Справа № 202/8272/19
Провадження № 2/202/3203/2024
УХВАЛА
Іменем України
01 листопада 2024 року м. Дніпро
Суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська Дребот І.Я., ознайомившись з матеріалами цивільної справи за позовом Дніпропетровської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , товариства з обмеженою відповідальністю «В ПЛЮС», треті особи: Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Ковальова Євгенія Євгеніївна про визнання недійсними правочинів, скасування записів про державну реєстрацію права власності, визнання права комунальної власності,-
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Індустріального районного суду м. Дніпропетровська перебуває цивільна справа за позовом Дніпропетровської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , товариства з обмеженою відповідальністю «В ПЛЮС», треті особи: Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Ковальова Євгенія Євгеніївна про визнання недійсними правочинів, скасування записів про державну реєстрацію права власності, визнання права комунальної власності.
До суду 30.10.2024 року від представника відповідача через підсистему "Електронний суд" надійшла заява про відвід судді Дребот І.Я. в порядкуст. 39 ЦПК України, в обґрунтування якої зазначає про сумніви щодо неупередженості судді.
Ознайомившись з заявою представника відповідача ОСОБА_3 про відвід судді, вважає заявлений відвід необґрунтованим з наступних підстав.
Частиною 2ст. 126 Конституції Українивизначено гарантії незалежності і недоторканності суддів, згідно з якими вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється, що означає заборону будь-яких дій стосовно суддів незалежно від форми їх прояву з боку державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, установ, організацій, громадян та їх об`єднань, юридичних осіб з метою перешкодити виконанню суддями професійних обов`язків чи схилити їх до винесення неправосудного рішення. Заборона впливу на суддів у будь-який спосіб поширюється на весь час обіймання ними посади судді.
Відповідно до положеньст. 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основіКонституціїі законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права.
Порядок вирішення заяви про відвід унормованост. 36-41 ЦПК України.
Так, ст. 36 Кодексу передбачено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
З підстав, зазначених у статтях36,37і38цьогоКодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість (ст. 40 ЦПК України).
Частиною 3ст. 40 ЦПК Українивизначено, що якщо суд доходить висновку про необгрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, визначається у порядку, встановленому частиною першоюстатті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Стаття 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини гарантує кожному право на справедливий суд. Відповідно до п.1 зазначеної статті кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обгрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У рішенні від 09.11.2006 року по справі «Білуха проти України» Європейського Суду з прав людини (далі ЄСПЛ) зазначено, що відповідно до сталої практики Суду наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями.
Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.
Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності («Фей проти Австрії» (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 та 30; «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), № 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000- ХІІ). У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду («Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. United Kingdom), від 10 червня 1996 року, п. 38).
Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного («Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), пункт 43).
У рішенні від 10 грудня 2009 р. у справі «Мироненко та Мартенко проти України» ЄСПЛ дійшов висновку, що український суд не був безстороннім за об`єктивним критерієм.
На обгрунтування свого висновку ЄСПЛ звернув увагу на те, що, застосовуючи об`єктивний критерій, слід з`ясувати, чи існують, окрім самої поведінки судді, певні факти, які можуть бути підставою для сумніву в його безсторонності.
Тобто, при визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді, позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об`єктивно обгрунтованими.
Таким чином, заявлений відвід не містить належних та підтверджених даних, які б свідчили про наявність обставин, які б викликали сумнів у неупередженості судді у вирішенні справи, оскільки твердження представника відповідача, в більшій мірі, зводяться до незгоди з прийнятими рішеннями, заявником не наведені прямо передбачені законом обставини для відводу головуючого, які відповідно до приписівстатті 36 ЦПК Українивиключають участь судді у розгляді справи.
Підстави, на які посилається позивач у своїй заяві про відвід судді не містять в собі будь-яких відомостей щодо можливої упередженості судді, не ставлять під сумнів її об`єктивність, а також не вказують на будь-які інші підстави передбачені законом для його відводу.
Статтею 40 ЦПК Українивизначено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першоюстатті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Зважаючи на указане заявлений відвід слід визнати необґрунтованим.
На підставі викладеного та керуючись ст. 36-41ЦПК України, -
ПОСТАНОВИВ:
Визнати необґрунтованим заявлений представником відповідача ОСОБА_4 про відвід головуючого судді Дребот Ірини Ярославівни від розгляду цивільної справи за позовом Дніпропетровської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , товариства з обмеженою відповідальністю «В ПЛЮС», треті особи: Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Ковальова Євгенія Євгеніївна про визнання недійсними правочинів, скасування записів про державну реєстрацію права власності, визнання права комунальної власності.
Матеріали заяви про відвід судді Дребот І.Я. від розгляду цивільної справи № 202/8272/19 (провадження № 2/202/3203/2024) за позовом Дніпропетровської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , товариства з обмеженою відповідальністю «В ПЛЮС», треті особи: Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Ковальова Євгенія Євгеніївна про визнання недійсними правочинів, скасування записів про державну реєстрацію права власності, визнання права комунальної власності, передати до канцелярії суду для вирішення питання про відвід судді в порядку ст. 40 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І.Я. Дребот
Суд | Індустріальний районний суд м.Дніпропетровська |
Дата ухвалення рішення | 01.11.2024 |
Оприлюднено | 04.11.2024 |
Номер документу | 122721697 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них: про комунальну власність щодо визнання права власності |
Цивільне
Індустріальний районний суд м.Дніпропетровська
Дребот І. Я.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні