ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 жовтня 2024 року м. Чернівці
справа № 725/101/24
Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Перепелюк І. Б.
суддів: Височанської Н.К., Лисака І.Н.
секретар Тодоряк Г.Д.
розглянувши заяву ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про ухвалення додаткового судового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціальна науково-виробнича будівельна реставрація «Кам`янець», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Департамент інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради, про відшкодування шкоди,
встановив :
Рішенням Першотравневого районного суду м.Чернівців від 23 травня 2024 року позов ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціальна науково-виробнича будівельна реставрація «Кам`янець», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Департамент інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради про відшкодування шкоди, задоволено частково.
Стягнуто з ТОВ «Спеціальна науково-виробнича будівельна реставрація «Кам`янець» на користь ОСОБА_3 завдану шкоду в сумі 134 512 грн. 73 коп., з яких : майнова шкода 132 512 грн. 73 коп. та моральна шкода 2 000 грн.
Стягнуто з ТОВ «Спеціальна науково-виробнича будівельна реставрація «Кам`янець» на користь ОСОБА_2 завдану шкоду в сумі 312 540 грн. 60 коп., з яких : майнова шкода 310 540 грн. 60 коп. та моральна шкода 2 000 грн.
Стягнуто з ТОВ «Спеціальна науково-виробнича будівельна реставрація «Кам`янець» на користь ОСОБА_3 2 030,70 грн. судового збору, 2 868 грн. витрати за експертизу та 12 000 грн. витрат на правничу допомогу.
Постановою Чернівецького апеляційного суду Чернівецької області від 12 вересня 2024 року апеляційну скаргу ТОВ «Спеціальна науково-виробнича будівельна реставрація «Кам`янець» залишено без задоволення.
Рішення Першотравневого районного суду м.Чернівців від 23 травня 2024 року залишено без змін.
16 вересня 2024 року ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , подав заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення з ТОВ «Спеціальна науково-виробнича будівельна реставрація «Кам`янець» на користь ОСОБА_3 та ОСОБА_2 витрат на професійну правничу допомогу по 5500грн. на кожного за апеляційний розгляд.
Копію заяви про ухвалення додаткового рішення з наданими до неї документами була направлена заявником іншим учасникам справи на електронну адресу, що підтверджено квитанцією №1692547.
Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи заяви, апеляційний суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Статтею 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Статтею 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема письмовими доказами.
Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Так, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.
Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт 9 частини 1статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Верховний Суд в постанові від 13.02.2019 року у справі №756/2114/17 звернув увагу на наступне. Враховуючи положення ст.28 Правил адвокатської етики необхідно дотримуватись принципу «розумного обґрунтування» розміру оплати юридичної допомоги. Цей принцип набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати: обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його кваліфікацію та адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка.
В додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц зроблено висновки, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.11.2023 року у справі №914/2355/21 висловлено правову позицію, відповідно до якої, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
16 вересня 2024 року, тобто у визначений процесуальний строк, після ухвалення судового рішення апеляційним судом, ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , подав до суду заяву про ухвалення додаткового рішення, акт приймання - передачі правової допомоги з ОСОБА_2 від 13.09.2024 року, в якому зазначено, що відповідно до договору №513 від 01.12.2023 року, йому надано правову допомогу, а саме: ознайомлення з апеляційною скаргою, складання відзиву на неї, представництво в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції всього витраченого часу 2:45 год, розмір 5500 грн., платіжну інструкцію 0.0.3881663305.1, про оплату за правову допомогу Івасюк на суму 5500 грн.
Також подав акт приймання - передачі правової допомоги ОСОБА_3 від 13.09.2024 року, в якому зазначено, що відповідно до договору №511 від 27.11.2023 року, йому надано правову допомогу, а саме: ознайомлення з апеляційною скаргою, складання відзиву на неї, представництво в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції всього витраченого часу 2:45 год, розмір 5500 грн., платіжну інструкцію 0.0.3881663305.1, про оплату за правову допомогу на суму 5500 грн.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема в рішенні від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» за заявою № 58442/00, щодо судових витрат зазначено, що за ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.
Представник відповідача при розгляді справи заявив клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, вважаючи його завищеним та таким, що не відповідає складності справи.
Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт.
У разі недотримання вимог ч.4 ст.137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У додатковій постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18 лютого 2022 року у справі №925/1545/20 вказано, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.
У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 206/6537/19 зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених ч.4 ст. 137 ЦПК України.
Варто також зауважити, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено особою чи тільки має бути сплачено. Дана позиція є усталеною і підтверджується численними постановами ВС у справах №923/560/17, №329/766/18, №178/1522/18.
Колегія суддів вважає, що заявлена сума відшкодування судових витрат, понесених позивачами в суді апеляційної інстанції на правничу допомогу є не співмірною зі складністю справи, не відповідає критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру у співвідношенні з предметом позову.
Беручи до уваги характер правовідносин у цій справі, проаналізувавши обсяг наданих послуг адвокатом, оцінюючи співмірність витрат зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, взявши до уваги обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору, з огляду на визначені практикою Європейського суду з прав людини критерії, та виходячи із засад розумності та справедливості, колегія суддів вважає, що з відповідача на користь позивачів слід стягнути по 2 000грн. на кожного, в рахунок відшкодування судових витрат, понесених на оплату послуг з надання професійної правничої допомоги в суді апеляційної інстанції.
Керуючись статтями 137, 141, 270, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд
постановив:
Клопотання ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціальна науково-виробнича будівельна реставрація «Кам`янець» на користь ОСОБА_3 та ОСОБА_2 по 2 000грн. правничої допомоги на кожного.
Додаткова постанова набирає законної сили з дня прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Повна постанова складена 1 листопада 2024 року.
Судді І.Б. Перепелюк
Н.К. Височанська
І.Н. Лисак
Суд | Чернівецький апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 31.10.2024 |
Оприлюднено | 04.11.2024 |
Номер документу | 122726603 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них про відшкодування шкоди, з них |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Краснощоков Євгеній Віталійович
Цивільне
Чернівецький апеляційний суд
Перепелюк І. Б.
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Краснощоков Євгеній Віталійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні