Рішення

від 24.10.2024 по справі 922/5248/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.10.2024м. ХарківСправа № 922/5248/21

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Погорелової О.В

при секретарі судового засідання Федоровій К.О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Керівника Шеченківської окружної прокуратури м. Харкова Харківської області, м. Харків до про скасування рішення в частині, визнання недійсним договору та витребування майназа участю представників учасників справи:

прокурор - Ткаченко К.О.

першого відповідача - Василенко І.Ю.

другого відповідача - Василенко І.Ю.

третього відповідача - не з`явився

четвертого відповідача - Макарова О.В.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Керівник Шевченківської окружної прокуратури м. Харкова Харківської області звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до відповідачів - Харківської міської ради, м. Харків (перший відповідач); Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, м. Харків (другий відповідач); Товариства з обмеженою відповідальністю ОНЛІ ДІП", с. Бірки (третій відповідач) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Астурин", м. Харків (четвертий відповідач), в якому просить суд:

- визнати незаконним та скасувати п. 40 додатку до рішення 18 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова" від 21.02.2018 № 1008/18;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 09.07.2018 №5599-В-С, укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради та ТОВ "ОНЛІ ДІП" (код ЄДРПОУ 41570796), посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Гавриловою С.А. і зареєстрований в реєстрі за № 1065;

- припинити право власності Товариства з обмеженою відповідальності "Астурин" (код ЄДРПОУ 41950693) на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 301039563101, зареєстроване на підставі договору купівлі-продажу від 05.09.2018 №2478 (номер запису про право власності: 29515400);

- витребувати у Товариства з обмеженою відповідальності "Астурин" (код ЄДРПОУ 41950693), на користь Харківської міської територіальної громади нежитлові приміщення 3-го поверху № 11, 15-:-17, площею 65,6 кв.м., 1/4 частини місць загального користування № 10, 12, 14, площею 2,7 кв.м., та сходові клітини 1-го поверху № IV, VII, 2-го поверху № II, 3-го поверху № II, площею 62,4 кв.м., загальною площею 130,7 кв.м., розташовані за адресою: м. Харків, вул. Двадцять Третього Серпня, 58-А, літ. "А-3".

Судові витрати прокурор просить суд покласти на відповідачів.

Заявлений позов обґрунтовано прокурором з посиланням на те, що під час прийняття оскаржуваного рішення Харківської міської ради та в подальшому в процесі здійснення процедури відчуження об`єктів нерухомості та укладання спірного договору купівлі-продажу відповідачами були порушені вимоги Закону України "Про приватизацію державного майна", Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Програми приватизації та відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова на 2017 - 2022 роки, що безпосередньо порушує права та інтереси територіальної громади м. Харкова.

Ухвалою суду від 04.01.2022 позовна заява була прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Процесуальний рух справи відображено у відповідних ухвалах суду.

Першим відповідачем до суду був поданий відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечує у повному обсязі та просить суд відмовити у його задоволенні. Зокрема, в обґрунтування заперечень вказує на те, що при винесенні оскаржуваного рішення ним дотримано визначений законом спосіб прийняття оскаржуваного рішення, оскільки, рішення прийнято на черговій сесії ради, яка є правомочною, вказане питання включене в порядок денний сесії, проводилась доповідь і обговорення проекту рішення, голосування, за результатами якого більшістю голосів присутніх депутатів прийнято рішення. Перший відповідач вказує що ним, як уповноваженим органом також дотримано спосіб та порядок приватизації нежитлового приміщення, а саму приватизацію проведено в порядку, визначеномуст. 345 ЦК України, Закону України "Про приватизацію державного майна", Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)",ст. 289 ГК України, Програми приватизації та відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова на 2017-2022 роки, тощо. Також вказує на те, що прийняте Харківською міською радою рішення №1008/18 від 21.02.2018 про застосування викупу, як способу приватизації спірного нерухомого майна вже реалізоване і вичерпало свою дію внаслідок укладення між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та ТОВ «ОНЛІ ДІП» договору купівлі-продажу, що оскаржується, та переходу допокупця права власності на спірні нежитлові приміщення, оскільки така вимога не призведе до поновлення прав територіальної громади м. Харкова, відновлення володіння, користування або розпорядження нею зазначеним майном, що є неефективним способом захисту прав територіальної громади м. Харкова.

Другим відповідачем до суду був поданий відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечує та просить суд відмовити у його задоволенні у повному обсязі. Зокрема, другий відповідач підтримує позицію першого відповідача, та крім того вказує на те, що самі по собі допущені органом публічної влади порушення при визначенні умов та порядку приватизації не можуть бути підставами для визнання приватизаційного договору недійсним, та подальшого позбавлення майна особи, яка набула його на підставі такого договору, оскільки зазначене суперечить ч. 1 ст. 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Четвертим відповідачем до суду був поданий відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечує та просить суд відмовити у його задоволенні. Вказує на те, що ТОВ "АСТУРІН" набуло право власності на нежитлові приміщення на законних підставах та є добросовісним набувачем, а тому вимоги про витребування з його володіння спірних нежитлових приміщень є незаконними та необґрунтованими.

Також, першим, другим та четвертим відповідачами заявлено про застосування строків позовної давності.

У судовому засіданні 24.10.2024 прокурор підтримав позов у повному обсязі та просив суд його задовольнити.

Присутні у судовому засіданні представники першого, другого та четвертого відповідачів проти позову заперечували та просили суд відмовити у його задоволенні.

Третій відповідач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив. Про місце, дату та час проведення судових засідань відповідач повідомлявся належним чином, відповідно до ст.ст. 120, 121 ГПК України.

Так, з метою повідомлення третього відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписівГосподарського процесуального кодексу України, ухвали суду направлялись судом рекомендованими листами з повідомленнями про вручення (з відміткою судова повістка) на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Але, судова кореспонденція повернута поштою на адресу суду із позначкою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповідно до ч. 7ст. 120 ГПК Україниучасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно ч. 6ст. 242 ГПК Україниднем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу пункту 5 частини 6 статті 242 ГПК України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвал суду.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1статті 9 ГПК Україниніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом. Відповідно до частини 2статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень"усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізнішенаступного дняпісляїх виготовлення і підписання. Згідно з ч. ч. 1, 2ст. 3 названого Закону,для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень"). Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі №922/5248/21 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідно до ч. 9ст. 165 ГПК Україниу разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК Україниу разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

Отже, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника третього відповідача за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками справи докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Як вказує прокурор у позовній заяві, Шевченківською окружною прокуратурою м. Харкова було встановлено, що Новобаварською окружною прокуратурою м. Харкова здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиногореєстру досудових розслідувань за №42017221080000002 від 04.01.2017 за ч. 2 ст. 366 КК України, за фактами службового підроблення під час оцінки та продажу комунального майна Харківською міською радою.

Під час досудового розслідування, на підставі ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 06.02.2019 в Управлінні комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради проведено вилучення ряду приватизаційних справ, в тому числі щодо приватизації нежитлових приміщень, розташованих за адресою: м. Харків, вул. Двадцять Третього Серпня, 58-А.

Вивченням зазначеної приватизаційної справи встановлено, що 02.11.2017 між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (далі - Орендодавець) та ТОВ «ОНЛІ ДІП» (далі - Орендар) укладено договір оренди нежитлових приміщень № 4186.

На підставі вказаного договору в строкове платне користування Орендарю передано нежитлові приміщення 3-го поверху №11, 15-:-17, площею 65,6 кв.м., 1/4 частини місць загального користування № 10, 12, 14, площею 2,7 кв.м., та сходові клітини 1-го поверху № IV, VII, 2-го поверху № II, 3-го поверху № II, площею 62,4 кв.м., загальною площею 130,7 кв.м. (технічний паспорт від 07.06.2017, інвентаризаційна справа № 70702) (далі - Майно), розташовані за адресою: м. Харків, вул. Двадцять Третього Серпня, 58-А, літ. "А-3", що належали до комунальної власності територіальної громади м. Харкова, строком до 02.10.2020.

У пункті 3.1. вказаного договору оренди зазначено, що вартість об`єкту оренди складає 447 700 грн., без ПДВ станом на 01.09.2017.

Відповідно до умов договору оренди Орендар зобов`язаний: змінювати стан орендованого Майна виключно за письмовою згодою Орендодавця (п. 4.7.). Здійснювати ремонт та реконструкцію за письмовою згодою Орендодавця на підставі документації, оформленої відповідно до чинного законодавства (п. 4.8.).

Актом прийому-передачі від 02.11.2017 Майно, зазначене у договорі оренди, передано Орендарю.

Орендар звернувся до Управління комунального майна та приватизації Харківської міської ради з листом (вх. №16701 від 08.11.2017) про надання дозволу на приватизацію орендованого Майна.

При цьому до вказаного листа не було долучено жодних документів, які б надавали право на приватизацію.

Рішенням 18 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 21.02.2018 №1008/18 "Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова", вирішено провести відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади міста Харкова шляхом викупу (згідно з додатком - переліком об`єктів, які підлягають приватизації (відчуженню) шляхом викупу).

Пунктом 40 вказаного переліку передбачено, що приватизації (відчуженню) шляхом викупу Орендарем - ТОВ "ОНЛІ ДІП" підлягають: нежитлові приміщення першого, другого, третього поверхів у нежитловій будівлі за адресою: м. Харків, вул. Двадцять Третього Серпня, 58-А, літ. "А-3", площею 130,7 кв.м.

Орендарем 22.02.2018 до Управління комунального майна та приватизації Харківської міської ради подано заяву № 3556 про приватизацію орендованого майна.

На підставі заяви Орендаря від 22.02.2018 Управлінням комунального майна та приватизації Харківської міської ради 28.02.2018 направлено лист № 2603 ФОП Копійко В.Л., як суб`єкту оціночної діяльності, з пропозицією провести оцінку Майна, з метою визначення вартості об`єкта для приватизації шляхом викупу.

СОД ФОП Копійко В.Л. 28.02.2018 складено звіт про оцінку, відповідно до якого вартість зазначеного майна склала 395 400 грн., без ПДВ., тобто менше, аніж вартість об`єкту згідно договору оренди.

Вивченням вказаного звіту встановлено, що будь-які відомості про те, що проводились ремонтні роботи у вказаних нежитлових приміщеннях, в тому числі невід`ємні поліпшення, відсутні.

09.07.2018 між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та ТОВ "ОНЛІ ДІП" укладено договір купівлі-продажу № 5599-В-С, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Гавриловою С.А. і зареєстрований в реєстрі за № 1065, на підставі якого шляхом викупу за 474 480 грн., з ПДВ, у власність ТОВ "ОНЛІ ДІП" перейшло все Майно, яке було орендовано на підставі договору № 4186 від 02.11.2017, а саме: нежитлові приміщення 3-го поверху № 11, 15-:-17, площею 65,6 кв.м., 1/4 частини місць загального користування № 10, 12, 14, площею 2,7 кв.м., та сходові клітини 1-го поверху № IV, VII, 2-го поверху № II, 3-го поверху № II, площею 62,4 кв.м., загальною площею 130,7 кв.м., розташовані за адресою: м. Харків, вул. Двадцять Третього Серпня, 58-А, літ. "А-3". Акт прийому-передачі складений 03.08.2018.

У подальшому, на підставі договору купівлі-продажу від 17.08.2018 № 4294 право власності на нежитлові приміщення 3-го поверху № 11, 15-:-17, площею 65,6 кв.м., 1/4 частини місць загального користування № 10, 12, 14, площею 2,7 кв.м., та сходові клітини 1-го поверху № IV, VII, 2-го поверху № II, 3-го поверху № II, площею 62,4 кв.м., загальною площею 130,7 кв.м., розташовані за адресою: м. Харків, вул. Двадцять Третього Серпня, 58-А, літ. «А-3», перейшло до ТОВ «НАВЕ ГРУП» (код ЄДРПОУ 39008777). Рішення про державну реєстрацію № 42570580 від 16.08.2018.

В свою чергу, ТОВ «НАВЕ ГРУП» 05.09.2018 уклало договір купівлі-продажу № 2478 з ТОВ «АСТУРИН» (код ЄДРПОУ 41950693), на підставі якого право власності на нежитлові приміщення 3-го поверху № 11, 15-:-17, площею 65,6 кв.м., 1/4 частини місць загального користування № 10, 12, 14, площею 2,7 кв.м., та сходові клітини 1-го поверху № IV, VII, 2-го поверху № II, 3-го поверху № II, площею 62,4 кв.м., загальною площею 130,7 кв.м., розташовані за адресою: м. Харків, вул. Двадцять Третього Серпня, 58-А, літ. «А-3», перейшло до ТОВ «АСТУРИН».

Звертаючись до суду з позовом в межах даної справи прокурор зазначає, що Харківська міська рада, всупереч вимогамЗакону України "Про приватизацію державного майна",Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)",Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Програми приватизації та відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова на 2017 - 2022 роки, незаконно обрала спосіб приватизації оспорюваного майна шляхом викупу орендарем.

Прокурор наполягає на тому,Харківська міська рада дійсно має право прийняти рішення про продаж об`єктів нерухомого майна, що перебуває у власності територіальної громади, а уповноважений нею орган приватизації, а саме Управління комунального майна, має право укласти відповідний договір купівлі-продажу. При цьому такий продаж має бути проведений шляхом аукціону або конкурсу (конкурсний продаж). У виключних випадках такий продаж може бути проведений шляхом викупу, а саме в даному випадку продаж шляхом викупу орендарем об`єкту, який вже перебуває у нього в оренді, якщо орендарем за згодою орендодавця за рахунок власних коштів здійснено поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об`єкта без завдання йому шкоди, в розмірі не менш як 25 відсотків ринкової вартості майна, за яким воно було передано в оренду, визначеної суб`єктом оціночної діяльності суб`єктом господарювання для цілей оренди майна.

У даному випадку ТОВ "ОНЛІ ДІП" жодних поліпшень орендованого майна за період перебування об`єкту нерухомого майна в оренді не здійснило.

У звіті про оцінку майна, договорі оренди, договорі купівлі-продажу, заяві ТОВ «ОНЛІ ДІП» з проханням надати дозвіл на приватизацію, а також в усій приватизаційній справі, будь-які відомості про такі поліпшення відсутні.

ТОВ "ОНЛІ ДІП" до органу приватизації, тобто до Управління комунального майна та приватизації, не подавала документи, передбачені п.2.2 Порядку оцінки орендованого нерухомого майна, що містить невід`ємні поліпшення, здійснені за час його оренди, під час приватизації.

За таких обставин, рішення міської ради, на думку прокурора, є незаконним, таким, що суперечить положенням діючого на той час законодавства, та підлягає скасуванню, а договір купівлі-продажу, укладений на його підставі - визнанню недійсним.

З цих підстав прокурором заявлено позов який розглядається в межах даної справи.

Надаючи правову кваліфікацію відносинам, що стали предметом спору, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з вимогами ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно зі ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частиною першою статті 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 327 Цивільного кодексу України у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді.

Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом ст. 1 Закону України "Про місцеве самоврядування в України" право комунальної власності - право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Вказані органи діють за принципом розподілу повноважень у порядку і межах, визначених цим та іншими законами.

Згідно з ст. 25 Закону України "Про місцеве самоврядування України" сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Відповідно до п. 30 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна; затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об`єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; визначення доцільності, порядку та умов приватизації об`єктів права комунальної власності; вирішення питань про придбання в установленому законом порядку приватизованого майна, про включення до об`єктів комунальної власності майна, відчуженого у процесі приватизації, договір купівлі-продажу якого в установленому порядку розірвано або визнано недійсним, про надання у концесію об`єктів права комунальної власності, про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади.

У відповідності до ст. 29 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад; підготовка і внесення на розгляд ради пропозицій щодо порядку та умов відчуження комунального майна, проектів місцевих програм приватизації та переліку об`єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; організація виконання цих програм; підготовки і внесення на розгляд ради пропозицій щодо визначення сфер господарської діяльності та переліку об`єктів, які можуть надаватися у концесію; подання раді письмових звітів про хід та результати відчуження комунального майна.

Згідно з ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим законом.

Статтею 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.

Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Доцільність, порядок та умови відчуження об`єктів права комунальної власності визначаються відповідною радою. Доходи від відчуження об`єктів права комунальної власності зараховуються до відповідних місцевих бюджетів і спрямовуються на фінансування заходів, передбачених бюджетами розвитку.

Майнові операції, які здійснюються органами місцевого самоврядування з об`єктами права комунальної власності, не повинні ослаблювати економічних основ місцевого самоврядування, зменшувати обсяг та погіршувати умови надання послуг населенню.

Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів. Об`єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб`єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.

Стаття 140 Конституції України встановлює межі дії органів місцевого самоврядування, а саме, самостійно вирішувати питання місцевого значення у межах Конституції і законів України.

Конституцією України передбачено форми та засоби реалізації права територіальних громад на місцеве самоврядування і вказано, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території (ч. 1 ст. 144). На основі цього положення Конституції України в Законі України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що у формі рішень рада приймає нормативні та інші акти (ч. 1 ст. 59).

Тобто, вирішення питання щодо приватизації об`єктів комунального майна здійснюється органами місцевого самоврядування на пленарних засіданнях.

У спірному рішенні Харківської міської ради зазначено, що його прийнято на підставі законів України «Про приватизацію державного майна», «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», Програми приватизації та відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова на 2017-2022 роки, затвердженої рішенням 13 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 21.06.2017 № 691/17 (далі - Програма).

Відповідно до п. 3.4 вказаної Програми, приватизація об`єктів здійснюється шляхом: викупу, продажу об`єктів приватизації на аукціоні (у тому числі за методом зниження ціни, без оголошення ціни), продаж об`єктів приватизації за конкурсом з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону, іншими способами, які встановлені спеціальними законами, що регулюють особливості приватизації об`єктів окремих галузей.

Викуп застосовується щодо об`єктів комунальної власності, якщо право покупця на викуп об`єкта передбачено законодавчими та нормативними актами, а також щодо тих, які не продано на аукціоні, за конкурсом.

Відповідно до ч. 2 ст. 345 ЦК України та ч. 1 ст. 25 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», приватизація здійснюється у порядку, встановленому законом. Приватизація об`єкта оренди здійснюється відповідно до чинного законодавства.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про приватизацію державного майна», що діяв на час виникнення спірних правовідносин, приватизація проводиться з метою підвищення соціально-економічної ефективності виробництва та залучення коштів для здійснення структурної перебудови національної економіки.

Відповідно до ч. 4 ст. З Закону України «Про приватизацію державного майна», відчуження майна, що є у комунальній власності, регулюється положеннями цього Закону, інших законів з питань приватизації і здійснюється органами місцевого самоврядування.

Згідно з ч. 6 ст. 29 Закону України «Про приватизацію державного майна», порушення встановленого законодавством порядку приватизації або прав покупців є підставою для визнання недійсним договору купівлі-продажу об`єкта приватизації в порядку, передбаченому законодавством України.

Відповідно до ч. 1 ст. 5-1 Закону України «Про приватизацію державного майна», з метою раціонального та ефективного застосування способів приватизації об`єкти приватизації класифікуються за такими групами: група А - окреме індивідуально визначене майно, у тому числі разом із земельними ділянками державної власності, на яких таке майно розташовано.

У відповідності з ч. 2 ст. 5-1 Закону України «Про приватизацію державного майна», об`єкти приватизації, що належать до груп А, Д і Ж, є об`єктами малої приватизації.

Частиною 2 статті 16-2 Закону України «Про приватизацію державного майна» передбачено, що викуп об`єктів малої приватизації здійснюється відповідно до Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)».

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», що діяв на час виникнення спірних правовідносин, приватизація об`єктів малої приватизації здійснюється шляхом: викупу; продажу на аукціоні (в тому числі за методом зниження ціни, без оголошення ціни); продажу за конкурсом з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону (далі - конкурс).

Статтею 4 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» передбачено, що продавцями об`єктів малої приватизації, що перебувають у державній та комунальній власності є, відповідно, органи приватизації, створені місцевими Радами.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», з моменту прийняття рішення про приватизацію підприємства здійснюється його підготовка до приватизації. Підготовка об`єкта малої приватизації до продажу здійснюється органами приватизації, які: встановлюють ціну продажу об`єкта, що підлягає приватизації шляхом викупу, або початкову ціну об`єкта на аукціоні, за конкурсом з урахуванням результатів оцінки об`єкта, проведеної відповідно до методики оцінки майна, затвердженої Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі ст. 9 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», за рішенням органів приватизації проводиться інвентаризація майна об`єкта малої приватизації в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, та оцінка такого об`єкта відповідно до методики оцінки майна, затвердженої Кабінетом Міністрів України. Ціна продажу об`єкта, що підлягає приватизації шляхом викупу, та початкова ціна об`єкта малої приватизації на аукціоні або за конкурсом встановлюється на підставі результатів його оцінки.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 11 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», викуп застосовується щодо об`єктів малої приватизації, які не продано на аукціоні, за конкурсом, а також у разі, якщо право покупця на викуп об`єкта передбачено законодавчими актами. Порядок викупу об`єкта встановлюється Фондом державного майна України.

Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 18-2 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», приватизація об`єктів групи А здійснюється з урахуванням таких особливостей: у разі прийняття рішення про приватизацію орендованого державного майна (будівлі, споруди, нежитлового приміщення) орендар одержує право на викуп такого майна, якщо орендарем за згодою орендодавця за рахунок власних коштів здійснено поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об`єкта без завдання йому шкоди, в розмірі не менш як 25 відсотків ринкової вартості майна, за яким воно було передано в оренду, визначеної суб`єктом оціночної діяльності суб`єктом господарювання для цілей оренди майна.

Надання згоди орендодавця на здійснення невід`ємних поліпшень здійснюється в порядку, визначеному Фондом державного майна України або місцевою радою.

Відповідно до ч. З ст. 18 Закону, орендар, який виконав умови, передбачені частиною другою цієї статті, має право на приватизацію об`єкта шляхом викупу.

Як зазначалось вище, порядок викупу встановлений ФДМУ. На час виникнення спірних правовідносин діяв Порядок продажу об`єктів малої приватизації шляхом викупу, на аукціоні (в тому числі за методом зниження ціни, без оголошення ціни), за конкурсом з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону, затвердженим ФДМУ від 02.04.2012 №439.

Згідно з п.п. З.З., 7.15. Порядку, у разі коли на участь в аукціоні з продажу об`єкта надійшла заява від одного покупця, зазначений об`єкт може бути проданий безпосередньо такому покупцеві із забезпеченням ним умов приватизації об`єкта за запропонованою ним ціною, але не нижче початкової ціни продажу. А у разі коли на конкурс з продажу об`єкта надійшла заява від одного покупця, такий об`єкт може бути проданий безпосередньо такому покупцеві за запропонованою ним ціною, але не нижче початкової ціни продажу із забезпеченням ним умов приватизації об`єкта.

Відповідно до п. 8.1. Порядку, викуп об`єктів малої приватизації застосовується відповідно до пункту 3.3 розділу III та пункту 7.15 розділу VII цього Порядку щодо об`єктів малої приватизації, які не продані на аукціоні, за конкурсом, а також якщо право покупця на викуп об`єкта передбачено чинним законодавством України.

Згідно з п. 8.2. Порядку, ціна продажу об`єкта, що підлягає приватизації шляхом викупу, установлюється на підставі його оцінки.

Як зазначено вище оцінка майна, яке підлягає приватизації проводиться відповідно до Методики оцінки майна, затвердженої постановою КМУ №1891 від 10.12.2003.

Відповідно до п. 50 Методики (в редакції від 06.09.2016), вимоги цього розділу поширюються на випадки проведення оцінки об`єктів у матеріальній формі з метою їх приватизації (окреме індивідуально визначене майно, об`єкти незавершеного будівництва, включаючи законсервовані об`єкти, об`єкти соціально-культурного призначення) як об`єктів малої приватизації, застави та інші способи відчуження відповідно до законодавства.

Згідно з п. 70 Методики, для визначення вартості об`єктів нерухомості, що приватизуються відповідно до Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», у тому числі разом із земельними ділянками, на яких розташовані такі об`єкти, застосовується незалежна оцінка, яка проводиться відповідно до національних стандартів оцінки з урахуванням вимог цієї Методики та Методики оцінки земельних ділянок.

Відповідно до п. 71 Методики, вибір виду вартості об`єктів малої приватизації регулюється вимогами національних стандартів оцінки з урахуванням особливостей, визначених цією Методикою. При цьому враховуються способи їх продажу, строк корисного використання таких об`єктів, належність їх до спеціалізованого або неспеціалізованого майна. У разі викупу об`єктів малої приватизації може визначатися їх ринкова вартість або спеціальна вартість залежно від наявності передумов їх застосування, визначених Національним стандартом №1.

Згідно з абз. 6 п. 73 Методики, порядок оцінки орендованого нерухомого майна (майна, що надавалося у концесію), що містить невід`ємні поліпшення, здійснені за час його оренди (концесії), під час приватизації, встановлюється Фондом державного майна. Порядком також визначається процедура ідентифікації невід`ємних поліпшень, здійснених за рахунок коштів орендаря (концесіонера).

Зазначений порядок встановлений ФДМУ, а саме Порядок оцінки орендованого нерухомого майна, що містить невід`ємні поліпшення, здійснені за час його оренди, під час приватизації, затверджений наказом ФДМУ від 27.02.2004 №377.

Відповідно до п. 1.1. Порядку, цей Порядок установлює вимоги до проведення незалежної оцінки орендованого нерухомого майна (крім земельних ділянок), що містить невід`ємні поліпшення (далі - орендоване нерухоме майно), під час приватизації способами, визначеними законодавством, а також процедур ідентифікації невід`ємних поліпшень, здійснених за рахунок коштів орендаря. Порядок застосовується для оцінки орендованого нерухомого майна, що перебуває у державній, комунальній власності або належить Автономній Республіці Крим, щодо якого прийнято рішення про приватизацію та компенсацію орендарю вартості невід`ємних поліпшень, здійснених за рахунок коштів орендаря. Невід`ємними поліпшеннями орендованого майна є здійснені орендарем за час оренди заходи, спрямовані на покращення фізичного (технічного) стану орендованого майна та (або) його споживчих якостей, відокремлення яких призведе до зменшення його ринкової вартості.

Згідно з п. 2.1. Порядку, ідентифікацією поліпшень орендованого нерухомого майна (далі - ідентифікація поліпшень) є встановлення суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання факту відповідності підтверджувальних документів, наданих орендарем, про здійснені ним заходи, спрямовані на покращення фізичного (технічного) стану орендованого нерухомого майна та (або) його споживчих якостей (далі - поліпшення), наявним поліпшенням, які неможливо відокремити від відповідного об`єкта без завдання йому шкоди і які здійснені за рахунок коштів орендаря та за згодою орендодавця. Ідентифікуються поліпшення, що здійснені протягом строку дії договору оренди та наявні на дату оцінки.

Відповідно до п. 2.2. Порядку, підтверджувальні документи про здійснені орендарем поліпшення, що подаються ним до відповідного органу приватизації, включають: договір оренди, укладений з дотриманням вимог законодавства; письмову згоду орендодавця здійснення орендарем поліпшень орендованого нерухомого майна за його кошти; погоджену орендодавцем проектно-кошторисну документацію на проведення поліпшень, підписані замовником і підрядником акти виконаних будівельних робіт, копії документів, що підтверджують проведені орендарем розрахунки за виконані поліпшення орендованого нерухомого майна, у тому числі придбані матеріали, конструкції тощо; аудиторський висновок щодо підтвердження фінансування здійснених поліпшень орендованого нерухомого майна за рахунок коштів орендаря. Аудиторський висновок має містити розшифровку періодів освоєння, напрямів та джерел фінансування поліпшень, у тому числі за рахунок коштів орендаря, з посиланням на підтверджувальні документи; довідку, видану орендарем та завірену аудитором, про суму витрат, понесених орендарем у зв`язку із здійсненням поліпшень, яка віднесена орендарем на збільшення вартості його необоротних активів, у розмірі, який перевищує встановлену законодавством з питань оподаткування частку витрат для включення їх до валових витрат. При визначенні суми зазначених витрат ураховується невідшкодована орендодавцю вартість придатних для подальшого використання будівельних матеріалів, виробів, конструкцій, устаткування, отриманих орендарем під час здійснення поліпшень; інші документи, необхідні для виконання положень цього Порядку.

Відповідно до системного аналізу вищевказаних правових норм вбачається, що Харківська міська рада наділена правом прийняти рішення про продаж об`єктів нерухомого майна, що перебуває у власності територіальної громади, а уповноважений нею орган приватизації, а саме Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради має право укласти відповідний договір купівлі-продажу, однак за умов дотримання відповідної процедури.

Зокрема, такий продаж має бути проведений шляхом аукціону або конкурсу (конкурсний продаж). У виключних випадках такий продаж може бути проведений шляхом викупу, а саме, продаж шляхом викупу орендарем об`єкту, який вже перебуває у нього в оренді, якщо орендарем за згодою орендодавця за рахунок власних коштів здійснено поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об`єкта без завдання йому шкоди, в розмірі не менш як 25 відсотків ринкової вартості майна, за яким воно було передано в оренду, визначеної суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання для цілей оренди майна.

У даному випадку, звертаючись до Харківської міської ради із заявою № 16701 від 08.11.2017 про надання дозволу на приватизацію орендованого майна, ТОВ «ОНЛІ ДІП» не додало до цього листа документів, передбачених п. 2.2. Порядку, на підтвердження поліпшень орендованого майна.

Крім того, згідно з вимогами п. 1 ч. 1ст. 18-2 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)"основним критерієм визначення поліпшення майна, який дає право на його приватизацію шляхом викупу, є збільшення його вартісного показника, а саме, на 25 відсотків ринкової вартості майна, за яким воно було передано в оренду, при цьому цей вартісний показник визначається суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання для цілей оренди майна.

Як вже зазначалося вище, відповідно до п. 3.1 договору оренди № 4186 від 02.11.2017 вартість об`єкту оренди складає 447700,00 грн. без врахування ПДВ станом на 01.09.2017.

При цьому, з метою визначення вартості майна для приватизації Управління комунального майна звернулося до суб`єкта оціночної діяльності ФОП Копійко В.Л. з листом № 2603 від 28.02.2018,в якому просило провести оцінку вказаного нежитлового приміщення з метою визначення вартості.

В подальшому, як вже зазначалося, на відповідне звернення органу приватизації, ФОП Копійко В.Л. склав звіт про незалежну оцінку нерухомого майна, відповідно до якого вартість вказаного майна склала 395400,00 грн. без ПДВ, тобто менше аніж вартість об`єкту оренди згідно договору.

В матеріалах справи також відсутня інформація про ідентифікацію будь-яких поліпшень орендованого майно (якщо вони відбулися), як невід`ємних станом на час проведення приватизації.

Вказане додатково свідчить, що будь-яких поліпшень орендованого майна, тим більше на 25% його вартості, ТОВ «ОНЛІ ДІП» на момент звернення з заявою про приватизацію майна не проводилося.

