Ухвала

від 25.10.2024 по справі 915/1809/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

===============================================================

УХВАЛА

25 жовтня 2024 року Справа № 915/1809/23

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,

за участю секретаря судового засідання Шараєвої М.В.

за участі представників учасників справи:

від стягувача Слівінська Н.І.

від боржника Сурікова І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції заяву від 14.10.2024 (вх.№12368/24 від 15.10.2024) Товариства з обмеженою відповідальністю Миколаївська електропостачальна компанія про розстрочення виконання рішення суду, у справі

за позовом: Акціонерного товариства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (вул.Назарівська, 3, м.Київ, 01032, код ЄДРПОУ 24584661) особі філії Відокремлений підрозділ Енергоатом Трейдинг Акціонерного товариства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом, вул.Назарівська, 3, м.Київ, 01032, код ЄДРПОУ 42041573

електронна пошта: energoatom@atom.gov.ua

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Миколаївська електропостачальна компанія, вул.Погранична, 39/1, м. Миколаїв, 54017

електронна адреса: 42129888@mail.gov.ua

про: стягнення 73 223 062,18 грн. (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 29.02.2024 (вх.№2407/24 від 01.03.2024)

Товариство з обмеженою відповідальністю Миколаївська електропостачальна компанія звернулось до Господарського суду Миколаївської області із заявою від 14.10.2024 (вх.№12368/24 від 15.10.2024) в якій просить суд розстрочити виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 29.04.2024 у справі №915/1809/23 строком на 12 місяців, згідно наступного графіка:

- до 30 жовтня 2024 року 6 174 605 грн. 30коп. (з яких 72 683,36 грн. судовий збір);

- до 30 листопада 2024 року 6 174 605 грн. 10 коп. (з яких 72 683,26 грн. судовий збір)

- до 30 грудня 2024 року 6 174 605 грн. 10 коп. (з яких 72 683,26 грн. судовий збір);

- до 30 січня 2025 року 6 174 605 грн. 10 коп. (з яких 72 683,26 грн. судовий збір);

- до 28 лютого 2025 року 6 174 605 грн. 10 коп. (з яких 72 683,26 грн. судовий збір);

- до 30 березня 2025 року 6 174 605 грн. 10 коп. (з яких 72 683,26 грн. судовий збір);

- до 30 квітня 2025 року 6 174 605 грн. 10 коп. (з яких 72 683,26 грн. судовий збір);

- до 30 травня 2025 року 6 174 605 грн. 10 коп. (з яких 72 683,26 грн. судовий збір);

- до 30 червня 2025 року 6 174 605 грн. 10 коп. (з яких 72 683,26 грн. судовий збір);

- до 30 липня 2025 року 6 174 605 грн. 10 коп. (з яких 72 683,26 грн. судовий збір);

- до 30 серпня 2025 року 6 174 605 грн. 10 коп. (з яких 72 683,26 грн. судовий збір);

- до 30 вересня 2025 року 6 174 605 грн. 10 коп. (з яких 72 683,26 грн. судовий збір).

В обґрунтування заяви про розстрочення боржник посилається на наступне:

-з 1 січня 2019 року ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія» є електропостачальником, яке отримало ліцензію на провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії (згідно постанови НКРЕКП від 14.06.2018 року № 429) та виконує функції постачальника універсальних послуг на закріпленій території Миколаївської області.

- відповідач станом на 01.10.2024 року має заборгованість за основним боргом перед ПрАТ «НЕК Укренерго» в сумі 276 138 537,25 грн. та перед АТ «Миколаївобленерго» в сумі 209 638 249,10 грн., що унеможливлює виконання рішення суду в повному обсязі.

- у разі примусового виконання рішення суду з Відповідача можуть бути списані кошти, які будуть фактично вилучені з операційної діяльності підприємства, в результаті чого Відповідач не зможе здійснювати розрахунки за поточні періоди перед Оператором системи передачі та Оператором системи розподілу, чиї працівники ризикуючи своїм життям ліквідують наслідки ворожих обстрілів задля того, щоб в Миколаївській області безперебійно постачалась електрична енергія.

- сплата компенсаційних платежів (3% річних та інфляційних втрат) одним платежем, на користь окремого учасника ринку Позивача, унеможливить процес самого постачання електричної енергії побутовим споживачам на території Миколаївської області.

-сплата Позивачу грошових коштів на виконання рішення суду в надзвичайно складних умовах воєнного часу ще більше ускладнить ситуацію на ринку електричної енергії та призведе до недоотримання багатьма учасниками ринку коштів та, як наслідок, неможливості здійснення ними господарської діяльності в критичній сфері інфраструктури, якою є сфера електроенергетики.

-негайне виконання рішення в повному обсязі призведе до неспроможності ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія» безперервно закуповувати електричну енергію, в тому числі для побутових споживачів. Зазначена обставина ставить під загрозу постачання електричної енергії побутовим споживачам на всій території Миколаївській області. Вважає, що вказані обставини є об`єктивними, непереборними та виключними обставинами, котрі ускладнюють вчасне виконання рішення суду.

Згідно даних Діловодства спеціалізованого суду (ДСС) 07.06.2024 на виконання вимоги ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.06.2024, у зв`язку з надходженням апеляційної скарги Акціонерного товариства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом на рішення Господарського суду Миколаївської області від 29.04.2024, справу №915/1809/23 надіслано до Південно-західного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 16.10.2024 суд відклав вирішення питання про прийняття, повернення, залишення без руху заяви від 14.10.2024 (вх.№12368/24 від 15.10.2024) Товариства з обмеженою відповідальністю Миколаївська електропостачальна компанія про розстрочення виконання рішення суду до повернення справи №915/1809/23 до Господарського суду Миколаївської області.

Згідно супровідного листа Південно - західного апеляційного Господарського суду справу №915/1809/23 було повернуто Господарському суду Миколаївської області (вх.№12540/24 від 17.10.2024).

Ухвалою суду від 18.10.2024 розгляд заяви призначено на 25.10.2024.

Стягувач через систему «Електронний суд» надав заперечення проти заяви про розстрочення виконання рішення суду (вх.№12738/24 від 21.10.2024) (т.3 арк.179-187) в яких зазначає, що наведені відповідачем доводи не підтверджують наявності виняткових обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його виконання неможливим у розумінні частини 2 ст.331 ГПК України. Недостатність чи відсутність коштів у ТОВ «МЕК», здійснення ним господарської діяльності на ринку електричної енергії не може бути безумовною, винятковою обставиною, за наявності якої виконання судового рішення можна розстрочити. Зазначає, що позивачем за час воєнного стану втрачено виробничі потужності, що забезпечували майже половину його доходу від реалізації електроенергії. Зазначає, що за період 2023 року збитки АТ «НАЕК «Енергоатом» становлять 11,256 млрд грн, в підтвердження чого посилається на звіт про фінансові результати за 2023 рік (рядок 2355), а за період першого півріччя 2024 року збитки АТ «НАЕК «Енергоатом» становлять 7,434 млрд грн, що підтверджується звітом про фінансові результати за І півріччя 2024 року (рядок 2355). Численні ракетні атаки на енергетичну інфраструктуру України російською федерацією також безпосередньо та суттєво впливають на роботу інших атомних електростанцій України. Вказує, що протягом спірного періоду у даній справі і по теперішній час, позивач забезпечує безпечну експлуатацію атомних електростанцій, виконує в умовах воєнного стану спеціальні обов`язки із забезпечення побутових споживачів доступною електричною енергією в умовах гострого дефіциту фінансових ресурсів внаслідок втрати значної частини виробничих потужностей через окупацію Запорізької АЕС. На сьогодні критично необхідним для держави в цілому є забезпечення електропостачання для населення. У виконанні цього завдання, з огляду на суттєві руйнування об`єктів теплової генерації, основне навантаження лягає саме на АТ «НАЕК «Енергоатом». Позивач докладає максимальних зусиль для виробництва необхідного країні обсягу електричної енергії, для чого здійснює заходи для продовження термінів експлуатації атомних блоків, працівники атомних електростанцій у рекордні строки завершують ремонтні кампанії, забезпечуючи при цьому підвищення рівня ядерної безпеки. Вжиття перелічених заходів вимагає суттєвих витрат, що є додатковим навантаженням на Позивача. Вказує, що відповідачем, не обґрунтовано в чому полягає виключність обставин, зазначених ним як підстави для розстрочення виконання рішення, не надано доказів на підтвердження наявності обставин, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання Рішення.

Розглянувши в судовому засіданні подану заяву про розстрочення виконання рішення суду, заслухавши пояснення представника стягувача та представника боржника, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються вимоги заявника, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд зазначає наступне.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 29.04.2024 позов задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Миколаївська електропостачальна компанія на користь Акціонерного товариства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (вул.Назарівська, 3, м.Київ, 01032, код ЄДРПОУ 24584661) в особі філії Відокремлений підрозділ Енергоатом Трейдинг Акціонерного товариства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом 3% річних у розмірі 6704401,11 грн., інфляційних втрат у розмірі 59814259,97 грн та судовий збір у розмірі 751520,00 грн.

В решті позову відмовлено.

