Рішення

від 31.10.2024 по справі 910/5428/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

31.10.2024 Справа № 910/5428/24Господарський суд міста Києва в складі: головуючого судді Г.П. Бондаренко-Легких, розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін справу №910/5428/24.

За позовом Публічного акціонерного товариства «МТБ Банк» (68003, Одеська обл., м. Чорноморськ, просп. Миру, 28)

До 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Колоринг» (03150, м. Київ, вул. Ділова, буд. 5-Б, кім. 307)

2) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

3) ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 )

про солідарне стягнення 531 888, 26 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «МТБ Банк» (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Колоринг» (відповідач-1), ОСОБА_1 (відповідач-2), ОСОБА_2 (відповідач-3) про солідарне стягнення 531 888, 26 грн у порядку регресу за Угодою про надання факторингового обслуговування №0054/KFF, з яких 357 277, 32 грн - прострочена заборгованість за основним боргом, 174 610, 94 грн - прострочені проценти.

08.05.2024 Господарський суд міста Києва дослідивши матеріали позовної заяви, дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, про що постановив відповідну ухвалу та встановив позивачу п`ятиденний строк з дня вручення ухвали від 08.05.2024 для усунення недоліків позовної заяви.

13.05.2024 на електронну пошту суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

23.05.2024 суд постановив ухвалу про відкриття провадження у справі, в якій вирішив розгляд справи №910/5428/24 здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відмовлено в задоволенні клопотання позивача про залучення до справи третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів.

Згідно частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Відповідно до частини 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

І. Фактичні обставини, що стали підставою спору (підстави позову).

05.03.2021 між Публічним акціонерним товариством «МТБ Банк», як фактором (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Колоринг», як клієнтом (відповідач-1) укладено угоду про надання факторингового обслуговування №0054/КFF.

Ця угода набирає чинності з дати її підписання сторонами та скріплення печатками, строк, у продовж якого фактор придбає права вимоги за цією угодою діє до 04 березня 2022 року включно, проте зобов`язання сторін що виникли за цією угодою, в тому числі зобов`язання сторін по розрахункам діють до моменту їх повного виконання (пункт 7.9. угоди №0054/КFF від 05.03.2021).

Згідно пункту 1.1. угоди №0054/КFF від 05.03.2021, предметом цієї угоди є придбання фактором за визначену плату та у продовж строку, визначеному п. 7.9. цієї угоди, прав грошової вимоги (дебіторської заборгованості), клієнта по відношенню до третіх осіб, перелік яких наведений в додатку №1 до цієї угоди, за договорами, які прийняті до факторингового обслуговування, з урахуванням порядку розрахунків, передбачених умовами цієї угоди.

Відповідно до пункту 2.1. угоди №0054/КFF від 05.03.2021, факторинг здійснюється шляхом відступлення клієнтом фактору прав вимоги до дебіторів, відповідно до розрахункових документів внесених до реєстрів. Всі інші права, що випливають для клієнта з договорів з дебіторами, переходять до фактора разом з відступленим правом вимоги оплати грошових коштів.

Згідно додатку №1 до угоди №0054/КFF від 05.03.2021 (перелік дебіторів, заборгованість по яким приймається до факторингу):

- дебітор: ПП «ПАНГЕОТ»; контракт: №147 від 21.03.2019; термін контракту: 31.12.2021; строк відстрочки платежів: 120 днів; ліміт на покупця: 37 100, 00 грн.

- дебітор: ТОВ «ТРЕЙДПА»; контракт: №483 від 29.08.2019; термін контракту: 31.12.2021; строк відстрочки платежів: 101 днів; ліміт на покупця: 38 700, 00 грн.

- дебітор: ТОВ «ЕПІЦЕНТР К»; контракт: №40200 від 18.04.2019; термін контракту: 31.12.2021; строк відстрочки платежів: 120 днів; ліміт на покупця: 370 000, 00 грн.

Згідно пункту 1.3. угоди №0054/КFF від 05.03.2021, права вимоги вважаються переданими фактору з моменту підписання сторонами реєстрів, в яких зазначені документи, що засвідчують та підтверджують виникнення цих прав вимог (до таких документів можуть відноситься: витратні накладні, товаротранспортні накладні, акти виконаних робіт/послуг та ін.), та передачу клієнтом всі необхідних документів фактору. Реєстри є додатками до цієї угоди за умови належного оформлення та підписання уповноваженими представниками сторін.

Пунктом 1.8. угоди №0054/КFF від 05.03.2021 передбачено, що строк/термін сплати дебіторів за договорами, які прийняті до факторингового обслуговування, зазначається як «строк відстрочки платежу» у додатку №1 та додатку №2 до цієї угоди.

У відповідності до пункту 1.4. угоди №0054/КFF від 05.03.2021, фактор придбає права вимоги, у межах ліміту угоди, тобто загальної суми фінансування клієнта, яка складає 445800, 00 грн, з урахуванням умов п.п. 3.2.3., 3.2.8., 3.2.9. цієї угоди. За цією угодою, фактор має право багаторазового придбавати права вимоги, при цьому фактична сума наданого фінансування не перевищує встановленої максимальної заборгованості за факторингом, розмір якої зазначений у цьому пункті.

Відповідно до пункту 1.6. угоди №0054/КFF від 05.03.2021, факторинг за цією угодою здійснюється на умовах регресу, тобто у разі не виконання або не повного виконання відповідними дебіторами перед фактором своїх зобов`язань, що випливають з прав вимог переданих фактору, клієнт зобов`язується здійснити їх зворотній викуп в строки та на умовах визначених цією угодою.

Пунктом 2.2. угоди №0054/КFF від 05.03.2021 встановлено, що в якості оплати за відступлення клієнтом права вимоги фактор сплачує на поточний рахунок клієнта кошти у наступному порядку:

- 80% від розміру грошового зобов`язання, права вимоги щодо якого відступлені фактору (авансовий платіж), не пізніше наступного робочого дня від дати підписання фактором відповідного реєстру та надання фактору рахунків -фактур, товаротранспортних накладних, що засвідчують право вимоги (підпункт 2.2.1.);

- 20% від розміру грошового зобов`язання, права вимоги щодо якого відступлені фактору, не пізніше наступного робочого дня від дати повного виконання дебітором перед фактором/клієнтом зобов`язання, що випливає з права вимоги (підпункт 2.2.2.).

Якщо з дати закінчення строку відстрочки за відступленим правом вимоги сума надходження від дебіатора на поточний рахунок клієнта менше розміру відступленого фактору грошового зобов`язання за правом вимоги з причин обумовлених торговими відносинами клієнта та дебітора чи з інших незалежних від фактора причин, не пізніше наступного робочого дня від дати надходження від дебітора на відповідний рахунок, має бути в наявності залишок суми надходження з урахуванням повного погашення існуючої заборгованості за правом вимоги (абзац 2 пункту 2.2. угоди №0054/КFF від 05.03.2021).

Згідно підпункту 2.6.4. пункту 2.6. угоди №0054/КFF від 05.03.2021, фактор складає та надає клієнту на підпис реєстри рахунків-фактури, товаротранспортних накладних та інших документів прийнятих до факторингу, що пропонуються до зворотного викупу, клієнт зобов`язаний підписати у продовж 2 робочих днів, з моменту отримання, та в той же строк здійснити оплату у невиконаній частині, шляхом перерахування фактор суми невиконаного дебітором зобов`язання, у разі настання прострочення дебітором виконання перед клієнтом/фактором своїх зобов`язань, що випливають з відповідного права вимоги.

Згідно підпункту 3.1.7. пункту 3.1. угоди №0054/КFF від 05.03.2021, фактор зобов`язаний, у разі настання подій визначених у п. 2.6. цієї угоди скласти та передати клієнту на підписання реєстри зворотного викупу.

Відповідно до пункту 2.7. угоди №0054/КFF від 05.03.2021, клієнт зобов`язується, при здійснені зворотного викупу права вимоги сплатити фактору суму згідно наданого ним реєстру зворотного викупу.

У відповідності до підпункту 2.11.1. пункту 2.11. угоди №0054/КFF від 05.03.2021, за здійснення факторингу за цією угодою клієнт сплачує фактору проценти за користування факторинговим фінансуванням в розмірі 11,9% річних. Проценти нараховуються фактором на фактичну суму заборгованості за факторинговим фінансуванням щоденно з дати попереднього нарахування/дати виникнення заборгованості (включно) до дати повного погашення факторингового фінансування (не включаючи день повного погашення)/ дати початку періоду очікування (не включаючи день початку періоду очікування). Проценти сплачуються клієнтом фактору щомісяця в останній робочий день поточного місяця, а у разі дострокового повного погашення заборгованості - в день погашення факторингового фінансування.

Відповідно до підпункту 3.3.8. пункту 3.3. угоди №0054/КFF від 05.03.2021, клієнт зобов`язаний здійснити зворотній викуп права вимоги у невиконаній частині, шляхом перерахування фактору суми невиконаного дебітором зобов`язання, в порядку визначеному п. 2.6. - 2.7. цієї угоди.

12.03.2021 між сторонами підписано реєстр №3 прав вимог (ТТН) прийнятих до факторингу за договором №40200 від 18.04.2019 укладеним з ТОВ «ЕПІЦЕНТР К» зі строком відстрочки 120 дні.

12.03.2021 між сторонами підписано реєстр №1 прав вимог (ТТН) прийнятих до факторингу за договором №147 від 21.03.2019 укладеним з ПП «ПАНГЕОН» зі строком відстрочки 120 дні.

29.07.2021 між сторонами підписано реєстр №5 прав вимог (ТТН), що пропонуються до зворотнього викупу за договором №147 від 21.03.2019.

05.08.2021 між сторонами підписано реєстр №8 прав вимог (ТТН), що пропонуються до зворотнього викупу за договором №147 від 21.03.2019.

04.11.2021 між сторонами підписано реєстр №13 прав вимог (ТТН), що пропонуються до зворотнього викупу за договором №147 від 21.03.2019.

Пунктом 4.1. угоди №0054/КFF від 05.03.2021 сторони узгодили, що виконання клієнтом зобов`язань за цією угодою забезпечується порукою фізичної особи ОСОБА_1 та фізичної особи ОСОБА_2 .

05.03.2021 між Публічним акціонерним товариством «МТБ Банк», як фактором (позивач) та ОСОБА_1 , як поручителем укладено договір поруки №0054/KFF/S-1 та з ОСОБА_2 , як поручителем укладено договір поруки №0054/KFF/S-2, згідно умов яких, поручителі поручились перед фактором за виконання клієнтом угоди №0054/КFF від 05.03.2021.

Як стверджує позивач у тексті позовної заяви, у зв`язку з систематичним порушенням клієнтом умов Договору факторингу №0054/КFF від 05.03.2021 щодо повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом у відповідача утворилась заборгованість по простроченню тіла кредиту за договором Факторингу станом 17 квітня 2024 року у розмірі 357277,32 грн. - основного боргу та 174610,94 грн. (проценти) в загальному розмірі 531888,26 грн.

Відповідно до пункту 6.1. угоди №0054/КFF від 05.03.2021, усі спори та розбіжності, що виникають між сторонами за цією угодою підлягають урегулюванню шляхом взаємних консультацій та переговорів.

Позивач неодноразово впродовж 2021-2023 років направляв засобами поштового зв`язку відповідачу та поручителям листи-вимоги щодо погашення заборгованості за договором факторингу.

Однак, позивач не отримував від відповідачів документів, що підтверджують сплату заборгованості.

Згідно пункту 6.2. угоди №0054/КFF від 05.03.2021, у випадку якщо сторони не зможуть дійти згоди зі спірних питань шляхом переговорів, то такий спір підлягає передачі на розгляд Господарського суду, згідно чинним законодавством України.

За таких обставин, позивач звернувся до суду з позовом в якому просить стягнути з відповідачів, як солідарних боржників заборгованість по угоді №0054/КFF від 05.03.2021 у загальному розмірі 531 888, 26 грн.

II. Предмет позову.

Предметом позову у справі є матеріально - правові вимоги позивача до відповідачів про стягнення з останніх солідарно заборгованості за прострочення тіла кредиту у загальному розмірі 357 277, 32 та процентів у загальному розмірі 174 610, 94 грн.

III. Доводи позивача щодо суті позовних вимог.

Так, згідно з доводами позивача, викладеними в позовній заяві, у зв`язку з порушенням відповідачем-1 умов угоди №0054/КFF від 05.03.2021, а саме не здійснення зворотного викупу, у останнього утворилась заборгованість по поверненню коштів, які позивач визначає як кредитні (кошти фінансування від фактора клієнтові), які позивач просить стягнути з відповідачів, як солідарних боржників.

IV. Обґрунтування вирішення спору за наявними матеріалами справи.

(1) Щодо повідомлення відповідача-1.

18.10.2023 введено в дію норми Закону №3200-ІХ від 29.06.2023, яким внесені зміни до Господарського процесуального кодексу України.

Підпунктом 1.1. пунктом 1 резолютивною частини ухвали від 05.03.2024, суд повідомив сторін по справі, що оскільки судом встановлено, що сторони по справі мають зареєстровані електронні кабінети у підсистемі Електронний суд ЄСІТС - суд вручає дану ухвалу та вручатиме будь-які інші судові рішення у даній справі учасникам справи виключно за допомогою ЄСІТС в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету.

Згідно з частиною 5 та 7 статті 6 Господарського процесуального кодексу України, суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Частиною 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України внормовано, що якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

У відповідності до пункту 17 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомуційної системи (надалі - ЄСІТС) затверджено рішенням Вищої ради правосуддя № 1845/0/15-21 від 17.08.2021, особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Пунктом 37 Положення про ЄСІТС внормовано, що підсистема «Електронний суд» забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до Електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених. До Електронних кабінетів користувачів надсилаються у передбачених законодавством випадках документи у справах, які внесені до автоматизованої системи діловодства судів (далі - АСДС) та до автоматизованих систем діловодства, що функціонують в інших органах та установах у системі правосуддя. Документи у справах надсилаються до Електронних кабінетів користувачів у випадку, коли вони внесені до відповідних автоматизованих систем у вигляді електронного документа, підписаного кваліфікованим підписом ктивномуа (підписувачів), чи у вигляді електронної копії паперового документа, засвідченої кваліфікованим електронним підписом відповідального працівника суду, іншого органу чи установи правосуддя (далі - автоматизована система діловодства).

Таким чином, ухвала про відкриття провадження у справі від 23.05.2024 була внесена до АСДС та автоматично направлена в електронні кабінети сторін по справі.

Згідно з пунктом 42 Положення про ЄСІТС у разі наявності в особи Електронного кабінету засобами ЄСІТС забезпечується надсилання до автоматизованої системи діловодства підтвердження доставлення до Електронного кабінету користувача документа у справі.

В матеріалах справи міститься підтвердження доставлення до «Електронного кабінету» Товариства з обмеженою відповідальністю «Колоринг» документа по справі в електронному вигляді, так з повідомлення про доставку електронного листа вбачається, що ухвала від 23.05.2024 по справі №910/5428/24 доставлена в «Електронний кабінет» відповідача-1 - 23.05.2024 о 17:58.

Відповідно до пункту 2 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи. Абзацом 2 зазначеної норми врегульовано, що якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

З огляду на те, що ухвалу від 23.05.2024 відповідач-1 отримав 23.05.2024 о 17:58, таким чином вважається, що відповідач-1 отримав ухвалу в електронному кабінеті підсистеми «Електронний суд» - 24.05.2024.

В пункті 41 постанови Верховного Суду від 30.08.2022 по справі №459/3660/21 викладена правова позиція, що довідка про доставку документа в електронному вигляді до «Електронного кабінету» є достовірним доказом отримання адресатом судового рішення.

Таким чином, ухвала про відкриття провадження у справі від 23.05.2024 була вручена відповідачу-1 - 24.05.2024.

Приписами частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Таким чином, відповідач-1 належним чином повідомлений про розгляд справи №910/5428/24, втім відзив або заяву про продовження/поновлення строку для його подання до суду не подав впродовж розумного строку, а відтак, відповідач-1 не скористався наданим йому правом на подання відзиву, з огляду на що суд вирішує спір за наявними матеріалами справи.

(2) Щодо повідомлення відповідача-2 та відповідача-3.

З метою повідомлення відповідачів про розгляд справи судом та про їх право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 20.05.2024 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідачів, а саме:

- АДРЕСА_1 ( ОСОБА_1 - відповідач-2);

- АДРЕСА_2 ( ОСОБА_2 - відповідач-3).

Як вбачається з наявних в матеріалах справи повернень поштових відправлень, копії ухвали суду від 23.05.2024 були повернути до Господарського суду міста Києва:

- відповідач-2: 14.06.2024 з відміткою «за закінченням терміну зберігання»;

- відповідач-3: 12.06.2024 з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Згідно із частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Зі змісту пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали.

Також у відповідності до частини 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України, у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.12.2020 у справі № 902/1025/19 Верховний Суд звернув увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Також, суд зазначає, що у відповідності до частини 2 статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону.

- автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень (частина 2 статті 3 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Згідно із частиною 1 статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

З урахуванням наведеного відповідач-2 та відповідач-3 не були позбавлені права та можливості ознайомитись з ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.05.2024 у справі №910/5428/24 у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Відповідач-2 та відповідач-3 правом на подання відзиву в даній справі не скористались.

Приписами частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Враховуючи викладене вище, судом було вжито усіх належних заходів, щодо повідомлення відповідача-2 та відповідача-3 про розгляд справи №910/5428/24, відтак, останні вважаються повідомленими про розгляд справи належним чином, втім відзив або заяву про продовження/поновлення строку для його подання до суду не подали, а відтак, відповідач-2 та відповідча-3 не скористались наданим їм правом на подання відзиву, з огляду на що суд вирішує спір за наявними матеріалами справи.

V. Оцінка доказів судом та висновки суду.

З урахуванням предмету позовних вимог, їх юридичних та фактичних підстав, суд визначає, що перелік обставин, які є предметом доказування у справі, становлять обставини, від яких залежить відповідь на такі ключові питання:

- чи виник у відповідача-1 (клієнта за договором факторингу) обов`язок по поверненню суми фінансування та процентів, яка була сплачена фактором по договору факторингу №0054/КFF від 05.03.2021 та з якої дати?

- чи вірно визначає позивач обов`язок відповідача-1 повернення суми кредитних коштів по договору факторингу?

- чи дотримано позивачем умови угоди №0054/КFF від 05.03.2021 щодо здійснення відповідачем-1 зворотного викупу права вимоги, яке було відступлено до дебіторів (боржників відповідача-1)?

- чи підлягають позовні вимоги задоволенню та в якій частині?

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Угода про надання факторингового обслуговування № 0054/FF є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно статей 173, 174, 175 Господарського кодексу України, статей 11, 202, 509, 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Відносини факторингу є майново-господарськими зобов`язаннями, майнові зобов`язання сторін по яким регулюються главою 73 ЦК України.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає (стаття 1077 Цивільного кодексу України).

Стаття 350 Господарського кодексу України аналогічним чином визначає поняття факторингової операції : "Банк має право укласти договір факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги), за яким він передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони за плату, а друга сторона відступає або зобов`язується відступити банку своє право грошової вимоги до третьої особи".

Як визначено статтею 1084 ЦК України передбачається два види договору факторингу та види відповідальності клієнта:

1. Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові (факторинг без права регресу).

2. Якщо відступлення права грошової вимоги факторові здійснюється з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором, фактор зобов`язаний надати клієнтові звіт і передати суму, що перевищує суму боргу клієнта, який забезпечений відступленням права грошової вимоги, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Якщо сума, одержана фактором від боржника, виявилася меншою від суми боргу клієнта перед фактором, який забезпечений відступленням права вимоги, клієнт зобов`язаний сплатити факторові залишок боргу (факторинг з правом регресу).

Для оцінки правовідносин, що виникли між сторонами спору, суду необхідно зробити аналіз умов договору для визначення того, до якого саме типу договору факторингу віднести Угоду № 0054/KFF/

Як підтверджено матеріалами справи, 05.03.2021 між АВТ "МТБ Банк" ( Фактор) та ТОВ "Колоринг" (Клієнт) укладено угоду про надання факторингового обслуговування №0054/КFF, предметом якої є:

- придбання Фактор за визначену плату та у продовж строку, визначеному у п. 7.9. Угоди ( 04.03.2022), прав грошової вимоги (дебіторської заборгованості), клієнта по відношенню до третіх осіб (надалі за текстом - Дебітори), з урахуванням порядку розрахунків, передбачених умовами цієї угоди;

- адміністрування дебіторської заборгованості клієнта, в тому числі інкасація платежів за цими договорами, відповідно до строків погашення дебіторської заборгованості (п. 1.1 договору.

Статтею 2 Угоди встановлено порядок здійснення Факторингу, розмір та порядок сплати винагороди Фактора.

Так, п. 2.1 встановлено, що факторинг здійснюється шляхом відступлення відповідачем позивачу прав вимоги до дебіторів, відповідно до розрахункових документів внесених до реєстрів. Всі інші права, що випливають для Клієнта (віповідача-1) з договорів з дебіторами, переходять до позивача разом з відступленим правом вимоги оплати грошових коштів. Предметом цієї угоди є придбання позивачем за визначену плату, прав грошової вимоги (дебіторської заборгованості) відповідача по відношенню до третіх осіб, які прийняті до факторингового обслуговування.

У відповідності до пункту 1.4. угоди №0054/КFF від 05.03.2021, фактор придбає права вимоги, у межах ліміту угоди, тобто загальної суми фінансування клієнта, яка складає 445800, 00 (отириста соро п`ять тисяч вісімсот) грн, з урахуванням умов п.п. 3.2.3., 3.2.8., 3.2.9. цієї угоди. За цією угодою, фактор має право багаторазового придбавати права вимоги, при цьому фактична сума наданого фінансування не перевищує встановленої максимальної заборгованості за факторингом, розмір якої зазначений у цьому пункті.

Відповідно до переліку дебіторів, заборгованість по яким приймається до факторингу (додаток №1 до угоди №0054/КFF від 05.03.2021:

(1) дебітор: ПП «ПАНГЕОТ»; контракт: №147 від 21.03.2019; термін контракту: 31.12.2021; строк відстрочки платежів: 120 днів; ліміт на покупця: 37 100, 00 грн.

(2) дебітор: ТОВ «ТРЕЙДПА»; контракт: №483 від 29.08.2019; термін контракту: 31.12.2021; строк відстрочки платежів: 101 днів; ліміт на покупця: 38 700, 00 грн.

(3) дебітор: ТОВ «ЕПІЦЕНТР К»; контракт: №40200 від 18.04.2019; термін контракту: 31.12.2021; строк відстрочки платежів: 120 днів; ліміт на покупця: 370 000, 00 грн.

Виконання відповідачем зобов`язань за угодою №0054/КFF від 05.03.2021 забезпечується порукою фізичної особи ОСОБА_1 та фізичної особи ОСОБА_2 , що підтверджується відповідними договорами поруки №0054/KFF/S-1 від 05.03.2021 та №0054/KFF/S-2 від 05.03.2021, укладеними між позивачем та зазначеними фізичними особами.

Пунктом 1.6. угоди №0054/КFF від 05.03.2021 сторони узгодили, що факторинг за цією угодою здійснюється на умовах регресу, тобто у разі не виконання або не повного виконання відповідними дебіторами перед позивачем своїх зобов`язань, що випливають з прав вимог переданих позивачу, відповідач зобов`язується здійснити їх зворотній викуп в строки та на умовах визначених цією угодою.

Отже, виходячи з аналізу умов договору факторингу, укладеному між сторонами спору, суд приходить до висновку, що це факторинг з правом регресу, за умовами якого банк надає Клієнту послуги з фінансування під відступлення прав вимоги відповідача-1 до третіх осіб та адміністрування наявної дебіторської заборгованості за плату.

Пунктом 1.3. угоди №0054/КFF від 05.03.2021 встановлено, що права вимоги вважаються переданими позивачу з моменту підписання сторонами реєстрів, в яких зазначені документи, що засвідчують та підтверджують виникнення цих прав вимог (до таких документів можуть відноситься: витратні накладні, товаротранспортні накладні, акти виконаних робіт/послуг та ін.), та передачу відповідачем всіх необхідних документів фактору. Реєстри є додатками до цієї угоди за умови належного оформлення та підписання уповноваженими представниками сторін.

Як підтверджено матеріалами справи, 12.03.2021 між сторонами підписано наступні реєстри:

- Реєстр №3 прав вимог (ТТН) прийнятих до факторингу за договором №40200 від 18.04.2019 укладеним з ТОВ «ЕПІЦЕНТР К» зі строком відстрочки 120 дні. В реєстрі зазначені документи, що підтверджують виникнення у позивача права вимоги. Окрім цього, такі документи в копіях надані до позовної заяви, а саме, видаткові накладні: (1) від 07.08.2019 №Г0000000726, №Г0000000728, №Г0000000729, №Г0000000730, №Г0000000733; (2) від 08.08.2019 №Г0000000742, №Г0000000746, №Г0000000748; (3) від 30.08.2019 №Г0000000842, №Г0000000843, №Г0000000850; (4) від 04.09.2019 №Г0000000862; (5) від 05.09.2019 №Г0000000871.

- Реєстр №1 прав вимог (ТТН) прийнятих до факторингу за договором №147 від 21.03.2019 укладеним з ПП «ПАНГЕОН» зі строком відстрочки 120 дні. В реєстрі зазначені документи, що підтверджують виникнення у позивача права вимоги. Окрім цього, такі документи в копіях надані до позовної заяви, а саме, видаткові накладні: (1) від 09.02.2021 №Г0000000013; (2) від 27.10.2020 №Г0000000213; (3) від 17.11.2020 №Г0000000228; (4) від 01.12.2020 №Г0000000238; (5) від 15.12.2020 №Г0000000254.

Таким чином, факт передачі прав вимоги позивачу підтверджується Реєстрами №1 та №3 (додаток №2 до угоди №0054/КFF від 05.03.2021) та в розумінні пункту 1.3. угоди №0054/КFF від 05.03.2021 вважається, що такі права передані позивачу з моменту підписання сторонами зазначених реєстрів, тобто 12.03.2021.

Підпунктом 2.6.4. пункту 2.6. угоди №0054/КFF від 05.03.2021 передбачено, що позивач складає та надає відповідачу на підпис реєстри рахунків-фактури, товаротранспортних накладних та інших документів прийнятих до факторингу, що пропонуються до зворотного викупу, відповідач зобов`язаний підписати у продовж 2 робочих днів, з моменту отримання, та в той же строк здійснити оплату у невиконаній частині, шляхом перерахування позивачу суми невиконаного дебітором зобов`язання, у разі настання прострочення дебітором виконання перед відповідачем/позивачем своїх зобов`язань, що випливають з відповідного права вимоги.

Підпунктом 3.1.7. пункту 3.1. угоди №0054/КFF від 05.03.2021 встановлено, що позивач зобов`язаний, у разі настання подій визначених у п. 2.6. цієї угоди скласти та передати клієнту на підписання реєстри зворотного викупу.

Пунктом 2.7. угоди №0054/КFF від 05.03.2021 встановлено, що відповідач зобов`язується, при здійснені зворотного викупу права вимоги сплатити фактору суму згідно наданого ним реєстру зворотного викупу.

Підпунктом 3.3.8. пункту 3.3. угоди №0054/КFF від 05.03.2021 встановлено, що відповідач зобов`язаний здійснити зворотній викуп права вимоги у невиконаній частині, шляхом перерахування позивачу суми невиконаного дебітором зобов`язання, в порядку визначеному п. 2.6. - 2.7. цієї угоди.

Позивач надав до матеріалів справи копії підписаних між сторонами реєстрів прав вимог (ТТН), що пропонуються до зворотного викупу (додаток №3 до угоди №0054/КFF від 05.03.2021) за договором №147 від 21.03.2019, а саме:

- Реєстр №5 від 29.07.2021 щодо видаткової накладної від 09.02.2021 №Г0000000013;

- Реєстр №8 від 05.08.2021 щодо видаткової накладної від 09.02.2021 №Г0000000013;

- Реєстр №13 від 04.11.2021 щодо видаткової накладної від 17.11.2020 №Г0000000228 та видаткової накладної від 01.12.2020 №Г0000000238.

Втім, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість не по Реєстрам прав вимог (ТТН), що пропонуються до зворотного викупу №5, №8, №13, у зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язань по угоді №0054/КFF від 05.03.2021 в частині регресного викупу прав, а по Реєстрам прав вимог (ТТН) прийнятих до факторингу №3 ("Епіцент К") та №1 ("Пангеон") (в неоплаченій частині).

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина 1 стаття 526 Цивільного кодексу України).

Суд звертає увагу, що статтею 627 Цивільного кодексу України закріплений принцип свободи договору, відповідно до якого сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 стаття 628 Цивільного кодексу України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Отже, як вбачається з вищезазначених умов угоди №0054/КFF від 05.03.2021, що право вимоги вважається переданим позивачу з моменту підписання сторонами реєстрів прав вимог прийнятих до факторингу, форма яких встановлена додатком №2 до угоди №0054/КFF від 05.03.2021.Одночасно з цим передбачено, що у випадку не виконання або не повного виконання відповідними дебіторами перед позивачем своїх зобов`язань, що випливають з прав вимог переданих позивачу (реєстри №3 та №1), відповідач зобов`язується здійснити їх зворотній викуп на умовах визначених угодою №0054/КFF від 05.03.2021.

Умовами угоди №0054/КFF від 05.03.2021 встановлено, що у випадку прострочення дебітором перед позивачем (або відповідачем) своїх зобов`язань, що випливають з відповідного права вимоги (реєстри №3 та №1), фактор, тобто позивач зобов`язаний скласти та надати відповідачу на підпис реєстр, що пропонується до зворотного викупу, форма якого встановлена додатком №3 до угоди №0054/КFF від 05.03.2021 (реєстр №5, №8, №13).

У випадку виконання позивачем умови щодо складання та надання відповідачу реєстру зворотного викупу, відповідач в свою чергу зобов`язаний протягом 2 робочих днів з моменту отримання такого реєстру підписати його та здійснити оплату у невиконаній частині дебітором виконання зобов`язань, що випливають з відповідного права вимоги.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина 1 стаття 14 Господарського процесуального кодексу України).

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (частина 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

Суд звертає увагу позивача, що як в позовній заяві (зареєстрована судом 02.05.2024 року), так і в заяві про усунення недоліків позовної заяви ( 13.05.2024 року) позивач обґрунтовує позовні вимоги як фактичними обставинами не здійснення відповідачем-1 обов`язку зворотного викупу права вимоги до дебіторів, так і нормами договору, які стосуються саме обов`язку відповідача-1 (Клієнта) здійснити зворотній викуп прав вимоги до дебіторів з урахуванянм своєї заборгованості про фінансування плюс нарахованих процентів за таке фінансування та платежів за адміністрування дебіторської заборгованості.

При цьому, в обґрунтування позовних вимог позивач не посилається ні на обставини не повернення факторингового фінансування (боргу плюс проценту) після закінчення строку договору, ні на пункт 3.2.8 договору, а отже суд позбавлений права самостійно посилатися на дані обставини.

Однак, суд має дослідити чи виник у відповідача-1 (Клієнта) обов`язок здійснити зворотній викуп прав вимоги до своїх дебіторів, з якого моменту такий обов`язок виник та в якій сумі.

Для встановлення вказаних обставин, зокрема суми, яка підлягає для зворотного викупу віповідачем-1, суд пропонував позивачу в ухвалі від 08.05.2024 року про залишення позову без розгляду надати суду докази погашення дебіторської заборгованості, звіти про виконання дебіторами своїх зобов`язань, для встановлення судом дійсної суми вимоги, яка підлягає зворотному викупу відповідачем-1 як клієнтом, проте в заяві про усунення недоліків (зареєстрована судом 13.05.2024 року) позивач зазначив, що він розпоряджається своїми правами на власний розсуд, а суд розглядає справу на підставі доказів, поданих учасниками справи, а отже не надав доказів, на не подання яких звертав увагу суду.

Позивач також не надав суду для перевірки розрахунку заборгованості, ні доказів перерахування відповіадчеві-1 факторингового фінансування у сумі 80% передбачено п. 2.2.1 договору, для перевірки правильності розрахунків позивача щодо визначення суми не повернення суми такого фінансування та розрахунку процентів, ні доказів часткового погашення/непогашення дебіторської заборгованості.

Таким чином, беручи до уваги умови угоди №0054/КFF від 05.03.2021, які в силу принципу свободи договору були визначені сторонами на власний розсуд та узгоджені між ними без заперечень, наявні в матеріалах справи докази, а також обставини, якими позивач обґрунтовує заявлені позовні вимоги, на переконання суду, вимога позивача щодо стягнення з відповідачів солідарно заборгованості в сумі, яка визначена в реєстрах №3 та №1 (в неоплаченій частині) не може бути реалізована.

Оскільки строк оплати (зворотного викупу) у відповідності до пункту 2.6., 2.7., підпункту 3.1.7., 3.3.8. угоди №0054/КFF від 05.03.2021 настає впродовж 2 (двох) робочих днів з моменту складання та надання відповідачу реєстру прав вимог, що пропонуються до зворотного викупу (аналогічним реєстрам №5, №8, №13, по яким позивачем не заявлені вимоги про стягнення), і таких реєстрів з доказами направлення відповідачу-1 суду не надано, то відповідно позивач не довів обґрунтованості своїх вимог належними доказами.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 стаття 73, частина 1 стаття 74 Господарського процесуального кодексу України).

Проте, позивач не надав в матеріали справи реєстрів прав вимог, що пропонуються до зворотного викупу за договором №40200 від 18.04.2019 у розмірі 334 928, 66 грн та по договору №147 від 21.03.2019 у розмірі 22 348, 66 грн (неоплачена частина).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (стаття 86 Господарського процесуального кодексу України).

Підсумовуючи все вище зазначене, що оскільки всупереч умов угоди №0054/КFF від 05.03.2021 позивач не надав до матеріалів справи реєстрів прав вимог, що пропонуються до зворотного викупу за договором №40200 від 18.04.2019 у розмірі 334 928, 66 грн та по договору №147 від 21.03.2019 у розмірі 22 348, 66 грн (неоплачена частина), на підставі яких у відповідача виникає обов`язок на оплату (зворотній викуп), суд доходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Щодо вимоги в частині стягнення процентів на підставі підпункту 2.11.1. пункту 2.11. угоди №0054/КFF від 05.03.2021, суд також відмовляє, оскільки дана вимога є похідною від суми основного боргу. в якому відмовлено.

Таким чином, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог позивача в повному обсязі.

VІ. Розподіл судових витрат.

Судовий збір покладається, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (пункт 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, у разі відмови в позові - на позивача (пункт 2 частина 4 стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

За таких обставин, у зв`язку з відмовою в задоволенні позовних вимог, суд покладає всі судові витрати позивач за подання позовної заяви на останнього (позивача).

На підставі викладеного, керуючись статтями 13, 73-77, 86, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «МТБ Банк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Колоринг», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про солідарне стягнення 531 888, 26 грн - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Г.П. Бондаренко - Легких