідомлення однієї зі Сторін про неможливість виконання прийнятих за даним договором зобов`язань внаслідок дії обставин непереборної сили та / або ненадання сертифікату Торгово - промислової палати України / відповідного документу уповноваженого органу країни виробника товару, позбавляє сторону права посилатися на будь-яку вищевказану обставину, як на підставу, що звільняє від відповідальності за невиконання зобов`язань.

При цьому, пунктом 8.4. Договору сторони визначили, що при настанні обставин непереборної сили виконання зобов`язань за цим договором продовжується на строк, відповідний строку дії вказаних обставин.

Згідно з пунктом 12.1 Договору, цей Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 09.09.2022, а в частині розрахунків - до їх повного виконання.

Договір підписано уповноваженими представниками сторін та скріплено печатками.

Відповідно до Специфікації (додаток №1 до Договору) строк поставки товару (мультиметрів Fluke у кількості 66 шт. загальною вартістю 1 135 860, 00грн) 180 днів з дати укладання договору, тобто до 10.08.2022.

Проте, відповідач обов`язок з поставки позивачу вищезазначеної продукції у визначений Договором строк (до 10.08.2022) не виконав.

Позивач у зв`язку із невиконанням відповідачем зобов`язань за Договором, укладеним між сторонами, звернувся до відповідача із претензією від 19.07.2023, відповідно до якої просив відповідача, у відповідності до пункту 7.4 Договору, терміново перерахувати грошові кошти у розмірі 346 210, 13грн (пеню та штраф за прострочення поставки товару) на поточний рахунок позивача. Також позивачем попереджено відповідача, що у випадку несплати пені та штрафу, позивач буде вимушений звернутися до суду за захистом своїх порушених прав.

У відповіді на претензію (вих.№150 від 03.08.2023), відповідач зазначив, що у зв`язку з військовою агресією російської федерації на території України, відповідач звернувся до Полтавської ТПП із заявою №148 від 26.07.2023 про засвідчення форс-мажорних обставин за договором №4600005675 від 11.02.2022.

З огляду на вищевказане, відповідач просив позивача зачекати на результати розгляду заяви про засвідчення форс-мажорних обставин та не звертатися до суду із позовом про стягнення пені та штрафу за невиконання умов договору.

Крім того, 21.09.2023 відповідачем на адресу позивача надіслано доповнення до відповіді на претензію (вих.№9.1-03/58 від 21.09.2023), до якої додано сертифікат Хмельницької Торгово-промислової палати №6800-23-3748 від 29.08.2023 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) на підтвердження неможливості виконання Договору №4600005675 від 11.02.2022.

Також відповідачем зазначено, що ним компенсовано банку суму перерахованої позивачу банківської гарантії за Договором у розмірі 68 151, 60грн. На підставі викладеного, відповідач просив позивача відкликати претензію №1 від 19.07.2023 стосовно сплати пені та штрафу за невиконання умов договору у розмірі 346 210, 13грн.

Оскільки відповідачем порушено строки поставки за Договором, не було сплачено суму пені та штрафу у розмірі 346 210, 13грн, нарахованих відповідно до умов укладеного Договору у зв`язку з непоставленням Товару у погоджений сторонами строк, на думку позивача, такі обставини свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, внаслідок чого, позивач звернувся до суду з вказаним позовом про стягнення з відповідача суми 346 210, 13грн.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції виходить з такого.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).

Судом першої інстанції встановлено, що матеріалами справи підтверджується факт прострочення відповідачем виконання своїх зобов`язань за Договором з поставки позивачу Товару у визначений Договором строк (до 10.08.2022).

Вказані обставини відповідачем не спростовуються.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України, порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно з частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За умовами укладеного сторонами у справі пункту 7.4 Договору сторони погодили, що за порушення строків поставки Товарів або недопоставку Товарів Постачальник сплачує Покупцю пеню в розмірі 0, 1% вартості Товарів, поставку яких прострочено та/або недопоставлено, за кожний день такого прострочення, а за прострочення поставки Товарів понад 30 (тридцять) календарних днів Постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 7% вартості Товарів, поставку яких прострочено та/або недопоставлено. Сплата пені та/або штрафу не звільняє постачальника від виконання зобов`язань за цим Договором.

Судова колегія зазначає, що відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Позивачем у зв`язку з викладеними обставинами нараховано відповідачу 250 797, 89грн пені та штраф у розмірі 95 412, 24грн.

Перевіривши відповідний розрахунок суд першої інстанції констатував його обґрунтованість та арифметичну вірність.

Однак, як вказує апелянт, військова агресія рф проти України є форс-мажором для договору №4600005615 від 11.02.2022.

Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що сторони у розділі 8 "Обставини непереборної сили" Договору погодили, що сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим Договором у разі настання обставин непереборної сили (пункт 8.1 Договору).

Сторони протягом 10 календарних днів повинні сповістити одна одну про початок обставин непереборної сили (форс-мажора) у письмовій формі. Повідомлення про початок дії обставин непереборної сили (форс-мажора) та строк їх дії підтверджується сертифікатом Торгово-промислової палати України та/або відповідним документом, виданим уповноваженим органом країни виробника товару, де виникли дані обставини (пункт 8.2. Договору).

Згідно з пунктом 8.3. Договору, неповідомлення або несвоєчасне повідомлення однієї зі Сторін про неможливість виконання прийнятих за даним договором зобов`язань внаслідок дії обставин непереборної сили та / або ненадання сертифікату Торгово-промислової палати України / відповідного документу уповноваженого органу країни виробника товару, позбавляє сторону права посилатися на будь-яку вищевказану обставину, як на підставу, що звільняє від відповідальності за невиконання зобов`язань.

Отже, у разі виникнення у Постачальника форс-мажорних обставин, що унеможливлювало виконання ним своїх зобов`язань за Договором, він мав повідомити про це позивача у порядку, визначеному пунктом 8.2 Договору, та надати сертифікат ТПП України на підтвердження існування цих обставин.

Судова колегія відхиляє доводи апелянта, що він об`єктивно не міг повідомити позивача про настання форс-мажорних обставин до 06.03.2022, оскільки у м. Харкові та Харківській області не працювали відділення поштового зв`язку.

Так, розділом 13 Договору Сторонами передбачено можливість та порядок електронного документообігу. Відтак, відповідач не був позбавлений можливості дотриматись визначеного пунктом 8.2. Договору порядку шляхом направлення електронного документа.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в своїй постанові від 25.01.2022 у справі №904/3886/21 зазначив, що форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений характер). При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона, яка посилається на конкретні обставини повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність.

Отже, в будь-якому разі сторона зобов`язання, яка його не виконує, повинна довести, що в кожному окремому випадку саме ці конкретні обставини мали непереборний характер саме для цієї конкретної особи.

При цьому, одне лише передбачене законом віднесення воєнного стану до форс-мажорних обставин не свідчить про існування форс-мажору у конкретних правовідносинах сторін, де така обставина може стати форс-мажорною лише у випадку, якщо особа доведе, що конкретний обмежувальний захід, запроваджений в рамках воєнного стану (надзвичайного стану, надзвичайної ситуації тощо), унеможливлює виконання взятих зобов`язань.

Лист Торгово-промислової палати від 28.02.2022 за №92024/02.0-7.1 не може бути безумовним доказом настання обставин форс-мажору саме для відповідача.

Вказаний лист з урахуванням висновків, викладених Верховним Судом, зокрема у постанові від 25.01.2022 у справі №904/3886/21 та у постанові Верховного Суду від 31.08.2022 у справі №910/15264/21, на які посилається і сам апелянт, не є доказом настання обставин непереборної сили.

Водночас неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про форс-мажорні обставини позбавляє сторону, яка порушила цей обов`язок, права посилатися на ці обставини як на підставу звільнення від відповідальності, якщо це передбачено договором (втрата стороною права посилання на форс-мажор).

Така правова позиція викладена Верховним Судом і у постанові від 31.08.2022 у справі №910/15264/21.

Умовами укладеного сторонами у справі Договору чітко визначено, що неповідомлення або не своєчасне повідомлення про настання форс-мажорних обставин позбавляє Сторону права посилатись на форс-мажорні обставини як на підставу невиконання своїх зобов`язань в майбутньому.

Доказів повідомлення позивача про настання форс-мажорних обставин відповідачем у визначений Договором порядок і строк не надано.

Згідно матеріалів справи, відповідач лише 26.07.2023 звернувся із заявою №148 до Полтавської торгово-промислової палати.

Сертифікат №6800-23-3748 Хмельницької обласної (регіональної) Торгово-промислової палати, в якому зазначено про неможливість виконання у погоджений строк поставки Товару у період дії форс-мажорних обставин, у період з 24.02.2022 по 02.11.2022, виданий 29.08.2023, тобто, вже після порушення відповідачем строків поставки Товару.

Верховний Суд в постанові від 31.08.2022 по справі №910/15264/21 зазначив, що повідомлення про форс-мажор має бути направлено іншій стороні як найшвидше. Хоча й форс-мажорні обставини впливають, як правило, на одну сторону договору (виконавця), але вони мають негативні наслідки насамперед для іншої сторони договору, яка не отримує його належного виконання. Отже, своєчасне повідомлення іншої сторони про настання форс-мажорних обставин спрямоване на захист прав та інтересів іншої сторони договору, яка буде розуміти, що не отримає вчасно товар (роботи, послуги) та, можливо, зможе зменшити негативні наслідки форс-мажору.