Повернуто Акціонерному товариству Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі філії Відокремлений підрозділ Енергоатом Трейдинг Акціонерного товариства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом з Державного бюджету України сплачений згідно платіжної інструкції №224944 від 13.11.2023 судовий збір в розмірі 187880,00 грн.(т.2 арк.210-216).

Не погодившись з ухваленим рішенням суду, Акціонерне товариство Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом звернулося до Південно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просило рішення Господарського суду Миколаївської області від 29.04.2024 скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 3% річних та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги про стягнення 3% річних задовольнити у повному обсязі.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.10.2024 Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом задоволено.

Рішення Господарського суду Миколаївської області від 29.04.2024 у справі №915/1809/23 скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 3% річних у сумі 6704401,11 грн. Позов в цій частині задоволено у повному обсязі, в решті рішення залишено без змін, викладено резолютивну частину в наступній редакції:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Миколаївська електропостачальна компанія на користь Акціонерного товариства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі філії Відокремлений підрозділ Енергоатом Трейдинг Акціонерного товариства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом 3% річних у розмірі 13408802,21 грн, інфляційні втрати у розмірі 59814259,97 грн та судовий збір у розмірі 751520,00 грн.

3. Повернути Акціонерному товариству Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі філії Відокремлений підрозділ Енергоатом Трейдинг Акціонерного товариства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом з Державного бюджету України сплачений згідно платіжної інструкції №224944 від 13.11.2023 судовий збір в розмірі 187880,00 грн.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Миколаївська електропостачальна компанія на користь Акціонерного товариства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі філії Відокремлений підрозділ Енергоатом Трейдинг Акціонерного товариства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд справи в сумі 120679,22 грн.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України..

Відповідно до ст.326 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Згідно з ч. 2 ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав особи і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду. Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.

Відповідно до приписів частин 1, 2, 3 ст. 331 ГПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Конституційний Суд України у п.2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 року №18-рп/2012 зазначив, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

У пункті 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 року у справі №11-рп/2012 зазначено, що невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Отже, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Розстрочка - означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20 липня 2004 року по справі "Шмалько проти України" (заява №60750/00) зазначено, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина "судового розгляду". У рішенні від 17 травня 2005 року по справі "Чіжов проти України" (заява №6962/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та, що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії §1 ст.6 Конвенції.

Затримка у виконанні рішення може бути виправдана за виняткових обставин. Але затримка не повинна бути такою, що позбавляє сутності право, яке захищається пунктом 1 статті 6 Конвенції ("Іммобільяре Саффі проти Італії", заява №22774/93, §74, ЄСПЛ 1999-V).

Так, підставою для розстрочення виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що істотно ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення у визначений строк. Тобто розстрочення виконання судового рішення пов`язано з об`єктивними, непереборними - виключними обставинами, котрі ускладнюють його вчасне виконання.

При цьому, слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених відповідною статтею ГПК України не вимагається. Проте, вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Отже, питання щодо надання розстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватись господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.

ГПК України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини за правилами, встановленими цим Кодексом.

Тобто, можливість розстрочення виконання судового рішення у судовому порядку у будь-якому випадку пов`язується з об`єктивними, непереборними обставинами, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають можливість виконання рішення.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції.

Отже особа, яка подала заяву про розстрочку або відстрочку виконання рішення, повинна довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі.

На підтвердження необхідності розстрочення виконання рішення відповідачем надано копії наступних документів:

- оборотно-сальдові відомості відповідача по рахунку 631 за 01.01.2024-01.10.2024 по контрагентам (учасниками ринку електричної енергії) ПрАТ НЕК Укренерго, АТ Миколаївобленерго;

- звіт про фінансові результати відповідача за перше півріччя 2024 року.

Судом враховано, що відповідачем повністю здійснено сплату за поставлену електричну енергію. Стягненню за рішенням суду по даній справі підлягають лише інфляційні втрати та відсотки річних.

Судом взято до уваги, що в своїй заяві відповідач визнає наявність обов`язку сплатити інфляційні втрати та відсотки річних, не відмовляється та не ухиляється від такого виконання.

Відповідно до інформації про фінансові результати відповідача за перше півріччя 2024 року за звітний період відповідачем отримано чистий прибуток у сумі 8 723 000,00 грн. Разом з тим, загальна сума інфляційних втрат, відсотків річних та судового збору, яка підлягає стягненню за рішенням суду по даній справі складає 74 095 261,40 грн., що є значно вищою за сукупний дохід відповідача. Також, судом прийнято до уваги значна заборгованість відповідача перед учасниками ринку електричної енергії, зокрема перед ПрАТ НЕК Укренерго в сумі 276 138 537,25 грн. та перед АТ Миколаївобленерго в сумі 209 638 249,10 грн., оскільки несвоєчасне та неналежне виконання цього обов`язку може призвести до нарахування відповідачу нових штрафних санкцій, відсотків та інфляційних втрат та, відповідно, призвести до нових судових спорів.

