Ухвала

від 24.10.2024 по справі 591/867/22

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

24 жовтня 2024 року

м. Київ

справа № 591/867/22

провадження № 61-13461ск24

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Ситнік О. М. розглянув касаційну скаргу розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 07 лютого 2024 року та постанову Сумського апеляційного суду від 22 серпня 2024 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства Сумської обласної ради «Обласний клінічний перинатальний центр», третя особа - директор Комунального некомерційного підприємства Сумської обласної ради «Обласний клінічний перинатальний центр» Кузьоменська Марина Леонідівна, про визнання незаконною та скасування змін умов праці, скасування запису в трудовій книжці, поновлення на штатній посаді, стягнення різниці заробітку та

ВСТАНОВИВ:

02 жовтня 2024 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку направила до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 07 лютого 2024 року та постанову Сумського апеляційного суду від 22 серпня 2024 року, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Касаційна скарга містить клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.

Згідно з частиною першою статті 127 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.

Частиною першою статті 390 ЦПК України визначено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з частиною другою статті 390 ЦПК України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Відповідно до частини третьої статті 390 ЦПК України строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, - за наявності.

З інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що

22 серпня 2024року Сумськимапеляційним судом ухвалено оскаржувану постанову, дата складення повного тексту не зазначена.Забезпечено надання загального доступу 29 серпня 2024 року.

ОСОБА_1 обґрунтовує поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження рішення Зарічного районного суду м. Суми від 07 лютого

2024 року та постановиСумського апеляційного суду від 22 серпня 2024 року тим, що копію повного тексту оскаржуваної постанови отримала в канцелярії Сумського апеляційного суду 29 серпня 2024 року. Також зазначила, що вчасній підготовці касаційної скарги перешкоджали часті оголошення повітряних тривог, у зв`язку з обстрілом м. Суми, періодичне пошкодження об`єктів енергозбереження, планові та позапланові відключення електропостачання, вважала пропуск строку на касаційне оскарження два дні незначним.

Необхідно задовольнити клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, з огляду на таке.

Перебіг строку на касаційне оскарження судових рішень у цій справі для

заявницірозпочався 30 серпня 2024 року і закінчився 30 вересня 2024 року (перший робочий день після двох вихідних).

З касаційною скаргою ОСОБА_1 звернулася 02 жовтня 2024 року (з пропуском строку на касаційне оскарження в 2 дні).

24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався Указами Президента України та триває дотепер.

Запровадження воєнного стану дійсно може бути підставою, яка відповідно до частини першої статті 127 ЦПК України повинна враховуватися при вирішенні питання щодо поновлення процесуального строку, але за певних умов.

За висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові

від 10 листопада 2022 року всправі № 990/115/22 (провадження № 11-107заі22), введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам собою факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду зазначила, що обставина закінчення перебігу процесуального строку на звернення до суду на період повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України могла унеможливити дотримання такого строку заявником та могла б бути визнаною поважною причиною для поновлення процесуального строку за умови надання ним до суду належних доказів того, як саме введення воєнного стану обумовило пропуск строку на звернення до суду.

Загальнодоступною є інформація про ситуацію, яка відбувається в м. Суми з початку введення воєнного стану в Україні і донині.

Зважаючи на те, що ОСОБА_1 проживає в м. Суми Сумської області, яка знаходиться недалеко від лінії фронту, Верховний Суд вважає за необхідне наголосити, що посилання заявниці на довготривалі повітряні тривоги, періодичне пошкодження об`єктів енергозбереження, планові та позапланові відключення електропостачання є основною та поважною причиною для поновлення строку на подання касаційної скарги.

Отже, заявницею доведено, що наведені нею підстави пропуску строку на касаційне оскарження ускладнили їй можливість звернутись до Верховного Суду протягом 30-денного строку, а відтак наявні об`єктивні перешкоди для своєчасного подання касаційної скарги, пов`язані із введенням воєнного стану.

Відтак наявні об`єктивні перешкоди для своєчасного подання касаційної скарги, пов`язані із введенням воєнного стану.

З урахуванням дати прийняття оскаржуваного судового рішення, дати звернення з касаційною скаргою, доведених заявницеюобставин наявності перешкод для звернення з касаційною скаргою у зв`язку з запровадженням воєнного стану та оголошенням повітряних тривог, пропущений строк на касаційне оскарження має бути поновлений як такий, що пропущений з поважних причин відповідно до статті 390 ЦПК України.

Вимоги щодо форми і змісту касаційної скарги передбачені у статті 392 ЦПК України.

Подана касаційна скарга не відповідає формі і змісту касаційної скарги, визначеним статтею 392 ЦПК України.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб).

З наданої касаційної скарги вбачається, що заявниця зазначає третьою особою директора Комунального некомерційного підприємства Сумської обласної ради «Обласний клінічний перинатальний центр» (далі - КНП СОР «Обласний клінічний перинатальний центр») - ОСОБА_2 (виправлено письмово, без застереження з « ОСОБА_3 »).