Проте, відповідач повідомив позивача про те, що він не в змозі виконати постачання товару в термін, вказаний у договорі, лише 05.09.2022, тобто майже через місяць після закінчення строку виконання зобов`язання з поставки Товару.

Разом з тим, згідно з підпунктом 6.3.6 Договору, постачальник зобов`язаний негайно письмово інформувати Покупця про ускладнення, які виникають в ході виконання своїх зобов`язань за цим Договором, або про наявність обставин, що впливають на якість Товарів, строки поставки Товарів.

А у пункті 1.3. Договору передбачено, що постачальник гарантує, що Товари належать йому на праві власності, не перебувають під забороною відчуження, арештом, не є предметом застави та іншим засобом забезпечення виконання зобов`язань.

З огляду на викладене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про недобросовісне виконання відповідачем умов Договору в частині негайного письмового інформування позивача про ускладнення в ході виконання зобов`язань та своєчасного повідомлення про настання форс-мажорних обставин.

Відтак, з огляду на викладене, оскільки апелянтом не доведено належного виконання ним пункту 8.2. Договору, останній позбавляється права посилатись на форс-мажорні обставини як на підставу невиконання своїх зобов`язань за Договором.

Отже, безпідставним є і посилання апелянта на пункт 8.4. договору, яким передбачено, що при настанні обставин непереборної сили виконання зобов`язань за цим договором продовжується на строк, відповідний строку дії вказаних обставин.

Згідно зі статтею 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Частина друга вказаної статті Господарського кодексу України, кореспондуючись з частиною 1 статті 614 Цивільного кодексу України, як раз і встановлює як виняток, що може бути передбачений законом або договором, відповідальність незалежно від вини: у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Отже, суб`єкт господарювання несе відповідальність незалежно від вини і звільняється від відповідальності, лише якщо доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили. У випадку, коли суб`єкт господарювання має можливість виконувати свої зобов`язання за договором належним чином, але не виконує їх, його вина очевидна. І у цьому випадку не має значення, чи мав намір спричинити контрагентові збитки чи просто не вжив усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У випадку, коли суб`єкт господарювання не має можливості виконувати свої зобов`язання за договором належним чином, а отже, його вина відсутня, він все одно несе за це відповідальність. І може бути звільнений від відповідальності лише за наявності обставин непереборної сили. Питання про вину суб`єкта господарювання-боржника чи, навпаки, про його невинуватість постає лише у випадку, коли існує неможливість виконання зобов`язання, що останній і має довести.

Таким чином, вина не є обов`язковою умовою відповідальності за порушення договірних зобов`язань суб`єктом господарювання. Він несе відповідальність незалежно від вини і звільняється від відповідальності лише коли доведе, що невиконання зобов`язання пов`язано з дією обставин непереборної сили.

У спірних правовідносинах апелянт не довів, що невиконання ним зобов`язання за Договором мало місце виключно внаслідок обставин непереборної сили.

Відтак, судова колегія відхиляє доводи апелянта, що порушення строків виконання зобов`язання пов`язано із виникненням форс-мажорних обставин.

Щодо доводів апелянта про наявність банківської гарантії, що, на його думку, свідчить про належне та добросовісне виконання взятих на себе зобов`язань, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає таке.

Відповідно до частини 1 статті 212 Цивільного кодексу України, особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов`язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).

У пункті 7.13. Договору сторони передбачили, що права та обов`язки Сторін за цим Договором настають за умови настання відкладальної обставини, а саме: надання Постачальником Покупцю в забезпечення виконання цього Договору Гарантії згідно пункту 7.12 цього Договору.

Термін (строк) дії Гарантії до "10" жовтня 2022 року включно (пункт 7.14 Договору).

Однак, зазначене жодним чином не впливає на наявність та доведеність позивачем у спірних правовідносинах підстав для нарахування пені та штрафу внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов`язань за Договором.

І здійснення відповідачем оплати на користь банку за гарантією не свідчить ані про дотримання відповідачем умов Договору перед позивачем, в тому числі виконання пункту 8.2. Договору, ані про звільнення його від відповідальності за порушення зобов`язання з поставки Товару.

З огляду на викладене, враховуючи, що місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження усіх фактичних обставин, що мають значення для справи, та дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, а доводи апелянта не є підставою для скасування рішення суду, прийнятого з дотриманням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "Харків-Прилад" слід залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Харківської області від 02.08.2024 у справі №922/1832/24 без змін.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати апелянта, пов`язані із розглядом апеляційної скарги, покладаються на апелянта.

Керуючись статтями 129, 256, 269-270, 273, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "Харків-Прилад" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 02.08.2024 у справі №922/1832/24 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття і не підлягає оскарженню.

Повний текст постанови складено 31.10.2024.

Головуючий суддя Л.М. Здоровко

Суддя Я.О. Білоусова

Суддя Н.О. Мартюхіна