За таких обставин, суд приходить до висновку про відсутність доказів, які б підтверджували наявність у відповідачів права здійснювати приватизацію спірних нежитлових приміщень шляхом викупу.

Враховуючи наведене, рішення 18 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова" № 1008/18 від 21.02.2018 в частині п. 40 додатку до рішення прийнято з порушенням вимог ч.2 ст. 5-1, ч.2 ст. 16-2 Закону України «Про приватизацію державного майна», ч.ч.1, 3 ст.11, п.1 ч.1 ст.18-2 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» та Програми приватизації на 2017-2022 рр., тобто єнезаконним, оскільки не спрямоване на досягнення мети, визначеної у зазначених Законах і Програмі приватизації, і тим самим порушує права територіальної громади на отримання максимального економічного ефекту від продажу об`єкта комунальної власності.

Разом з тим, у п. 143 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11.06.2024 у справі № 925/1133/18 зазначено, що Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на тому, що вимога про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування, яке виконано на час звернення з позовом до суду шляхом укладення відповідного договору, є неефективним способом захисту прав особи. Зазначене рішення вичерпало свою дію виконанням (близькі за змістом висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.09.2022 у справі № 483/448/20, пункт 9.67; від 05.07.2023 у справі № 912/2797/21, пункт 8.13; від 12.09.2023 у справі № 910/8413/21, пункт 180).

Предметом позову у справі №922/5248/21, зокрема, є вимоги прокурора про визнання незаконним та скасування пункту 40 додатку до рішення 18 сесії Харківської міської ради 7 скликання «Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова» від 21.02.2018 № 1008/18. Пунктом 40 додатку до рішення 18 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 21.02.2018 № 1008/18 «Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова», вирішено провести відчуження об`єктів комунальної власності Харківської міської територіальної громади. Після прийняття цього рішення (21.02.2018) Управління комунального майна та приватизації здійснило заходи щодо приватизації вищевказаного об`єкту відповідно до чинного законодавства, та уклало відповідний договір купівлі-продажу від 09.07.2018 № 5599-В-С. Таким чином, пункт 40 додатку до рішення 18 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 21.02.2018 № 1008/18 «Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова» вичерпало свою дію своїм виконанням оскільки на його підставі укладено договір купівлі-продажу від 09.07.2018 № 5599-В-С.

Отже, задоволення позовних вимог про визнання незаконним та скасування пункту 40 додатку до рішення 18 сесії Харківської міської ради 7 скликання Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова від 21.02.2018 № 1008/18, яке вже було реалізоване і вичерпало свою дію, не призведе до поновлення прав держави та територіальної громади м. Харкова, відновлення володіння, користування або розпорядження зазначеним майном, а отже, така вимога не є ефективним способом захисту права територіальної громади міста Харкова прокурором. За таких обставинзазначена позовна вимога не підлягає задоволенню.

Щодо позовних вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових приміщень № 5599-В-С від 09.07.2018, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першоїстатті 215 Цивільного кодексу Українипідставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостоюстатті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 Цивільного кодексу Українивизначені загальні підстави недійсності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Продаж майна на неконкурентних засадах порушує такі основоположні принципи приватизації, як рівність прав участі громадян України у процесі приватизації, створення сприятливих умов для залучення інвестицій, забезпечення конкурентності продажу, передбаченихстаттею 2 Закону України «Про приватизацію державного майна».

В даному випадку договір купівлі-продажу нежитлових приміщень № 5599-В-С від 09.07.2018 укладений з порушення вимогстатті 18-1 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)"та на підставі рішення 18 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова" № 1008/18 від 21.02.2018 в частині п. 40 додатку до рішення, незаконність якого встановлена в даному судовому рішенні.

Зазначене свідчить про обґрунтованість вимог прокурора про визнання недійсним вказаного договору купівлі-продажу нежитлових приміщень.

Разом з тим, відповідачами у справі заявлено про сплив позовної давності.

Відповідно доприписів статті 256 Цивільного кодексу України, позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 Цивільного кодексу України унормовано, що загальна позовнадавність встановлюється тривалістю у три роки.

Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. (ч.1 ст.258 ЦК України)

За загальним правилом норми про позовну давність поширюються на всі правовідносини, у тому числі й на ті, що виникли за участю держави та її адміністративно-територіальних утворень як суб`єктів цивільних прав.

Закон України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" таЗакон України "Про приватизацію державного майна" втратили чинність на підставіЗакону України "Про приватизацію державного і комунального майна" від 18.01.2018 № 2269, який набув чинності 07.03.2018.

Статтею 30 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна"передбачені особливості розгляду спорів щодо приватизації державного або комунального майна.

Положеннями частини 2статті 30 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" визначено, що строк позовної давності для звернення з позовом про відмову в затвердженні протоколу аукціону, визнання недійсними результатів приватизації об`єкта малої приватизації або договору купівлі-продажу об`єкта малої приватизації становить три місяці.

Положеннями частини 2розділу V "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна"передбачено, що приватизація (продаж) об`єктів щодо яких рішення про приватизацію було прийнято до набрання чинності цим Законом, здійснюється та завершується відповідно до вимог цього Закону, крім об`єктів, зокрема, коли після завершення процедури продажу відбувається оформлення договору купівлі-продажу.

Закінчення процедури приватизації шляхом укладення договору купівлі-продажу відповідно до абзацу 3 пункту 2Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна"можливо лише в тому випадку, коли органом приватизації здійснено всі дії, спрямовані на проведення підготовки об`єкту до приватизації, в тому числі і визначено ціну продажу. Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.04.2019 у справі № 910/11054/18, від 31.10.2018 у справі № 914/111/18, від 20.11.2019 у справі № 914/411/19.

Отже, завершення приватизації об`єкта комунального майна відбувається з моменту продажу об`єкта нерухомого майна та реєстрації права власності за покупцем і оформлюється наказом відповідного уповноваженого органу приватизації міської ради.

З матеріалів справи вбачається, що оформлення договору купівлі-продажу спірних приміщень розпочалося після винесення Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради наказу від 09.07.2018 за № 248.

З огляду на наведене, процедура приватизації тривала до 09.07.2018.

Таким чином, приватизація спірних приміщень хоча і була розпочата до набрання чинностіЗаконом України "Про приватизацію державного та комунального майна", проте процедура продажу завершена не була, і завершувалася вже після набрання чинності вказаним Законом, тобто після 07.03.2018, а оформлення оспорюваного договору купівлі-продажу відбулося 09.07.2018.

За таких обставин, виключення, передбачене абзацом 3 пункту 2 розділу V Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна", не підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Крім того, пункт 2Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна"передбачає винятки щодо застосування положень законодавства про приватизацію саме стосовно здійснення та завершення самої процедури приватизації об`єктів, та не може застосовуватися до норм цьогоЗакону, якими встановлено строк позовної давності для звернення з позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу об`єкта приватизації.

Отже,виключення, передбачене абзацом 3 пункту 2Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", не підлягає застосуванню до спірних правовідносин, а строк позовної давності для звернення органу прокуратури з позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 09.07.2018 №5599-В-С становить три місяці з дня, наступного за днем його укладення.

Відповідно останнім днем тримісячного строку позовної давності було 09.10.2018.

З тексту позовної заяви прокурора убачається, що порушення, які свідчать про незаконність набуття ТОВ «ОНЛІ ДІП» нежитлових приміщень, прокурором виявлено лише за результатами опрацювання отриманих у ході досудового розслідування кримінального провадження № 42017221080000002 доказів приватизаційної справи. Як зазначено у тексті позовної заяви, необхідні для виявлення порушень норм законодавства документи прокурором отримано на підставі ухвали слідчого судді від 06.02.2019, тобто саме з цього часу прокурор здобув докази на підтвердження свої правової позиції у спорі, а отже набув можливість звернутися до суду з відповідним позовом.

Таким чином, враховуючи той факт, що докази, які свідчать про порушення норм законодавства отримано прокурором 06.02.2019,тримісячний строк позовної давності щодо оскарження спірного договору для прокуратури сплив 07.05.2019.

Як вбачається з матеріалів справи позовна заява подана прокурором до суду 31.12.2021.

Відповідно до частини 3 та частини 4статті 267 Цивільного кодексу України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

З огляду на наведене, у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 09.07.2018 № 5599-В-С слід відмовити у зв`язку з пропуском строку позовної давності.

Щодо заявлених у справі позовних вимог про припинення права власності Товариства з обмеженою відповідальності "Астурин" (код ЄДРПОУ 41950693) на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 301039563101, зареєстроване на підставі договору купівлі-продажу від 05.09.2018 №2478 (номер запису про право власності: 29515400) та витребування у Товариства з обмеженою відповідальності "Астурин" (код ЄДРПОУ 41950693), на користь Харківської міської територіальної громади нежитлові приміщення 3-го поверху № 11, 15-:-17, площею 65,6 кв.м., 1/4 частини місць загального користування № 10, 12, 14, площею 2,7 кв.м., та сходові клітини 1-го поверху № IV, VII, 2-го поверху № II, 3-го поверху № II, площею 62,4 кв.м., загальною площею 130,7 кв.м., розташовані за адресою: м. Харків, вул. Двадцять Третього Серпня, 58-А, літ. "А-3", то ці вимоги є похідними та, відповідно, не підлягають задоволенню через відмову у задоволенні позову в частині скасування пункту 40 додатку до рішення 18 сесії Харківської міської ради 7 скликання Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова від 21.02.2018 № 1008/18 та визнання недійсними договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 09.07.2018 № 5599-В-С.

Підсумовуючи викладене, враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

Відповідно до положеньст. 129 ГПК України, судовий збір залишається за прокурором.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 12, 13, 73, 74, 76-79, 91, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст.ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Прокурор - Шевченківська окружна прокуратура м. Харкова Харківської області (61072, м. Харків, вул. Вартових Неба, 55-А, код ЄДРПОУ 0291010821).

Перший відповідач - Харківська міська рада (61003, м. Харків, м. Конституції, 7, код ЄДРПОУ 04059243).

Другий відповідач - Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, м. Конституції, 16, код ЄДРПОУ 14095412).

Третій відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ОНЛІ ДІП" (63421, Харківська область, Зміївський район, с. Бірки, вул. Набережна, 52, код ЄДРПОУ 41570796).

Четвертий відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Астурін" (61072, м. Харків, вул. 23 Серпня, 58А, код ЄДРПОУ 41950693).

Повне рішення підписано 31 жовтня 2024 року.

СуддяО.В. Погорелова