З оскаржуваних судових рішень встановлено, що третьою особою в справі є директор КНП СОР «Обласний клінічний перинатальний центр» - ОСОБА_3 .

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання скарги та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.

Отже, заявниці необхідно подати виправлену касаційну скаргу із зазначенням прізвища, імені та по батькові третьої особи та відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України надати її копії відповідно до кількості учасників справи.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України в касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

Такі підстави перелічені в частині другій статті 389 ЦПК України.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у

пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

Крім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права касаційна скарга має містити формулювання застосованого судом апеляційної інстанції висновку щодо застосування норми права, з яким не погоджується заявник, із зазначенням конкретної норми права та змісту правовідносин, в яких ця норма права застосована, а також посилання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких (подібних) правовідносинах, із зазначенням, в чому саме полягає невідповідність оскаржуваного судового рішення сформованій правозастосовчій практиці

у подібних правовідносинах. При цьому суд звертає увагу заявника, що судовими рішеннями у подібних правовідносинах є такі рішення, в яких подібними є: предмети спору; підстави позову; зміст позовних вимог; встановлені судом обставини та однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (наведене узгоджується висновками, викладеними в ухвалах Верховного Суду

від 06 листопада 2023 року в справі № 607/16725/22, від 30 листопада 2023 року в справі № 530/1297/21, від 26 грудня 2023 року у справі № 758/113/23).

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У постанові Касаційного господарського суду в складі Верховного суду

від 22 лютого 2022 року в справі 920/577/20 суд виснував, що при касаційному оскарженні судових рішень з підстави, передбаченої пунктом 2 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), окрім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із чіткою вказівкою на норму права (абзац, пункт, частина статті), а також зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та змістовного обґрунтування мотивів для такого відступлення.

Процесуальні положення пункту 2 частини другої статті 287 ГПК України та пункту 2 частини другої статті 389 ЦПК України є уніфікованими.

Єдність однакового застосування уніфікованих норм права забезпечує правову визначеність та сталість судової практики.

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

У випадку визначення підставою касаційного оскарження судового рішення

пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України, касаційна скарга має містити вказівку на норму права, щодо якої відсутній висновок, та обґрунтування необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи.

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Тлумачення вказаних норм ЦПК України свідчить, що під час касаційного оскарження судових рішень, зазначених в пункті 1 частини першої статті 389 ЦПК України, в касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково вказуватися у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини другої статті 389 ЦПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

Разом з цим, при поданні касаційної скарги з підстав, передбачених частиною першою статті 411 цього Кодексу зазначаються обґрунтування необхідності скасування судового рішення з направленням справи на новий розгляд, а саме:

1) справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду;

2) в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, і судом касаційної інстанції визнано підстави про відвід обґрунтованими, якщо касаційну скаргу обґрунтовано такою підставою;

3) судове рішення не підписано будь-яким із суддів або підписано не тими суддями, що зазначені в судовому рішенні;

4) судове рішення ухвалено суддями, які не входили до складу колегії, що розглянула справу;

5) справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою;

6) судове рішення ухвалено судом з порушенням правил інстанційної або територіальної юрисдикції;

8) суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

Під час подання касаційної скарги з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 цього Кодексу, зазначаються обґрунтування підстав для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд та/або порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а саме:

1) суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу; або

2) суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження; або

3) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або

4) суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.

Касаційна скарга заявниці не відповідає таким вимогам.

ОСОБА_1 в касаційній скарзі не зазначає конкретний (конкретні) пункт (пункти) частини другої статті 389 ЦПК України, на підставі якого/яких подається касаційна скарга, та не обґрунтовує його/їх.

Відповідно до пункту 7 частини другої статті 392 ЦПК України, в касаційній скарзі має бути зазначений перелік письмових матеріалів, що додаються до скарги.

Як встановлено, додатками до поданої касаційної скарги ОСОБА_1 зазначає, зокрема, рішення Зарічного районного суду м. Суми від 31 серпня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Сумської області від 30 вересня 2015 року.

До касаційної скарги заявницею таких додатків не долучено. Вказане також підтверджується актом Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду

від 07 жовтня 2024 року № 964.

Тому ОСОБА_1 необхідно долучити зазначені додатки до виправленої редакції касаційної скарги.

Особі, яка подала касаційну скаргу, необхідно: 1) уточнити касаційну скаргу в частині зазначення повних відомостей стосовно третьої особи; 2) уточнити підстави касаційного оскарження; 3) подати до Верховного Суду виправлену касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 ЦПК України;

4) подати копії касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи;

5) надати додатки до поданої касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи.

Касаційну скаргу необхідно залишити без руху та надати заявниці строк для усунення цих недоліків.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Зарічного районного суду м. Суми від 07 лютого 2024 року та постанови Сумського апеляційного суду від 22 серпня 2024 року.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 07 лютого 2024 року та постанову Сумського апеляційного суду від 22 серпня 2024 року залишити без руху.

Надати строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня отримання цієї ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О. М. Ситнік