Судом взято до уваги, що відповідач не уникає свого обов`язку перед позивачем, а натомість шукає шляхи та вживає заходи для погашення стягнутих за рішенням суду інфляційних втрат та відсотків річних, однак у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, що зумовило зменшення показників господарської діяльності відповідача; вимог роботи в умовах ринку електричної енергії, які передбачають здійснення попередньої оплати фіксованих платежів за участь в торгах, до отримання розрахунків зі споживачами, останній не має можливості виконати рішення суду негайно.

Вжиття органами примусового виконання судових рішень заходів по примусовому виконанню рішення суду по даній справі на загальну суму 74 095 261,40 грн. може призвести до блокування роботи відповідача, утруднить здійснення ним господарської діяльності та виконання в подальшому грошових зобов`язань перед учасниками ринку електричної енергії, в тому числі і перед позивачем.

За переконанням суду, ненадання розстрочення виконання рішення у даній справі може призвести до настання негативних наслідків для споживачів електроенергії в умовах воєнного стану, оскільки ТОВ Миколаївська електропостачальна компанія надає послуги з постачання електричної енергії та виконує функції постачальника універсальних послуг.

Суд враховує, що запровадження на території України воєнного стану не може бути безумовною підставою для розстрочення виконання судового рішення, при цьому, збройна агресія російської федерації мала негативний вплив як на позивача, так і на відповідача.

Судом також взято до уваги заперечення позивача та враховано, що позивач належить до державного сектору економіки та забезпечує роботу об`єктів критичної інфраструктури, та входить до переліку об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, а також, що першочерговим завданням позивача є відновлення пошкоджених об`єктів електроенергетики.

Відповідно до приписів ст.3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства є судовий захист цивільного права та інтересу, справедливість, добросовісність та розумність.

Так, на державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 17 травня 2005 року у справі "Чижов проти України", заява N 6962/02).

За практикою Європейського суду з прав людини в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції ("Корнілов та інші проти України", заява № 36575/02, ухвала від 07 жовтня 2003 року).

Суд вважає, що розстрочення виконання рішення суду дасть можливість боржнику належним чином розрахуватися зі стягувачем.

Враховуючи викладене вище, проаналізувавши доводи відповідача в обґрунтування заяви про розстрочення виконання рішення суду та позивача в обґрунтування заперечень проти заяви про розстрочення рішення суду, виходячи з принципів розумності та справедливості, враховуючи матеріальні інтереси обох сторін, з метою реального виконання рішення суду та дотримання балансу інтересів сторін, враховуючи загальновідомі обставин, зокрема, військову агресію Російської Федерації проти України, що має негативний вплив на економіку країни, та ускладнює діяльність суб`єктів господарювання, а отже негативно впливає на сторін спору, а також те, що рішення суду є обов`язковим до виконання та має бути виконане, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для частково задоволення заяви від 14.10.2024 (вх.№12368/24 від 15.10.2024) Товариства з обмеженою відповідальністю Миколаївська електропостачальна компанія про розстрочення виконання рішення суду.

На переконання суду, строк розстрочення виконання рішення у цій справі, не може бути визнаний надмірним і не розглядається як такий, що суперечить вимогам розумного строку, передбаченого статтею 6 Конвенції.

Керуючись ст.ст. 232, 233, 234, 331 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

У Х В А Л И В:

1. Заяву від 14.10.2024 (вх.№12368/24 від 15.10.2024) Товариства з обмеженою відповідальністю Миколаївська електропостачальна компанія про розстрочення виконання рішення суду - задовольнити частково.

2. Розстрочити виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 29.04.2024 у справі №915/1809/23, згідно наступного графіка:

- до 30 жовтня 2024 року 19 177 964,76 грн. (з яких 872 199,22 грн. судовий збір);

- до 30 листопада 2024 року 18 305 765,54 грн.;

- до 30 грудня 2024 року 18 305 765,54 грн.;

- до 30 січня 2025 року 18 305 765,56 грн.;

3. В іншій частині заяви - відмовити.

4. Ухвала є виконавчим документом, який може бути пред`явлено до виконання протягом 3- х років.

Ухвала суду, набирає законної сили у відповідності до ч.1 ст.235 ГПК України.

Ухвала може бути оскаржена у відповідності до п.24 ч.1 ст.255 ГПК України.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали складено 29.10.2024

Суддя Н.О. Семенчук